Інформаційне повідомлення « Адаптація 5-класників».

      Ночевчук Марія Володимирівна,                                                                                      вища кваліфікаційна категорія,                                                                                                                 учитель математики та фізики,                                                                                                                Поромівської філії                                                                                                                                            Хорошівського ліцею №2                                         

Інформаційне повідомлення « Адаптація 5-класників».

     Перехід учнів з початкової школи до середньої спричиняє зростання навантаження як на самих учнів, так і на їхніх батьків, за умови, якщо батьки цікавляться своїми дітьми і їхніми успіхами у навчанні. Це пов'язане зі зміною класного керівника, з появою нових вчителів, предметів, кабінетною системою навчання та ще й збігається з віковими змінами - вступом дитини у підлітковий вік.

     Учневі доводиться вирішувати ряд важливих і нових проблем:

 - Як розподілити час на перерві: перейти в інший кабінет, сходити в туалет, в їдальню, підготуватися до наступного уроку.

 - Що робити, коли старшокласники ображають чи навіть однокласники.

 - Як впоратись з уроками, адже їх стало так багато і вони такі різні.

 - Як налагодити стосунки з вчителями, як їм сподобатись, пристосуватись до вимог кожного, а ще й у кожного вчителя свій темперамент і характер.

 - Як стати значимою людиною для класного керівника і т.д.

     У зв’язку з цим, учневі доводиться проходити адаптацію до 5 класу.

     Адаптація – це термін, який використовується в біології, медицині, соціології, філософії та психології.

 Адаптація - це процес пристосування індивіда до нових умов та вимог середовища.

     Адаптація – динамічний процес, завдяки якому рухливі системи живих організмів, незважаючи на мінливість умов, підтримують стійкість, необхідну для існування та продовження роду. Процес адаптації відбувається тоді, коли в системі “організм-середовище” відбуваються значні зміни, що забезпечують формування нового гомеостатичного стану, що дає змогу досягти ефективності фізіологічних функцій і поведінкових реакцій. Оскільки організм і середовище знаходяться не в статичній, а в динамічній рівновазі, їх співвідношення змінюється постійно, як і процес адаптації.

     Це досить довгий процес, пов'язаний зі значними навантаженнями усіх систем організму та психіки.

  Адаптаційний процес протікає на таких рівнях:

1.Фізіологічна адаптація – це динамічний процес, завдяки якому рухливі системи живих організмів, незважаючи на мінливість умов, підтримують стійкість, необхідну для існування, розвитку і продовження роду.

  Фізіологічна адаптація забезпечується перебудовою організму дитини на новий ритм роботи.

  Адаптаційний процес торкається всіх рівнів організму: від молекулярного до психічної реакції діяльності. В цьому процесі важливу роль відіграє психічна адаптація.

2.Психічна адаптація – це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища

і активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх потреб

і реалізацію значимих ланцюжків.

     Процес взаємодії особистості і середовища полягає в пошуку

і використанні адекватних засобів і способів задоволення своїх основних потреб.

     Адекватна форма поведінки при задоволенні потреби – це така форма поведінки, яка не перешкоджає можливості задоволення іншої основної потреби.

     До основних потреб належать: потреба в безпеці, їжі, сні, відпочинку, прийнятті, любові, визнанні, повазі, самоствердженні, самовираженні, розвитку.

     Процес адаптації починається із ситуації незадоволення основних потреб і закінчується ситуацією їх задоволення.

     Адаптація дитини до навчання в середній ланці відбувається не одразу.

Не день і не тиждень і навіть не місяць.

     Адаптаційний період триває від 14 днів до 6 місяців ( іноді – до 9 місяців ). Тому в цей період необхідно забезпечити сприятливі умови для протікання цього процесу.

Існує дуже велика кількість чинників, що впливають на успішність переходу до основної школи, серед них основними є:

- зміна класної кімнати;

- новий класний керівник;

-  зміна режиму дня, поява нового розкладу і нових навчальних дисциплін;

- проведення уроків різними вчителями, які відрізняються індивідуальними особливостями  поведінки і діяльності, рівнем вимог та оцінювання;

-  збільшення кількості, інтенсивності та інформативності уроків;

-  збільшення темпу та обсягу роботи на уроках і вдома;

-  необхідність самостійно знаходити і працювати з додатковою літературою;

-  проблеми зі старшокласниками;

-  особливості підліткового віку. 

Основними ознаками успішної адаптації п’ятикласника є:

- емоційне та фізичне благополуччя;

- задоволеність процесом навчання;

- легкість і успішність засвоєння програмного матеріалу;

- достатня самостійність при виконанні навчальних завдань;

- задоволеність міжособистісними відносинами з учителями й однокласниками;

- бажання ходити до школи;

- бажання активно брати участь у класному та шкільному житті;

- позитивне ставлення до обов’язків та доручень.

     Дезадаптація - порушення пристосування організму до умов існування,

в першу чергу до умов соціального середовища.

  Основними критеріями дезадаптованості є:

- нервово-психічне напруження,

- стан підвищеної тривоги,

- негативне ставлення до себе та оточуючих,

- зміни у протіканні фізіологічних процесів (здоров’ї, сні, їжі), діяльності та спілкуванні (настрої, поведінці, комунікабельності, мовленні, навичках), особистісному розвиту.

     Дезадаптованість – стан, який виникає від незадоволення основних потреб у результаті використання неадекватних способів поведінки.

      Основними ознаками дезадаптації п’ятикласника є:

- змучений, стомлений зовнішній вигляд;

- небажання ходити до школи, сидіти на уроках, робити домашні завдання;

- небажання ділитися своїми враженнями про проведений день;

- прагнення відвернути дорослого від шкільних подій, відвести увагу на інші теми;

- негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників;

- скарги на ті чи інші події, пов'язані зі школою;

- неспокійний сон, труднощі ранкового пробудження, млявість;

- постійні скарги на погане самопочуття;

- зростання тривожності, емоційна нестійкість, невпевненості у собі;

- поведінкові розлади: дратівливість, агресивність, надмірна розкутість, неорганізованість, «протестна» поведінка.

Пам’ятка вчителям, які викладають у 5-му класі

1. Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Ознайомтесь і з методикою викладання в початкових класах.
2. Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну й методичну літературу.
3. Пам’ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
4. Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам’ятки, алгоритми, картки-опори.
5. Протягом уроку й додому давайте конкретні доступні завдання та вимагайте чіткого їх виконання.
6. Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, вимагайте систематичної роботи над помилками.
7. Ретельно продумайте заходи й прийоми розвитку мислення, усного й писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздатковий матеріал.
8. Забезпечуйте систематичне повторення.
9. Уникайте перевантаження дітей.
10. Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах.
 

Пам’ятка «Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?»

1.Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.

2.На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, словників.

3.У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це - природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога. Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

4.Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.

5.Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.

6.Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень. Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

7.Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

8.Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми - купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися - купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

9. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.