Використовуються для генерування, відображення, структурування та класифікації ідей, і в якості допоміжного засобу під час навчання, організації, розв'язання проблем, прийняття рішень, та написання документів.
Розгортки, їх різновиди та конструкція.
Елементи розгортки
Задній кут залежності від діаметра розвертки α = 6…15°
Кут при вершині 2 φ. для ручних розверток він дорівнює 0,5-1,5°, а для машинних - 3-5°).
Кутом загострення β і переднім кутом γ (для чорнових розверток він дорівнює 0-10°, для чистових - 0°).
Кути зубів розгорток:
а - вид зуба в робочій частині розгортки,
б - вид зуба в циліндричної (калібруючої) частини розгортки,
в- схема нерівномірного розподілу зубів ручної розгортки,
α-задній кут, β - кут загострення, залізничний кут різання
Різновиди розвертки
Розвертки: а - ручна,
а - чорнова ; б- напівчистова; в - чистова б - машинна, в – конічна
Розве́ртка — багатолезовий осьовий різальний інструмент для підвищення точності форми та розмірів отвору та зменшення шорсткості поверхні[1] після попередньої обробки свердлом, зенкером або розточувальним різцем. забезпечує точність за 7-9-м квалітетами і шорсткість поверхні Rа = 1,25-0,63.
Розвертки класифікуються:
Робоча частина, на якій розміщені по колу зуби, у свою чергу поділяється на різальну, або забірну, частину, калібрувальну (циліндричну) та зворотний конус.
Різальна (забірна) частина на кінці має напрямний конус (скіс під кутом 45°), призначений для зняття припуску на розгортання й оберігання вершини різальних кромок від забоїн при розгортанні.
Калібрувальна частина служить для калібрування отворів і спрямування розвертки під час роботи. Кожен зуб калібрувальної частини розвертки закінчується канавкою, завдяки чому утворюються різальні кромки; крім того, канавки служать для відведення стружки.
Зворотний конус знаходиться на калібрувальній частині ближче до хвостовика. Він служить для зменшення тертя розвертки об поверхню отвору й для збереження якості оброблюваної поверхні при виході розвертки з отвору. У ручних розвертках зворотний конус становить 0,05-0,1 мм, а у машинних - 0,04-0,3 мм.
Шийка розвертки знаходиться за зворотним конусом і служить для виходу фрези при фрезеруванні (нарізуванні) на розвертках зубів, а також шліфувального круга при загостренні.
Хвостовик ручних розверток має квадрат для воротка. Хвостовик машинних розверток Ø 10-12 мм виконують циліндричним, більш великих - конічним .
Різальними елементами розвертки є зуби які характеризуються заднім кутом, що дорівнює 6-15° (більші значення беруть для розверток більших діаметрів), кутом загострення β і переднім кутом γ (для чорнових розверток він дорівнює 0-10°, для чистових - 0°). Різальні кромки забірної частини утворюють з віссю розвертки кут при вершині 2 φ (для ручних розверток він дорівнює 0,5-1,5°, а для машинних - 3-5°).
Розвертки виготовляють з рівномірним і нерівномірним розподілом зубів по колу. При ручному розгортанні застосовують розвертки з нерівномірним розподілом зубів по колу; наприклад, у розвертки, що має вісім зубів, кути між ними становлять 42, 44, 46 і 48°. Таке розміщення зубів забезпечує в отворі чистішу поверхню, а головне, обмежує можливість утворення так званої огранки, тобто коли отвори будуть не циліндричної, а багатогранної форми. Якщо б крок розвертки був рівномірним, то при кожному повороті воротком розвертки зуби зупинялися б в одному й тому самому місці, що неминуче призвело б до виготовлення хвилястої (гранованої) поверхні.
Машинні розвертки виготовляють з рівномірним розміщенням зубів по колу. Число зубів розверток кратне - 6, 8, 10 тощо. Чим більше зубів, тим вища якість обробки.
Ручні й машинні розвертки виготовляють з прямими (прямозубі) й гвинтовими (спіральні) канавками (зубами). За спрямуванням гвинтових канавок їх поділяють на праві і ліві. Як конічні, так і циліндричні розвертки виготовляють комплектами з двох або трьох штук (рис. 1.7.74). У комплекті з двох штук одна розвертка попередня, а друга - чистова. У комплекті з трьох штук перша розвертка - чорнова (обдирна), друга - напівчистова і третя - чистова, що надає отвору остаточних розмірів потрібної шорсткості.
Конічні розвертки працюють у складніших умовах, ніж циліндричні, тому в них на прямих зубах роблять поперечні прорізи для зняття стружки не всією довжиною зуба, що значно зменшує зусилля при різанні. До того ж оскільки чорнова розвертка знімає більший припуск, її роблять ступінчастою, у вигляді окремих зубів, які при роботі подрібнюють стружку. На проміжній розвертці, що знімає значно меншу стружку, прорізи роблять менші й іншого профілю. Чистова розвертка ніяких стружколамаючих канавок не має.
Ручні циліндричні розвертки застосовують для розгортання отворів Ø 3-60 мм. За ступенем точності їх поділяють за номерами - 1, 2 і 3.
Машинні розвертки з циліндричним хвостовиком виготовляють трьох типів - І, II і III. Розвертки І застосовують для обробки отворів за 6-8-м квалітетами і виготовляють Ø 3-50 мм. Їх закріплюють у самоцентрувальних патронах верстатів.
Машинні розвертки з конічним хвостовиком типу II виготовляють Ø 10-18 мм з коротшою робочою частиною. Ці розвертки закріплюють безпосередньо у шпинделі верстата.
Машинні насадні розвертки типу III виготовляють Ø 25-50 мм. Цими розвертками оброблюють отвори за 5-6-м квалітетами.
Машинні розвертки з квадратною головкою виготовляють Ø 10-32 мм. Вони служать для обробки отворів за 6-7-м квалітетами і закріплюються у патронах, що допускають похитування й самоцентрування розверток в отворах.
Насадні розвертки зі вставними ножами типу І мають те саме призначення, що й попередні; виготовляють їх Ø 25-100 мм
Машинні розвертки, оснащені пластинками з твердого сплаву Т15К6, служать для обробки отворів великих діаметрів з великою швидкістю й високою точністю.
Окрім розглянутих, широко застосовують й інші розвертки, що підвищують точність і якість обробки отворів.
Розсувні (регульовані) машинні розвертки застосовують при розгортанні отворів Ø 24-80 мм. Вони допускають збільшення діаметра на 0,25-0,5 мм.Регульовані розвертки набули найбільшого поширення. Вони складаються з корпуса, що служить досить довго, і вставних ножів простої форми. Виготовляють їх з порівняно недорогих конструкційних сталей. Ножі роблять з тонких пластинок, на них витрачається незначна кількість дорогоцінного металу. Їх можна переставляти або розсувати на більший діаметр, регулюючи або загострюючи до потрібного розміру. Коли ножі сточуються і не забезпечують надійного за кріплення, їх замінюють новими.