Індивідуальний навчальний план для сімейної форми навчання

Теми навчальних занять

                        Очікувані результати

Дата

проведення 

видів контролю

І СЕМЕСТР

Розділ 1.Землі України у XVI – перша половина XVII століття

1. Політичне становище українських земель у першій половині XVI століття
2. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель
3. Соціальна структура суспільства в XVI столітті

4.Практична робота №1. Повсякденне життя представників основних верств суспільства  XVI – перша половина XVII століття

5. Економічне життя українських земель у XVI столітті

6. Церковне життя в XVI столітті

7. Берестейська церковна унія  1596 року

8. Православна церква в першій половині XVII століття

9. Освіта, книговидання в українських землях  в XVI столітті

10. Культура українських земель другої половини XVI – першої половини  XVII століття

11. Українські міста і розвиток мистецтва  в XVI – перша половина XVII століття

12. Узагальнення за розділом : «Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII століття)»

Учень/учениця

Знає: – дати укладення Литовських статутів, створення Пересопницького Євангелія, укладення Люблінської унії, Берестейської церковної унії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу», утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії; – територіальний поділ України на початок XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії. 

Розуміє: – поняття «вертеп», «гравюра», «колегія», «полемічна література», «рента», «сеймики», «слов’яно-греко-латинська школа», «унійна (греко-католицька) церква», «фільварок», «церковні братства»; – значення Люблінської унії для руськоукраїнського суспільства; – особливості організації державної влади у Речі Посполитій; – основні риси політичної культури Речі Посполитої: республіканські цінності (договірний характер влади; право як вища цінність, можливість суспільного діалогу); – місце українських земель в економічній системі Речі Посполитої та Європи; – особливості магдебурзького права на українських землях; – укладення Берестейської унії як спроби православних ієрархів реформувати православну церкву та зробити її конкурентоспроможною; – значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України. 

Уміє: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ – першої половини XVІІ ст. процеси політичного, соціально-економічного, культурного та релігійного життя на теренах України; – показати на карті територіальний поділ України  на початок XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії; – пояснювати особливості формування уявлень про Русь як окрему складову Речі Посполитій; – знаходити в історичних джерелах факти відстоювання українською шляхтою своєї окремішності; – схарактеризувати політичне, господарське та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.; – розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств як елементів широкого самоврядування; – визначити причини і наслідки укладення Берестейської унії; – оцінити значення: 1) релігійної полеміки між православними й уніатами для реформування релігійного та культурного життя; 2) утворення Острозької слов’яно-греко-латинської школи та Київської (Києво-Могилянської) колегії; – обґрунтувати свої судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст., зокрема таких, як Василь-Костянтин Костянтинович Острозький, Петро Могила; – розпізнавати та характеризувати пам’ятки архітектури, споруджені в стилі ренесанс на теренах сучасної України.

16.10.23

Розділ 2.Становлення козацтва 

( XVI –перша половина XVII  століття)

13.Походження українського козацтва

14. Запорізька Січ – козацька республіка

15. Реєстрове козацтво

16. Козацькі повстання (війни) наприкінці XVI століття

17. Походи козаків першої чверті  XVII  століття

18. Гетьман Петро Конашевич-  Сагайдачний

19. Козацькі повстання 20-30-х років XVII  століття

20. Практична робота №2. Традиції, побут, військове мистецтво українського козацтва

21. Узагальнення за розділом: «Становлення козацтва  ( XVI –перша половина XVII  століття)»

Учень/учениця

Знає: – дати заснування Хортицької, Томаківської, Базавлуцької, Микитинської Січей, час виникнення реєстрового козацького війська, чинності «Ординації Війська Запорозького…»; – напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.; – факти про участь козаків у війнах Речі Посполитої.

 Розуміє: – поняття «Великий кордон», «Великий Луг», «гетьман», «Запорозька Січ», «зимівник», «кіш», «козак», «козацька рада», «козацькі клейноди», «кошовий отаман», «курінь», «низове козацтво», «покозачення», «політична культура», «полк», «сотня», «реєстрове козацтво», «річкові пороги», «уходництво»; – передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану; – затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом; – становлення козацького стану як вихідців із різних соціальних груп із різною політичною культурою, цінностями та життєвими стратегіями; – причини козацьких повстань; характер козацьких виступів як боротьби за станові права; – особливості залученості козаків до релігійних процесів у Речі Посполитій; – роль вихідців із шляхетського середовища, як носіїв річпосполитської політичної культури, у боротьбі за станові козацькі права. 

Уміє: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану; – показати на карті об’єкти, що свідчать про формування козацького стану; – схарактеризувати військово-політичну організацію козацтва; – описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки, пов’язані з козацтвом; – визначати причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей; активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років, Куруківської, Переяславської угод, «Ординації Війська Запорозького…»;

21.11.23р.

Розділ 3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII  століття

Учень/учениця

Знає: – хронологічні межі козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави; дати укладення Зборівської угоди, «Березневих статей», Гадяцької угоди, Андрусівського перемир’я, Корсунської угоди, «Вічного миру», Карловицького мирного конгресу; проведення «Чорної ради» поблизу Ніжина, здійснення Чигиринських походів; – місця основних подій козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави. 

Розуміє: – поняття «Військо Запорозьке/Гетьманщина», «Військо Низове Запорозьке/Запорозька Січ», «козацька держава», «козацька революція», «наказний гетьман», «Руїна», «суверенітет»; різницю між поняттями «Військо Запорозьке/Гетьманщина» та «Військо Запорозьке   Низове/Запорозька Січ»; – сутність козацької революції, що зумовила створення української козацької держави; – еволюцію повстання Богдана Хмельницького: від боротьби за станові права до війни за суверенну державу; – Гадяцьку угоду як спадкоємність козацько-шляхетського проєкту Русі – «третього» складника Речі Посполитої; – «Руїну» як боротьбу різних політично-соціальних проєктів розвитку козацької України. Уміє: – розмістити в хронологічній послідовності битви і походи козацької революції, війн під проводом Богдана Хмельницького та його наступників, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами; відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період «Руїни»; – показати на карті кордони української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв; простежити на основі карти хід боротьби за утвердження державного суверенітету на теренах сучасної України; – розповісти про перебіг козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави; – зіставити і порівняти умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»; – визначити передумови, причини та наслідки козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави; – проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами, роль козацької дипломатії у боротьбі за державність; – обґрунтувати свої судження про військово-політичну діяльність таких історичних діячів, як Богдан Хмельницький, Дем’ян Многогрішний, Іван Богун, Іван Брюховецький, Іван Виговський, Іван Самойлович, Іван Сірко, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Юрій Немирич, Юрій Хмельницький. 

18.12.23р.

22. Початок Національно- визвольної війни українського народу середини XVII  століття. Богдан Хмельницький

23. Воєнні дні в 1648-1649роках.

 Зборівський договір 1649 року

24. Українська козацька держава –

Військо Запорозьке

25. Події 1650-1653 років

26. Воєнно-політичні події 1654-1657 років

27. Практична робота №3. Богдан Хмельницький – Адам Кисіль: порівняльна характеристика

28. Узагальнення за розділом:

«Національно-визвольна війна українського народу середини XVII  століття»

Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу

Розділ4.

КОЗАЦЬКА УКРАЇНА (Гетьманщина) другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Узагальнення за розділом: «Козацька Україна наприкінці 50-х років XVII – на початку XVIIІ століття»

Знати:

– адміністративно-територіальний устрій, органи влади, військо, судочинство Війська Запорозького/Гетьманщини;

 – особливості формування й устрою козацьких полків Слобідської України;

– зміни статусу і підпорядкування Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

 – дату підпорядкування Київської православної митрополії московському патріарху.

Розуміти:

– поняття «Генеральна рада», «генеральна старшина», «гетьман», «етнічна група», «займанщина», «козацька старшина», «політична еліта», «полк», «Слобідська Україна», «сотня»;

 – сутність козацько-шляхетських форм державності;

– Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету.

Уміти:

 – показати на карті адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, Слобідської України, Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

 – схарактеризувати адміністративнотериторіальний, державний, політичний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини та Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

– схарактеризувати нову політичну еліту – козацьку старшину та її роль у боротьбі за збереження і розбудову української державності

13.03.24р.

Розділ 5.

Українські землі у 20-90-х роках  XVIIІ ст..

Знати:

– основні віхи боротьби за збереження української державності;

 – хронологічні межі існування Чортомлицької, Кам’янської, Олешківської, Нової (Підпільненської) Січей; періоди розгортання опришківського й гайдамацького рухів; дати остаточної ліквідації гетьманства і козацького устрою, поділів Речі Посполитої;

 – землі України, що потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої. Розуміти:

– поняття «академія», «гайдамаки», «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Кам’янська Січ», «Коліївщина», «куруци», «Нова (Підпільненська) Січ», «Олешківська Січ», «опришки», «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика»/«Бендерська конституція»), «паланка»;

– нові геополітичні реалії XVIII ст.;

 – основні етапи ліквідації Російською імперією суверенітету козацької держави;

– наслідки втручання російського уряду в управління Гетьманщиною за Першої і Другої малоросійських колегій та «Правління гетьманського уряду»;

– особливості: 1) втягнення Гетьманщини у події Північної війни та міжнародних відносин початку – середини XVIII ст.; 2) становища Кримського ханства і наслідки втрати його державності; – колонізацію Росією Півдня України як знищення, привласнення, використання вже існуючої на тих землях козацької, кримськотатарської, османської інфраструктури, господарства, здобутків;

 – внесок Києво-Могилянської колегії (академії) в розвиток освіти;

– особливості розвитку культури періоду «козацького бароко».

 Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;

– показати на карті території Гетьманщини, Нової Січі, полків Слобідської України, українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російськотурецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої; райони розгортання опришківського та гайдамацького рухів;

 – схарактеризувати політику Російської імперії й Австрійської держави щодо українських земель;

 – встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії; опришківського та гайдамацького рухів;

 – обґрунтувати свої судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. – упізнавати та характеризувати пам’ятки української культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст..

29.05.24р.

            Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу

Теми навчальних занять

Очікувані результати

Дата

проведення

видів контролю

І СЕМЕСТР

1.Вступ . Ранній Новий час в історії людства

Розділ 1.Великі географічні відкриття і становлення капіталістичних відносин

2. Великі географічні відкриття європейців у XV- XVI столітті

3. Завоювання і освоєння Нового світу європейцями

4. Зародження капіталістичних відносин . Повсякденне життя Західної Європи

5. Практична робота №1. Великі географічні відкриття: вплив європейської цивілізації на світ

Знає:

Хронологічні межі Нового часу мета Раннього Нового часу.

  Розумію:

– Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства;

– Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.);

– судження, як думку, що її потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами);

– як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома.

Умію:

– визначити характерні ознаки Середньовіччя;

– перелічити основні здобутки населення України Княжої доби; – назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби;

– виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби); – укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу».

Знаю:

– час Великих географічних відкриттів і Конкісти;

– дату першої подорожі Христофора Колумба;

– напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко

да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі.

Розумію:

– Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ; – причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом);

– вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу;

– поняття «буржуазія», «зустріч цивілізацій», «капіталізм», «колоніальна імперія», «конкіста», «мануфактура», «найманий працівник», «революція цін».

 Умію:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ;

– простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ;

– визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів;

 – характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці; – встановити причини масових міграцій європейців.

Розділ 2. Високе Відродження. Реформація в Західній Європі

6.Реформація і її поширення в країнах Західної Європи

7.Контрреформація в Європі. Релігійні  війни в Німеччині  та Франції

8.Гуманізм. Високе Відродження. Зародження нової європейської науки

9.Практична робота №2. Гуманістичні ідеї доби Відродження

    10.Узагальнення з розділів 1-2: «Великі географічні відкриття і становлення капіталістичних відносин», «. Високе Відродження. Реформація в Західній Європі»

Розділ 3. Держави Західної Європи в XVI-XVII столітті

11. Становлення абсолютної монархії у Франції

12. Володіння Габсбургів в Іспанії. Національно-визвольна війна в Нідерландах

13. Англія в XVI столітті

14. Англійська революція

15. Річ Посполита: «шляхетська демократія»

16. Тридцятилітня війна

17. Практична робота №3.

Західноєвропейські держави за Ранньомодерної доби.

18. Узагальнення з розділу: «Держави Західної Європи в XVI-XVII столітті»

Знаю:

• час бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції;
• дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугзбургського релігійного миру;
• територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу.

Розумію:

• Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму;
• світський, нецерковний характер культури Відродження;
• гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності;
• бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу;
• поняття «секуляризація», «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «Контрреформація», «релігійні війни», «орден єзуїтів», «Високе Відродження», «бароко».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко;
• показати на карті регіони поширення Реформації; культурні центри Європи Раннього Нового часу;
• розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко;
• визначити причини і наслідки Реформації та Контрреформації;
• сформулювати основні ідеї вчень Мартіна Лютера і Жана Кальвіна;

розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.

Знаю:

– хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни;

– дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру.

Розумію:

– передумови утвердження абсолютизму в європейських державах;

– абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави;

– передумови формування ранньомодерної системи державної влади в Речі Посполитій (обмеження влади великого князя на користь панів-ради у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському, обмеження влади короля шляхетським представництвом у королівстві Польському);

– роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками; шляхти в управлінні Річчю Посполитою;

– історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції;

– Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету;

– поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «аристократична (шляхетська) республіка», «меркантилізм», «національно-визвольна війна», «олігархічна (бюргерська) республіка», «парламентська монархія», «протекторат», «протекціонізм», «революція».

Умію:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.;

– простежити на основі карти утворення в Західній Європі національних держав;

– схарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн;

– обґрунтувати свої судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.:

– визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції. – обґрунтувати свої судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.:

– визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

16.11.23р.

21.12.23р.

  ІІ семестр

Знати:

 – хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни;

– дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру.

Розуміти:

– передумови утвердження абсолютизму в європейських державах;

 – абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави;

 – передумови формування ранньомодерної системи державної влади в Речі Посполитій (обмеження влади великого князя на користь панів-ради у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському, обмеження влади короля шляхетським представництвом у королівстві Польському);

 – роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками; шляхти в управлінні Річчю Посполитою;

– історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції;

– Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету; – поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «аристократична (шляхетська) республіка», «меркантилізм», «національно-визвольна війна», «олігархічна (бюргерська) республіка», «парламентська монархія», «протекторат», «протекціонізм», «революція».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.;

– простежити на основі карти утворення в Західній Європі національних держав;

 – схарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн;

– обґрунтувати свої судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.: Армана-Жана дю Плессі де Рішельє, Вільгельма І Оранського, Єлизавети І, Жана-Батиста Кольбера, Становлення абсолютної монархії у Франції. Абсолютизм за Луї XIV. Володіння Габсбургів. Національно-визвольна війна в Нідерландах. Утрехтська унія. Королівська реформація в Англії. «Криваве законодавство». Англійська революція. Утвердження парламентаризму. «Білль про права». Річ Посполита: «шляхетська демократія». Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин. 34 Карла V, Луї XIV, Олівера Кромвеля;

 – визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

01.02.24р.

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ–ХVІІ ст..

Розділ 4. Османська імперія. Країни Східної Європи в XVI -  першій половині XVIII століття

Розділ 5. Епоха Просвітництва

Розділ 6. Східний світ у XVI – XVIII столітті  (оглядово)

Знати:

– дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни. Розуміти:

– період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу;

– причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.); – поняття «Земський собор», «опричнина», «Росія», «самодержавство (абсолютизм)», «церковний розкол». Уміти:

 – розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, московську/російську експансію у Східній Європі;

 – простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Османська імперія, Річ Посполита, Московське царство/Російська імперія;

 – схарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.;

– обґрунтувати свої судження про політику Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I, Сулеймана Пишного;

– визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), московської/російської воєнної експансії у Східній Європі, Північної війни.

14.03.24р.

30.05.24р.

Знати:

– час епохи Просвітництва, початку індустріальної революції, війни за незалежність США;

 – дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої.

 Розуміти:

– визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя;

 – Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя;

 – освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків;

 – поняття «енциклопедисти», «індустріальна (промислова) революція», «класицизм», «масонство», «освічений абсолютизм», «Просвітництво».

Уміти:

 – розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США;

 – простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.;

– визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., що стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва;

– встановити причини і наслідки реформ: МаріїТерезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія); Початок індустріальної (промислової) революції, її вплив на життя різних верств населення. Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм. Освічений абсолютизм. Володіння австрійських Габсбургів. Королівство Пруссія. Російська імперія. Міжнародні відносини. Війна за іспанську спадщину, війна за австрійську спадщину, Семилітня війна. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадщину Османської імперії. Колонії Великої Британії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність. Утворення Сполучених Штатів Америки (США). Конституція США. 36

– встановити причини розгортання війни за незалежність і утворення США;

– укласти історичний портрет Бенджаміна Франкліна, Джорджа Вашингтона, Тадеуша Костюшка.

Знати:

 – час існування Держави Великих Моголів, панування у Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави.

 Розуміти:

– традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської;

 – поняття «політика самоізоляції», «самураї», «сьогунат». Уміти:

– розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;

 – показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії;

– визначити особливості культур народів Сходу;

– розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.

Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу