Інсценізація народної казки " Чия мова найкраща?"

 Сценарій казки

 «Чия мова найкраща?»

 (до Дня рідної мови)

Дійові особи: Дівчинка Марися, чарівник, сусідка, люди(5 осіб), автор.

Дії відбуваються і в селі, і в лісі.

 Автор: Жила собі дівчинка Марися, і не було у неї нікого: ні батьків, ні родичів. Любила дівчинка блукати лісом, роздивлятися квіти і трави, розмовляти з пташками і деревами . Пішла якось дівчина  в ліс по  ягоди. Зустріла чарівника.

Дівчинка: Добрий день, дідусю!

Дід: Доброго дня, дівчинко!

Дівчинка: Чому ви, дідусю, самі блукаєте у лісі? За вас  буде хвилюватися ваша родина!

Дід: Немає у мене сім'ї, дитино, сам- самісінький живу.

Дівчинка: Візьміть, дідусю, ягідки  я зібрала, пригощайтесь!

Дід: Дякую, дівчинко. Ти дуже чуйна! А відгадай - но, загадку!

Дівчинка: О!Я люблю загадки! Кажіть, дідусю!

Дід: Яка мова – найкраща?

Дівчинка: Найкраща мова – пташина.

Дід: Бувай, дівчинко! Може, ще зустрінемось.

Прийшла Марися у село. Назустріч їй сусідка.

Сусідка:  Як, Марисю, назбирала ягід?

Дівчинка: Цінь- цінь – цвірінь!

Сусідка: Що, Марисю, жартуєш зі мною?

 Дівчинка: Цінь- цінь – цвірінь!

 Сусідка:Негарно, дитинко, так жартувати зі старшими! ̶  образилася сусідка.

Дівчинка: Цінь- цінь – цвірінь!

Автор: Засмутилася дівчина і зрозуміла , що з нею щось незрозуміле коїться. Тепер вона розуміла мову солов'їв, сорок, яструбів, синиць,  ластівок, горобців, а вони розуміли Марисю, але зовсім не розуміли її люди.

І зрозуміла Марися, що неправильно відгадала чарівникову загадку. Що ж тепер робити?  Гірко плакала дівчинка.

Люди намагалися її допомогти.Оточили її та дають поради:

• 1.Треба тобі, Марисю, до лікаря!
• 2. А може, до знахаря?

   - 3.  Може, треба пити пташині  яйця?

• 4.Ой дівчинко, як же ж тобі допомогти?
• 5. Я чув, що в лісі живе чарівник. Може, він допоможе?

Пішла Марися в  ліс з надією зустріти дідуся – чарівника. Блукала- блукала по лісу і таки зустріла дідуся.

Дівчина:Цінь- цінь – цвірінь!

Дід: А це ти, дівчинко? Ну що? Ти щаслива?

Дівчинка: Цінь- цінь – цвірінь! Цінь- цінь – цвірінь! Цінь- цінь – цвірінь!Тьох- тьох. Фіть- віть. Цінь- цінь – цвірінь! Цінь- цінь – цвірінь( Пташиною мовою прощебетала дівчина, що Найгарніша мова – рідна мова, мова, якої її навчили батьки!)

Дідусь , помахав головою і пішов.

Іде дівчинка і побачила гарну квіточку і сказала про це вголос:

Дівчина: Яка ж ти гарна , червона квіточко! Радіє, танцює, співає. « А я у гай ходила по квітку ось яку, А там дерева люлі, і все отак зозулі: Ку- ку! Я зайчика зустріла: дрімав він на горбку, була б його спіймала: зозуля ізлякала Ку-ку!»

Автор: Так старий чарівник навчив дівчинку цінувати те, що маєш. Тепер Марися шанувала рідну мову, людей , які її підтримували у біді.

Текст казки вміщено у підручнику Українська мова, 5клас. Автор О.П.Глазова, с.14

Підготувала сценарій казки

 вчитель української мови та літератури

Преображенського ліцею Затишнянської сільської ради

 Галина ЗАДОРОЖНЯ