Інтеграція ідей сталого розвитку на уроках української мови

Інтеграція ідей сталого розвитку на

уроках української  мови

У наших руках – найбільша з цінностей світу – Людина.

 Ми творимо Людину, як скульптор творить свою статую

 з безформного шматка мармуру: десь в глибині цієї мертвої

 брили лежать прекрасні речі, які належить добути,

очистити від усього зайвого

В. Сухомлинський

Сьогодні як ніколи стає важливою організація освітнього простору, який сприяв би розвитку творчої, стратегічно мислячої та відповідальної особистості, здатної на свідомі дії з покращення її власного життя та життя громади. Випереджаюча освіта для сталого розвитку є моделлю трансформації системи освіти та її пристосування до потреб суспільства ХХІ століття. Головними її принципами є безперервність, відкритість, інноваційність, сталість, випереджальний характер.

Важливою складовою випереджаючої освіти є освіта для сталого розвитку, яка спрямована на інтеграцію соціокультурних, економічних та екологічних аспектів життєдіяльності людини шляхом їхнього впровадження у зміст навчального та виховного процесу. Звичайно, однією із головних у реалізації цих завдань є середня освіта, в межах якої фактично закладається світогляд та ціннісні уявлення особистості, відбувається становлення її життєвої стратегії та моделей поведінки.

Випереджаюча освіта спрямована на розвиток самоосвітніх компетенцій, активізацію пошукової діяльності, творчої та соціально активної особистості, а також включає заходи, що сприяють зміні ціннісних пріоритетів та стилю життя особистості у бік принципів сталого розвитку – таких як культура екозбалансованого споживання, здоров’ярозвивальний стиль життя, навички соціального партнерства, толерантної поведінки, соціальної відповідальності тощо [1, с. 3].

На сучасному етапі модернізація навчально-виховного процесу покликана сприяти формуванню та розвитку творчої особистості, яка спроможна повноцінно реалізуватися в житті. Для цього їй потрібні певні навички: думати, розуміти сутність речей, аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов, висловлювати та відстоювати власну точку зору; мислити критично; вчитися працювати у команді, домовлятися та поважати демократичні рішення; бути толерантними та відповідальними;  бути відкритими для навчання та самонавчання; вміти приймати самостійні рішення у власному повсякденному житті. Головна особливість концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку полягає у тому, щоб змінити, у першу чергу, характер мислення особистості, її ціннісні пріоритети та форми поведінки, в основі яких - виважене та відповідальне ставлення до своїх дій, активна громадська позиція, вміння пристосовуватися до соціальних змін і, одночасно, пристосовувати їх до власних потреб [2, с. 23]

Організація навчання української мови здійснюється на основі застосування й поєднання основоположних дидактичних і методичних принципів. Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, діяльнісна і соціокультурна,  яка    сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що формують гуманістичний світогляд,  духовний світ учня, його мораль, загальну культуру, світоглядні переконання, громадянські якості, особистісні риси громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти. [3, с. 9-17]

Основні засади світової стратегії стійкого розвитку в галузі освіти:

•  освіта здійснюється протягом всього життя та є невід’ємною частиною процесу загальної освіти;
•  вона не повинна обмежуватися системою формальної освіти;
•  у межах формальної освіти на всіх рівнях бажано поступово досягти міждисциплінарності;
•  виховувати свідомих членів суспільства на розумінні взаємозв’язку і взаємозалежності людини і природи, усвідомленні необхідності збереження глобальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища за принципом гуманоцентризму;
•  забезпечити поширення знань, умінь і навичок для прийняття рішень [4, с. 54].

Без знань і умінь особистість не може бути компетентною, проте тільки знань і умінь недостатньо для того, щоб бути компетентним – необхідно також набути здатностей використовувати на практиці у стандартних та нестандартних ситуаціях набуті знання, причому використовувати їх на добро у відповідності до системи цінностей суспільства сталого розвитку.

Підготовка та проведення інтегрованих занять зі сталого розвитку з української літератури має свої специфічні особливості. Перша – вибір форми занять, що зумовлює не тільки підготовку вчителя, але й довготривалу, стійку самостійну роботу учнів, проведення ними власних досліджень, пошуків, систематизацію та обробку інформації. Друга особливість – активна участь і взаємодія в підготовці й проведенні занять декількох вчителів.

У своїй педагогічній скриньці маю серію розробок з української мови для учнів 5-9 класів. Мета їх – спрямувати діяльність учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної грамотності, сприяти усвідомленню ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного зростання, що задовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища.

Особливістю цих занять є те, що вони охоплюють екологічну, економічну та соціальну проблему навчання й виховання під кутом зору формування нової системи ціннісних орієнтирів та моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом.

Наприклад, у 5 класі під час вивчення однорідних членів речення, розділових знаків між ними пропоную учням усвідомлювати значення навколишнього середовища для життя та здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси. Червоною ниткою через весь урок проходить ціннісний орієнтир здорового способу життя та бережливе ставлення до природи . Ви запитаєте як? Заходжу до класу з парасолькою та пропоную вирушити на прогулянку до лісу. Дітям  слід прослухати запис звуків лісу і пояснити, яке почуття в них виникло, і яке значення для людини має ліс. Потім звертаю увагу на закодовані слова (гасло уроку), які ми розкодуємо протягом уроку, сформуємо вислів. Переходимо до фронтальної бесіди:

• Які члени речення називаються однорідними?
• Які члени речення можуть бути однорідними?
• Як поєднуються між собою однорідні члени речення?
• Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?

Відкриваємо закодоване слово ЛІС. Повідомляю, що далі нам знадобляться вміння роботи з текстом. На столах лежать картки «Лісисті легені Землі». Ставлю завдання: відшукати та записати речення з однорідними членами речення. Підчас перевірки завдання, прошу вказати, яким членом речення виступають однорідні члени речення.  Відкриваємо наступне слова БЕЗЦІННИЙ.

У «Хвилинці-цікавинці» переглядаємо мультфільм «Це наше і це твоє. Найцікавіший рукотворний ліс» та розповідаємо, які дерева, кущі, трави ростуть у лісі. І переходимо до карток у вигляді дерев та кущів – це сажанці, які слід висадити у власному лісі. Робота в парах: обирають картинку із зображенням дерева чи куща,  на звороті записане речення, в якому слід поставити розділові знаки та підкреслити однорідні члени речення. Якщо завдання виконано вірно, можна посадити саджанець у віртуальному лісі. Обов’язково, після виконання завдання звернути увагу учнів на те, який саме ліс вони висадили: хвойний, листяний чи мішаний. І у вигляді діалогу довести це. Відкриваємо закодоване слово ДАР.

Пропоную фізхвилинку «Так чи ні». Читаю під музику правила поводження в лісі, а учні якщо погоджуються, піднімаються на носочки, руки вгору; якщо «ні» – присідають, руки вперед; якщо не знають  відповіді – руки вбоки з нахилом вперед.

Переглядаємо відеоролик «Захисти ліс – захисти майбутнє». Після відео на екрані з’являються 6 ілюстрацій «Чого не можна робити у лісі?». Учням слід скласти, ввівши  однорідні члени речення. Якщо вони вірно виконають завдання, то відкрити слід закодоване слово ПРИРОДИ.

Записуємо кодовані слова, розставляємо розділові знаки «ЛІС – БЕЗЦІННИЙ ДАР ПРИРОДИ» .

Переходимо до «Кола ідей» . Написати на аркуші папері у вигляді листка клена , що потрібно зробити, щоб зберегти ліс. Відповідь прикріпити до клена, який зображений на магнітній дошці.

Звернути увагу учнів на екран, де учениця на лоні лісу читає поезію Анатолія Тарана «Спасибі тобі, ліс…» в кінці з’являється домашнє завдання.

На наступному уроці «Однорідні члени речення. Тренувальні вправи» продовжую зосереджувати увагу здобувачів освіти на значенні навколишнього середовища для життя та здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси.

Під час емоційного налаштування на урок читаю уривок поезії О.Самарухи «Візьмімось за руки!», учні руками будують міст, який з’єднає їх під час роботи.

Потім зачитую листа від царівни Флори, яка запрошує до країни Квітковії  та просить відшукати ключі від свого королівства. З’являється на слайді правила подорожі серед який є правило знати про однорідні члени речення, вміти розставляти розділові знаки та визначати, яким членом речення вони виступають.

Перша зупинка «Ворота знань», де учні дають відповідь на запитання Плюща про однорідні члени речення. Плющ пропускає, і діти отримують перший ключ.

Друга зупинка «Квіткова галявина». Ромашка просить навести лад на галявині, відшукати ключ, який допоможе квіткам заговорити. Учні виконують завдання Ромашки, яка запропонувала в поезії «Не кожен знає те, що квіти…» виписати однорідні члени речення на позначення назв квітів, продовжити запропоновану поезію. З’являються пелюстки з буквами. Серед букв треба відшукати ті, які назвуть ключ, що символізує мову квітів. Щоб правильно віднайти літери, треба відгадати загадки і перша літера назви квітів – літери назви ключа.  Здобувачі освіти отримують ключ «СИЛАМ»

Раптом на слайді загримів грім, пішов дощ. Щоб прогнати хмару слід швидко виконати завдання. Прочитати текст, визначити тему, головну думку, відшукати однорідні члени речення. (Текст взятий з Інтернету «Маленький квітковий народ») Коли дощ стихне, звернути увагу учнів на те, як слід оберігати квіти.

Третя зупинка «Весна». На слайді зображена дівчина-весна, яка просить відшукати шматочки ключ серед трав та квітів у її країні. По черзі будуть приходити весняні квіти та приноситимуть завдання і частинку ключа. Потрібно виконати всі завдання  і скласти ключ.

1 Підсніжник. Розповість про себе та про те що його так мало лишилося на землі. Попрохає з чарівних намистинок скласти речення, розставити розділові знаки, підкреслити члени речення, назвати однорідні.

2 Пролісок. Розповість про себе і свою сумну історію зникання, попрохає «Наслідувати автора» - відновити текст з довідки.

3 Сон-трава. Після сумної розповіді про себе запропонує віднайти зайве слово. На картці записані назви квітів, ягід, дерев, потрібно вилучите «зайве» та підібрати узагальнююче слово.

4 Ряст. Розповість про себе і своє зникання, попрохає віднайти помилку у реченнях. Діти правильно розставляють розділові знаки у реченнях  про квіти.

5 Конвалія прочитає уривок поезії про себе і запропонує творчий диктант. У текст, після написання, ввести узагальнюючі слова, розставити розділові знаки. (Текст про красу рідного краю). За те що учні швидко впоралися із завданням Конвалія проведе фізхвилинку.

6 Мати-й-мачуха. Після розповіді про себе проведе «Пунктуаційний практикум». Текст з трьох речень, у якому йдеться мова про те, як греки шанували квіти.

Поки обрані учні складають із шматочків ключ, інші переглядають уривок фільму «Магія квітів Катерини Білокур». Ключ отримали.

Четверта зупинка «Насінина» . З’являється насінина на слайді, яка боїться проростати. Потрібно в групах скласти  твір-перевтілення з 5-7 речень «Якби я був квіткою». Дарують  Насінині написані поради, а вона віддає ключ.

П’ята зупинка  «Червона книга України». Після перегляду ролика про Червону книгу, скласти відповідь на запитання «Як потрібно оберігати природу?», використавши однорідні члени речення.  Отримують ключ.

З’являється царівна Флора. Учні віддають ключі й повідомляють, що нового дізналися на уроці, над чим замислилися, яка враження отримали. Флора оголошує оцінки за урок.

У 6 класі під час вивчення числівника слід звернути увагу на усвідомлення значення навколишнього середовища для життя й здоров’я людини, формування бережливого ставлення до природних ресурсів. Розпочати урок раджу давньокитайською мудрістю «Вважай поганим той день і ту годину, коли ти не засвоїв нового». Потім на слайді з’являються рядки поезії «Людина не Бог…» і пропоную учням скласти «асоціативний кущ» до слова «довкілля». За допомогою методу «Прес» дати відповідь на запитання: «Чи залежить здоров’я людини від довкілля». Після складання «Ромашки» «Числівник, як частина мови» та її обговорення перейти до «Лінгвістичної стежки», де в тексті учні відшукають проблеми довкілля та назвуть числівники кількісні та порядкові. Методом жеребкування визначити учня, який проведе вибірковий диктант. Здобувачі освіти мають виписати числівники, поставити до них питання. Під час перевірки попрохати називати прості числівники , складні чи складені. Раджу далі провести вправу «Вправний еколог-перекладач». Потрібно перекласти на українську мову словосполучення, числівник записати словами. Словосполучення взяти з статті «Екологічні катаклізми Херсонщини».  Цікавим завдання для учнів буде гра «Рятівник». Потрібно урятувати речення, в якому невірно записані числівники. Текст взяти про Херсонське сміттєзвалище. Далі слід перейти до вправ «Синтаксична мозаїка», у тексті відшукати числівники, правильно узгодити їх з іменниками, та «Кошика ідей», що особисто ти можеш зробити для збереження довкілля.

У 8 класі під час вивчення теми «Тире між підметом та присудком» раджу звернути увагу учнів на усвідомлення значення навколишнього середовища для життя та здоров’я людини, готовність зберігати природні ресурси, а саме на проблемі Азовського моря.  У вправі «Упізнай вид присудка» підібрані речення з «Вікіпедії» про Азовське море. Під час проведення роботи в групах обираю текст «Екологічний стан Азовського моря». Цікавим для учнів буде завдання не лише проаналізувати абзац тексту, а й озвучити, які джерела забруднення моря, причини зникнення риби, хто винен, що мешканців моря занесено до Червоної книги. Раджу спроектувати слайд вправи «Пошуковець», запропонувати учням з’єднати частини речення, розставити розділові знаки, підкреслити граматичну основу. Звернути увагу дітей на зміст речень, запропонувати власний приклад збереження флори та фауни моря. У вправі «Синтаксична пастка» слід знайти помилку та висловити думку про охорону дельфінів. Потім переглянути ролик «Чи врятують волонтерські акції узбережжя Азовського моря?». На основі ролика скласти діалог волонтера та журналіста, використавши речення зі складеним іменним присудком. І на завершення у вправі «Незакінчене речення» озвучити чого навчилися, що було цікавим та корисним.

Під час вивчення теми «Звертання. Поширені і непоширені звертання. Розділові знаки при звертанні» рекомендую розвивати здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя. Емоційне налаштування на урок слід розпочати з пояснення про відання «Здраствуйте!» і обрати смайлик настрою. Переходимо до вправи «Код здоров’я» (зачитуємо поезію про здоров’я), акровірш вкаже на тему уроку. В акровірші відшукати звертання, звернути увагу на розділові знаки. Після роботи з підручником, перейти на «Ароматерапію». Діти вдихають та розпізнають лікарські рослини. Скласти діалог лікаря та хворого про ароматерапія, використавши речення із звертанням. Лінгвістичне дослідження провести на правилах загартування організму.  А у вправі «Лінгвістичний баскетбол» речення про важливість спорту для зміцнення здоров’я. Передати м’яча можна лише тоді, коли у відповіді буде звертання. Запропонувати вправу «Знайди пунктуаційний вірус». Учні у тексті про інфекційні хвороби  знаходять пунктуаційні помилки. У «Поетичній експертизі» на основі поезії Лесі Українки «Коли б ти, нічко, швидше минала!» визначити вид звертання та розділові знаки при них. Цікавим будуть вправи «Синтаксична процедура», де учні зроблять синтаксичний розбір речень із звертанням  та  «Сміхотерапія», де виправлять кумедні ситуації при неправильному використання звертань. При виконані  «Граматичне щеплення» клас ділиться на групи : 1 група – у реченнях ставить іменники у кличному відмінку, 2 – уводять у речення звертання, 3 – скласти речення так, щоб подані слова були підметом і звертання.  «Абетка здоров’я» скласти розповідь про колір власного здоров’я та користь від уроку.

У 9 класі під час узагальнення та систематизація знань із теми «Складнопідрядне речення» звертаю увагу учнів на усвідомлення значення навколишнього середовища для життя та здоров’я людини, готовність зберігати природні ресурси. Емоційним налаштуванням на роботу стане «Аутотреніег» : я – учень; я – творча людина; я – еколог-дослідник; я думаю, аналізую; я не боюся висловлювати свої думки; шукаю істину; помилившись, я міркую далі; я хочу багато знати; я сьогодні добре працюватиму в команді однодумців. Учні отримують картки блакитного, помаранчевого, бузкового кольору і групуються в команди. На одній з карток кожної кольорової гами надруковано літеру К – це майбутній капітан. Учні займають місця у віртуальному лайнері під назвами «Справедливість», «Гідність». «Суспільство». Знайомимося з правилами подорожі океаном Життя, а завданням буде узагальнення з теми «Складнопідрядне печення». Щоб кораблі вирушили, треба підняти якорі. У «Мозковому штурмі» пригадуємо правила про складнопідрядне речення та пунктограми в ньому.

Перша зупинка – бухта Наваджо. На слайді стисла інформація про «Бухту контрабандистів» та її корисну копалину в а п н я к.  Завдання для команд: прочитати речення, з’ясувати вид. За правильно виконане завдання команди отримуватимуть  перлину.

Друга зупинка – бухта Вайнгласс.  На слайді стисла інформація про найкрасивішу бухту та родовища граніту. Завдання для команд: списати речення, розставити розділові знаки, з’ясувати вид, визначити граматичну основу, накреслити схему.

Третя зупинка – бухта Ханаума. На слайді стисла інформація про найбільш туристичну бухту та природний заповідник морської флори і фауни, звернути увагу на зелену черепаху. Завдання для команд: повний синтаксичний розбір речення.

Четверта зупинка – бухта Майя.  На слайді стисла інформація про те що бухта славиться коралами, екзотичними рибами та шовковим піском, звернути увагу на кокосові дерева. Завдання для команд: скласти складнопідрядні речення, в яких доведуть красу рифу.

П’ята зупинка – бухта Котор.  На слайді стисла інформація про південний фіорд Європи. Це місцевість становить велике  культурне та історичне значення для чорногорського і хорватського народу. Завдання для команд: записати вірно власні назви, скласти два складнопідрядних речень, використавши подані слова.

Шоста зупинка – бухта Марігот. На слайді стисла інформація про морський Національний Люсианський заповідник, звернути увагу на ліс. Завдання для команд: додати до головного речення підрядну частину, визначити вид складнопідрядного речення.

Сьома зупинка – бухта Халонг. На слайді стисла інформація про прекрасні печери та ліси місцевості. Завдання для команд: скласти діалог про роль лісу. Завдання учні можуть виконувати під відеоролик про ліс.

Перегляд ролику «Світовий океан». Учні виставляють отримані перлини та озвучують, що нового дізналися, чого навчилися, що запам’яталося.

Практика моєї роботи показала плідність інтеграції, виявила перспективи подальшого розвитку та удосконалення такого підходу до навчання. Застосування інтеграційних форм навчання сприяє налагодженню взаєморозуміння і поліпшенню співпраці вчителя та учнів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу та розвинути здібності учнів.

Отже, інтеграція – необхідна умова, важливий засіб сучасного освітнього процесу, для забезпечення системних знань учнів із різних галузей наук, соціалізації особистості.

Інтеграційні процеси в освіті тривають, і вони різноманітні, але мета їх одна – розвинена, креативна, соціалізована особистість, здібна до творчого пошуку.

Список використаних джерел

1. Концепція «Нова українська школа»

2. Висоцька О. Є. Освіта для сталого розвитку: Науково – методичний посібник. – Дніпропетровськ, 2011. – 200 с.

3. Підліснюк В., Рудик І., Кириленко В., Вишенська І., Маслюківська О. Сталий розвиток суспільства: роль освіти. Путівник / За ред. В.Підліснюк – К.: Видавництво СПД «Ковальчук», 2005. – 88с., розділ 1 , 10-18с.

4. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова. 5-12 класи (Автори – Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф). – К.: Перун, 2005.

5. Енциклопедія педагогічних технік та інновацій: [ навч. посіб.] /  Н. Г. Наволокова. – Харків.: Основа, 2009. – 176 с.

Відомості про автора

Лисенко Вікторія Анатоліївна, учитель української мови та літератури Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області; спеціаліста вищої кваліфікаційної категорії