Інноваційні технології формування професійної компетентності педагога Нової української школи

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ  ШКОЛИ

Євроінтеграційні зрушення в житті української спільноти актуалізували проблеми зростання конкурентоспроможності національної освіти та реалізації моделі неперервного навчання як освітньої діяльності протягом життя, орієнтованої на збагачення світогляду та інтелекту,  удосконалення кваліфікаційного рівня відповідно до соціальних, професійних  і  особистих потреб  споживачів  освітніх  послуг.

 З  огляду на  пріоритетність  аспекту  інноваційної  готовності  педагога в системі формування професійної компетентності освітян особливої актуальності набуває пошук ефективних шляхів професійного розвитку педагогів в умовах інноваційного освітнього поля післядипломної освіти як продуктивного середовища андрагогічного впливу, що забезпечує оптимальні умови стимулювання,  навчання, виховання та самовдосконалення  дорослої  людини  у  процесі  її  професійної  підготовки.

 Трансформація  соціальної і професійної місії вчителя Нової української школи акцентує необхідність підготовки фахівців, що виконують в освітньому процесі ролі наставника, коуча, фасилітатора і тьютора, мають академічну свободу, володіють навичками випереджувального проектного менеджменту (планування й організації навчання, розроблення навчально-методичного забезпечення, оцінювання та ін.), самостійно й творчо здобувають інформацію, організовують дитиноцентрований процес, трансформують методи, прийоми і технології навчання залежно від запитів і  потреб замовників освітніх послуг, формують бачення  на  сучасний  світ та місце в ньому.

  У відповідності до окреслених соціальних та галузевих зрушень  методичною службою міста Мирноград послідовно впроваджуються інноваційні  технології професійного  розвитку  педагогів  у межах  реалізації моделі методичного супроводу процесу формування та вдосконалення професійної  компетентності  вчителів  нової  формації. 

 Розробка та впровадження новітніх методо-технологічних підходів ґрунтуються на  урахуванні в процесі методичного моделювання психологічних особливостей  навчання дорослої людини та наданні переваги інформаційно - комунікаційному та проектно - впроваджувальному технологічним аспектам, за яких  трансляція професійного досвіду поєднується із доцільними  елементами  інтерактивних технологій в активних методах навчання дорослих.

 Технологічні аспекти такого науково-методичного супроводу  передбачають  організацію взаємодії  андрагога та учасників освітнього процесу з різним рівнем наукової підготовки та опанування практичного досвіду діяльності на засадах відкритої освіти, що забезпечує умови  активного обміну інформацією з оточуючим середовищем, сприяє встановленню партнерських стосунків,  мобільному  реагуванню на соціально-економічні зміни.

 Науково-методичний супровід учасників освітнього процесу як  технологічне нововведення  реалізується в системі методичної роботи за умови добровільності взаємодії суб’єктів  процесу, обміну думками, досвідом, інформацією, забезпечення всебічного обговорення проблеми та варіативних підходів до її вирішення, критичного та толерантного  сприйняття інформації та думок  та забезпечує оптимальні   умови досягнення нової якості рівня професійності освітян.

 Важливим компонентом  системи науково-методичного супроводу виступають  інтерактивні методи  консультування, модерації, тьюторингу, супервізії, спрямовані на досягнення позитивних змін у діяльності педагогів шляхом сумісного з методистом-андрагогом  розгляду, обговорення та колегіального пошуку оптимальних шляхів вирішення проблеми.  Передумову  якісних професійнокомпетентнісних зрушень становлять  особистісно-діяльнісний та компетентнісний підходи до конструювання  педагогом (за супроводу методистом)  індивідуального освітнього маршруту з урахуванням професійних запитів та потреб, створення ситуації успіху, актуалізація та  розкриття потенційних можливостей освітян, сприяння та консультативна підтримка  прийняття  педагогом  усвідомленого  рішення. 

   У процесі реалізації моделі науково-методичного супроводу формування  професійної готовності педагогічних працівників закладів освіти міста Мирноград до впровадження Державного стандарту  у контекстному полі Нової української школи  (Додаток 1) у межах роботи  міської  Школи технологічної майстерності «Інтегроване навчання», Академії інноваційної педагогіки вчителів початкових класів з проблеми оновлення змісту та технологічних аспектів освітнього процесу в контексті Нового державного стандарту початкової освіти, віртуальної лабораторії початкової освіти, у форматі  методичної толоки  для вихователів ДНЗ та учителів початкових класів «Дитиноцентризм як особистісно-орієнтована модель виховання дитини» ефективно використано  інтерактивні методи ділової   гри  та  професійного  тренінгу.

Модераторами методичного тренінгового процесу, якими виступали працівники методичного кабінету та вчителі початкових класів  закладів освіти міста, з метою забезпечення практичного освоєння педагогами різноманітних прийомів діяльності проведено  для колег інтерактивні ранкові зустрічі та презентовано досвід львівських педагогів щодо новітніх методик навчання читанню та письму. Майстер-класи   з моделювання інтегрованого освітнього процесу на основі застосування інтелект-карт забезпечили умови демонстраційного показу використання ментальних карт як інструменту педагогічного менеджменту та набуття учасниками практичних навичок дидактичного моделювання, асоціативного мислення та побудови інтелект-карт  на основі  використання  електронних  програмних   засобів.

Учасники методичної толоки у процесі інтерактивної взаємодії визначалися з власним ставленням до проблеми забезпечення наступно-перспективних зв’язків між дошкіллям та початковою школою в умовах інноваційних галузевих змін. Заступники директорів шкіл з навчально-виховної  роботи, методисти  дошкільних установ, вихователі ДНЗ та вчителі початкових класів закладів освіти  вибудовували власну модель педагогічного супроводу процесу переходу дитини-дошкільника на рівень шкільного навчання  на основі  проблемного зіставлення змісту Базового компоненту дошкільної освіти та Державного стандарту початкової освіти, оцінки досвіду роботи пілотних шкіл, що працюють за моделлю Нової української школи, побудови ментальних карт освітньо-виховного процесу, яким завершується підготовка дитини до школи та  розпочинається  навчання у першому  класі  за  новими  вимогами.

Школа  технологічної  майстерності  вчителя початкової шкільної ланки  стала андрагогічним простором формування професійної компетентності педагогів  щодо  специфіки  моделювання уроку на засадах інтеграції різногалузевих знань,  цілепокладання та окреслення завдань  інтегрованого освітнього процесу, застосування ефективних інтегративних моделей навчально-виховної взаємодії учня та педагога-тьютора, орієнтованих на формування життєво успішної, компетентної особистості, свідомої  цінностей суспільного та  духовного  життя  українців.

Проведення  міського  технопарку «Нова українська школа: на шляху до змін», спрямованого на  осягнення освітянами міста інноваційних типів освітніх  практик щодо моделювання освітнього середовища нової початкової школи,  забезпечило  умови  презентації та супроводу практичного застосування та впровадження  інноваційних освітніх ідей, створення високоякісного педагогічного продукту.

Учасники студій «Інтегроване навчання», «Компетентнісний підхід до формування особистості дитини», «Інноваційне середовище нової української школи», «Медійна та інформаційна грамотність» у процесі  конструктивного науково-методичного полілогу, обміну думок та розгляду варіативних поглядів на проблему визначили  сутність  компетентнісного навчання та інтегративного підходу до моделювання навчально-виховної взаємодії педагога та учня, розкрили  потенційні можливості та ознайомились із технологічними аспектами  побудови та використання інтелект-карт як освітнього ресурсу. Майстер-класи щодо виготовлення лепбуків, застосування ефективних прийомів навчання грамоти, побудови інформаційного повідомлення, реалізації моделей STEAM- освіти та тематичних «кольорових» днів у початковій школі, презентації інтегрованих завдань забезпечили умови демонстраційного показу елементів галузевих нововведень та сприяли підвищенню мотивації педагогів щодо творчого пошуку та успішної професійної самореалізації. А креативний підхід педагогів до створення образу нової української школи та професійного автопортрета  засобами арттерапії продемонстрував позитивну психологічну налаштованість освітян  на розбудову нової школи України та  забезпечення європейських стандартів якості навчання.

Особливого значення в системі методичного супроводу учасників освітнього процесу набувають проекти професійного розвитку педагогів  та  безпосереднє  залучення  педагогічних працівників  до  процесу розробки та реалізації освітніх проектів, що потребує від методиста-тьютора компетентних та професійних діагностичних та організаційно-методичних дій, застосування  мотиваційних аспектів та здатності до побудови траєкторії індивідуального професійного розвитку й творчої самореалізації педагога на основі застосування сучасних наукових  психолого-педагогічних досліджень.

 Надання переваги саме проектним технологіям у роботі працівника методичної служби зумовлено ініціативністю запланованої  методистом дії, що сприймається як потенційний ресурс для отримання позитивного результату, варіативністю та  гнучкістю «сценарного ходу» прогнозованого проектного процесу, можливістю врахування індивідуальних особливостей членів  проектної групи, умовами набуття учасниками  нового досвіду безпосередньо у практичній діяльності, орієнтацією на успішність сумісних дій учасників проектної команди.

  Саме в усвідомленій, цілеспрямованій проектній діяльності і методист-автор проекту, і педагог-учасник процесу структурують та інтегрують свій особистісний та професійний досвід, підвищують свій освітній рівень  та набувають  нових якостей, водночас поліпшуючи умови для творчої самореалізації інших членів соціальної групи та підвищуючи якість освітньої системи в цілому.

 Методологічні аспекти проекного менеджменту, андрагогічних інновацій та дистанційного навчання учасників освітнього процесу практично реалізовано в  системі роботи  у межах  міського методичногомега-проекту  «Формування медіакомпетентності учасників освітнього процесу», розрахованого на пятирічний термін реалізації (2013-2018рр.) та орієнтованогона  формування професійної готовності педагогічних працівників до впевненого та водночас критичного застосування інформаційно-комунікаційних технологій, оволодіння основами дидактичного програмування, алгоритмічного мислення, роботи з базами даних, навичками безпеки в Інтернеті, навчання етики роботи з інформацією та принципів організації  та здійснення освітнього процесу в  дистанційному форматі.             

 У межах  проектного процесу ефективно впроваджувались інноваційні моделі управлінських та методичних веб-квестів, дистанційних консультпунктів та семінарів, творчих авторських майстерень учителів-методистів, технопарків, воркшопів, менеджер-діалогу, методичного міксу, бенчмаркінгу, Школи педагогічної технології, професійних управлінсько-рольових ігор, тренінгів особистісного та професійного становлення, конкурсів  фахової  майстерності педагогічних працівників «Кращий педагог року міста Мирноград» та «Педсвітанок».

Послідовно реалізовувалась система методичних заходів, спрямованих на забезпечення  ефективної взаємодії педагогічних працівників  із сучасною системою медіа, формування  медіа-обізнаності, медіа-грамотності і медіа-компетентності відповідно до індивідуальних особливостей та професійних запитів працівників освітньої галузі та потреб організації інноваційного інформаційно насиченого  освітнього процесу на високому рівні навчальної складності.

Ключові заходи проекту: управлінський технопарк «Інноваційні аспекти управління якістю освіти» (04.01.2013), управлінський веб-квест «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність керівників закладів освіти» (січень 2014р.), Тиждень початкової освіти «Початкова освіта: вектори інноваційних змін» (квітень 2014р.), робота протягом  2014-2017 років міських Шкіл педтехнології для вчителів зарубіжної  літератури  «Проблемне навчання» та  вчителів початкових класів «Інформаційно-комунікаційні технології  як засіб формування життєвої компетентності молодших школярів», авторських майстерень вчителів-методистів, дистанційні  семінари та семінари-практикуми, тренінги, майстер-класи,  проведення  конкурсів фахової майстерності освітян у цілому  забезпечували оптимальні  умови  теоретичного опрацювання та демонстраційного показу елементів інноваційних освітніх практик та галузевих інновацій, формування  конструкторсько-технологічної компетентності педагога, набуття учасниками заходів  практичних  навичок розробки мультимедійного забезпечення та електронного контенту викладання базових дисциплін, онлайн-комунікації, оволодіння технологічними аспектами створення, збереження та передачі  інформаційних блоків, модулів та кейсів як елементів освітньої системи.

Участь у мегапроектному процесі зумовила паралельне залучення учасників  до  реалізації освітніх ініціатив у межах  Всеукраїнських проектів «1учень -1 комп’ютер», «Intel@ Навчання для майбутнього», «Шкільна електронна бібліотека «ЩБІЦ-інфо»», участь у Всеукраїнському  експерименті «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження  медіаосвіти  у  вітчизняну  педагогічну  практику» на базі  навчальних  закладів  України  на  2017-2022 роки.

У процесі реалізації проекту  здійснювалась робота з формування єдиного освітнього інформаційного простору міста, забезпечувалася робота веб-сайту відділу освіти «Освітній портал міста Мирноград»,  веб-сайтів  закладів дошкільної та загальної середньої освіти та персональних сайтів та блогів педагогічних працівників.

 Спільна проектна діяльність учасників міських методичних заходів сприяла підвищенню професійної готовності педагогічних працівників до визначення шляхів ефективного використання цифрових освітніх інтернет-ресурсів, створення власного блогу та сайту як освітніх ресурсів, підготвки презентаційних і навчальних постерів, інтерактивних плакатів,  збірки  у форматі PDF, відеоролика, презентації, буклету, побудови сценарію буктрейлера  та реалізації  презентаційного проекту за умови застосування програми Фотошоу, що забезпечило  умови  переорієнтаціїмислення сучасного вчителя на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати ІКТ, ЦОР, технології ВЕБ-2як вагомий  освітній  ресурс, свідомо та критично сприймати інформацію й здійснювати медіа-освіту  та  одночасно склало підґрунтя оновлення існуючих технологічних підходів до підвищення кваліфікації та формування медіа-компетентності педагога , реалізації засад дистанційного навчання в системі методичного супроводу учасників освітнього процесу.

Навчання та  методичний  консалтинг учасників  андрагогічного  процесу  передбачали  методичний  тьюторинг у онлайн та офлайн форматах за умови безпосереднього спілкування учасників та самостійного опрацювання  інформаційних матеріалів, розміщених в Інтернет просторі та на веб- сайті відділу освіти як освітньому ресурсі працівників методичного кабінету.

Органічно поєднуючи очний формат та елементи дистанційної андрагогіки методичний супровід проектного процесу дозволив в цілому сформувати теоретико-практичну базу для переходу до ознайомлення педагогічних працівників зі специфікою педагогічного керівництва дистанційним освітнім процесом та поступового впровадження відповідних технологічних прийомів у дистанційне  методичне навчання та супроводжуючий консалтинг.

З огляду  на те, що, дистанційне навчання як освітня інновація передбачає кардинальну трансформацію функції  організатора та тьютора дистанційного процесу, на даному етапі реалізації проекту з формування медіа-компетентності методичною службою міста визнано необхідність  впровадження в андрагогічний  процес технологічних прийомів дидактичного програмування як процесу, що передбачає певне структурування та алгоритмізацію руху педагога індивідуальною освітньою траєкторією, розбивку тьютором навчального матеріалу на блоки та модулі, визначення хронологічних меж їх опрацювання студентами та форм зворотнього зв’язку й контролю, активне  використання інформаційно-навчальних кадрів, схем-опор, контрольних тестів та  завдань, ситуативних процедур, інтерактивних прийомів, медіа-матеріалів, спрямованих за умови відсутності  можливості   безпосереднього  контакту  суб’єктів андрагогічного процесу на запобігання труднощів щодо засвоєння нового змісту, пошук  найбільш  ефективних  способів  подачі  інформації,  мотивації  та впровадження системи педагогічної підтримки та корекції  навчальних дій учасників дистанційного процесу.

Таким чином в умовах динамічної  зміни сучасного  «дидактичного ландшафту» як середовища формування життєвої компетентності учня, у напрямку  подолання  цифрового  розриву  між  учителем і учнем, нездатності педагога до  дослідження проблеми за допомогою сучасних засобів швидкої та якісної обробки  великих інформаційних масивів, до  спільної роботи он-лайн у навчальних, соціальних та наукових проектах відбувалося послідовне формування  та конкретизація змісту  медіа-компетентності педагога та формування його професійної готовності до педагогічного  тьюторингу  дистанційного   навчання .

Разом з тим оновлювалися  технологічні підходи до організації андрагогічного процесу, формувалася система  безперервної  дистанційної  освіти, яка передбачає реалізацію міської моделі та активне включення педагогів у процес дистанційного підвищення кваліфікації  шляхом участі у Всеукраїнських та регіональних вебінарах, інтернет-конференціях, віртуальних творчих авторських  майстернях, школах інноваційної педагогіки, тренінгах з медіа-компетентності , інтернет - конкурсах фахової майстерності.

Реалізація експериментального процесу щодо  стандартизації наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну  педагогічну практику  здійснювалася за стрижневими  напрямками  інтеграції  медіаосвітніх  компонентів у викладання курсів шкільних дисциплін та активізації  позакласної й позашкільної  роботи, розвитку  форм  учнівської  творчості медіа освітнього  спрямування.

В аспекті використання інноваційно-технологічного ресурсу в андрагогічному процесі методистами-тьюторами експериментального процесу застосовано  проектні та тренінгові, комп’ютерні та діалогові технології, технології дистанційного навчання та хмарні сервіси, прийоми розвитку критичного мислення, технології проблемного та адаптивного навчання. В андрагогічному  процесі  використано  моделі  воркшопу, майстер-класу, творчої методичної майстерні, методичної толоки, методичного  тренінгу  та  практикуму.

 Вагому роль у реалізації  міського методичного мега-проекту  відведено семінарським  та тренінговим  андрагогічним моделям самоорганізації та самонавчання учасників, що реалізуються на основі імітаційно-ігрового підходу та  спрямовані на формування в процесі інтерактивної взаємодії умінь учасників щодо аналізу пропонованої проблеми чи ситуації, виявлення протиріч та джерел, визначення управлінсько-педагогічних проблем, висунення гіпотез та передбачуваних шляхів  подолання  суперечностей  та  досягнення  визначеної  мети

У межах реалізації міського мега-проекту з формування медіакомпетентності  учасників  освітнього  процесу лише  протягом 2017-2018 навчального  року  проведено  низку  міських  методичних  заходів,  а  саме:

• обласний семінар учителів історії «Опрацювання контроверсійних питань шкільного курсу історії» (19 жовтня 2017р.);
• обласний семінар учителів математики «Реалізація засад профільного навчання в процесі  викладання курсу математики в старшій профільній школі» (15 листопада 2017р.);
•  семінар директорів закладів освіти «Синергетичні підходи до управління  сучасною  школою» (26 січня 2018р.);
• семінар заступників директорів шкіл «Реалізація медіадидактичних підходів  до  моделювання  сучасного  освітнього простору» (15 березня 2018р.),

У ході проведення вище зазначених обласних та міських методичних заходів педагогів (у тому числі  учасників експерименту) ознайомлено з принципами роботи медіа, прийомами побудови  та застосування інтелект-карт, інтерактивних плакатів, створення подкастів, презентовано  ефективні прийоми роботи з медіатекстами та технології створення медіапродуктів. Надано методичні рекомендації щодо аналітичного сприйняття  медіапростору й навчання свідомому підходу до питань медіаспоживання, забезпечення інформаційної безпеки та запобігання негативному інформаційному впливу шляхом селективного (вибіркового) сприйняття інформації,  вияву пропаганди, фейків та маніпуляцій в медіа.

 Головною подією першого етапу експериментального процесу стала підготовка та проведення 19 квітня 2018 року  методичним кабінетом сумісно з відповідними структурними підрозділами Донецького облІППО та адміністрацією школи-учасниці експерименту обласного науково - методичного  семінару  «Медіаосвітній  простір  сучасної школи».

У ході семінару у  межах першої локації «Освітні медіалайфхаки» учасників ознайомлено з QR-кодами, інтернет-сервісом Nearpod, особливостями сприйняття медіатекстів та застосування їх на уроках історії , з роботою  шкільної  бібліотеки як інформаційного центру. Друга локація була спрямована на визначення ефективного формату взаємодії з медіапростором  та шляхи розвитку медіа творчості учасників освітнього процесу.

 Учасники мали нагоду практично оволодіти прийомами операціоналізації понять для створення навчального медійного тексту, навичками роботи в програмному середовищі зі створення ілюстрованого календаря, створення пластилінової мультиплікації. На етапі підведення підсумків роботи локацій учасникам було пропоновано створення у програмному середовищі інтелект-карти «Використання медіа в освітньому просторі» та колажу «Ефективна взаємодія з медіа середовищем». За підсумками роботи семінару було знято відеоролик та презентовано учасникам заходу.

Проведений семінар став презентаційним заходом за підсумками реалізації підготовчого етапу експерименту, що дозволив засвідчити результативність  та якість експериментального процесу, високий рівень мотивації учасників експериментального   процесу  щодо реалізації наскрізної   медіаосвітньої  моделі  та  сприяв  визначенню  проблемного поля  й  перспективних  напрямків  роботи.   

Подальша робота з реалізації  методичного проектного процесу буде спрямована на  організацію  роботи  Школи тьюторів дистанційного навчання та  проведення літньої школи медіаосвіти для молодих  вчителів. Передбачено проведення дистанційних семінарів та впровадження телекомунікаційних проектів, орієнтованих на спільну освітню та творчу діяльність партнерів, організовану на основі комп'ютерної телекомунікації, що має загальну мету, узгоджені методи, способи діяльності та  спрямована на досягнення загального результату.

Таким чином методична служба Мирнограда послідовно працює у напрямку формування компетентністно орієнтованого андрагогічного простору   на основі застосування інноваційних технологічних підходів.

 Адже кожна дитина - проект світу. Педагог - проектувальник майбутнього  життя  дитини.  Методист – архітектор   андрагогічного   процесу, спрямованого на   досягнення  життєвого  успіху  його  учасників.

Усі ми – єдина команда, що реалізує життєвий проект як погляд у   наше майбутнє.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Карпова Л. Г. Формування професійної компетентності вчителя загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття наук.               ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Лариса Георгіївна Карпова. – Харків, 2004. – 27 с.

2. Сидоренко В.В. Концепти Нової української школи :ключові компетентності, ціннності, орієнтири, освітні результати. Методист. 2018.№5(77). С.4-17

3. Сидоренко В.В.Професійний розвиток педагога Нової української школи     в умовах формальноїй неформальної освіти. Презентація збірника спецкурсів. Методист. 2018 .№6 (78). С 8

4. Сорочан Т.М. Підготовка вчителів до реалізації Концепції «Нова українська школа». Методист. 2018. № 6 (78).С.4-9

5. Про актуальне в методичній діяльності. Думки й поради експертів.Методист. 2018. № 4 (76). С. 4-77

6.Сидоренко В.В. Розвиток професійної компетентності сучасного педагога