ІНТЕГРАЦІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ДИДАКТИЧНИЙ ЗАСІБ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

О. В. Гульман: alexgulman@gmail.com

ІНТЕГРАЦІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ДИДАКТИЧНИЙ ЗАСІБ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Інтеграція – це об’єднання в ціле розрізнених частин, глибоке взаємопроникнення, злиття в одному навчальному матеріалі узагальнених знань у тій або іншій галузі. Інтеграція розглядається сьогодні як один із провідних принципів побудови освітніх систем. Т. Боловіна виокремила принципи інтеграції, що сприяють активізації інтелектуального розвитку учнів:

1) принцип системостворення дозволяє створити цілісну картину світу в свідомості учня;

2) принцип діалогічності припускає розвиток культури спілкування, починаючи з найпростіших систем («учень – учень», «учень – учитель», «учень – колектив»), переходить до більш складних систем спілкування (людина й природа, людина й мистецтво, людина й наука, людина й людство), тобто пізнання світу через активний діалог з ним;

3) принцип емоційного насичення забезпечує становлення в учнів навичок спілкування один з одним, з навчальним матеріалом, створює ґрунт ціннісного спілкування й стимулює позитивні емоції, що сприятливо впливають на фізичне й щиросердечне здоров’я учнів;

4) принцип креативності припускає розвиток і активізацію творчих здібностей учнів;

5) принцип творчої діяльності вможливлює варіативність і свободу вибору діяльності, як наслідок формує альтернативність і варіативність мислення учнів;

6) принцип інтенсифікації й оптимізації сприяє більш ґрунтовному й усвідомленому засвоєнню навчального матеріалу.

Таким чином, побудова навчально-виховного процесу з урахуванням принципів інтеграції знань, наступності основних понять, створення відповідного середовища. У цьому процесі в учнів формується система знань з основ наук, необхідна для адекватного світосприймання та уявлення про сучасну наукову картину світу, вони опановують науковим стилем мислення, усвідомлюють способи діяльності й ціннісні орієнтації, які дають змогу зрозуміти наукові основи сучасного виробництва, техніки і технологій, безпечно жити у сучасному високотехнологічному суспільстві й цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем.

Реалізувати повноцінно інтегративні зв’язки при вивченні тих чи інших навчальних предметів украй важко. Одним з доцільних засобів інтеграції варто вважати інтегровані уроки, спецкурси, факультативи тощо. Інтегрований урок – це урок, який проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах.

У процесі підготовки та проведення інтегрованого уроку беруть участь кілька вчителів. Їх завдання полягають у: визначенні змісту та обсягу навчального матеріалу відповідно до поставлених цілей та завдань інтегрованого уроку; вибір форм і методів реалізації навчального матеріалу; виділення об’єктивно існуючих зв’язків між базовими знаннями, які можна інтегрувати. У ролі координатора виступає ведучий учитель з даної проблеми.

Структура інтегрованого уроку зумовлюється поставленими цілями та завданнями; особливостями діяльності вчителів та учнів. Оскільки інтегрований урок – це в основному урок систематизації та узагальнення знань, умінь і навичок учнів, то його оптимальною структурою буде: повідомлення теми, цілей та завдань уроку; мотивація навчальної діяльності учнів; актуалізація та корекція опорних знань; повторення й аналіз основних фактів, подій, явищ; творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації; узагальнення та систематизація основних ідей та наукових теорій.

Разом із великими можливостями, інтегровані уроки вимагають від вчителя ретельної підготовки й науково обґрунтованого підходу до конструювання змісту й структури уроку.