ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЛОГОПЕДИЧНІЙ РОБОТІ

Ігрові технології в логопедичній роботі

У науковій літературі зроблена класифікація освітніх технологій. Існує кілька підходів. Так, один з підходів класифікації освітніх технологій зроблений Н.В. Бордовська і А.А. Реан. Вчені виділяють п'ять видів освітніх технологій: задачні, ігрові, комп'ютерні, діалогові, тренінгові технології.       

 Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор.

На відміну від ігор взагалі педагогічна гра має суттєву ознаку - чітко поставлену мету навчання і відповідним їй педагогічним результатом, які можуть обгрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються пізнавальною спрямованістю.
Ігрові технології є складовою частиною педагогічних технологій. Проблема застосування ігрових технологій в освітньому процесі в педагогічній теорії і практики не нова. Розробкою теорії гри, її методологічних основ, з'ясуванням її соціальної природи, значення для розвитку учня займалися Л. С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін та ін. В даний час ігрові технології викликають величезний інтерес для педагогів. Не раз виникала спроба наукової класифікації гри і визначення її яким-небудь одним вичерпним поняттям, але на цей момент науково визначені лише зв'язку між грою і людською культурою, з'ясовано значення, яке надає гра на розвиток особистості дитини і дорослого, емпіричним шляхом виявлено біологічна природа гри і її обумовленість психологічними і соціальними факторами. Тим часом ігрові технології так і залишаються «інноваційними» .

Безумовно у світовій педагогічній практиці накопичено багаж, який може бути використаний. Це, в першу чергу, ігрові технології. Вони знайшли широке застосування в нашій практиці. Ігрові технології мають величезний потенціал з точки зору пріоритетною освітньої завдання: формування суб'єктної позиції дитини щодо власної діяльності, спілкування і самого себе.

Метою використання ігрової технології в логопедичної практики є підвищення мотивації до занять, збільшення результативності корекційно-розвиваючої роботи, розвиток допитливості, інтересу до української мови.

Дані цілі призвели до постановки і вирішення завдань:
1. Вивчити і проаналізувати літературу по темі.

2. Вивчити особливості використання ігрової технології в логопедичній роботі.

 3. Створити паспорт кабінету з переліком настольно-друкованих ігор і посібників.

4. Підібрати методичні посібники по темі ігрової діяльності в логопедичної практиці.

5. Постійно оновлювати і поповнювати картотеку словесних ігор.

6. Підібрати іграшки для логопедичної роботи.

7. Розробити конспекти занять в ігровій формі.

 8. Надавати методичну допомогу вихователям щодо ведення профілактичної роботи з використанням ігор.

9. Надавати консультативну допомогу батькам по проведенню занять в ігровій формі при виконанні завдань логопеда.

Очікувані результати:

• Підвищення мотивації до логопедичних занять.

• Підвищення результативності корекційно-розвиваючої роботи.

• Підвищення працездатності на заняттях звуковимови, підготовки до навчання грамоті.

• Підбірка ігрового матеріалу: дидактичних іграшок, ігор, розвиваючих посібників для корекційної роботи.

• Розробка необхідних наочних посібників для проведення індивідуальних і підгрупових занять в ігровій формі.

• Розробка посібників для проведення в ігровій формі артикуляційної і дихальної гімнастики.

Використання ігрової технології в логопедичній роботі

Для проведення корекційно-розвиваючої роботи з використанням ігрових технологій в логопедичній роботі підібрані іграшки, дидактичні ігри.
Використання іграшок. Іграшки використовуються на заняттях, як герої, що створюють мотивацію, ігрову ситуацію і сюрпризний момент. Майже на кожне підгрупове заняття в старшій групі «приходить гість». Це може бути динозаврик, ведмежа Умка, що вміє грати на барабані, ослик, який грає на балалайці, лялька, яка розповідає дітям про частинах тіла, білченя, яке шукає друзів, дід та баба з казки і ін. У більшості випадків ці іграшки занурюють дітей у якусь казкову або ігрову ситуацію, де діти повинні допомогти героям або запрошують їх пограти, навчити тому, чому навчаються самі діти. В кінці заняття вони дякують їм за допомогу. Така ігрова ситуація виховує моральні почуття дітей, вони не просто вчилися вимовляти будь-який звук, а й допомагали ведмедику вивчити його улюблений звук У тощо.
Одна з улюблених іграшок - це м'яч. Він використовується для проведення динамічних пауз і дидактичних ігор.
Ігрова форма занять. Ігрова форма занять створюється ігровою мотивацією, яка виступає як засіб спонукання, стимулювання дітей до навчальної діяльності. Реалізація ігрових прийомів і ситуацій на заняттях проходить за такими основними напрямками:

• дидактична мета ставиться перед дітьми в формі ігрової задачі;
• навчальна діяльність підкоряється правилам гри;
• навчальний матеріал використовується в якості її засобу;
• в навчальну діяльність вводиться елемент змагання, який переводить дидактичну задачу в ігрову;
• успішне виконання дидактичного завдання зв'язується з ігровим результатом.

Логопедичні заняття проходять в ігровій формі. На початку заняття ставиться дидактична задача в ігровій формі. Наприклад: з'являється гість, приходить лист із завданням для дітей або занурення в казковий сюжет. В процесі заняття, шляхом виконання вправ за завданням героя. Діти так само можуть виконувати ролі (спортсмени, мандрівники, космонавти, пасажири і ін.). За успішне виконання завдань діти можуть оцінюватися фішками, зірочками і т.п., що вносить елемент змагання.

            Дуже подобаються заняття в формі конкурсу, вікторини, змагання. Але в цьому випадку логопеда треба продумано поставитися до розподілу дітей в команди або підбору дітей для виконання різних занять, щоб дитина комфортно себе почувала на занятті, не замикалася, не соромилася взяти участь в конкурсі. Необхідно створити доброзичливу атмосферу в групі, в команді, щоб діти підтримували один одного, діяли спільно, дружно.

Дидактичні ігри. Особливо слід згадати дидактичні ігри, які створюються і організовуються дорослими і спрямовані на формування певних якостей дитини. Дитину привертає в грі не навчальна задача, яка закладена в ній, а можливість проявити активність, виконати ігрові дії, домогтися результату, виграти. Однак якщо учасник гри не опанує знаннями, розумовими операціями, які визначені навчальною завданням, він не зможе успішно виконати ігрові дії, домогтися результату.

Дидактичні ігри з предметами дуже різноманітні за ігровим матеріалами, змісту, організації проведення. Який дидактичний матеріал використовується:
• іграшки,

 • реальні предмети (предмети побуту, знаряддя праці, твори декоративно-прикладного мистецтва та ін.),

 • об'єкти природи (овочі, фрукти, шишки, листя, насіння).

Ігри з предметами дають можливість вирішувати різні виховно-освітні завдання:

 • Розширювати і уточнювати знання дітей,

• Розвивати розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, розрізнення, узагальнення, класифікація),

 • Удосконалювати мову,

• Розвивати всі психічні процеси.         

Серед ігор з предметами особливе місце займають сюжетно-дидактичні ігри та ігри-інсценівки, в яких діти виконують певні ролі, наприклад продавця, покупця в іграх типу «Магазин». В таких іграх виховується терпіння, наполегливість, кмітливість, розвивається вміння орієнтуватися в просторі.
Настільно-друковані ігри, які зараз набули широкого поширення, також є іграми з правилами. Всі ці ігри зазвичай носять змагальний характер: на відміну від ігор за участю в них є виграли і ті, хто програв. Головне завдання таких ігор - неухильно дотримуватися правил, тому вони вимагають високого ступеня довільної поведінки і, в свою чергу, формують його. Такі ігри характерні в основному для старших дошкільнят. 
Настільно-друковані ігри різноманітні за змістом, навчальними завданнями, оформлення. Вони допомагають уточнювати і розширювати уявлення дітей про навколишній світ, систематизувати знання, розвивати розумові процеси. Види настольно-друкованих ігор: лото, доміно, лабіринт, розрізні картинки, пазли, кубики та ін.     

     Словесні ігри відрізняються тим, що процес вирішення навчальної задачі здійснюється в розумовому плані на основі уявлень і без опори на наочність. Тому словесні ігри проводять в основному з дітьми середнього і старшого дошкільного віку. Серед цих ігор багато народних, пов'язаних з віршиками, чистомовками, загадками, ігри-загадки ( «Яка це пора року?», Гри-припущення ( «Що було б, якби.?»).