Матеріал «Індивідуальна робота з батьками» містить матеріали для класних керівників та керівників-початківців.
Новомиколаївська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів
Шевченківської районної ради
Індивідуальна робота
з батьками
(з досвіду роботи)
Черкашина Ірина Олександрівна
класний керівник 11 класу
Новомиколаївсьої ЗОШ І – ІІІ ст.
вища категорія
Зміст
І.Вступ.
ІІ. Основна частина.
Розділ 1. Індивідуальна робота з батьками.
Розділ 1.1. Індивідуальна робота.
Розділ 1.2. Відвідування сім'ї учня вчителем.
Розділ 1.3. Індивідуальні бесіди з батьками.
Розділ 1.4. Листування.
Розділ 2. СІМ’Я її види та стилі.
Розділ 3.Матеріали з досвіду роботи.
Розділ 3.1.Анкетування.
Розділ 3.2. Поради батькам.
Розділ 3.3.Презентації та відеоматеріали для батьків.
ІІІ. Висновок.
ІV. Список використаної літератури.
ВСТУП
Ефективність виховання дитини насамперед залежить від того, наскільки тісно взаємодіють школа і сім'я. Провідну роль в організації співпраці школи і родини відіграють класні керівники. Саме від їх роботи залежить те, наскільки сім'ї розуміють політику, що проводиться школою по відношенню до виховання, навчання дітей, і беруть участь в її реалізації. При цьому сім'я повинна розглядатися як головний змовник і союзник у вихованні дітей, а об'єднання зусиль батьків і педагогів створить сприятливі умови для розвитку дитини.
В основі взаємодії сім'ї та класного керівника повинні лежати принципи взаємної довіри і поваги, підтримки і допомоги, терпіння і терпимості по відношенню один до одного.
Сучасні умови навчання характеризуються гуманізацією освітнього процесу, зверненням до особистості дитини, прагненням розвинути кращі його якості.
В. О. Сухомлинський стверджував: «Без знання дитини, її розумового розвитку, мислення, інтересів, захоплень, здібностей, задатків, нахилів - ні вихованню». Як ніхто краще про дитину зможуть розповісти його батьки. У тлумачному словнику дається таке поняття слова «батьки». Батьки - це батько і мати (по відношенню до своїх дітей). Батьки і педагоги - дві найпотужніші сили в процесі становлення особистості кожної людини, роль яких неможливо перебільшити. В обох сторін є свої переваги, своя специфіка.
Так основними завданнями класного керівника є:
– Формування класного колективу.
– Організація всіх видів групової, колективної та індивідуальної діяльності класного колективу.
– Забезпечення сприятливого психологічного клімату в класі.
До основних функцій класного керівника відносяться:
а) аналітична:
- вивчення індивідуальних особливостей учнів;
-вивчення та аналіз розвитку класного колективу;
- аналіз та оцінка сімейного виховання кожної дитини;
- аналіз та оцінка рівня вихованості кожної дитини;
б) організаційно - педагогічна:
- організація та стимулювання різноманітної діяльності учнів;
- встановлення зв'язку з сім’ями учнів;
- організація взаємодії класного колективу з фахівцями служб супроводу, позашкільними організаціями;
в) комунікативна:
- регулювання міжособистісних відносин між учнями;
- встановлення оптимальних взаємовідносин «учитель - учень»;
- створення загального сприятливого психологічного клімату в колективі.
РОЗДІЛ 1. ІНДИВІДАЛЬНА РОБОТА З БАТЬКАМИ.
РОЗДІЛ 1.1. Індивідуальна робота.
Індивідуальна робота - одна із найважливіших форм взаємодії класного керівника з сім'єю. Саме індивідуальна робота є однією із складових виховного плану класного керівника. Особливо вона необхідна, коли педагог набирає клас. Для того щоб подолати занепокоєння батьків, острах розмови про свою дитину, необхідно проводити індивідуальні консультації – співбесіди з батьками. Готуючись до консультації, необхідно визначити ряд питань, відповіді на які допоможуть плануванню виховної роботи з класом. Індивідуальна консультація повинна мати ознайомлювальний характер і сприяти створенню гарного контакту між батьками і вчителем. Вчитель повинен дати батькам можливість розповісти йому все те, з чим вони хотіли б познайомити вчителя в неофіційній обстановці, та з'ясувати необхідне для своєї професійної роботи з дитиною:
• особливості здоров'я дитини;
• його захоплення, інтереси;
• переваги у спілкуванні в сім'ї;
• поведінкові реакції;
• особливості характеру;
• мотивація навчання;
• моральні цінності сім'ї.
У ході індивідуальної консультації можна використовувати анкети. Однією з форм взаємодії класного керівника і сім'ї є відвідування учня вдома. Педагог повинен попереджати про передбачуваний візит з зазначенням дня і цілі відвідування. Відвідування можливо тільки після отримання дозволу батьків. Відвідування педагогом сім'ї повинно залишити в сім'ї добре враження. Для цього необхідно спочатку поговорити на абстрактні теми, розпитати про традиції, звичаї, спільне проведення часу в сім'ї і лише потім обговорювати причину приходу в сім'ю.
В індивідуальній роботі з батьками вчителю велику допомогу може надати щоденник, в якому записується короткий зміст бесіди, спостереження,
висновки. Матеріал цього щоденника використовується в повсякденній роботі з усіма.
РОЗДІЛ 1.2. Відвідування сім'ї учня вчителем.
Учитель відвідує сім'ю учня з метою налагодження контактів з батьками, з'ясування загальної та педагогічної культури сім'ї, умов життя учня, консультування щодо єдиних вимог до дитини, обговорення відхилень у її поведінці, вжиття необхідних заходів щодо їх запобігання, залучення батьків до участі в роботі школи тощо. Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний візит учителя викликає ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як їх усунути. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.
Перше відвідування сім'ї класним керівником є дуже відповідальним моментом, який найчастіше вирішує, чи будуть батьки прислухатися до порад учителя, співпрацювати зі школою в питаннях навчання та виховання дітей. До відвідування тієї чи іншої сім'ї вихователь готується заздалегідь: дізнається про її склад, матеріальне становище, освіту батьків, місце роботи, обмірковує можливі питання та відповіді на них, визначає, які дані про дитину потрібно отримати насамперед.
Звичайно, за один візит класний керівник не зможе отримати відповіді на всі питання, що його цікавлять. Тому не слід виявляти нетерпіння, переривати розповіді батьків та інших членів сім'ї. Бесіда з батьками має проходити у доброзичливому, спокійному тоні.
РОЗДІЛ 1.3. Індивідуальні бесіди з батьками
Бесіди відбуваються як за ініціативою самих батьків, так і за ініціативою педагога. Інтерес батьків до питань виховання, їхню ініціативу щодо бесіди з класним керівником на педагогічні теми потрібно заохочувати та стимулювати.
Не можна проводити бесіду з батьками у присутності дитини, якщо ви не впевнені, що ваше схвалення чи осуд школяра будуть сприйняті дорослими так, як ви цього бажаєте.
Не завжди бесіда з батьками має бути тривалою. Іноді буває достатньо короткої розмови, кількох вагомих слів.
Перевагою індивідуальної роботи є те, що наодинці з учителем батьки відвертіше розповідають про свої проблеми та труднощі у вихованні дітей. Дорослі мають бути переконані, що їхня бесіда з учителем залишиться між ними, що жодна їхня відверта думка не буде розголошена.
Індивідуальне спілкування з батьками дає вчителю можливість вибрати правильний підхід до дитини.
Орієнтовна тематика бесід для батьків:
1. Дитина не хоче вчитися. Як йому допомогти?
2. Погана пам'ять дитини. Як її розвинути?
3. Єдина дитина в сім'ї. Шляхи подолання труднощів у вихованні.
4. Покарання дітей. Якими їм бути?
5. Тривожність дітей. До чого вона може привести?
6 Сором'язливий дитина. Проблеми сором'язливості та шляхи її подолання.
7 Грубість і нерозуміння в сім'ї.
8. Талановита дитина в сім'ї.
9. Навчання і виховання доньки чи сина.
10. Приятелі дітей - друзі будинку чи вороги?
11. Три покоління під одним дахом. Проблеми спілкування.
РОЗДІЛ 1.4. листування
Листування передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи учня в навчанні, старанність, уважність та відповідальність. Можна повідомити про певні труднощі дитини, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за гарне виховання дитини. Лист передають батькам через дитину, попередньо ознайомивши її зі змістом. Найчастіше листування використовують, коли класний керівник не може зустрітися з батьками у них удома або запросити їх до школи.
РОЗДІЛ 2. СІМ’Я її види та стилі.
Патріархальна. Це найбільш архаїчна форма стосунків у сім'ї. Вона спирається на залежність дружини від чоловіка, дітей від батьків. Внутрісімейні ролі строго розподілені. Панує абсолютна батьківська влада і авторитарна система виховання.
У таких сім'ях діти найчастіше виростають з переважанням низької самооцінки: вони не впевнені в собі, у своїх здібностях. Якщо батьки ігнорують інтереси і бажання дитини, позбавляють права голосу, у нього не розвивається інтерес до прояву власної думки, знищується почуття власної гідності.
Дітоцентриська. Цей тип характеризується піднесенням приватного життя людини, чуттєвої сторони. У такій сім'ї бажана дитина перетворюється на об'єкт батьківської любові і прихильності. Тут є свої негативні сторони. Батьки з гіпертрофованим почуттям обов'язку виконують усі вимоги дітей, захищають від усіх проблем, турбот, зусиль, труднощів, приймаючи вест вантаж проблем на себе. Діти страждають від відсутності самостійності, ініціативності, відповідальності. Їх мораль: «Нам можна все!». Ці діти люблять керувати, командувати, у спілкуванні з друзями грубі, у них виявляються істеричні нотки, хамство. Подібна поведінка заохочується батьками, їх важко переконати в зворотному. У цьому полягає робота вчителя. На те, як проводити роботу з тими або іншими батьками впливає і стиль виховання в сім'ї.
1.Вільний стиль.
Батьками з раннього дитинства надано повну свободу дій. Дорослі дуже зайняті собою, своїми справами. Вони невміло використовують методи заохочення і покарання. Батьки будують свої відносини з дітьми таким чином, що мимоволі культивують у дитини пошук найбільш вигідних форм взаємодії з оточуючими, що стимулює прояв у дітей таких якостей, як прислужництво, лестощі, підлабузництво. У ході бесід батьки скаржаться, що їхніх дітей не люблять, йому не дають проявити себе. Батьки вважають свою дитину правим і не обтяжують себе тим, щоб розібратися в ситуації і повністю довіряють своїй дитині.
У даному випадку необхідно батьків залучати до спілкування з однолітками своєї
дитини, запрошувати на зустрічі з педагогами, на уроки, заходи, що проводяться разом з дітьми та їх батьками.
2.Змагальний стиль.
У даному випадку батьки шукають у своєї дитини прояв чогось видатного і незвичайного, активність дитини заохочується. Батьки постійно порівнюють свою дитину з іншими. Якщо результат не влаштовує їх, вони можуть жорстоко покарати свою дитину. У своїй любові до дитини батьки часто не звертають уваги на людські якості малюка, не терплять кривдників своїх дітей, не бояться вступати з ними в конфліктну ситуацію.
Завдання вчителя полягає в тому, щоб батьки побачили сильні і слабкі сторони своєї дитини, адекватно на них реагувати і своєчасно виправляти. Тут допоможуть індивідуальні бесіди.
3.Розсудливий стиль.
Дитині надається повна свобода дій, батьки дають йому можливість набувати власний досвід шляхом проб і помилок. У таких сім'ях діти виростають активними і допитливими. Батьки докладно розбираються у всіх конфліктних ситуаціях, допомагають осмислити проблему, поглянути на неї з позиції іншої людини.
Учитель може тільки заохочувати таку лінію поведінки. Батьки з величезним задоволенням будуть брати участь у шкільній роботі, допомагати вчителю у всьому, зрозумівши, що його дитину поважають і відносяться до нього, як до особистості.
4. Попереджувальний стиль.
Найчастіше подібний стиль зустрічається в сім'ях, де дитина хвора. Батьки таку дитину не залишають одного, без опіки та уваги. Дитина обгороджений від будь-яких покарань, тут задовольняється будь-яка примха дитини. Виникають проблеми в навчальній діяльності, тому що батьки бояться стомити дитину.
Педагог повинен знати, що батьки, що використовують такий стиль виховання, готові співпрацювати з тим учителем, який їм співчуває і підтримує їхню позицію. Ось тут вчитель повинен проявити хитрість і такт. Він повинен дуже обережно, але серйозно працювати з сім'єю, формувати у батьків культуру адекватного сприйняття власної дитини. Таким батькам необхідні індивідуальні консультації психолога, їм необхідна участь у спільних з дитиною тренінгах батьківського ефективності. Дуже корисним є обмін думками з проблем виховання, в якому беруть участь батьки інших учнів класу.
5. Контролюючий стиль.
У таких сім'ях свобода дитини суворо контролюється. Батьки диктують дитині кожен крок, досить активно використовують різні методи покарання. У таких сім'ях діти позбавлені любові, тепла. Вони похмурі, підозрілі. У них часто спостерігається гіпертрофована любов до себе. На критику і зауваження на свою адресу вони неадекватно реагують. Наприклад, посміхаються.
У даному випадку з батьками необхідно проводити бесіди, залучити на зборах до обговорення питання виховання.
6. Співчуваючий стиль.
У таких сім'ях дитина наданий сам собі. Умовою виникнення такого стилю є відсутність матеріального достатку, погані побутові умови. Діти рано включаться у доросле життя. Батьки в таких сім'ях завжди вдячні вчителю за розумну допомогу і підтримку у вихованні дитини. Педагог може покластися на них у своїй діяльності, такі батьки завжди з великим задоволенням входять до складу батьківського комітету і підтримують школу і педагогів у всіх їхніх починаннях.
7. Гармонійний тип.
Самоназва все пояснює. Діти такого виховання виявляють свою розсудливість і мотивують свої вчинки. Діти та батьки працюють в команді. Потрібно дозволяти їм творити і не обмежувати ініціативу. У дітей і батьків ви знайдете помічників та партнерів.
Знання стилів сімейного виховання допоможе класному керівнику організувати співпрацю з батьками та дітьми цікавим і захоплюючим, дозволить уникнути помилок.
РОЗДІЛ 3.Матеріали з досвіду роботи.
РОЗДІЛ 3.1.анкетування
Вересень ____м. |
АНКЕТА №1 |
клас |
Відомості про дитину:
1. ................................................………………………………………………......………....................
Ф. И. О. дитини (повністю):
2. Дата народження: ..........................……………………………......... (число, місяць, рік).
3. Адреса: .........................................................………………………………………………..........
вулиця, будинок (корпус), квартира; номер телефону.
4. Житлові умови: квартира (число кімнат …...... ) комунальна
5. Склад родини: (скільки ще дітей у родині до 17 років: ім'я, вік)
..............................................................……………………………………………………..............
6. Стан здоров'я дитини: Нормальне Ослаблене (уточнити)
/підданий хворобам, /алергії, /можливі медичні рекомендації, /зір)
................................................................…………………………………………..........………......
..................................................…………………………………………....................…………......
7. Схильності дитини: (улюблені ігри, заняття, що любить робити)
..............................................................………………………………………………...................
..........................................................…………………………………………............………..........
ВІДОМОСТІ ПРО БАТЬКІВ
МАТИ ...................................................………………………………………………...................
Ф.И.О. (повністю)
Освіта: .......................................................………………………………………..........
/середня /середньо - спеціальна /неповна вища /вища
Місце роботи: ...........................................………………………………………….................
..............................................................……………………………………………………...........
назва організації (повністю), адреса, робочий телефон, займана посада
БАТЬКО .......................................................…………………………………………………...........
Ф.И.О. (повністю)
Освіта: .......................................................………………………………………..........
/середня /середньо - спеціальна /неповна вища /вища
Місце роботи: ...............................................………………………………………….............
...............................………………………………………………….........................................
назва організації (повністю), адреса, робочий телефон, займана посада
розділ 3.2. Поради батькам
1. Не намагайтесь нав'язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Пам'ятайте, що у неї є свої власні плани та мрії, з якими потрібно і варто рахуватися. Не варто також змушувати нащадків йти вашим шляхом, навіть якщо у вашій родині усі до сьомого коліна були вчителями чи лікарями.
2. Не тисніть на дитину, якщо вважаєте її вибір майбутньої професії невдалим. Краще допоможіть їй розібратися, чи справді вона розуміє, чим буде займатися в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.
3. Якщо ваша дитина і досі чітко не знає, ким хоче бути, допоможіть їй виявити те, до чого у неї найбільше лежить душа, «гуманітарій» вона чи «технар», творча особистість чи прагматик. Не можете визначити самотужки - скористуйтеся послугами спеціаліста з профорієнтації центру зайнятості.
4. Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини припаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже, коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху.
5. Пам'ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у вузи і навіть не протягом останнього шкільного року. Починати треба ще з 7-8 класів. Тоді до закінчення школи дитина вже чітко визначиться, ким хоче стати.
Розділ 3.3. ПРЕЗЕНТАЦІЇ ТА ВІДЕОМАТЕРІАЛИ ДЛЯ БАТЬКІВ
ВИСНОВОК
Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, при використанні різних форм роботи учитель має враховувати важливість таких чинників:
1. Запрошення батьків до співпраці. Часто вчитель вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками — перший крок до співпраці з ними.
2. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднання зусиль учителя та сім'ї школяра можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.
3. Визнання важливості ролі батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.
4. Вияв любові, захоплення їхньою дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатію до неї, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, охочіше спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.
5. Пошук нових форм співпраці. Учитель може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.
Список ВИКОРИСТАНої ЛІТЕРАТУРи
1. Байдельдінова Г.К. Сім'я і школа формують людину. - Алма-Ата: «Мектеп», 1984.
2. Болдирєв Н.І. Методика роботи класного керівника. - М.: Просвещение, 1984.
3. Ігошев К.Є. та ін Родина, діти, школа. - М., 1989.
4. Капралова Р.М. Робота класного керівника з батьками. - М.: Просвещение, 1980.
5. Лаптєва І. Взаємодія батьків і педагогів у сучасній школі / / Педагогіка, № 4, 1996
6. Холоднова Л. Співробітництво класного керівника і батьків. / / Виховання школярів, № 4, 1996.