МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧОРНОМОРСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

 ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МОРСЬКОГО  УНІВЕРСИТЕТУ

Інформаційно-мотиваційний тренінг

до Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом на тему:

«ВІЛ – вчора і сьогодні. Життя без СНІДу: знати, щоб жити.»

Підготувала:

Викладач суспільних дисциплін _____________О.В.Друзякіна

Чорноморськ, 2023

ВІЛ-інфекція…СНІД…швидкими темпами увірвалися в ХХІ століття.  Україна  як одна з 30 країн, які відповідають за 89% глобальної епідемії СНІДу, долучилась до стратегії прискорення заходів у боротьбі з епідемією, розробила стратегію сталої відповіді на СНІД та затвердила цілі 90 90 90 (схвалені Кабінетом Міністрів України в березні 2017 року). За оцінками експертів UNAIDS, в Україні з ВІЛ-інфекцією живе 240 тисяч осіб і лише кожен другий знає свій діагноз^[1]. 63% всіх людей, які живуть з ВІЛ проживають в шести регіонах України: Дніпропетровська,  Одеська,  Миколаївська,  Донецька,  Київська області та місто Київ. Міжнародна організація праці (МОП)  сьогодні приділяє велику увагу  цій проблемі.  Протягом останніх років в Україні за допомогою МОП були реалізовані   проекти спільно з Об’єднаною програмою ООН з ВІЛ та СНІД. Тож головна мета – зберегти та розвинути цю тенденцію шляхом поширення знань про ВІЛ. Саме тому проведення тематичних виховних годин, тренінгів поширить коло знавців інформації про ВІЛ та СНІД.

 Пропоноване заняття дає можливість актуалізувати і поповнити базові знання про ВІЛ та СНІД, дає усвідомлення зв’язку між способом життя і ризиком інфікуватися, розвиває вміння уважно ставитися до свого здоров’я, виховує ставлення до нього, як до найвищої цінності.

Інформаційно-мотиваційний тренінг

до Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом на тему:

«ВІЛ – вчора і сьогодні. Життя без СНІДу: знати, щоб жити.»

Мета заходу:

дидактична: надати студентам науково достовірну інформацію про ВІЛ та СНІД.  

розвиваюча:  розвивати навички здорового способу життя.

виховна: виховувати потребу активної участі у профілактиці передачі  ВІЛ- інфекції

 методична: втілення нових педагогічних технологій у навчальний виховний  процес.

Методичне забезпечення: методична розробка відкритого виховного заходу, анкети, мультимедійна презентація, відеоматеріал .  

ХІД ЗАХОДУ

В залі, де проходить тренінг, стільці розташовані пів колом. Всі присутні при вході до зали обирають жетон ( геометричні фігури або  кольорові жетони  4- 5 кольорів). Ведучий знаходиться в центрі пів кола.

Викладач. Доброго дня, шановні студенти й гості нашого заходу! Хочу розпочати нашу зустріч з питання:

• Що на світі дорожче всього?
• Що є запорукою щасливого життя?

В першу чергу здоров’я, звісно. А що роблять здорові люди? Так, вони уважні до свого тіла. Дбають про імунітет, виділяють час на медичні огляди, обізнані та убезпечені стосовно таких важливих речей як ВІЛ, гепатити, туберкульоз, віруси...

Недарма кажуть,  щоб здоров'я добре мати, слід про нього змалку дбати. Хвороби виникають тому, що люди порушують закони, за якими повинні жити

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. СНІД – одна з найважливіших і трагічних проблем, що постала перед людством наприкінці XX сторіччя. В 80-х роках ХХ століття в Україні, а саме  в  Одесі,  були зареєстровані перші  випадки  ВІЛ –інфікованих. 

 Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) офіційно зареєструвала понад 40 мільйонів ВІЛ-інфікованих та 16 мільйонів померлих на 2018 рік. Проблема в тому, що ми, як і багато років тому, не хочемо всерйоз сприймати факт, що живемо в світі, в якому існує вірус імунодефіциту людини, і повірити, що проблема СНІДу і його наслідків безпосередньо стосується кожного.

Найчастіше ми думаємо – « мене це не стосується», « зі мною цього не трапиться», та ніхто не знає, де чекає нас біда. СНІД – одна з найголовніших проблем, з якою людство зіткнулося у ХХ столітті і увійшло у ХХІ ст..

 На жаль, Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції серед країн Східної  Європи та Центральної Азії. На сьогоднішній день понад 240 тисяч людей живуть з ВІЛ в Україні. І лише кожен другий знає про свій діагноз.

Ведучий. Але перед тим, як ми почнемо наш тренінг, давайте познайомимся ( учасники по черзі виходять в центр кола  й розповідають про себе 7-10 слів)  Ведучий. Зустріч  пройде у формі  групової дискусії.  Кожен з вас обрав собі жетон певного виду – це білет, за яким треба зайняти певне місце( присутні гості займають місця відповідно до обраного кольору).

Ведучий. Наша зустріч  нетрадиційна, тому  нам необхідно затвердити правила, яких ми будемо дотримуватися  під час роботи в групі. Кожна група по черзі  озвучує по одному правилу ( обов’язкове голосування) .  (Дивіться додаток 1. Інтерактивні методи роботи з групою).  Презентація заходу , слайд 3  Правила роботи групи.

Ведучий. Зараз пропонуємо вам обговорити в групі  « Очікування від тренінгу»

(відбувається обговорення, листки з відповідями зачитуються і вивішуються на дошку).

Ведучий. Шановні учасники, вам зараз пропонується  дати відповіді на вхідне анкетування  «Оцінка рівня інформованості з питань ВІЛ та СНІД». Позначте вашу відповідь у відповідній клітинці).  (Дивіться додаток 2. Вхідна анкета)

 ( Кожна група  отримує     вхідну анкету «Оцінка рівня інформованості з питань ВІЛ та СНІД», проставляє відповіді)

Ведучий. Дякую за ваші відповіді. Ми до них повернемося пізніше. А зараз пропоную вам переглянути відеоролик I'm HIV positive. Do you dare to touch me?  (https://www.youtube.com/watch?v=BpeQGTz0Lbo)

-  Чому герой відео закрив очі?

- Чому люди не підходили до героя відео?

- Хіба ВІЛ-позитивна людина небезпечна для оточуючих? ( відповіді учасників)

Ведучий. А зараз ми з вами продовжимо роботу в групах. «Задай собі питання» (сл.8, 9 презентації )

Ведучий. Серед українських респондентів  (оцінка результатів кампании «Не дай СНІДу шанс!», 2016): 45% – Ні                                                                                                                                                          15% – ТАК

Ведучий.  Пропоную вам назвати причини розповсюдження ВІЛ ( обговорення в групах)

Основні причини поширення ВІЛ

За даними українських досліджень 56% респондентів вважають, що ВІЛ їх не стосується

Ситуація в світі  ЮНЕЙДС, дані за  2021 рік

З початку епідемії                                                       

78 млн людей інфікувалися ВІЛ

     35 млн людей вмерли від хвороб, обумовлених СНІДом

 Нові випадки ВІЛ –інфекції в світі  ( в 2021 році знизився на 32 % відносно 2010р, з 2,2 млн до 1,5 млн

Кожного дня – 5753)

Наслідки

(Можна надати присутнім посилання, щоб не зупинятися на цифрах: (http://www.unaids.org/ru/resources/fact-sheet)

Ведучий: Що таке Постконтактна профілактика? (Питання – відповіді )

Постконтактна профілактика (ПКП) ^[2]- це медичний захід, спрямований на попередження розвитку інфекції після імовірного контакту з патогенним мікроорганізмом або вірусом. У відношенні вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) ПКП означає надання широкого набору послуг для профілактики ВІЛ-інфекції після підтвердженого контакту або при високій імовірності контакту з даним вірусом. Ці послуги включають: першу допомогу, консультування і оцінку ризику інфікування ВІЛ, тестування на ВІЛ після отримання інформованої згоди і, в залежності від ступеню оціненого ризику, проведення короткого курсу (28 днів) антиретровірусної терапії (АРТ) з наданням підтримки і подальшого спостереження. 

ПКП необхідно починати протягом перших 2 годин після контакту, але не пізніше 72 годин.

 Професійний контакт з ризиком інфікування ВІЛ - це контакт з кров'ю або іншими потенційно небезпечними біологічними рідинами внаслідок потрапляння їх під шкіру, на слизові або ушкоджену шкіру, який трапився при виконанні службових обов’язків. Професійний контакт можливий у медичних працівників та у людей деяких інших професій (наприклад, співробітників правоохоронних органів та ін.). Небезпеку інфікування ВІЛ при виконанні службових обов’язків являють поранення гострими інструментами (наприклад, голкою), забрудненими кров'ю або іншими потенційно небезпечними біологічними рідинами, контакт через ушкоджену шкіру (тріщини, садна) або слизові.

Фактори, які підвищують ризик інфікування:

• глибоке (внутрішньом'язове) ушкодження;
• поранення, при якому забруднений інструмент потрапляє в кровоносну судину;
• поранення порожнистою голкою;
• високий рівень вірусного навантаження (ВН) у особи – імовірного джерела інфікування. 

При пораненні голкою або іншим гострим інструментом порядок дій є наступним:

• Негайно вимити місце контакту з милом;
• Потримати поранену поверхню під струмом проточної води (кілька хвилин або поки кровотеча не припиниться), щоб дозволити крові вільно витікати з рани;
• За умов відсутності проточної води обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук;
• Не можна використовувати подразнючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод, оскільки вони можуть викликати подразнення/місцеве розігрівання тканин навколо пораненої поверхні та збільшувати місцевий кровообіг, внаслідок чого вірус швидше потрапляє до організму людини;
• Не можна стискати або терти пошкоджене місце;
• Не можна відсмоктувати кров з ранки, що лишилася після уколу.

При розбризкуванні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин порядок дій є наступним:

При розбризкуванні на непошкоджену шкіру:

• За умов відсутності проточної води обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук;
• Використовувати слабкі дезінфікуючі засоби, наприклад, 2%-4% розчин хлоргексидину глюконату;
• Не можна використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод, оскільки вони можуть викликати подразнення/місцеве розігрівання тканин навколо пораненої поверхні;
• Не можна терти або скребти місце контакту;
• Не можна накладати пов’язку.

При розбризкуванні в очі:

• Одразу промити око водою або фізіологічним розчином. Сісти, закинути голову та попросити колег обережно лити на око воду або фізіологічний розчин; щоб вода або розчин затекли під повіки, й час від часу повіки обережно відтягають;
• Не знімати контактні лінзи під час промивання, тому що вони створюють додатковий захисний бар’єр;
• Після того, як око промили, контакті лінзи зняти та обробити, як звичайно; після цього вони абсолютно безпечні для подальшого використання.
• Не можна промивати очі з милом або дезінфікуючим розчином.

При розбризкуванні на слизову оболонку ротової порожнини:

• Терміново виплюнути рідину, що потрапила до рота;
• Ретельно прополоскати рот водою або фізіологічним розчином й знову виплюнути. Повторити полоскання декілька разів.
• Не можна використовувати для промивання мило чи дезінфікуючий розчин.

Після незахищеного статевого контакту порядок дій є наступним:

Спочатку бажано помочитися, а потім статеві органи, стегна та промежину промити теплою водою з милом і, обсушивши серветкою, протерти ватним тампоном, змоченим 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату (гібітан) або 0,01% розчином мірамістину (септикому) або розчином дезмістину. Слід також надягти чисту білизну.

Необхідно обстежити на ВІЛ:

• особу - потенційне джерело інфікування, чия кров або інша біологічна рідина може бути потенційним джерелом інфікування (за можливістю), якщо неможливо обстежити - досліджують матеріал, з яким відбувся контакт (кров, тканина та ін.). Якщо результат ІФА неможливо отримати протягом 24-48 годин, рекомендовано провести експрес-тест на наявність антитіл до ВІЛ.  
• особу, яка мала контакт з потенційним джерелом інфікування ВІЛ, щоб з’ясувати, чи була вона інфікована до контакту.
• Ні за яких обставин проведення ПКП у особи, яка мала контакт, особливо при високому ризику інфікування, який оцінюється додатково, не може бути відкладено в очікуванні результатів тестування! 

Показання до призначення ПКП при контактах, пов’язаних з професійною діяльністю:

• звернення менше, ніж через 72 години після контакту; і
• особа, що контактувала з небезпечним матеріалом, як відомо, не є інфікованою ВІЛ; і
• особа, яка є джерелом небезпечного матеріалу, є інфікованою ВІЛ, або її ВІЛ-статус невідомий; і
• мав місце контакт з кров’ю, тканинами тіла, рідинами з видимими домішками крові, концентрованим вірусом, спинномозковою рідиною, синовіальною рідиною, плевральною рідиною, перитонеальною рідиною, перикардіальною рідиною або амніотичною рідиною; і
• мав місце проникаючий у шкіру контакт зі спонтанною кровотечею або глибокий укол або розбризкування значної кількості рідини на слизову оболонку або тривалий контакт небезпечного матеріалу з пошкодженою шкірою; і
• якщо відбулося проникнення крізь шкіру щойно використаної порожнистої голки або іншого гострого предмету з видимим забрудненням кров’ю.​

Показання до призначення ПКП особам, що піддалися сексуальному насиллю:

• звернення менше, ніж через 72 години після контакту; і
• особа, що була жертвою насилля, як відомо, не є інфікованою ВІЛ; і
• особа, що здійснила насилля, є інфікованою ВІЛ або її статус невідомий; і
• встановлений ризикований контакт, а саме:

• рецептивний вагінальний або анальний статевий акт без презервативу, або з презервативом, що розірвався або зісковзнув; або
• контакт між кров’ю або еякулятом насильника зі слизовою оболонкою або пошкодженою шкірою постраждалої (постраждалого); або
• рецептивний оральний секс з еякуляцією; або
• особа, яка зазнала сексуальне насилля, знаходилася у стані наркотичного сп’яніння або не була у свідомості під час припустимого насилля або не впевнена щодо природи контакту; або
• особа зазнала групового згвалтування. 

У деяких випадках немає потреби у ПКП, а саме:

• особа, яка мала контакт з потенційним джерелом інфікування, була ВІЛ-інфікованою раніше (про що має бути документальне підтвердження);
• контакт з ВІЛ носить хронічний характер (контакти відбуваються регулярно, а не епізодично ), наприклад, у серодискордантних парах (де лише один з партнерів інфікований ВІЛ), якщо вони лише іноді використовують презервативи; або між СІН, які користуються одним шприцем.

Ведучий. Впевнена, що ця інформація необхідна кожному з присутніх. В подальшому житті ми не знаємо,  де ми будемо працювати. В  якій країні? На  якому континенті? Які випробування випадуть на наше життя? Головне – не нехтувати своїм здоров’ям. Пропоную вам переглянути мультфільм « I Know My Status» (https://www.itfglobal.org/en/focus/hivaids/i-know-my-status---hiv-aids).  Мультфільм озвучено англійською мовою, тому уважно слухаємо, спробуємо синхронно перекладати.

(після перегляду мультфільму відбувається  обговорення)

Ведучий. Сподіваюсь, що зараз  ми можемо перевірити нашу анкету, змінити відповіді, враховуючи набуті знання під час нашого тренінгу.

(перевірка анкети, надання правильних відповідей з  роз’ясненнями . Додаток  4 .Правильні відповіді до анкети «Оцінка рівня інформованості з питань ВІЛ та СНІД»

Ведучий. Дмитро Шерембей  в підлітковому віці був наркоманом, юнацькі роки провів за ґратами. Останнє ув'язнення тривало 3,5 роки, на той час Дмитру виповнився 21 рік, займався розвитком християнського руху у в'язниці. Облаштовував молитовні кімнати. На початку 2000-х потрапив до Чернігівської лікарні й дізнався про своє інфікування туберкульозом, гепатитом C і ВІЛом. Був одним із сотні перших людей в Україні, які почали приймати антиретровірусні препарати. Сьогодні Дмитро Шерембей  громадський діяч, правозахисник. Голова Координаційної ради БО «100% життя», заступник голови Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. Співзасновник та член команди БФ «Пацієнти України» . Пропоную переглянути відео-ролик  «Толерантність. Свобода. Любов. Дмитро Шерембей» ( перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=XfcRNFLjYag

Ведучий. Як ми бачимо, життя може різко повернутися в протилежному напрямку.  Кардинально змінити  наші звички, вподобання, друзів. Все в наших руках, все залежить тільки від нас. Чого ми прагнемо, які цілі ставимо перед собою- життя нам дає. Бережіть себе, своє здоров’я. Пам’ятайте, Ви – ЛЮДИНА. Не дайте СНІДу шанс! 

Ведучий: На завершення нашого тренінгу прошу заповнити Анкету «Оцінка якості тренінгу»

  Додаток 1.  Інтерактивні методи роботи з групою

Групова дискусія

Мета: відкрито обговорити проблемне питання, поділитися своїм досвідом, переживаннями стосовно проблеми, проаналізувати різні погляди на проблеми. Переваги даного методу полягають у тому, що аналіз і обмін досвідом відбувається спільно за участі усіх учасників.

Правила проведення:

• Доброзичливе ставлення і увага до кожного учасника.
• Утримання від схвальних або несхвальних висловлювань.
• Зосередження всієї дискусії на темі, фіксація уваги учасників на питаннях, які обговорюються.
• Стислість, змістовність, аргументованість як у процесі дискусії, так і під час підведення підсумків.
• Загальний висновок повинен бути не як кінець роздумів над проблемою, а як наступний крок для продовження обговорення цієї теми у майбутньому.

Дискусія надає можливість учасникам групової роботи висловити свою думку з того або іншого питання на підставі своїх знань і попереднього досвіду, а також розширити, поглибити його, а в ряді випадків і змінити на протилежне. Щоб дискусія була щирою, важливо створити атмосферу довіри і взаємоповаги. Нерідко, особливо під час обговорення спірних питань, дискусія набуває гострого характеру, і сторони не досягають єдиної думки. Проте при цьому формуються ціннісні установки, які згодом впливають на поведінку людини. Як би не проходила дискусія, в тій або іншій мірі завжди вдається знайти загальні позиції і виробити певні рекомендації.

Під час проведення занять в ряді випадків буває корисним запропонувати учасникам тренінгу такі правила ведення дискусії:

• якщо хтось говорить - слухай;
• кожен говорить по черзі, а не водночас;
• якщо хочеш висловитись, підніми руку, щоб тебе бачили;
• не перебивай того, хто говорить;
• якщо ти не погоджуєшся з кимсь, переконайся, що ти хочеш критикувати ідею, а не особу, яка її висунула;
• не смійся, коли хтось говорить (якщо це не жарт!);
• заохочуй до участі інших.

Дискусія має свої обмеження:

• тема може викликати забагато емоцій та протиріч;
• тренер може не володіти достатніми знаннями, про те що обговорюється, і група стане неконтрольованою.

Організація групової дискусії:

• Встановіть порядок виступів, якщо висловитися хочуть кілька людей.
• Не дозволяйте комусь домінувати: деяких людей спонукайте до активності, а деяких стримуйте.
• Стежте, щоб дискусія не відхилялась від теми.
• Спонукайте учасників висловлювати свої власні думки.
• Оцініть, чи допомагає дискусія виконати завдання семінару.
• Попросіть групу подумати над відповіддю.
• Підтримайте і оцініть внесок кожного.
• Не бійтеся руйнувати невірні концепції.
• Уточняйте незрозумілі і неточні вислови.
• Зробіть власний внесок в розвиток дискусії.
• Узагальніть те, що було сказано в процесі.

Додаток 2.  Вхідна анкета «Оцінка рівня інформованості з питань ВІЛ та СНІД»^[3]

Інструкція: Прочитайте кожне твердження і оберіть відповідь ТАК, НІ або НЕ ЗНАЮ (позначте свою відповідь у відповідній клітинці).

Дякуємо за відповіді!

Додаток 3. Анкета «Оцінка якості тренінгу»

Будь ласка заповніть анкету. Ваші відповіді допоможуть нам отримати «зворотний зв’язок» та краще підготувати майбутні заняття.

1.   Що Вам сподобалось під час тренінгу (тематика, форма викладання, інше)? Чому?

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

2.   Що Вам не сподобалось під час семінару (тематика, форма викладання, інше)? Чому?

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

3.   Оцініть корисність для Вас поданої інформації за 5-ти бальною системою:

                                             1       2      3      4      5

4.   Яку інформацію з цього тренінгу ви можете передати вашим друзям, знайомим, батькам?

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

5.   Ваші пропозиції організаторам та тренерам семінару:

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

Додаток  4 .   Правильні відповіді до анкети

«Оцінка рівня інформованості з питань ВІЛ та СНІД»

Дякуємо за участь!

Використані джерела:

^[1] ЮНЕЙДС. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ https://unaids.org.ua/ua/hiv-epidemic-in-ukraine/epidemiologichna-situatsiya

^[2] Практичні рекомендації надані психологом-тренером Лепехою К.І. в рамках Проєкту МОП щодо профілактики ВІЛ-інфекції в сфері праці

^[3] Анкета розроблена психологом-тренером Лепехою К.І. в рамках Проєкту МОП щодо профілактики ВІЛ-інфекції в сфері праці