Індивідуальна навчальна програма, всесвітня історія 9 клас
Індивідуальна навчальна програма
учня/учениці 9 класу______________________________ ___________
Навчальний предмет: всесвітня історія
Довгострокова мета: формування вільної особистості, яка визнає національні та загальнолюдські цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям громадянської відповідальності у своїй поведінці; виховання засобами історії громадянської свідомості, зорієнтованої на патріотичне почуття приналежності до власної держави та до її спільних історичних, політичних і культурних цінностей, а також на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві; прищеплення толерантності й поваги до різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, уміння знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей.
|
Місяць
|
Короткострокові завдання |
Методи оцінювання Дата і прогрес |
|
Вересень |
Розділ 1. ЄВРОПА В ЧАС ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН Знати: – хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу й утворення «Священного союзу»; – напрямки походів Наполеона І. Розуміти: – причинний зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції; – Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи; – поняття «конституційна монархія». Уміти: – показати на карті напрямки походів Наполеона І й територіальні зміни, пов’язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу; – розкрити передумови і сутність Французької революції; – визначити вплив Французької революції й політики Наполеона на розвиток європейських країн; – пояснити причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень Віденського конгресу; – обґрунтувати судження про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, Цивільного кодексу Наполеона І, діяльності Жоржа-Жака Дантона, Максиміліана Робесп’єра, Наполеона Бонапарта. |
Методи оцінювання:
Прогрес:
Дата:
|
|
Жовтень |
Методи оцінювання:
Прогрес:
Дата:
|
|
|
Листопад
|
Розділ 2. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ І НАЦІОНАЛЬНОГО ОБ’ЄДНАННЯ (1815–1870 рр.) Знати: – дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни. Розуміти: – поняття «аболіціонізм», «Весна народів», «ідеологія», «індустріальне суспільство», «західники», «карбонарії», «консерватизм», «лібералізм», «націоналізм», «нація», «парламентська демократія», «професійна спілка», «реставрація», «слов’янофіли», «соціалізм», «чартистський рух». Уміти: – пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу; – схарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті; – простежити становлення парламентської демократії в Європі; – визначити передумови і наслідки «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни та «Реконструкції» в США; – визначити причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848–1849 рр.; – обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Авраама Лінкольна, Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Сімона Болівара. |
Методи оцінювання:
Прогрес:
Дата:
|
|
Грудень |
Методи оцінювання:
Прогрес:
Дата:
|
|
|
Січень |
Розділ 3. МОДЕРНІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. «ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ» Знати: – час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької і Сіньхайської революцій; – дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ. Розуміти: – вплив результатів французько-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини; – поняття «антимонопольне законодавство», «гомруль», «дискримінація», «домініон», «дуалістична монархія», «експансіонізм», «індустріалізація», «картель», «колоніальна імперія», «монополія», «пробудження Азії», «сегрегація», «синдикат», «суфражизм», «трест», «фемінізм». Уміти: – показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію; – схарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини; – визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, переходу Німецької імперії до «світової політики», впровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860–1870-х років, російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів; – пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької й Сіньхайської революцій; – обґрунтувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Девіда Ллойд Джорджа, Жоржа Клемансо, Олександра ІІ, Отто фон Бісмарка, Сунь Ятсена, Теодора Рузвельта, Франца-Йосифа І. |
Методи оцінювання:
Прогрес:
Дата:
|
|
Лютий |
Методи оцінювання:
Прогрес:
Дата:
|
|
|
Березень |
Методи оцінювання:
Прогрес:
Дата:
|
|
|
Квітень |
Розділ 4. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) Знати: – час створення Троїстого союзу і Антанти. Розуміти: – поняття «військово-політичний союз», «геополітика», «метрополія», «мілітаризація». Уміти: – показати на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій); – схарактеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; – пояснити причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку ХХ ст., створення військово-політичних блоків; – визначити наслідки боротьби європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу; – пояснити місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст. |
Методи оцінювання:
Прогрес:
Дата:
|
|
Травень |
Розділ 5. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) Знати: – важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» ХІХ ст.; – найвідоміші правові пам’ятки ХVІІІ–ХІХ ст.; – основні наукові й культурні центри Європи та США. Розуміти: – тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст.; – поняття «імпресіонізм», «класицизм», «масове виробництво», «масова культура», «модерн», «реалізм», «романтизм». Уміти: – схарактеризувати досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді й повсякденному житті; – визначити прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки. Узагальнення до курсу. ОСНОВНІ ІДЕЇ, ЗДОБУТКИ, ВИКЛИКИ «ДОВГОГО» ХІХ СТОЛІТТЯ Знати: – хронологічні межі «довгого» ХІХ ст. і його внутрішню періодизацію; – взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного розвитку українського та інших європейських суспільств у ХІХ ст. Розуміти: – поняття «модернізація». Уміти: – схарактеризувати основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку світу впродовж «довгого» ХІХ ст.; – визначити внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст.; – зіставити типові явища і процеси європейської та української історії в ХІХ – на початку ХХ ст.; – оцінювати історичні події ХІХ ст. з позиції формування «першого покоління» прав і свобод людини; – висловлювати судження щодо значення «довгого» ХІХ ст. для подальшого розвитку світу. |
Методи оцінювання:
Прогрес:
Дата:
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку