МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
"Досвід і перспективи інклюзивного навчання в системі освіти України: філософський аналіз"
РОБОТУ ВИКОНАЛА :
Башинська Альона Олександрівна
Студентка Київського Національного
Університету Біоресурсів та
Природокористування України
КИЇВ – 2019
"Досвід і перспективи інклюзивного навчання в системі освіти України: філософський аналіз"
«Тези»
"Досвід і перспективи інклюзивного навчання в системі освіти України: філософський аналіз"
Автор:Башинська Альона Олександрівна студентка
Національного Університету Біоресурсів та природокористування України
1року навчання за скороченим терміном навчання.
ОС «Бакалавр»
Спеціальність «Професійна освіта»
(м. Київ)
Науковий керівник: проф. Чорноморденко Дмитро Іванович
Викладач філософії в Національному Університеті Біресурсів
та Природокористування України
(м.Київ)
Мета дослідження: Основною метою роботи є дослідження принципів впровадження інклюзивної освіти в Україні, аналіз існуючої ситуації із становленням інклюзивної освіти . Визначення перспектив покращення освіти для дітей з особливими освітніми потребами.
Актуальність теми дослідження: Актуальність дослідження теми інклюзивного(інтегрованого) навчання полягає в тому що, з кожним роком в Україні збільшується кількість дітей з особливими освітніми потребами, тому і виникає потреба у створені відповідних умов для таких дітей в умовах загальноосвітніх закладів. Створюються інклюзивно ресурсні центри в умовах яких з дітьми які мають вади того чи іншого характеру можуть отримати діагноз але для цього потрібне відповідні спеціалісти високого спектру знань,для підготовки висококваліфікованих фахівців такого профілю і потребується дослідження питання досвіду і перспектив інклюзивної освіти.
Головні завдання дослідження: Одним з головних завдань дослідження є оцінка первинного отриманого досвіду в умовах інклюзивного навчання,порівняння теорії з практикою. Дослідження ситуації і надання оцінки навчання дітей з особливими освітніми потребами в сільській місцевості. Визначити готовність Нової Української школи до введення дітей з особливими освітніми потребами в умови звичайної школи.
В ході дослідження даної теми виплило те що нова Українська школа не готова до введення інклюзивного навчання ,тому що нема не матеріальної бази,теоретично інклюзивна освіта дає багато можливостей не тільки для дітей з особливими освітніми потребами,а й для дітей які знаходяться в інклюзивному класі, адже асистент вчителя тобто помічник вчителя це людина яка працює не лише з дитиною з особливими потребами ,а ще це людина яка при необхідності допомагає всім учням класу,співпрацює з вчителем. Теоретично інклюзивна освіта висвітлена як проект який допомагає дітям з особливими потребами адаптуватися до соціуму, в Україні це все знаходиться на стадії вивчення і впровадження,тому говорити що це впроваджено я не можу особливо в сільській місцевості це йде інтеграція в інклюзивну освіту. З результатів дослідження багатьох теоретичних джерел можемо зробити висновок про те що багато чого написано але всі пишуть по різному протиставлення є навіть в законах та підзаконних акта,немає одного єдиного стандарту навіть в оформлені документації.
Навіть сама неготовність матеріально – технічної ,нормативно-правової баз говорить про недостатню спланованість впровадження проекту інклюзивної освіти.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА В УКРАЇНІ:СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
1.1. Інклюзивна освіта в системі України.
1.2. Інклюзивне навчання: реалії та перспективи
РОЗДІЛ II.СПЕЦИФІКА РОБОТИ АСИСТЕНТІВ ВЧИТЕЛІВ ЇХ АДАПТАЦІЯ ДО УМОВ РОБОТИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ.
2.1. Структура роботи асистента вчителя .
2.2 . Проблема сприйняття асистента вчителя та в загальному інклюзивного навчання в загальноосвітні заклади в сільській місцевості.
2.3 Аналіз досвіду роботи в системі інклюзивної освіти.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК В
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ашиток Н. Проблеми інклюзивної освіти в Україні / Н. Ашиток // Людинознавчі студії.
Педагогіка. –Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. – Випуск 1 (33).
– 2015. – С. 4-11.
2. Колупаєва А. А. Навчальний курс „Вступ до інклюзивної освіти” / А. А. Колупаєва,
С. М. Єфімова ; МОН України, НАПН України, Ін-т спец. педагогіки. – (Серія
„Інклюзивна освіта”).
3. Основи інклюзивної освіти : [навч. метод. посіб.] / [МОН молодь спорту України,
НАПН України, Ін-т спец. педагогіки ; за заг. ред. А. А. Колупаєвої. – К. : [А.С.К.], 2012. – 308с.
4. Синьов В., Шевцов А. Нова стратегія розвитку корекційної педагогіки в Україні / В. Синьов,
А. Шевцов // Дефектологія. - 2004. - № 2. - С. 6-11.
5. Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти (українсько-канадський досвід) : матеріали
Міжнар. конф. / за ред. В. І. Бондаря, Р. Петришина. - К. : Наук. світ, 2004. – 200 с.
6. Хамініч С.Ю., Переверзева О.В. Інклюзивна освіта в контексті
інноваційного розвитку України / С.Ю. Хамініч, О.В. Переверзева. – Режим
доступу : http://confcontact.com/2013_03_15/35_Haminich.htm.
7.Колупаєва А.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: монографія / А.А. Колупаєва. - К. : Саміт-Книга, 2009. - 272 с..
8.МОН України Міністерство молоді та спору України .: Інклюзивна освіта реалії та перспективи Доступ: https://mon.gov.ua/
9. Стаття 53 Конституції України. Кожен має право на освіту
Доступ: https://kodeksy.com.ua/konstitutsiya_ukraini/statja-53.htm
Вступ
Мета дослідження: Основною метою роботи є дослідження принципів впровадження інклюзивної освіти в Україні, аналіз існуючої ситуації із становленням інклюзивної освіти . Визначення перспектив покращення освіти для дітей з особливими освітніми потребами.
Актуальність теми дослідження: Актуальність дослідження теми інклюзивного(інтегрованого) навчання полягає в тому що, з кожним роком в Україні збільшується кількість дітей з особливими освітніми потребами, тому і виникає потреба у створені відповідних умов для таких дітей в умовах загальноосвітніх закладів. Створюються інклюзивно ресурсні центри в умовах яких з дітьми які мають вади того чи іншого характеру можуть отримати діагноз але для цього потрібне відповідні спеціалісти високого спектру знань,для підготовки висококваліфікованих фахівців такого профілю і потребується дослідження питання досвіду і перспектив інклюзивної освіти.
Головні завдання дослідження: Одним з головних завдань дослідження є оцінка первинного отриманого досвіду в умовах інклюзивного навчання,порівняння теорії з практикою. Визначити готовність Нової Української школи до введення дітей з особливими освітніми потребами в умови звичайної школи. Ще одним завданням дослідження є висвітлення проблем інклюзивного навчання і висвітлення в результатах дослідження можливості вирішення цих проблем.
Об’єктом дослідження є: особливості адаптації в соціумі дітей з особливими потребами в системі інклюзивної освіти.
Предметом дослідження є: організація системи навчально-виховного процесу в системі інклюзивної освіти,особливості становлення та перспектив інклюзії в Україні.
При даному досліджені використовувався аналіз різних інформаційних ресурсів зокрема і власного досвіду роботи у сфері інклюзивної освіти. Використовувався також метод спостереження за практичною роботою спеціалістів пов’язаних з сферою спеціальної або інтегрованої освіти для отримання практичних знань.
Метод узагальнення використовувався для того щоб узагальнити отримані результати дослідження.
В комплексному використані всіх методів можна дійти до висновків про отриманий досвід та перспективи в сфері інклюзивної освіти.
В роботі описуватиметься особистий досвід роботи асистентом вчителя з інклюзивного навчання аналіз отриманого досвіду під час роботи,описані можливі рішення для подальшої ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами середньої школи. Опис проблематики перспектив інтегрованої освіти. Аналізування з філософської точки зору такої освіти і як взагалі такий вид освітньої діяльності сприймається суспільством.
В ході дослідження даної теми виплило те що нова Українська школа не готова до введення інклюзивного навчання ,тому що нема не матеріальної бази,теоретично інклюзивна освіта дає багато можливостей не тільки для дітей з особливими освітніми потребами,а й для дітей які знаходяться в інклюзивному класі, адже асистент вчителя тобто помічник вчителя це людина яка працює не лише з дитиною з особливими потребами ,а ще це людина яка при необхідності допомагає всім учням класу,співпрацює з вчителем. Теоретично інклюзивна освіта висвітлена як проект який допомагає дітям з особливими потребами адаптуватися до соціуму, в Україні це все знаходиться на стадії вивчення і впровадження,тому говорити що це впроваджено я не можу особливо в сільській місцевості це йде інтеграція в інклюзивну освіту. З результатів дослідження багатьох теоретичних джерел можемо зробити висновок про те що багато чого написано але всі пишуть по різному протиставлення є навіть в законах та підзаконних актах, немає одного єдиного стандарту навіть в оформлені документації.
Навіть сама неготовність матеріально – технічної ,нормативно-правової баз говорить про недостатню спланованість впровадження проекту інклюзивної освіти.
РОЗДІЛ 1 ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА В УКРАЇНІ:СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
1.1. Інклюзивна освіта в України.
Інклюзивна освіта в Україні на законодавчому рівні з 2010 року коли до Закону України «Про загальну середню освіту» були внесені
зміни, згідно з якими загальноосвітні навчальні заклади могли повноправно
створювати спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з
особливими потребами. У жовтні 2010 р. МОНмолодьспорту України
затвердило «Концепцію розвитку інклюзивної освіти», а в серпні 2011 р.
Кабінет міністрів України затвердив «Порядок організації інклюзивного
навчання в загальноосвітніх навчальних закладах». Сьогодні день
інклюзивне навчання поширюється у всіх регіонах України. Звісно, за
декілька десятків років неможливо було накопичити значний досвід
теорії і практики інклюзивної освіти на українських теренах, а тому
роботи з осмислення проблем впровадження цього різновиду освіти у
працях науковців особливо актуальні. [с.5.]. Актуальність теми впровадження або інтеграції спеціальної освіти обумовлена збільшенням народжуваності дітей з особливими потребами та проблематикою навчання таких дітей саме в Україні адже за кордоном така практика використовується давно і є досить ефективним способом пристосування таких діток до соціуму і дозволяє деяким особистостям жити повноцінно.
З аналізу різних джерел інклюзивна освіта в Україні становить велике значення в системі освіти як такої,збільшення діток з особливими освітніми потребами потребує ведення в дошкільні і загальноосвітні заклади висококваліфікованих працівників які є спеціалістами в широкому спектрі. Для того щоб впровадження інтегрованої або спеціальної освіти було ефективним багато спеціалістів почали вивчати закордонний досвід з впровадження інклюзивної освіти і описували його. Таким чином весь набутий досвід описаний по різному тому перспектива ефективного впровадження спеціальної освіти в Україні на даний час немає бо немає єдиних стандартів роботи для людей які працюють з інклюзивною
освітою.
1.2. Інклюзивне навчання: реалії та перспективи
Реальна ситуація інклюзивної освіти станом на сьогоднішній день в Україні є плачевною це полягає в недостатності підготовки кваліфікованого робочого персоналу,полягає в проблемі неготовності шкіл міняти або підвищувати кваліфікацію свого персоналу. Насамперед головною проблемою інтеграції інклюзивної освіти є те що суспільство не готове до сприйняття того що діти з особливими освітніми потребами навчаються з дітьми звичайними. Освіта в Україні була побудована таким чином що діти з обмеженими можливостями навчалися в спец закладах або навіть як і навчалися в загальноосвітніх закладах під виглядом звичайної дитини в якої низький рівень знань.
Перспективами інклюзивною освіти стане те що коли зміниться сприйняття та ставлення до таких дітей в соціумі то пройде успішна адаптація це одна з перспектив.
Іншою перспективою стане те що такі люди в подальшому розвитку інклюзивної або спеціальної освіти матимуть шанс на повноцінне життя тобто подальше навчання в вищих навчальних закладах,працювати на роботах не чим не гірших за інших .
Перспективою є розвиток системи освіти в подальшому ,яка дасть можливість адаптовувати змінювати створювати нову свою систему навчання особливих дітей.
На даному етапі в зв’язку з тим що є мало відомостей про потреби особливих дітей в системі Української інклюзії немає достатньо ефективної розробленої програми для таких дітей.
В загальному можна говорити що на даний час такі діти не мають права на вищу освіту так як інклюзивна освіта як передбачає наше законодавство діє з 5 по 9 клас загальноосвітнього закладу,надалі діти які мають з категорії особливих які мають більш вищий рівень знань вступають до коледжів,інститутів,університетів але це вкрай рідко більшість з них знаходяться вдома під наглядом батьків.
Таким чином роблячи висновок можна запропонувати на глобальну перспективу створення такого навчання в вищи навчальних закладах для забезпечення виконання статті 53 Конституції України « Про те що кожен має право на освіту» в якій чітко прописано: Повна загальна середня освіта є обов'язковою.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. { Офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 див. в Рішенні Конституційного Суду N 5-рп/2004 від 04.03.2004 }
Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
ВИСНОВКИ ДО РОЗІЛУ І
З питань першого розділу можна зробити такі що система інклюзивної освіти є на стадії впровадження до ідеальної побудови дійсно дієвої системи такої освіти ще далеко. Також потрібна перепідготовка або перекваліфікація педагогів адаптування їх до системи інклюзивної освіти. Адаптування або модифікування навчальних програм до потреб дітей з особливими освітніми потребами.
Потрібне переоблаштуваня або їх адаптування для потреб особливих дітей. Інклюзивна освіта потребує створення релаксаційних кімнат в яких при потребі діти з різними психо - фізичними вадами могли відпочити під час навчального процесу адже їх навчальний має бути план побудований таким чином щоб такі діти мали час на відпочинок аби не перенавантажувати і не перенапружувати їх , а займатися з нимим в межах їх розвитку та можливостей і з обов’язковим врахуванням їх особливостей.
Тому на завершення цього розділу загальним висновком буде те що наші школи поки що не готові належним чином до зустрічі з дітьми з особливими освітніми потребами.
РОЗДІЛ II.СПЕЦИФІКА РОБОТИ АСИСТЕНТІВ ВЧИТЕЛІВ ЇХ АДАПТАЦІЯ ДО УМОВ РОБОТИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ.
2.1.Структура роботи асистента вчителя
Асистент вчителя це фахівець широкого профілю який спеціалізується на допомозі вчителю в організації навчально-виховного процесу зокрема організації навчання дітей з особливими освітніми потребами.
Специфіка роботи асистента вчителя полягає в ведені документації ведені журналу спостереження, начального плану і інших документів які стосуються інклюзивної освіти.
У асистента вчителя є список документації які ведеться саме асистентом і затверджуються директором загальноосвітнього закладу.
Посадові обов’язки асистента розписані в циклограмі асистента вчителя та посадовій інструкції дивитись додаток 1 та додаток 2.
Асистент вчителя має виконувати такі функції: Організаційну,навчально-виховну,діагностичну,навчально-розвиткову,прогностичну та консультативну.
Асистент повинен знати :
– Нормативно-правову базу.
– Основи законодавства України про освіту та соціальний захист дітей.
– Міжнародні документи про права людини та дитини.
– Сучасні досягнення в педагогіці.
– Етичні права та норми виховання дітей з особливими освітніми потребами.
Повинен вміти:
– Застосовувати свої професійні знання на практиці,здійснювати педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.
– Разом з іншими фахівцями має складати та реалізовувати .
2.2 . Проблема сприйняття інклюзивного навчання в загальноосвітні заклади в сільській місцевості.
Головною проблемою сприйняття інклюзивної освіти є незнання і не розуміння виникнення потреби введення такого виду освіти, проблематичним є і те що учні з особливими освітніми проблемами не до кінця розуміють те що від них вимагають особливо це стосується тих учнів які навчаються в старших класах. Недосвідченість в системі такої освіти педагогів і керівництва сільських загальноосвітніх шкіл теж приносить чимало проблем у розвитку та адаптації саме інклюзивної освіти і це з роботі асистентів які приходять на допомогу педагогам.
Висновки до розділу ІІ
ДОДАТОК 1
Циклограма роботи асистента вчителя та вимоги до ведення документації
Сьогодні в Україні відбувається формування нової освітньої політики, яка передбачає включення кожної дитини у загальноосвітній процес і тим самим забезпечує реалізацію її права на освіту.
Основою концепції інклюзивної освіти є принцип, що всі діти і молоді люди, незважаючи на різне культурне й соціальне походження та різні рівні навчальних можливостей, повинні мати однакові можливості у навчанні в усіх типах закладів освіти.
Відповідно до Конвенції ООН про права інвалідів та інших міжнародних документів, необхідними умовами для отримання якісної освіти для дітей з особливими потребами є вміння педагога здійснювати індивідуалізацію та диференціацію навчального процесу, оцінювати розвиток дитини на основі об`єктивних спостережень за її розвитком, розробляти індивідуальні навчальні програми, тісно співпрацювати з батьками дитини та іншими фахівцями. Звичайно, що для виконання цих та інших завдань педагогу потрібна допомога – з боку адміністрації навчального закладу, з боку інших фахівців, з боку батьків. Але найбільш важливою для педагога є надання допомоги під час самого навчального процесу. Саме надання такої допомоги і є основною метою діяльності асистента педагога (асистент вчителя, асистент вихователя).
Структура роботи асистента вчителя представлена у наступному вигляді
Чіткого конкретного переліку обов`язків, які покладаються на асистента вчителя, немає. На визначення обов`язків асистентів педагога впливають різні чинники, а саме: характеристики та особистість вчителя, склад учнівського колективу, стосунки між асистентом вчителя та дітьми, міжособистісні навички вчителя та асистента вчителя, рівень навичок асистентів вчителя, фізичне середовище класу. Окремі вчителі можуть додавати власні вимоги щодо роботи асистентів з метою покращення якості викладання. Наступна циклограма показує термін та основні заходи роботи асистента:
Місяць |
Захід |
Додатки |
Серпень 3 тиждень |
Аналіз нормативної документації |
Додаток 1 |
Серпень 3-4 тиждень |
Знайомство із дитиною з особливими освітніми потребами та її батьками |
|
Серпень 3-4 тиждень |
Збір документації: - посадова інструкція; - Витяг з протоколу ПМПК; |
Додаток 2 |
Вересень 1 тиждень |
Затвердження розкладу роботи асистента учителя для учнів, які навчаються в інклюзивних класах (за узгодженням із батьками) |
Додаток 3 |
Вересень 3-4 тиждень Січень 3 тиждень |
Індивідуальна навчальна програма: - довгострокова мета; - короткострокові завдання. |
Додаток 4 |
Вересень 4 тиждень |
Провести опитування учителів предметників, щодо вмінь та навиків |
Додаток 5 |
Протягом року |
Брати участь у засіданнях консультаційно-педагогічної групи з питань інклюзивної освіти та МО (згідно до плану засідань консультативно-педагогічної групи з питань інклюзивної освіти дітей з особливими потребами) |
|
Протягом року |
Вести документацію: - Журнал; - Конспекти; - Портфоліо (портфоліо робіт та електронне портфоліо) - Спілкуватися з батьками, надавати їм необхідну консультативну допомогу |
Додаток 6 Додаток 7 |
На мою думку, найголовніша роль ассистента учителя – створення корекційного середовища для дитини з особливими освітніми потребами. Виконуючи свою місію, асистент учителя повинен стати для такої дитини наставником, вихователем, другом, який щохвилини, щосекунди, щомиті поруч. Він розуміє не лише слова і думки дитини, а й її погляд, відчуття, душевний стан.
Успіхів нам усім у цій благородній справі!
Додаток 1
Обов'язки вчителя |
Спільна робота вчителя й асистента вчителя |
Обов'язки асистента вчителя |
Оцінювання Оцінити навчальні потреби на основі даних про клас та про учнів, зокрема, з ООП |
• Обговорити можливості учня з ООП, його сильні та слабкі сторони. • Відвідувати зустрічі зі складання ШП, ІПР |
Вести спостереження за особливостями психофізичного розвитку учня з ООП. Відвідувати зустрічі зі складання ШП, ІПР |
Розробка програми Розробити програму навчання на основі робочого плану та індивідуальних освітніх потреб учня, розглянути альтернативи |
• Обговорити бажані результати для учня. • Обговорити освітні, поведінкові та емоційні завдання. • Участь у розробці ІНП, ІПР учня з ООП |
• Підготувати індивідуальний навчальний план (ШП), індивідуальну програму розвитку (ІПР). • Оновлювати інформацію про учнів та ШП, ІПР |
Планування • Спланувати роботу на уроці та дібрати ресурси. • Обрати належний вид роботи згідно з ШП. • Визначити пріоритети |
Обговорити підготовку матеріалу та зміну навчального плану з огляду на потреби учня |
Допомогти у доборі та складанні матеріалів, у розробці візуальних засобів, надати іншу допомогу вчителю |
Спостереження • Розробити чітку систему організації навчально-виховного процесу в інклюзивному класі та очікувань щодо навчальних можливостей учня з ООП. • Працювати відповідно до розробленої системи |
• Регулярно зустрічатися, щоб обговорити досягнення учня з ООП. • Обговорити реальний етап навчальних досягнень учня з ООП, його відповідність очікуванням, виконання ШП, ІПР |
• Працювати відповідно до системи організації навчально-виховного процесу в інклюзивному класі, правил поведінки та очікувань можливостей учнів з ООП, його ШП. • Документувати і звітувати вчителю (за потреби) |
Навчання • Виконувати план уроку, проводити навчання згідно з цим планом. • Спостерігати за процесом навчання, за потреби допомагати учням з ООП. • Залучати учнів з ООП до виконання окремих видів діяльності спільно з класом. • Моделювати навчальні методи й належну мову. • Надати асистентам ресурси |
• Чітко висловити результати і обмінятись досвідом. • Обговорити конкретні стратегії, діяльність і результати, виконання завдань ШП. • Обговорити розташування робочого місця. • Обговорити необхідність гнучкого розкладу відвідування уроків учнями з ООП |
• Додатково пояснювати учням з ООП, адаптувати завдання, враховуючи можливості учня з ООП, коригувати їхню навчальну діяльність. • Спостерігати за діяльністю учнів. • Формувати і сприяти закріпленню конкретних умінь, навичок. • Сприяти розвитку зв'язного мовлення учнів з ООП (під керуванням учителя) • Вести спостереження, надавати вчителю об'єктивну інформацію щодо навчальної діяльності учнів з ООП |
Оцінка • Стежити за прогресом учнів з ООП та оцінювати його. • Стежити за виконанням ШП |
• Обговорити спостереження. • Обмінятись інформацією. • Обговорити пропозиції щодо доповнення ШП, ІПР (чи внесення змін) |
• Спостерігати за поведінкою учнів та надавати інформацію вчителю. • Збирати й записувати дані для подальшого оцінювання учня, робити доповнення до ШП. • Вносити пропозиції вчителю щодо завдань, розроблених для учня з ООП |
Звітування Звітувати перед батьками та шкільною командою |
• Обговорити інформацію про учня. • Дотримуватися конфіденційності |
• Звітувати перед учителем щодо сильних сторін учня з ООП, його досягнень та потреб. • Звітувати перед учителем стосовно поведінки учня та наслідків |
Мати інформацію про поточний стан справ |
Обговорювати інформацію про поточний стан справ |
Брати участь у підготовці інформації про поточний стан справ |
Додаток 2
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Директор
КЗ «ЗОШ І-ІІІ ст. №….»
_______________І.П.П
«_»_____________20__р.
Посадова інструкція
асистента вчителя
(П. І. П)
1. Загальні положення
1.1 Асистент учителя повинен мати вищу педагогічну освіту та пройти курсову підготовку щодо роботи в умовах інклюзії.
1.2 Асистент учителя безпосередньо підпорядковується заступнику директора з навчально-виховної роботи, працює у співпраці з учителем інклюзивного класу.
1.3 У своїй діяльності асистент учителя керується Конституцією та Законами України, указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України, органів управління освітою всіх рівнів з питань освіти й виховання учнів, запровадження інклюзивної освіти, правилами та нормами охорони праці, санітарно-технічним, техніки безпеки і пожежної безпеки, а також Статутом і локальними правовими актами школи (зокрема, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами, розпорядженнями директора, цією посадовою інструкцією), трудовим договором (контрактом).
1.4 Асистент учителя дотримується конвенції ООН про права дитини.
2. Завдання та обов’язки
2.1 Організаційна:
• допомагає в організації навчально-виховного процесу в класі з інклюзивним навчанням;
• надає допомогу учням з особливими освітніми потребами в організації робочого місця;
• проводить спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб;
• допомагає концентрувати увагу, сприяє формуванню саморегуляції та самоконтролю учня;
• співпрацює з фахівцями, які безпосередньо працюють з дитиною з особливими освітніми потребами та беруть участь у розробленні індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану;
• забезпечує разом з іншими працівниками здорові та безпечні умови навчання, виховання і праці;
• веде педагогічну документацію.
2.2 Навчально-розвивальна:
• співпрацюючи з учителем класу, надає освітні послуги, спрямовані на задоволення освітніх потреб учнів;
• здійснює соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнів;
• сприяє розвитку дітей з особливими освітніми потребами, поліпшенню їхнього психоемоційного стану;
• стимулює розвиток соціальної активності дітей, сприяє виявленню та розкриттю їхніх здібностей, талантів, обдарувань шляхом їхньої участі у науковій, технічній, художній творчості;
• створює навчально-виховні ситуації оптимізму та впевненості у своїх силах і майбутньому.
3.Діагностична:
• разом із групою фахівців, які розробляють індивідуальну програму розвитку, вивчає особливості діяльності й розвитку дітей з особливими освітніми потребами, оцінює навчальні досягнення учня;
• оцінює виконання індивідуальної програми розвитку, вивчає та аналізує динаміку розвитку учня.
• постійно спілкується з батьками, надаючи їм необхідну консультативну допомогу;
• інформує вчителя класу та батьків про досягнення учня.
• 6. Систематично обмінюється інформацією з питань інклюзивного навчання, які належать до його компетентності, з адміністрацією, вчителем, з яким співпрацює, практичним психологом, батьками дитини з ООП, іншими учасниками навчально-виховного процесу.
З інструкцією ознайомлений _____________ «___»________201_р. (підпис) (І.П.П.)
Додаток 3
Затверджую _________
Директор С. В. Романюк
Розклад уроків Смідюк Анастасії
( 8 – В клас, інклюзивне навчання )
1 |
Фізика |
33 |
|
2 |
Англ. мова / К – матем. |
18 |
Савченко С. В. |
3 |
Трудове навчання |
13 |
|
4 |
Всесвітня історія |
38 |
|
5 |
Геометрія |
22 |
Літвінчук С. М. |
6 |
Укр. літератури |
43 |
Гончарова Н. І. |
7 |
Географія |
39 |
|
8 |
/К - РСС |
31/34 |
/Гуменюк А. М. |
1 |
Алгебра |
22 |
|
2 |
Біологія |
27 |
|
3 |
Хімія |
17 |
|
4 |
Зарубіжна література |
38/31 |
Гончарова Н. І. |
5 |
Інформатика |
30 |
|
6 |
Фіз. вих. / Англ. мова |
31 |
Гончарова Н. І. |
7 |
К - РСС |
34 |
Гуменюк А. М. |
1 |
Англ. мова |
17/31 |
Гончарова Н. І. |
2 |
Укр. мова |
43 |
|
3 |
Фізика |
33 |
|
4 |
Фіз. вих. / Англ. мова |
31 |
Гончарова Н. І. |
5 |
Географія |
39 |
Літвінчук С. М. |
6 |
Історія України |
|
|
7 |
К – Ритміка – 15.30 |
А |
Крив´янчук М. М. |
1 |
Алгебра |
22 |
Літвінчук С. М. |
2 |
Основи здоров’я |
40 |
Літвінчук С. М. |
3 |
Інформатика |
30 |
|
4 |
Укр. мова |
43 |
Гончарова Н. І. |
5 |
Англ. мова |
17 |
|
6 |
Біологія |
27 |
Літвінчук С. М. |
7 |
К - РСС |
34 |
Гуменюк А. М. |
1 |
Мистецтво |
37 |
Літвінчук С. М. |
2 |
Геометрія |
22 |
|
3 |
Хімія |
17 |
|
4 |
Фіз. вих. / К - Історія |
А |
Матвіїшина В. В. |
5 |
Укр. література |
43 |
|
6 |
Зарубіжна література |
38 |
Гончарова Н. І. |
7 |
К – Англ. мова |
20 |
Гусак Н. С. |
Додаток 4
Індивідуальна навчальна програма на ІІ семестр
Хімія
Довгострокова мета: покращувати навчальні результати; формувати комунікативні, соціальні й академічні навички; підвищувати самооцінку й відчувати себе частинкою цілого; допомагати розвинути в собі такі риси, як творчість і винахідливість;
Короткострокові завдання |
Методи оцінювання |
Дата і прогрес |
називати склад молекул кисню, оксидів, якісний та кількісний склад повітря; розрізняти процеси горіння, повільного окиснення, дихання, реакції розкладу і сполучення; характеризувати хімічні властивості кисню; пояснювати суть реакцій розкладу і сполучення, процесів окиснення, колообігу Оксигену; сутність закону збереження маси речовин, рівнянь хімічних реакцій аналізувати умови процесів горіння та повільного окиснення; обґрунтовувати застосування кисню; складати рівняння реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом; використовувати лабораторний посуд для добування (з гідроген пероксиду) і збирання кисню; визначати наявність кисню дослідним шляхом; оцінювати роль кисню в життєдіяльності організмів, роль озону в атмосфері, вплив діяльності людини на чистоту повітря; дотримуватися запобіжних заходів під час використання процесів горіння; дотримуватися інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. називати склад молекули води; наводити приклади водних розчинів; формули кислот і основ; описувати поширеність води у природі, фізичні властивості води; розрізняти розчинник і розчинену речовину; обґрунтовувати значення розчинів у природі та житті людини;
складати рівняння реакцій води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; виготовляти розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини; розпізнавати дослідним шляхом кислоти і луги; оцінювати роль води в життєдіяльності організмів; висловлювати судження про вплив діяльності людини на чистоту водойм та їх охорону від забруднень; використовувати набуті знання та навички в побуті та для збереження довкілля. |
Зразки робіт |
|
Спостереження |
|
|
Контрольні листки |
|
|
Тестові завдання |
|
|
Стандартні тести |
|
Умовні позначення:
О – учень оволодів умінням, досяг поставленої мети;
СП – спостерігається суттєвий прогрес;
НП – спостерігається незначний прогрес;
ПН – прогресу в досягненні конкретної мети немає;
Поточний рівень знань і вмінь.
На цій сторінці фіксуються відомості про рівень розвитку дитини, зафіксовані під час спостережень і досліджень: її вміння, сильні якості, стиль навчання (особливо якщо один зі стилів домінує), що дитина не вміє робити, у чому їй потрібна допомога тощо.
ОПИТУВАЛЬНІ ЛИСТИ
Шановні колеги!
Всі ми знаємо, як важливо розвивати в учнів не тільки предметні, але й загальнонавчальні (інтелектуальні, організаційні, комунікативні) уміння й навички. Пропонований вам експертне опитування допоможе визначити, чи добре розвиваються ці навички у наших учнів з особливими потребами. Ваші відповіді допоможуть у вдосконаленні нашої спільної роботи в цьому напрямку.
Інструкція. У середній колонці («Види роботи на уроці») наводяться деякі характеристики навчальної роботи дітей, які ви постійно бачите на своїх уроках. Виберіть найбільш відповідну характеристику і поставте галочку на перетині даного твердження і прізвища учня.
Бали |
Види роботи на уроці |
Предмети |
|||||
|
|||||||
1. Сприйняття інформації |
|||||||
4 |
4 з першого пред'явлення |
|
|
|
|
|
|
3 |
3 потребує додаткових роз'яснень |
|
|
|
|
|
|
2 |
2 потребу в покроковому пред'явленні з покроковим контролем засвоєння |
|
|
|
|
|
|
1 |
1 не сприймає усну інструкцію |
|
|
|
|
|
|
1.2. Письмову інструкцію |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
4 самостійно |
|
|
|
|
|
|
3 |
3 потребує роз'яснень |
|
|
|
|
|
|
2 |
2 потребу в покроковому пред'явленні з покроковим контролем засвоєння |
|
|
|
|
|
|
1 |
1 не сприймає письмову інструкцію |
|
|
|
|
|
|
2. Інтелектуальна обробка інформації |
|||||||
2.1. |
2.1. Вміє виділяти головне в запропонованої інформації: |
|
|
|
|
|
|
3 |
3 здатний виділити самостійно |
|
|
|
|
|
|
2 |
2 потребує додаткових (додаткових, уточнюючих) питаннях |
|
|
|
|
|
|
2.2. Чи вміє виділяти нове у навчальному матеріалі: |
|||||||
3 |
Здатний виділити самостійно |
|
|
|
|
|
|
2 |
Потребує допомоги |
|
|
|
|
|
|
1 |
відчуває значні труднощі |
|
|
|
|
|
|
2.3. Темп інтелектуальної діяльності: |
|||||||
3 |
вищий, ніж у інших учнів класу |
|
|
|
|
|
|
2 |
Такий самий, як в інших учнів класу |
|
|
|
|
|
|
1 |
Значно знижений |
|
|
|
|
|
|
3. Результативність інтелектуальної діяльності |
|||||||
4 |
успішно (раціонально, ефективно); відтворює запропонований учителем алгоритм |
|
|
|
|
|
|
3 |
оригінальним творчим способом |
|
|
|
|
|
|
2 |
нераціональним («довгим») шляхом |
|
|
|
|
|
|
1 |
шляхом підгонки під відповідь («методом тику») |
|
|
|
|
|
|
3.2. Пред’явлення результату: |
|||||||
4 |
здатний дати розгорнуту відповідь та аргументувати своє рішення |
|
|
|
|
|
|
3 |
здатний дати правильну відповідь, але не може її обґрунтувати |
|
|
|
|
|
|
2 |
приходиться «витягувати» відповіді |
|
|
|
|
|
|
1 |
Необхідність відповідати, як правило, викликає труднощі |
|
|
|
|
|
|
4. Самооцінка результату роботи: |
|||||||
3 |
здатний дати об’єктивну оцінку результату своєї роботи, бо розуміє суть допущених помилок |
|
|
|
|
|
|
2 |
не завжди може дати об’єктивну оцінку своїй роботі, хоча, як правило, бачить допущені помилки |
|
|
|
|
|
|
1 |
не може об’єктивно оцінити свою роботу, бо не розуміє, що допустив помилки |
|
|
|
|
|
|
5. Відповідність статусу учня вимогам програми навчання: |
|||||||
3 |
здатен засвоїти програму з вашого предмету в нормативні строки |
|
|
|
|
|
|
2 |
для засвоєння програми потрібна система додаткових занять |
|
|
|
|
|
|
1 |
засвоєння програми з різних причин затруднено |
|
|
|
|
|
|
Загальний бал: |
|
|
|
|
|
|
ОБРОБКА ДАНИХ ОПИТУВАННЯ (ключ)
Кожної позиції, обраної вчителем для кожного учня, що відповідає певний бал (див. крайню ліву колонку). Необхідно скласти всі бали кожного учня і записати їх в рядок «Загальний бал». Далі всі «загальні бали» кожного учня, присвоєні йому вчителями - учасниками опитування по даній шкалі («Інтелектуальні ОУНи»), складаються і діляться на число, що відповідає кількості учасників опитування. Так ми отримуємо середньоарифметичний бал кожного учня за шкалою «Інтелектуальні ОУНи». Ці бали - умовні, вони потрібні для того, щоб віднести учнів класу до певної групи.
В результаті підрахунку можна виділити три групи учнів: слабка група (від 9 до 15 балів), середня група (від 16 до 23 балів), сильна група (від 24 до 31 балів).
Група, бали |
Статус |
Рекомендації учителям |
Слабка група (9–15 балів) |
Сприймаючи навчальну інформацію, практично не в змозі діяти самостійно; особливі труднощі викликає інформація, що пред'являється в письмовій (усній) формі. Відчуває значні труднощі при виділенні нового і головного інтелектуальної при обробці інформації. Темп інтелектуальної діяльності та її результативність виражено знижені. Результат роботи найчастіше отримує шляхом «підгонки під відповідь», а необхідність пред'являти його викликає серйозні труднощі, відповіді, як правило, доводиться «витягати». Не може об'єктивно оцінити свою роботу, так як часто не бачить своїх помилок або не розуміє, що допустив їх, у зв'язку з тим, що у внутрішньому плані не сформоване уявлення про еталоні роботи. Освоєння шкільної програми значно ускладнене. |
Покрокове пред'явлення навчальної інформації з покроковим контролем її засвоєння. При інтелектуальної обробки інформації необхідна значна навчальна, організуюча і стимулююча допомога вчителя. Необхідно розвивати прийоми логічного мислення, формувати уявлення про еталоні роботи та критерії її оцінки. Для успішного освоєння більшості навчальних предметів потрібна система додаткових занять. |
Середня група (16–23 бали) |
Сприймаючи навчальну інформацію (як усну, так і письмову), потребує додаткових роз'яснень. При інтелектуальній обробці інформації потрібна деяка (стимулююча, організуюча) допомога. Темп інтелектуальної діяльності середній. Результат роботи найчастіше отримує, відтворюючи запропонований вчителем алгоритм, хоча часом діє самостійно нераціональним, «довгим» шляхом. Давши правильну відповідь, не завжди може аргументувати його, обґрунтувати свою точку зору. Не завжди може дати об'єктивну оцінку своєї роботи, хоча, як правило, бачить допущені помилки. |
Потрібно надати учню організуючу та стимулюючу допомогу. Необхідно розвивати здатність діяти раціональними способами, уміння аргументувати свою позицію, обґрунтовувати отриманий результат. Слід удосконалювати вміння об'єктивно оцінювати свою роботу. |
Сильна група (24–31 бал) |
Успішно сприймає навчальну інформацію (як усну, так і письмову) з першого пред'явлення. Здатний самостійно виділити нове і головне при інтелектуальної обробки навчального матеріалу. Темп інтелектуальної діяльності дещо вище, ніж в інших учнів. Результат роботи отримує, успішно відтворюючи запропонований алгоритм, у ряді випадків може діяти оригінальним, творчим способом. Здатний дати розгорнуту відповідь і обґрунтувати його, аргументувати свою позицію. У більшості випадків може дати об'єктивну оцінку результату своєї роботи, так як розуміє суть допущених помилок. |
Бажано заохочувати творчий підхід до вирішення навчальних завдань, розвивати пізнавальний мотив. |
Бали |
Види роботи на уроці |
Предмети які викладаються |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||
1.Отримавши завдання: |
|||||||||
3 |
планує роботу до її початку |
|
|
|
|
|
|
||
2 |
планує дії в ході роботи |
|
|
|
|
|
|
||
1 |
узагалі не складає плану |
|
|
|
|
|
|
||
2. Питання, що уточнюють завдання: |
|||||||||
4 |
не потребує додаткових пояснень |
|
|
|
|
|
|
||
3 |
задає до початку роботи |
|
|
|
|
|
|
||
2 |
в ході роботи |
|
|
|
|
|
|
||
1 |
не задає, хоча й потребує пояснень |
|
|
|
|
|
|
||
3. Виконуючи завдання: |
|||||||||
4 |
точно притримується плану |
|
|
|
|
|
|
||
3 |
відступає від плану в деталях, зберігаючи загальну послідовність дій |
|
|
|
|
|
|
||
2 |
Починає працювати за планом, але в ході роботи грубо порушує порядок дій |
|
|
|
|
|
|
||
1 |
Працює хаотично, без плану |
|
|
|
|
|
|
||
4. Завершуючи завдання: |
|||||||||
3 |
обов’язково добивається запланованого результату |
|
|
|
|
|
|
||
2 |
не доводить роботу до кінцевого результату |
|
|
|
|
|
|
||
1 |
задовольняється помилковим результатом |
|
|
|
|
|
|
||
5. Закінчивши роботу: |
|||||||||
4 |
Перевіряє її результат, знаходить та виправляє помилки |
|
|
|
|
|
|
||
3 |
результат не перевіряє, бо задовольняється будь-яким результатом |
|
|
|
|
|
|
||
2 |
результат не перевіряє, бо завжди впевнений у його правильності |
|
|
|
|
|
|
||
1 |
результат перевіряє, але помилок «не бачить» |
|
|
|
|
|
|
||
6. Допомога в роботі: |
|||||||||
4 |
не потребує |
|
|
|
|
|
|
||
3 |
Потребує та приймає |
|
|
|
|
|
|
||
2 |
Потребує, але не вміє користуватися |
|
|
|
|
|
|
||
1 |
Потребує, але не звертається |
|
|
|
|
|
|
||
Загальний бал: |
|
|
|
|
|
|
|||
За основу взято експертне опитування, наведений у книзі Н.Ф. Круглової «Регуляторна складова навчальної діяльності».
Процедура обробки даних опитування така ж, як за інтелектуальним ОУНам.
В результаті підрахунку можна виділити три групи учнів: слабка група (від 6 до 10 балів), середня група (від 11 до 16 балів), сильна група (від 17 до 22 бали).
Група, бали |
Статус |
Рекомендації учителям |
Слабка група (6–10 балів) |
Утруднене осмислення навчальної задачі як мети діяльності. Приступає до роботи, не маючи плану; уточнюючих питань не задає, хоча і потребує пояснень; діє імпульсивно, хаотично. Якщо план роботи запропонований педагогом, в ході роботи грубо порушує його, не помічаючи цього. Завершивши завдання, часто задовольняється помилковим результатом. При цьому, навіть перевіряючи результат, допущених помилок не бачить. Не здатний звернутися за необхідною допомогою і, навіть якщо така допомога надана, не вміє нею скористатися. |
Необхідно навчати вмінню ставити мету власної діяльності, розробляти кроки по її досягненню, покроково звіряти свої дії з наявним планом. По завершенні роботи слід спонукати дитину порівнювати отриманий результат з еталоном, знаходити і виправляти допущені помилки і на цій основі давати самооцінку. Бажано показувати дитині, де можна отримати допомогу і як нею скористатися. |
Середня група (11–16 балів) |
У цілому ряді випадків здатний осмислити навчальну задачу як мету своєї діяльності. При цьому планування і необхідні уточнення здійснює вже в ході роботи. Маючи цілий ряд сформованих алгоритмів роботи, не завжди здатний вибрати оптимальний. При реалізації плану роботи відступає від нього в деталях, зберігаючи загальну послідовність дій. Завершуючи роботу, не завжди досягає запланованого результату. Результат роботи не перевіряє у зв'язку з тим, що заздалегідь переконаний у його правильності чи тому, що задовольняється будь-яким результатом. У разі необхідності може звернутися за допомогою, але не завжди здатний нею скористатися. |
Потрібно надати учню організуючу та стимулюючу допомогу. Необхідно розвивати навички планування власної діяльності і здатність діяти відповідно з планом, вміння вибирати оптимальний алгоритм роботи. Також слід формувати більш чіткі уявлення про еталоні роботи та критерії її оцінки. |
Сильна група (17–22 бали) |
Здатний осмислити навчальну задачу як мету своєї діяльності. У більшості випадків, приступаючи до роботи, заздалегідь планує свої дії або успішно користується вже сформованими алгоритмами роботи. У разі необхідності уточнює деталі до початку роботи. Здійснюючи роботу, точно дотримується наявного плану або відступає від плану лише в деталях, зберігаючи загальну послідовність дій. Завершуючи завдання, обов'язково досягає запланованого результату. Закінчивши роботу, перевіряє її, знаходить і виправляє помилки. У разі необхідності здатний звернутися за необхідною допомогою і скористатися нею |
Слід розвивати самостійність у навчальній роботі, заохочувати знайдені дитиною оригінальні і раціональні способи організації власної роботи. |
Бали |
Види роботи на уроці |
Предмети |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||
1. Викладення власних думок: |
||||||||||||||
3 |
може самостійно донести свою думку до інших |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
може донести свою думку до інших тільки з допомогою навідних питань |
|
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
не може донести свою думку до інших навіть з допомогою навідних питань |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2. Ведення дискусії |
||||||||||||||
4 |
зазвичай відповідає, даючи розгорнуту відповідь |
|
|
|
|
|
|
|||||||
3 |
зазвичай відповідає, даючи короткий (неповний) відповідь |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
як правило, при відповіді відчуває труднощі із-за хвилювання |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
як правило, при відповіді відчуває труднощі через обмеженість словника |
|
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
практично не може самостійно відповідати на запитання |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2.2. Здатність ставити питання: |
||||||||||||||
3 |
зазвичай самостійно формулює коректні запитання |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
формулювання запитань не завжди зрозумілі співрозмовнику і вимагають уточнень |
|
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
практично не може формулювати питання, зрозумілі співрозмовнику |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2.3. Здатність коректно заперечувати опонентові: |
||||||||||||||
3 |
зазвичай заперечує своєму опоненту коректно |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
не завжди коректно заперечує своєму опонентові |
|
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
як правило, не дотримується коректність, заперечуючи опонентові |
|
|
|
|
|
|
|||||||
3. Взаємодія в навчальній групі (в групі однолітків) |
||||||||||||||
3 |
зазвичай відстоює свою позицію аргументовано |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
не завжди аргументовано відстоює свою позицію |
|
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
як правило, не може аргументовано відстояти свою позицію |
|
|
|
|
|
|
|||||||
3.2. Здатність гнучко (розумно й свідомо) змінювати власну позицію: |
||||||||||||||
4 |
зазвичай може гнучко (розумно й свідомо) змінювати свою позицію в разі необхідності |
|
|
|
|
|
|
|||||||
3 |
не завжди може у разі необхідності гнучко (розумно й свідомо) змінювати свою позицію |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
як правило, не може гнучко (розумно й свідомо) змінювати свою позицію, навіть якщо розуміє необхідність цього кроку |
|
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
не може гнучко (розумно й свідомо) змінювати свою позицію, тому що, як правило, не розуміє необхідність цього кроку |
|
|
|
|
|
|
|||||||
3.3. Здатність підкорятися рішенню групи для успіху загальної справи: |
||||||||||||||
3 |
зазвичай може підкоритися рішенню групи |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
не завжди може підкорятися рішенню групи |
|
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
як правило, не підкоряється рішенню групи |
|
|
|
|
|
|
|||||||
4. Дотримання соціальної дистанції в ході спілкування |
||||||||||||||
3 |
зазвичай утримує соціальну дистанцію в ході спілкування |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
не завжди утримує соціальну дистанцію в ході спілкування |
|
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
як правило, ігнорує соціальну дистанцію в ході спілкування |
|
|
|
|
|
|
|||||||
Загальний бал: |
|
|
|
|
|
|
||||||||
Процедура обробки даних опитування така ж, як за інтелектуальним ОУНам.
В результаті підрахунку можна виділити три групи учнів: слабка група (від 8 до 13 балів), середня група (від 14 до 20 балів), сильна група (від 21 до 26 балів).
Група, бали |
Статус |
Рекомендації учителям |
Слабка група (8–13 балів) |
Не здатний самостійно донести до оточуючих власні думки і формулювати відповіді на звернені до нього питання, а також самостійно формулювати запитання співрозмовника. В ході дискусії, як правило, не коректний. Не може аргументовано відстоювати власну позицію і гнучко змінювати її, так як не розуміє необхідність цього кроку. При взаємодії в групі не підпорядковується загальним рішенням групи. Не здатний будувати спілкування з урахуванням статусу співрозмовника і особливостей ситуації спілкування. |
Необхідно розвивати прийоми участі в дискусії, формувати здатність обґрунтовувати свою позицію в суперечці, бачити загальну ціль групи і діяти згідно з нею, утримувати соціальну дистанцію в ході спілкування з дорослими і однолітками. |
Середня група (14–20 балів) |
Відчуває деякі утруднення при викладі власних думок, відповідях на звернені до нього питання у зв'язку з хвилюванням (обмеженим словниковим запасом) і при спробах самостійно формулювати запитання співрозмовника. Не завжди здатний відстояти свою позицію чи розумно змінювати її, а також підкоритися рішенню групи для успіху загальної справи. Заперечуючи опоненту, буває некоректний. В ході спілкування може порушувати соціальну дистанцію. |
Необхідно працювати над вдосконаленням уміння викладати свої думки, формулювати запитання співбесіднику та відповідати на поставлені питання. Бажано допомогти дитині в розвитку здатності відстоювати свою позицію або розумно змінювати її. Слід працювати над умінням дотримуватися соціальну дистанцію в спілкуванні. |
Сильна група (21–26 балів) |
Здатний ясно і чітко викладати свої думки, коректно відповідати на поставлені запитання, формулювати запитання співрозмовника, а також заперечувати опоненту. Вміє аргументувати свою позицію або гнучко змінювати її у випадку необхідності. Здатний підкоритися рішенню групи заради успіху загальної справи. Завжди утримує соціальну дистанцію в ході спілкування. |
Не потребує спеціальної роботи з розвитку комунікативних навичок. |
Зрозуміло, опис статусу учнів і рекомендацій по роботі з ними носять узагальнений характер. У кожному конкретному випадку необхідно враховувати індивідуальні особливості дітей.
Дуже цікаво звести дані по кожній з шкал на великому аркуші. Це дає можливість побачити сильні і слабкі сторони навчальної роботи учнів, виявити найбільш ефективно працюючих вчителів для обміну досвідом. Можна порівнювати одні і ті ж параметри діяльності учнів на різних предметах, щоб при необхідності організувати корекційну роботу. При періодичному проведенні даної діагностики в одному і тому ж класі (не частіше, ніж на початку і в кінці року) можна побачити динаміку розвитку учнів. Одним словом, у даної методики є певний потенціал. Інтелектуальні вміння і навички
Додаток 6
Електронне портфоліо
Додаток 7
План уроку
Предмет / класс ______________Дата____________
Тема уроку:
Мета уроку:
|
|
Хід уроку:
|
|
Обладнання:
|
|
Домашнє завдання:
|
|
Індивідуальні завдання цього уроку: Інклюзивні матеріали й методики: Альтернативна методика оцінювання: Рекомендації щодо діяльності вдома:
|
|
Право на рівний доступ до якісної освіти є невід`ємним правом кожної дитини, яке закріплене в основному законі України - Конституції України, інших законодавчих документах. Якою ж має бути якісна освіта для дітей з особливими освітніми потребами? Відповідь на це запитання можна знайти у багатьох документах ЮНЕСКО, ООН, інших міжнародних організацій, а починаючи з 2009 року – у ряді документів, прийнятих Україною. Це, насамперед, Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009р. №1482-р. «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року», Концепція розвитку інклюзивної освіти, Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».
Вже із самої назви зазначених документів очевидно, що мова йде про інклюзивну освіту, тобто освіту, яка враховує індивідуальні потреби та особливості кожної дитини. Особливо це важливо, коли йде мова про дітей з особливими потребами в навчанні, для яких донедавна була лише одна можливість отримати освіту – у спеціальних навчальних закладах або за індивідуальною формою навчання, тобто, вдома. Проте, з часу ратифікації Україною Конвенції ООН про права інвалідів, зокрема статті 24 «Освіта», де зазначено, що «одним із зобов`язань держав-учасниць даної Конвенції є … забезпечення інклюзивної освіти на всіх рівнях», держава взяла на себе міжнародні зобов`язання забезпечити умови для навчання для дітей з особливими освітніми потребами за місцем їхнього проживання – на базі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів.
ДОДАТОК 2
Посадова інструкція асистента вчителя
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
2. ФУНКЦІЇ.
Здійснює функції:
2.1. Організаційну:
– допомагає в організації навчально-виховного процесу в класі з інклюзивним навчанням;
– надає допомогу учням з особливими освітніми потребами в організації робочого місця;
– проводить спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб;
– допомагає концентрувати увагу, сприяє формуванню саморегуляції та самоконтролю учня;
– співпрацює з фахівцями, які безпосередньо працюють з дитиною з особливими освітніми потребами та приймають участь у розробленні індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану;
– забезпечує разом з іншими працівниками здорові та безпечні умови навчання, виховання та праці;
– веде встановлену педагогічну документацію.
2.2. Навчально-розвиткову:
– співпрацюючи з вчителем класу, надає освітні послуги, спрямовані на задоволення освітніх потреб учнів;
– здійснює соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнів;
– сприяє розвитку дітей з особливими освітніми потребами, поліпшенню їхнього психоемоційного стану;
– стимулює розвиток соціальної активності дітей, сприяє виявленню та розкриттю їхніх здібностей, талантів, обдарувань шляхом їх участі у науковій, технічній, художній творчості;
– створює навчально-виховні ситуації, обстановку оптимізму та впевненості у своїх силах і майбутньому.
2.3. Діагностичну:
– разом із групою фахівців, які розробляють індивідуальну програму розвитку, вивчає особливості діяльності і розвитку дітей з особливими освітніми потребами, оцінює навчальні досягнення учня;
– оцінює виконання індивідуальної програми розвитку, вивчає та аналізує динаміку розвитку учня.
2.4. Прогностичну:
– на основі вивчення актуального та потенційного розвитку дитини приймає участь у розробленні індивідуальної програми розвитку.
2.5. Консультативну:
– постійно спілкується з батьками, надаючи їм необхідну консультативну допомогу;
– інформує вчителя класу та батьків про досягнення учня.
Дотримується педагогічної етики, поважає гідність особистості дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства. Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.
3. ПОВИНЕН ЗНАТИ:
– основи законодавства України про освіту, соціальний захист дітей;
– міжнародні документи про права людини й дитини;
– державні стандарти освіти;
– нормативні документи з питань навчання та виховання;
– сучасні досягнення науки і практики у галузі педагогіки;
– психолого-педагогічні дисципліни;
– особливості розвитку дітей з особливими освітніми потребами різного віку;
– ефективні методи, форми та прийоми роботи з дітьми, застосовуючи індивідуальний та диференційований підхід;
– рівні адаптації навчального та фізичного навантаження;
– методи використання сучасних технічних засобів та обладнання; основи роботи з громадськістю та сім'єю;
– етичні норми і правила організації навчання та виховання дітей; норми та правила ведення педагогічної документації.
4. ПОВИНЕН ВМІТИ
– застосовувати професійні знання в практичній діяльності, здійснювати педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання;
– разом із іншими фахівцями складати та реалізовувати індивідуальну програму розвитку дитини;
– вести спостереження та аналізувати динаміку розвитку учня; налагоджувати міжособистісні стосунки між всіма суб'єктами навчально-виховної діяльності;
– займатись посередницькою діяльністю в сфері виховання та соціальної допомоги.
5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.
5.1. У визначеному законодавством України порядку несе відповідальність за:
– реалізацію не в повному обсязі навчальних програм відповідно до затвердженого календарно-тематичного планування та розкладу корекційно-розвиткових занять;
– збереження життя та здоров'я учня з ООП під час його перебування у школі;
– дотримання прав і свобод учня.
6. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ.
Асистент учителя: