Презентація "Утворення Галицько – Волинського князівства".

Утворення Галицько – Волинської держави. Ліснохлібичинський ліцей7 Вчитель історіїХарук В. Р.

План вивчення нового матеріалу1. Об’єднання Волинського і Галиць-кого князівств.2. Діяльність князя Романа Мстисла-вича.3. Боротьба за зміцнення держави після смерті Романа Мстиславича.

1199 р. – об’єднання Волинського та Галицького князівств в єдину Галицько – Волинську державу.1199 – 1205 рр. – правління Романа Мстисловича в Галицько–Волин- ському князівстві.1202 р. – після походу на Київ оволодів колишньою столицею Русі – України.1205 р. – загибель Романа Мстиславича в битві під Завихвостом.1205 – 1238 рр. – час „Великої смути” в Галицько – Волинській дер- жаві.1242 р. – заснування монголами держави – Золота Орда.

Об`єднання. Волинського і Галицького князівств

Проблемне питання. Чому саме Галицьке та Волинське князівства, а не Київське чи Чернігово-Сіверське, стали новим центром української держави ?

Особливості розвитку Галицького та Волинського князівств Віддаленість від Києва і, як наслідок, обмеження впливу центральної влади. Розташування далеко від кордону зі Степом, що захищало від нападів кочовиків. Вдале географічне розташування на перехресті торговельних шляхів (із Балтійського моря в Чорне, із Русі до Центральної й Південно-Східної Європи). Великі родовища солі, яка була бажаним і потрі- бним товаром у тогочасній торгівлі, сприяли економічному піднесенню. Потреба об’єднання зусиль обох князівств для боротьби з нападами поляків і угорців, а пізні- ше – проти монгольської навали.

Передумови утворення Галицько-Волинської держави. Вигідне географічне положення (відда-леність від Києва, важкодоступність для кочовиків, розташування на перехресті торговельних шляхів)Необхідність спільної боротьби двох князівств проти Угорщини та ПольщіЕкономічне зростання князівства завдяки існуванню величезних родовищ соліЕнергійна об’єднавча політика волинського князя Романа Мстиславича

У 1199 р. сталася подія великої історичної ваги : об’єдналися Волинське і Галицьке князівства. Постало нове утворення, якому судилося стати продовжувачем традицій Київської Русі. Воно також стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі. Творцем нового князівства став Роман Мстиславич — один із визначних князів Русі, метою якого було створення великої могутньої держави. Проте через смерть князя його планам не судилося втілитися в життя. Синам Романа довелося починати все з початку, і в результаті напруженої боротьби їм це вдалося. Проте відновлена держава Романа знову опинилася перед новим випробуванням — монголо-татарською навалою. Утворення. Галицько-Волинської держави

Діяльність князя. Романа Мстиславича

Проблемне питання. Яку роль у становленні Галицько – Волинського князівства відіграв волинський князь Роман Мстиславович ?

„Роман Мстиславич нале-жить до числа особливо уславлених героїв давньорусь-кої історії. Полководець і рицар, державний діяч і дипломат, він стоїть поряд із такими видатними осо-бистостями, як Володимир Святославич та Ярослав Мудрий”. М. Котляр

Великий князь Київський (1201, 1204), новгородський (1168-1170), володимирський (1170-1187, з 1188), галицький (з 1199) з дина-стії Рюриковичів. Був праправну-ком князя Володимира Мономаха. Був одружений на візантійській принцесі Анні, мав двох дітей – Данила і Василька. Галицько–Волинський літопис ти-тулує його „самодержцем всія Русі” та „володарем Руської землі”. Засновник Галицько–Волинського князівства й монаршого правлячого роду Романовичів. Справою свого життя вважав від-родити велич Руської землі, ослабленої міжусобними чварами. В своїй новій державі боровся зі свавіллям бояр („Не вбивши бджіл, не поласуєш медом”). Роман Мстиславич(бл. 1150 – 1205 рр.)

Робота з історичними джереламиІЗ «ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ» ПРО РОМАНА МСТИСЛАВИЧА …Одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей Божих. Він [Роман] бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців…

Внутрішня політика Романа Мстиславича : Роман Мстиславич – заснував Галицько – Волинську державу, об`єднавши Волинське та Галицьке князівства. Зміцнив центральну владу. Значну перемогу він отримав над бунтівними галицькими боярами, які часто влаштовували змови проти князя („Не вбивши бджіл, не поласуєш медом”). У 1203-му здійснює похід на Київ і захоплює його. Натомість повертається в Галич, а Київ залишає своєму намісникові. Вважався Великим Київським князем до смерті. Намагався подолати князівські чвари. Знаючи європейські традиції, пропонує найвпливовішим князям обирати серед себе Великого князя. Так чинили німецькі кюрфюрсти. Романові Мстиславичу приписують розробку особливого проекту під назвою „добрий порядок” на Русі. Він запропонував покласти край всім міжусобицям, які ослаблюють державу і роблять її легкою здобиччю для половців. „Проект доброго порядку" зазнає невдачі. Зовнішня політика Романа Мстиславича : Союзниками галицько-волинського князя були Угорське королівство та Візантійська імперія (в тому числі й через шлюбні відносини), мав зносини із Папою Римським Інокентієм ІІІ. Він здійснив два вдалих переможних походи на половців. Для зміцнення держави й розширення впливу, Роман багато воював („Поки маю меч, не буду купувати володінь іншою ціною, тільки кров'ю, як батьки і діди наші розмножили руську землю”). Воював із Литвою („Лихом живеш, Литвою ореш”), ятвягами, Тевтонським орденом. У 1205 йде війною на Польщу („Або поляків подолаю й підкорю, або не вернусь!”). Засновник Галицько-Волинського князівства Роман Мстиславич загинув у битві з поляками 19 червня 1205 року, потрапивши в засідку в бою під Завихостом.

Папа Інокентій ІІІ прислав князеві Роману корону, він не приймає її. По-перше, тодішнє українське суспільство не готове було перейти на латинство. По-друге, цей же Святий Отець щойно організував Четвертий Хрестовий похід проти Візантії (1202 – 1204), заливши  столицю східного християнства кров’ю. Очевидно, саме це найбільше тоді застерегло українців від союзу з Римом. Роман же, як свідчить пізніший переказ, відповів так: «Поки маю меч, не буду купувати володінь іншою ціною, тільки кров’ю, як батьки і діди наші розмножили руську землю».

Галицько – Волинська державапісля Романа Мстиславича

Проблемне питання. Як відбулося становлення Галицько – Волинської держави, котру називають спадкоємицею Київської Русі ?

Після смерті Романа Мстиславича, як повідомляє літописець, «велика смута (чвари) постала в землі руській». За спадщину великого князя в боротьбу вступили руські князі з інших земель, Угорщина та Польща. Однак головною руйнівною силою єдиного князівства було галицьке боярство, яке прагнуло не допустити посилення княжої влади. У 1213 році навіть князем Галицько – Волинського князівства вперше стала людина, яка не належала до династії Рюриковичів. Ним став боярин Володислав Кормильчич.

Домашнє завдання1. У зв’язку з чим Роман Мстиславич застосовував своє улюблене прислів’я: «Не вбивши бджіл, не поласуєш медом»? Що князь мав на увазі?2. «Галицько-Волинський літопис» розпочинається такими урочистими словами: «Початок князювання великого князя Романа, князя галицького, що був самодержцем усієї Руської землі». На якій підставі автор літопису називає Романа «самодержцем усієї Русі»?