Ігрові методи навчання історії.

Про матеріал

Ігрові методи навчання історії використовуються для закріплення вивченого матеріалу, спілкування, розвиток вміння працювати в команді, розвиток здатності систематизувати інформацію, а також розвиток здатності робити усвідомлений вибір.

Перегляд файлу

Ігровий метод навчання історії.

Гра « Історичний герць»

Мета гри: закріплення вивченого матеріалу, спілкування, розвиток вміння працювати в команді, розвиток здатності систематизувати інформацію, а також розвиток здатності робити усвідомлений вибір.

Засоби: текст

Класичний герць має таку складову: учні об'єднуються у команди, які по черзі ставлять одна одній запитання. Можна і з опорою на графіку чи музику в межах певної теми. Виграє та команда, яка дасть найбільше правильних відповідей.

До речі як будь-який герць у нас повинна бути зброя. До речі, зброю обирає та команда якій задають запитання.

Види зброї:

хронологія – 1 бал,

словник - 2 бали,

персоналії - 2 бали,

карта – 1 бал,

вислови - 3 бали,

сюрприз - будь-яка тема - 3 бали.

Є підвид гри «герць на текстовому полі» .

В цій грі клас об'єднується в дві команди. Завдання: на основі певного тексту команди по черзі ставлять запитання одна одній. Можна окремо оцінити гру команд, окремо найкраще запитання та окремо найкращу відповідь.

Наступний підвид гри «гаряча картопля» або «пінг-понг». Застосовується під час перевірки домашнього завдання. До дошки викликається два учні, вони по черзі ставлять одне одному запитання, що стосуються теми домашнього завдання, які були підготовлені вдома. Клас оцінює якість запитань і відповідей. При цьому оцінюється оригінальність, кмітливість, гумор, грунтовність. Можна запросити кілька пар як це відбувається на звичайних змаганнях.

Наступний підвид гри «лава на лаву». Застосовується під час роботи з текстами. Утворюється кілька команд, кожній з них дається завдання за певний час прочитати текст параграфа та скласти стільки запитань, скільки утворено команд. Створені запитання заносяться в таблицю на дошці, де кількість секторів відповідає кількості груп. Представники груп заносять в таблицю по одному запитанню для інших груп. Утворюється списки запитань. Потім кожна група повинна надати відповіді на запитання і оцінити відповіді інших членів групи. Учитель завершує роботу узагальненням і підводить підсумки.

При дистанційному навчанні таку роботу можна перевести у формат роботи в спільному документів google doc або google tab.

«Fishbone» («Рибна кістка»)

Мета: закріплення вивченого матеріалу, спілкування, розвиток критичного мислення, розвиток креативних і творчих умінь, розвиток здатності робити свідомий вибір.

Правила гри: учні діляться на групи. Кожна група отримує скелет риби. Голова – це наша тема. Верхні кісточки – передумови, мета та учасники. Нижні кісточки – це хронологічні дані. Хвіст – висновок. Учні на базі засвоєних знань мають заповнити наш кістяк. На виконання завдання зазвичай дається 2-3 хвилини. Кожна група має представити свій фішбоун.

«Міні - ігри для слів»

Підвиди:

«Асоціація»
«Словобол»
«Продовж»
«Хто далі?»

«Кубики історій»

Мета гри: закріплення навчального матеріалу, спілкування, розвиток креативних та творчих умінь.

Це гра, яка вже багато років підкорює вчителів своєю простотою ідеї і отриманим результатом.

Правилах гри: кидаємо кубики і за зображеннями на кубиках розказуємо про ту чи іншу подію, місце, епоху тощо.

В основі гри лежить виготовлення двох кубиків із позначками згідно критерію. Наприклад: внутрішня політика, зовнішня політика, економіка, культура, освіта, транспорт. Або на другому кубику: Англія, Франція , Італія, Іспанія, Німеччина, Нідерланди чи будь-які інші країни на вибір.

Або: освіта, наука, література, образотворче мистецтво, скульптура, архітектура, музичне мистецтво. Тобто підбираємо те, що нам подобається і поєднуємо разом. Як варіант: можна обрати ключові слова для твору самостійної роботи. Клас об'єднуються в групи до шести осіб у кожній. Учитель має три конверти: місце, учасники і поняття. Наприклад до історії середніх віків – місце: може бути Париж, Рим; або палац, замок. Учасники: Жанна Д'Арк, Генріх Наваррський або не конкретні, а загальні: король, герцог, міщанин.

Кожна група з кожного конверту витягує по одній картці в контексті обраних місця, учасників і поняття готує свою презентацію. Форма може бути: доповідь, розповідь. Усі вони будується таким чином, щоб зміст висвітлювалися із застосуванням обраних історичних понять.

Кросворд -заповнення буквами перехрещених рядів клітинок таким чином, щоб по горизонталі та вертикальні склалися загадані слова. Використання кросвордів спрямоване на розвиток аналітичного мислення учнів під час розв'язування на уроках з історії.

Мета проведення : В ігровій формі домогтися запам'ятовування основних термінів і понять теми. Освіжити в пам’яті існуючі знання, а також здобути нові.

Розвивати пам’ять, мислення, увагу.

Використання кросвордів може бути ефективним на будь-якому етапі уроку і для будь-якого типу уроку:

при перевірці домашнього завдання (як індивідуально для окремих учнів, так і при роботі в групах та всім класом);
на уроках засвоєння нових знань, під час опрацювання матеріалу в малих та великих групах (дуже доцільне використання кросвордів при роботі з новими термінами й поняттями);
-при закріпленні нового матеріалу;
розв’язання кросвордів вдома (або самостійне складання до вивченої теми);
при повторені матеріалу на підсумкових або узагальнюючих уроках;
складання кросвордів кращими учнями на уроках тематичного оцінювання.