Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить…

  Мета: учити розумінню того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна  як держава.
 Завдання:

• розширювати знання про красу і багатство української мови;
• ознайомити дітей з українськими звичаями;
• формувати   соціальний досвід у підлітків, успадкування духовних надбань і досягнення високої культури міжнаціональних взаємин;
• виховувати толерантність до національних меншин та повагу до культурної спадщини рідного народу, любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого українського, бажання розмовляти рідною мовою.

  Обладнання: відеоролик «Чому ми не говоримо українською?», відеоролик «Любіть українську мову», ілюстративні матеріали.
   Місце проведення заходу: класна кімната 6-А класу.

Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить…

   Перегляд відеоролику «Чому ми не говоримо українською?»
 Учитель 1. Доброго дня! Ми раді вітати вас на заході, приуроченому Міжнародному дню рідної мови. Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця мова українська .  Із сивої давнини бере початок вона.  Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає од спраги. Мова – то найперша ознака нації. Є мова – є і держава, є народ. Є мова – є і пам'ять про наше минуле, наших дідів-прадідів.
 Учитель 2. І повинна жити мова, яку  возвеличували в ті далекі часи Іван Вишенський та Григорій Сковорода, яка на весь світ пролунала піснями Наталки Полтавки та гострим Шевченковим словом. Те слово Тараса підхопили гідні сини і дочки українського народу, збагатили його та через випробування принесли в безцінну скарбницю духовності України.
 Учень 1.

На лекції нудній про вічність мови
Бувальщина згадалась випадкова:
В старої  жінки одібрало  руки,
Але вона й не дума помирать,
ЇЇ годують з ложечки онуки,
Дочка купає, носить ліки зять.

В старої жінки одібрало ноги,
Але вона й не дума помирать,
Бо люблять в домі її всі онуки,
Дочка піклується, не кривдить  зять.

В старої жінки мову одібрало –
І от вона зібралась помирать.
Ні крихти хліба кілька днів не брала,
Хоча просили всі: дочка, онуки, зять.  

Померла тихо з розпачу німого,
Що не могла нічого їм сказать.
Слізьми прощальними слова скотились,
І чули їх дочка, онуки, зять.

  Учитель 1: Ми не випадково розпочали  наш виховний захід саме цією поезією Дмитра Іванова. Адже ми знаємо, який важливий день прийшов до нас сьогодні – це Свято рідної мови.  Людина народжується і від батька-матері отримує неоціненний скарб – рідну мову, яку вона має оберігати і шанувати , бо якщо ти втрачаєш мову і  Батьківщину – ти  не існуєш більше.
 Учитель 2: Рідна мова ! Милозвучна і співуча, сповнена музики і натхнення, вона встала з колін, як і наша Україна, і той, хто не знає рідної мови або її цурається, прирікає себе на забуття. Тож шануймо рідну мову, і нехай сьогоднішній виховний захід  допоможе нам збагнути усю велич  і красу рідного слова.
 Учитель 1: Міжнародний День рідної мови – відносно молоде свято. До календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть. Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
 Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні.
 Учитель 2:
̶  Уважно перегляньте відеоролик «Любіть українську мову».
̶  Чи потрібно в Україні розмовляти українською мовою? Чому? Якою мовою ви розмовляєте в побуті?
 Учитель 1: Зараз ми зробимо інтелектуальну розминку «Хто швидше?». Як почуєте питання, піднесіть руку вверх і дайте правильну, на ваш погляд, відповідь.
̶  Основна одиниця мовлення. (Слово).
̶  Слова, що мають кілька значень. (Багатозначні).
̶ Розділ української мови, що вивчає значення слова (Лексика).
̶  Граматичне значення слова виражає … ̶  змінна частина слова (Закінчення).
̶  Частина слова без закінчення  ̶  буває твірною у слові (Основа).
̶  Слова з протилежним лексичним значенням (Антоніми).
̶  Головна значуща морфема у слові … ̶  є у рослини, зуба і у слова (Корінь).
̶  Слова, однакові за звуковою формою (Омоніми).
̶ Словотворча морфема, що стоїть перед коренем (Префікс).
̶ Яка частина мови не має закінчень…. – незмінна частина мови (Прислівник).
̶  Назвіть форми слова школа (Школи, школі, школою…).
̶ Доберіть спільнокореневі слова до слова школа (Школяр, пришкільний…).
̶  Що за знак, стрункий, мов спис. Він над крапкою завис, спонука до поклику, хто він є? (Знак оклику).
 Учитель 2:
̶ Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок, всіх нас примушує питати, а сам ні пари з вуст – мовчок! (Знак питання).
̶ Маленька, менша від мачини, ні з ким не стану на борню, а при читанні, коли треба, людині мову зупиню. (Крапка).
̶ Вони для речення багато значать, турботливо обнімуть, як дружки, і вставлені слова, цитату вкажуть, давайте назвемо їх – це….(Дужки).
̶ Злита з хвостиком ця крапка, невелика, власне, лапка, робить паузу, всім знайома, як же вона зветься? (Кома).
̶ Я такий же як знак розділовий, і відомий шкільній дітворі, та в словах української мови я пишусь не внизу, а вгорі. Спробуй лиш написати ім’я, зразу стану потрібний і я. (Апостроф).
̶  Найменша неподільна одиниця мовлення. (Звук).
̶ Найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу – Здатність людини говорити – (Мова).
̶ Розділовий знак, вказує на коротку паузу  - розділяє однорідні члени речення при безсполучниковому зв’язку  ̶  (Кома).
̶ Проміжок часу у школі, за який діти отримують нові знання – 45 хвилин у школі – (Урок).
̶  Джерело знань  ̶  (Книга).
 Учитель 1. Зараз ми зіграємо в гру «Закінчи прислів’я». Ви, коли почуєте початок прислів’я, маєте його продовжити.
̶  Слово  ̶  не горобець…(вилетить  ̶  не впіймаєш ).
̶ Пташка красна своїм пір’ям, … (а людина  ̶  знанням).
̶  Удар забувається… (а слово пам’ятається).
̶ Не дав слова   ̶  держись, … (а дав  ̶  кріпись).
̶  Учення світ, … (а невчення  ̶  тьма).
̶  Книга вчить… (як на світі жить).
̶  Що написане пером… (не вивезеш і волом).
̶  Не кажи «не вмію», … (а кажи «навчуся»).
 Учитель 2. Мова – це найважливіший засіб спілкування людей, вираження і повідомлення їх думок, почуттів; це безперервний процес пізнання світу. У мові – уся доля народу. Без неї немає нас, немає минулого й майбутнього. Рідне слово увібрало в себе віковічний плин Дніпра, шурхіт колосся, шепіт дібров, спів соловейка.
 Учитель 1. Котляревський перший проклав глибоку борозну на цілині нової української національної культури як письменник і драматург, як творець своєрідної енциклопедії народного українського побуту тих часів.
 Учитель 2. Він перший заявив, що мова нашого народу багата, гарна і гідна того, щоб стати мовою літератури та науки.
 Учитель 1.Великий Кобзар, всесвітньо відомий український поет Тарас Шевченко – основа основ української літератури.
 Учитель 2. Любов поета до Батьківщини, рідної мови, свого народу викликала глибоку повагу серед інших народів.

Безумний той, хто власною рукою
Заяву пише, щоб звільнить синів
Від мови рідної. Чи буде він в спокої,
Коли затихне України спів?
Бо найстрашніша у житті провина,
Її ніякі сили не зітруть,
Як мови рідної соромиться людина,
Як сиву неньку віддає в «приют»!

  Учитель 1. Кажуть, що у нації не відібрати майбутнє і минуле, якщо не знищити її мову.
 Учитель 2. Бо саме вона є тим річищем, що несе рідне слово із покоління в покоління. Коли ж замулимо його – перестанемо бути народом, нацією.
 Учитель 1. Тож пильнуймо це чисте джерело, шануймо тих, хто несе українське слово, його утверджує і плекає.
 Учитель 2. Не забуваймо імена тих, хто пішов у вічність, борючись за право називатись українцем, бажаючи бачити свою державу вільною та незалежною, а мову – пишною квіткою серед інших мов.
 Учитель 1. Василь Стус, Василь Симоненко, Олесь Гончар, Ігор Білозір, Володимир Івасюк, Микола Хвильовий та багато інших.
 Учитель 2. Зерна любові до рідної мови. Нехай вони проростуть у серці кожної людини і заколосяться плідною нивою. Бо слово живе, воно зародилося з Любові, воно сильне , бо зросло на Вірі. Слово віще, бо несе під серцем Надію, як дитя.
 Учитель 1. Конкурс «Збери літери». Виходить 4 бажаючі до дошки. Їм одягають літери з яких вони мають скласти слова.  І команда: літери: А-С М-И Н-Р А-О.
1. Що згідно прислів’ю, на зиму готують влітку? (сани).
2. Те, що мила мама у відомій дитячій скоромовці (рама).
3. Слов’янська богиня Зими, Морана (скорочено)? (Мара).
4. Пригадайте слово, яке стоїть перед іменем Ліза у відомій картині (Мона).
5. Якщо картопля не варена, то вона (сира).
6. Множина від слова роса (роси).
7. Коли довго йдуть дощі, то на дворі як? (сиро).
8. Скорочене ім’я від Роман (Рома).
 ІІ команда. Літери: А-Т В-О И-Л І-С
1. Який продукт найбільше люблять українці? (сало).
2. Посудина, яка хоч нова, але вся в дірках (сито).
3. Тепла пора року (літо).
4. У людини одна рука права, а друга (ліва).
5. Кажуть геометрична фігура, або геометричне (тіло).
6. Коли у людини біліє волосся, то кажуть, що вона (сива).
7. Коли хлопчик один – він Сава, а коли їх два, то їх кличуть (Сави).
8. Доповніть речення «Зажурилась верба над водою, опустила низько до води свої...» (віти).
 Учитель 2.   Сучасна українська літературна мова остаточно склалася на початку XIX ст. Зачинателем її був І. Котляревський, а основоположником — Т. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією.  Ще Вольтер зазначив, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя.
 Учитель 1. Загальна кількість носіїв української мови — більше 43 млн. чоловік. Всього на землі налічується, за одними даними, приблизно 5 тис. мов, за іншими — близько 3 тисяч. 
 Учитель 2. Сучасний український алфавіт налічує 33 літери, яких сьогодні цілком досить, щоб сформувати власну думку, а письменнику написати найцікавіший та найсучасніший твір. Адже словом можна: розвеселити, вселити надію, викликати посмішку, причарувати, возвеличити, очистити душу, скувати сили душі, посилити тривогу й безнадію, поранити душу, приголомшити, принизити, образити, зганьбити, убити, розрадити, зцілити, розсіяти сумнів, переконати, ощасливити.
 Учень 2.

Ще жива ти, Україна,
Ще не вмерло слово,
Встань, прокинься, пробудися,
Рідна наша мова!
Не одне лихе століття
Тиранів терпіла,
Та жила серед народу
І людям світила.
Квітла, мов лілея ніжна
Лютою зимою,
Знала певно, що народ твій
Завжди із тобою.
Збереглася в вишиванках,
В золотому житі,
У простій бідненькій хаті
Та в мужицькій свиті.
Тож давайте, українці,
Мову поважати,
Що пройшла через тортури
Та залізні грати!
Що створила, наче долю,
Пісню колискову…
Встань, прокинься, пробудися,
Рідна наша мово
 

  Учитель 1. Тож побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово,  щастя, натхнення, добра, миру, світлого майбутнього, живіть повноцінно, досягайте вершин, адже у ваших руках доля нашої країни.
 Учитель 2. На цій оптимістичній ноті дозвольте завершити наше свято. Всього вам найкращого! Дякуємо всім, хто брав участь у його підготовці. Хай Вам щастить.

Список використаних джерел

1. Виховний захід учителя початкових класів Єфімової Л. П. Режим доступу:  https://kopilkaurokov.ru/nachalniyeklassi/uroki/vikhovna-ghodina-na-tiemu-moia-ridna-ukrayins-ka-mova
2. Позакласний захід учителя української мови Карпенко К. В. Режим доступу: https://majsternya-filologa7.webnode.com.ua/vikhovni-godini/
3. Виховна година до Міжнародного Дня рідної мови. « О рідна мовонько, о мово! В тобі від Бога кожне слово» . Режим доступу: http://bibl.com.ua/literatura/28710/index.html