Інтегроване навчання та міжпредметні зв’язки. Фрагменти уроку щодо застосування понять образотворчого мистецтва на уроках математики

Інтегроване навчання та міжпредметні зв’язки. Фрагменти уроку щодо застосування понять образотворчого мистецтва на уроках математики

Водяна Віолета, вчитель образотворчого мистецтва

Інтегровані уроки спрямовані на встановлення міжпредметних зв’язків, формування цілісного, системного світогляду, актуалізації особистісного ставлення до питань у школярів. Таке трактування інтегрованого навчання вказано у «Методичних рекомендаціях у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017-2018 навчальний рік».             

У статті важливим є тлумачення поняття «інтегроване навчання», яке слід розуміти як навчання, що цілісно забезпечує пізнавальну спрямованість особистості учня, створюючи умови для самореалізації особистісного потенціалу та саморозвитку. В свою чергу, вся діяльність щодо втілення інтеграції предметів у навчальний процес направлена таким чином, щоб не тільки відбувалося формування наукового світогляду, знань з політехнічних предметів, але й забезпечувався повноцінний характер і суспільно необхідний рівень освіти [1, с.20].

В цьому контексті слід розкрити характерні особливості інтегрованих уроків. Передусім, науковець О. Савченко виділяє змістовність, цілеспрямованість, чіткість у визначенні мети та відповідне планування, що вносить у звичайний плин шкільного життя не тільки новизну, але й певним чином знімаються чіткі рамки перебігу навчального процесу. Завдяки цьому відбувається різнобічний розгляд учнями предмету дослідження, що допомагає емоційно та системно сприйняти поняття, явища. Звичайно, такі заняття проводити часто досить важко, через те, що виникають труднощі з координуванням діяльності вчителів, які викладають різні предмети. Але, якщо такі уроки є систематичними у методиці викладання педагога, тоді цей процес позитивно відобразиться на розвиток пізнавальних здібностей учнів [3, с.35].

Слід звернути особливу увагу на засоби інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, якими є наскрізні лінії навчальних предметів Першочергово, наскрізні лінії є соціально важливими надпредметними темами, які допомагають не тільки формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, але розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях [4, с.25].             

Для оптимальної інтеграції традиційних навчальних предметів таких як математика, фізика, хімія, біологія, географія, вчителю варто дотримуватися таких провідних завдань: формування та підтримка зацікавленості учнів до навчання, мотивація самостійних досліджень, створення приладів, моделювання об’єктів тощо.              Тоді як для педагога застосування інтегрованих уроків у власну методику викладання сприяють саморозвитку, підвищенню рівня педагогічної майстерності.

В межах дослідження нами розроблені приклади інтеграції предметів щодо застосування понять образотворчого мистецтва на уроці математики.

Перейдемо до розгляду фрагменту уроку-дослідження для 5 класу з теми: «Ділення багатоцифрових чисел на одноцифрове, коли частка містить нулі. Елементи прямокутного паралелепіпеда: ребро, бічна грань, основа, вершина».

Мета: ознайомити учнів із діленням багатоцифрових чисел на одноцифрові, коли частка містить нулі; надати уявлення про елементи прямокутного паралелепіпеда: ребро, бічну грань, основу, вершину; удосконалювати вміння розв’язувати задачі на подвійне зведення до одиниці, обчислювальні навички; розвивати логічне мислення; виховувати інтерес до вивчення математики.

Матеріали та інструменти:

1. Для вчителя: таблиця для усних обчислень, куб, малюнки з зображенням орнаменту, вправи для рахування.

2. Для учнів: зошит, олівець, ручка, лінійка, складані геометричні фігури.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент. Перевірка готовності до уроку (3 хв.)

2. Актуалізація опорних знань і вмінь (5 хв.)

3. Повідомлення теми і мети уроку (2 хв.)

4. Вивчення нового навчального матеріалу (20 хв.)

5. Закріплення  вивченого матеріалу (10 хв.)

6. Підбиття підсумків уроку. Повідомлення домашнього завдання                          (5 хв.)

Вважаємо необхідним розпочати детальний огляд фрагменту уроку з етапу вивчення нового навчального матеріалу.

 А) гра «Вірю – не вірю» (робота за варіантами).

1 варіант:  85:6=12                2 варіант:  49:12=7            

                   92:12=3                85:17=5

                  108:12=9               91:3=18

Б) виконання усної лічби, яка представлена у таблиці нижче

Табл. 1.

В) евристично-індуктивна бесіда, яка передбачає аналіз зображення орнаментів. Діти порівнюють запропоновані види орнаментів, знаходять спільні для орнаментів ознаки та відмінності. Вчитель знайомить учнів з особливостями орнаменту, характерного для Дніпропетровської області: основу орнаменту складають рослинні складові, широко використовуються геометричні елементи, що виконуються в чорно-червоних тонах [2, с.85].

Вчитель ставить питання до класу: «Які геометричні фігури використовуються в орнаменті? Назвіть ті, що намальовані червоним кольором, які чорним?»

Д) пояснення завдання групам.

Вчитель об’єднує учнів у групи для виконання завдання.

– Пропоную підготувати оригінальний подарунок - вазу у формі куба із зображенням орнаменту Дніпровської області. Вчитель демонструє вазу у формі кубу з орнаментом. Два куба вже підготовлені, але необхідно їх прикрасити орнаментом.

– Скільки сторін кубу будуть оздоблені орнаментом? (4)

– Пропоную оформити нашу вазу орнаментом, головним елементом якого стане дана геометрична фігура (показує квадрат).

– Яка геометрична фігура зображена на вазі? (квадрат).

– Яка особливість будь-якого орнаменту? (повторення однакових елементів).

– Які елементи ми будемо повторювати? (квадрати). Давайте зробимо елементи орнаменту(квадрати) різних розмірів (показує червоний та чорний квадрати). Чому саме такі кольори ми використаємо? (Готуємо орнамент Дніпропетровської області, для якого характерними стали саме чорний і червоний кольори).

Вчитель роз’яснює завдання групам: «Спочатку нам треба виміряти довжину ребра куба в мм (400 мм). Потім слід перейти до послідовного вирішення завдань.

1.               cкільки квадратів (чорних та червоних) можна розташувати на одній лінії орнаменту? Що потрібно для цього зробити? (Проміряти довжину сторін квадратів, чорний – 20мм, червоний – 40мм; 400:40=10 – червоних квадратів можна розташувати на одній лінії орнаменту грані кубу; 400:20=20 - чорних квадратів можна розташувати на одній лінії орнаменту);
2.               скільки квадратів (червоних, чорних) необхідно для розташування на двох лініях орнаменту? (10Х2=20 – червоних квадратів можна розташувати на двох лініях орнаменту однієї грані кубу; 20Х2=40 –чорних квадратів можна розташувати на двох лініях орнаменту однієї грані кубу);
3.               скільки квадратів потрібно для того, щоб оздобити чотири грані куба однією лінією орнаменту? (10Х4=40 – червоних квадратів потрібно для оздоблення однієї лінії орнаменту на чотирьох гранях куба; 20Х4=80 – чорних квадратів потрібно для оздоблення однієї лінії орнаменту на чотирьох гранях куба). Двома лініями орнаменту? (40Х2=80 – червоних квадратів потрібно для оздоблення двох ліній орнаменту на чотирьох гранях куба; 80Х2=160 – чорних квадратів потрібно для оздоблення двох ліній орнаменту на чотирьох гранях куба);
4.               перед початком роботи над оздобленням граней куба орнаментом з червоних та чорних квадратів, перевірте ваші розрахунки (400Х4=1600 мм – довжина чотирьох ребер кубу; 1600:20=80 – чорних квадратів потрібно для оздоблення однієї лінії орнаменту на чотирьох гранях куба; 1600:40=40 –червоних квадратів потрібно для оздоблення однієї лінії орнаменту на чотирьох гранях куба).

5. Закріплення  вивченого матеріалу (10 хв.)

Виконання завдань в групах (вчитель виконує роль радника, стежить за правильною послідовністю виконання завдань). Звіт команд щодо виконаних завдань (коментар, пояснення).

Проведення фізкультхвилинки. Один – підняти руки треба, два – тягнутися до неба. Три – праворуч нахились, на чотири – розігнись! Ми продовжим рахувати, вазу мамі виміряти. Очі – вгору, потім – вниз, і довкола подивись! Всім навкруги посміхнись!

6. Підбиття підсумків уроку. Повідомлення домашнього завдання                          (5 хв.)

Для кращого виконання домашнього завдання вчитель вирішує деякі завдання з класом: «Вам треба підготувати матеріал (чорні та червоні квадрати для оздоблення куба-вази.

          – Як розподілити завдання на наступний урок серед учнів  щодо виготовлення 80 червоних та 160 чорних квадратів? (в класі працювало               2 групи; 80:2=40 – червоних квадратів повинна підготувати кожна група; 160:2=80 – чорних квадратів повинна підготувати кожна група).

          – Вчитель роз’яснює домашнє завдання: «Кожній групі необхідно виготовити 40 червоних квадратів із стороною 40мм та 80 чорних квадратів із стороною 20мм.

Отже, наведені вище фрагменти навчально-методичного матеріалу щодо застосування образотворчого мистецтва на уроках математики дають всі підстави вважати, що інтеграція предметів у навчальному процесі дозволяє дітям мати доступ до всіх напрямків якісної освіти; сприяє розвитку навичок критичного мислення, активної комунікації й усвідомлене осмислення учнями явищ навколишньої дійсності. Також визначили, що інтегроване навчання не тільки втілює новизну в традиційній системі освіти, але й встановлює логічність, взаємозв’язок з іншими навчальними дисциплінами – все це допомагає учням усвідомити важливість вивчення основ наук як єдиної системи знань.

Список використаної літератури:

1.               Засипко А. Пізнавальні компетентності та міжпредметні зв’язки /                Анжеліка Засипко. Уроки в школах України. 2014. №11. С.20–23.
2.               Панченко С. Розвиток міжпредметних  компетентностей учнів на уроках математики / Сергій Панченко. Математика в школах України. 2017. №22. С.80–88.
3.               Трушкова Т. Міжпредметні зв’язки та розвиток пізнавальних  інтересів учнів / Тетяна Трушкова. Математика в школах. 2016.№14. С.35–48.
4.               Satchwell R. Implementing an integrated mathematics, science, and technology curriculum for the school / R. Satchwell // Journal of Industrial Teacher Education.2015.№41.С.25–38.