Інформаційно-дослідницький проект на тему: «Писанка – український народний витвір мистецтва – гордість України»

Інформаційно-дослідницький проект на тему:  «Писанка – український народний витвір мистецтва – гордість України»                                           

              Писанка – це неповторне багатство.

        Його треба берегти, як безцінний скарб!

         Нам слід пишатися ним перед усім світом.
                                                              О.Довженко.

Автор та керівник  проекту: Сіра Неля Антонівна

Назва проекту: «Писанка – український народний витвір мистецтва – гордість України.»

Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети: образотворче мистецтво, інформатика.

Вік учнів, клас: 7 клас (середня школа)

Тип проекту: інформаційно-дослідницький.

Тривалість проекту: 1тиждень.

Мета проекту: 

• Розширити знання дітей про писанкарство, як вид декоративно-прикладного мистецтва;
• ознайомлюються із музеями та пам’ятниками писанці;
• запалити в душі учнів український вогник цікавості, який допоможе духовно збагатити їх, викликати інтерес до культури українського народу;
• розвивати асоціативно-образне мислення, уяву, фантазію, художній смак, творчі здібності;
• виховувати і підтримувати пізнавальну діяльність народознавчого і творчого характеру, бажання продовжувати й розвивати традиції українського народу; духовні та моральні ціннісні орієнтири у сфері образотворчого мистецтва.

Основні питання:

Ключове питання:

Писанка – символ чи мистецтво?

Тематичні питання:

Які  музеї та пам’ятники писанці  вам відомі?

Що вам відомо про писанкарство як вид декоративно-прикладного мистецтва?

Яке значення мають кольори в українському народному мистецтві?

Стислий опис: Національні традиції формують моральні ідеали, переконання, бачення світу. Зараз, у зв’язку з піднесенням національної самосвідомості, прагненням кожної нації і народності до свого «кореня», дуже гостро стоїть питання необхідності глибокого вивчення культурної спадщини кожного народу. Працюючи над проектом діти вивчають писанку не просто як витвір мистецтва, а й як предмет глибоко символічний, який відображає бачення світу нашими предками. Ознайомлюються із музеями та пам’ятниками писанці.

Результатом роботи є учнівська презентація з результатами їхньої роботи та проведення ними віртуальної екскурсійної подорожі, висвітлює особливості українського народного мистецтва писанкарства та визначні пам’ятники та музеї писанці, що є не тільки на Україні а у всьому світі.

Даний проект дозволяє не тільки показати учням можливості комп’ютерної гмамотності і навчити основним прийомам роботи а  й ознайомити учнів з найдавнішим видом народного мистецтва – писанкарством, виховувати повагу до традицій свого народу, патріотизм, формувати національну свідомість, прищеплювати любов до рідної землі та свого роду; шанобливе ставлення до культури, спадщини, народних традицій і звичаїв.

Хід уроку -презентації

( На столі вчителя стоїть ваза з розквітлою гілкою верби).

Вчитель: 

Вербова гілка розцвіла

У мене на столі

Як символ сонця і тепла.

Що сховані в імлі.

Як знак зеленої весни,

Здоров’я і краси,

Як знак, що щастя слід рясний,

Даровано мені.

Вербова гілка на столі

У мене розцвіла…

Великодня.

Весняний знак –

Знак сонця і тепла.

Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок. На попередньому уроці ви дізналися про історію виникнення писанки, про легенди та звичаї, які пов’язані із нею, а також про символіку та значення кольорів. Звичай писання писанок українцями знаний усіма слов'янами, румунами, греками, німцями, литовцями, латишами.

Вчитель.Український народ має невичерпну духовну скарбницю, в якій навіки посіла славне місце українська писанка. Як добре, що люди не забувають прекрасного звичаю – розписувати писанки!
У найбільших музеях України та Європи, а також у приватних колекціях шанобливо зберігаються десятки тисяч кращих зразків декоративного розпису писанок і, що особливо характерно, жоден орнаментальний мотив не повторюється. А чи сподобалося вам  на минулому уроці мандрувати на «Машині часу»? (відповіді дітей)

Сьогодні ми з вами здійснимо заочну подорож до різних куточків України та світу, які мають безпосереднє відношення до символу України – писанки. Ми відвідаємо музеї, побачимо пам’ятники та побуваємо на фестивалі писанок у м. Львові. Нашими екскурсоводами будуть ваші однокласниці: Сокальська Анастасія, Белкот Вікторія, Лебідь Олена, Гаванюк Іванна та Роговська Ксеня.

Отже розпочинаємо нашу подорож, яка буде проходити на вигаданому швидкісному лайнері. Заплющимо на хвилинку очі (звучить музика, яка імітує шум турбін літака), і за мить  ви усі не просто учні, а пасажири екскурсійного потягу, а двоє ваших однокласників, які разом зімною готували цую презентацію будуть вашими екскурсоводами. Летимо ми з вами прямісінько  до Києва. Отже наша перша зупинка – місто  Київ, Національний музей українського народного декоративного мистецтва. (Слайд 1, 2, 3 )

Учень-екскурсовод. Найдавніші українські писанки, які вдалося зберегти до нашого часу, знаходяться у колекції  цього музею.  Частина з них представлена в експозиції. Унікальна музейна колекція писанок налічує понад 4 тисячі одиниць збереження і має 100-літню історію. Це одне з найстаріших і найчисельніших зібрань в Україні. Воно репрезентує писанкарство кінця ХІХ–ХХІ ст. Колекція експонується за регіональним принципом, завдяки чому складається уявлення про особливості та розвиток писанкарства в усіх куточках Україні.

Вчитель.  А взагалі пам'ятників яйцю у світі багато. Найбільша у світі «писанка» створена в місті Вегревіль. Канада.

Друга зупинка – Канада. Місто Вегревіль. (Слайд 4)

 Учень-екскурсовод.У канадському місті Веґревілі, провінції Альберта, велику частину населення якого становлять канадські українці, за проектом художника Павла Цимбалюка створено дванадцятиметровий пам'ятник українській писанці, що за розміром дорівнює триповерховому будинкові. Пасхальне яйце з алюмінію створене в 1974 році. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки.

Вчитель. А зараз ми відправляємось у Румунію в місто Сукачава. Це – наша третя зупинка. (Слайд5)

Учень-екскурсовод. Як свідчить табличка, висота яйця складає 7,25 м, діаметр – 4,60 м, а вага – 1800 кг. Румуни вважають, що це найбільша писанка в світі, але ми-то знаємо вже, що це неправда.

Вчитель. А зараз ми відправляємось у Бразилію. Це- наша четверта зупинка. (Слайд 6)

Вчитель. А тепер ми відправляємось на славнозвісний козацький острів Хортиця. Четверта зупинка. (Слайд7)

Учень-екскурсовод.  В Запоріжжі на острові Хортиця відкрили пам'ятник української писанки. Пам'ятник встановили на місці відкритого на острові святилища, що датується 3–2 тисячоліттям до н.е. яке також має контури яйця. 
Унікальний пам'ятник виконаний з матеріалу, доставленого з Янцевського кар'єру, і розписаний художником Леонідом Нікітіним орнаментом, що повторює традиційні українські розписи писанки.

Вчитель: Село! – і серце одпочине, 
Село на нашій Україні –
Неначе писанка село, 
Зеленим гаєм поросло. 
Цвітуть сади, біліють хати, 
А на горі стоять палати, 
Неначе диво. 
А кругом Широколистії тополі, 
А там і ліс, і ліс, і поле, 
І сині гори за Дніпром. 
Сам бог витає над селом. 

А тепер наш швидкісний лайнер прямує  на Львівщину, у селища Братківці та Доброгостів. (Слайд 8, 9)

Учень-екскурсовод. В селі Братківці Стрийського району, що на Львівщині, встановлено та освячено пам’ятник Писанці. Висота пам’ятного знаку 6,5 м, а його діаметр – 4 м, в середині розміщено Богородицю. 
  Ідея побудови символу писанки належить колишньому сільському голові села Братківці Миколі Ковачу. Він сам розробляв макет пам’ятника, консультуючись зі стрийським художником Ігорем Завозіним. Остаточний дизайн писанки та прилеглої території розробляли львівські митці Козак Орест, Войневич Андрій, Алієв Олександр. Також в Україні знаходиться пам'ятний знак українській писанці в с. Доброгостів Львівської області.

 О писанко! Ти символ України!

Любові й миру вічна берегиня,

Ти – Воскресіння весняний цілунок!

Ти – мамин великодній подарунок!

Несеш ти людям радість веселкову,

Всміхаєшся крізь Храми Бога словом

Й коли тобою хата наша сяє,

В душі у нас світанок розцвітає.

Вчитель. А тепер ми на «Фестивалі писанок» у Львові. (Слайд 10,11 )

Учень-екскурсовод. «Фестиваль писанок» у Львові – це родинний захід, що прославляє тисячолітні традиції святкування найсвітлішого свята у християнському світі. Головною ідеєю Фестивалю є популяризація великодніх традицій та прикрашання міста Лева за допомогою невід'ємного символу Великодня – Писанки. Протягом Фестивалю учасники виготовили писанки з шоколаду, повітряних кульок, дерева, квітів та багатьох інших цікавих та неочікуваних матеріалів. Все це розмаїття було встановлено на вулицях і у закладах Львова.

Вчитель: Наша остання зупинка – «Музей «Писанка» в місті Коломиї Івано-Франківської області ( слайд 12)   

Учень-екскурсовод. Виповнилось уже 12 років з того часу, коли на Прикарпатті, в живописному місті Коло­мия,  зявився унікальний Музей писанки. Будівля, збудована у формі 14-метрового розписаного яйця, ста­ло «візитною карточкою» не тільки музею, міста і краю, але і всієї України. Унікальність у всьому.
Унікальність музею не тільки в тому, що він виконаний в формі яйця. Цікаво, що приміщення виготовлено повністю із кольорового скла. При чому загальна площа вітража складає більше 600 квадратних метрові! До речі, ця неповторна будівля не має даху. Крім того, зовнішнє опорядження Музею зроблено в трьохмірному вимірі. А скільки дивовижних, яскравих, самобутніх експонатів тут виставлено! Колекція писанок ста­ла збиратися більше 100 років тому, коли організовувався музей народного мистецтва Гуцульщини.

На даний час музей перетворився на своєрідний храм мистецтва, звичаїв та традицій. У вестибюлі представлено скульптуру матері Божої з дитям та вишиті чудодійні ікони, які створюють неповторну атмосферу для поглибленого огляду. Музей володіє колекцією понад 6000 писанок. (Слайд13)

На другому поверсі представлено писанки з найбільших осередків писанкарства на Гуцульщині та Покутті та з Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської та ін. обл. (Слайд14). З Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Пакистану та Індії. Також представлено інтер’єр гуцульської хати та композиційна сцена "Великдень”. (Слайд15)

Традицiї українського писанкарства надзвичайно розмаїтi. Рiзнi мiсцевостi України мали свої особливi орнаменти й кольори. Для регiону Побужжя характерний рослинний орнамент i поєднання червоних i жовтих вiзерункiв на чорному тлi.

Полiсся, Волинь i надзбручанське Подiлля мають писанки з перевагою ясно-червоного фону

Поднiпров'я дає широкосиметричнi поля, де укладаються мотиви (часто рослиннi), виведенi товстими лiнiями. (Слайд16)

Гуцульськi писанки яскравi, писанi жовтими й бiлими контурами на червоному тлi, часто буває трохи зеленої, чорної i синьої фарби, – геометричний орнамент дрiбненькою мозаїкою покриває поверхню. Тут переважає жовтий – колiр сонця.

Бойкiвськi писанки переважно двобарвнi, часто з вишкрябаним мотивом. Двобарвнi також писанки захiдних околиць, вони повторюють мотиви багатораменної розети на рiзних фонах: червоному, жовтому, синьому, зеленому, фiолетовому. У центральних регiонах переважала рослиннiсть, сорокаклинцi, символи безконечника, колiр був поширений жовтий, зелений, коричневий. Чернiгiвська писанка – там бiльше квiтiв – великих, яскравих – на чорному тлi. (Слайд 17)

На Надднiпрянщинi була писанка проста, але дуже символiзована: в одному-двох кольорах, але там чiтко був зображений сакральний знак.

Писанкам Полiсся характерний геометричний або геометризований рослинний орнамент

Вчитель. На цьому наша подорож завершується і ми повертаємось додому і будемо створювати свою власну виставку із виконаним мальованок, дряпинок та писанок.

ІV Підсумок проекту.

Оцінювання загального проекту.

Висновки.

 Група учнів з 5 чоловік брала активну участь у пошуках матеріалу. Опрацьовували багато книг; енциклопедій, в яких вибирали основне. Діти творчо підійшли до оформлення проекту та проведення віртуальної подорожі музеями та пам’ятниками писанці.