Правильне дихання є запорукою чіткого звукоутворення, а також створює умови для підтримки необхідної гучності мовлення, дотримання пауз, збереження інтонаційної виразності та плавності висловлювання. 

Для формування повноцінного мовлення у дітей, важливе значення має постановка правильного мовленнєвого дихання.

Мовленнєве дихання – це можливість виконувати короткий глибокий вдих і розподіляти повітря при видиху з одночасним промовлянням різних звукосполучень. Лише правильне мовленнєве дихання дозволяє дитині домагатися максимального звуку й плавності.

Мовленнєве дихання відбувається довільно (людина сама себе контролює). При розмові, ми контролюємо вдих і видих, змінюючи його та забезпечуючи плавність, тривалість і легкість вимови.

Мовленнєве           дихання          вважається недосконалим, якщо спостерігаються: • надмірно тривалий вдих;

•  короткий або слабкий видих;

•  недостатня плавність видиху;

•  мовлення під час вдиху;

•  несвоєчасне добирання повітря;

•  прискорений темп дихання.

Діти, які мають ослаблений вдих і видих, як правило, говорять тихо і мають затихаючий голос до кінця довгих фраз. При нераціональному використанні повітря, яке дитина вдихає, порушується плавність мовлення, адже на середині фрази потрібно знову вдихати повітря для

її  

завершення. Діти часто недоговорюють слова, а кінець фрази вимовляють майже пошепки. Щоб закінчити довгу фразу, вони часто змушені говорити на вдиху, і, як наслідок, їхнє мовлення стає нечітким, судомним, ніби з захлинанням. Вкорочений видих змушує дитину говорити фрази у пришвидшеному темпі, без дотримання логічних пауз.

Ротова порожнина виконує відразу три функції: механічне оброблення їжі, звукоутворення й дихання. Дуже важко дихати ротом у момент пережовування їжі — це, гадаю, зрозумів із власного досвіду кожний. Те саме відбувається й з мовленням. Можна промовляти звуки, але виразність зникне, бракуватиме об'єму вдихуваного повітря для вимовляння довгої фрази, абовиголошувати її на вдиху, звідси виникає «захлинання», судорожні зупинки. Голосно говорити взагалі неможливо.

Але важливим є те, що мовленнєвому диханню можна навчитися. Послухайте, як дихає Ваша дитина, чи не утруднене в неї носове дихання, чи не доводиться дитині тримати рот відкритим? 

Система спеціальних дихальних вправ (дихальна гімнастика) дозволяє дітям засвоїти правила плавного мовленнєвого висловлювання, допомагає нормалізувати голос, інтонаційну виразність мовлення

Під час виконання з дітьми вправ для розвитку правильного мовленнєвого дихання слід звернути увагу на те, щоб:  м'язи плечового поясу, шиї, обличчя не були напружені;    щоки не надувалися; 

•        тривалість видиху була помірною;

•        дитина не втомлювалася.

Ігри та вправи для розвитку мовленнєвого дихання

«Сонько»

Покажіть дитині картинку із зображенням ведмедя, який        спить   у          барлозі. Поясніть слово «барліг» і продемонструйте дихання животом,     запропонувавши       дитині повторити.     Дитина повинна          імітувати рівне,         глибоке           дихання          ведмедя,         для контролю поклавши руку собі на живіт. «Фонтанчик кита»

Покажіть дитині картинку із зображенням кита, який випускає фонтан.  Поясніть значення слова

«фонтан»,    а          після продемонструйте, як саме повинен дихати кит для того, щоб з'явився такий гарний фонтан – зробіть глибокий вдих ротом, видихніть з силою через ніс. Запропонуйте малюкові подихати так, як кит.

«Пливи, пливи, кораблику» Приготуйте            ємність           з водою.          Кораблик можна виготовити з паперу або купити     пластмасовий. Поясніть дитині значення слова «парус» і опустіть кораблик на воду. Нехай дитина дме на кораблик так, щоб він рухався. Зверніть увагу дитини на те, що коли            вона    перестає         дути,   кораблик зупиняється.          Можна            також запускати кораблик під час прийняття ванни.