Інноваційні методи викладання теми “Технологія виготовлення вишитих виробів” на уроках трудового навчання.

Інноваційні методи викладання теми “Технологія виготовлення вишитих виробів” на уроках трудового навчання.

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку середньої загальноосвітньої школи пов’язаний з необхідністю розв’язання проблеми підвищення інтелектуального рівня, пізнавального і творчого потенціалу учнів. Нові інформаційні технології мають величезний діапазон можливостей для вдосконалення навчального процесу і системи освіти в цілому.

Прагнення постійно оптимізовувати навчально-виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення використовуваних педагогічних технологій різних рівнів і різної цільової спрямованості. Подальший їх розвиток пов’язаний з орієнтацією на реалізацію сучасних концепцій освіти й виховання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Питання вдосконалення інноваційних методик навчання трудового навчання досліджували О. Білоблоцький, В. Дідух, Р. Захарченко, Ю. Кирильчук, Г. Левченко, В. Сидоренко, Г. Терещук, Д. Тхоржевський та ін. Педагогічні умови розвитку творчих здібностей та психологічні аспекти творчої діяльності особистості розкрито в працях А. Антонова, І. Волощука, Р. Гуревича, О. Коберника та ін.

Формулювання мети роботи. Метою дослідження є теоретично обґрунтувати і виявити переваги впровадження використання інноваційних технологій  в процесі трудового навчання у закладах загальної середньої освіти.

Методи дослідження. Сьогодні багатьма вчителями з метою досягнення результативності навчання застосовуються сучасні технології та інноваційні методи навчання в школі. Ці методи включають активні та інтерактивні форми, що застосовуються в навчанні. Активні передбачають діяльну позицію учня по відношенню до викладача і тих, хто отримує освіту разом з ним. Під час уроків з їх застосуванням використовуються підручники, зошити, комп’ютер, тобто індивідуальні засоби, що використовуються для навчання. Серед інноваційних методів навчання виокремлюють методи активного навчання, зокрема, метод проектів, навчання у співробітництві, креативне навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Креативне навчання передбачає вільний доступ кожного учня до ресурсів мережі Інтернет і базується на таких принципах:

– основою креативного навчання є передбачуваний освітній продукт, що буде створений учнем;

– принцип відповідності зовнішнього освітнього продукту учня його внутрішнім потребам (безперервна діагностика особистого освітнього зростання);

– принцип індивідуальної освітньої траєкторії учня в освітньому просторі;

– принцип інтерактивності занять, які здійснюються за допомогою телекомунікацій;

– принцип відкритої комунікації по відношенню до створюваної учнем освітньої продукції.

Щодо поняття креативності. З латини creatio– створення, творчість, новаторська діяльність. Термін є синонімом до слова творчість, однак має й розбіжності. Творчість ми розглядаємо як діяльність людини, спрямовану на створення певних цінностей, а  креативність як поняття, що актуалізує нестандартність у виявленні творчого потенціалу [6]. Розвиток креативного мислення учнів залежить від їхніх естетичних смаків, інтелектуального потенціалу, що почасти закладено в людині природою. Креативність формується зовнішніми факторами, але навчити учнів мислити не стереотипними, клішованими формулами, а індивідуально, нестандартно, цілком можливо. Для цього варто організувати роботу як із готовими виробами, так і з створенням власних виробів на уроках “Технології”, що не сумнівно буде проявом творчого ставлення до предмету. Креативне навчання є не що інше як навчання творчості, і саме воно є також творчою діяльністю.

Висновки. Застосування інноваційних методів навчання на уроках з Технології дозволяє зробити процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, розробки та виготовлення виробів з різних матеріалів, тому що вчителю не доводиться повторювати текст кілька разів, учневі не доводиться чекати, поки вчитель повторить саме потрібний йому фрагмент. Допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і все подальше освоєння нових методів.

Використані джерела.

1. Коберник О. Дидактичні основи сучасного уроку трудового навчання / Олександр Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 2. – С. 3-7.

2. Коберник О. М. Теорія і методика психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі / О. М. Коберник. – К., 2001.

3. Коберник О. Проектна технологія – модель особистісно орієнтованого трудового навчання / Олександр Коберник // Пед. газета.– 2005. – Трав. (№ 5). – С. 6.

4. Коберник О. М. Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні : навч.-метод. посібник / О. М. Коберник, Г. В. Терещук. – Умань : СПД Жовтий, 2008. – 212 с.

5. Пушкарьова Т. Інноваційні освітні технології. Інтерактивні підходи / Тетяна Пушкарьова // Директор школи. – 2001. – груд. (№ 45). – С. 1, 4–6.