Про матеріал
Після загибелі в 1205 р. князя Романа Мстиславича Галицько-Волинська держава не лише на кілька десятиліть утратила єдність, а й стала ареною кривавих міжусобиць та збройних нападів зовнішніх ворогів.
Насамперед смертю Романа Мстиславича скористалися галицькі боярські угруповання, які позбавили його малолітніх синів Данила і Василька князівського престолу. Зміцнівши, Романовичі (Данило й Василько) відновили внутрішню єдність Галицько-Волинської держави під зверхністю Данила Романовича, прозваного Галицьким (1238—1264).
Данило Романович Галицький був мудрим правителем, далекоглядним політиком, мужнім полководцем, розважливим дипломатом. І це тільки головні риси Данила, як державного діяча (князя й короля), за правління якого Королівство Руське переживало в своєму розвитку піднесення й роквіт (незважаючи на внутрішні й особливо зовнішні перешкоди й загрози).