Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Не талант знати – талант працювати Народна творчість

Вписати у клітинки український переклад поданих російських слів В І Д М І Н О К 1 2 3 4 5 6 7 С Т Р І М К І С Т Ь П Р И К М Е Т Н И К Є Д Н А Н Н Я Т Р О Я Н Д А Т Р И З У Б К Р О К И СТРЕМИТЕЛЬНОСТЬ ПАДЕЖ ИМЯ ПРИЛАГАТЕЛЬНОЕ ЕДИНЕНИЕ РОЗА ТРИЗУБЕЦ ШАГИ

Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: - повторити й систематизувати знання про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників; - формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначати їх синтаксичну роль у реченнях; - розвивати творчі вміння, дослідницький інтерес; - виховувати повагу до рідного слова, любов до Батьківщини

Морфологія – ( від грец.morphe – «форма» та logos - «вчення» ) – це один із розділів граматики , що вивчає частини мови.

Омеля́н О́сипович Парти́цький  (*28 травня 1840 — †20[1]/21 січня[2] 1895) — український вчений-мовознавець, етнограф, історик, педагог, громадський діяч.

Іменник – це самостійна частина мови, що означає назву предмета або явища і відповідає на питання хто? що? Морфологічні ознаки: іменники змінюються за відмінками, числами, належать до певного роду. У реченні можуть бути будь – яким членом речення.

Стіл, космос, грім, радість, футбол, погода Назви істот Назви неістот Іван, Жан-Жак Руссо, продавець, Зевс, водяник, пес, блоха, мертвяк За граматичним значенням

Гра «Упізнай мене» Почувши іменники, які є назвами істот, плещіть у долоні

Розгляньте картки, запишіть назви побаченого відповідно до поставленого запитання.

Конкретне значення (іменники називають предмети, які пізнаються за допомогою органів чуття) Абстрактне значення (іменники називають поняття, які не можна сприймати органами чуття) Орел, повітря, мороз, сніг, ліс, місто, степ, небо. Щирість, доброта, кохання, мука, кошти, оглядини, сватання, перегони. За ступенем безпосередності вияву ознаки:

Завдання 1. Поставте запитання до слів. Розмістіть слова за такими ознаками: а) у першу - назви узагальнених понять : якостей, властивостей, дій, процесів; б) у другу - назви понять, що сприймаються органами чуття: назви людей , тварин, предметів, явищ. Мама, ніжність, школа, книжка, тиша, учень, мудрість, дідусь, сила, Дніпро, щастя, знання.

Вправа 191

Дніпро, Київ, Петро, “Дубки”, Сірко За характером називання Загальні Власні Вікно, вулиця, картина, місто, відвідувач, чоловік, портрет

Власні назви бувають: прізвища, імена людей; назви міфологічних істот і божеств; дійових осіб у казках; клички тварин; географічні й астрономічні назви; назви історичних подій; свят, організацій, заводів, автомобілів, газет, вулиць, книжок, творів, кінофільмів, станцій, держав;

1. Одиничні 2. Збірні 3. Речовинні 4. Абстрактні (орел, олівець, вітер, дощ) (малеча, дітвора, колосся, молодь) (цукор, полотно, кисень, вода) (успіх, скромність, хоробрість, щастя) Загальні назви бувають:

Доповніть кожен рядок власними назва: Міста:______________________________ Дійові особи казок:__________________ Письменники:_______________________ Держави:___________________________ Клички тварин:______________________

Завдання 1. Розгляньте слова. 2.Особливу увагу зверніть на першу літеру, співставте та запишіть їх у дві колонки. 3. Зробіть висновок. 4. Вкажіть морфологічні ознаки, запишіть їх.    Дід Мороз, місто, річка, Черкаси, держава, Україна, хвилювання, стіл, Зевс, свято, Різдво.

Відмінки- це форми іменника, що виражають його синтаксичні відношення до інших слів Називний (хто? що?) Родовий (кого? чого?) Давальний (кому? чому?) Орудний (ким? чим?) Знахідний (кого? що?) Місцевий (на кому? на чому?) Кличний

Виписати з пісні іменники, визначити їх відмінок

Завдання 1.Розгляньте малюнки. 2.Дайте назви об’єктам,запишіть їх. 3.Поставте до слів запитання. 4.До якої частини мови вони належать ? 5.Провідміняйте слова. 6.Зробіть висновок. 7.Вкажіть морфологічну ознаку, запишіть її .  

До спільного роду належать назви людей за їхніми рисами характеру, поведінкою, професією (причепа, соня, листоноша).

Завдання№1. 1.Розгляньте малюнки. 2.Дайте назви об’єктам, запишіть їх. 3.Поставте до слів запитання. 4.До якої частини мови вони належать ? 5.Визначте рід кожного слова. 6.Зробіть висновок.

сонцес.рід Дівчинка ж.рід Хлопець ч.рід Рід

Збірними називають іменники, що означають сукупність однорідних осіб, предметів як єдине ціле: козацтво, молодь, листя. а) вживаються лише в однині б) з ними не поєднуються власне кількісні числівники, бо позначуване ними не підлягає лічбі.

До множинних іменників належать такі, що називають: а) парні й складні предмети: ворота, перила, штани; б) речовину, матеріал: білила, дрова; в) ігри, обряди, часові поняття: шахи, оглядини, канікули; г) окремі географічні назви: Карпати, Прилуки, Суми; д) залишки речовини: висівки, недоїдки; е) дії, процеси з відтінком тривалості їх: проводи, переговори; є) емоції, переживання: радощі, гордощі; ж) не визначені чітко грошові поняття: кошти, фінанси. Тільки в однині вживаються іменники: а) з абстрактним значенням: блакить, садівництво, любов; б) збірні: жіноцтво, учительство; в) власні назви: Дніпро, Денис, Дорошенко; г) з речовинним значенням: срібло, пісок, пшоно, фосфор; д) назви деяких овочів, ягід: редька, хрін, малина.

Диктант з "ключем" Запишіть іменники у дві колонки: вжиті в однині; вжиті в множині. У кожному іменнику підкресліть першу літеру. З цих літер прочитаєте народне прислів’я Доля, ножиці, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експеримент, дочка, обеліски, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, олівець, експонати.

Морфологічні ознаки

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Синтаксична роль Підмет Присудок Другорядні члени речення

Іменник виконує синтаксичну роль: ∙ Простого підмета: Під лежачий камінь вода не тече. ∙ Частину складеного підмета: Справді, кілька машин під’їхало до хати.

Іменник виконує синтаксичну роль: Додатка: Чи винна ж голубка, що голуба любить? Обставини: Хто в хустині червоненькій став (де?) у лісі між дубів? Лиш у труді живе людина, без труда її нема. Означення: Перша заповідь (чия?) хлібороба – зібрати урожай і подбати, щоб закласти наступний.

Іменник виконує синтаксичну роль: Частини складеного іменного присудка: Книга – джерело знань. 2.Робота пісню і відпочинок любить. 3.Щастя в повітрі не в'ється – воно в боротьбі дістається. 4.Хоробрість – найкраща якість людини. 5.Чесному всюди честь. 1.Не хвались мудрий мудрістю, а сильний силою.

Гра «Веселі перегони» Перевірка знань за допомогою питань. Використання сигнальних карток. Відповідь «так» - зелений колір, відповідь «ні» - червоний.

Мова живе у душі. Україна- це наша Батьківщина. Ми вивчаємо рідну мову. Завдання: з’ясувати синтаксичну роль іменника

Десь придбав собі іменник Новий ранець і щоденник… Що побачить наш іменник – Все записує в щоденник, За порядком укладає, Бо «Абетку» добре знає. Ось в редакції «Квіткова» Вийшла книжечка чудова. І радіє світлячок – Є «Тлумачний словничок»! Вже стоїть він у вітрині У книжковім магазині. Пригадайте, які ще словники є в українській мові?

Укладання словничка. Спробуймо і ми укласти словничок за допомогою підказок-віршиків (записуємо іменники у дві колонки російською та українською мовами). російські слова українські слова

Антисуржик Вузлики напам'ять Як сказав ти? Потолок? Ти замерз? Чи дуже змок? Якщо в тебе є оселя, Певне, чув ти слово «стеля ».

Антисуржик Вузлики напам'ять Олю, форточку б відкрити – Надто парко,-- мовить Рита. І сама не розуміє, Що сказать як слід не вміє. Дощ пішов , і знявся вітер, Зачиніть кватирку , діти.

Антисуржик Вузлики напам'ять В чому шафа винувата, Що її прогнали з хати? Замість неї ,наче граф, Примостивсь пихатий «шкаф».

Антисуржик Вузлики напам'ять Скільки можна називать Ліжко покручем «кровать»? Час уже запам’ятать, Що це ліжко – не кровать.

Словничок Потолок Кровать Форточка Шкаф Стеля Ліжко Кватирка Шафа Російська Українська Визначте рід іменників у I та II колонках. Зробіть висновок.

«Творча хвилинка» Складання Префікс від слова під’їзд; корінь від слова сніжок; суфікс від слова лісник; закінчення – як у слові вітер. Префікс від слова проїзд; корінь від слова лісник; суфікс від слова пеньок; закінчення – як у слові сніг.

Продовжіть речення на сьогоднішньому уроці я … познайомився з … повторив … удосконалив уміння … зрозумів, що потрібно …

Домашнє завдання: 1. Написати казку про іменник. 2. Скласти словниковий диктант до вивченої теми. 3. Параграф 23, ст.79-80, вивчити правила. Впр.196, ст.82 .