На цьому уроці ми будемо визначати наскільки інформатика осіла в нашому суспільстві та визначим де знадобиться вона вам поза межами школи та цього класу. Ви дізнаєтесь про сучасний стан та етапи розвитку інформаційних технологій.
Урок 1.
Тема: Інформатика та інформаційне суспільство.
Мета:
Тип уроку: засвоєння нових знань;
Хід уроку
І. Організаційний етап
Повторення правил поведінки в кабінеті інформатики
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Мотивацій навчальної діяльності
Слово вчителя. Сьогодні ми будемо визначати наскільки інформатика осіла в нашому суспільстві та визначим де знадобиться вона вам поза межами школи та цього класу. Ви дізнаєтесь про сучасний стан та етапи розвитку інформаційних технологій.
Чим займається інформатика як наука та як галузь діяльності людини?
Ви вже знаєте, що діяльність людини тісно пов’язана з повідомленнями: вона отримує, передає, запам’ятовує, опрацьовує різноманітні повідомлення.
Для прийняття рішень людина використовує накопичені відомості, свій досвід, моделює наслідки своїх дій. У разі неповних відомостей вона звертається до різноманітних джерел — довідників, підручників, атласів, словників, Інтернету тощо.
Однак доволі часто людина стикається з тим, що прийняти правильне рішення вона не може не тільки через відсутність чи неповноту відомостей, але й через їх надмірну кількість.
У таких випадках на допомогу може прийти наука. Під час прийняття рішень у будь-якій сфері діяльності людині потрібні не просто повідомлення або сукупність відомостей про процеси чи об’єкти. Відомості мають бути певним чином подані й упорядковані, що забезпечить можливість їх системного та швидкого використання. Цим і займається наука, що отримала назву інформатика.
Основною метою інформатики як науки є пошук нового знання в різних галузях людської діяльності за допомогою комп’ютерної техніки.
Інформатика — це наука, що вивчає структуру й загальні властивості даних, а також методи й засоби їх створення, пошуку, збереження, опрацювання, передавання та використання в різних сферах діяльності людини.
Основними напрямами розвитку інформатики є: теоретична, технічна та прикладна інформатика. Теоретична інформатика покликана розвивати загальні теорії пошуку, опрацювання та зберігання даних, виявлення закономірностей створення й перетворення даних, використання сучасних інформаційних технологій у різних сферах людської діяльності, вивчення взаємозв’язку «людина — електронний пристрій», розвиток інформаційних технологій. Технічна інформатика розглядає автоматизовані системи опрацювання даних, створення нового покоління обчислювальної техніки, гнучких технологічних систем, роботів, штучного інтелекту тощо. Прикладна інформатика створює бази знань, розробляє раціональні методи автоматизації виробництва, створює теоретичні основи проектування, слугує для зв’язку науки з виробництвом та забезпечує запити інформаційного суспільства.
Чому суспільство називають інформаційним?
Цивілізація в процесі свого розвитку пройшла кілька етапів, на кожному з яких рівень життєдіяльності як окремих людей, так і спільнот залежав від їхньої поінформованості та здатності ефективно опрацьовувати дані. Етапи створення нових засобів і методів опрацювання даних, що спричинили суттєві зміни в суспільстві, тобто змінили спосіб виробництва, стиль життя, систему цінностей, називають інформаційними революціями. Інформаційні революції спричинили поетапний перехід від аграрного суспільства до інформаційного, де інтелект і знання є засобом і продуктом виробництва .
Основа — розвиток технологій отримання, збереження, накопичення, опрацювання, обміну та продажу даних
Інформаційне суспільство — нова історична фаза розвитку цивілізації, у якій головними продуктами виробництва є дані й знання.
Під терміном «інформаційне» («комп’ютеризоване») суспільство розумітимемо таке, в усі сфери життєдіяльності членів якого включені комп’ютер, інформаційні системи та послуги, що задовольняють інформаційним потребам користувача, а також інші засоби інформатики як знаряддя інтелектуальної праці.
Інформаційне суспільство ще називають суспільством знань чи суспільством глобальної компетентності, оскільки до основних вимог суспільства ХХІ ст. щодо підготовки конкурентоздатних спеціалістів належать:
Ці навички були сформульовані двадцятьма провідними компаніями світу, які займаються прогнозуванням розвитку економіки на майбутнє та розробкою відповідних засобів і технологій для ефективної реалізації різних процесів: економічних, соціальних, освітніх, — й отримали назву навичок ХХІ ст.
В інформаційному суспільстві набуття ключових базових знань і навичок, до яких належить, зокрема, знання можливостей використання сучасних комп’ютерних систем і вміння застосовувати їх на практиці, є запорукою успішності та творчої реалізації кожної людини. Саме це викликало появу нової категорії культури — інформаційної.
Інформаційна культура — уміння цілеспрямовано працювати з даними й використовувати інформаційно-комунікаційні технології, сучасні технічні засоби та методи для їх отримання, опрацювання й передавання.
Інформаційна культура проявляється в людини:
Інформаційна культура включає набагато більше, ніж простий набір навичок технічного опрацювання даних за допомогою комп’ютера й телекомунікаційних засобів. Інформаційна культура має стати частиною загальнолюдської культури. Культурна (у широкому сенсі) людина повинна вміти оцінювати отримані відомості якісно, розуміти їх корисність, достовірність тощо.
Істотний елемент інформаційної культури — уміння приймати колективне рішення. Уміння ефективно взаємодіяти з іншими людьми — важлива ознака людини інформаційного суспільства.
Для ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності в кожної людини має бути сформована інформатична компетентність, яка передбачає здатність людини орієнтуватися в інформаційному просторі, оперувати даними на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відповідно до потреб ринку праці для ефективного виконання професійних обов’язків. Для учнів інформатична компетентність може означати сформовані вміння ефективно використовувати ІКТ для навчання.
Які технології називають інформаційними?
Для ефективного опрацювання різноманітних даних сучасного інформаційно насиченого середовища, що надзвичайно стрімко змінюється, і прийняття на основі отриманих результатів своєчасних і правильних рішень, необхідні нові знання та вміння, а точніше — опанування технологій.
Технологія — це сукупність методів і засобів реалізації людьми конкретного складного процесу шляхом поділу його на систему послідовних взаємопов’язаних процедур та операцій, які виконуються більш або менш однозначно й мають на меті досягнення високої ефективності певного виду діяльності.
Загальний рівень розвинутості та сукупність створених і використаних технологій є важливою складовою культури суспільства, що істотно впливає на сталість розвитку економіки, а відтак є однією з найхарактерніших ознак цивілізації.
Інформаційна технологія (ІТ) — сукупність методів і прийомів, що використовуються з метою збирання, зберігання, опрацювання, розповсюдження, відображення й використання різноманітних даних задля інтересів та потреб користувачів.
Інформаційна технологія відображає сучасне уявлення про процеси перетворення даних в інформаційному суспільстві. Вона становить сукупність чітких цілеспрямованих дій щодо опрацювання даних за допомогою комп’ютера.
У сучасному інформаційному суспільстві основним технічним засобом опрацювання різноманітних даних є комп’ютери різних видів. Для реалізації методів опрацювання даних використовують програми. Поєднання ж інформаційних і сучасних комунікаційних технологій, що забезпечують передавання повідомлень і даних різними засобами (комп’ютерні мережі, телефон, факс, телебачення, супутниковий зв’язок тощо), докорінно змінило рівень і форми ділової та соціальної активності людей.
Інформаційні технології у своєму розвитку пройшли певні етапи
Опрацювання таблиці 1.1 стор.9 підручника.
V. Фізкультхвилинка
VI. Засвоєння нових знань, формування вмінь
Практичне завдання. Робота з підручником:
Виконання вправи 1 стор.10
VIІ. Підсумки уроку
Рефлексія
VІІI. Домашнє завдання
Підручник § 1 п.1.1-1.3 стор. 6-10
ІХ. Оцінювання роботи учнів
1