Індивідуальний навчальний план з біології 7 клас НУШ

№ з/п

Тема

Очікувані результати

Матеріали для опрацювання

Вступ (2 год.)

1.

Чому біологію вважають наукою ХХІ сторіччя.

Яке біорізноманіття нашої планети та рівні його організації.

Знаннєвий:

Учень/учениця: Опановує терміни: біорізноманіття, екосистема, методи дослідження біорізноманіття; наводить приклади: представників основних груп організмів; основні методи досліджень

організмів; розпізнає:

- рівні організації живої матерії

Діяльнісний: Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження; ), аналізує результати, формулює висновки, презентує результати дослідження;

Ціннісний:

Критично оцінює біологічну інформацію, отриману з різних джерел використовує біологічні знання у практичній діяльності               (медицині, сільському господарстві,у справі охорони природи тощо).

п.1-3

2.

Для чого потрібно берегти біорізноманіття нашої планети.

Розділ 1. Клітина. Прокаріоти. Одноклітинні евкаріоти.

Тема 1. Клітина - структурно-функціональна одиниця організмів. Прокаріоти. (4 год.)

3.

Що таке клітина та як її вивчають.

Які є типи організації клітин.

Знаннєвий:

Учень/учениця

опановує терміни: прокаріоти, евкаріоти, клітина, оптичний (світловий) мікроскоп, оболонка клітини, цитоплазма, органели, включення, інфекційні захворювання, мікробіологія; розрізняє та розпізнає: на мікропрепаратах, моделях, фотографіях прокаріотичні та евкаріотичні клітини та їхні складові;

 Діяльнісний:

Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя/вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження;

порівнює та аналізує:

-типи організації клітин: про- та  евкаріотичні клітини. установлює зв’язки:

між органелами клітини;

Ціннісний:

Учень/учениця

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

-про ускладнення організації евкаріотичної клітини порівняно з прокаріотичною;

про клітину – одиницю будови організмів

аргументує:

-зв’язок органел клітини між собою; -взасмозв'язок між будовою та функціями складових клітини;

-необхідність застосовувати правила гігісни для профілактики бактеріальних захворювань людини;

п.4-9

4.

Які особливості будови клітин евкаріотів.

Які особливості будови клітин прокаріотів та їхньої життєдіяльності.

Практична робота 1: “Виготовлення тимчасових мікропрепаратів та їхнє дослідження за допомогою оптичного мікроскопа”.

планети”.

5.

Яка різноманітність прокаріотів. Яка їхня роль у природі.

Яка роль прокаріотів у житті людини.

6.

Узагальнення з тем “Вступ” та “Клітина – структурно-функціональна одиниця. Прокаріоти”

Тема 2. Одноклітинні евкаріоти – цілісні організми. (2 год.)

7.

Які особливості організації клітин одноклітинних евкаріотів.

Які одноклітинні евкаріоти мешкають у прісних водоймах і морях.

Знаннєвий:

Учень/учениця: опановує терміни: протозої, віǔки, джгутики, несправжні ніжки (псевдоподії), паразитарні (інвазіǔні) захворювання, носії збудників захворювань

називає:

- органели одноклітинних евкаріотів

наводить приклади:

одноклітинних евкаріотів – мешканців прісних водоǔм і морів, паразитичних одноклітинних

розрізняє та розпізнає: на мікропрепаратах,моделях, фотографіях евкаріотичні організми та їхні складові;

характеризує та пояснює:

-особливості будови органел одноклітинних евкаріотів залежно від виконуваної функції

класифікує:

-одноклітинні евкаріоти за способом живлення, середовищем існування

порівнює та аналізує:

-процеси життсдіяльності в різних одноклітинних евкаріотів

установлює зв’язки: - між особливостями будови одноклітинних та середовищем існування

моделює / створює моделі:

-будови одноклітинного евкаріотичного організму;

Ціннісний:

про ускладнення організації евкаріотичної клітини як цілісного організму;

аргументує:

-значення спеціальних органел евкаріотичних одноклітинних організмів

-необхідність застосовувати правила особистої гігієни щодо запобігання протозойним інфекціям

усвідомлює значення застосування:

-знань про евкаріотичні одноклітинні організми у природі та житті людини.

п.10-12

8.

Як співіснують одноклітинні евкаріоти з іншими організмами.

Лабораторне дослідження 1. “Спостереження за інфузоріями”.

Розділ 2. Різноманітність евкаріотичних організмів. Тема 3. Водорості. (2 год.)

9.

Які бувають водорості. Зелені водорості.

Які особливості бурих і червоних водоростей.

Знаннєвий:

Учень/учениця: опановує терміни: одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми, автотрофне,гетеротрофне таміксотрофне живлення називає:середовища існування водоростеǔ наводить приклади:водоростеǔ

Діяльнісний: характеризує одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні водорості;

класифікує: різні групи водоростеǔ;

порівнює та аналізує: будову водоростеǔ та їхнс середовище існування

Ціннісний:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

-про визначальну роль водоростей в існуванні життя на нашій планеті.

п.13-15

10.

Діатомові водорості. Яка роль водоростей у природних екосистемах та житті людини.

Лабораторне дослідження 2. “Будови зелених одноклітинних (на прикладі хламідомонади) та багатоклітинних нитчастих водоростей (на прикладі спірогіри або улотрикса)”.

Тема 4. Характерні риси та будова вищих рослин. (6 год.)

11.

Вищі рослини – багатоклітинні організми з тканинами та органами.

Вегетативні органи рослин. Корінь.

Лабораторна робота 1. «Дослідження кореня та видозмін кореня».

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

транспірація (випаровування води), вегетативні та репродуктивні органи рослини, брунька, пагін, корінь

називає: типи тканин; частини пагону;

середовища мешкання вищих рослин.

наводить приклади:

-адаптації вищих рослин до різних умов зростання;

Діяльнісний:

характеризує та пояснює:

-вегетативні органи, їхні видозміни та біологічне значення;

класифікує:

-типи тканин

порівнює та аналізує:

-статеве та нестатеве розмноження

установлює зв’язки:

між будовою вегетативного органа та його функціями

Ціннісний:

робить висновок:

-про основні процеси життсдіяльності вищих рослин (ріст, мінеральне (tрунтове) живлення, фотосинтез, дихання, транспірація, транспорт речовин по рослині, рухи).

п.16-22

12.

Пагін та його видозміни. Які будова та функції стебла.

Лабораторна робота 2. «Дослідження пагонів та бруньок різних рослин».

13.

Яка будова та функції листка. Які є його видозміни.

Лабораторне дослідження 3. «Дослідження транспорту речовин  по рослині за допомогою барвників».

14.

Як взаємодіють між собою різні органи рослини. Рухи рослин.

15.

Як вищі рослини пристосовуються до умов існування.

Розмноження та життєві цикли вищих рослин.

.

16.

Узагальнення з тем «Одноклітинні евкаріоти – цілісні організми», «Різноманітність евкаріотичних організмів. Водорості», «Характерні риси та будова вищих рослин».

Тема 5. Різноманітність вищих рослин. (10 год.)

17.

Вищі спорові рослини. Мохоподібні.

Знаннєвий: опановує терміни: квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід, мохи, папороті, хвощі, плауни, голонасінні, покритонасінні (квіткові).

називає:

-репродуктивні органи рослин;

-частини квітки;

-частини плоду;

-ознаки вищих спорових, голонасінних, покритонасінних

наводить приклади:

-вищих спорових рослин;

-типів суцвіть;

типів плодів (сухих та соковитих)

-голонасінних рослин;

-покритонасінних рослин (дводольних та однодольних) розрізняє та розпізнає їх.

Діяльнісний: характеризує та пояснює:

-цикли розвитку вищих рослин;

-процеси запилення та запліднення у насінних рослин;

класифікує:

вищі спорові та насінні рослини

порівнює та аналізує:

-типи плодів;

-способи запилення рослин;

-ознаки спорових рослин

-ознаки насінних рослин

Ціннісний:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

-про визначальну роль вищих рослин в існуванні життя на нашій планеті

-про особливості будови та поширення груп вищих спорових. усвідомлює значення:

-рідкісних, лікарських та отруйних рослин своєї місцевості.

п.23-33

18.

Плауноподібні та Хвощеподібні.

Чим цікаві Папоротеподібні.

Практична робота 2. “Порівняння будови різних представників вищих спорових рослин.

19.

Насіння рослини. Будова насінини.

Лабораторне  дослідження 4. Дослідження будови насінини (на прикладі квасолі та пшениці).

20.

Голонасінні.

Покритонасінні, або Квіткові.

Лабораторне дослідження 5. Дослідження шишок та хвої (сосни або ялини).

21.

Які особливості процесів запилення та запліднення у квіткових рослин.

Лабораторне дослідження 6. Дослідження будови квітки та суцвіття.

22.

Утворення плодів. Рзіноманітність плодів.

 Лабораторне дослідження 7. Дослідження різноманітності плодів.

23.

Різноманітність покритонасінних (квіткових) рослин. Однодольні.

24.

Різноманітність покритонасінних (квіткових) рослин. Дводольні: Капустяні, Розові, Бобові.

25.

Різноманітність покритонасінних (квіткових) рослин. Дводольні: Пасльонові, Айстрові.

Практична  робота 3. Порівняння будови різних представників насінних рослин голонасінних та покритонасінних (квіткових).

26.

Узагальнення з теми «Різноманітність вищих рослин».

Тема 6. Характерні риси та будова тварин. (6 год.)

27.

Які ознаки тварин. Тканини тварин.

Лабораторне дослідження 8. Спостереження за поведінкою тварин

Знаннєвий:

Учень/учениця опановує терміни:  подразливість, рефлекси безумовні та умовні, інстинкт, запліднення зовнішнє та внутрішнє, розвиток зародковий (ембріональний) та післязародковий (постембріональний): прямий та непрямий), міграції тварин, тварини сапротрофи, рослиноїдні (фітофаги), хижаки, паразити, кровосисні види (гематофаги)

називає:

-способи живлення тварин;

-тканини тварин;

-середовища існування тварин

наводить приклади:

-функції різних систем органів;

-різних форм поведінки тварин;

-тварин, що мігрують;

-тварин з різним типом розвитку

Діяльнісний: характеризує та пояснює:

ознаки тварин;

формування тканин, органів та систем. органів у тварин

класифікує:

тварин за способом добування їжі за типом розвитку

порівнює та аналізує:

зовнішнс та внутрішнс запліднення у тварин

-вроджені та набуті форми поведінки

установлює зв’язки:

-між рівнями організації тваринного організму (клітина–тканина–орган– система органів)

-між нервовою та гуморальною регуляціями функцій у тварин

моделює / створює моделі:

етапи типів розвитку тварин;

Ціннісний:

висловлює судження про взасмозв'язок органів у організмі тварини

-про пристосувальне значення поведінки тварин;

аргументує:

-відповідність пристосування тварини до середовища існування

-переваги та недоліки прямого і непрямого типів розвитку

-необхідність знань про поведінку тварин для збереження власного життя і здоров'я

усвідомлює ціннісне ставлення до тварин.

п.34-39

28.

Органи та системи органів. Регуляція життєвих функцій.

29.

Способи розмноження тварин.

Розвиток тварин.

Лабораторне дослідження 9.  Дослідження внутрішньої будови яйця птахів – тварин з прямим типом розвитку (на прикладі яєць свійських птахів)

30.

Якою буває поведінка тварин.

31.

Які є способи комунікації тварин. Міграції.

Практична робота 4 Визначення різних форм поведінки тварин.

«Пристосування до полювання у хижих тварин».

32.

Узагальнення з теми «Характерні риси та будова тварин».

Тема 7. Різноманітність тварин. (25 год.)

33.

Різноманітність тварин. Губки.

Знаннєвий:

Учень/учениця: опановує терміни:

тварини безхребетні та хордові, плацента, молочні залози, теплокровність, холоднокровність;

називає:

 -групи хордових та безхребетних тварин

наводить приклади:

-тварин різних груп

розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин;

Діяльнісний:

Учень/учениця:

Самостійно або з допомогою вчителя/вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1]

Самостійно або з допомогою вчителя/вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію

характеризує та пояснює:

особливості зовнішньої будови тварин у зв'язку з пристосуванням до умов мешкання;

-характеризус та пояснюс особливості внутрішньої будови тварин; класифікує:

-тварини за певними ознаками відповідно до групової належності

порівнює та аналізує:

-особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:

між особливостями зовнішньої будови тварини та її середовищем існування моделює/створює моделі:

-фізичні моделі зовнішньої будовитварини

розв’язує проблемне питання:

-щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання

описує:

-ознаки тварини певної групи;

-функціональні особливості тварин різних груп;

практикує / застосовує:

-методику проведення спостереження;

-послідовність виконання науково- дослідницького проєкту

дотримується правил:

-поведінки у природі;

-поведінки зі свійськими та дикими тваринами

Ціннісний:

Учень/учениця:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

-про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу

-про біорізноманіття тварин України, рідного краю;

аргументує:

-відповідність будови тварин середовищу існування;

усвідомлює значення тварин у природі та зв'язок їх з рослинами та грибами;

основних ознак будови для класифікації тварини.

п.40-61

34.

Жалкі – двошарові тварини.

35.

Плоскі черви.

Нематоди.

36.

Кільчасті черви.

Лабораторне дослідження 10. Дослідження зовнішньої будови та руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника.

37.

Молюски.

Лабораторне дослідження 11. Дослідження  зовнішньої будови та руху черевоногих молюсків.

38.

Членистоногі – безхребетні тварини із зовнішнім скелетом. Ракоподібні.

39

Узагальнення з теми «Різноманітність тварин».

40.

Комахи. Різноманітність комах.

Лабораторне дослідження 12. Дослідження зовнішньої будови комах.

Практична робота 5 Виявлення прикладів пристосувань до середовища та способу життя в комах.

41.

Роль комах у природі та житті людини.

42.

Павукоподібні.

43.

Хордові тварини. Головохордові.

44.

Риби.

Лабораторне дослідження 13. Дослідження зовнішньої будови та руху риб.

45.

Різноманітність риб.

46.

Амфібії.

47.

Рептилії.

48.

Узагальнення з теми «Різноманітність тварин».

49.

Птахи: риси пристосованості до польоту.

50.

Різноманітність птахів. Кільогруді.

51.

Безкільові птахи. Роль птахів у природі та житті людини.

Практична робота 6 Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у представників різних екологічних груп птахів.

52.

Характерні риси ссавців.

53.

Різноманітність ссавців. Першозвірі. Сумчасті. Комахоїдні. Рукокрилі. Гризуни.

54.

Копитні. Копитоподібні. Хижі. Примати.

Практична робота 7 Визначення особливостей зовнішньої будови ссавців у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування.

55.

Роль ссавців у природі та житті людини. Охорона ссавців.

56.

Узагальнення з теми «Різноманітність тварин».

Тема 8. Середовища існування тварин. (4 год.)

57.

Пристосування тварин до водного та грунтового середовищ існування.

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни: ланцюги живлення, трофічна сітка, продуценти, консументи, редуценти називає:

-трофічні рівні ланцюгів живлення

-екосистеми України (свосї місцевості) та види тварин, що їх населяють наводить приклади:

-тварин-запилювачів;

-тварин-сапротрофів;

-тварин-хижаків;

-тварин-фітофагів; тварин-паразитів

Діяльнісний:

характеризує та пояснює:

-зв'язки між тваринами та іншими організмами в екосистемах,

роль тварин у біосфері

порівнює та аналізує:

різні середовища існування тварин та їх ознаки

установлює зв’язки: між середовищем існування та пристосуванням до нього тварини;

моделює / створює моделі:

трофічних сіток

розв’язує проблемні запитання:

-про підтримання рівноваги в екосистемах

Ціннісний:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про роль тварин у природі та житті людини

-зв'язки тварин між собою та іншими складовими екосистем

аргументує:

-необхідність застосовувати знання про зв'язки тварин із середовищем існування та іншими організмами для збереження біорізноманіття.

п.62-63

58.

Пристосування тварин до водного та грунтового середовищ існування.

59.

Пристосування тварин до наземно-повітряного середовища та до мешкання в організмах інших істот.

60.

Пристосування тварин до наземно-повітряного середовища та до мешкання в організмах інших істот.

Тема 9. Гриби – гетеротрофні організми. (10 год.)

61.

Характерні риси грибів.

Знаннєвий:

Учень/учениця: опановує терміни: гриби, лишайники, гіфи, грибниця (міцелій), мікориза, симбіоз

називає:

різні способи живлення грибів; складові грибниці;

складові слані лишайників

наводить приклади:

-багатоклітинних та одноклітинних грибів;

-отруйних та їстівних грибів;

-грибів – паразитів рослин;

-грибів – паразитів людини і тварин;

-лишайників

розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото та відеоматеріалах представників різних груп грибів;

Діяльнісний:

характеризує та пояснює:

-особливості гетеротрофного живлення грибів (симбіотрофне, сапротрофне, паразитичне);

-особливості життсдіяльності (живлення, розмноження) лишайників класифікує:

-гриби за різними ознаками

порівнює та аналізує:

-особливості будови та функціонування одноклітинних і багатоклітинних грибів установлює зв’язки:

-між будовою гриба та способом живлення

-між грибами та рослинами

/застосовує:

-методику проведення спостереження;

-послідовність виконання науково- дослідницького проєкту

-збільшувальні прилади (лупи, мікроскопи) під час дослідницької діяльності

дотримується правил:

-роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням - збирання грибів;

поведінки у природі;

-правила надання долікарської допомоги у разі отруєння грибами

Ціннісний:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

-про роль грибів у природних екосистемах та житті людини;

-про роль лишайників у природі та житті людини

-про сучасну систему органічного світу та місце грибів у ній

аргументує:

-роль грибів- сапротрофів у природі для процесів грунтоутворення

-необхідність дотримання правил збирання грибів.

п.64-69

62.

Різноманітність грибів. Дріжджі. Цвілеві гриби.

Лабораторне  дослідження 14. Дослідження  мікроскопічних грибів (на прикладі дріжджів).

63.

Різноманітність грибів. Дріжджі. Цвілеві гриби.

Лабораторне  дослідження 15. Дослідження цвілевих грибів (на прикладі мукора).

64.

Узагальнення знань з тем «Середовища існування тварин», «Гриби – гетеротрофні організми».

65.

Шапинкові гриби.

Лабораторне  дослідження 16. Дослідження  будови шапинкових грибів.

66.

Які шапинкові гриби їстівні, а які отруйні.

Практична робота 8 «Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості».

67.

Гриби-паразити.

68.

Лишайники.

69.

Сучасні уявлення про систему органічного світу.

Знаннєвий:

Учень/учениця:опановує терміни: систематика, систематичні одиниці (таксони).

називає:

-назви основних таксонів

наводить приклади:

-класифікації різних груп живих організмів розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото-та відеоматеріалах представників різних організмів;

Діяльнісний:

характеризує та пояснює:

-ознаки різних груп живих організмів

класифікує:

живі організми

порівнює та аналізує:

групи живих організмів за різними ознаками;

установлює зв’язки:

між живими організмами

моделює / створює моделі:

сучасної системи органічного світу

Ціннісний:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

-про сучасну систему органічного світу

усвідомлює значення застосування:

-необхідність застосовувати набуті знання впродовж навчального року в своєму житті.

70.

Узагальнення знань.

п.70