Міністерство освіти і науки України

Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти  у Волинській області

 

 

 

 

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗМІСТ 

ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  В ЗАКЛАДІ ПРОФЕСІЙНОЇ  (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ Інструктивно-методичний порадник

 

 

 

 

 

 

 

 

Луцьк – 2020 рік

Організація і зміст виховної діяльності в закладі професійної (професійно-технічної) освіти, Інструктивно-методичний порадник заступнику директора з навчально-виховної роботи, 2020 р., Луцьк – 52с.

 

       Інструктивно-методичний порадник адресовано заступнику директора з навчальновиховної роботи закладу професійної (професійно-технічної) освіти. В ньому подаються рекомендації щодо організації національно-патріотичного виховання, планування виховної роботи класного керівника, діяльності європейських клубів, створення робочого місця заступника директора з навчально-виховної роботи та інша корисна інформація.  

 

 

 

Відповідальна за випуск: 

ЗОЯ ПАРФЕНЮК, директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Волинській області.

 

 

 

Укладач: 

Світлана ЮРЧЕНКО, методист Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Волинській області.

 

 

 

Рецензенти:

Ірина НИКИТЮК, завідувач відділом виховної роботи Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти

Інна СЕМЕНЮК, заступник директора Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Волинській області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуто на засіданні навчально-методичної ради Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Волинській області. 

Протокол № 2 від 19 листопада 2020 року

 

 

ЗМІСТ

 

 

1              Виховна робота:            4  Нормативні документи     4

                      Організація виховної роботи в умовах викликів сьогодення                                                4

 Орієнтовне планування роботи класного керівника в умовах офлайн / онлайн 10 навчання, методичні рекомендації 

 

2              Національно-патріотичне виховання:         12

2.1           Нормативні документи             12

 Закони про декомунізацію     12  Державна символіка       12

                      Державні, національні свята, пам’ятні дати                                                                             

13

2.2           Допоміжні матеріали    14

                      Інформаційно-методичні матеріали з національно-патріотичного виховання                  14

 Методичні матеріали Українського інституту національної пам’яті 14  Інтернет-ресурси з національно-патріотичного виховання 15  Використання загальноукраїнського компоненту виховання патріотизму, 

                         методичні рекомендації                                                                                                           15

                      Використання регіонального компоненту виховання патріотизму, досвід закладів           

                         ПТО Волинської області                                                                                                         17

 

3              Європейські клуби:       

                         актуальні питання організації діяльності                                                                              21

 

4              Гурткова робота:            методика організації            26

 

5              Складні життєві обставини:   

                        організація роботи із здобувачами освіти із сімей, що опинилися в складних                  41

життєвих обставинах

 

6              Робоче місце заступника директора з навчально-виховної роботи   48

7              Поради щодо позитивного налаштування на навчальний рік            50

 

 

 

1.ВИХОВНА РОБОТА

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

 

Базові:

             Конституція України, 28.06.1996 р. редакція від 21.02.2019 р.              Закон України «Про освіту», 05.09.2017 р. № 2145-VIII.

             Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», 10.02.1998 р., № 103/98р, редакція від 01.01.2019 року.

             Закон «Про повну загальну середню освіту», 16.01.2020 р. № 463-ІX, редакція від

01.08.2020 р., 764-ІХ

 

Основні:

             Орієнтовне положення про організацію і проведення виховної роботи в професійнотехнічних навчальних закладах МОН України, наказ МОН України № 257 від 16 квітня 2002 року.

             Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійнотехнічному навчальному закладі, лист МОН України № 1/9-252 від 09 липня 2001 року.

              Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», наказ МОН України № 1243 від 31 жовтня 2011 року.

              Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей. Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту модернізації змісту освіти МОН України, протокол № 22.1/10-3356  від 27 серпня 2018 р.

 

Супутні: урядові документи, положення про організацію діяльності виховних служб, концепції щодо організації діяльності з різних напрямків виховання, методичні листи з рекомендаціями організації виховної роботи в навчальні роки, тощо

 

 

 

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В УМОВАХ ВИКЛИКІВ СЬОГОДЕННЯ

(за матеріалами обласної секції класних керівників) 

 

 

  2020/2021 навчальний рік визначив нові умови організації освітнього процесу та виховної роботи із здобувачами освіти. Наші дії впродовж навчального року залежатимуть від наявної епідемічної ситуації в регіоні, зміни умов.

 

Зміна умов – пошук можливостей:

  Зміна умов (динамічний розвиток, технічний прогрес, інтернет, технології, насиченість інформаційного простору інформацією, тісна взаємозалежність між країнами, зміна галузей виробництва, зникнення і поява нових професій, екологічні зміни, …) все це вносить у наше життя і діяльність як позитивні, так і негативні впливи. 

До прикладу, з покращенням рівня життя людини її життєвий і працездатний вік став довшим, відкриття кордонів сприяли тісним економічним і соціальним зв’язкам між країнами, людина стала більше контактувати з людьми своєї країни, інших країн; разом з цими позитивними змінами, стало можливим швидке поширення небезпечних епідемій в країнах світу, а людина стала більш вразливою до захворювання. 

Насичення інформаційного простору різною негативною інформацією сприяло появи психологічного дискомфорту, емоційного страху. 

Зникнення і поява нових професій викликає розгубленість, невлаштованість, призводить до зниження самооцінки, недосяжності життєвого та кар’єрного успіху, відповідно веде до депресії.

Отож, із старим багажем знань ми не зможемо якісно та ефективно організувати виховну діяльність, не зможемо допомогти здобувачам освіти стати успішними і затребуваними у житті. Зміст виховної роботи має бути  переорієнтовано з виховання особистості за напрямками виховання на виховання особистості на компетентнісній основі через формування соціальнокомунікативних/м’яких навичок на основі ціннісних орієнтирів.

Наступний виклик. Враховуючи сьогоднішні зміни щодо поширення коронавірусної хвороби традиційні масові виховні заходи не можна проводити, вони порушують дотримання протиепідемічних правил на період карантину у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби – дотримання соціальної дистанції; не варто використовувати і групові форми роботи, бо маємо мімізувати контакти між здобувачами освіти.

Нові умови та виклики вимагають змін у підходах щодо вибору форм, методів, прийомів організації роботи із здобувачами освіти. Так, до прикладу, ми маємо навчити учнів працювати в команді, але тепер постає питання - як це організувати, не порушивши рекомендації МОЗ?

Насиченість інформаційного простору інформацією переорієнтовує нашу роль в подачі інформації. Здобувачі освіти за допомогою пошукових систем можуть легко віднайти потрібну інформацію. Тому тепер наше завдання підказати, що не вся отримана інформація може бути правдивою, вона може бути фейком. Тому маємо навчити, як розрізнити достовірну інформацію від фейків, підказати як вибрати інформаційні джерела, яким можна довіряти, як правильно оцінити достовірність інформації. 

Швидкі зміни вимагають від людини стати мобільним в усьому. Отже людина має вчитися все життя, бути готовою до змін у світі, навчитися жити у світі змін.

Це і є наше завдання.

А тепер більш детально що маємо робити? Як організувати виховну діяльність в умовах

цих змін?

 

Навички ХХІ століття.

Беручи до уваги наявні зміни, враховуючи вимоги нормативно-правових документів виховання особистості здобувача освіти має здійснюватися на компетентнісній основі через формування соціально-комунікативних/м’яких навичок на основі ціннісних орієнтирів.

У статті 12 Закону «Про освіту» в переліку ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, є компетентність «навчання впродовж життя». Ця компетентність включає володіння основною навичкою ХХІ століття – вміння жити у часи, що змінюються, встигати за світом. Для цього потрібно оволодіти так званими м’якими, гнучкими навичками.

Умовно навички можна поділити на тверді, або жорсткі та м’які, або гнучкі  

Жорсткими навичками прийнято називати ті вміння, які є професійними. Це, умовно кажучи, змайструвати стілець, правильно провести оранку поля, намалювати картину, зробити якийсь виріб, тощо. Вони ґрунтуються на запам'ятовуванні послідовних дій і добре піддаються оцінюванню.

М'якими, гнучкими навичками називають вміння, які виробляються протягом життя людини. Це особистісні якості, які не піддаються вимірюванню. Сюди відносимо соціальні навички, емоційний інтелект, силу волі, завзятість, креативність, вміння протистояти стресам і знаходити спільну мову з оточуючими, здатність адаптуватися до змін в умовах життя й праці, здатність до навчання й т.д. Головною складовою таких навичок є здатність до подальшого саморозвитку.

Ці навички неможливо оцінити за допомогою балів, але вони не менш важливі в будьякій справі, будь-якій професії, просто у житті кожної людини. Нестача м'яких навичок стає перешкодою в кар'єрному зростанні, створенні щасливої сім’ї та життя в цілому. Вони потрібні незалежно від вроджених умінь та обраної професії. У будь-якій справі вищий запит буде на фахівця, який вміє вести переговори й співпрацювати з колективом, вчасно закриває розпочаті проекти й уміє знайти вихід із певної  ситуації. Роботодавцю не захочеться мати в штаті сварливого, незібраного працівника, робітника, ніхто не дасть підвищення людині, яка регулярно кричить на підлеглих, а потім пояснює, що «зірвався» та «такий вже характер». 

Гнучкі навички передбачають уміння справлятися зі своїми емоціями й слабкостями, бути відповідальним і уміти брати на себе відповідальність, бути пунктуальним і стресостійким, вміти знаходити мову, а не конфліктувати, працювати  командою.

На слайді ви бачите умовний поділ гнучких навичок на комунікативні, управлінські, навички, що стосуються мислення. Прогляньте, перераховувати за браком часу не буду.

В підсумку – це володіння навичками так званих 4-х К: 

креативність здатність створювати і знаходити нові оригінальні ідеї, успішно

вирішувати поставлені завдання нестандартним чином, вирішувати проблеми.

критичного мислення, не потонути в інформаційній лавині, не піддатися маніпуляціям,

приймати зважені рішення та відстоювати їх.  

комунікативні - навички ефективного спілкування, легкість встановлення контакту,

підтримання розмови, вміння домовлятися і наполягати на своїх законних правах.

командна робота - це міжособистісна комунікація, здатність вирішувати конфлікти,

управлінські здібності.

 

Покоління Z:

  Ще один виклик для нас - зміна покоління, який також потрібно враховувати у своїй діяльності – це зміна покоління. Кожні 20-25 років у світі відбувається зміна поколінь. Людей кожного покоління об'єднують спільні цінності та особливості поведінки. 

  Нинішнє покоління, народжене з 2005 року по теперішній час, називають поколінням Z, покоління ЯЯЯ, цифрове покоління, центеніали. Вони з’явилися на світ в епоху Інтернету, тому не уявляють життя без нього. 

 Характерні особливості покоління Z:

               Це покоління інтернету та сучасних технологій. В пріоритеті онлайн спілкування, в них немає кордону між реальністю і віртуальністю, а тому легко піддаються маніпулюванню.             Це покоління відрізняється відсутністю чітко визначеної життєвої позиції, їх не мотивують гроші та кар’єрне зростання. 

Вони менш орієнтовані на ідеологію, розуміють цінність свободи, з розвиненим почуттям власної гідності, прагнуть до самореалізації.

Вони не самостійні і потребують аби їм вказували на те, чим вони мають займатися. 

Волелюбні, їх не можна примушувати до будь-чого, вони ніколи не будуть робити те, чого не забажають самі. Їм важливо аби до їхньої думки дослухалися. 

Люблять вчитися, швидко засвоюють нові знання, великі обсяги інформації, здатні до багатозадачності, але при цьому розсіяні.

Мають кліпове мислення, засноване на візуальних образах, сприймання через короткі яскраві образи. Більше люблять дивитися, а не читати, тому віддадуть перевагу інфографіці. 

Серед них багато гіперактивних, їм важко зосередитися, не люблять повертатися до однієї справи кілька разів, тому приймають рішення остаточно. Агресивні в підлітковому і юнацькому віці, їхні почуття – це смайли, статуси, емоджи.

     Переважну більшість знань вони отримують з Інтернет-ресурсів. Однак, їх кругозір досить поверхневий. Все, що вони дізнаються в режимі онлайн несе виключно ситуативний характер. Відрізняються своєю креативністю, обожнюють знаходити рішення зі складних ситуацій, розв’язувати найскладніші задачі.

               Мають схильність до капризів та істерик, прагнуть, аби все було виключно так, як скажуть вони. Мають яскраво виражений егоїзм, нарцисизм, постійно роблять «селфі».         Вони мандрівники, прагнуть до усього нового та невідомого, почуття небезпеки відсутнє, головне - це емоції, які вони зможуть пережити.

Відповідально ставляться до здоров’я, виступають проти поганих звичок. 

Вірять у мир у всьому світі, прагнуть вирішувати екологічні та соціальні проблеми. 

Толерантні, для них мова, національність, раса, матеріальний стан, стать співрозмовника не важливі.

Відкидають соціальні обмеження, не схильні до субординації, хочуть різноманітності у своєму житті й кар'єрі, виступають проти дресс коду, мінімалісти у речах, мобільні, легкі на підйом.

Вчитель для них перестав бути джерелом освіти, він мудрий провідник в океані

інформації.

 

Щоб завоювати увагу зетів їх потрібно мотивувати. Все, що вони роблять, потребує реакції оточуючих, байдуже негативної чи позитивної. Головне — це увага до їхньої особистості. 

             Всі завдання, які ставляться перед цим поколінням, потрібно формулювати чітко та детально. За кожне виконане — одразу давати винагороду. Вони не люблять працювати на майбутній результат, їм необхідна мотивація за кожне виконане завдання. 

             Незважаючи на те, що зети індивідуалісти, вони так само обожнюють тусовки і коворкінги (колективний офіс), тому їх завжди треба залучати до командної роботи.               Щоб їхня праця давала найкращий результат, необхідно давати їм творчі завдання, максимально цікаві. 

           При спілкуванні необхідно враховувати всі особливості, що характерні цьому поколінню, зважати на події, що могли вплинути на людину. Завдяки цьому, можна буде уникнути можливих конфліктів та зберегти чудові відносини один з одним.

 

СЕЕН – соціально-емоційне та етичне навчання:

          У формуванні гнучких навичок важливо сформувати у здобувача освіти уміння керувати своїми емоціями.

Емоційна сфера життя надзвичайно важлива у процесі становлення усіх життєвих аспектів життя людини. Так, до прикладу, гнів знижує здатність логічно мислити й приймати зважені рішення. У стані гніву важко контролювати свої дії та думки. Тривале почуття гніву, образи чи невдоволення знесилює організм, можуть виникнути постійний головний біль, депресія, безсоння. 

Щоб зберегти емоційне здоров'я, приймати зважені рішення, потрібно навчитися керувати емоціями, не забувати, що прийняття рішень впливає не тільки на себе, а й на інших людей, вибираючи варіант рішення, потрібно поважати почуття іншої людини, а навик взаєморозуміння допоможе уникнути вчинків, які ображають оточуючих, навчитися методу самоконтролю.

Для цього спеціалістами Emory University розроблено програму СЕЕН (соціальноемоційного та етичного навчання) для міжнародного використання. Вона навчає учнівство бути етичними членами спільноти, вчить умінню регулювати емоційне благополуччя.

У листопада 2019 р. в Україні за підтримки МОН України розпочалося пілотне впровадження загальнонаціональної програми соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН). Ця програма містить вправи, які допомагають сформувати в учнів навички регулювання власного емоційного реагування на ситуації.

Зараз ми з вами виконаємо одну з вправ, таким чином ви зможете переконатися важливо

чи ні формувати гнучку навичку «уміння керувати своїм емоційним станом».

 

Вправа «Зона стійкості». Підготуйте аркуш паперу і ручку. За браком часу озвучувати не будемо, за бажанням це зробимо в кінці вправи.

Кожна вправа СЕЕН практики має займати від 20 до 40 хвилин і складатися з п’яти частин: 1. «Розігрів».

2.  Презентація / обговорення.

3.  Вправа на осмислення.

4.  Рефлективна практика.

5.  Підсумки.

Виконуючи вправу «Зона стійкості» маємо навчитися ми, або навчити наших учнів: 

-  дізнатися про три зони; 

-  навчитися розпізнавати, в якій зоні вони перебувають у заданий момент;  - опанувати навичку повертатися в зону стійкості. 

1.Розігрів: Без поспіху дослухайтеся до самовідчуттів у своєму тілі. Подумайте, який у вас зараз запас енергії, як ви себе почуваєте: важче, легше, тепліше, холодніше, розслаблено й добре чи напружено й нервово. Запрошую вас дослухатися до свого тіла. Чи помітили якісь зміни у своєму тілі? Напишіть збоку аркуша: так / ні, назвати зміни, які відчули (обговорення).

2. Презентація / обговорення.

У цій частині уроку презентується і обговорюється концепція зони стійкості, зони збудженості та зони пригніченості.  

Намалюйте горизонтально дві лінії на віддалі 3 сантиметрів одна від одної. Між цими горизонтальними лініями намалюйте хвилясту криву, що йде вгору-вниз. Вона не повинна перетинати верхню і нижню лінії.

Цей малюнок зображує як ваше тіло почувається протягом дня: іноді більш збуджено, іноді пригнічено, а деколи втомлено й знесилено.

Посередині, між лініями – це зона стійкості. 

 

Зона стійкості – це стан, коли наш розум і тіло почуваються комфортно. Зону стійкості можна ще назвати «надійна зона» або «все гаразд». Людина перебуває в цій зоні тоді, коли почувається добре. Тут вона переживає цілий ряд емоцій та відчуттів, але її тіло почувається здоровим, вона здатна приймати зважені рішення. Людина може переживати «нормальну злість» або «нормальний сум» і все одно залишатися в зоні стійкості, в зоні «все гаразд». 

Учням можна пояснити, що «стійкість» означає здатність давати собі раду з труднощами й відновлюватися після них, а також наявність внутрішньої сили та твердості.

У зоні стійкості ми здатні давати собі раду зі щоденними стресами (це ваша хвиляста

лінія). 

Проте, стрес здатен посунути людину із зони стійкості в зону збудженості або зону пригніченості. 

Верхня лінія – це зона збудженості. У зоні збудженості ми почуваємося тривожними, заведеними, нервовими, сердитими; тіло втрачає збалансованість, нам стає важко зосередитися, засвоювати нову інформацію, приймати зважені рішення.

Нижня лінія – це зона пригніченості. У зоні пригніченості ми почуваємося втомленими, «розрядженими», байдужими до улюблених занять, невмотивованими – і нам важко навчатися, працювати, вирішувати проблеми, робити обдуманий вибір.

 

3. Вправа на осмислення.

А тепер давайте по практикуємо, як це перебувати у зоні збудженості / зоні пригніченості.

Іноді стаються такі речі, які змушують людину почуватися в небезпеці. Намалюйте символ на позначення стресу, можна придумати любий символ стресу. В нашому випадку намалюйте символ стресу «корона вірус», він вибив нас із зони стійкості і позначте, де ви опинилися, коли почалася пандемія і ми перейшли на дистанційну форму роботи: в зоні збудженості – зробіть позначку на верхній лінії, в зоні пригніченості – позначка на лінії нижній.

А тепер пригадайте і запишіть, як ви почувалися фізично

-в стані збудженості? – були сердиті / засмучені / нервові / стривожені / налякані; - в стані пригніченості? – сумні / втомлені / самотні / безсилі.

А тепер подумайте і запишіть, що ви зробити, щоб повернутися в зону стійкості?

Справилися? Можливо хтось хоче озвучити ланцюжок дій: самопочуття у стані збудженості чи пригніченості, які були ваші дії, щоб повернутися в зону стійкості? За бажанням.

 

 

4.  Підсумки. Підводячи підсумки можна поставити такі запитання. 

Дайте відповіді про себе на такі запитання:

Як гадаєте, за якими ознаками можна розпізнати людину в зоні збудженості? в зоні пригніченості? 

Якими ще словами можна описати стійкість? 

Як гадаєте, чи кожна людина час від часу потрапляє в зону збудженості? в зону пригніченості? 

Що з того, що ми сьогодні вивчили, ви б хотіли запам’ятати, бо воно може стати в нагоді?

Чи сподобалася вправа? Чому вона вас навчила?

 

Корисні посилання для формування гнучких навичок.

Можна використати методи та форми роботи для формування м’яких навичок: тренінги, завдання знайти докази, що підтверджують або спростовують отриману інформацію, імпровізація, рольова гра, проєкти, вправи на руйнування стереотипів та логічного їх розвіювання, вправи: вивчаємо самовідчуття / малюнок настрою на один день / пляшка спокою / флешмоб афірмацій (фрази, які налаштовують на позитивний лад), «Мої ідеї унікальні», «Я вірю в себе», «Я смілива».

Можна скористатися підказками власного педагогічного досвіду або готовими матеріалами освітніх платформ:

«На урок» (вебінари «Навички ХХІ ст..: розвивати не можна відмовитися», «Навички

4к», «Соціально-емоційне навчання»), 

«Всеосвіта», 

матеріалами сайтів «Вчимося жити разом. Курс підготовки вчителів»,  підручником «Медіаосвіта та медіаграмотність», 

матеріалами міжнародної програми формування м’яких навичок «Соціально-емоційного

та етичного навчання» на сайті EdCamp Ukraina.

 

Рекомендації обласної секції класних керівників:

1.На засіданні методичної комісії класних керівників опрацювати питання: 

-   планування та організація виховної роботи відповідно до викликів сьогодення,  в умовах змішаного навчання;

-   навички ХХІ століття, їх значення для формування життєвого і кар’єрного успіху випускника; окреслити орієнтовний перелік напрямків та форм роботи щодо формування у здобувачів освіти гнучких навичок; 

-   цифрове покоління, рекомендації щодо роботи;

-   соціально-емоційне та етичне навчання, рекомендовані вправи;              - єдині вимоги до плану виховної роботи.

2. Підготуватися до онлайн фестивалю на тему «Презентація педагогічної майстерні закладу з формування життєвої компетентності як складової підготовки кваліфікованого робітника».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ОРІЄНТОВНЕ ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА 

В УМОВАХ ОФЛАЙН / ОНЛАЙН НАВЧАННЯ

 

 

1.Планування роботи класного керівника прописано в нормативних документах: 

              Орієнтовне положення про організацію виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах (п.2.10).

                Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (п.2.7).

                Лист МОН від 27.11.2015 № 1/11-17228 «Щодо класного керівника навчального закладу».

 

2. План виховної роботи класного керівника.

                Закон України «Про освіту» (п.6) надає закладу, педагогам академічну свободу в організації освітньо-виховного процесу, тому адміністрація закладу має право визначити структуру плану виховної роботи класного керівника. Класний керівник складає план роботи у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу (п. 2.7 Положення про класного керівника). Рекомендована форма плану – таблична. План виховної роботи має бути гнучким, дієвим, піддаватися коригуванню, враховувати наявну епідемічну ситуацію та вимоги нормативних документів.

 

ОРІЄНТОВНА структура плану виховної роботи може включати розділи: 

Розділ «Аналіз виховної роботи за минулий навчальний рік»:

          Короткий запис: досягли, вирішили, вдалося…. Проблемними є…залишилися…

 

Розділ «Цілі та завдання виховної діяльності»:

          Прописуються конкретизовані цілі виховної діяльності на поточний навчальний рік та конкретизовані завдання на їх досягнення.  

 

Розділ «Психолого-педагогічна характеристика групи»:

           Робляться записи в журналі обліку, реєстрації підсумків організації та проведення  виховної роботи на основі методичних рекомендацій НМЦ ПТО у Волинській області «Ведення сторінки «Додаткові відомості, спостереження та підсумки навчально-виховного процесу учня за період навчання».

 

Розділ «Основні напрямки діяльності»:

           Прописуються заходи, форми роботи на досягнення конкретизованих цілей, виконання конкретизованих завдань за підрозділами:

             Безпека і здоров’я (особиста гігієна / правила поведінки з метою попередження запобігання поширенню коронавірусної хвороби; рухова активність; організація життя групи / спільноти в умовах пандемії, інші). 

             Формування навичок самоорганізації (критичного сприйняття і оцінювання інформації, вміння саморганізуватися та правильно розподілити час в умовах змішаного і дистанційного навчання; вміння рефлексувати, інші).

             Формування ціннісних ставлень та практичних здатностей ставлення до себе/ до сім’ї, родини, людей / до праці / до природи / до мистецтва/ до суспільства і держави (на основі програм, методичних рекомендацій МОН).

 

Розділ «Справи учнівського колективу»:

             В журналі обліку, реєстрації підсумків організації та проведення  виховної роботи прописуються назва, дата та форма проведення запланованого заходу з учнями групи, учнівським самоврядуванням групи.

 

Розділ «Індивідуальна робота із здобувачами освіти»:

             Проведення індивідуальної роботи з окремими здобувачами освіти наперед не можна спланувати. Плануються проблемні напрямки індивідуального консультування за результатами спільного з практичним психологом / соціальним педагогом, за потреби, психологопедагогічного діагностування чи спостереження (проблеми здоров’я, булінгу, особистої гігієни, шкідливих звичок, відвідування, тощо). В ході роботи нотується з ким проводилася індивідуальна робота.

 

Розділ «Робота з батьками»:

             Прописуються загальні питання роботи та індивідуальні, виявлені за результатами психолого-педагогічного спостереження / діагностування: інформування, консультування, бесіда, роз’яснення, збори. Заходи проводяться в телефонному режимі та режимі онлайн. 

 

3.  Зміст виховної роботи із здобувачами освіти має враховувати вимоги та рекомендації: 

            програм «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» / «Нова українська школа: поступ до цінностей»;             рекомендацій МОН щодо організації виховного процесу у поточному навчальному році щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок».

              законів України, постанов уряду, методичних листів та рекомендацій МОН України, що регулюють питання виховної роботи;               рекомендацій обласних методичних секцій класних керівників, зокрема щодо виховання особистості здобувача освіти на компетентнісній основі через формування соціально-комунікативних, м’яких навичок на основі ціннісних орієнтирів; виховна діяльність здійснюється з врахуванням викликів сучасного світу; врахування характерних особливостей нинішнього покоління зумерів, підбір відповідних методів виховного впливу; формування емоційної сфери, допомогти здобувачам освіти справлятися із своїми емоціями, навчити керувати своїм емоційним благополуччям.

 

4.  Обираючи форми роботи для реалізації виховних цілей і завдань слід дотримуватися вимог:              не порушувати протиепідемічні заходи на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби;

             враховувати перебування регіону в зоні епідемічної небезпеки;              враховувати форми організації навчання - змішаного / дистанційного.

 

При змішаному навчанні використовувати форми виховної роботи режиму офлайн / онлайн, при дистанційному навчанні - режиму онлайн. За сприятливих погодних умов практикувати проведення виховних бесід, годин спілкування, учнівських зборів та зібрань, інших заходів на відкритому повітрі.

 

5.  Класний керівник веде облік виховної роботи згідно п 5.3 Орієнтовного положення про організацію виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах з відміткою «онлайн» в разі використання такого режиму роботи в умовах змішаного навчання,

«дистанційно» в умовах дистанційного навчання

     

 

 

 

2.  НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

2.1. НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

 

Стратегія національно-патріотичного виховання, Указ Президента України від 18.04.2019 № 286/2019, посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286/2019

 

Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України, наказ МОН України від 29.07.2019 № 1038  «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641», 

посилання:        https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-nakazu-ministerstva-osviti-i-naukiukrayini-vid-16062015-641

 

 

ЗАКОНИ ПРО ДЕКОМУНІЗАЦІЮ

 

«Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» (Закон від 9 квітня 2015 року № 316-VІІІ), посилання: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/316-19

 

«Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (Закон від 9 квітня 2015 року № 317-VІІІ), посилання:  http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/317-19

 

«Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті»

(Закон від 9 квітня 2015 року № 314-VІІІ),  посилання: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19

 

«Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» (Закон від  9 квітня 2015 року № 315-VІІІ), посилання:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/315-19

 

Декомунізація, вебсайт Українського інституту національної пам’яті: закони, допоміжні матеріали, посилання:   http://www.memory.gov.ua/page/dekomunizatsiya-0

 

 

ДЕРЖАВНА СИМВОЛІКА

 

   «Про Державний Гімн України», Закон України від 06.03.2003 року  № 602 – ІV, посилання:  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/602-15

 

 «Про Державний Герб України», постанова Верховної Ради України від 19 лютого 1992 року № 2137 – ХІІ, посилання:  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2137-12

 

 «Про Державний прапор України», постанова Верховної Ради України 28 січня 1992 року № 2067 – ХІІ, посилання: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2067-12

 

«Рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України», наказ МОН України № 439 від 07.09.2000,  посилання: http://ua-info.biz/legal/baseap/ua-zmthxe.htm

 

«План заходів щодо популяризації державних символів України, виховання поваги до них у суспільстві», розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 954-р., посилання:  http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/954-2016-%D1%80

 

ДЕРЖАВНІ, НАЦІОНАЛЬНІ СВЯТА, ПАМ’ЯТНІ ДАТИ

 

22 січня День Соборності	«Про День Соборності України», Указ Президента України від 13 листопада 2014 року № 871/2014. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/871/2014/print1386600936775911
29 січня	День пам’яті героїв Крут
20 лютого День Героїв  Небесної Сотні	«Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні», Указ Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/69/2015
8 травня День пам’яті та примирення	«Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 19391945 років», пункт 1.2., Закон України від  9 квітня 2015 року № 315-VІІІ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/315-19
9 травня День перемоги  над нацизмом  у Другій світовій війні	«Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 19391945 років», пункт 1.3., Закон України від  9 квітня 2015 року № 315-VІІІ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/315-19
28 червня День Конституції України	День Конституції України. Стаття 161: День прийняття Конституції України        є        державним       святом        -       Днем        Конституції України.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
23 серпня День  Державного прапора	«Про День Державного Прапора України», Указ Президента України від 23 серпня 2004 року № 987/2004. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/987/2004
24 серпня День  Незалежності України	«Про День незалежності України», постанова Верховної Ради України від 20 лютого 1992 року  № 2143 – ХІІ. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2143-12
14 жовтня День  захисника України	«Про День захисника України», Указ Президента України від 14 жовтня 2014 року № 806/2014. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/806/2014/print1390327040845824
28 жовтня День визволення України від нацистських загарбників	«Про День визволення України від фашистських загарбників», Указ Президента України від 20 жовтня 2009 року № 836/2009. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/836/2009
21 листопада День Гідності та Свободи	«Про День Гідності та Свободи», Указ Президента України від 13 листопада 2014 року № 872/2014. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/872/2014/print1386600936775911
6 грудня День Збройних        Сил України	«Про День Збройних Сил України», постанова Верховної Ради України від 19 жовтня 1993 року № 3528 – ХІІ. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3528-12

 

2.2. ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ

 

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

З НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

«Про перегляд підходів з організації діяльності музеїв історичного профілю. Методичні рекомендації щодо засад діяльності музеїв історичного профілю дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів» (лист МОН України № 1/9-255 від

22.05.2015 року), посилання: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/47045/

 

«Про використання у загальноосвітніх навчальних закладах методичних рекомендацій для проведення заходів до Дня початку кримського спротиву» (лист МОН України № 1/9-79 від 16.02.2016 року), посилання:

https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiji-dlya-provedennya-u-zahalnoosvitnihnavchalnyh-zakladah-zahodiv-do-dnya-pochatku-krymskoho-sprotyvu/

 

Науково-методичні матеріали МОН «Революція гідності та агресія Росії проти України»,

посилання: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/metodichni-rekomendatsiji/

 

 

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ

               

Методичні рекомендації до відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом (8-9 травня), посилання: http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/metodichni-rekomendatsii-do-vidznachennya-dnyapam-yati-ta-primirennya-i-dnya-perem

 

 Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, посилання: http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/informatsiini-materiali-do-dnya-pam-yati-taprimirennya-i-dnya-peremogi-nad-natsizm

 

Методичні матеріали щодо відзначення 14 жовтня Дня захисника України, посилання:

http://www.memory.gov.ua/news/metodichni-materiali-ukrainskogo-institutu-natsionalnoi-pam-yatishchodo-vidznachennya-14-zhovt

 

Методичні матеріали «Початок Другої світової війни», посилання:

http://www.memory.gov.ua/news/1-veresnya-vidznachaetsya-75-ta-richnitsya-pochatku-drugoisvitovoi-viini

 

Методичні рекомендації до відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах Дня захисника України, 

посилання:      http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/metodichni-rekomendatsii-ukrainskogoinstitutu-natsionalnoi-pam-yati-do-vidznachenn

 

 Методичні рекомендаціїщодо організації та проведення у загальноосвітніх навчальних закладахУроку Соборності «Єднання заради Незалежності», посилання: http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/metodichni-rekomendatsii-do-dnya-sobornostiukraini-22-sichnya

 

Вебсайт Українського інституту національної пам’яті, «Майдан: усна історія»,

посилання: http://www.memory.gov.ua/page/maidan-usna-istoriya

 

Вебсайт Українського інституту національної пам’яті, «Українська Друга світова

війна», посилання: http://www.memory.gov.ua/page/ukrainska-druga-svitova

 

Вебсайт Українського інституту національної пам’яті, «Цей день в історії України»,

посилання: http://www.memory.gov.ua/history_days

 

Вебсайт Українського інституту національної пам’яті, «Пам’ятні дати та ювілеї. Історичний календар», посилання: http://www.memory.gov.ua/page/istorichnii-kalendar

 

 

 

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ 

З НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

«101 причина любити Україну», посилання: http://incognita.day.kyiv.ua/101-prychyna-

liubyty-ukrainu

 

Віртуальні екскурсії  Україною,

            посилання: http://incognita.day.kyiv.ua/muzej-hetmanstva.html

 

Віртуальні екскурсії: Волинь, посилання:

http://incognita.day.kyiv.ua/rezultatiposhuku.html?tag=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D 0%BD%D1%8C

 

Музеї онлайн, посилання:   http://incognita.day.kyiv.ua/exposition

 

 

 

ВИКОРИСТАННЯ 

ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКОГО  КОМПОНЕНТУ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ

(за матеріалами напрацювань творчої групи  заступників директорів з навчально-виховної роботи)

 

1.                        Патріотичне виховання має пронизувати весь навчально-виховний процес; заклад має стати осередком становлення громадянина-патріота України; в основі системи національнопатріотичного виховання має бути ідея зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства.

2.                        Основними складовими національно-патріотичного виховання є громадянськопатріотичне, військово-патріотичне, духовно-моральне виховання.

3.                        Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості здійснювати на прикладах героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності та державності, на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013-2014 роках, учасників антитерористичної операції та операції об’єднаних сил в Донецькій і Луганській областях. 

4.                        Використовувати виховний потенціал, пов’язаний із героїзмом українців, які боролися в арміях держав — учасників Антигітлерівської коаліції та в рухах опору нацистській Німеччині, її союзників під час Другої світової війни 1939 - 1945 років, брали участь в міжнародних операцій з підтримки миру і безпеки. 

5.                        Виховувати шанобливе ставлення до пам’яті жертв комуністичного, інших тоталітарних режимів в Україні, жертв Голодомору, політичних репресій і депортацій.

6.                        Оновити експозиції музеїв щодо інформації про учасників антитерористичної операції, операції об’єднаних сил, волонтерів.  

7.                        Проводити заходи з виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів. 

8.                        Системно здійснювати виховання у здобувачів освіти громадянської позиції, вчити формувати свою позицію, своє ставлення до події, явища, висловлювати власні міркування.

9.                        Вивчати пам’ятки мистецтва, архітектури, пропагувати історико-культурну спадщину українського народу, проводити екскурсійні поїздки по визначних місцях краю, поширювати інформацію про досягнення співвітчизників та їх внесок у скарбницю світової цивілізації у сферах освіти, науки, культури, мистецтва, спорту.  

10.                    Дотримуватися єдиного мовного режиму, формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір; через мовне посередництво долучати здобувачів освіти до різних масивів національної культури.

11.                    Поєднувати різні напрямки, засоби, методи виховання у процесі навчання і позакласної діяльності, практикувати інтерактивні форми роботи, впроваджувати форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

12.                    Застосовувати особистісно орієнтований підхід, проблемно-пошуковий метод, проектні технології, максимально використовувати потенціал творчих здібностей та обдарувань вихованців.

          13.Засобами змісту навчальних предметів формувати у здобувачів освіти якості, що характеризуються ціннісним ставленням особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації, самої себе, природи, праці, мистецтва, а саме:

               На уроках історії використовувати порівняльно-історичні відомості про переривання державності в інших європейських країнах, а також на історичні обставини, які призводять до переривання державності; акцентувати увагу на патріотизмі і моральності діячів визвольного руху, на людській якості, як самопожертви в ім’я нації та держави; звертати увагу на те, що підносить український  народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством; домогтися усвідомлення спільності інтересів усіх етносів українського народу в розбудові України.

              На уроках української мови і літератури засобами художнього твору формувати духовний світ та світоглядні уявлення, розуміння, що упродовж історії людства українці, як і інші народи, безпосередньо брали участь у виробленні системи загальнолюдських цінностей, збагачували світову мистецьку скарбницю художніми шедеврами; проводити дослідження творчості митців, чиї імена були безпідставно забуті.

              На уроках зарубіжної літератури акцентувати увагу на ролі України в житті і творчості  митців зарубіжної літератури, показати особливості втілення української теми в їхніх творах;під час читання  творів  зарубіжних поетів в українських перекладах звертати увагу на майстерність художніх перекладів.

             На уроках іноземних мов розвивати уміння презентувати у світі свою країну, культуру і побут народу, святкові обряди і культурні цінності, національні особливості та реалії життя.              На уроках математики знайомити з іменами та біографіями видатних українських математиків.  

            На уроках інформатики на прикладі досягнень українських вчених при розробці електронної обчислювальної техніки, літакобудування, суднобудування, машинобудування показати, що на певних історичних етапах вітчизняна наука та індустрія були на найвищих позиціях на світовому рівні. 

            На уроках географії залучати в процес вивчення географії здобутки усної народної творчості, елементи календарної обрядовості, землеробської культури, використання народних традицій поведінки в природі; проводити заходи, присвячені вітчизняним географам, економістам, відомим мандрівникам, природодослідникам минулого і сьогодення.

            На уроках фізики акцентувати увагу на ролі українських вчених у розвитку науки, відроджувати забуті імена, розповідати про подвижницьку діяльність українців за кордоном, які прославили Батьківщину своїми обдаруваннями.

          На уроках біології, екології, хімії та природознавства розповідати про досягнення нашої країни в галузі науки, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової науки.  

            На уроках фізичної культури знайомити з відомими українськими спортсменами, їх досягненнями на міжнародній арені.    

            На заняттях європейського клубу налагоджувати діалог із зарубіжними ровесниками засобами Інтернету чи проектної діяльності; розвивати уміння співпрацювати і контактувати із представниками інших країн, презентувати у світі свою країну, акцентувати увагу на значимих в Україні та відомих у цивілізованому світі вчених, митців, поетів, письменників, насичувати їх патріотичними емоціями; виховувати відчуття сприймати себе як майбутніх громадян України, рівноправних партнерів інших європейських країн, покликаних розвивати свою Батьківщину і збагачувати скарбницю світової цивілізації.

 

 

 

ВИКОРИСТАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО КОМПОНЕНТУ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ

 

ДОСВІД  ТОРЧИНСЬКОГО ПРОФЕСІЙНОГО  ЛІЦЕЮ

Національно-патріотичне виховання учнів шляхом використання елементів козацької педагогіки

         Виховання на патріотичних, героїчних, національно-державницьких, козацьколицарських традиціях українського козацтва з метою формування національного характеру, національної свідомості, самосвідомості, глибокої духовності, високих моральних якостей учнівської молоді.

            В основі виховної системи - козацька педагогіка, основними принципами якої є формування високих лицарських якостей, виховання пошани до жінок, старших, милосердя до знедолених, а провідними ідеями козацького руху були свобода і незалежність країни, непорушність прав людини і народу, суверенність особистості. Тому основними завданнями козацьких шкіл були підготовка загартованих, міцних, мужніх воїнів, які б самовіддано захищали рідний народ від чужоземного поневолення, виховання українського національного характеру, світогляду, національних і загальнолюдських цінностей. 

           Козацька історія України  найтісніше пов’язана з історією кожного куточка Волині, в тому числі Торчина. Педагогічними працівниками ліцею апробовано систему роботи з вивчення традицій, особливостей козацтва, яка впроваджується через:

-   поширення знань про козацький національно-визвольний рух, про заслуги козаків в боротьбі з чужоземними загарбниками;

-   дослідження історії  українського козацтва;

-   вивчення історії Запорізької Січі;

-   дослідження і практичне відродження військово-спортивного мистецтва наших предків;          - пізнання і відродження традицій козаків як мудрих хліборобів, умілих орачів, господарів землі;

-   вивчення і відновлення козацьких справ: кобзарства, гуртового співу,ремесел і промислів, гончарства, ковальства тощо;

-   вивчення і застосування на практиці козацьких знань - народної медицини, астрономії, кулінарії;

-   проведення індивідуальної, групової і масової культурно – освітньої роботи.

           Створено музей історико – краєзнавчого профілю «Спадщина», осередок Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке»-Торчинський курінь. В краєзнавчий  проспект внесли елемент дослідження своїх родоводів, корені яких є козацькими, древньослов’янськими; проводиться свято-посвята в козаки «Козацькому роду – нема переводу»; кожна навчальна група-курінь досліджує один з напрямів: «Волинь – край козацький», «Козацька ідеологія», «Культура та побут козаків», «Козацька кухня», «Козацька філософія», «Козацьким и дорогами з козацькими стравами», «Славетні українки  козацької доби», «Козацький характер», «Роде наш красний, роде наш прекрасний», «Військове мистецтво Запорізьких козаків», «Зброя  козаків».

 

ДОСВІД  КОЛКІВСЬКОГО ВПУ  

Створення виховного середовища для становлення зростаючого патріота України

            Створення освітньо-виховного середовища для системної  і цілеспрямованої діяльності щодо виховання молодої людини з активною життєвою позицією, як громадянина та патріота, готової самовіддано розбудовувати Україну, як суверенну, демократичну, правову державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права, виконувати конституційні і громадянські обов’язки, сприяти громадянському миру, єдності і злагоді в суспільстві, бути конкурентноспроможним, успішно самореалізуватись в соціумі.  

Виховання на прикладах героїки визвольного руху.

            Національно-патріотичне виховання в здійснюється на всіх етапах навчання на прикладах історії становлення Української державності, героїки визвольного руху. На початку навчального року проводиться місячник  «Виховуємо громадянина-патріота України», у плані якого проводиться конкурс патріотичної пісні і строю. Усі урочистості розпочинаються з Гімну України. Перша середа місяця – це інформаційні години з обов’язковим повідомленням новин в Україні, в світі. Кожен кабінет має куточок державної символіки.

            Організовуються проєкти національно-патріотичного спрямування, проводяться акції пам’яті та допомоги, флешмоби, тиждень «Герої серед нас», зустрічі з воїнами АТО та демобілізованими,  уроки мужності «Хай вічною буде пам’ять тим, хто склав свої голови на жертовнику нації», «Подвиг солдата», вечори та уроки пам’яті «Героїв Україна пам’ятає», «Їх славні імена в літописі України в боротьбі за незалежність та територіальну

цілісність»,«Схилімо голови в пошані», висаджено алею троянд в пам’ять про Героїв Небесної             Сотні та випускників училища, загиблих в  АТО. 

            Працюють краєзнавчі гуртки «Берегиня», «Відродження», «Пошук», які проводять краєзнавчі експедиції з вивчення історії краю, його традицій, звичаїв і обрядів. Зібраний під час їх проведення матеріал належним чином оформляється і використовується для написання пошуково-дослідницьких робіт. Декади української мови та літератури, День української писемності та мови, літературні вітальні, конкурси знавців рідної мови допомагають прищепити повагу до української мови. Для посилення ролі родини у процесі національнопатріотичного виховання молоді, підвищення педагогічної культури батьків проводяться батьківські збори на теми «Родина – найвища цінність на землі», «Моя земля-земля моїх батьків». Два роки поспіль проводиться спортивно-патріотична гра «Звитяга». 

 

 

ДОСВІД  КОЛКІВСЬКОГО ВПУ  

Формування в учнівської молоді досвіду соціальної дії

             Формування особистості нової формації: активної, ініціативної, дієвої, творчої, з критичним мисленням, яка вміє комунікувати  – основні напрямки ППД досвіду з організації виховної роботи Колківського ВПУ.

Складовими досвіду є:

-   різноманітність форм і методів роботи з учнями;

-   використання дієво-практичних засобів навчання та виховання;

-   залучення учнів до проведення акцій, заходів, що стимулюють творчість, ініціативу, логічне та критичне мислення

-   налагодження співпраці з учнівською молоддю навчальних закладів країн Європейського Союзу;

-   спонукання до вивчення іноземних мов;

-   навчання учнів правилам співжиття в європейському співтоваристві.

 

 

 

ДОСВІД  ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКОГО ВПУ  

Виховання засобами літературного слова   

              Основний акцент робиться на виховання засобами літературного слова, адже література має найбільший виховний вплив на особистість. Літературне слово вчить розуміти й любити прекрасне, збагачує душу позитивними емоціями, заставляє думати, аналізувати, дає радість і натхнення, розвиває благородні людські якості, допомагає засвоїти багатства духовної культури. Неабияку роль відіграє також інтерес до особи письменника: сміливість ідей, проголошених в творах, благородство поглядів, патріотичні почуття - це приклад для виховання.

              Учнів знайомлять із творчим шляхом місцевих поетів, письменників, їх творчим доробком, духовним подвижництвом, проводяться зустрічі з бувшими випускниками, які володіють майстерністю літературного: «Зустріч з поетами Володимирщини», вечір-інтерв’ю з поетесою Володимирщини Інною Сокальською. Проводяться літературні свята, флешмоби «Говори українською», «Одягни вишиванку-підтримай рідну мову», уроки «Людської пам’яті мости», конкурси читців поезії, відзначення Дня української писемності, заходи з відзначення ювілейних дат українських письменників.

 

ДОСВІД  ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКОГО ВПУ 

Створення умов для розвитку та формування учнівської молоді, виховання національної і загальнолюдської моралі, духовності і культури

             Досвід роботи з організації виховної роботи враховує потребу суспільства на особистості,  сформованої  на основі загальнолюдських, європейських, національних цінностях.Організація виховної роботи здійснюється  на засадах особистісно орієнтованого виховання, створення сприятливих умов для розвитку та формування особистості з врахуванням її інтересів, потреб, запитів;  виборі різноманітних форм і методів роботи з учнями; використанні дієво-практичних засобів навчання та виховання; залучення учнів до проведення акцій, заходів, що стимулюють творчість, ініціативу, формують критичне мислення, формують особистість, виховують учня-патріота, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, підготовлений до життя, орієнтується в сучасних реаліях. 

Складовими досвіду є:

-   поєднання усіх компонентів виховної системи в єдиний систему, спрямовану на повноцінний розвиток особистості;

-   створення умов для повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку особистості;

-   поєднання традиційних форм, методів роботи з інноваційними технологіями;

-   створення умов для ефективного навчання, самовиховання та саморозвитку особистості;            - ефективна співпраця з державними установами, громадськими організаціями, навчальними закладами.

 

ДОСВІД  ДПТНЗ «КАМІНЬ-КАШИРСЬКЕ ВПУ» 

Формування ціннісного ставлення особистості до Батьківщини, до нації. 

Інформаційно-дослідницький проект

             В закладі реалізується інформаційно-дослідницький проект «З Україною в серці», мета якого виховати громадянина-патріота, який знає свою історію, пам’ятає трагічні сторінки боротьби українського народу за право мати свою державу і жити на своїй землі, шанує звичаї і традиції свого народу, позиціонує себе з Україною, готовий стати на захист своєї Вітчизни.  Проект реалізовується через тематичні місячники національного, патріотичного, військовопатріотичного виховання, тематичні тижні: «Виховуємо громадянина-патріота України», «Україна є, була і буде!», «Україна обирає мир», «Вони пішли у вічність, щоб зберегти Україну», «Серце народу – це мова, це слово»,  «Краса землі моєї – Україна»,  «Вклонімося величним тим рокам»,  «Вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу», декада військово-патріотичного виховання «Допоки живемо-пам’ятаємо», лінійка пам’яті, присвячена дню поминання полеглих за Україну в усіх війнах та боях, реалізовується проект «Видатні українці». 

 

ДОСВІД  ЛЮБОМЛЬСЬКОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ

Формування культури міжнаціонального спілкування на прикладі співпраці з навчальними закладами Республіки Польща, інтеграційним центром с. Замлиння

               Європейський вибір – це щоденний вибір кожного українця, виховання у собі європейських цінностей. Європейський клуб та Міністерство закордонних справ в Раді міністрів учнівської республіки ліцею поширюють знання про Європейський Союз, проводять дискусії щодо місця України в Європі, випускають стіннівки і плакати «Знайомство з Європою». Між закладом та спілкою шкіл заводових, загальноосвітнім ліцеєм №1 міста Влодава Республіки Польща підписано угоду про міжнародну співпрацю. Проводяться спільні заходи: свято співдружності, конкурс професійної майстерності серед учнів, свято трьох культур (польської, української, єврейської), фестиваль польської культури. 

                Налагоджена співпраця з товариством польської культури імені Миколи Огінського. Проводиться просвітницька робота в рамках щорічного фестивалю «Вивчаємо Європу»: усні журнали «Літературні досягнення братньої Польщі», «Архітектура, пам’ятники, музеї та палаци Варшави», дебати «Україна і ЄС», конференція «Протягни руку допомоги Україні», віртуальна феєрія мандрів «Вулицями та площами сучасної Варшави», виставка-фоторепортаж «Варшава сьогодні», панорама «Віртуози Польщі», пізнавально-розважальна гра «Як я знаю Європу»,  відвідування Свято-Троїцького костелу міста Любомля.

            Ліцей співпрацює з інтеграційним центром «Замлиння», культурно-туристичний осередок. Проводяться пленери художників-іконописців, проходять заняття літньої школи з вивчення польської мови. Учасників літнього табору відвідують представники Генерального Консульства Республіки Польща. 

 

ДОСВІД  ДПТНЗ «ЛУЦЬКЕ ВПУ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ»

Формування громадянських компетентностей здобувачів освіти засобами позаурочної роботи

              Система виховної роботи спрямована на виховання творчої особистості з активною громадянською позицією, ідеалами служіння своїй Батьківщині, що є нагальною потребою нинішнього суспільства та держави. Вдало поєднано вимоги чинного законодавства щодо виховання громадянина, історичний досвід з формування громадянського суспільства, власний підхід до вибору методів і засобів виховання, форм роботи, які сприяють формуванню у здобувачів освіти громадянських цінностей та  компетенцій. 

               Для організації роботи учнівського самоврядування використовуються елементи козацької педагогіки,  залучаються діячі культури, працівники органів виконавчої влади, інші відомі та значимі особи Волинського краю; створено умови для творчого розвитку та самовдосконалення кожної особистості

 

 

Досвід з виховної роботи областей України на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», розділ Освіта / позашкільна освіта та виховна робота / банк досвіду виховної роботи,  посилання: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/bank-dosvidu-vihovnoyiroboti/

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ЄВРОПЕЙСЬКІ КЛУБИ, АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

(за матеріалами обласної секції координаторів європейських клубів)

 

               У 1970 році у «Відкритому листі до європейців» швейцарський письменник, філософ і громадський діяч Дені де Ружмон написав: «Не буде Європи, якщо не буде європейців. Але що сформує європейців, якщо не виховання? Кажучи, що все залежить від виховання, стверджуємо, що все залежить від вихователів і їх формування. Майбутнє Європи вирішують школи. Перед тим, як ми зможемо «створити Європу», потрібно спочатку «створити те, що є європейським». А це відбувається в першу чергу у думках».

               Діяльність європейських клубів спрямована на вирішення певних завдань, які записані в паспорті європейського клубу кожного освітнього закладу і виходячи з них, організовуємо діяльність клубу. Ці завдання можна означити та класифікувати за певними напрямками:               1. Надання, поширення інформації та інформування про...Європу, європейські країни, Європейський Союз.

2.  Формування покоління європейців, які мають в собі сформоване «європейське» бачення світу.

3.  Набуття  навичків спілкування з молодими людьми країн Європи. 

4.  Формування та виховання лідерів, конструктивних лідерів.

5.  Використання нових форм діяльності.

6.  Підготовка до життя і праці в об’єднаній Європі.

 

            Зміст роботи з цих напрямів визначається певними урядовими нормативно-правовими документами. Керуємося нормативно-правовими документами: 

              Стратегія комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки, схвалена розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 779-р. 

              Концепція вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки, затверджена Указом Президента України від 21 лютого 2017 року № 43/2017. 

              Лист МОН України від 20.07.2020 за № 1/9-385 «Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 навчальному році щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок».

              Лист МОН України від 11.08.2020 року за № 1/9-430 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році».

             Лист МОН України від 17.08.2020 року за № 1/9-445 «Організація освітнього процесу в закладах професійної (професійно-технічної) освіти у 2020-2021 навчальному році».               Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей.

 

Виходячи з цих документів організовуючи діяльність євроклубів слід звернути увагу на вирішення питань:

            1).Щодо Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції то комунікація з учнівською молоддю має бути спрямована на роз’яснення здобувачам освіти:

             -взаємозв’язку положень, понять чи розумінь, що інтеграція, інтегрування України у Європейський Союз забезпечує інші стандарти життя, забезпечує правовий захист та гарантії свобод громадян України, гендерну рівність та подолання дискримінації у всіх її проявах за расовою, релігійною, національною чи іншою ознакою, 

              -це підзвітність влади і ринкова економіка, 

              -підвищення рівня життя громадян України, 

              -політична стабільність і безпека України. 

 

          2). Інформування з питань євроатлантичної інтеграції має бути спрямоване на роз’яснення, пояснення взаємозалежних принципів, що безпека України, збереження її суверенітету, державності, територіальної цілісності залежить від підтримки європейської та світової спільноти, держав-членів Північноатлантичного альянсу. Приєднання до державчленів НАТО забезпечить створення системи колективної безпеки, буде стримуючим фактором щодо агресивних планів агресивних країн.

 

            3). В організації виховної роботи в поточному навчальному році МОН рекомендує посилити питання, які сьогодні є актуальними, важливими:             -права дитини, їх знання та захист;

          -проблеми булінгу, честь та захист своєї гідності, формування лінії захисту від будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, вчити вмінню будувати толерантні стосунки;

           -проблеми насильства, протидії торгівлі людьми, вчити моделям правильної поведінки в разі проблемних ситуацій;

             -запобігання вживання наркотичним і психотропним речовинам, проблеми куріння та вживання алкоголю, пропаганда здорового способу життя, найвища цінність – це життя і здоров’я людини, від цього залежить її працездатність, комфорт та життєвий успіх;

 

            4). Програма «НУШ» у поступі до цінностей рекомендує форми роботи, окремі з них              - Сократівські бесіди, Диспути, Моральні дилеми. Брейн-ринг. Колективні творчі справи. Ділова гра на формування комунікативної компетенції «Деспот», 

-   Рольова гра на розвиток комунікативної компетенції «Бесіда з директором». 

-   Міні-тренінги: «Управління часом», «Ти і твоя самооцінка», «Чому я заслуговую на повагу», «Формуємо себе», «Самовиховання», «Пізнай себе та інших людей», «Чи вмієш ти прощати?», «Як працювати з інформацією», «Уроки самопрезентації», «Ти і твоя самооцінка», «Формуємо себе», «Мистецтво спілкування», «Долаємо конфлікти», «Естафета командної взаємодії», «Вчимося поважати себе», «Долаємо конфлікти». 

-   Метод «Оpen space». Метод «Світове кафе». 

-   Комунікативні бар’єри. Інтерактивні лекції «Мистецтво публічного виступу: як говорити, щоб тебе почули». 

-   Ділові  ігри на розвиток уміння аналізувати конфлікт «Скарга», «Вибори директора школи», «Стратегії і тактики переговорів».             - Метод «П’ять «чому»?». 

-   Проекти: «Найважливіші функції Української держави»,  «Людина людині», «Проблеми природи нашого краю», «Людина як найвища цінність», «Розвиток та становлення гуманізму в Україні», «Як протистояти антигуманним викликам сьогодення: уміння і навички, які стануть у нагоді сучасній молодій людині». 

-   Акція графіті «Крокуємо до Європи». 

-   Формування «стежки європейської інтеграції».

 

            5). Ще на один аспект варто звернути увагу в організації діяльності – це формування навичок ХХІ століття, «вміти жити у часи, що змінюються, встигати за світом», формування так званих гнучких або м’яких навичок на основі формування ціннісних ставлень та практичних здатностей здобувача освіти (практичні здатності розписані у програму «НУШ» поступ до цінностей).

           В підсумку перелік гнучких або м’яких навичок  зводиться до формули 4-х К: Формувати:

               креативність – вчити здобувача освіти здатності створювати і знаходити нові оригінальні ідеї, успішно вирішувати поставлені завдання нестандартним чином, вирішувати проблеми.                критичного мислення, вчити здобувача освіти інформаційній гігієні, умінню розрізняти інформаційні фейки та маніпуляції, вчити приймати зважені рішення та умінню відстоювати їх.  

                комунікативні - навчити ефективному спілкуванню, встановленню контакту, вмінню домовлятися і наполягати на своїх законних правах.

                командна робота - навчити міжособистісної комунікації, умінню вирішувати конфлікти,сформувати управлінські здібності.

 

             6). Організовуючи свою виховну роботи потрібно знати тих, з ким працюєте, на кого спрямовані Ваші виховні зусилля. Сьогодні ми працюємо із дітьми нового покоління, так званого цифрового, покоління Z-тів. Тому варто знати характерні риси та особливості, притаманні дітям цього покоління, для того, щоб правильно обрати методи, прийоми, які забезпечать досягнення ефективного результату у вирішенні поставлених виховних цілей.

 

Ведення сторінок «Євроклуб» на сайтах освітнього закладу.

                Сайт освітнього закладу – це сукупність даних, електронної інформації закладу, презентація та висвітлення діяльності закладу освіти в мережі Інтернет. 

               ДНУ «Інститутом змісту методів навчання» підготовлено методичні рекомендації щодо організації роботи сайту. Окремі з них: 

                -розміщення на сайті інформації здійснюється із врахуванням поваги до прав педагогів та здобувачів освіти в онлайновому просторі;

              -інформація на сайті має оновлюватися не рідше одного разу на місяць;

             -інформаційне наповнення сайту формується відповідно до вимог законодавства та статуту закладу, публікується державною мовою;

             -всі матеріали про учасників освітнього процесу, що містять персональні дані (адреси місця проживання, приватні номери телефонів, адреси електронної пошти, відомості про сімейний стан, інші), публікуються лише за умови отримання згоди.

              При розміщенні матеріалів потрібно дотримуватися академічної доброчесності, розміщувати достовірну інформацію про результати діяльності.

 

План діяльності на поточний навчальний рік.

              Працюємо за проєктом «Місце України разом з Європою», який містить інформацію про перелік нормативних документів, мета, завдання, напрямки та план діяльності за роками.               Євроклуби організовують свою діяльність відповідно мети та завдань обласного проєкту «Місце України разом з Європою», але з врахуванням своїх можливостей, інтересів і бажань членів свого євроклубу. 

               Обов’язковою умовою згідно вимог Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції та Концепці вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України є проведення закладами моніторингу з питань визначення рівня:               розуміння, довіри та підтримки щодо зближення з Північноатлантичним блоком НАТО;

               поінформованості про європейські цінності та стандарти, підтримки членства України в ЄС та НАТО. 

 

Корисні посилання для роботи:

             EdCampUkraine провели діалог Далай-лами з Україною. «Нова українська школа» коротко записала головні тези з його виступу, їх можна знайти на сайті «НУШ» під назвою «Про щастя, егоїзм та емоційну гігієну – 6 тез Далай-лами з діалогу з Україною». Узагальнено це звучить так: Як порозумітися з усіма? Як стати щасливими? 

Порадила б проговорити із здобувачами освіти ці тези в плані якою має бути дія кожного щодо їх реалізації.

1.     Фізична гігієна важлива для фізичного здоров’я, але без емоційної гігієни в розумі буде забагато збудженості, гніву. Тож потрібно більше уваги приділяти емоційній гігієні, так само як і фізичній, шукати методи, як зменшувати гнів, тривожність, страх і як розвивати мир і спокій.

2.     Необхідно більше уваги приділяти внутрішнім цінностям, внутрішньому спокою.

Треба навчати знанням внутрішнього світу.

3.     Можна спитати дитину: що їй більше подобається – усмішка чи сумне обличчя.

Пам’ятайте, ми залежимо від решти суспільства. Тому найкраще, як можна привнести в нього гармонію, – усміхатися, а не мати забагато формального підходу.

4.     Якщо я буду забагато уваги приділяти тому, що я тибетець, тоді ментально ми будемо знаходити відмінності. Але ми всі – люди, ми завжди маємо відчуваю, що ми однакові, ми єдині.

5.     Молоде покоління – це майбутнє світу. Необхідно розглядати їх як найбільшу цінність. Мета освіти – створення мирного суспільства, миру для кожного. Для цього необхідно щоби мозок ширше дивився на світ, а не односпрямовано. Якщо трапляється якась халепа і дивитися вузько - це може вас деморалізувати. Але якщо дивитися цілісно, то можна побачити: «Ну, халепа. Буває, це нормально. Це можна подолати». Добросердя дає змогу віднайти цю силу волі. Якщо розум ширше дивиться на все, будь-які проблеми можна подолати, зберігаючи спокій розуму.

6.     Щоби досягнути щастя для кожної людини, необхідно, щоби було щастя в суспільстві. Щастя однієї людини повністю залежить від щастя всього суспільства, нам треба дбати про суспільство, думати про інших. Зараз світ меншає, усе взаємозалежне. Тому в нас з’являється загальна відповідальність за весь світ.

 

            За словами Далай-лами, «люди 20-го століття» настворювали глобальних проблем — економічна нерівність, протистояння «ми проти них», підвищення температури на планеті, — які доведеться вирішувати «людям 21-го століття».

 

Брейнрайтинг.

      У 1958 р. вчені Йельського університету дослідили, що мозковий штурм знижує креативність учасників групи. Причини – заборона на критику, говорить один, інші мовчать, а поки вислухає члена групи, а перебивати не можна, своя ідея губиться.               Альтернатива мозковому штурму – брейнрайтинг.

             Термін «брейнрайтінг» введений вченими Інституту Баттеля у Франкфурті. Ця методика заснована на техніці мозкової атаки, але більший нахил на індивідуальну роботу, оскільки є такі, які неохоче діляться своїми ідеями на аудиторію.

Кількість учасників від 5 до 15. Тривалість гри – 30 – 45 хвилин.   Методика проведення брейнрайтингу:

             1.Визначіть тему, яку треба розвивати. Накидайте на дошці ілюстрацію до теми. Візуалізація – це завжди добре.

             2.Роздайте учасникам кілька листків паперу. Попросіть записати по темі обговорення думки, які прийшли в голову.

             3.Кожен учасник передає свій аркуш сусідові справа.

            4.Тепер аркуш сусіда – це база і натхнення гравця для нових ідей. Учасники записують свої ідеї в аркуш сусіда, основа того, що вже записано.

            5.Записали, знову передають аркуш направо.

            6.Гра проходить до тих пір, поки всі аркуші не вернуться до перших власників. У підсумку у групи на руках записано декілька ідей.

            7.Повертаєтеся до ілюстрації. Прикріпіть всі ідейні аркуші поруч з ілюстрацією.

            8.Попросіть групу підійти і прочитати всі отримані рішення. Все, що їм сподобається найбільше, відмічають певними позначками.

            9.Відмічені ідеї обговорюються в групі усіма разом.

 

Чому це краще мозкового штурму?

           Варто суміщати техніки брейнрайтинга і мозкового штурму. Брейнрайтинг дає ідеї, мозковий штурм розвиває найбільш вдалі із запропонованих. В мозковому штурмі бере участь керівник і він отримує підтримку більшості учасників. До того ж при мозковому штурмі великий ризик зациклитися на першому вдалому рішенні проблеми, ігноруючи інші життєздатні ідеї.

 

Деякі рекомендації для проведення гри:

                Завчасно оголосіть, що перша частина гри проходить в тиші.

                Важливо кількість ідей, а не якість, про це треба також сказати учасникам гри, для того, щоб вони не соромилися видавати навіть дивнуваті та неймовірні ідеї, думки.

                 Перед грою рекомендують попросити учасників згадати їх саму велику невдачу за останні півроку, це стимулює роботу мозку, появи ідей.

                Дозволяється сидіти, придумувати ідеї стоячи, ходити. А тепер давайте перевіримо вашу креативність.

Візьміть аркуш паперу і намалюйте на них в три ряди 8 знаків множення (матеріал з інтернетресурсу).

 

 

 

Налаштовуємося на творчу хвилю, вдихнули глибоко і повільно видихнули, взяли ручку і починайте знаки множення перетворювати у картинки і невеличкі замальовки, 1 хвилина. Хто хоче поділитися своїм креатином: скільки картинок намалювали за 1 хвилину.

 

Ось так це може виглядати: 

 

 

Генеруйте ідеї, не зупиняйтеся. Будьте креативні. Вчіть, розвивайте це у здобувачів освіти.

 

Рекомендації секції:

                  1.Діяльність євроклубу здійснювати з врахуванням завдань Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції та Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України, вимог Міністерства освіти і науки України щодо організації виховної роботи та Рекомендацій головного санітарного лікаря Міністерства охорони здоров’я щодо дотримання протиепідемічних заходів.

                  2.При проведенні виховних заходів враховувати виховні цілі щодо формування у здобувачів освіти гнучких навичок та рекомендацій щодо роботи з цифровим поколінням.                   3.Планування роботи клубу здійснювати з врахуванням різних форм навчання

(онлайн/ офлайн / змішана) відповідно до наявної епідемічної ситуації.

                4. Підготуватися до віртуального онлайн творчого звіту-аукціону на тему

«Презентація лотів форм, методів, засобів, прийомів роботи європейських клубів з формування гнучких / м’яких навичок», травень.

               5.Провести моніторинг здобувачів освіти з питань визначення рівня:                 розуміння, довіри та підтримки щодо зближення з Північноатлантичним блоком НАТО;

               поінформованості про європейські цінності та стандарти, підтримки членства України в ЄС та НАТО.

             6.Розмістити на сторінці «Євроклуб» на сайті закладу інформацію: паспорт, статут або положення про європейський клуб, план роботи клубу на поточний навчальний рік

 

 

 

ГУРТКОВА РОБОТА, МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ

(за матеріалами надання консультації на вимогу)

 

У кожного учня 

є задатки якихось здібностей.

В.Сухомлинський

 

1.  Загальні питання:

1.1. Структуру позашкільної освіти становлять… гуртки, секції, клуби, культурноосвітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі… професійно-технічних навчальних закладів. Позашкільна освіта здійснюється за напрямами:

художньо-естетичний, розвиток творчих здібностей, обдарувань, оволодіння знаннями в

сфері вітчизняної і світової культури та мистецтва; туристсько-краєзнавчий, діяльність з вивчення історії рідного краю, світової цивілізації,

географічних, етнографічних, історичних об'єктів, туризм і краєзнавство; еколого-натуралістичний, знання про навколишнє середовище, набуття досвіду

розв'язання екологічних проблем, природоохоронна робота; науково-технічний, розширення наукового світогляду, підготовка до науково-дослідної

роботи, оволодіння сучасною технікою та технологіями; дослідницько-експериментальний, науково-дослідницька, експериментальна,

конструкторська, винахідницька діяльність; фізкультурно-спортивний або спортивний, загартування, заняття фізичною культурою і

спортом, набуття навичок здорового способу життя; військово-патріотичний, підготовка до військової служби;

                        бібліотечно-бібліографічний,    підвищення    інформаційної    культури,    орієнтування      у

зростаючому потоці інформації; соціально-реабілітаційний, підготовка до активної професійної та громадської діяльності,

змістовне дозвілля та відпочинок; оздоровчий, змістовний відпочинок, оздоровлення;

гуманітарний, розвиток здібностей, обдарувань, практичних навичок, оволодіння

знаннями з основ наук соціально-гуманітарного циклу.

 

1.2. Гурток - об’єднання вихованців відповідно до їх нахилів, здібностей, інтересів до конкретного виду діяльності. Складовою гуртка є група.

Секція - об’єднання вихованців, учнів, слухачів для проведення дослідницької, пошукової, експериментальної роботи з різних проблем науки, техніки, мистецтва, а також за спортивнотехнічним, туристсько-краєзнавчим або іншим напрямом діяльності.

 Студія - об’єднання вихованців з різних видів або жанрів мистецтва (музичного, вокальнохорового, театрального, хореографічного, фольклорного, фольклорно-етнографічного, акторського, образотворчого, декоративно-ужиткового, фотоаматорського, літературнотворчого).

Мета гурткової роботи: створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку учнівської молоді у вільний від навчання час, задоволення їх освітніх потреб шляхом залучення до різних видів творчості.

 

 

Види гуртків:

1)                       предметні гуртки: учні поглиблюють знання з предметів гуманітарного та природничоматематичного циклів.

2)                       гуртки технічної творчості: учні розширюють і поглиблюють свої технічні знання, виробляють і розвивають уміння, навички експериментування, моделювання, конструювання.  3) колективи художньої самодіяльності та гуртки художньої творчості: учні залучаються до художньої творчості, розвивають художні смаки, збагачуються духовно.

 4) гуртки прикладних навичок і вмінь, в яких можна набути навички роботи з природним матеріалом, облаштування власного побуту, ведення домашнього господарства (різьблення, вишивка тощо).

Особи, які відвідують гуртки, клуби, творчі об'єднання називаються вихованцями.

 

    1.3. Клубні об’єднання – це організаційно оформлені та стабільно функціонуючі групи однодумців, зайнятих соціально-корисною, культурно-дозвіллєвою діяльністю, які існують на базі самоврядування. Клуб сприяє задоволенню різнобічних інтересів і потреб у підвищення духовної культури. Робота клубу носить нерегламентований характер, відвідування не може бути обов’язковим; клуб має свій актив, навколо якого гуртуються бажаючі учні. За тематичною спрямованістю клуби бувають: економічні, історичні, політичні, культурологічні, світоглядні, народознавчі, юридичні, інформаційні, психологічні.

 

ІІ. Нормативні документи:

        Закони України 

 «Про освіту», 23 травня 1991 року, 1060-ХІІ, редакція від 19.02.2016 року.

 «Про професійно-технічну освіту», від 10.02.1998 року № 108/98-ВР, редакція станом на

01.01.2016 року.

«Про позашкільну освіту», № 1841-ІІІ зі змінами від 02.06 2015 року.

 

          Концепція позашкільної освіти та виховання, затверджена рішенням колегії МОН України від 25.12.1997р., протокол №16/3-8.

           Положення про позашкільний навчальний заклад, затверджено постановою Кабміну України від 6 травня 2001 року № 433.   

           Типові навчальні плани для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України, затверджено наказом МОН України № 676 від 22.07.2008 року.

            Типовий перелік навчально-наочних посібників і технічних засобів навчання для позашкільних навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, затверджений наказом МОН України від 08.01.2002 року № 5.

          Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, затверджено наказом МОН України № 651 від 11.08.2014 року.

 

ІІІ. Навчально-плануюча документація:

 3.1. Програма роботи гуртка, рекомендована МОН України, поурочно-тематичне планування. Керівник гуртка може вносити зміни та доповнення у зміст програми до 25% навчального матеріалу, плануючи свою роботу з урахуванням інтересів гуртківців, стану матеріально-технічної бази.  

Адреса навчальних програм: Інститут модернізації змісту освіти/внизу розділ «Освіта»/позашкільна освіта та виховна робота/зліва в меню «Позашкільна освіта. Навчальні програми»/гуманітарний, дослідницько-експериментальний, еколого-натуралістичний, науково-технічний, туристсько-краєзнавчий, оздоровчий, фізкультурно-спортивний, художньоестетичний напрями.

 

 

 3.2. Журнал планування та обліку роботи гуртка. Заповнюється відповідно до інструкції, зазначеної в ньому. Заводиться для кожної групи гуртка, заповнюється особисто керівником. Усі записи ведуться чітко, охайно, регулярно, не допускаються виправлення, використання коректора.

Заступник директора з НВР систематично контролює правильність ведення Журналу, на сторінці «Висновки і зауваження до роботи гуртка та до ведення Журналу» робить записи щодо ведення журналу, вказує дату перевірки, зауваження, терміни усунення, підпис.

3.3. План-конспект заняття. При проведенні занять керівник гуртка повинен мати планконспект, використовувати наочність, ТЗН тощо (згідно з методичними вимогами до проведення гурткових занять).

 

ІV. Додатки:

1.  Вимоги до заняття гуртка. 

2.  Схема-конспект заняття гуртка.

3.  Типи занять гуртків.

4.  Алгоритм дій щодо організації гурткової роботи в ПТНЗ. 5. Питання щодо самоаналізу заняття гуртка

6.  Схема аналізу заняття гуртка.

7.  Форма звіту керівника гуртка.

Додаток 1

 

Вимоги до заняття гуртка

Враховуючи специфіку роботи в гуртках кожен керівник вишукує, випробує власні знахідки, що відповідають його напряму роботи, його вихованцям.

Найбільш характерні недоліки занять: невміння якісно побудувати заняття;  нехтування підготовкою плану-конспекта проведення заняття; не приділяється належна увага мотивації вихованців до заняття та актуалізації їх знань; тема, мета заняття не оголошується зовсім чи оголошення не адаптоване до сприйняття дітей; не завжди проводиться оперативна перевірка якості виконання вихованцями завдань; відсутня диференціація навчання; вихованці на занятті пасивні; робота ведеться з обмеженим колом дітей; характер навчальних завдань частіше репродуктивний за алгоритмом; нераціонально використовується час заняття; заняття починається та завершується невчасно; не належна увага до відповідей дітей; невиразність мови, монотонність голосу педагога, нерухомість його фігури; невміння поставити акцент на найголовніше; не достатнє врахування інтересів, захоплень вихованців; механічне запозичення передового педагогічного досвіду тощо.

Основні вимоги до заняття:

- науковість: використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики;

-         системність: побудова заняття на основі закономірностей навчально-виховного процесу, зв'язок з раніше отриманими знаннями та вміннями, опора на вже досягнутий рівень розвитку вихованців;

-         оптимальність; реалізація на занятті в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів та правил, забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності вихованців з урахуванням їх інтересів, нахилів, потреб; 

-         ефективність: ефективне використання педагогічних засобів, зв’язок з життям, особистим досвідом вихованців, формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності, формування уміння вчитися.

 

 

 

 

Додаток 2

 

Схема-конспект гурткового заняття

 

Дата:

Тема заняття:

Мета заняття (навчальна, розвиваюча, виховна)

Завдання заняття (бажано)

Методи (бажано)

Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований) Форма заняття: індивідуальне, групове, фронтальне.

Види занять

Міжпредметні зв’язки (бажано)

Обладнання:     таблиці,          плакати,          посібники,      схеми,             моделі,    роздатковий   матеріал, демонстраційний матеріал, діаграми, література тощо. Очікуваний результат (бажано)

 

Хід заняття

(його структура залежить від типу заняття)

 

І. Організаційна частина:

1.            Ведення обліку відвідування.

2.            Перевірка готовності вихованців до заняття. ІІ. Вступна частина:

1.                        Повідомлення теми, мети заняття, очікуваних результатів.

2.                        Актуалізація опорних знань.

3.                        Мотивація навчальної діяльності гуртківців. ІІІ. Основна частина:

1.           Висвітлення керівником матеріалу нової теми.

2.           Оволодіння новими теоретичними та практичними знаннями.

3.           Залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу,поточний інструктаж та самостійна практична робот гуртківців.

Обхід робочих місць з метою контролю правильної організації робочого місця, дотримання правил техніки безпеки, дотримання послідовності в роботі, якості виконаної роботи.

4.Підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

ІV. Заключна частина.

1.Обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок (що нового дізналися? де можна використовувати?).

2.   Загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів.

Виставка робіт. 

3.   Повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є).

4.   Рекомендована література (якщо є). 5. Прибирання робочого місця.

 

Коментарі до схеми-конспекту гурткового заняття,

які повинні бути відображені при плануванні, оформлені конспекту та проведенні заняття.

Тема заняття. Формулювання теми має стосуватися фактичного матеріалу заняття, викликати інтерес до почутого. Тема, яка пропонується вихованцям може відрізнятися від теми, записаної в плані за стилем (художній – діловий). Тема повинна чітко, лаконічно, емоційно виражати стислий зміст заняття. 

Мета заняття - основа ефективної діяльності педагога та учнів, що визначає характер їх взаємодії. Вона реалізується в спільній діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. В меті заняття формулюється результат, до якого повинні прагнути учасники навчального процесу, і, якщо вона визначена нечітко, чи педагог погано уявляє собі шляхи та способи її досягнення, ефективності заняття важко досягти. 

Перш ніж сформулювати триєдину мету заняття педагог повинен знайти відповіді на питання:

-               чого має навчити це заняття?

-               як допоможе навчальний матеріал в розвитку вмінь та навичок вихованців?

-               як вплине на погляди, переконання, почуття, над чим примусить замислитися?

-               яке значення цього заняття в загальному процесі освіти і виховання?  Мета заняття: навчальна, розвиваюча, виховна. 

 

Навчальна мета

 (навчити, познайомити) - передбачає формування практичної діяльності, уміння аналізувати, спостерігати. Спрямована на активізацію уяви та фантазії. Типові формулювання: 

-               навчити, дати уявлення, пояснити, учити, розповісти, розкрити … 

-               познайомити з інформацією, умовами тощо… 

-               проконтролювати засвоєння певних (таких) вмінь та навичок, вивчених на попередніх заняттях…

-               сформувати (закріпити) певні (такі) навички та вміння… по даному матеріалу (на матеріалі цього заняття)…

-               розширити або/і поглибити (збагатити) знання (конкретно названі)… - узагальнити знання, одержувані з різних джерел (в тому числі самостійно)…

 

Розвиваюча мета

(розвинути) – спрямована на розвиток творчого потенціалу. Типові формулювання: 

-               розвинути (розкрити) здібності, уяву, пам’ять, увагу…

-               розвивати почуття (кольору, світу…)

-               формувати практичні навички та вміння… 

-               удосконалювати вміння та навички… 

-               забезпечити в ході заняття (розвиток мови учнів, поповнення словникового запасу, оволодіння…)

 

Виховна мета

 (виховати) – спрямована на виховання загальнолюдських цінностей, нових ідей та образів.Типові формулювання: 

-               виховувати почуття…

-               прищеплювати… 

-               сприяти в ході заняття вихованню певних (таких) якостей (понять)…

-               для рішення завдань (естетичного, морального, духовного …) виховання …

-               з метою рішення завдань (громадянського …) виховання …

-               викликати інтерес до інформації , людей, умов взаємодії…

-               залучити, заохотити, зміцнити інтерес…

-               викликати неприйняття… 

 

Завдання

(бажано). Типові формулювання загального характеру: 

-               відпрацювати навички…

-               виконати операції мислення: пізнання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу, оцінки.

 

 

 

Навчальні завдання:

•              проконтролювати ступінь засвоєння основних умінь і навичок, а також вивчених і сформованих на попередніх заняттях;

•              забезпечити засвоєння наступних завдань…

•              сформувати (продовжити формування, закріпити) такі спеціальні вміння й навички, як…; • сформувати (продовжити формування, закріпити) такі спільні навчальні вміння й

навички, як… на матеріалі даного заняття.

 

Розвивальні завдання:

•              для вирішення завдання розвитку у вихованців… в ході заняття забезпечити виконання таких завдань…

 

Виховні завдання:

•              сприяти в ході заняття формуванню світогляду ;

•              формування екологічного (естетичного…) виховання;

•              формувати в дітей загальнолюдський світогляд.

 

Методи

Метод – це «шлях до досягнення мети», спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення будь-чого. 

Основні методи:

За джерелом передачі та сприйняття навчальної інформації:

— словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо);

— наочні (демонстрація предметів, явищ, посібників тощо); — практичні (практична робота, навчальні вправи, ігрові вправи,  екскурсія, похід тощо)

Методи стимулювання інтересу до навчання: пізнавальні ігри, створення цікавої ситуації, створення ситуації успіху, реалізація виховного потенціалу, ситуації неуспіху, емоційних переживань. 

Методи стимулювання обов’язку відповідальності:

1.  Формування переконань у соціальній та особистісній важливості.

2.  Висування вимог.

3.  Вправи для виконання вимог.

4.  Змагальність, заохочення, покарання.

Прийом – частина методу, засіб педагогічних дій у певних умовах. Прийоми не мають

самостійної педагогічної задачі. 

 

Рівні повідомлення навчального матеріалу (необов’язково):

 -інформаційний (навчальний матеріал подається у вигляді готової інформації – розповідь, демонстрування, пояснення);

 -інформаційно-операційний (водночас з інформаційним способом відтворення навчального матеріалу розгорнуто пояснюється функціонування об’єкта вивчення та способи оперування ним);

 -проблемний (визначається проблема і намічається шлях її розв’язання, наприклад, розгортання низки логічних міркувань і доведень).

 

Типи занять (дивитися додаток 3)

         

          Форми організації занять:

-                        групові: ведеться робота з усією групою, викладається загальний матеріал; вмежах групи можливо виділяти підгрупи.

-                        індивідуальні: передбачено роботу з дітьми, які виявили особливі здібності, які претендують на роль солістів, виконавців головних ролей. 

У гуртках, де передбачена сумісна робота різновікового складу груп одного напрямку (вокальний, хореографічний), передбачені обов’язкові зведені репетиції, ансамблева робота. 

          

           Види занять:

ділова гра, змагання, театралізоване заняття, взаємонавчання вихованців, залік, творчий звіт, конкурс, рольова гра, концерт, конференція, семінар, екскурсія, салон, мандрівка, імпровізація тощо.

          

            Міжпредметні зв’язки

зв'язок з якими видами мистецтва можна прослідкувати в ході даного заняття (світова,

українська художні культури, музика, образотворче мистецтво, література…)

           

            Обладнання:

-                        посібники, газети, журнали, документи тощо;

-                        дидактичний матеріал, наочний матеріал (схеми, моделі, плакати); - відеофільми, комп’ютерні диски, аудіо матеріали. Обладнання повинне відповідати вимогам часу.

 

            Очікуваний результат:  які завдання мають бути вирішені, чого повинні навчитися вихованці.

 

Хід заняття (структура заняття)

Структура - поєднання, взаємозв'язок елементів і частин заняття, залежить від типу заняття. В структурі заняття можна виділяти дві частини: • постійну (загальну);

• змінювану. 

 

І. Вступна частина.

1.                    Організаційний момент - перевірте готовність дітей до уроку, підтримуйте порядок і дисципліну протягом усього заняття.

2.                    Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів.

Тема, мета заняття повинні оголошуватися обов’язково, назва теми, мета, завдання мають бути адаптованим до сприйняття дітей. 

*  Поясніть важливість теми.

*  Зробіть мету заняття метою вихованців. 

*  Формуйте мету, орієнтуючись на потреби та інтереси вихованців. 

*  Формулюйте конкретні навчальні завдання, якими повинні оволодіти учні.

*  Нагадуйте тему, мету і завдання протягом заняття.

*  Концентруйтесь на знаннях і уміннях, що відповідають інтересам і потребам вихованців.

3.  Актуалізація опорних знань.

 Визначте поняття, які треба активізувати у свідомості дітей, щоб підготувати до сприйняття нового матеріалу.

4.  Мотивація навчальної діяльності гуртківців. 

При побудові заняття необхідно враховувати три види мотивації:

Соціальну — підняти авторитет дитини серед товаришів, похвалити за старанність у роботі тощо.

Прагматичну — посилити увагу до дисципліни, інформації, яка буде потрібна при вступі до ВНЗ, при придбанні спеціальності тощо.

Змістовну - застосування знань у нестандартних ситуаціях, пізнавальні спори, введення

учнів у проблемні ситуації.

 

 

 

II. Основна частина

-         перевірка в дітей знань та вмінь, які вони вже мають для підготовки до вивчення нової теми; 

-         висвітлення керівником матеріалу нової теми (ознайомлення з новими знаннями та вміннями, показ зразка формування);

-         оволодіння вихованцями новими теоретичними та практичними знаннями (вправи на освоєння нових знань, умінь, навичок за зразком);

-         залучення вихованців до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота

(перенос засвоєних знань, умінь, навичок у подібну ситуацію, завдання творчого характеру); - підведення гуртківців до узагальнень, висновків. 

Засвоєння нових навчальних компетентностей:

•              нові поняття, терміни, способи їх засвоєння;

•              визначення пізнавальних навчальних задач заняття (про що діти повинні дізнатись і що засвоїти);

•              самостійна робота та її зміст;

•              проблемні та інформаційні питання;

•              варіанти вирішення проблеми;

•              варіанти закріплення вивченого матеріалу. Формування навчальних способів діяльності:

•              конкретні вміння й навички для відпрацювання;

•              види самостійних робіт і вправ;

•              способи «зворотного» зв'язку з вихованцями. 

 

 III. Заключна частина (підведення підсумків заняття)

-  обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;

-  загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;

-  повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є);

-  рекомендована література (якщо є).

 

 

Додаток 3

 

Типи занять гуртків

Заняття в гуртку є особистісно орієнтованими. Кожне заняття має свою структуру. Тип заняття визначається наявністю та послідовністю структурних частин. 

Класифікація типів занять:

1.  Засвоєння нового матеріалу (нових знань, умінь, навичок).

2.  Формування практичних умінь та навичок.

3.  Застосування вмінь та навичок.

4.  Узагальнення.

5.  Комбіноване (засвоєння нових знань, умінь, навичок та застосування їх на практиці). 6. Контрольне (підсумкове).

 

Гурткові заняття мають багато спільного з уроками.

 

1.Заняття засвоєння нового матеріалу (нових знань, умінь та навичок):

Види навчальних занять: лекція, екскурсія, бесіда.

Мета: вивчення й первинне усвідомлення нового навчального матеріалу, осмислення зв’язків і відносин в об’єктах вивчення.

Етап заняття	Зміст
Організація         початку заняття	Створення психологічної атмосфери на занятті; підготовка необхідного обладнання; включення вихованців у діловий ритм. Формулювання мети й завдань заняття, очікуваних результатів.
Мотивація             навчальної діяльності	Підготовка до свідомого сприйняття матеріалу, стимулювання пізнавального інтересу.
Актуалізація опорних знань	Відтворення знань, умінь, життєвого досвіду, необхідного для опанування нового матеріалу. Оцінка рівня підготовленості вихованців.
Вивчення              нового матеріалу	Головний етап заняття – опанування вихованцями нових знань і способів дій.
Первинна         перевірка засвоєння знань Первинне             закріплення знань Контроль                         і самоперевірка знань	Репродуктивне відтворення вивченого матеріалу; систематизація та узагальнення; виконання завдань на вивчення головного в новій інформації; виконання творчих завдань на основі вивченого; первинна перевірка рівня засвоєння й розуміння матеріалу.
Підбиття          підсумків заняття. Рефлексія	Встановлення відповідності між поставленими завданнями та результатами, внесення коректив; аналіз навчальної діяльності.
Інформація                 про домашнє завдання	Повідомлення обсягу і змісту домашнього завдання, інструктаж щодо його виконання.

 

 

2.Заняття формування практичних умінь та навичок:

Види навчальних занять: екскурсія, практична робота, співбесіда, консультація. Мета: вторинне осмислення вже відомих знань, вироблення вмінь і навичок із застосування.

 

Етап заняття	Зміст
Організація         початку заняття	Створення психологічної атмосфери на занятті; підготовка необхідного обладнання; включення вихованців у діловий ритм. Формулювання мети й завдань заняття, очікуваних результатів.
Мотивація             навчальної діяльності	Підготовка до свідомого сприйняття матеріалу, стимулювання пізнавального інтересу, перетворення змісту навчання на особистісно значущий.
Визначення можливостей застосування цих знань	Постановка конкретизованих завдань, перевірка раніше вивченого теоретичного матеріалу, на основі якого будуть засвоюватися навички та вміння.
Актуалізація опорних знань	Відтворення знань, умінь, життєвого досвіду, необхідного для опанування нового матеріалу. Оцінка керівником гуртка рівня підготовленості вихованців.
Пробне       застосування знань	Ознайомлення з навичками. Пробне застосування знань на практиці для поглиблення та розширення меж раніше засвоєних знань.
Вправи за зразком з метою вироблення вмінь безпомилкового застосування знань	Вправи на освоєння та закріплення навичок та вмінь, тренувальні вправи за зразком, інструкцією, алгоритмом.
Вправи з перенесенням знань у нові умови	Вправи творчого характеру, з перенесенням в нові умови, ускладнені, диференційовані або індивідуальні.
Підбиття          підсумків заняття. Рефлексія	Встановлення відповідності між поставленими завданнями та результатами, внесення коректив; аналіз навчальної діяльності.
Інформація                 про домашнє завдання	Повідомлення обсягу і змісту домашнього завдання, інструктаж щодо його виконання.

 

 

 

 

3.Заняття застосування знань, умінь та навичок:

Види навчальних занять: семінар, практична робота.

Мета: засвоєння вмінь самостійно в комплексі застосовувати знання, уміння й навички, використовувати їх в нових умовах.

 

Етап заняття	Зміст
Організація         початку заняття	Створення психологічної атмосфери на занятті; підготовка необхідного обладнання; включення вихованців у діловий ритм. Формулювання мети й завдань заняття, очікуваних результатів.
Актуалізація знань, необхідних     для творчого застосування знань	Відтворення знань, умінь, життєвого досвіду, необхідного для опанування нового матеріалу. Оцінка керівником гуртка рівня підготовленості вихованців.
Узагальнення й систематизація знань і способів діяльності	Повторення або вивчення в незначних обсягах знань, їх систематизація; повторення знань для формування навичок та вмінь.
Засвоєння               зразка комплексного застосування знань, умінь, навичок	Формування, закріплення початкових умінь та навичок, застосування їх у стандартних умовах – за аналогією.
Застосування узагальнених знань у нових умовах	Вправи для застосування знань, умінь у змінених умовах; творче застосування знань та вмінь; вправи на відпрацювання навичок.
Контроль        і самоконтроль знань, умінь, навичок	Перевірка виконаних робіт, корегування (у разі необхідності).
Підбиття          підсумків заняття. Рефлексія	Встановлення відповідності між поставленими завданнями та результатами, внесення коректив; аналіз навчальної діяльності.
Інформація                 про домашнє завдання	Повідомлення обсягу і змісту домашнього завдання, інструктаж щодо його виконання.

 

4.Заняття узагальнення та систематизації:

Види навчальних занять: семінар, практична робота, круглий стіл, конференція. Мета: засвоєння знань у системі, приведення одиничних знань у систему.

Етап заняття	Зміст
Організація         початку заняття	Створення психологічної атмосфери на занятті; підготовка необхідного обладнання; включення вихованців у діловий ритм. Формулювання мети й завдань заняття, очікуваних результатів.
Підготовка вихованців до повідомлення теми	Вступне слово керівника гуртка, визначення матеріалу теми, повідомлення мети та завдання заняття.
Узагальнення окремих фактів, понять, явищ	Повторення, узагальнення фактів, понять, явищ.
Повторення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань	Виконання вихованцями індивідуально, групами або всією групою різних завдань узагальнюючого і систематизуючого характеру, які виробляють узагальнені вміння та формують знання на основі фактів, явищ, понять.
Приведення одиничних знань у систему (самими вихованцями)	Формування висновків вихованцями за вивченим матеріалом.
Підбиття          підсумків заняття. Рефлексія	Встановлення відповідності між поставленими завданнями та результатами, внесення коректив; аналіз навчальної діяльності.
Інформація                 про	Повідомлення обсягу і змісту домашнього завдання, інструктаж
домашнє завдання	щодо його виконання.

 

5.Комбіноване заняття:

Передбачає досягнення двох або декількох рівноцінних цілей: засвоєння нових знань і перевірка раніше вивченого матеріалу; засвоєння нових знань і застосування раніше набутих навичок і вмінь; формування вмінь і навичок та їх застосування на практиці.

Етап заняття	Зміст
Організація         початку заняття	Створення психологічної атмосфери на занятті; підготовка необхідного обладнання; формулювання мети й завдань заняття, очікуваних результатів.
Мотивація             навчальної діяльності	Підготовка до свідомого сприйняття матеріалу, стимулювання пізнавального інтересу, перетворення змісту навчання на особистісно значущий.
Перевірка домашнього завдання	Опитування в усній формі для визначення глибини розуміння знань попереднього заняття або змісту інших тем, що пов’язані з цим заняттям.
Актуалізація опорних знань	Відтворення знань, умінь, життєвого досвіду, необхідного для опанування нового матеріалу. Оцінка керівником гуртка рівня підготовленості вихованців.
Вивчення              нового матеріалу	Опанування вихованцями нових знань і способів дій.
Первинна перевірка засвоєння знань. Первинне закріплення знань. Контроль                         і самоперевірка знань	Репродуктивне відтворення вивченого матеріалу; систематизація та узагальнення; виконання завдань на вивчення головного в новій інформації; виконання творчих завдань на основі вивченого; первинна перевірка рівня засвоєння й розуміння матеріалу.
Підбиття          підсумків заняття. Рефлексія	Встановлення відповідності між поставленими завданнями та результатами, внесення коректив; аналіз навчальної діяльності.
Інформація                 про домашнє завдання	Повідомлення обсягу і змісту домашнього завдання, інструктаж щодо його виконання.

 

 

Додаток 4

 

Алгоритм дій щодо організації гурткової роботи в ПТНЗ

 

1.                        Питання щодо спрямування гурткової роботи розглядається на педагогічній раді закладу ПТО. 

2.                        Директор видає наказ «Про організацію гурткової роботи на навчальний рік», в якому:  -визначається направленість гурткової роботи;

 -визначається відповідальний за організацію гурткової роботи, який складає графік роботи гуртків і залучає учнів до гурткової роботи;

 -розподіляється педагогічне навантаження керівників гуртків.

3.                        Затверджується графік роботи гуртків, усі зміни в розкладі можливі тільки за узгодженням директора:

                            №                   Назва                       ПІБ                     День                  Час                    Місце

                            з/п                 гуртка                  керівника             тижня                                       проведення

                                                    

4.                        В своїй діяльності керівник керується посадовою інструкцією керівника гуртка.

5.                        Планування роботи гуртка здійснюється відповідно до навчальних програм – типових, затверджених МОН, а також «робочих «адаптованих», погоджуються на відповідній методичній комісії та затверджуються заступником директора. Середня наповнюваність гуртків, груп, секцій, студій та інших творчих об’єднань становить, як правило, 10-15 вихованців. Тривалість заняття гуртка 1 астрономічна година. Необхідною умовою змісту роботи гуртків є якісне навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

6.                        Заступник директора з навчально-виховної роботи погоджує поурочно-тематичне планування роботи гуртків художньо-естетичного, еколого-краєзнавчого, туристичного напрямів, гуртки технічної творчості – заступник директора з навчально-виробничої роботи.

7.                        Керівник гуртка повинен вести необхідну документацію: поурочно-тематичне планування, журнал обліку гурткової роботи згідно з інструкцією, зазначеною в журналі.

8.                        При проведенні занять керівник гуртка повинен мати план-конспект заняття, використовувати наочність, технічні засоби навчання тощо (відповідно до методичних вимог до гурткових занять).

9.                        У кінці навчального року керівник гуртка складає письмовий звіт і не пізніше ніж через 5 днів після завершення навчання подає заступнику директора з навчально-виховної чи навчально-виробничої роботи.

10.                    Гуртки беруть участь у всіх заходах навчального закладу.

11.                    Результати гурткової роботи демонструються на обласних оглядах художньої самодіяльності, виставках технічної та декоративно-прикладної творчості, інших масових заходах.

12.                    Питання щодо  стану проведення гурткової роботи підсумовується в кінці навчального року  наказом директора. 

 

Додаток 5

Питання щодо самоаналізу заняття  

1.      Тема і тип заняття, його зв’язок із попередніми.

2.      Які головні завдання заняття? Якою мірою вони виконані?

3.      Чи раціонально використано час заняття?

4.      Чи доцільно обрано форми і методи навчання?

5.      Які нові форми та методи навчання використано на занятті?

6.      Як здійснювався контакт із групою, окремими вихованцями?

7.      Ефективність організації самостійної роботи гуртківців.

8.      Чи забезпечено цілеспрямованість, оптимальну розумову діяльність вихованців?

9.      Чи дотримано правила педагогічного такту, етики, норм взаємин керівника гуртка та вихованців?

10.  Найбільш ефективні елементи, етапи, форми, методи роботи.

11.  Чи досягнуто прогнозованого результату заняття?

12.  Що із запланованого не вдалося? Чому?

13.  Чи зацікавило заняття вихованців?

14.  Як працювати над подоланням недоліків?

15.  Яка допомога необхідна?

 

Додаток 6

 

Аналіз заняття гуртка  

Гурток ___________________________________________________________ Керівник_________________________________________________________

Дата відвідування____________________Час проведення заняття_________

Місце проведення__________________________________________________

Кількість гуртківців на занятті__________ за списком __________________

Тема заняття______________________________________________________

Мета відвідування_________________________________________________

 

№з/п	Питання для аналізу	Наявний стан справ
1	Мета і завдання заняття гуртка:
	створення оптимального клімату взаємовідносин
	інтеграція навчання з наукою і виробництвом
	розвиток інтересу до сучасної техніки, науководослідницької роботи
	відродження і розвиток національної культури
	взаємозв’язок опорних знань, умінь, навичок гуртка
2	Підготовка до заняття керівника гуртка:
	знання матеріалу
	підготовка наочних посібників, ТЗН
	наявність конспекту
	короткий виклад важких питань, визначень, понять на дошці, плакаті
3	Підготовка учнів до занять гуртка:
	наявність необхідного матеріалу, інструментів, посібників
	наявність блокноту, зошиту, в якому записується тема заняття
	вивчення додаткового матеріалу (за рекомендацією педагога)
	наявність у кабінеті, на столах допоміжної довідкової літератури, малюнків, креслень, схем, діаграм, бібліографічних показників, словників тощо
4	Початок заняття:
	зустріч з гуртківцями
	залучення кожного учня до активної роботи на занятті
	залучення кожного учня до активної роботи на занятті
	огляд основних моментів заняття.
5	Організація пізнавальної діяльності:
	організація самодіяльності гуртківців, розвиток інтересу до самостійної роботи над певною темою
	оволодіння практичними навиками і уміннями
	послідовне розкриття особистості гуртківців;
	уміння визначити основне в змісті.
6	Техніка викладу теоретичного матеріалу:
	простота і якість мовлення педагога
	змістовність, стислість, яскравість і емоційність викладу теоретичного матеріалу
	використання знань, спостережень, досвіду самостійної роботи дітей
	використання ТЗН, дидактичного матеріалу.
7	Творча направленість занять гуртківців:
	залучення гуртківців до подолання труднощів в пошуках незвичайних варіантів, розвиток нестандартного, образного, логічного мислення
	використання різних способів підвищення інтересу до теоретичного матеріалу (словесних, наочних, практичних)
	запис в зошитах, креслення схем, обговорення малюнків,

деталей, статей по даному матеріалу, тощо

                                         залучення дітей до самостійного пояснення явищ, які                                  

вивчаються, доказів, до побудови висновків по даній темі

застосування захоплюючих прийомів  залучення гуртківців до пізнавальної і дослідницької  діяльності

8                 Емоційні контакти:             формування емоційно-вольових рис гуртківців  виховання працьовитості ініціативності, діловитості,  майстерності

знання сильних сторін характеру кожного гуртківця і  стимулювання розвитку цих сторін

уміння помічати успіхи, недоліки, такт в роботі з дітьми  методи заохочування гуртківців (“цікава думка”, “добре  думав” і т.п.)

9                 Узагальнення і закріплення теми, яка вивчається:          

завдання для перевірки знань, умінь і навичок гуртківців  підхід до аналізу і оцінки занять (робота з усім складом  гуртка, групова, індивідуальна робота)

10             Завдання додому:    рекомендована література для самоосвіти гуртківців.                    

 

Висновки________________

 

Рекомендації____________

 

 

Орієнтовна план-схема повного аналізу занять гуртка Назва гуртка: 

Керівник гуртка:

Дата:

Час за розкладом:_____________________час проведення_________________  Кількість гуртківців за списком___________________присутніх__________ Тема заняття:

Мета заняття:  Мета відвідування:

 

№з/п	Пункт аналізу	Аналіз заняття
1	Готовність приміщення, наявність необхідного обладнання для організації навчального процесу, використання наочних посібників, сучасних засобів навчання
2	Своєчасність початку занять, дотримання вимог до зовнішнього вигляду гуртківців
3	Зовнішній вигляд керівника гуртка, тон звертання, дотримання норм літературної вимови, ступінь емоційності
4	Визначення мети заняття, доведення її до учнів, запровадження мобілізуючого початку заняття
5	Відповідність теми заняття його змісту, зв’язок із попередньою темою, наступність

6                Виховна спрямованість, використання методів          

виховного впливу на гуртківців. Виховна, розвивальна та профорієнтаційна робота на занятті  

7                Наукова достовірність матеріалу, використання        

сучасних досягнень науки, техніки, промисловості, мистецтва, екології, зв’язок із подіями сьогодення  

8                Різноманітність прийомів навчання (методів праці  

гуртківців) на занятті

9                Активність гуртківців у процесі заняття, використання        форм роботи. Розвиток допитливості, творчості, навичок самостійного мислення  

10            Закріплення здобутих знань, вироблення вмінь та     

навичок відповідно до профілю гуртка. Повторення

пройденого матеріалу. Наявність міжпредметних зв’язків  

11            Прийоми заохочення й стимулювання гуртківців      12       Знання керівником психологічних особливостей дітей      13       Раціональне використання часу на занятті      

14            Формування навичок самостійної роботи з довідковим         та іншим матеріалом. Дослідницька робота

15            Упровадження досягнень педагогічної науки, сучасних        методів навчання і виховання, передового педагогічного досвіду

16            Використання різноманітних методів навчання          

17            Додержання правил техніки безпеки. Проведення      

інструктажу

18            Підбиття підсумків кожного етапу заняття      19       Чіткість в організації початку й кінця заняття       

                            20      Рівень вирішення єдиної методичної проблеми закладу               

 

Висновки:

Пропозиції:

 

Додаток 7

 

 

Форма звіту  Звіт

керівника гуртка про виконану роботу за ____ семестр 20__/ 20__ навчального року

1.          Аналіз виконання навчальної програми та досягнення поставленої мети.

2.          Наповнюваність гуртка та збереження контингенту.

3.          Аналіз охоплення учнів (за групами).

4.          Аналіз охоплення дітей пільгового контингенту: сироти, напівсироти, діти із багатодітних сімей, діти-чорнобильці, діти з інвалідністю, із малозабезпечених сімей.

5.          Форми і методи інновації, які використовувалися під час навчально-виховного процесу.

6.          Організаційно-масова робота (бесіди, екскурсії, виставки, конкурси, свята тощо). Нові форми.

7.          Результативність, творчі досягнення вихованців (участь у міських та обласних заходах).

8.          Робота з обдарованими дітьми, її результативність.

9.          Проведення відкритих занять (дата, тема).

10.      Методична робота (реферати, розробки занять та виховних заходів).

11.      Робота з удосконалення педагогічної майстерності (участь у семінарах, педрадах,

засіданнях методичної комісії, використання передового досвіду).

 

Керівник гуртка  (ПІБ) Дата: 

 

Використана література:

Ладижець І.М., Організація гурткової роботи у професійно-технічному навчальному закладі, Ужгород, 2015 р., 32с.

Кацинська Л.Л. Виховний процес у сучасній школі, Рівне-1997р., 156с.

Хрипко Л.В., Гурткова робота – один із видів позакласної роботи у навчально-виховному процесі, Солонянський центр дитячої та юнацької творчості, 2011р.

Нестерчук О.В., Ділова документація керівника гуртка., Чугуївський будинок дитячої та юнацької творчості, 2014р. 

 17.03.2017 року                                                                          Підготувала С.Й.Юрченко, 

 

 

 

 

5. СКЛАДНІ ЖИТТЄВАІ ОБСТАВИНИ

(за матеріалами наданої консультації на вимогу) 

 

 

      Робота з учнями із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, здійснюється відповідно до:

          Конвенції ООН про права дитини, 

         Сімейного кодексу України, підписаний 10.01.2002 № 2947-ІІІ в редакції від 28.08.2018 року,

         Законів України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ в редакції від 01.01.2019, «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII в редакції від 19.01.2019, «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» від 21.06.2001 № 2558-ІІІ в редакції від 20.01.2018, «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342-IV в редакції від 31.08.2018,

         Спільний наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.2014 № 564/836/945/577 «Про порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу  жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення»,

            Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 895 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах»,

            Положення про психологічну службу у системі освіти України, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 № 509.

 

        За визначенням сім’я, що перебуває у складних життєвих обставинах – це сім’я, яка втратила свої виховні можливості через виникнення таких умов, що порушують нормальну життєдіяльність одного або кількох членів сім’ї, наслідки яких вони не можуть подолати самостійно. Такі сім’ї поділяються на три групи:

              1.сім'ї,  у  яких  виникли  проблеми  через  матеріальні  труднощі.  (внаслідок  безробіття,  відсутності  житла,  необхідності  лікування  членів  родини; гостро  ця  проблема  постає  для багатодітних  сімей,  одиноких  матерів  (батьків),  у  сім'ях,  де  один з батьків втратив працездатність через хворобу, випускників інтернатних закладів, малозабезпечених родин). 

            2.сім'ї,  у  яких  виникли  складнощі  через  юридичні  проблеми (необізнаність щодо своїх прав та обов’язків, брак коштів на відновлення  документів - прописки,  свідоцтва  про  народження, оформлення аліментів.

            3.сім'ї, в яких виникли психологічні проблеми (труднощів  перехідного віку дитини, повторний шлюб матері чи батька, гіперконтроль з боку батьків, незадоволення потреби в спілкуванні, насильство з боку одного з членів родини, бездоглядність дитини).  

                   Закон України «Про соціальні послуги» дає визначення поняттю складні життєві обставини - це «обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має (не набула або втратила) здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті

                 В постанові Кабінету Міністрів України (від 21.11.2013 № 896) про «Порядок виявлення сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах…» до складних життєвих обставин відносить:

1)       жорстоке поводження з дитиною в сім’ї;

2)       відсутність постійного місця роботи у працездатних членів сім’ї (особи);

3)       відсутність житла, призначеного та придатного для проживання;

4)       відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, взяття під варту одного з членів сім’ї, насильство в сім’ї у тому числі щодо дитини;

5)       тривала хвороба, встановлена інвалідність, у тому числі дітей, вроджені вади фізичного та психічного розвитку, малозабезпеченість, безробіття одного з членів сім’ї, що негативно впливає на виконання батьківських обов’язків, призводить до неналежного утримання дитини та догляду за нею;

6)       спосіб життя, внаслідок якого один із членів сім’ї частково або повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному житті;

7)       ухиляння батьків від виконання обов’язків з виховання дитини;

8)       відібрання у батьків дитини без позбавлення батьківських прав;

9)       стихійне лихо;

10)   дискримінація осіб.

 

В підсумку, перелік складних життєвих обставин, в яких може перебувати дитина, можна узагальнити наступним чином:

 1.складні життєві обставини, спричинені жорстоким поводженням з дитиною, недбале ставлення до неї, її бездоглядність, залишення дитини в небезпеці, насильство до неї, насильство в сім’ї, експлуатація дитини, втягування у жебрацтво або протиправну діяльність, заохочення до споживання алкоголю, наркотичних речовин; 

2.                        складні життєві обставини, спричинені залишенням дитини без батьківського піклування внаслідок розладу здоров'я батьків, осіб, які їх замінюють, направлення їх на довготривале стаціонарне лікування чи реабілітацію, зникнення батьків чи осіб, які їх замінюють, без вісти, ув'язнення батьків, постійна зміна проживання сім’ї, що призводить до погіршення стану здоров'я  дитини, смерть батьків;  

3.                        складні життєві обставини, спричинені проживанням сім'ї у непридатних для життя умовах, тривалий конфлікт у родині;  

4.                        складні життєві обставини, спричинені проявами девіантної поведінки дитини (асоціальної,  кримінальної, аморальної, аутодеструктивної – суїцидальної, віктимної (схильність стати жертвою злочину), адитивної);

5.                        складні життєві обставини, спричинені перебуванням дитини в екстремальній життєвій ситуації (в зоні міжетнічних чи міжрелігійних конфліктів, аварій, катастроф, збройних конфліктів) тощо.

 

У разі отримання інформації про дитину, яка потрапила, перебуває у складних життєвих обставин, чи при виявленні ознак, факторів, що можуть вказувати на ризики щодо їх виникнення, адміністрація закладу має дотримуватися наступного алгоритму дій: 

-   забезпечення ефективної взаємодії працівників закладу освіти, спрямованої на раннє виявлення кожної дитини, яка має ознаки перебування у складних життєвих обставинах, та надання їй необхідної допомоги відповідно до потреб;

-   вивчення ситуації стосовно дитини, яка потребує захисту, та проведення заходів з попередження, усунення загрози життю і здоров’ю дитини; оцінює ситуацію, потреби дитини на основі проведення бесіди з дитиною, її батьками, іншими особами, працівниками закладу, від яких надійшла інформація; аналізує отриману інформацію щодо дитини та виділяє ймовірні ризики відповідно до переліку ознак та факторів;

-   за потреби – проведення медичного огляду дитини чи направлення її до закладу охорони здоров’я, 

-   направлення інформації до служб, які забезпечують соціально-правовий захист дітей, районного, міського відділу, управління освіти; 

-   формування з числа працівників закладу тимчасової команди індивідуальної підтримки дитини(для роботи з окремим випадком), визначення повноважень членів команди та відповідальності за проведення діагностики ситуації, оцінки потреб дитини, яка потрапила в складні життєві обставини, забезпечення реалізації заходів індивідуального плану роботи з дитиною; координація діяльності тимчасової команди індивідуальної підтримки дитини, яка формується керівником закладу;

-   розроблення індивідуального плану роботи з дитиною, яка має ознаки потрапляння у складні життєві обставини; створення умов для реалізації заходів, визначених індивідуальним планом; максимальне залучення відповідних спеціалістів суміжних галузей місцевого, районного та обласного рівнів для реалізації індивідуального плану роботи з дитиною та її сім’єю;

-   проводить моніторинг ефективності заходів щодо усунення складних життєвих обставин, в яких опинилася дитина, результативності просвітницької та профілактичної роботи.

 

Узагальнюючи, можна сказати, що в разі потрапляння дитини у складні життєві обставини чи при виявленні ознак, факторів, що можуть вказувати на ризики їх виникнення, адміністрація та педагогічні працівники закладу діють за одним з трьох алгоритмів.

 

Перший алгоритм дій.

За наявності перших ознак можливості потрапляння дитини у складні життєві обставини: (не відвідує освітній заклад більше двох днів без поважної причини; батьки, особи, що їх замінюють, не  з’являються у заклад, не відвідують батьківські збори, не відповідають на дзвінки або листи протягом  тривалого часу, семестру) вихователь, класний керівник, куратор групи:

-   забезпечує вивчення ситуації та факторів, що спричиняють чи можуть спричинити погіршення стану дитини через спостереження, спілкування з дитиною, друзями, одногрупниками,  викладачами; 

-   налагоджує контакт з батьками та родичами дитини (у тому числі у телефонному режимі), з самою дитиною, проводить бесіду з батьками (особами, що їх замінюють) та іншими значимими для дитини особами, вивчає особливості спілкування в родині, сильні сторони та ресурси родини, які можуть бути спрямовані на вирішення проблеми, подолання складних життєвих обставин;

-   у разі потреби ініціює надання послуг з підтримки  дитини, консультування батьків іншими спеціалістами освітнього закладу (вчителі, соціальний педагог, медпрацівник, психолог та інші працівники закладу);

-   залучає до роботи з дитиною необхідних спеціалістів  інших установ, закладів, організацій з метою забезпечення максимально необхідного пакету послуг відповідно до потреб дитини;

-   здійснює візит до помешкання, де проживає дитина з сім’єю, за потреби залучає фахівця із соціальної роботи до здійснення інспектування;

-   забезпечує перегляд плану роботи з дитиною, аналізує вплив послуг на стан дитини: вирішення проблем, стабілізація ситуації, подолання особистісних криз, налагодження стосунків з батьками, однолітками, вчителями, соціумом;

-   інформує соціального педагога про ознаки чи факти, що свідчать про небезпеку  потрапляння дитини у складні життєві обставини та про вжитті заходи; 

-   у разі ускладнення або виникнення нових обставин, які впливають на стан дитини, чи обставин, що загрожують життю і здоров’ю  дитини, – вживає негайних дій щодо захисту дитини, ініціює формування тимчасової команди індивідуальної підтримки дитини, інформування відповідних установ. 

 

Другий алгоритм дій.

  У разі виявлення фактів, що підтверджують перебування дитини та її сім’ї у складних життєвих обставинах, а також виявленні ознак, що можуть вказувати на ризики щодо їх виникнення, адміністрація закладу має дотримуватись наступного алгоритму дій:

  -організовує вивчення ситуації стосовно дитини, яка потребує захисту, та проведення заходів з попередження, усунення загрози життю і здоров’ю дитини; з числа працівників закладу формується тимчасова команда індивідуальної підтримки дитини (для роботи з окремим випадком), визначає повноваження членів команди та відповідальність за процес здійснення діагностики ситуації, оцінки потреб дітей, які мають ознаки складних життєвих обставин, та забезпечення їх необхідними послугами (за участю заступника директора з виховної роботи). Робота команди має тимчасовий характер залежно від ситуації, у якій перебуває дитина. У разі покращення ситуації тимчасова команда завершує роботу; 

-   здійснює спільно з іншими членами  тимчасової команди індивідуальної підтримки дитини оцінку ситуації, потреб дитини;

-   у разі виявлення факторів наявності складних життєвих обставин у сім’ї дитини, направляє 2-3 членів тимчасової команди для здійснення візиту у родину з  метою вивчення умов, у яких проживає і виховується дитина, та забезпечує складання акту обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини;

-   організовує розробку плану індивідуальної роботи з дитиною, яка має ознаки потрапляння у складні життєві обставини на основі оцінки потреб дитини, забезпечення реалізації заходів індивідуального плану роботи з дитиною;

-   максимально залучає відповідних спеціалістів місцевого, районного рівнів для реалізації індивідуального плану роботи з дитиною, яка має ознаки складних життєвих обставин;

-   у разі виявленні інших фактів, що свідчать про потрапляння дитини у складні життєві обставини, наявність ризиків для її життя та здоров’я, інформує фахівця із соціальної роботи центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для здійснення спільного соціального інспектування, визначення потреб дитини та її сім’ї, здійснення заходів для подолання сім’єю складних життєвих обставин; 

-   узгоджує з ним дії щодо надання соціальної допомоги сім’ї з дитиною з боку громади;   - надає необхідний пакет послуг дитині та її сім’ї в межах компетенції спеціалістів закладу та відповідно до потреб дитини. Зазначений пакет послуг передбачає: 

           1)участь  психолога та соціального педагога закладу у  проведенні діагностики стану дитини, використання корекційних програм  чи заходів, проведення бесід та консультувань дитини, батьків, осіб, які їх замінюють, інших працівників закладу освіти, дотичних до вирішення питання дитини; 

           2) консультування батьків щодо особливостей вікового розвитку та виховання дитини;                 3)проведення медичного огляду дитини в закладі охорони здоров’я за присутності батьків; 

         4)інформування батьків про можливість звернення за допомогою до служби у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

 

Третій алгоритм дій. 

У разі якщо за результатами аналізу ситуації підтверджено наявність складних життєвих обставин і потребу в негайних діях щодо захисту дитини, адміністрація закладу терміново передає інформацію про дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах, до фахівців із соціальної роботи центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інших служб. 

 

Відповідно до Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, до роботи з дитиною залучаються спеціалісти служб, установ та закладів:

-   місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

-   органів внутрішніх справ;

-   закладів та установ освіти і науки;

-   органів праці та соціального захисту населення; 

-   установ, закладів охорони здоров’я;

-   підрозділів кримінально-виконавчої інспекції Державного департаменту з питань виконання покарань; 

-   служби у справах дітей;

-   управлінь, відділів у справах сім'ї та молоді (молоді та спорту);

-   центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

 

Індивідуальний план супроводу дитини, яка потрапила у складні життєві обставини, формується з урахуванням її проблем, потреб, переваг та обмежень. До індивідуального плану входять заходи, які базуються на результатах оцінювання, діагностики, спостереження за дитиною. Визначаються виконавці відповідно до їхніх функціональних обов’язків та терміни виконання. 

План заходів за потребою, але не менше одного разу на місяць, переглядається та узгоджується тимчасовою командою.

 

Соціальний педагог вивчає соціальний статус дитини, вплив соціуму на її поведінку, інтереси та здібності, надає інформаційні послуги про позашкільні освітні заклади та вживає невідкладних заходів щодо активного залучення дитини до гурткової роботи. 

 

Практичний психолог проводить діагностику стану дитини, особливостей її особистісного розвитку, здійснює корекційно-відновлювальну та розвивальну роботу, бесіди, консультування дитини, батьків, осіб, які їх замінюють, інформує батьків щодо особливостей вікового розвитку та виховання дитини.

Відповідно Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів практичний психолог, соціальний педагог не мають права передавати інформаційно-методичні матеріали особам, які не уповноважені здійснювати психологічну діяльність, не має права розкривати зміст конкретної методики. «Доступ до обліковостатистичних документів та документів для службового користування регулюється завідуючим психологічним кабінетом відповідно до положень Етичного кодексу психолога (за винятком офіційних звернень правоохоронних і судових органів).

Дотримуються конфіденційності, норм професійної етики, виконують соціально-захисну функцію соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, які опинилися у складних життєвих обставинах, перебувають у кризових ситуаціях (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо); здійснюють захист конституційних прав і статусу, законних інтересів здобувачів освіти.

 

Класний керівник (вихователь, куратор, керівник гуртка) забезпечує дитині психологічну підримку, створює сприятливі мікросередовище і соціально-психологічний клімат у групі, сприяє розвитку навичок спілкування, допомагає дитині вирішувати проблеми, що виникають у спілкуванні з товаришами, педагогами, батьками; надає допомогу у навчальній діяльності, з'ясовує причини низької успішності, забезпечує їх усунення; підтримує постійний контакт з батьками дитини чи особами, які їх замінюють.

 

Медичний працівник закладу освіти вживає негайних дій для безпеки дитини, нормалізації її емоційного стану, створює умови для комфортного та конфіденційного спілкування з дитиною, визначає доцільність проведення додаткового медичного огляду, направлення дитини до закладу охорони здоров'я. 

Уся робота з дитиною та сім’єю, яка опинилася у складних життєвих обставинах, має проводитись з дотриманням принципу конфіденційності. У статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що «розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється».

 

За дотримання законодавства щодо захисту прав дитини у закладі освіти відповідає адміністрація. Тому, у закладі має бути розроблено внутрішній механізм взаємодії учасників навчально-виховного процесу щодо ризиків виникнення складних життєвих обставин, план  проведення профілактичних заходів. 

 

Профілактична робота в закладі освіти проводиться на трьох рівнях, а саме:

               -первинна (загальна просвіта суб’єктів навчально-виховного процесу щодо жорстокого поводження, насильства, захисту прав), що проводиться з педагогічними працівниками, медичним та господарським персоналом закладу освіти, учнями та їхніми батьками;

-   вторинна профілактика проводиться з дітьми та їхніми сім’ями, у яких виявлено ознаки ризику потрапляння в складні життєві обставини з метою зміни ставлення (до поводження з дітьми, формування гуманного ставлення дорослих до дітей, життєвих умінь, навичок дорослих і дітей, роз’яснення сутності й відповідальності за жорстоке поводження з дітьми);

-   третинна профілактика проводиться з тими, хто постраждав від жорстокого поводження, з метою навчання самозахисту. 

 

Зміст просвітницької роботи з педагогічними працівниками закладу освіти передбачає:

-   інформування щодо прав і потреб дітей, особливостей взаємодії із сім’ями з складними життєвими обставинами;

-   формування навичок виявлення ознак перебування дитини в складних життєвих обставинах та відповідного реагування;

-   формування толерантного ставлення до дітей з різних сімей; 

-   попередження феномену професійного вигорання (навчання та організація правильного режиму роботи, відпочинку, консультації практичного психолога, наявність кімнати емоційного розвантаження).

Адміністрація закладу освіти забезпечує доступ кожного працівника закладу до наявних довідкових та інформаційно-методичних матеріалів щодо попередження складних життєвих обставин стосовно дітей та засобів їх усунення.

 

Просвітницька робота з учнями передбачає:

-   роз’яснення прав і обов’язків дітей та дорослих;

-   інформування про сутність проблем та навчання про порядок звернення в установи, організації у випадку потрапляння в такі ситуації;

-   надання інформації про місцеві, регіональні, всеукраїнські та міжнародні телефони довіри та обов’язкове розміщення цієї інформації в закладі освіти у місці, до якого діти мають вільний та анонімний доступ;

-   організація і проведення заходів з формування навичок усвідомленого батьківства.

-  

Класний керівник, вихователь, куратор, керівник гуртка зобов’язаний щорічно інформувати кожну дитину щодо переліку її прав, викладених у Конвенції ООН про права дитини, а також ознайомити зі змістом статті 10 Закону України «Про охорону дитинства», у якій передбачено можливість  кожної дитини особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, інших уповноважених органів для захисту своїх прав.

 

При реалізації просвітницької роботи з батьками учнів або особами, які їх замінюють, особливу увагу необхідно звертати на інформування про права та потреби дітей, права та обов'язки батьків щодо дітей, особливості розвитку дітей, родинного виховання, неприпустимість жорстокого поводження з дітьми і насильства у сім’ї  (сутність, наслідки, відповідальність); формування толерантності, комунікативних умінь, навичок прийняття рішень, прогнозування, управління собою. Формами профілактичної роботи з батьками є лекторії, батьківські університети, батьківські збори, тренінги, соціальне інспектування сім'ї, школа батьківських почуттів, молодих батьків, індивідуальні та групові консультації тощо.

 

Документація:

1.Банк даних про дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

    

2.Індивідуальний план супроводу дитини, яка потрапила у складні життєві обставини

 

Алгоритм дій адміністрації закладу

у разі потрапляння дитини у складні життєві обставини чи при виявленні ознак,

факторів, що можуть вказувати на ризики щодо їх виникнення

Вивчення ситуації стосовно дитини		Проведення медичного огляду		Забезпечення ефективної взаємодії працівників навчального закладу
Розроблення індивідуального плану роботи з дитиною		Направлення інформації до служб		Створення умов для реалізації заходів, визначених індивідуальним планом

 

 

 

Використані джерела:

 

Методичні рекомендації щодо здійснення соціально-педагогічної роботи та  соціальноправового захисту дітей, які потрапили в складні життєві обставини, Пєтушкова Л.А, завідуюча центром практичної психології і соціальної роботи КОІПОПК, Аносова А.В., методист центру практичної психології і соціальної роботи КОІПОПК.

 

 

 

 

 

 

 

6. РОБОЧЕ МІСЦЕ 

ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРАЗ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ 

 

І. Естетичний вигляд приміщення, зручність розміщення обладнання та матеріалів. Наявність комп’ютера, підключення до мережі Інтернет, створення бази даних.

ІІ. Нормативні документи (в електронному варіанті). ІІІ. Наявність матеріалів:

 

Виховна робота:

1.  План виховної роботи в структурі плану роботи освітнього закладу на навчальний рік (стислий аналіз результатів, визначення проблем виховної діяльності, завдання, заходи; таблична форма написання).

2.  Соціальний паспорт груп, закладу.

3.  Матеріали позакласних заходів з різних напрямків виховання (електронний варіант).

4.  Статистичні дані результативності у конкурсах обласного, всеукраїнського рівнів за останні три роки.

 

Учнівське самоврядування:  

1.  Структура учнівського самоврядування.

2.  Положення (Статут) про учнівське самоврядування.

3.  План роботи, тематика засідань.

4.  Протоколи засідань.

 

Гурткова робота:

1.  Карта зайнятості у гуртках, секціях, клубах за навчальний рік, зведені дані за три роки.

2.  Плани роботи.

3.  Журнали обліку гурткової роботи.

 

Робота з профілактики правопорушень:

1.  План роботи з профілактики правопорушень, злочинів, проявів насилля, попередження вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу, правової освіти.  

2.  План спільної роботи закладу, відділу ювенальної превенції ГУНП, служби у справах дітей.

3.  Плани проведення тематичних правових місячників.

4.  План роботи правових гуртків, лекторіїв (якщо такі є).

5.  План роботи ради профілактики правопорушень; тематика засідань; протоколи; положення про раду (штаб) профілактики; наказ про створення. 

6.  Списки здобувачів освіти, які перебувають на профілактичному внутрішньому обліку, на обліку у ювенальній превенції, перебувають у складних життєвих обставинах, складають групу ризику.

7.  Списки здобувачів освіти, які вчинили злочини за останні три роки.

8.  Статистичні дані за три останні роки про кількість злочинів, учасників, перебуває на обліку у ювенальній превенції.  

9.  Зведені дані відвідування навчальних занять щоденно, за місяць, семестр, навчальний рік; аналітичні накази.

 

Робота класних керівників

1.  Перспективний план роботи з навчальною групою на семестр, місяць (в журналі).

2.  Журнал обліку, реєстрації підсумків організації та проведення виховної роботи.

3.  Допоміжні матеріали: папка класного керівника: соціальний паспорт групи, результати анкетувань, матеріали консиліумів, сценарії, інші матеріали по роботі (довільна форма).

 

 

Гуртожиток

1.  План роботи на навчальний рік в структурі плану виховної роботи освітнього закладу на навчальний рік.

2.  Перспективний план роботи вихователя на семестр, щоденний план роботи.

3.  План роботи гуртків за інтересами (якщо такі є).

4.  Допоміжні матеріали: соціальний паспорт; банк даних про дітей, які проживають у гуртожитку, сценарії.

5.  Матеріали Ради гуртожитку: положення, структура, план роботи, протоколи засідань. 

 

Робота з дітьми пільгових категорій:

1.  План роботи на навчальний рік в структурі плану виховної роботи закладу.

2.  Банк даних про дітей, матеріали, які підтверджують соціальний статус.

 

Методична робота

1.                        Список класних керівників: якісний склад (педагогічний стаж, стаж класного керівника, нагороди), методична тема в плані самоосвіти, форма узагальнення матеріалів з методичної теми).

2.                        План роботи методичної комісії, тематика засідань, графік відвідування позакласних заходів, протоколи засідань.

3.                        Матеріали досвіду роботи класних керівників, вихователів, банк передового педагогічного досвіду з напрямків виховної роботи. 

 

Робота з батьками 

1.  План роботи з батьками, батьківського комітету.

2.  Матеріали загальних зборів: план проведення, прийняті рішення. 

 

Управлінська діяльність

1.  План контрольно-аналітичної діяльності на семестр чи навчальний рік.

2.  Перспективний план розгляду актуальних питань виховної роботи.

3.  Накази з виховної роботи:

-   обов’язкові на початок навчального року; 

-   протягом навчального року: про проведення виховних заходів, участь в обласних конкурсах, заходах; 

-   підсумкові: про проведені виховні заходи;

-   тематичні: вивчення тематичного питання протягом навчального року; 

-   узагальнюючі: виховної, правовиховної роботи за семестр, рік, інших напрямків виховної діяльності (бібліотека, гуртожиток, соціально-психологічний супровід, гурткова, відвідування, врядування, роботи з батьками, з напрямків виховання, виконання програм, тощо).

4.  Довідки на педагогічну раду про стан вивчення окремих питань виховної роботи (напрямків виховання, структурних підрозділів виховної роботи в закладі).

5.  Книга запису наслідків внутрішнього контролю (три-чотири заходи в тиждень):  на першій сторінці прізвище, ім’я, по батькові педагога, стаж роботи як педагога та класного керівника, дата відвідування; 

на наступних сторінках запис: тема заходу, мета заходу, дата відвідування, мета відвідування, записи за ходом спостереження з помітками висновків-аналізу, висновки, рекомендації.

 

ІІІ. Номенклатура справ згідно вимог

 

 

 

 

 

ДОДАТОК: І. НАКАЗ ЯК ФОРМА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ:  

Наказ— це форма управлінського рішення, яка вимагає обов'язкового і своєчасного виконання завдань, визначених у ньому.

Наказові форми управлінських рішень використовуються 

-   під час визначення завдань, 

-   підбиття підсумків роботи за семестр, навчальний рік, 

-аналізу результатів вивчення навчально-виховного процесу, 

-   виконання планів роботи виховних служб, 

-   аналізу роботи класних керівників, вихователів, керівників гуртків, секцій, клубів тощо. 

 

Вимоги до написання наказів з питань організації навчально-виховного процесу   Наказ має номер, дату, заголовок, який має бути коротким, точно відображати зміст наказу. 

Текст наказу складається з двох частин:

 а) констатуюча: викладаються факти, обставини, причини, які стали підставою для видання наказу; виклад має бути стислим й лише з тих питань, з яких даються розпорядження в резолютивній частині; кожна нова думка оформляється з абзацу;

 б) розпорядча (резолютивна): текст повинен мати наказову форму висловлювань і починатися словом НАКАЗУЮ, яке пишеться в окремому рядку великими літерами;  кожен пункт, підпункт нумеруються арабськими цифрами і не повинен суперечити один одному, має відповідати на три запитання: кому? що? до якого часу?; 

пункт наказу починається із зазначення виконавця та конкретної дії, вираженої дієсловом у неозначеній  формі (забезпечити, встановити, здійснити, розробити тощо). 

 

ЗВЕРНУТИ УВАГУ! В наказах дається аналіз позитивних тенденцій, а не констатація проведених чи не проведених заходів, вичленяються характерні недоліки, визначаються конкретні шляхи їх подолання, формуються конкретні рішення.

 Проведення в освітньому закладі загальних заходів, конкурсів мають супроводжуватися:  - наказом про їх організацію з постановкою чітких завдань, визначенням конкретних виконавців, вказівкою термінів виконання;   - наказом про підсумки проведення заходу.

 Участь у заходах, конкурсах поза освітнім закладом супроводжується наказом на участь та відрядження супроводжуючих педагогів.

 

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА СТАНОМ ВІДВІДУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ:

1.    Структурна схема щоденного контролю за відвідуванням навчальних занять. 

2.    Щоденний аналіз стану відвідування по кожній групі, закладу орієнтовно за напрямками:

кількість всього, кількість відсутніх, з них по хворобі, по заяві, без поважних причин.

3.    Щомісячний аналіз стану відвідування, за семестр, навчальний рік.

4.    Розгляд на нарадах.

5.    Щосеместрово, а за потреби частіше, видавати аналітичний наказ про відвідування здобувачами освіти навчальних занять та роботу педагогічного колективу щодо попередження невідвідування.        

 

 

 

7. ПОРАДИ ЩОДО ПОЗИТИВНОГО НАЛАШТКУВАННЯ 

НА НОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК

(з сайту Ukr.Life, автор: А. Брюханова, Освіта.ua, скорочено)

 

Правило 1.Радійте самі собі, час від часу бавте себе чимось приємним. Не лінуйтеся слідкувати за власним станом, навчіться радіти самій собі; контролюйте стан власного здоров’я, його наявність дозволяє сприймати життя з радістю, любити, творити, працювати.

 

Правило 2. Доглядайте себе. У здоровому тілі – здоровий дух, а у здорового Духу – здорове тіло. Контроль власного стану здоров’я є проявом любові та поваги до себе, як і вміння не доводити себе до стану хронічної втоми. 

 

Правило 3. Упровадьте розподіл і планування власного часу.   

 

Правило 4. Під час відпочинку забувайте про роботу, нічого не плануйте. Іноді на заваді стає стаж роботи. В якийсь момент «ловите» себе на тому, що нема бажання після літа повертатись до роботи. Мудра людина шукає іншу роботу. Людина, яка відчуває виснаження, але боїться змін у житті - страждає сама й не може вже дати всього необхідного дітям. Зробіть висновки, прийміть правильне рішення.

 

Правило 5: Прислухайтесь до себе, до своїх відчуттів. Достатньо пригадати, скільки приємних хвилин, днів, тижнів, років пов’язано з роботою, щоб відчуття втоми поступилось місцем творчому злету.

 

Правило 6: З поразок робіть висновки, пригадуйте більше хорошого, про майбутнє думайте тільки позитивно. Творчий злет не приходить на зайняте місце, він завжди шукає вільного простору. Для появи натхнення треба звільнити місце, відкинути зайве, старе, непотрібне як у фізичному, так і в духовному. Прибираючи й готуючи кабінети до приходу учнів, Ви виконуєте прадавній ритуал очищення заради звільнення місця для приходу нового, чистого духу. В такому класі частіше з’являється Його Величність Святе Натхнення.  

 

Правило 7: Готуйте свій кабінет до нового навчального року так як до великої таємниці, бо навчання дітей – то велика таємниця. Це таємниця перейняття знань і досвіду молодшими поколіннями від старших, більш мудрих людей. Учитель для дитини – старша мудра людина. Готуючись до таємниці зустрічі з невідомим новим поколінням, перегляньте власний минулий життєвий досвід, щоби бути для дітей не просто джерелом знань чи «глибою інтелекту», а й теплою мудрою душею, до якої часто йдуть не стільки за порадою, скільки за розумінням і підтримкою.

 

52