"Інноваційні підходи до використання наочно-ігрових засобів на етапі автоматизації звуків у дітей дошкільного віку з порушеннями зору"

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНО-ІГРОВИХ ЗАСОБІВ НА ЕТАПІ АВТОМАТИЗАЦІЇ ЗВУКІВ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ

 

Innovative approaches for using demonstative and playing resourses on the stage of automation of sounds for the children of preschool age with visual disfunction

 

Шадура Олена, вчитель-логопед

Дошкільний навчальний заклад комбінованого типу №6 «Світлячок» - Центр розвитку дитини м.Ковель (Україна)

 

Olena Shadura teacher, speech theratist

Preschool educational establishment of combined type #6 “Svitliachok”

Center of development of child in Kovel, Ukraine

 

 

Анотація. У статті розглядається проблема активізації етапу формування первинних вимовних умінь і навичок (автоматизації поставлених звуків) у дошкільників з порушеннями зору. Автором приводиться опис розробленого комплексу наочно-ігрових засобів, основаного на задіянні збережених аналізаторів.

Abstract.  This article concerns the problem of activisation of  the stage of  formation primary pronouncing abilities and skills (automatization of trained sounds) of the preschool children with visual disfunction. The author  gives the description of the developed complex of the demonstrative and playing resourses based on the using of the saved analysers.

 

Ключові слова: Порушення зору, діти дошкільного віку, автоматизація звуків, порушення звуковимови.

Keywords: Visual disfunction (disturbance, aids), preschool children, automation of sounds, destabilisation of  articulation of the sounds

 

Етап автоматизації звуків позначений в методиці логопедичного впливу щодо виправлення звуковимови як етап формування первинних вимовних умінь і навичок (за Л.С. Волковою). Його мета полягає в тому, щоб навчити дитину правильно вимовляти вже поставлений звук в усіх формах мовлення: в складах, словах, реченнях та у вільному мовленні. З точки зору фізіології етап автоматизації звуку є етапом закріплення умовно-рефлекторних  мовнорухових зв'язків на різноманітному мовному матеріалі. Звук, який тільки що поставили, є крихким, умовно-рефлекторні зв'язки без особливих підкріплень можуть швидко руйнуватися.

 

Нерідко дефекти звуковимови у дітей з особливими освітніми потребами з тих чи інших причин мають досить стійкий характер. Логопедам і дефектологам відомо, що найчастіше процес автоматизації звуків є найважчим і самим тривалим. Часом проходять місяці наполегливих кропітких занять, перш ніж дитина звикає до нових звуків з правильною артикуляцією, особливо це стосується дітей з мінімальними дизартричними розладами. При важких мовних порушеннях етап автоматизації затягується, дитині довго не вдається правильно вимовляти поставлений звук в складах і словах, не кажучи вже про фрази. Багаторазове повторення одного і того ж мовного матеріалу стомлює дитину. Крім того, у таких дітей часто спостерігаються розгальмування, гіперактивність або, навпаки, замкнутість, низька працездатність. Якщо ж вони «застрягають» на автоматизації ізольованого звука, то про різноманітність прийомів і говорити не доводиться. У малюків втрачається інтерес до занять, пропадає бажання відвідувати логопедичні заняття. Робота з такими дітьми змушує шукати нові цікаві ігрові методи і прийоми.

 

Більшість логопедів знають з практики, яким тривалим і виснажливим буває процес автоматизації звуків у дітей. Скільки потрібно праці, терпіння, яким різноманітним повинен бути мовний матеріал, щоб захопити дітей, підвищити інтерес до логопедичних занять.

 

Як відомо, спочатку вимова закріплюється ізольовано, потім в складах, словах, фразах, зв'язному мовленні. Для автоматизації звука використовуються прийоми відбитого повторення і самостійного називання мовних одиниць по картинках, за допомогою схем чи символів. Робота йде послідовно і поступово, від простого до складного.

 

Якщо до цього процесу підключити зоровий, слуховий і тактильний аналізатори, справа піде швидше, так як дасть можливість розвивати слухову і зорову увагу,  дрібну моторику рук і вміння вільно та правильно використовувати поставлений звук у мовленні. Ні для кого не секрет, що чим більше аналізаторів бере участь у процесі навчання, корекції, тим ефективнішим буде результат.

Закріплення звука дає більш високу ступінь автоматизації, пов'язану з відволіканням від вимови на наступні подразники:

 «Зоровий»: для розвантаження аудіоканалу дитини використовуємо картинки, схеми, предмети, мнемотаблиці, іграшки, алгоритми, таблиці. ...

«Тактильно-м'язовий»: використовуємо відчуття через пальчики наших рук, через письмо, моделювання літери, пальчикові ігри в поєднанні з віршами, вірші в поєднанні з рухами загальної моторики і координації рухів.

 «Біоенергопластика»: промовляння словесного матеріалу з виконанням рухів обох рук одночасно.

«Театральний»: інтонування складів, слів, фраз - вимовляємо з подивом, запитально, соромлячись, з сумом, з вигуком ...

Прийом «закриті очі»: вимовляємо словесний матеріал з закритими очима, концентруючи свою увагу на артикуляції, на фонематичному слухові.

Для того, щоб зробити процес автоматизації звуків більш захоплюючим і успішним, можна використовувати допоміжні прийоми. Одним з них є використання в роботі дрібних об'ємних або пласких іграшок. Цей прийом також допомагає активізувати увагу дитини і максимально підтримувати її інтерес до досліджуваного матеріалу на протязі всього заняття, що особливо важливо при роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Ігрова ситуація створює невимушену обстановку на занятті, звільняє дитину від скутості, спонукає її до спілкування, підвищує мовленнєву мотивацію.

Чим більше аналізаторів задіяно в корекційній роботі над звуковимовою, тим ефективнішим буде  її результат.

 

Я доволі часто стикаюся з необхідністю урізноманітнити прийоми корекційної роботи і утримувати увагу дітей в процесі заняття. Зробити завдання для дітей цікавими, емоційно-забарвленими, розвиваючими, пізнавальними допомагають різноманітні наочно-ігрові прийоми. Використання різноманітних ігрових методик і прийомів на різних етапах логопедичного впливу дозволяє прискорити процес автоматизації поставлених звуків у дитячому мовленні і зробити цей процес більш цікавим як для дитини, так і для педагога.

Це дозволяє вирішити відразу кілька завдань:

•   викликати в дитини бажання брати активну участь в процесі виправлення порушень звуковимови;
•   розширити і збагатити діапазон ігрових умінь і навичок;
•   підвищити пізнавальну активність і працездатність дітей;
•   активізувати процеси сприйняття, уваги, пам'яті;
•   плавно регулювати поведінкові труднощі дітей, поступово привчаючи їх підкорятися правилам гри;
•   збільшити обсяг корекційного впливу, включивши ігрові вправи в різні режимні моменти.

 

Нижче наведені приклади найбільш часто використовуваних ігор і завдань.

Для того, щоб звук автоматизувати, його спочатку необхідно навчитися вимовляти ізольовано, тобто окремо від інших звуків.

Автоматизація ізольованої вимови звука проводиться у різноманітних звуконаслідувальних іграх з широкою опорою на немовленнєві асоціації.

•   Ігрові завдання у вигляді звуконаслідувань: працює мотор у машини, гарчить тигр або собака….

 

•   «Звукові доріжки». Дитина ставить палець на початок маршруту і, довго вимовляючи [р], веде пальцем по доріжці (або слідкує очима за рухом лазерної указки). В результаті вона повинна «доїхати» до об'єкта, що цікавить. На перший раз дозволяється робити 2-3 зупинки в дорозі.

 

•   «Сходи». Іграшка піднімається по сходах. На кожній новій сходинці чітко вимовляється звук, що відпрацьовується.

 

•   «Хто довше?» Дитина і вчитель-логопед змагаються в правильній  і тривалій вимові звуку. Переможець відзначається будь-яким символом (зірочкою, кружечком і т.д.).
•   «Вправа з дзигою (спінером)». Дерев'яна або пластмасова дзига розкручується по черзі великим і вказівним пальцями, великим і середнім, великим і безіменним, великим і мізинцем. Вправа виконується спочатку пальцями провідної, потім іншої руки. Поки дзига крутиться, дитина вимовляє звук, що автоматизується.
•   Рухливі ігри…..

Вправа «Мотоцикл»

Сидячи верхи на стільці й тримаючись руками за його спинку, дитина починає «заво­дити мотор»: тр-р-р..., тр-р-р...

Вправа «Вертоліт»

Дитина вимовляє ті самі звуки, що й у попередній вправі, імітуючи руками рух гвинта.

Дорослий має стежити, щоб рот у малюка лишався від­критим настільки, аби кінчик язика міг вільно дрижати.

Вправа «Котик-воркотик»

Дорослий пропонує малюку пофантазувати, на що схо­жий язичок. Виявляється, що на котика. «В язика також є спинка — покажи спинку, є і животик — підніми кін­чик язика за верхні зубки і покажи, який в язичка-котика животик. А якщо полоскотати в котика животик, він по­чинає... що? Правильно, муркотіти. Наш язичок також вміє це робити. Давайте спробуємо...».

Дитина (чи дорослий) робить чистим пальцем кілька швидких рухів з боку в бік по нижній поверхні язика, в результаті чого утворюється звук: др-р-р-р...

Можливо, спочатку дитина вим овлятиме звук [Р] по­довжено і грубувато, але після багаторазового повто­рення звук ставатиме все більш мелодійним.

Можуть виникнути ускладнення під час вправляння у вимові пом'якшеного [Р]. В такому разі слід запропону­вати дитині вимовити довгий "р-р-р-р.. а слідом плав­но протягнути «і-і-і»: р-р-р-І-і-і…             

•   «Говіркий олівчик». За допомогою олівця, маркера обводимо доріжки, вимовляючи потрібний звук.

 

На ізольованій вимові звука довго затримуватися не варто, оскільки мінімальною вимовною одиницею є не звук, а склад. Разом з тим недопустимо переходити до автоматизації звука в складах завчасно, тобто до отримання правильного і стійкого ізольованого звучання.

 

Автоматизація в складах.  Особливості автоматизації звуку в складах залежать від характеристики звуку за способом утворення. Так, за традиційною методикою сонорний звук [Р] пропонується автоматизувати у такій послідовності: в складах зі збігом приголосних –тр та -др (дра, дри, дре, дро, дру), зворотних складах (ар, ор, ур, ир, ір, ер), прямих складах (ра, ре, ри, ро, ру), склади з інтервокальною позицією приголосного (ара, ора, ури, іра, ера).

Автоматизація звуків у складах - важливий, але малоцікавий вид роботи, який полягає в багаторазовому повторенні складів за вчителем - логопедом.

На етапі роботи над складами процес урізноманітнення вправ є найбільш складним. Справа в тому, що окремий склад не викликає у дитини конкретного образу, не усвідомлюється ним як структурний компонент мовного висловлювання. І якщо звук, часом, може викликати слухову асоціацію (з-з-з - комарик дзвенить, р-р-р - собака гарчить), то склад для дошкільника - поняття абстрактне.

З іншої сторони, склад - простіша мовна одиниця в порівнянні зі словом. Крім того, склади позбавлені сенсу, і у дитини в зв'язку з цим відсутні стереотипи вимови слів, що полегшує їх автоматизацію.

Під час автоматизації звука у складах, коли ще нема можливості використовувати предметні і сюжетні малюнки з заданим звуком, для зацікавлення дітей я практикую використання наступних ігрових завдань:

•   «Сенсорні доріжки для пальчиків». Це дуже простий, але ефективний посібник для розвитку дрібної моторики та мовлення. Заняття з такими доріжками корисні не тільки маленьким діткам, а й молодшим школярам. Адже вони сприяють розвитку пам’ять, уваги, візуально-просторового сприйняття, уяви, спостережливості.

Сенсорні доріжки зроблені з фетру і різних за текстурою матеріалів: дерев’яних та пластмасових ґудзиків, тасьми, мотузки, липучок для одягу, намистин і т.д., що додає різноманітних тактильних відчуттів пальчикам малюка. По кутах доріжок - петельки, за допомогою яких доріжки можна з'єднувати в одну довгу або попарно для роботи обома руками.

«Крокувати» по доріжках можна просто пальчиками, а можна за допомогою пальчикових іграшок.

Кожна смужка-доріжка «розповідає» свою історію, щоб малюкові було цікавіше грати. Наприклад, машинка їде в гараж, зайчик стрибає по городу, котиться колобок...    

Крокуємо пальчиками по доріжках в різних напрямках: вперед-назад, різними пальцями, працює так само і кисть руки. Всі вправи треба проробляти і правою, і лівою рукою. Що зовсім не просто!

 

•   «Піаніст». Імітуючи гру на фортепіано, дитина промовляє заданий склад 5 раз:

РА-РА-РА-РА-РА

РО-РО-РО-РО-РО….

А потім пропоную промовити усі 5 складів почергово: РА-РО-РЕ-РИ-РУ.  Можна  заспівати сумну або веселу пісеньку, гучну або тиху.

 

•   «Квіточка». Склади промовляються одночасно зі згинанням і розгинанням пальчиків (пелюстки розкриваються і закриваються).  За аналогією можна використати пальчикові вправи «Пальчики вітаються», «Пальчики прощаються», «Рукавички», «Пальчики крокують», «Кулак - долоня - ребро».
•   «Гномики-звуковички». З’єднуємо пальчиком хлопчиків-звуковичків Приголосного з Голосним, утворюючи відповідний склад.

 

•   «Ромашка». У зошиті дитини (старшого дошкільника) вчитель-логопед малює велику ромашку, в центрі якої пише необхідну приголосну букву (р, л, з, ж, ш і т.д.) На пелюстках ромашки пишуться голосні літери. Дитина, переходячи від однієї пелюстки до іншої, прочитує прямі і зворотні склади: ра, ро, ре; ар, ор, ер і т.д. Вправа проводиться з дітьми 5-7 років, які знають букви, а також використовується при навчанні грамоти.
•   «Додай склад». Діти знаходяться перед педагогом, вчитель-логопед, кидаючи м'яч (або показуючи картинку), називає початок слова, а малюки закінчують його потрібним складом. Наприклад, кенгу...ру, зеб...ра, від...ро і т.д.
•   «Гараж для машини». Машина під’їжджає до гаража певного кольору, або позначеного відповідною буквою. Дитина вимовляє потрібний склад.

 

•   «Намисто». Дитина промовляє заданий склад, нанизуючи намистини на мотузочку.
•   «Пірамідка». Дитина вимовляє склади, нанизуючи кілечка пірамідки на стержень.
•   «Кнопочки» промовляючи склад з автоматизованим звуком, дитина одночасно натискає на кнопочки (іпплікатор Кузнєцова, гудзик, намальований кружечок...) Скільки кнопочок, стільки раз потрібно повторити склад.

 

•   «Сліди-слідочки». Дитина ступає по розкладених на підлозі «слідах», промовляючи склади.

 

•   «Кубики». Кубик з зображенням гномів, що виражають різні емоції, стане в нагоді при відпрацюванні самого різного мовленнєвого матеріалу. Пропонуємо дитині кинути кубик, визначити настрій гномика і вимовити слово, речення, чистомовку і т.п. з відповідною інтонацією.

Кубик з зображенням цифр використовуємо, якщо хочемо домогтися від дитини багаторазового промовляння будь-якого мовного матеріалу. Спеціально використовую тільки цифри 3-4-5, щоб отримати більшу кількість повторень.

Під час автоматизації звука у складах, використовуємо кубик з голосними буквами для дітей старшого віку, а для менших - «звуковичками».

Якщо використовувати одночасно 2 кубики, то можна кілька разів повторити заданий мовний матеріал з різною інтонацією (орієнтуємося на цифру і емоційний стан гномика, що випали на гранях кинутих одночасно кубиків).

 

При автоматизації звука в складі доцільно розвивати навички фонематичного аналізу і синтезу. Для цього пропонуються завдання на визначення місця звука в складі, послідовності і кількості звуків у ньому, складання складу з даних звуків, перетворення складу зі зміною місця розташування звуків (ра - ар, тро – тор…)

 

Для автоматизації звука в словах спочатку пропонуються слова з уже відпрацьованими в складах звукосполученнями (ТРАва, РИба, комАР, коРОва). Звук, над яким дитина працює, повинен займати у словах різну фонетичну позицію - на початку слова, всередині або вкінці. Пропоновані в якості мовного матеріалу слова поступово ускладнюються з точки зору кількості складів і їх структури. В першу чергу відпрацьовуються слова, що складаються з двох прямих складів (трава, Рома). Далі число складів зростає (корона) і нарешті вводяться слова зі збігом приголосних. В подальшому дитина вимовляє слова, в яких звук, що автоматизується, зустрічається більше одного разу (трактор, барбарис).

Паралельно вирішуються завдання розвитку фонематичного аналізу (простих і складних форм), синтезу, уявлень з використанням картинок і звукових схем слів. Наприклад, дитині пропонується назвати ряд предметних картинок і розподілити їх під відповідними схемами, що вказують розташування звуку [Р] в слові (на початку, середині, наприкінці); назвати картинки і, виділивши початковий звук в кожному з слів, скласти з них нове слово; самостійно підібрати слова, що містять заданий звук.

На етапі автоматизації звука в слові у дітей розвиваються навички словозміни і словотворення. Цьому сприяють традиційні вправи, спрямовані на вдосконалення вмінь зміни числа іменників в називному (роса - роси, рука - руки), родовому (риба - багато риб) відмінках, утворення відносних прикметників (сік з моркви - морквяний, зі смородини - смородиновий).

При автоматизації звука в словах дітям дуже подобаються ігри:

•   «Складові доріжки». Призначення тренажера: автоматизація звуків у складах та словах, розвиток зорової уваги та пам’яті, розширення словникового запасу,  створення позитивного настрою під час заняття. Дитина допомагає герою дістатися до цілі. Вказівним пальчиком «стрибає» по кружечках, чітко вимовляючи запропоновані склади та слова.

 

•   Гра «Збери картинку». Дитина складає розрізну картинку і називає словом той предмет, який зображений на зібраному зображенні.

 

 

•   Ігри - бродилки «Космічна подорож», «Новий Рік».

У настільні ігри-бродилки одночасно може грати декілька гравців.

На початку гри учасники виставляють свої фішки на «старт». Гравець кидає кубик, і відповідно до числа, яке випало, пересуває свою фішку по картинках, називаючи їх та чітко промовляючи звук [Р]. (Якщо випало число 3, то дитина називає послідовно 3 картинки: ракета, морозиво, комар і т.д.). Потрапивши на картинку, від якої відходить стрілка, гравець пересуває свою фішку на картинку, що вказана стрілкою і називає її. Ставши на кружечок     , замружує очі і називає 3 слова зі звуком [Р]. Потрапивши на кружечок     , гравець визначає місце звука [Р] у слові. Перемагає той, хто першим добереться до цілі.

 

•   «Пальчики вчаться говорити»

Ця гра розроблена на основі нейропсихологічних методик і буде сприяти розвитку тактильного гнозису, корекції вимови, збагаченню словника.

 Необхідно приготувати картки з наклеєними на них рельєфними деталями з підручних матеріалів. На картках також повинна бути прозора кишенька. Найкраще для цього підходять сторінки з фотоальбому.

Спочатку береться 2-3 картки, в кишеньках яких знаходяться картинки з проблемним звуком. Дитина обмацує пальцями рельєфну фактуру під картинкою, описує свої відчуття і запам'ятовує картинку.

Потім вчитель-логопед просить дитину закрити очі і визначити картинку за допомогою пальчиків: «Нехай пальчики самі назвуть слово».

Дитина отримує картинку або приз за правильно вимовлене слово.

Поступово кількість карток в грі збільшується.

 

•   «Знайди домівку»

Беремо листок потрібного формату, вирізаємо всередині прямокутник. По площині утвореної рамки розміщуємо предметні малюнки, що містять відпрацьовуваний звук. У мене на звук [Р].

Потім розташовуємо цей квадрат на поверхні з піском або манною крупою або будь-якою сипучою речовиною.

Завдання гри:

1. Пропонуємо дитині назвати всі картинки по порядку;

2. Пограємо в «жаднюгу» - називаємо всі картинки так: «моя ракета», «мої фарби»,  «мій сир», «моє відро» і т. д.

3. Називаємо всі картинки лагідно: мої рукавички, моя рибка і т. д.

4. Давай скажемо чого не стало - засипаємо піском картинки по черзі і називаємо: немає ракети, відра, риби і т. д.

5. Назви слова, де звук [Р] знаходиться на початку слова, в середині слова, в кінці слова.

6. Назви слова одно-, дво-, трискладові слова.

7. Придумай речення з одним словом або двома словами. Склади і намалюй на піску схему свого речення.

Окрім автоматизації поставленого звуку в слові, в реченні, гра спряє розвитку рухової функцій очей та навиків орієнтування на площині.

 

•   «Муха»

Для автоматизації звука в словах можна використовувати таблицю, що складається з клітин. У деяких з них - картинки з наявністю потрібного звука на початку, в середині або вкінці слів.

Завдання: «Знайди і назви картинку, якщо рухатися від букви на третю клітку справа», «Знайди і назви картинку, якщо рухатися від букви на одну клітку вниз і на дві клітини вправо»… Ці завдання поступово ускладнюються. А крім необхідної мотивації знайти слово, дитина вчиться орієнтуватися на аркуші паперу.

 

•   «У мене немає ...» Дитина називає картинку, потім ховає за спину, каже: «У мене немає машини (слово в родовому відмінку)».
•   «Знайди все» (універсальна гра на автоматизацію в словах). Дітям дається завдання знайти в кабінеті всі предмети із заданим звуком.
•   «Сухий басейн». В крупу зариті іграшки, що містять у своїх назвах звук [Р]. Дитина дістає іграшку і чітко називає її.
•   «Заборонене слово». Дітина повторює слова за вчителем-логопедом, одне «забаронене» слово повторювати не можна. Хто повторив, той програв.
•   «День-ніч». Дітям пропонується 4-8 картинок зі звуком [Р]. Педагог просить дітей називати картинки та запам’ятати їх. Настає «ніч» - малюки закривають очі. У цей час логопед забирає якусь картинку або додає нову або картинки міняються місцями. Настає «день» - діти відкривають очі. Вони повинні сказати, що змінилося?
•   «Впіймай рибку»  В «акваріумі» знаходяться рибки, на яких зображені предметні малюнки. До риб’ячого хвостика прикріплюємо канцелярську скріпку. За допомогою «вудки» з магнітиком ми витягуємо рибку. Ловлячи «рибки» - слова, діти вчаться не лише правильно вимовляти звук, а і  ділити слова на склади, визначати позицію звуку в слові, вчаться ставити питання «Хто це? Що це?», утворювати множину...

 

Логопедична робота по автоматизації звука у фразі та реченні проводиться при закріпленні вимови дитиною речень із вже відпрацьованими на попередніх етапах словами (Рома розгорнув подарунок). Надалі вводяться фрази, що містять нову лексику. Робота здійснюється або шляхом повторення дитиною запропонованого вчителем-логопедом мовленнєвого матеріалу, або за допомогою вправ на складання нею своїх речень з опорою на предметні і сюжетні малюнки, запитання педагога, опорні слова або схеми речень. Це створює також умови для розвитку навичок мовного аналізу і синтезу, тобто визначення дитиною кількості і послідовності слів у реченні, місця зазначеного слова, складання фраз із слів, пред'явлених як в непорушеній, так і в порушеній послідовності: як в правильній, так і в початковій граматичній формі.

На цьому етапі автоматизації на заняття часто «приходять» гості, найчастіше це Каркуша, дівчинка Маринка, собачка Рекс, які стають героями ігор-подорожей, ігор – драматизацій і т.д.

Герої весь час помиляються - в їхніх реченнях слова не дружать (Рома рубати дрова. Маринка шкереберть скотитися з гірка), або слова стоять не на своєму місці (Річка пірнула у рака. У  ручки гарний Рома...). Діти допомагають героям виправити помилки, пояснюючи, що вони зробили: «подружили» слова в реченні, поставили слова по порядку. Гості загадують дітям загадки і просять виконати важкі завдання: закінчити речення, підказавши останнє слово за картинкою, самостійно придумати речення по картинці або з заданим словом, зібрати розрізану картинку і придумати речення, зробити схему речення.

•   «Кольорові скельця». На столі перед дитиною лежать картинки-розмальовки у різнокольорових напівпрозорих конвертиках. Дитина називає їх, утворюючи словосполучення. Наприклад, червоні рукавиці, червоний олівець, рожеве дерево  і т.д.

 

Працюючи над автоматизацією звуку в реченнях, я часто використовую ефективну і корисну гру

•   «Живе речення», коли діти самі стають «словами» і, взявшись за руки, утворюють «речення». Ця гра дозволяє дітям засвоїти, що речення складаються зі слів, слова в реченні повинні стояти по порядку, окремо, але бути «дружніми» (узгодженими), в кінці речення потрібно ставити якийсь знак:. ! ? Діти запам'ятовують жестовий показ знаків: крапка - стиснений кулачок, знак оклику - на кулачок ставиться пряма рука, знак питання - на кулачок ставиться рука зігнута у формі питання. Таким чином, не тільки закріплюється правильна вимова звуку в пропозиціях, а й проводиться робота з профілактики дисграфії.
•   «Скажи і покажи». Скласти речення по сюжетній картинці, а потім продемонструвати його за допомогою пантоміми.
•   «Придумай довге речення». Завдання гри - придумати речення, в якому буде якомога більше слів зі звуком  [Р]. Починаємо з речення з двох слів. Наприклад: Юра грає. Додаємо в нього інші слова з [Р]. Радісний Юра грає на барабані. Інші можливі остаточні варіанти речень: Сумний Рома вечорами фарбує фарбою раму. Маринка збирає на городі гарні червоні помідори. Жора вранці у дворі рубає сокирою дрова.
•   «Графоречення»

 

І ось, нарешті, діти досить непогано вимовляють звук в словах та реченнях, і настає останній етап автоматизації - зв'язне і самостійне мовлення. На цьому етапі роботи використовуються різні перекази, складання оповідань за картиною і по серії картин. Ці види роботи стомлюючі для дітей і тому для того, щоб викликати інтерес, я використовую перекази і розповіді з використанням фігурок на фланелеграфі, різні види театрів, перекази-драматизації, вірші-драматизації…

Роботу по автоматизації звука в тексті рекомендується починати з невеликих потішок, віршів, оскільки ритмізований текст більш доступний для запам'ятовування і відтворення. Надалі правильна вимова закріплюється на матеріалі прозового тексту за допомогою використання наступних видів завдань: складання переказу з опорою (а потім без неї) на наочність у вигляді сюжетних картинок; складання оповідання за серією сюжетних картинок, по одній сюжетній картинці; складання розповіді за початком, опорним словами, на задану тему та ін. Подібного роду завдання, крім автоматизації звуків, сприяють реалізації завдань, пов'язаних з розвитком навичок смислового програмування і мовного оформлення тексту, формуванню мовної комунікації в цілому.

 

З вищесказаного, можна зробити висновок, що поглиблена робота по автоматизації звуків з використанням ігрових методів і прийомів дозволяє прискорити процес, викликає інтерес до логопедичних занять, підвищує рівень мовного розвитку дошкільнят і дозволяє якісно підготувати їх до навчання у школі. Логопедичні заняття, як і будь-які інші, дають нам можливість проявляти творчість і фантазію. Вчіться грати з дітьми, використовуючи для цього будь-який відповідний момент.