Інтегроване заняття "Пригоди Колобка"

Інтегроване заняття для дітей молодшого дошкільного віку

               «Пригоди колобка» 

Програмовий зміст: продовжувати вчити дітей розуміти зміст знайомої казки, спонукати їх до промовляння і повторення слідом за вихователем окремих слів і фраз, вчити обривати папір, ліпити з тіста колобків; активізувати в мові дітей слова:  старенькі, слабенькі, злий, страшний, сірий, клишоногий, великий, рижа, хитра, влесливий, гарна, весела; спонукати дітей до висловлювання у вигляді повних пропозицій. Розвивати естетичні почуття передачею художнього казкового образу в продуктивній діяльності; розвивати артикуляційний апарат, мовне дихання, дрібну моторику пальців рук, формувати просторово – образне мислення, чуттєве сприйняття. Виховувати чуйність, доброзичливість, виховувати любов до художньої літератури.

Матеріал: зроблені ляльки– бабуся, дідусь; хатинка, іграшки: колобок, заєць, вовк, ведмідь, лисиця; манна крупа для малювання в тарілочках (за кількістю дітей); ескіз з зображенням радісного і сумного Колобка, жовтий двосторонній папір, жовті серветки, клей ПВА, піднос, вирізані з паперу очі, ніс і рот для Колобка; тісто, барвники, дощечки,тарілочки з водою, серветки з портретом ведмедя; музичні інструменти.

Хід заняття.

Вихователь  пропонує дітям здійснити подорож у казку. Після того, як вихователь отримує згоду дітей, спочатку діти розповідають на чому можна подорожувати, вирішуємо, що на поїзді. Під музику вирушаємо.

В.: Нас вже зустрічають. Подивіться, хто це?

Перед дітьми  в хатинці  дідусь і бабуся.

Д.: Дідусь, бабуся.

В.: Який дідусь? Яка баба?

Д.: Старенькі, слабенькі.

В.: А з якої вони казки?

Д.: «Ріпка», «Курочка ряба», «Колобок».

В.: Сьогодні ми потрапили в казку «Колобок».

Вихователь  починає розповідати казку.

В.: «Жили – були дід і баба. Ось як-то раз дід просить бабу:

-Спечи мені, стара, колобок.

Бабуся пішла і, набрала борошна дві жмені. Замісила баба тісто, та й спекла колобок»

Пальчикова гра «Колобок» з м'ячиками з елементами самомасажу.

Вихователь  дістає іграшку – колобок.

В.: Який колобок?

Д.: Рум'яний, круглий.

В.: Правильно. Колобок вийшов рум'яний, круглий. Та ось біда неслухняний він вийшов. Лежав собі колобок на віконечку, лежав, та й покотився в ліс. Добре колобок вчинив?

Д.: Ні, не спитав дозволу, в ліс ходити не можна без дорослих.

В.: Але колобку так хочеться піти в ліс погуляти.

Кого колобок може зустріти в лісі? Як називають цих тварин (дикі), чому?

Колобок покотився по доріжці в ліс.

В.: Покотився колобок прямо в ліс, а в лісі вітер дме. Спочатку тихо (діти і вихователь зображують вітер), а тепер сильно (діти і вихователь зображують вітер).

В.: Котиться колобок, котиться, а назустріч йому зайчик йде.

Який зайчик?

Д.: Маленький, сіренький, шубка в нього пухнаста, довгі вушка, хвостик коротенький, боягузливий.

В.: Зайчик Побачив колобка і говорить. Колобок, колобок, я тебе з'їм. А колобок та й каже: "Не їж мене, я з тобою пограю».

Музична гра «Зайчик сіренький сидить»

Зайчик сіренький сидить, (Діти, сидячи навпочіпки, імітують рухи)

І вухами ворушить, (руху вух зайчика руками біля голови)

Ось так, ось так,

І вухами ворушить.

Зайцю холодно сидіть, (Діти встають, плескають в долоні)

Треба лапочки зігріть,

Ось так, ось так

Треба лапочки зігріть.

Зайцю холодно стоять, (Діти стрибають, як зайчик)

Треба зайцю пострибать,

Ось так, ось так,

Треба зайцю пострибать.

В.: Зайчикові дуже сподобалося, як Колобок грав, і вирішив він не їсти колобка. Відпустив його.

Котиться колобок, котиться, а назустріч йому вовк іде.

В.: Який вовк?

Д.: Злий, страшний, сірий, вушка у нього короткі, хвостик довгий, зубки гострі.

В.: «Побачив вовк колобка і говорить. Колобок, колобок, я тебе з'їм. А колобок та й каже: "Не їж мене, я тобі інших колобків намалюю».

Діти малюють пальчиками по манній крупі колобків.

В.: Вовкові дуже сподобалися намальовані колобки, і вирішив він не їсти нашого колобка. Відпустив його.

Котиться колобок, котиться, а назустріч йому ведмідь йде.

В.: Який ведмідь?

Д.: Великий, клишоногий, вушка у нього короткі, хвіст короткий.

В.: «Побачив ведмідь колобка і говорить. Колобок, колобок, я тебе з'їм.

Ведмідь: У мене є мрія, щоб хто – небудь намалював мій портрет. Намалюйте мене, будь ласка.

Вихователь: Що ж робити, адже у колобка з собою немає фарб? А давайте зробимо портрет ведмедика з серветок. (Всередині серветки намальований портрет ведмедика. Діти опускають серветку у тарілку з водою, видно ведмедика).

Ведмідь: Який гарний портрет вийшов, піду покажу його друзям.

В.: Ведмедю дуже сподобалося, як дітки грали, і вирішив він не їсти колобка. Відпустив його.

Котиться колобок, котиться, а назустріч йому лисиця йде.

В.: Яка лисиця?

Д.: Хитра, руда, влесливий, вушка в неї короткі, хвіст довгий, пухнастий.

В.: «Побачила лисичка колобка і говорить. Колобок, колобок, я тебе з'їм. А колобок та й каже: «Не їж мене, я тебе за це похвалю».

Педагог пропонує дітям похвалити лисичку, що б вона не з'їла колобка.

Мовна вправа «Яка лисичка?»

Діти хвалять лисицю (хороша, красива, весела, розумна, руда).

В.: Лисичка влеслива була, дуже їй сподобалися наша похвала, і вирішила вона не є нашого колобка. Відпустила його.

В.: Зрадів колобок, покотився додому до дідуся з бабусею, і став розповідати, кого він бачив у своїй подорожі.

Давайте йому в цьому допоможемо.Розкажемо за допомогою музичних інструментів кого зустрів Колобок.

Казка - шумілка

В.: Діти, ми з вами слухали казку «Колобок.» А чи бажаєте ви зробити колобків?

Одна група дітей готує  паперове «тісто» для Колобка шляхом обривання  серветок. Педагог нагадує, що потрібно відривати дрібні шматочки. Приготоване «тісто» кожна дитина висипає з свого підноса на заздалегідь намальований клеєм коло. Вийде один великий Колобок. Задається питання, чого ж йому не вистачає. Педагог показує веселого і сумного Колобка.

Діти визначають, якою буде їх Колобок і чому. Наклеюють відсутні деталі особи.

Друга група дітей  готує різнокольорове тісто (змішує тісто з барвниками), потім   ліплять Колобка.

Заняття закінчується розглядом веселого Колобка і його різнокольорових друзів.