Для сучасного етапу реформування української національної школи характерним є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу інформації і зменшення часу, відведеного для її засвоєння. Сьогодні розвиток освіти як системи повинен реалізуватися через системні знання, що є необхідними для формування цілісного, системного мислення. Ці знання можуть бути отримані на основі інтеграції гуманітарних і фундаментальних дисциплін, які повинні орієнтуватися на світовий рівень розвитку науки. Такий підхід сприяє формуванню цілісних уявлень про світ і людину в цілому. Пошуки шляхів удосконалення системи освіти в школі сприяють відродженню такого поняття, як інтеграція навчання, що поступово знаходить втілення у практиці ЗЗСО.
В Україні принцип інтеграції проголошений основним принципом реформування освіти поряд із принципами особистісно зорієнтованого навчання.
Теоретичне обґрунтування, втілення у практику інтегрованих форм навчання, актуальні сьогодні і є пріоритетом розвитку системи освіти. Очевидним є той факт, що такі форми навчання створюють нові умови діяльності вчителів і учнів. Інтеграція спонукає до використання різноманітних форм викладання, що має значний вплив на ефективність сприйняття навчального матеріалу, вона стає для всіх її учасників площиною співпраці. Ці ідеї знаходять відображення в Концепції сучасної освіти.
Тому виходячи з актуальності проблеми обрано тему «Інтеграція, як освітній пазл сучасної освіти».
Сьогодення потребує зміни мислення в багатьох галузях життя. Переважають орієнтування на високу якість знань, умінь, навичок і інтелектуальний розвиток школярів.
Гостро стає питання методичної майстерності вчителя, здібного творчо підходити до організації навчального процесу, здійснювати перехід від школи запам’ятовування до школи розвитку мислення та творчості.
Однією з сучасних методик викладання останнім часом є і методика інтегрованого навчання. На інтегрованому уроці учні мають можливість отримання глибоких і різнобічних знань, використовуючи інформацію з різних предметів, абсолютно по-новому осмислюючи події та явища; можливість для синтезу знань, формуються вміння переносити знання з одної галузі в іншу. Саме на таких уроках, в більшій мірі, відбувається формування особистості творчої, самостійної, відповідальної, толерантної.
Інтегровані уроки є потужними стимуляторами розумової діяльності дитини. Діти починають аналізувати, порівнювати, шукати зв'язки між предметами і явищами.
Інтеграція – це надзвичайно приваблива форма уроку для дитини. Діти схильні до стомлюваності, яку викликає одноманітність. Інший, незвичний хід уроку спонукає інтерес дитини і стимулює її активність.
Інтегровані уроки часто супроводжуються відкриттями і знахідками. Це, в якомусь сенсі, наукова діяльність. Особлива цінність цього явища в тому, що роль дослідників виконують учні.
Інтеграція читання з англійською мовою сприятиме розвитку в учнів мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей; готовності брати участь в іншомовному спілкуванні; бажання до подальшого самовдосконалення у галузі володіння іноземною мовою. Чому інтеграція саме з англійською мовою?
За всіх часів безперечним показником освіченості людини було володіння іноземними мовами. Останніми десятиліттями у зв’язку зі швидким розвитком інформаційного суспільства та збільшенням інтеграційних процесів у Європі та світі цей напрям освіти набуває особливої значущості.
Варто наголосити, що методика проведення інтегрованого уроку вимагає від учителя високого професіоналізму та ерудиції. Якщо такі нестандартні уроки відбуваються систематично, це значно впливає на розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів. О.Савченко зазначає, що «змістовні, цілеспрямовані інтегровані уроки вносять . у звичайний плин шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явища» (Савченко О. Урок у початкових класах /Навчально-методичний посібник. – К.: Освіта. - 1993).
Інтеграція» - це процес пристосування і об’єднання розрізнених елементів в єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності. В перекладі з латинської «інтеграція» означає «відтворення».
3. Інтеграційні процеси базуються на трьох підпорах: методологічний, психологічний, дидактичний.
4. Методичними принципами об’єднання предметів є: опора на знання з багатьох предметів; взаємозв’язок в змісті окремих дисциплін; зближення однорідних предметів; розвиток загальних рис для ряду предметів.
5. Причинами та передумовами інтегрування окремих навчальних предметів в початковій школі є: необхідність усунути перевантаження дітей, скоротити кількість навчальних годин протягом тижня, вилучити навчальні години для предметів розвивально-виховного циклу.
6. Мета інтегрованих уроків: створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища; формувати системне мислення, збудження, уяву; формувати позитивне емоційне ставлення до пізнання.
7. Вимоги до проведення інтегрованих уроків.
8. • Використання нових досягнень науки, передової педагогічної практики, побудови уроку на основі закономірностей навчальновиховного процесу. • Інформація на уроці оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил. • Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів здібностей і потреб. • Зв’язок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів. • Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості. • Логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності. • Ефективність використання педагогічних засобів. • Зв’язок з життям, особистим досвідом учнів. • Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності. • Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати об’єм знань. • Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку. Як відомо, у початковому навчанні позитивне ставлення до учня має важливе значення, адже воно стає джерелом позитивних емоцій, що допомогає знайти своє місце серед однолітків, підтримувати впевненість у собі, в своїх силах. Важливо, щоб ці позитивні емоції пов’язувалися із самою навчальною діяльністю, її процесом та досягнутими результатами.
“Дитина, - писав В. О. Сухомлинський, - найкраще сприймає, осмислює і запам’ятовує знання тоді, коли вона їх переживає. Без емоційного ставлення до знань, без інтересу, подиву, задоволення, радості, захоплення, впевненості та інших позитивних переживань неможливі успішне навчання.”
Кожен учитель мріє про те, щоб навчання на його уроках було цікавим для учнів. Якже зробити урок цікавим? Чи всі уроки можуть бути цікавими? В чому джерела інтересу?
Урок іде цікаво, якщо навчання.мислення супроводжуються почуттями піднесення, схвильованості учня, подиву, інколи навіть зачудуванням перед істиною, яка відкривається, усвідомленням і відчуванням своїх розумових сил, радістю творчості, гордості за велич розуму і волі людини.
Пізнання саме по собі дивний, незвичайний, чудовий процес, який пробуджує живий і незгасний інтерес. У природі речей, в їх відношеннях і взаємозв’язках, у рухові і змінах, в людських думках, стосунках, у всьому, , що створила людина, - невичерпне джерело інтересу. Але в одних випадках це джерело, як струмок дзюрчить на наших очах – підходь, дивись, і перед тобою відкриється дивовижна картина таємниць природи; в інших – джерело інтересу приховане в глибині, до нього треба добратися, докопатися, дійти. І часто трапляється так, що сам процес “підходів”, “підкопів” до суті є головним джерелом інтересу. Не вміючи зацікавити школярів, залучити їх до творчої і активної діяльності, не зважаючи на їхні навчальні уподобання, учитель “викладає сам для себе”. В. О. Сухомлинський радив усім вчителям: “Бережіть дитячий вогник допитливості, зацікавленості, спраги знань. Єдиним джерелом, який підтримує цей вогник, є радість успіху в праці.” Це може бути будь-який вид діяльності, в основу якої покладена реалізація та розвиток індивідуальних пізнавальних інтересів, здібностей і можливостей дитини. Урок, який не пробуджує прагнення до творчості, ініціативи, який не торкнув струни дитячої душі, не подарував дітям радості, сприймається ними як непотрібна робота, як час, що викреслений з їхнього життя.
Основна мета інтегрованого навчання в початковій школі полягає в стимулюванні здорового навчального та індивідуального розвитку дітей.
Мета інтеграції – поважати, розширювати інтелектуальні, соціальні, розвиваючі потреби дітей, які забезпечуються пізнавальною, фізичною, соціальною та естетичною сферами викладання навчалного змісту.
Завдяки проведенню інтегрованих уроків в учнів формуються не лише міцні знання з конкретного предмета, а й відбувається ознайомлення з такими філософськими категоріями, як “людина - природа”, “людина - суспільство”, “людина - світ”. При цьому треба пам’ятати, що “діти сприймають навколишній світ не тільки розумом, а і серцем.” Ще В. О. Сухомлинський, говорячи про необхідність розвитку дитячої душі, ставив перед кожним учителем мету “ввести маленьку дитину в світ пізнання навколишньої дійсності”, допомогти їй вчитися. Полегшити її розумову працю, “пробудити й утвердити в її душі благородні почуття і переживання.” Бо зводити повноцінну навчальну діяльність школяра до вироблення загальнонавчальних умінь і навичок – означає звузити її вплив на розвиток учня.
Інтегровані уроки сприяють формуванню в учнів якісно нових знань, що характеризуються
- вищим рівнем осмислення,
- динамічністю застосування в нових ситуаціях,
- підвищенням їх дієвості і системностті внаслідок системного викладу навчального матеріалу нових органічних взаємозв’язках.
Тому на сучасному етапі варто по-новому підійти до вирішення питань розвитку дитини в початковій школі. Згадаємо відому думку Л. С. Виготського – його відповідь на питання: “Чим відрізняється в розумовому розвитку дитина, яку ми навчили читати, від дитини, яка читати не вміє?” Видатний психолог вважав, що у розумовому розвитку дитини ніщо не змінюється, це “та сама дитина, тільки грамотна.”