Індивідуальний навчальний план

Теми навчальних занять

Дата/час проведення консультацій,

видів контролю

Коригуюче повторення основних питань курсу хімії 7 класу. Первинний інструктаж з БЖД в кабінеті хімії. Повторення. Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Коригуюче повторення. Виготовлення розчину. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині. Діагностична робота (тестування). Коригуюче повторення. Взаємодія води з оксидами. Поняття про гідрати оксидів: кислоти й основи. Поняття про індикатори. Коригуюче повторення. Розв’язування розрахункових задач №3 Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

ТЕМА 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени. Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання). Періодична система хімічних елементів, її структура. Значення періодичного закону. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Будова атома. Протонне число. Нуклонне число. Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20. Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20. Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома. Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

Консультація з розділу: «Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів».

Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу розділу: «Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів». Контрольна робота.

ТЕМА 2. Хімічний зв'язок і будова речовини. Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів. Лабораторний дослід №1 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.» Ковалентний зв'язок, його утворення. Електронні формули молекул. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Йони. Йонний зв’язок, його утворення. Лабораторний дослід №1 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.» Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток. Практична робота №1 «Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту).»

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

Консультація з розділу: «Хімічний зв'язок і будова речовини».

Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу розділу: «Хімічний зв'язок і будова речовини».

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами. Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро. Розв’язування розрахункових задач №6 «Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.» Молярна маса. Розв’язування розрахункових задач №5 «Обчислення молярної маси речовини.» Розв’язування розрахункових задач №7 «Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.» Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Розв’язування розрахункових задач №8 «Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.» Відносна густина газів. Розв’язування розрахункових задач №9 «Обчислення з використанням відносної густини газів.»

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

Консультація з розділу: «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами.».

Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу розділу: «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами.»

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук. Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура. Фізичні властивості оксидів. Поширеність у природі та використання оксидів. Вплив на довкілля і здоров’я людини. Хімічні властивості основних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами. Фізичні властивості основ. Поширеність у природі та використання основ. Вплив на довкілля і здоров’я людини. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Фізичні властивості кислот. Поширеність у природі та використання кислот. Вплив на довкілля і здоров’я людини. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Розв’язування розрахункових задач №10:«Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.» Фізичні властивості середніх солей. Поширеність у природі та використання середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини. Лабораторні досліди №4 «Взаємодія металів із солями у водному розчині»; №5 «Взаємодія солей з лугами у водному розчині.»; №6 «Реакція обміну між солями в розчині.» Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні). Розв’язування розрахункових задач №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.» Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук. Лабораторний дослід №7 «Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну.» Практична  робота №2: «Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.» Розв’язування розрахункових задач №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,  середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.

Консультація з розділу: «Основні класи неорганічних сполук.».

Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу розділу: «Основні класи неорганічних сполук.».