1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструкційні картки  для лабораторних робіт  з фізики 

уч_____________ 7  класу

Охтирської загальноосвітньої школи 

І-ІІІ ступенів № 8

 

_______________________________________________

(Прізвище, ім’я)

Інструкція безпеки для кабінету (лабораторії) фізики  загальноосвітньої середньої школи

Вимоги безпеки перед початком роботи

1.       Чітко з'ясувати порядок і правила безпечного проведення досліду.

2.       Звільнити робоче місце від усіх непотрібних для роботи предметів і матеріалів.

3.       Перевірити   наявність   і надійність   з'єднувальних провідників, приладів та інших предметів, необхідних для виконання завдання.

4.       Починати виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.

5.       Виконувати тільки ту роботу, що передбачена завданням або доручена вчителем. 

Вимоги безпеки під час виконання роботи

1.       Бути уважними і дисциплінованими, точно виконувати вказівки вчителя.

2.       Розмістити прилади, матеріали, обладнання на своєму робочому місці так, щоб запобігти їх падінню або перекиданню.

3.       Під час проведення дослідів не допускати граничних навантажень вимірювальних приладів.

4.       Слідкувати за справністю всіх кріплень у приладах і пристроях. Не торкатися обертових частин машин і не нахилятися над ними.

5.       Для складання експериментальних установок користуватися провідниками з міцною ізоляцією без видимих порушень (з наконечниками і запобіжними чохлами).

6.       Складаючи електричне коло, уникати перетину провідників. Користуватися провідниками із відпрацьованою ізоляцією і вимикачами відкритого типу забороняється!

7.       Користуватися інструментом з ізолюючими ручками.

8.       Після закінчення роботи вимкнути джерело електроживлення, а потім розібрати електричне коло.

9.       Не залишати робоче місце без дозволу вчителя. Вимоги безпеки після закінчення роботи

Прибирати робоче місце після закінчення практичного заняття з дозволу вчителя.

Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях

У разі травмування (поранення, опіку тощо) або при поганому само-

почутті повідомити вчителя.                              

Лабораторна робота № 1             Дата _______________

Тема. Ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки шкали приладу.

Мета: визначити межі вимірювання й ціну поділки шкал різних вимірювальних приладів.

Обладнання: лінійка, термометр, секундомір, мензурка, транспортир та інші вимірювальні прилади.

Хід роботи

1.    Перед початком виконання роботи переконайтеся, що ви знаєте відповіді на такі запитання (впишіть номери правильних відповідей у таблицю 2 ) 

Таблиця 1 

А) Що називається вимірювальним приладом?		1. Це значення найменшої поділки шкали вимірювального приладу
Б) Як визначити межі вимірювального приладу?		2. Для цього необхідно різницю двох будь-яких значень величини, наведених на шкалі, поділити на кількість поділок між ними.
В) Що таке ціна поділки шкали?		3. Для цього необхідно знайти найбільше і найменше значення фізичної величини, які можна виміряти певним приладом
Г) Як визначити ціну поділки шкали?		4. Це прилад для вимірювання фізичної величини

А)
Б)
В)
Г)

Таблиця 2

2.    Яких правил техніки безпеки слід дотримуватися, працюючи з термометром?____________________________________________

3.    Розгляньте шкали вимірювальних приладів.

4.    Заповніть таблицю

Назва  приладу	Фізична величина, вимірювана приладом	Одиниця величини	Позначки шкали
			Нижня межа	Вер хня межа	Ціна поділки	Похибка вимірювання
Лінійка
Термометр
Секундомір
Мензурка
Транспортир

5.    Висновок: у даній лабораторній роботі ми ознайомилися з такими вимірювальними приладами: ___________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________

та навчилися визначати________________________________________

____________________________________________________

 

Оцінка ________________

 

Лабораторна робота №  2            Дата _______________ Тема. Вимірювання об’єму твердих тіл, рідин i сипких матеріалів. Мета: навчитися визначати об’єми рідин, твердих тіл (правильної та неправильної форми) і сипких матеріалів

Обладнання: мірний циліндр або мензурка; лінійка; посудина з водою; тіло неправильної форми; тіло, що має форму прямокутного паралелепіпеда; невелика колба; склянка.

Хід роботи.

 Підготовка до експерименту

1.  Перш ніж розпочати вимірювання, пригадайте:

а) як визначити ціну поділки шкали засобу вимірювання;

б) як правильно знімати показання мірного циліндра; 

в) яких заходів безпеки слід дотримуватися,  працюючи з мензуркою.

Довжина тіла   l,  см	Ширина тіла b, см	Висота тіла   h, см	Об’єм тіла V=lbh, см3

2.  Визначте й запишіть ціну поділки лінійки та мірного циліндра.   С_л = _______ ;  С_м.ц. =___________ .

3.  Визначте об’єм тіла правильної геометричної форми за допомогою лінійки.

4.  Насипте у посудину піску, струсіть його та визначте його об’єм. V_піску= _____________см³.

5.  Виміряйте об’єм тіла неправильної геометричної форми за допомогою мірного циліндра.

6.  Визначте об’єм тіла правильної геометричної форми за допомогою мірного циліндра.

 

Вид тіла	Початковий    об'єм води V1, см3	Об’єм тіла і води V2, см3	Об’єм тіла  V=V2 –V1
			см3	м3
Тіло правильної геометричної форми
Тіло неправильної геометричної форми

Висновок:   при   виконанні   лабораторної роботи   ми навчилися вимірювати_______________ за допомогою _____________________

________. На точність одержаних нами результатів не вплинули: ____ температура навколишнього повітря; ____ температура води у мірному циліндрі;  ____ неточність при визначенні мірних величин;  ___ неправильно визначена ціна поділки приладів.  Набуті навички знадобляться  ___________________________________

Оцінка _____________

 

 

 

Лабораторна робота № 3 Дата _______________ Тема. Вимірювання розмірів малих тіл різними способами.

 Мета: навчитися виконувати   виміри    способом рядів Обладнання:  лінійка, горох, пшоно, нитка,  олівець.

Хід роботи

1.                  Покладіть впритул до лінійки кілька (20-25 штук) горошин  у ряд. Виміряйте довжину ряду і обчисліть діаметр однієї горошини.

2.                  Визначте так само розмір крупинки пшона (або зернятка маку). Щоб зручніше було укладати і лічити крупинки, скористайтеся гострим олівцем. Спосіб, яким ви визначили розмір тіла, називають способом    рядів.

3.                  Намотайте на олівець нитку впритул кілька витків (8-10), виміряйте довжину витків і обчисліть товщину нитки.  

4.                  Визначте способом рядів діаметр молекули, користуючись фотографією (збільшення – 70000000 раз).

Дані всіх дослідів і здобуті результати запишіть у таблицю:

№		Кількість частинок у ряді	Довжина ряду, мм	Розмір однієї частинки, мм
1	Горох
2	пшоно
3	нитка
				на фотографії	Справжній  розмір
4	молекула

 

 

Висновок. Під час виконання роботи ми вивчали

____________________________ _________________, визначили

__________________________ та______________ нитки, а також

__________________________  молекули. На точність одержаних нами результатів не вплинули: ____ температура навколишнього повітря;  ____ неточність при визначенні мірних величин;  ___ неправильно визначена ціна поділки приладів.  Набуті навички знадобляться  

________________________________________________

 

Оцінка _______________

 

 

 

 

 

 

 

Лабораторна робота № 4             Дата _______________ Тема. Визначення періоду обертання та швидкості руху по колу. Мета: вимірити період обертання тіла під час його руху по колу, визначити кутову та лінійну швидкості руху.

Обладнання:  невеликий тягарець на нитці, аркуш паперу з накресленим на ньому колом,  лінійка з поділками, годинник із секундною стрілкою.

Хід роботи

1.    Зробіть на нитці вузлик на відстані приблизно 30-40 см від кінця нитки, прикріпленої до тягарця.

2.    Візьміть нитку за вузлик і розкрутіть тягарець так, щоб він рухався по колу в горизонтальній площині (див. рисунок). Постарайтеся, щоб радіус цього кола приблизно збігався з радіусом накресленого кола.

3.    Виміряйте час, протягом якого тягарець зробить 10-15 повних обертів.

4.    Повторіть дослід ще раз, збільшивши швидкість руху тягарця.

5.    Обчисліть період обертання, кутову та лінійну швидкість руху тягарця для кожного із двох дослідів.  Результати вимірювань занесіть до таблиці.

6.    Проаналізувавши хід експерименту, сформулюйте висновок.

Висновок. Під час виконання роботи ми вивчали _________________

____________________________________, визначили ______________ __________, _____________________ та__________________ ____________  обертання тягарця. З’ясували, що із зростанням швидкості руху тягарця період зростає (зменшується) (підкреслити правильне)

 

Оцінка _______________

 

 

Лабораторна робота № 5             Дата _______________

Тема. Дослідження коливань нитяного маятника.

Мета: навчитися визначати період і частоту коливань маятника; переконатися на досліді, що частота й період коливань математичного маятника не залежать від його амплітуди й маси, але залежать від довжини нитки. 

Обладнання: дві шашки, міцні нерозтяжні нитки, сантиметрова стрічка, лінійка, штатив із муфтою та лапкою, секундомір, важільні терези з важками.

Хід роботи

1  Визначте ціну поділки шкали лінійки: С_лін.= ___________.

2.  Закріпіть шашку на нитці, довжина  трохи більшою від 1 м.

3.  Установіть на краю стола штатив. Біля верхнього кінця штатива закріпіть за допомогою муфти кільце й підвісьте до нього одну з шашок.  4. Пересуваючи муфту уздовж штатива, установіть її на такій висоті, щоб шашка опинилася на відстані 3-5 см від горизонтально розташованої на підлозі лінійки.

5.    Відхиливши маятник на відстань 2-3 см від положення рівноваги, виміряйте час, протягом якого маятник виконає 20 коливань; визначте період і частоту коливань.

№ з/п	Довжина нитки  l, м	Амплітуда  А, см	Маса кульки  m, ум.од	Число коли ливань N	Час  коли ливань  t, с	Період коливань t T1  1 N1 с	Частота коливань N 1  1 , t1 Гц
1
2
3
4

6.    Збільшіть амплітуду коливань до 5-6 см, не міняючи довжини нитки. Обчисліть період і частоту.

7.    Повторіть дослід з двома шашками, не міняючи довжини нитки. Знову обчисліть період і частоту.

8.    Зменшіть довжину нитки вдвічі і повторіть дослід. Обчисліть період і частоту.

Для обчислень

9.    Результати вимірювань і обчислень занесіть до таблиці.

Висновок.  Ми дослідили коливання маятника і з’ясували, що період коливання залежить від _______________________________________ і не залежить від __________________________________________. На точність вимірювання могли вплинути__________________________ ____________________________________________________________

Оцінка ____________

Лабораторна робота №  6 Дата _______________ Тема. Вимірювання маси тіл. 

Мета: навчитися працювати з важільними терезами та за їхньою допомогою визначати масу тіл.

Обладнання: важільні терези; набір важків; два тіла для зважування; хімічна склянка; колба з водою.

Хід роботи 1. Уважно прочитайте правила зважування.

Правила зважування

1)      Терези ставлять перед собою, праворуч від них розташовують футляр з важками. 

2)      До початку  зважування  необхідно  перевірити,   чи зрівноважено терези.

Нагадуємо! Для зрівноважування терезів на легшу шальку потрібно покласти смужки паперу або картону.

3)      Зважуване тіло акуратно кладуть на ліву шальку терезів.

4)      Важки виймають з футляра спеціальним пінцетом і кладуть на праву шальку терезів.

5)      Починають зважування з важка, маса якого близька до маси зважуваного тіла. Якщо виявляється, що маса цього важка більша, ніж маса тіла, його ставлять назад у футляр, а на його місце кладуть важок меншої маси. Якщо маса важка недостатня для зрівноважування терезів, додають важки меншої маси, поки не буде досягнута рівновага.

6)      Зрівноваживши терези, підраховують загальну масу важків, що лежать на шальці, і за допомогою пінцета переносять їх назад у футляр.

7)      Закінчивши зважування, перевіряють, чи всі важки покладено у футляр і чи кожний з них знаходиться на призначеному для нього місці.

Нагадуємо! На шальки терезів не можна класти мокрі, брудні, гарячі тіла, наливати рідини й без використання підкладки насипати порошки.

2. Чітко дотримуючись правил зважування, визначте масу:

а)  запропонованих вам тіл;  б) порожньої склянки; в) склянки з певною кількістю води. 3.  Результати всіх зважувань занесіть до таблиці.

 

Зважуване тіло	Набір важків   на шальці	Маса тіла  т, г	Маса тіла m, кг

4. Обчисліть масу води в склянці як різницю мас склянки з водою (т_в) і порожньої склянки (т_п): mm_в m_c=____________________

=_____________________

 

 Висновок:   при   виконанні   лабораторної роботи   ми навчилися вимірювати _______________________________ за допомогою

__________________________.       Набуті       навички        знадобляться

______________________________________________

 

Оцінка _________________

 

 

Лабораторна робота № 7             Дата _______________

Тема. Визначення густини речовини (твердих тіл і рідин).

Мета: визначити густину твердих тіл і рідини.

Обладнання: терези з важками; мірний циліндр; лінійка; досліджувані тверді тіла (дерев’яний брусок, металевий циліндр з ниткою); склянка з досліджуваною рідиною.

Хід роботи 1. Перш ніж розпочати вимірювання, згадайте: 

а) за якою формулою обчислюють гу-

                               S                         V

стину: 1)  ____,  2)   ____,

V           m m

3)   _____. V

б) за допомогою яких приладів можна визначити об’єм твердого тіла. Лінійка___; мензурка  ___ ;    терези  ___;  секундомір____.

2.    Визначте й запишіть ціну поділки

шкали лінійки С_л= _____ та ціну поділки шкали мірного циліндра.

С _м.ц. = ________

3.    Визначте об’єм бруска за допомогою лінійки. l=____см, b=____cм, h=____см.  V=lbh= ___________см³

4.    Виміряйте масу бруска за допомогою терезів. m=_____г 

5.    Обчисліть густину речовини, з якої виготовлено брусок у г/см³ та кг/м³.  

6.Обчисліть об’єм металевого тіла за допомогою мірного циліндра (рис. 1) за формулою: V_т V₂ V₁ ___________см³. 7. Виміряйте масу металевого тіла за допомогою терезів.

 т_т = ________ г.

8.      Обчисліть густину металу, з якого виготовлено тіло, і виразіть її у г/см³ та кг/м³.  

9.      Визначте масу склянки з досліджуваною рідиною. 

10.  Перелийте рідину в мірний циліндр і визначте її об’єм.  

11.  Зважте порожню склянку та обчисліть масу досліджуваної рідини.

m₂=_________г. m_p= m_1– m₂= ______________ г.

12.  Обчисліть густину досліджуваної рідини і виразіть її у г/см³ та кг/м³.

Досліджуване тіло

Маса m, г

Об’єм V, см3

m Густина   V

Речовина

г/см3

кг/м3

Брусок

Металеве тіло

Рідина

 

Висновок: виконуючи лабораторну роботу, ми навчилися визначати ______________________________ та користуватися таблицями. На точність отриманих результатів могли вплинути такі фактори: ____ невизначена температура води в мензурці; _____ неточність у вимірюваннях маси і об’єму; ____ нерівність поверхні столу; _____ невідцентровані терези; _______ протяг у кімнаті.             

Оцінка _________________

 

 

 

 

Лабораторна робота № 8 Дата _______________ Тема. Дослідження пружних властивостей тіл.

Мета: визначити жорсткість пружини навчального динамометра на основі вимірювань видовження пружини для різних значень сили тяжіння F_T = mg, яка зрівноважує силу пружності на основі закону Гука

Обладнання: штатив з муфтами і лапкою, спіральна пружина, набір тягарців, лінійка з міліметровими поділками.

Хід роботи

1.      Закріпити на штативі динамометр.

2.      Поряд зі шкалою динамометра чи за нею встановити і закріпити лінійку з міліметровими поділками.

3.      Відмітити початкове положення стрілки динамометра.

4.      Підвісити до пружини динамометра тягарець відомої маси т і виміряти викликане ним видовження пружини х.

5.      До першого тягарця додати другий, третій тощо тягарці, записуючи щоразу видовження пружини х.

6.      За даними   вимірювань   обчислити   жорсткість пружини за формулою .

7.      Результати вимірювань і обчислень записати в таблицю:

№	т, кг	mg, Η	х, м	k, Н/м
1
2
3
4

8.      За результатами вимірювань побудувати графік залежності сили пружності від видовження і, користуючись ним, визначити середнє значення жорсткості пружини.

 

Висновок.       Під       час       виконання       роботи       ми       визначали 

_________________________________, виявили, що він залежить (не залежить)  від ___________________________. Причиною похибки вимірювання є ____________________________________________.

На точність отриманих результатів вплинули ____________________

______________________________________________

Оцінка _____________

 

Лабораторна робота № 9 Дата _______________ Тема. Вимірювання коефіцієнта тертя ковзання. 

Мета: визначити коефіцієнт тертя дерева по дереву, побудувати графік залежності сили тертя від сили нормальної реакції опори.  Обладнання: дерев’яний брусок із отворами, дерев’яна лінійка, набір тягарців, динамометр.

Хід роботи

1.       Зобразіть на рисунку сили, що діють на брусок, який за допомогою  динамометра          рівномірно       переміщають по горизонтальній  поверхні.

2.       Покладіть бру-

сок            широкою

гранню на горизонтально розташовану дерев’яну лінійку й за допомогою динамометра рівномірно переміщайте його по лінійці. Запишіть покази динамометра. 

3.       Зваживши брусок, визначте силу нормальної реакції опори.   

4.       Повторіть дії, описані в п. 1 і 2, навантаживши брусок спочатку одним, потім двома, а потім трьома тягарцями.

№  досліду	Сила тертя Fтер =Fпруж, Н	Сила реакції опори N=P , Н	Коефіцієнт Fтер тертя      N
1				Широка грань
2
3
4
1				Вузька грань
2
3
4

5.       Результати вимірювань занесіть до таблиці.

6.       Обчисліть коефіцієнт тертя ковзання для кожного з чотирьох дослідів. Результати обчислень занесіть до таблиці.

7.       Покладіть брусок на вузьку грань і повторіть досліди.

 

 

Для обчислень:

7. Порівняйте отримані вами значення коефіцієнта тертя ковзання дерева по дереву один з одним та з табличним значенням.

Висновок.       Під       час       виконання       роботи       ми       визначали 

_________________________________,          виявили,          що           він

_______________________ від площі опори. Причиною похибки вимірювання є  ________________________________.  На точність отриманих результатів вплинули _________________________________

Оцінка _____________

 

 

 

 

Лабораторна робота № 10 Дата _______________ Тема. З’ясування умов плавання тіла.

Мета: на досліді з’ясувати умови, за яких тіло плаває і за яких тоне. Обладнання: терези, гирі, вимірювальний циліндр (мензурка), пробірка-поплавець із пробкою, дротяний гачок, сухий пісок, фільтрувальний папір або суха тканинка

Хід роботи

1.       Насипте в пробірку стільки піску, щоб вона, закрита пробкою, плавала в мензурці з водою у вертикальному положенні й частина її була над поверхнею води.

2.       Визначте виштовхувальну силу, що діє на пробірку. Вона дорівнює вазі води, витісненої пробіркою . Знаючи об’єм витісненої води і густину, обчисліть її вагу.

3.       Вийміть пробірку з води, протріть її фільтрувальним папером або тканинкою. Визначте на терезах масу пробірки з точністю до 1 г і обчисліть силу тяжіння, яка діє на неї, вона дорівнює вазі пробірки з піском у повітрі.

4.       Насипте в пробірку ще трохи піску. Знову визначте виштовхувальну силу й силу тяжіння. Проробіть це кілька разів, поки закрита пробкою пробірка не потоне.

5.       Результати вимірювань і обчислень запишіть у таблицю. Зазначте, коли пробірка плаває і коли тоне.

 

 

№	Виштовхувальна сила, яка діє на пробірку, Η	Вага пробірки з піском, Η  P = gm	Поводження пробірки у воді (спливає, плаває, тоне)
1
2
3

 

6.       На підставі результатів проведених дослідів зробіть висновок, у якому сформулюйте умову плавання тіл.

 

Висновок. __________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

_____________________________________________

Оцінка_______________

 

 

 

 

Лабораторна робота № 11 Дата _______________ Тема. Вивчення умови рівноваги важеля.

Мета:     дослідним шляхом перевірити умову рівноваги важеля.  Прилади і матеріали:  важіль, штатив із муфтою та лапкою, набір тягарців масою 100 г кожний, динамометр, учнівська лінійка. Хід роботи

1.     Визначте ціну поділки шкал вимірювальних приладів.

2.     Закріпіть (підвісьте) важіль на лапці штатива. За допомогою регулювальних гайок установіть важіль горизонтально.

3.     Підвісьте до сережки, що розташована у лівій половині важеля, один тягарець, а до сережки, що розташована у правій  половині  важеля, – два  тягарці (рис. 1).

4.     Пересуваючи сережки,  досягніть горизонтального положення важеля. 

5.     Виміряйте плечі l₁ і 1₂ сил P₁ і P₂.

6.     Вважаючи, що  вага  одного  тягарця дорівнює 1 Н, обчисліть значення сил F₁ і F₂.

7.     Підвісьте до сережки, що розташована у лівій половині важеля, два тягарці, а до сережки, що розташована в правій  половині важеля, –  три  тягарці (рис. 2). Повторіть дії, описані в п. 4

- 6.              

8.     Підвісьте три тягарці, на відстані   12 см праворуч від осі обертання (рис. 3). Визначте за допомогою динамометра, яку силу треба прикласти у точці,   що розміщена на відстані 8 см праворуч від точки підвішування тягарців, щоб утримати важіль у рівновазі.

9.     Результати вимірювань занесіть до таблиці. 

№     Ліва частина           Права частина         Відношення      Сума

                                           («-»)                                                     момен-

з/п FH1 ,   lм1,   МН∙м1,   FH2 , мl2,    МН∙м2,   F_{F12       l}l₁₂      тів_{М1+ М2}

                                                                                                           

                                                                                                           

                                                                                                           

 

Для обчислень:

11. На підставі результатів проведених дослідів зробіть висновок, у якому сформулюйте умову рівноваги важеля.

Висновок. __________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________ ____________________________________________________________

____________________________

Оцінка_______________

 

 

 

Лабораторна робота № 12 Дата _______________ Тема. Визначення ККД похилої площини. 

Мета: визначити  ККД  похилої  площини, дослідити, як маса тягарця, що підіймається, впливає на значення ККД. 

Обладнання: вимірювальна стрічка, динамометр, широка дерев’яна лінійка, штатив із муфтою  та лапкою,  дерев’яний брусок з отворами для тягарців, набір тягарців масою по 100 г кожний. Хід роботи

Результати вимірювань відразу ж заносіть до таблиці. 

1.       Визначте ціну поділки шкал вимірювальних         приладів:

С_лін=_________,  

С_дин= ___________

2.       Зберіть експериментальну установку, як зображено на рисунку.

3.       Виміряйте за допомогою вимірювальної стрічки довжину l і висоту h похилої площини.

4.       Визначте за допомогою динамометра вагу Р  бруска.

5.       Покладіть брусок на похилу площину й виміряйте силу тяги F, яку треба прикласти до бруска, щоб рівномірно переміщати його вгору по похилій площині.

6.       Не змінюючи кута нахилу площини, повторіть дії, описані у п. 4, 5 ще тричі, послідовно установивши на брусок один, два, три тягарці.

№ з/

п

P,

H

h, м

Акор= Ph, Дж.

F,H

l, м

Aвик= Fl Дж

,

Акор  100% Авик

1

2

3

4

7.       Проаналізуйте дані таблиці та сформулюйте висновок, у якому зазначте:

1)  який простий механізм ви сьогодні вивчали;

2)  яку фізичну величину вимірювали;

3)  чи залежить значення цієї величини від маси тягарця, який піднімається;

4)  яка причина похибки, що виникає в ході проведення експерименту.

Висновок. __________________________________________________

____________________________________________________________ ____________________________________________________________

______________________________________

Оцінка __________________