ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОЦІ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ

Про матеріал

Зміст методичної розробки спрямований на вдосконалення професійних компетентностей педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ СУМСЬКОЇ

ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОЦІ

В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Суми - 2019

Укладач:

Кураш Н.О.,викладач, майстер виробничого навчання ДНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту»

Рецензенти:

Темченко О.В. , методист Навчально-методичного центру професійно- технічної освіти у Сумській області

Гречаніченко Т.М., заступник директора з навчально-методичної роботи ДНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту»

Впровадження інноваційних педагогічних підходів, методів та технологій на уроках виробничого навчання у закладах професійної освіти. Методична розробка. / укладач Кураш Н.О. – Суми¸ 2019. – 79 с.

ЗМІСТ



Вступ ………………………………………………………………………….		4
1. 2. 3. 4. 5. 6. 6.1 6.2 6.3 6.4	Концепція інноваційного уроку……………………………………… Типологія навчальних занять………………………………………… Моделі і стратегії навчання…………………………………………... Вимоги до сучасного уроку………………………………………….. Методика планування інноваційного уроку………………………… Реалізація інноваційних технологій на сучасному уроці…………… Інтерактивні технології навчання……………………………………. Імітаційні технології навчання……………………………………….. Проектна технологія навчання……………………………………….. Реалізація інформаційно-комунікаційних технологій ……………... Список використаних джерел………………………………………… Додатки…………………………………………………………………	5 8 13 15 16 17 17 21 23 25 27 29

ВСТУП

Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта повинна задовольняти попити споживачів освітніх послуг та відповідати міжнародним стандартам. Освіту слід розглядати, в першу чергу, як засіб самореалізації та розвитку учнів та їх професійних та ключових компететностей. Концепції розвитку та модернізації професійної (професійно-технічної) освіти в Україні зумовлюють необхідність формування суттєво нового типу педагога та його професійних компетентностей. При традиційній системі освіти педагог був основним джерелом знань, проте на сьогоднішній день він виступає, як організатор самостійної пізнавальної діяльності учнів, коректор і консультант.

Одним із ключових завдань професійної школи є формування в майбутнього кваліфікованого робітника можливостей працювати в сучасних умовах¸ що диктує ринок праці. Дане завдання покладено на педагога. Складність і різноманітність функцій педагога в закладах професійної (професійно-технічної) освіти при підготовці майбутніх кваліфікованих робітничих кадрів вимагають від нього постійної самоосвітньої діяльності¸ власної педагогічної майстерності¸ проявлення творчого підходу та використання інноваційних форм і методів навчання у роботі. Формат сучасного уроку – це урок з використанням новітніх інноваційних технологій, методів і форм навчання з метою формування майбутнього робітника з розкутим критичним та креативним мисленням.

Проаналізувавши сучасну педагогічну літературу та виходячи з власного досвіду застосування інноваційних технологій у навчанні сприяє збільшенню мотивації учнів, розвитку критичного мислення, дослідницької діяльності учнів, здібностей до активної практичної діяльності, творчого підходу до розв’язання проблем, отриманню навичок роботи з різними джерелами інформації, тощо. Отже¸ метою даної розробки є розкриття сутності, узагальнення та систематизація інноваційних підходів, форм і методів, які впроваджуються у сучасне освітнє середовище¸ що сприятиме більш чіткому та змістовному представленню про інноваційну діяльність педагога професійної школи.

Концепція інноваційного уроку

Впровадження інноваційних педагогічних технологій навчання, сучасних методів і форм викладання, допомогає педагогу зробити освітній процес у закладі професійної (професійно-технічної) освіти ефективним та стимулюючим творчі ресурси та інтелектуальні здібності учнів. Зміна пріоритетних цілей професійної (професійно-технічної) освіти зумовлює виведення на перший план завдання розвитку особистості майбутнього кваліфікованого фахівця на основі його внутрішнього потенціалу¸ ключових та професійних компетентностей. За цих умов головною метою і стратегічним завданням професійної (професійно-технічної) освіти стає всебічний розвиток особистості учня, створення таких організаційно-педагогічних умов, які б сприяли максимальному розкриттю його творчого потенціалу.

Згідно з новою парадигмою професійної (професійно-технічної) освіти основою освітнього процесу стає потреба учня в саморозвитку, педагога – у створенні навчального середовища. [4]

До основних завдань інноваційного розвитку освітнього процесу слід віднести [12]:

• моделювання та проектування інноваційної професійної діяльності майбутніх фахівців;

• створення єдиної інноваційної системи професійного навчання учнів, адаптованої до розвитку сучасного виробництва;

• розробку інноваційних технологій навчання та їх впровадження в освітній процес.

Сьогодні змінюється мета та зміст освіти, з’являються нові технології, методи, форми та засоби навчання, але основною формою професійно - теоретичної та професійно - практичної підготовки залишається урок. [10] Урок – це динамічна фронтально-групова організаційна форма навчально-виробничого процесу, обмежена визначеним відрізком часу, яка проводиться педагогом із групою учнів постійного складу і включає мету, зміст, форми, методи і засоби навчання для рішення задач навчання, розвитку і виховання. Урок, як форма навчання, має визначену структуру, обумовлену педагогом в залежності від дидактичних цілей і реальних умов навчально-виробничого процесу. [14,15]

Концепція сучасного уроку базується на особистісно-орієнтованих цінностях освіти, коли учень є центральною фігурою освітнього процесу. При цьому педагог у більшій мірі виступає в ролі організатора самостійної, активної, пізнавальної діяльності учнів, компетентного консультанта і помічника. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не лише на контроль знань і умінь, але на проектування, діагностику і корегування дій учнів, щоб вчасно допомогти своїми кваліфікованими діями усунути ускладнення та розвивати відповідні компетентності в учнях.

Найбільш загальна характеристика інноваційного уроку ‑ це показник активності учнів. Чим меншу активність під час уроку виявляє педагог і чим більше спонукає він учнів до активності – тим інтенсивнішим стає розвиток учня.

Сучасна освітня парадигма характеризується принципово новими положеннями в порівнянні з традиційними в питаннях формування цілей, змісту, вибору методів і засобів навчання. Сучасний зміст освіти та закономірності процесу навчання визначають ряд неодмінних вимог до сучасного уроку [13]:

• урок повинен бути логічною одиницею теми, розділу, курсу, відрізнятися цілісністю, внутрішнім взаємозв’язком частин, єдиною логікою розгортання діяльності педагога і учнів;

• урок повинен передбачати не тільки виклад нової навчальної інформації, а й завдання для її практичного застосування, причому частина знань повинна бути отримана учнями у процесі самостійного пошуку шляхом рішення пошукових задач;

• наявність науковості змісту, неодмінною умовою проявлення якої є ознайомлення учнів із доступними для них методами науки;

• реалізація індивідуалізації та диференціації навчання: виклад навчального матеріалу на уроці повинен бути варіативним за своєю структурою; використання навчального матеріалу та завдань для самостійної роботи учнів різного рівня складності;

• на уроці повинен здійснюватися розвиток навчальних компетентностей учнів за допомогою відтворення ними знань, вмінь і навичок, шляхом виконання завдань на застосування академічних компетентностей у нестандартних ситуаціях;

• на уроці повинно проводитися систематичне, планомірне та системне оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів, виявлення рівня їх навченості.

В умовах модернізації освіти стає актуальною модель компетентнісного підходу у навчанні¸ складовими якого виступають такі поняття, як: ключові та базові компетентності, технологізація навчання, різнорівневий підхід у навчанні та інші. На основі реалізації цієї моделі інноваційний урок набуває

інших, у порівнянні із традиційним, невід’ємних ознак. Перш за все, інноваційний урок – це урок інтерактивний із застосуванням інноваційного підходу до всіх етапів його проектування, планування, організації і аналізу.

Ознаками інноваційного уроку є:

• проектованість;

• науковість та інноваційність змісту;

• орієнтованість на формування в учнів навчальних досягнень високого рівня;

• застосування комплексу інноваційного дидактичного забезпечення;

• застосування інноваційних технологій і методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності учнів;

• демократичність, кооперованість;

• інтерактивність і динамічність;

• креативність;

• рефлективність.

Основними елементами сучасного уроку є практична діяльність, аналіз практики, дослідження і пошук. Порівняльна характеристика традиційної та інноваційної моделей уроку у професійному навчальному закладі представлена таблицею 1.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика

традиційної та інноваційної моделей уроку

Критерії порівняння	Традиційна модель уроку	Інноваційна модель уроку
1	2	3
Стратегія навчання	Стратегія формування – педагогічне втручання у внутрішній світ учня, нав’язування йому загальноприйнятих у дидактиці способів діяльності та її оцінювання	Стратегія розвитку - розвиток особистісного потенціалу учня, його інтелектуалізації та самореалізації, формування творчої особистості
Джерела інформації	Педагог, підручники, довідникова інформація	Використання нових інформаційних технологій, комп’ютерних та мережевих інформаційних систем
Глибина вивчення змісту навчальної інформації	Учні, в основному, орієнтовані на опанування рівнів «знання», «розумі-ння», «застосування».	Учні, як правило, засвоюють усі рівні пізнання: «знання», «розуміння», «застосування», «аналіз», «синтез», «оцінка».
Роль особистості педагога	Особистісні якості педагога залишаються в тіні, він виступає як “джерело” інформації.	Педагог сильніше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор, партнер, консультант, контролер
Роль учнів	Учні виступають як «об’єкт» навчання, їх роль пасивна у прийнятті важливих рішень щодо процесу навчання. Діяльність – репродуктивна	Учні – «суб’єкт» навчання, їх роль активна в процесі генерації ідей і вибору оптимального рішення. Діяльність – мотивована, пошукова.
Методи навчання	Традиційні (репродуктивні, продуктивні, дедуктивні, індуктивні)	Інтерактивні (інформаційні, евристичні, імітаційні)
Форми навчання	Групова, бригадно-ланкова, індивідуальна, змішана.	Інтегрована, кооперативна, робота в малих групах, парна, індивідуальна.
Результат уроку	Досягнення точного запланованого результату згідно із дидактичною метою уроку	Вибір оптимального рішення в процесі багатоваріативної переробки навчальної проблеми. При цьому поглиблюються необхідні знання й уміння та розвивається професійна творчість

2.Типологія навчальних занять

У педагогічній практиці професійної школи найбільшого поширення одержала урочна форма організації навчального процесу. В основі класифікації типів уроків лежить основна дидактична мета, яку планують досягти на уроці.

Види уроків визначаються методикою їх проведення. Урочна форма організації навчального процесу дозволяє педагогу вирішувати комплекс дидактичних цілей:

• повідомлення учням нової інформації теоретичного або інструктивного характеру, організація самостійного її вивчення учнями та формування у них усвідомленого розуміння і розвиток механізмів мислення;

• закріплення та удосконалення нової навчальної інформації шляхом практичного її застосування у практичній самостійній діяльності учнів, формування первинних умінь з правильного відтворення продемонстрованих операцій і прийомів професійної та інтелектуальної діяльності;

• узагальнення та систематизація навчального матеріалу за темою уроку чи програми, формування складних умінь і навичок учнів шляхом експериментальної діяльності;

• коректування навчально-виробничого процесу на основі результатів діагностування рівня успішності учнів, поглиблення і розширення знань, умінь і навичок;

• перевірка, контроль і аналіз рівня навчальних досягнень учнів.

При розробці системи занять з професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки за конкретною темою програми навчальної дисципліни педагогу необхідно враховувати запланований рівень засвоєння знань і умінь учнів, який буде досягатися на даному уроці та відображатися у дидактичній меті через конкретні дії учнів. Типологія уроків теоретичного і виробничого навчання представлена таблицями 2.1 та 2.2,

Таблиця2.1

Типологія уроків теоретичного навчання за дидактичною метою

Тип уроку

Вид уроку

Основна дидактична

мета

Урок засвоєння нових знань

Лекція, бесіда, евристична бесіда, самостійна робота з літературою, розповідь, екскурсія, перегляд кінофільму з обговоренням, робота з електронними підручниками тощо.

Сприйняття та первинне усвідомлення нової навчальної інформації, запам’ятовування основних суттєвих фактів, понять, закономірностей.

Урок закріплення і удосконалення знань, умінь, навичок

Практична робота, лабораторно-практична робота, самостійна робота, семінар, дискусія, виконання вправ, дидактичні ігри, робота з навчальними програмами на комп’ютері, бінарний урок тощо.

Вторинне усвідомлення нового навчального матеріалу шляхом відтворення та застосування набутих знань у практичній діяльності, закріплення знань та формування вмінь.

Урок удосконалення та систематизації нових знань та вмінь

Ділова гра, рольова гра, аналіз конкретних ситуацій, конкурс, дискусія, науково-практична конференція, захист рефератів, самостійна робота з додатковою літературою, лабораторно-практична робота тощо

Узагальнення та систе-матизація набутих знань та умінь за темою, розвиток критичного і творчого мислення, усвідомленої ак- тивності учнів. Формування вмінь з прийняття рішень у нестандартних ситуаціях.

Комбінований

урок

Змішаний (використовуються елементи різних видів уроку).

Сприйняття, закріплення, вдосконалення, застосування та контроль знань, умінь учнів

Контрольно-перевірочний урок

Письмова контрольна робота, залік, тестування, бесіда для фронтального опитування, робота з контролюючими програмами на комп’ютері, ущільнене опитування тощо.

Виявлення рівня усвідомленості та глибини знань, перевірка та оцінка вмінь і навичок їх практичного застосування, отримання даних для атестації

Таблиця 2.2

Типологія уроків виробничого навчання за дидактичною метою

Тип уроку

Вид уроку

Основна дидактична

мета

Урок формування початкових умінь

Інструктаж, презентація, самостійна робота, вправи, тренінг, практична робота тощо

Сприйняття та первинне усвідомлення нової інформації ; показ нових операцій і прийомів професійної діяльності; формування первинних умінь правильного виконання окремих операцій і прийомів з дотримання безпеки праці.

Урок формування складних умінь

Вправи, імітаційний тренінг, ЛПЗ, аналіз конкретних виробничих ситуацій, майстер-клас, розігрування ролей тощо

Закріплення і розвиток умінь з виконання окремих операцій і прийомів з дотриманням якості у роботі; формування в учнів умінь з об’єднання декількох простих операцій в одну складну при раціональному використанні урочного часу.

Урок удосконалення умінь і формування навичок

Лабораторні і практичні роботи, розігрування ролей, урок вивчення передових методів праці, ігри, тренінги тощо

Удосконалення та систематизація умінь учнів застосовувати різноманітні сполучення прийомів та операцій, типових для визначеної професії, набуття автоматизму дій.

Урок комплексного застосування знань, умінь і навичок

Урок-конкурс, урок-гра, урок технічної творчості, ігрове проектування тощо

Розвиток логічного, критичного, технічного мислення, творчості у процесі виконання практичних завдань комплексного характеру.

Контрольно-перевірочний урок

Конкурс професійної майстерності, урок-гра, урок-залік, перевірочна робота тощо

Виявлення глибини знань, перевірка та оцінка набутих умінь і навичок з виконання простих, складних або комплексних робіт; отримання даних для атестації.

Класифікація типів уроків у закладах професійної (професійно-технічної) освіти залишається традиційною, то класифікація видів (форм проведення) має варіативний характер в процесі реалізації інноваційних технологій навчання. Інноваційні уроки можна класифікувати за комплексами інноваційних методів, а саме:

• уроки творчості: урок–винахід, урок–проект, урок–«мозковий штурм», урок майстер–клас, урок–творчий звіт, урок–твір, урок–контракт тощо;

• імітаційні уроки: урок – ділова (рольова) гра, урок – моделювання професійної діяльності, урок-проект, урок – імітаційний тренінг, урок – розігрування ролей, урок «КВК» тощо;

• уроки , що перегукуються із суспільними тенденціями: урок прес-конференція, урок–симпозіум, урок–дебрифінг, урок журналістського розслідування, виробничий семінар, навчально-практична конференція тощо;

• театралізовані уроки: урок–спектакль, урок–шоу, урок–аукціон, урок–кіно, урок–бенефіс тощо;

• програмовані уроки: урок – «віртуальна екскурсія», урок–презентація, урок – «трансформер» тощо;

• інтегровані уроки.

Кожний тип уроку характеризується своєю структурою, яка залежить від основної дидактичної мети уроку, а структурні елементи – своїми задачами, змістом, формою організації навчальної діяльності учнів, методами і комплексом засобів навчання, які повинні сприяти досягненню загальної дидактичної мети уроку.

До основних структурних елементів сучасного уроку слід віднести:

• організаційну частину, в ході якої педагогом перевіряється наявність учнів, їх готовність до заняття, допуск з безпеки праці при виконанні практичних робіт, пов’язаних з підвищеною небезпекою;

• актуалізація знань, яка включає повідомлення теми програми і уроку, цільову установку учнів на вивчення теми уроку (мотивація навчальної діяльності учнів та отримання конкретних знань, умінь і навичок), актуалізація опорних знань учнів;

• повідомлення нової навчальної інформації теоретичного чи інструктивного характеру: пояснення з використанням комплексу дидактичного забезпечення, лекція, розповідь, інструктаж, демонстраційний експеримент, презентація, евристична бесіда тощо;

• закріплення нового матеріалу в процесі самостійної роботи учнів з практичного його застосування: виконання лабораторно-практичних робіт, вправи, робота з картками-завданнями, імітаційний тренінг, робота на тренажерах, розв’язання типових (репродуктивних) задач, аналіз конкретних або проблемних ситуацій, розігрування ролей тощо;

• узагальнююче повторення і контроль знань та умінь учнів: співбесіда, проведення засідання «круглого столу», дебрифінг, складання систематизованих та узагальнюючих схем, таблиць, графіків, діаграм; тестування, програмований контроль, проведення контрольних робіт, заліків тощо;

• підведення підсумків: аналіз діяльності учнів впродовж уроку та їх досягнень, аналіз типових (нетипових) помилок та їх причин, рефлексія учнів, видача домашнього завдання.

Якщо за традиційною моделлю навчання структурні елементи уроку чітко розмежовані між собою, то за інноваційною моделлю можливе взаємопроникнення структурних елементів (так званий «синтетичний урок).

3. Моделі і стратегії навчання

У педагогічні практиці виокремлюють 3 стратегії і, відповідно, 3 моделі навчання: пасивну, активну, інтерактивну.

Пасивна модель навчання. Термін «пасивна» є умовним, оскільки будь-яка стратегія обов’язково передбачає певний рівень пізнавальної активності учнів, інакше досягнення результату, навіть мінімального, неможливе. У формулюванні означеної моделі «пасивність» означає низький рівень активності учнів, діяльність яких є переважно репродуктивною при майже повній відсутності самостійності і творчості. Виступаючи в якості «об’єкту» навчання, учень за цією моделлю повинен засвоїти і відтворити за зразком навчальний матеріал, формуючи у себе при цьому «знання-копії». Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконують завдань пошукового чи творчого характеру. Будь-яке відхилення від зафіксованих у пам’яті позначень, несуттєва зміна послідовності дій може поставити учнів у безвихідь.

Активна модель навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів, причому учень може бути як «об’єктом» так і «суб’єктом» навчання, виконуючи як типові завдання, так і вступаючи у діалог із педагогом у процесі пошуково-творчої діяльності. Основними методами за цією моделлю є алгоритмічний, дослідний, проблемний, творчий. В учнів формуються рівень «умінь і навичок»: вони вміють складати та порівнювати різні алгоритми, варіанти дій і обирати оптимальний; оцінювати ситуацію і здійснювати правильні дії відповідно до обставин; використовувати навчальну інформацію у нестандартних (критичних) ситуаціях.

Інтерактивна модель навчання – це інноваційна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень може відчути свою успішність, інтелектуальну спроможність. Сутність інтерактивного навчання полягає у тому, що освітній процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учасників навчально-виробничого процесу. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і педагог є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, які розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація навчання за цією моделлю передбачає моделювання життєвих, соціальних чи виробничих ситуацій, використання рольових ігор, навчальних проектів, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. В процесі реалізації інтерактивної моделі навчання в учнів формуються «знання-трансформації».

Пасивна і активна моделі навчання відносяться до традиційних моделей і використовуються в процесі реалізації традиційних освітніх технологій, які опираються на стратегію формування – педагогічне втручання у внутрішній світ учня, нав’язування йому загальноприйнятих у дидактиці способів діяльності та їх оцінювання. Проте основою інтерактивної моделі навчання є стратегія розвитку – розвиток особистісного потенціалу учня, його інтелектуалізація та самореалізація, формування творчої особистості. Порівняльна характеристика моделей навчання представлена таблицею 3.

Таблиця 3

Порівняльна характеристика моделей навчання

Критерії порівняння

Пасивна

модель

Активна

модель

Інтерактивна

модель

Обсяг інформації

Інформація великого обсягу може бути подана за короткий термін для значної кількості учнів у структурованому вигляді

Наявність високого рівня наочності подання інформації великого обсягу для її сприйняття значною кількістю учнів

На вивчення невеликого обсягу навчального матеріалу витрачається значно більший час через застосування диференціації та індивідуалізації навчання

Відсоток засвоєння навчального матеріалу

Як правило, невисокий

Достатньо високий

Високий

Результати навчання

Формуються, як правило, «знання – знайомства» та «знання-копії» (інформація запам’ятовується, конспектується та застосовується на практиці

Формуються «знання – продукт» та широкий спектр пізнавальних умінь і навичок в процесі використання диференційованих програм і завдань

Формуються «знання – трансформації», уміння і навички високого комунікативного рівня (отримання, використання та переробка інформації із різних джерел

Джерело мотивації навчання

Зовнішнє (оцінки, особистість педагога, вплив батьків та друзів, тощо)

Поєднання зовнішніх та внутрішніх мотивів (інтереси самого учня в оволодінні даною професією)

Глибока внутрішня мотивація

4. Вимоги до сучасного уроку

Багатоплановість сучасного уроку дозволяє сформулювати декілька груп вимог до нього. [6].

Дидактичні вимоги:

• поєднання теорії з практикою;

• нерозривність навчальних, розвиваючих та виховних цілей уроку;

• наявність оптимального матеріально-технічного забезпечення уроку;

• організація робочих місць учнів у відповідності до вимог безпеки праці;

• наявність справного обладнання, інструменту, пристосувань¸ необхідної навчально-технічної документації, її методична ефективність;

• раціональний вибір форм організації занять (інтегрованої, диференційованої, індивідуальної, змішаної);

• використання на уроці передових методів праці, інноваційних виробничих і педагогічних технологій;

• логічність, доступність викладання навчального матеріалу, вибір ефективних прийомів закріплення й розвитку практичних умінь і навичок учнів.

Виховні вимоги:

• реалізація виховних можливостей, закладених у змісті, цілях і методах навчання;

• вплив на мотиваційну сферу особистості учнів, стимулювання і формування позитивного відношення до навчання, розвиток самостійності і творчих здібностей;

• висока вимогливість педагога, що сполучається з повагою до особистості учнів;

• дотримання педагогічної культури й такту.

Психологічні вимоги:

• спрямованість уроку на розвиток інтелектуально-пізнавальних процесів: уваги, пам’яті, мислення, просторової уяви, абстрактного мислення тощо;

• врахування психологічних особливостей і стану учнів на уроці;

• зібраність педагога під час проведення уроку, його вміння розподіляти свою увагу між всіма учнями, самоконтроль, доброзичливість й справедливість по відношенню до учнів.

Організаційні вимоги:

• чітка структура уроку, яка відповідає його меті, змісту, методам навчання;

• раціональне використання навчального часу впродовж проведення всіх структурних елементів уроку.

Гігієнічні вимоги:

• попередження розумової й фізичної перевтоми;

• забезпечення чистого повітря, сприятливого температурного режиму, норм освітлення в навчальних приміщеннях;

• відповідність матеріально-технічного обладнання навчальних приміщень фізичним даним учнів.

Методика планування інноваційного уроку

Планування інноваційного уроку вимагає від педагога більше зусиль, ніж традиційного, оскільки необхідно визначити сукупність форм, методів і засобів інтеракції, доступність, логічність та посильність їх застосування на тому чи іншому структурному елементі уроку. Планування інноваційного уроку, є найскладнішим та найвідповідальнішим етапом, який складає наступний алгоритм підготовки педагога :

• визначення теми інноваційного уроку;

• визначення типу (в залежності від основної дидактичної мети) і виду уроку (в залежності від методів його проведення);

• відбір змісту навчального матеріалу, вибір методик його представлення з урахуванням інноваційності;

• підбір інтерактивних завдань для самостійної роботи учнів;

• визначення критеріїв оцінювання завдань, виконуваних учнями, (такими критеріями можуть бути якість, швидкості, самостійність, продуктивність, дотримання безпеки праці, творчість тощо);

• вибір інтерактивних форм організації пізнавальної діяльності учнів;

• визначення часових термінів на проведення структурних елементів уроку;

• підбір комплексу дидактичного і матеріально-технічного забезпечення;

• вибір інтерактивних методів навчання і контролю;

• розробка плану інноваційного уроку.

Рівень ефективності інноваційного уроку у закладах професійної (професійно-технічної) освіти напряму залежить від змісту навчання, який можна визначити як педагогічно обґрунтовану, логічно побудовану, зафіксовану в робочих навчальних програмах науково-технічну інформацію для формування знань, умінь і навичок, необхідних для виконання професійної діяльності визначеного рівня, обумовленого розрядом, категорією [10].

Зміст інноваційного уроку повинен давати можливість для реалізації таких завдань:

• орієнтація на реальні умови праці і трудових відносин;

• встановлення зв’язків теорії і практики;

• цілісна постановка професійних проблем у процесі навчання;

• використання методів інтерактивного і проблемного характеру;

• тісне співробітництво педагогів, зайнятих у навчально-виробничому процесі.

Реалізація інноваційних технологій на сучасному уроці

Кожна нова технологія, що запроваджується в освітній процес,

потребує чималих зусиль, багато часу і засобів для реалізації. Перед педагогом професійної школи стоїть завдання розроблення та впровадження сучасних інноваційних технологій навчання, які б ставили за мету активізацію творчого потенціалу учня та стимулювали б його бажання навчатися. При цьому необхідно враховувати, що універсальної технології

немає, а тому педагог повинен розробити власний технологічний підхід інноваційного вдосконалення навчального процесу. Слід зауважити що впровадження інноваційних форм і методів на сучасному уроці у професійній школі може відбуватися як впродовж всього уроку, так і в процесі проведення його окремих структурних складових.

Інтерактивні технології навчання

Інтерактивне навчання – це навчання у режимі посиленої педагогічної взаємодії учасників навчально-виробничого процесу з метою спільного вирішення навчальних завдань та розвитку особистісних якостей учнів. Інноваційні технології навчання повинні базуватися на активній співпраці педагога і учнів, їх кооперації в процесі навчання, тому часто педагоги-практики поєднують поняття «інтерактивне навчання» і «кооперативне навчання».

Інтерактивне навчання може здійснюватися за фронтальною, диференціальною, індивідуальною та індивідуалізованою формами навчання.

Фронтальна форма організації передбачає роботу учнів навчальної групи над єдиним завданням: при організації проблемної лекції, дискусії, семінару, тренінгу, мозкової атаки тощо.

Фронтально-групова форма доцільна, якщо педагог одночасно застосовує декілька методик: більшість учнів працює над єдиним завданням (фронтальне опитування, технічний диктант), а декілька учнів працює над вирішенням завдання підвищеної складності.

Робота в малих групах передбачає роботу декількох учнів (3-5 учнів) над єдиним завданням¸ яке вони вирішують разом у співпраці. При такій організації навчальної діяльності педагог керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Робота в малих групах відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати прагнення учня до спілкування, сприяє досягненню ними високих результатів засвоєння знань та формування професійних компетентностей. Така модель легко й ефективно може застосовуватися на різних етапах навчання. [6]. Характерними ознаками такої форми діяльності учнів є: єдина мета і спільна мотивація дій, інтеграція індивідуальних дій у спільну діяльність, спільне прагнення досягнення успіху у навчанні, самоуправління та саморегуляція навчальної діяльності, колективна оцінка, відкритість навчальної діяльності. Розрізняють гомогенні та гетерогенні малі групи.

Гомогенні групи утворюються із учнів приблизно однакового рівня навчальних досягнень і дозволяють педагогу використовувати для різних груп диференційовані завдання різного рівня складності. Гетерогенні групи об’єднують учнів з різним рівнем навчальних досягнень. У таких групах стимулюється творче мислення й обмін ідеями, встановлюються більш конструктивні стосунки між учасниками.

Робота в парах. За пасивною моделлю навчання робота в парах найчастіше використовується з метою надання допомоги з боку більш успішного учня. За інтерактивною моделлю парна форма навчання застосовується для взаємонавчання і взаємоконтролю, спільної творчої або пошукової роботи. Парна форма сприяє розвитку навичок спілкування.

Розрізняють статичні та динамічні пари. Статична пара передбачає незмінній її склад в процесі виконання спільної діяльності. Навчити і навчитися працювати у статичній парі є першочерговим завдання для педагога і учнів при впровадженні технології інтерактивного навчання. У динамічній парі здійснюється постійна зміна партнерів з метою обміну інформацією, вибору різних стилів спілкування, обміну ідеями щодо вирішення навчальних проблем.

Виходячи з власного досвіду¸ особливо слід відмітити результативність роботи учнів в малих групах та парах через розвиток в них співробітництва.

Співробітництво, як вид діяльності, має на меті спільну організацію праці учнів в малих групах, що націлена на найбільш ефективний навчальний процес і отримання очікуваного результату. Співробітництво, порівняно з конкуренцією й індивідуальними зусиллями , приводить до :

• більш високих досягнень і більшої продуктивності;

• більш тісних взаємин при роботі;

• більшої соціальної компетентності і самоповаги.

Суттєвими компонентами співробітництва є :

• позитивна взаємозалежність;

• особистісна взаємодія, що стимулює діяльність;

• індивідуальна і групова підзвітність;

• навички міжособистісного спілкування і спілкування в малих групах.

Індивідуальна форма передбачає індивідуальну самостійну роботу учнів над завданнями одного рівня складності за єдиною темою уроку або програми. Організація індивідуальної діяльності заснована на диференційованому, особистісно-орієнтовному підході до навчально-виробничого процесу. Застосування цієї форми організації навчальної діяльності сприяє інтенсифікації навчально-виробничого процесу для найбільш здібних учнів, розвитку технічного і творчого мислення учнів тощо.

Індивідуалізована форма передбачає самостійну роботу учнів над вирішенням різнорівневих навчальних завдань і найчастіше використовується з метою перевірки міцності і глибини знань, виявлення творчих здібностей в процесі вирішення завдань проблемного характеру.

На сьогодні у педагогічній практиці існує широкий спектр методик інтерактивного навчання: методи кооперативного навчання, інтерактивний тренінг чи семінар, навчальна дискусія, ситуативне моделювання, розв’язання проблемних ситуацій, рішення творчих задач тощо.

Методи кооперативного навчання.

Сутність кооперативного навчання – це взаємодія між учасниками навчального процесу, яка реалізується при застосуванні таких форм організації діяльності, як робота учнів у малих групах або парна. Основними елементами кооперативного навчання є: позитивна взаємозалежність, особиста відповідальність, особиста взаємодія, соціальні навички та груповий процес [5]. Мета застосування: опрацювання нової інформації та закріплення знань, розвиток умінь і навичок комунікативного спілкування, діагностика особистісних якостей учнів, розвиток цільових поведінкових настанов.

Інтерактивний тренінг

Ця методика інтерактивного навчання складається із сукупності практичних вправ з моделювання реальних або віртуальних ситуацій навчального чи професійного характеру і яка дозволяє його учасникам за короткий час не лише набути нових знань, сформувати нові уміння і навички інтелектуальної діяльності, змінити ставлення до певних стереотипів, що склалися у навчально-виробничому процесі, а й закласти нові підходи до розв’язання конкретних або проблемних ситуацій професійного характеру. Дана методика базується на інтеракції – навчанні у дії, а тому і навчитися їй можна тільки через дію. Методика використання інтеракції повинна бути інтенсивною і базуватися на принципах: індивідуалізації навчання, пріоритету самостійної діяльності, кооперативності навчання, актуальності результатів навчання. Проведенню заняття-тренінгу повинна передувати ґрунтовна підготовка педагога, тому що, як правило, таке заняття складається із декількох різнопланових етапів: семінару, «мозкової атаки», дискурсу (поетапне рішення окремих завдань-кроків проблеми), рефлексії. Може широко використовуватися на будь-якому етапі професійної підготовки.

Майстер-клас

Майстер-клас – це інтерактивна форма проведення сучасного уроку, яка базується суто на практичних діях, у процесі яких відбувається передача педагогом власного досвіду та професійної майстерності, демонстрація ним творчого розв’язання певного навчального завдання конкретного або проблемного характеру. Готуючись до майстер-класу, педагогу слід звернути увагу на те, що на даному занятті головним є не стільки повідомлення нової навчальної інформації, скільки презентація продуктивних способів (прийомів, методик, засобів) професійної діяльності. Алгоритм проведення уроку - «майстер-клас» складається із наступних етапів:

• формулювання педагогом цільової установки заняття та очікуваних результатів за темою заняття;

• формування малих груп, розподіл ролей між їх учасниками;

• презентація виконання конкретного технологічного процесу шляхом перегляду кіно- чи відеоролику або власного виконання;

• обговорення з учнями їх готовність (неготовність) до виконання процесу, який було презентовано; виявлення утруднень, які для себе зафіксували учні і з якими вони можуть зіткнутися, їх аналіз;

• поетапне виконання майстром (поетапний перегляд відеоролику) окремих технологічних прийомів з пропозицією для кожної малої групи відтворити продемонстровані дії; оцінка групою «експертів» правильності відтворюваних дій та аналіз помилок;

• повторне виконання кожною групою етапів технологічного процесу з метою урахування попередніх помилок та їх усунення;

• повторна презентація майстром повного виконання технологічного процесу та його відтворення кожною учнівською групою у режимі презентації;

• рефлексія: проведення дискусії за результатами спільної діяльності майстра і учнів.

На такому занятті виробнича технологія, що пропонуються у межах майстер-класу, не має бути відтворена буквально. Мета майстер-класу – донести до учнів ідейний заряд, показати варіативність відтворюваних елементів (прийомів, деталей), що спонукає учнів до творчої діяльності. Учні самостійно конструюють власну модель виконання презентованої виробничої технології, яка вивчається, у режимі презентації, а майстер виступає у ролі консультанта і контролера.

6.2 Імітаційні технології навчання

Ігрові технології – це імітаційні (ролеві) технології, що моделюють у навчально-виробничому процесі взаємини і умови реального життя або виробництва. Особливості імітаційних технологій [10]:

• учні – не пасивні об’єкти освітнього процесу, а суб’єкти своєї професійної або соціальної діяльності;

• учні мають змогу бачити перспективи свого професійного і життєвого шляху, свідомо розвивати свої професійні та особистісні здібності;

• розвиток в учнів ціннісних орієнтацій, взаємин, культури спілкування, культури мислення, методів діяльності (планування, прогноз, аналіз, рефлексія);

• організація такої діяльності учнівських груп (колективів), у процесі якої відбувається засвоєння професійних знань, набуття практичних умінь і навичок, розвиток кожної особистості і групи в цілому.

У навчально-виробничому процесі професійного навчального закладу можуть бути застосовані декілька різновидів навчальних ігор.

Організаційно-діяльнісна гра

Організаційно-діяльнісна гра передбачає організацію педагогом колективної діяльності учнівської групи на основі моделювання змісту навчання у вигляді системи проблемних ситуацій і інтерактивної імітаційної взаємодії всіх суб’єктів навчання в процесі аналізу і вирішення даних ситуацій. Завдання керівника гри – зробити учнівську групу творчою одиницею навчально-виробничого процесу, але за умови збереження особистої позиції кожного учня.

Ділова гра

Ділова гра є моделюванням реальних механізмів і процесів професійної діяльності. Ділова гра – це форма відтворення змісту професійної діяльності майбутнього спеціаліста, моделювання відносин, характерних для цієї діяльності, моделювання професійних проблем, що трапляються у реальних професійних ситуаціях. У грі відтворюється професійна обстановка, подібна за сутнісними характеристиками до реальної. Специфічною ознакою ділової гри – її учасники виконують ролі професії, яка ними вивчається.

Рольова (сюжетна) гра

Рольова (сюжетна) гра характеризується наявністю складного завдання чи проблеми, спонтанного, соціального або життєвого характеру, не пов’язані з майбутньою професійною діяльністю учнів, і розподілом ролей між учасниками гри для вирішення завдань. Сценарій для проведення рольової гри може бути розроблено на основі літературних, фантазійних, національних, соціальних сюжетів, але дидактична мета такого заняття повинна бути завжди пов’язана з навчальним матеріалом теми уроку чи програми, який вивчається. Учні вживаються у запропоновану реальну ситуацію та виконують ролі з елементами імпровізації в установлених межах, що допомагає їм вільно експериментувати. Цілями рольових ігор можуть бути:

• вироблення стратегії дій у конфліктних або стресових ситуаціях;

• розвиток цільових поведінкових настанов;

• розвиток комунікативних навичок;

• ілюстрація емоційного аспекту діяльності.

Операційна гра

(імітаційний тренінг)

Операційна гра (імітаційний тренінг) – це інтерактивний метод навчання, який представляє собою сукупність практичних вправ з моделювання реальних або вигаданих виробничих, суспільних або побутових ситуацій. Приймаючи участь в імітаційному тренінгу, учні, виконуючи ті чи інші ролі, мають можливість більш ефективно закріпити і розвинути набуті знання, уміння і навички, змінити своє відношення до власного професійного досвіду. В процесі проведення імітаційних тренінгів можуть широко використовуватися елементи інших інтерактивних методів: ділові та рольові ігри, аналіз конкретних ситуацій, мозкові атаки, опитування експертів, дискусії тощо.

Імітаційні технології, зокрема, навчальні ігри, варто використовувати у професійній школі для розв’язання наступних дидактичних задач:

• формування в учнів цілісного розуміння про професійну діяльність та її динаміку;

• набуття учнями проблемно-професійного і соціального досвіду, у тому числі й у прийнятті індивідуальних і колективних рішень;

• розвитку логічного, аналітичного, наочного, критичного, технологічного мислення у сфері майбутньої професійної діяльності;

• формування пізнавальної мотивації, забезпечення умов появи професійної мотивації.

6.3 Проектна технологія навчання

Проектна технологія – це система навчання, за якої учні набувають знань і умінь в процесі планування і виконання практичних завдань-проектів, які поступово ускладнюються. Ґрунтується на позиціях педагогіки прагматизму (навчання через діяльність), розглядаючи при цьому діяльність як різновид творчої роботи, де учень виступає активним її учасником [1].

В основі проектної технології покладено не інформаційний підхід, зорієнтований на розвиток пам’яті учнів, а діяльнісний, спрямований на формування в учнів комплексу розумових здібностей (аналізу, синтезу, рефлексії, комунікаційності, конструктивної уяви, здатності до ціле покладання), необхідних для дослідної діяльності, а також конкретних практичних умінь і навичок. Дана технологія орієнтована на розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння самостійно конструювати власні знання й орієнтуватися в інформаційному просторі. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Основний тезис сучасного розуміння методу проектів такий: «Все, що я пізнаю, я знаю для чого це мені потрібно і де , і як я зможу застосувати ці знання»

В основі методу проектів лежить:

• набуття особистісного та професійного досвіду навчання нестандартними засобами;

• розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів;

• набуття учнями прагнення й вміння самостійно здобувати, використовувати нові знання;

• розвиток критичного мислення.

Метод проектів завжди орієнтується на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів завжди має за мету розв’язання деякої проблеми. А розв’язання проблеми передбачає, з одного боку, використання сукупності різних методів і засобів навчання, а з іншого – необхідність інтегрування знань та вмінь з різних сфер науки, техніки, технології, творчих галузей.

Застосування проектної діяльності дозволяє вирішити низку навчальних, розвиваючих та виховних задач:

• збільшення мотивації учнів;

• розвиток здібностей до активної практичної діяльності;

• розвиток творчого й самостійного підходу до розв’язання виникаючих проблем;

• здобуття навичок роботи з різною інформацією;

• розвиток дослідницької діяльності учнів;

• розвиток у учнів відповідальності, обов’язковості, поважного відношення до навчання;

• здобуття учнями навичок самоконтролю, самооцінки, рефлексії;

• відношення учень - педагог у проективній діяльності базуються на принципах роботи у співробітництві;

• великі можливості для демонстрації практичного застосування навчального матеріалу у майбутній професійній діяльності ;

• розвиток критичного мислення в учнів.

Результати проектування повинні бути матеріальними, тобто представленими у вигляді посібника, доповіді, макету, таблиці, відеофільму, комп’ютерної газети тощо.

Отже, сутність проектного навчання полягає в його спрямуванні на кінцевий результат, який можна побачити, усвідомити, застосувати у реальній практичній діяльності. Щоб досягнути такого результату, необхідно навчити учнів самостійно мислити, знаходити і розв’язувати проблеми, застосовуючи для цієї мети знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати й можливі наслідки різних варіантів розв’язання, вміння установлювати причинно-наслідкові зв’язки.

6.4 Реалізація інформаційно-комунікаційних технологій

У сучасній професійній діяльності педагогів професійної школи поряд із традиційними дидактичними засобами навчання (друкованими, демонстраційними, тощо) пріоритетним напрямком є комп’ютеризація.

Сьогодні реалізація жодної інноваційної технології у закладах професійної (професійно-технічної) освіти не можливе без використання ІКТ, а їх впровадження у навчально-виробничий процес відіграє вирішальну роль у підвищенні якості професійної освіти в цілому.

ІКТ призначені для створення якісно нових можливостей передачі, сприйняття та переробки навчальної інформації, оцінювання якості навчання і розвитку особистості учнів шляхом використання комп’ютерної техніки, мережевих систем та програмованого забезпечення у відповідності до визначених цілей навчання. Кожний етап навчальної діяльності з використання інформаційно-комунікаційних технологій передбачає такі форми і методи навчально-пізнавальної діяльності учнів:

• самостійна робота за комп’ютером;

• робота у парах та малих групах;

• колективне обговорення сучасних проблем, що стосуються впровадження освітніх інновацій у навчально-виробничий процес;

• інтерактивна діяльність («мозкові атаки», брифінги, Інтернет-семінари і конференції, форуми тощо);

• постійне використання сучасних носіїв інформації та мережевих ресурсів для презентації матеріалів і результатів при створенні портфоліо навчального проекту;

• виконання навчальних завдань (пошук, аналіз, узагальнення та систематизація інформації, створення таблиць, графіків, діаграм тощо);

• користування електронною поштою;

• здійснення навігації та пошуку у мережевих системах.

Організація навчально-виробничого процесу із використання інформаційно-комунікаційних технологій може бути здійснена за всіма формами організації діяльності учнів: інтегрованою, диференційованою, індивідуальною.

Застосування комплексних інформаційних засобів навчання сприяє розвитку інтелектуального учнів, підвищує якість та мотивацію навчання, ефективність організації навчально-виробничого процесу та реалізації інноваційних методик навчання. Але ефективність їх впровадження у професійному навчанні напряму залежить під готовності педагога професійної школи до їх застосування. Реалізація інформаційно-комунікаційних технологій у професійному навчанні відповідає новій, сучасній парадигмі освіти і допомагає реформуванню освіти під час складних трансформаційних перетворень.

Список використаних джерел

1. Енциклопедія освіти / АПНУ; гол. ред. В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008.- 1040 с.

2. Інноваційні педагогічні технології навчання професії. Монографія / Нікуліна А.С., Максименко Ю.Б., Матвєєв Г.П., Заславська С.О., Сілаєва І.Є., Костюченко М.П., Молчанов В.М. / За ред. Нікуліної А.С. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2005. – 385 с.

3. Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні / Затверджено Міносвіти і науки України та АПН України 5.07.04 р.

4. Кремень В. Яку людину має готувати освіта // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2006, - № 5. - С. 3-16.

5. Майорова І.Г. Впровадження інтерактивного навчання у професійну підготовку фахівців: метод. рекомендації. – Донецьк, 2012.- 42 с.

6. Нікуліна А.С., Сілаєва І.Є., Шевчук С.С. Сучасний урок в професійній школі: проектування, організація, аналіз: Методичний посібник. - Донецьк: ДІПО ІПП. - 2008. - 160с.

7. Основні аспекти педагогіки профтехосвіти. Навчальний посібник /Нікуліна А.С., Молчанов В.М., Верченко Н.В., Торба Ю.І. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2006. – 296 с.

8. Педагогика профессионального образования: Учеб. пособие / Под ред. В.А. Сластенина. – М.: Академия, 2004. – 368 с.

9. Підготовка майстра виробничого навчання до занять: Метод. реком. / Укладач С.О. Заславська. - Донецьк: ДІПО ІПП, 2007. - 64 с.

10. Покутня О.Н. Сучасні технології навчання. – К.: Освіта, 2005. – С. 149-166.

11. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.- метод Посіб./ О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред.. О.І.Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192с

12. Радкевич В. Інноваційні процеси в сучасній професійній школі // Професійно- технічна освіта. - 2005. - № 7. - С. 9-11,

13. Ромадіна Л. Сучасні вимоги до уроку // Відкритий урок. - 2007. - № 6. - С. 6679.

14. Скакун В. А. Организация и методика профессионального обучения: Учебное пособие. - М.: ФОРУМ_ИНФРА, 2007. - 336 с.

15. Скакун В. А. Методическое пособие для преподавателей специальных и обще- технических предметов профессиональных учебных заведений. - М.: Институт развития проф. образования, 2001. - 184с.

16. Соломатін А. Організація уроку в умовах модернізації освіти.// Відкритий урок. - 2006. - № 10. - С. 3-16.

17. Устемиров К., Шамстов Н.С., Васильєв И.Б. Профессиональная педагогіка. - Алмати, 2005. - 431 с.

18. Челышкова М.Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов: Учебное пособие. - М.: Логос, 2002. - 432 с.

19. Шевчук С.С. Науково-методична діяльність педагога професійної школи: метод. посіб. / С.С. Шевчук. – Донецьк: ІПО ІПП УМО, 2012. – 116 с.

20. Шевчук С.С., Сілаєва І.Є. Сучасний урок в педагогічній та організаційно-

методичній діяльності керівних кадрів ПТНЗ / Методичні рекомендації. Донецьк, ДІПО ІПП, 2003р. - 60 с

21.Шевчук С.С. Урок теоретичного навчання у професійно-технічному навчальному закладі. Методичні рекомендації. – Донецьк, 2004р. -44 стор

ДОДАТОК 1

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДНЗ «СУМСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ БУДІВНИЦТВА ТА АВТОТРАНСПОРТУ»

Методична розробка уроку виробничого навчання

на тему:

«Контроль якості молока та

молочних продуктів»

Ділова гра , урок - проект

$C:\Users\Андрей\Desktop\734712027e04149a5229a0c37b95e805.jpg$

Розробила: Кураш Н.О.

майстер виробничого навчання

Тема уроку:	Контроль якості молока та молочних продуктів
Мета уроку: навчальна	формування в учнів цілісного розуміння про професійну діяльність контролера харчової продукції¸ перевірити та систематизувати професійні компетенції учнів з контролю кількості та показників якості молочної сировини та готової продукції, з контролю за споживчим маркуванням у відповідності до вимог нормативної документації
розвивальна	сприяти набуттю учнями проблемно-професійного досвіду, розвитку інформаційно-цифрових та загальнокультурних компетентностей , критичного та творчого мислення, активності й самостійності учнів, індивідуальної та групової підзвітності, міжособистісного спілкування та співпраці у сфері майбутньої професійної діяльності
виховна	сприяти формуванню ключових компетентностей¸ комунікативної функції‚ дисциплінованості і відповідальності за кінцевий результат праці, ініціативності до знаходження нової інформації, виховувати взаємоконтроль та взаємопідтримку в учнях
Тип уроку	контрольно-перевірочний
Вид уроку	ділова гра , урок - проект
Дидактичне забезпечення	завдання для практичної роботи , нормативна документація ДСТУ 3662-97 «МОЛОКО КОРОВ’ЯЧЕ НЕЗБИРАНЕ. Вимоги при закупівлі» ¸ ДСТУ 4343:2004 «ЙОГУРТИ Загальні технічні умови»‚ інформаційні проекти, відеофільм «Виробництво йогурту »
Матеріально  технічне забезпечення	лабораторний посуд (мірний циліндр, хімічні склянки, конічні колби, піпетки, крапельниці, пробірки), титрувальна установка, ножиці‚ 0,1 моль/дм³ розчин NaOH, 1%-ний спиртовий розчин фенолфталеїну , вода дистильована, прилад «Рекорд», фільтри, еталон, ареометр , термометр, електронні терези, калькулятор, мультимедійний проектор, заохочувальні призи
Міжпредметні зв'язки	спеціальна технологія, техніка виконання лабораторних робіт‚ охорона праці‚ хімія‚ алгебра, інформаційні технології
Методи навчання	Метод кооперативного навчання¸ ігровий метод, метод проектних технологій

ПЛАН УРОКУ

I Організаційна частина

перевірка наявності учнів;

перевірка відповідності зовнішнього вигляду учнів вимогам безпеки праці при роботі в лабораторії

II Вступний інструктаж

• вступне слово майстра;

• повідомлення теми, мети уроку;

• повідомлення учням про вид проведення уроку;

• ознайомлення з етапами гри;

• представлення команд та журі;

• повідомлення про критерії оцінювання роботи учнів

І етап

(ТЕХНОЛОГІЧНА РОЗМИНКА)

Актуалізація опорних знань

• контроль учнів опорних знань з теми;

• підведення результатів

ІІ етап

(ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ)

• презентація інформаційних проектів;

• підведення результатів

III Поточний інструктаж та самостійна робота учнів

ІІІ етап

(ВИРОБНИЧЕ ЗАВДАННЯ)

Узагальнення, систематизація та застосування знань

• безпека праці при роботі в лабораторії

• видача практичних завдань;

• підготовка учнями своїх робочих місць;

• виконання практичних завдань;

• взаємоконтроль учнів;

• відео-екскурсія «Виробництво йогурту»;

• прибирання робочих місць;

• підведення результатів

IV Заключний інструктаж

Бесіда «вільний мікрофон».
На цьому уроці я дізнався (дізналася)…

На цьому уроці я навчився (навчилася)…

На цьому уроці найважчим для мене було…

На цьому уроці найцікавішим для мене було…

• обговорення з учнями досягнення мети уроку

• аналіз причин помилок учнів та засоби їх усунення;

• аналіз результативності взаємоконтролю;

• повідомлення результатів гри та переможців

• повідомлення та обґрунтування оцінок

• видача домашнього завдання

Етапи уроку - проекту

«Технохімічний контроль молочного виробництва»

Етапи	Вид діяльності	Задіяні особи
Організаційно-підготовчий етап	Аналіз проблеми, визначення мети та завдань проекту.	Кураш Н.О.
	Створення плану реалізації проекту	Кураш Н.О.
	Визначення всіх можливих напрямів діяльності	Кураш Н.О.
	Формування робочих груп – команд за напрямками діяльності в рамках проекту	Кураш Н.О. Учні ІІ курсу
	Планування діяльності та визначення завдань для кожної команди	Кураш Н.О. Учні ІІ курсу
Конструкторський етап	Визначення джерел та засобів збирання інформації	Кураш Н.О. Учні ІІ курсу
	Пошук та аналіз інформації згідно з напрямком роботи команд	Учні ІІ курсу
	Ознайомлення з тематикою наочних матеріалів, які необхідно створити	Кураш Н.О. Шаповал С. Матяш А.
Технологічний етап	Розробка сценарію проведення уроку виробничого навчання	Кураш Н.О. Шаповал С. Матяш А.
	Створення етапів гри	Кураш Н.О. Учні ІІ курсу
	Створення інформаційних проектів з обраних тем	Учні ІІ курсу
	Створення презентації сценарію уроку на тему «ТХК молочного виробництва»	Кураш Н.О.
	Підготовка відео-екскурсії «Виробництво йогурту »	Кураш Н.О. Учні ІІ курсу
Завершальний етап	Обговорення та аналіз результатів роботи над проектом	Кураш Н.О. Учні ІІ курсу
	Оформлення матеріалів проекту в електронному та друкованому вигляді	Кураш Н.О.
	Проведення уроку - проекту на тему: «ТХК молочного виробництва»	Кураш Н.О. Учні ІІ курсу

I Організаційна частина

Майстер Добрий день! Ми раді вітати Вас сьогодні на уроці! На початку я хочу почути рапорт чергового .

Учень доповідає майстру про присутність учнів, про наявність в них спецодягу та про готовність до уроку.

II Вступний інструктаж

Майстер Сьогодні ми проводимо контрольно-перевірочний урок , на якому ми підведемо підсумки – чому ми з вами навчилися і яким чином зможемо застосувати свої знання та вміння на практиці. Отже тема та мета нашого уроку…

Майстер повідомляє учням тему та мету уроку.

Майстер Сьогоднішній урок незвичайний – він проходить у виді ділової гри. Ми проведемо віртуальну екскурсію на молочне підприємство по всіх технологічних етапах виробництва. Перед нами дві команди: І команда - «Лабораторія по прийманню молока», 2 команда - «Лабораторія по контролю за якістю готової продукції». Я пропоную нам познайомитись з командами та журі.

Команди вітають одна одну.

Майстер представляє членів журі.

Майстер Наша гра складається з 3 етапів - конкурсів:

Технологічна розминка
Виробниче завдання
Презентація проектів

Майстер як Ви вважаєте ‚ що буде оцінюватись в ході нашого уроку?

Майстер спілкується з цього приводу з учнями та вислуховує їх припущення

І конкурс

(ТЕХНОЛОГІЧНА РОЗМИНКА)

Майстер З чого починається будь-який технологічний процес виробництва харчових продуктів?

Майстер спілкується з учнями.

Майстер Отже перший етап виробничого ланцюгу – це приймання сировини на підприємство. На вашу думку цей етап може істотно вплинути на випуск високоякісної продукції?

Майстер спілкується з учнями.

Майстер Кожен з вас по черзі отримає запитання. За правильну відповідь команда отримує бал. Якщо член команди не дає відповіді або вона помилкова, можливість отримати цей бал переходить до наступної команди-суперника. Якщо умови конкурсу зрозумілі, переходимо до питань.

№	Питання
1	Що таке партія молока?
2	В якій тарі надходить молоко на підприємство?
3	З якої тари можна проводити відбір проб?
4	Який інструмент застосовують для перемішування молока?
5	Точкова проба – це…
6	Яким чином проводиться відбір точкових проб?
7	Об’єднана проба – це….
8	Яким чином проводиться відбір об’єднаної проби?
9	Яку кількість молока відбирають з об’єднаної проби для аналізу?
10	При якій температурі проводять фізико-хімічні аналізи молока?
11	Яким чином готують пробу для фізико-хімічних досліджень якості?
12	Під час закупівлі молока в кожній партії визначаються…
13	Ґатунки молока
14	За якими показниками якості встановлюється ґатунок молока?
15	Сучасні прилади для проведения экспрес-аналізів молока
16	Переваги даних приладів

Підведення результатів конкурсу

ІІ конкурс

(ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТІВ)

Майстер На черзі ІІ конкурс – Презентацій інформаційних проектів. Цей конкурс оцінюється за наступними критеріями:

1. Інформаційна змістовність проекту

2. Презентація проекту

3. Оформлення проекту

Максимальна кількість балів - 10

Команда презентує інформаційний проект на тему:

«Що необхідно знати про молоко»

Команда презентує інформаційний проект на тему

«10 фактiв про йогурт»

Підведення результатів конкурсу

III Поточний інструктаж та самостійна робота учнів

ІІІ конкурс

(ВИРОБНИЧЕ ЗАВДАННЯ)

Майстер Дякую за ваші відповіді. Сподіваюсь, що ви задоволені своїми результатами. Після приймання необхідно провести контроль якості молока. Т. ч. ми переходимо до ІІ конкурсу – виробниче завдання ¸ в якому необхідно:

1. Аргументувати доцільність визначення показника якості молока

2. Підготувати робоче місце

3. Виконати контроль якості показника з дотриманням вимог безпеки праці та відповідної методики

4. Зробити висновок

Максимальна кількість балів – 15

Якщо умови конкурсу зрозумілі нам необхідно нагадати один одному вимоги безпеки праці при роботі в лабораторії.

Майстер проводить фронтальне опитування учнів

з питань безпеки праці на робочому місці при виконанні виробничих завдань

Майстер Розпочнемо ми з команди «Лабораторія по прийманню молока» . Ви отримуєте виробниче завдання:

• органолептичні показники якості;

• температура та густина молока;

• ступінь чистоти молока за еталоном;

• титрована кислотність;

• фальсифікація молока – визначення наявності соди в молоці.

Крім того команда-суперник має право отримати додаткові 3 бали , якщо прокоментує вірність та якість виконання виробничого завдання вимогам ДСТУ та виявить помилки в роботі

Учні І команди виконують виробниче завдання.

Команда-суперник уважно спостерігає та

коментує вірність та якість виконання аналізів

Майстер після перевірки якості молока ми переходимо до виробництва молочної продукції. Сьогодні ми виробляємо продукт який полюбляють і маленькі і дорослі – це йогурт. Заглянемо до виробничого цеху.

Відео-екскурсія «Виробництво йогурту»

Майстер йогурт ми приготували і зараз ми звертаємось до команди по контролю якості готової продукції перевірити його якість. Виробниче завдання для вашої лабораторії включає:

• споживче маркування йогурту;

• маса нетто продукту;

• органолептичні показники якості;

• титрована кислотність :

• натуральність барвника.

Майстер Нагадую вам , що команда-суперник має право отримати додаткові 3 бали, якщо прокоментує вірність та якість виконання виробничого завдання вимогам ДСТУ та виявить помилки в роботі

Учні команди виконують виробниче завдання.

Команда-суперник коментує вірність та якість виконання аналізів

Підведення результатів конкурсу

IV Заключний інструктаж

Майстер шановні команди, чи сподобався вам сьогоднішній урок? Що вам запам’яталось найбільше? На що ми звернули вашу увагу? Зараз ми проведемо опитування з цього приводу.

Майстер спілкується з учнями методом «вільний мікрофон».

На цьому уроці я дізнався (дізналася)…

На цьому уроці я навчився (навчилася)…

На цьому уроці найважчим для мене було…

На цьому уроці найцікавішим для мене було…

Майстер чи досягли ми сьогодні нашої мети?

Обговорення з учнями досягнення мети уроку

Майстер проводить аналіз причин помилок учнів та результативності роботи

Майстер для повідомлення результатів конкурсу та визначення команди переможців ми надаємо слово шановному журі.

Журі визначає переможців. Нагородження команди.

Повідомлення та обґрунтування оцінок. Видача домашнього завдання

Майстер Наш урок підходить до кінця. Ми підвели підсумки гри, продемонстрували та застосували знання та практичні вміння, дізнались багато корисної та цікавої інформації . Сподіваюсь , що сьогодні всі задоволені своїми результатами. Дякую за урок!

ДОДАТОК 2

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДНЗ «СУМСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ БУДІВНИЦТВА ТА АВТОТРАНСПОРТУ»

Методична розробка уроку виробничого навчання

на тему:

«Визначення показників якості кефіру»

Урок-конкурс

Розробила: Кураш Н.О.

майстер виробничого навчання

Тема уроку:	Визначення показників якості кефіру
Мета уроку: навчальна	формування в учнів цілісного розуміння про професійну діяльність контролера харчової продукції¸ перевірити та систематизувати професійні компетенції учнів з контролю кількості та якості за органолептичними та фізико-хімічними показниками якості кефіру різних торгових марок, з контролю споживчого маркування у відповідності до вимог нормативної документації
розвивальна	сприяти розвитку інформаційно-цифрових та загальнокультурних компетентностей , критичного та творчого мислення, активності й самостійності учнів, індивідуальної та групової підзвітності, міжособистісного спілкування та співпраці
виховна	сприяти формуванню ключових компетентностей¸ комунікативної функції‚ дисциплінованості і відповідальності за кінцевий результат праці, ініціативності та інтересу до знаходження нової інформації, виховувати взаємоконтроль та взаємопідтримку в учнях
Тип уроку	урок комплексного застосування знань, умінь і навичок
Вид уроку	урок-конкурс
Дидактичне забезпечення	завдання для практичної роботи , нормативна документація ДСТУ 4417:2005 «Кефір. Загальні технічні умови»‚ інформаційні проекти, відеофільм «В гостях у Кефіра»
Матеріально  технічне забезпечення	лабораторний посуд (мірний циліндр, хімічні склянки, конічні колби, піпетки, крапельниці, пробірки), титрувальна установка, ножиці‚ 0,1 моль/дм³ розчин NaOH, 1%-ний спиртовий розчин фенолфталеїну , вода дистильована, калькулятор, мультимедійний проектор, заохочувальні призи
Міжпредметні зв'язки	спеціальна технологія, техніка виконання лабораторних робіт‚ охорона праці‚ хімія‚ алгебра, інформаційні технології
Методи навчання	Інтерактивне навчання в малих групах ¸ проблемне навчання, ІКТ

ПЛАН УРОКУ

I Організаційна частина

перевірка наявності учнів;

перевірка відповідності зовнішнього вигляду учнів вимогам безпеки праці при роботі в лабораторії

II Вступний інструктаж

• вступне слово майстра;

• повідомлення теми, мети уроку;

• повідомлення учням про вид проведення уроку;

• представлення команд‚ обирання капітанів;

• делегування одного учасника в групу експертів;

• ознайомлення з видами конкурсів;

• повідомлення про критерії оцінювання роботи учнів

1 Конкурс-розминка

«Запитай у фахівця»

• взаємоконтроль учнів опорних знань з теми;

• підведення результатів конкурсу

2 Конкурс-домашнє завдання

«Цікаво знати‚ що...»

• презентація інформаційних проектів;

• відео-екскурсія «В гостях у Кефіра»;

• підведення результатів конкурсу

III Поточний інструктаж та самостійна робота учнів

3 Конкурс «Перевірте нам на якість

Наш улюблений напій!»

• безпека праці при роботі в лабораторії

• видача виробничх завдань;

• підготовка учнями своїх робочих місць;

• виконання виробничих завдань;

• взаємоконтроль учнів;

• прибирання робочих місць;

• підведення результатів конкурсу

IV Заключний інструктаж

• обговорення з учнями досягнення мети уроку

• підведення підсумків роботи команд;

• нагородження переможців;

• аналіз причин помилок учнів та засоби їх усунення;

• аналіз результативності взаємоконтролю;

• повідомлення та обґрунтування оцінок;

• видача домашнього завдання

Хід уроку

Майстер Добрий день! Я рада вітати вас сьогодні на уроці! На початку я хочу почути про присутність учнів та про їх готовність до уроку.

Учень доповідає майстру про присутність учнів, про наявність в них спецодягу та про готовність до уроку.

Майстер Сьогодні у нас урок комплексного застосування знань, умінь і навичок на тему «Кефір до Вашого столу. Контроль кількості та якості кефіру різних торгових марок », на якому ми підведемо підсумки – чому ми з вами навчилися і яким чином зможемо застосувати свої знання та вміння на практиці. Отже тема та мета нашого уроку…

Майстер повідомляє учням тему та мету уроку.

Майстер Сьогоднішній урок незвичайний – ми проведемо його у формі гри. Перед нами команди: « Весела ферма» , «Слов'яночка» та команда «Добряночка».

Учнівська підгрупа заздалегідь поділяється на 3 команди по 5 осіб.

Команди обирають своїх капітанів та вітають одна одну.

Кожна команда обирає свого капітана та делегує одного учасника в групу експертів. Група експертів включає представників кожної команди і майстра. Завдання групи - оцінити роботу малих груп і окремих учнів. Експерти можуть після виконання завдання командами доповнювати або спростовувати відповіді, заробляючи тим самим додаткові бали для своєї команди і свою оцінку.

Майстер Наш урок складається з 3 конкурсів. В першому - ви перевірите опорні знання один одного, у другому - визначите показники якості кефіру різних торгових марок. У заключному конкурсі ви побачимо результати вашого домашнього завдання.

Кожен конкурс оцінюватиме шановна група експертів таким чином:

№	Конкурс	Максимальна кількість балів
1	Запитай у фахівця	4
2	Перевірте нам на якість Наш улюблений кефір!	12
3	Цікаво знати‚ що...	10

Майстер Як ви вважаєте ‚ що буде оцінюватись в ході нашої роботи на уроці?

Майстер спілкується з цього приводу з учнями

та вислуховує їх припущення :

І Конкурс-розминка «Запитай у фахівця»

Майстер Кожен учень підготував питання команді-супернику. Вірна відповідь – 1бал, якщо невірна – можливість відповісти переходить до іншої команди.

Максимальна кількість балів за конкурс - 4

По закінченню розминки група експертів підводить підсумки:

• повідомляє кількість запитань‚ що були задані командам;

• повідомляє кількість правильних відповідей;

• оголошує кількість балів кожної команди.

ІI Конкурс-домашнє завдання

«Цікаво знати‚ що... »

Майстер Переходимо до заключного етапу нашого уроку. Останній конкурс – домашнє завдання. Ви отримали завдання підготувати інформаційні проекти, об'єктом дослідження якого буде кефір. Ваше домашнє завдання має назву ”Цікаво знати‚що...”. Ви мали знайти цікаві відомості про кефір та представити результати вашої роботи на уроці у вигляді інформаційного проекту. Розпочне цей конкурс команда ” Весела ферма ”.

Максимальна кількість балів за конкурс - 1О

По закінченню презентації останнього проекту майстер дякує командам та спілкується з ними з приводу ‚ що їм сподобалось та запам'яталось.

Група експертів підводить підсумки конкурсу.

ІІІ Конкурс «Перевірте нам на якість

Наш улюблений кефір!»

Майстер Уявіть собі¸ що ви - працівники лабораторії . І до вас звертаються з проханням проаналізувати якість кефіру різних торгових марок. Тому другий конкурс так і називається «Перевірте нам на якість Наш улюблений кефір! ». Ваше виробниче завдання:

Провести контроль:

• органолептичних показників якості продукту

• титрованої кислотності кефіру

• маси нетто продукту

• споживчого маркування на відповідність вимогам нормативної документації.

Проаналізувати роботу команди – суперника.

Майстер видає командам завдання практичної роботи.

Максимальна кількість балів за конкурс - 12

Майстер Шановні учні, як ви вважаєте, на що буде звертатись увага в ході виконання практичного завдання?

$F:\КУРАШ\УРОКИ-ПРОЕКТИ\КЕФІР ДО ВАШОГО СТОЛУ\фото урока\IMG_9206.JPG$

Майстер спілкується з командами з цього приводу…

Майстер Отже¸критерії оцінювання наступні:

Критерії оцінювання	Бали
Організація робочого місця	2
Відповідність виконання виробничого завдання методикам контролю якості. Обробка результатів аналізу	5
Робота з лабораторним посудом¸ інструментом та хімічними розчинами	3
Робота з нормативною документацією на готову продукцію	1
Дотримання вимог безпеки праці та виробничої санітавії	1

Тому перед тим як розпочати роботу давайте нагадаємо один одному вимоги безпеки праці при роботі в хіміко-бактеріологічній лабораторії.

Майстер перевіряє та доповнює знання учнів з безпеки праці

Майстер Добре! А зараз можна приступати до виконання завдань. Органолептичну оцінку якості та контроль маркування вашого продукту ви продемонструєте по черзі, а визначення кислотності кефіру – одночасно, вірність якого будуть контролювати шановні експерти. Вкінці вашої роботи ми заслухаємо їх висновки.

Команди по черзі починають виконувати виробниче завдання.

В кінці конкурсу експерти підводить підсумки та оголошують результати.

Майстер А зараз я пропоную вам здійснити невеличку подорож. Ми вже дуже багато про нього дізнались і тому настав час завітати в гості до Кефіру.

Показ відеофільму «В гостях у Кефіра»

Після перегляду фільму слово надається групі експертів‚

яка підводе підсумки уроку:

- оголошує загальні суми балів команд за 3 конкурси;

- визначає переможців.

Майстер поздоровляє команду переможців та нагороджує учнів.

Після нагородження майстер спілкується з учнями методом «вільний мікрофон». з приводу допущених помилок та засобів їх усуненння в подальшій роботі ‚ аналізує роботу кожного учня на уроці у відповідності до критеріїв оцінювання¸ виставляє оцінки та видає домашнє завдання.

Майстер Наш урок-конкурс підходить до кінця. Ви дуже гарно продемонстрували та застосували знання та практичні вміння під час виконання виробничих завдань, навчились самостійно творчо мислити, збирати та аналізувати цікаву інформацію та багато іншого. Сподіваюсь , що сьогодні всі задоволені своїми результатами. Дякую за урок!

Виробниче завдання

Тема: Визначення показників якості кефіру «________________________»

Учень____________________________________________________________

Завдання №1: Контроль маси нетто продукту

Формула для розрахунку маси нетто:

Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання № 2: Визначення органолептичних показників якості продукту

Лабораторний посуд та матеріали:______________________________________________

_____________________________________________________________________________

№	Найменування показника	Метод визначення	Вимоги ДСТУ 4417:2005	Фактично
1
2
3

Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання № 3: Визначення титрованої кислотності продукту

Лабораторний посуд та матеріали:______________________________________________

__________________________________________________________________

Формула для розрахунку кислотності:

Вимоги ДСТУ 4417:2005 до кислотності продукту:_____________________°Т

Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання № 4: Контроль споживчого маркування продукту

Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________________

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 2

Оцінки та відгуки

Dyrbaba Olga 04.06.2021 в 09:38

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0
Терновская Виктория 19.02.2021 в 13:56

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0