Інтегровані уроки в початковій школі "Прийди до світлої вербички.."

ПРИЙДИ ДО СВІТЛОЇ ВЕРБИЧКИ

І ПРИХИЛИСЯ, ЯК ДО ДРУГА

 

Літературне читання: Василь Струтинський «Як дихає верба».

 

ЯДС: Рослини навесні.

 

Мистецтво: Малювання композиції «Вербна неділя».

 

Мета:

       Літературне читання: Розвивати навички свідомого виразного читання, літературного аналізу твору; вчити порівнювати твори різних авторів; формувати оцінні судження. Розвивати зв’язне мовлення учнів, пізнавальний інтерес. Виховувати любов до природи.

      ЯДС: Формувати уявлення про неживу і живу природу; ознайомити з ранньоквітучими рослинами. Розвивати мислення, спостережливість. Виховувати естетичні почуття й турботливе ставлення до природи.

      Мистецтво: Поглибити знання учнів про звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Розвивати вміння дітей правильно розміщувати малюнок на аркуші паперу, передавати особливості забарвлення гілки та бруньок; удосконалювати навички роботи олівцем, акварельними фарбами. Виховувати почуття прекрасного.

 

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Вид уроку: Інтегрований.

Обладнання: Прислів’я та приказки про первоцвіти, картина М.М.Ромадіна «Верби в повінь», народні прикмети, предметні малюнки квітів-первоцвітів,

малюнки із зображенням композиції «Вербна неділя», вербові котики.

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 1. Перевірка готовності до уроку.

       2. Реклама уроку.

 Як йде весна до мого краю,

 І грає сонце веселіше,

 Верба найперша зацвітає.

 І на землі стає світліше.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 1. Підготовка до сприйняття.

(На дошці картина М.М.Ромадіна «Верби в повінь»)

       - Погляньте на картину Миколи Михайловича Ромадіна «Верби в повінь». Ми бачимо, як весна стверджує свої права. Повінь – красива, але тяжка для всієї живої природи пора. На цій картині ми бачимо широкий розгул водної стихії. Річка розлилася в усі сторони, розкинулась майже до самого горизонту. Вода темна, непривітна і навіть на вид холодна. Береги затоплені, тільки верхівки кущів боязко виглядають із води. В центрі полотна намальований великий і пишний кущ верби. Він квітує, не дивлячись на таку непривітну погоду. Верби одиноко височіють над розливом. Їхні червонуваті віти з пухнастими світлими кінчиками здаються трішки сумними від холодної води і вітру. Молоді верби з покірністю чекають , коли закінчиться повінь і настане тепло. Тоді навколо них зазеленіє молода травичка, замайорять різні квіти , а білі берізки на сусідньому березі покриються хмаринами ніжного листя. В лісі почнуть співати і вити свої гнізда птахи.

 2. Робота з прислів’ями та приказками.

        Прислів’я – це мудрість народу, перевірена століттями. Впродовж довгих років наші предки вивчали природу, її поведінку та особливості, після чого і народжувалися прислів’я, приказки, порівняння. Кожне з них відкриває нам таємницю природи.

 - Давайте згадаємо з вами прислів’я, приказки, порівняння про вербу.

 * Де ростуть верби – там чисті джерела води.

 * На городі під вербою стоїть колодязь із водою.

 * Де срібліє вербиця – там здорова водиця.

 * Верба і дівчина приймуться де-небудь.

 * Верба, як трава лугова: ти її покоси, а вона знову виросте.

 * Де не повернешся – золоті верби ростуть.

 * Гнучка, як лоза.

 * Зігнувся, як верба над водою.

 * Така правда, як на вербі груші.

 * Високий, як лоза, а дурний, як коза.

 * Вербові дрова, а козячий кожух – то й випре дух.

 3. Опора на особистий досвід школяра.

 - Які ознаки весни ви помітили, спостерігаючи за природою?

 * Дні стали довші, а ночі коротші.

 * Стало тепліше.

 * Сонце стало вище ходити по небосхилу.

 * Розтанув сніг.

 * Прилітають перші птахи.

 * На деревах і кущах з’являються бруньки. 

ІІІ. ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ

       1. Формування пізнавальних мотивів навчання.

- Відгадайте загадку:

 Заблукала в верболозі,

 Дні і ночі ронить сльози. (Верба)

       2. Повідомлення теми і мети уроку.

       - Сьогодні ми познайомимося з оповіданням Василя Струтинського «Як дихає верба», поринемо у захоплюючий світ весняної природи і долучимося до мистецтва: намалюємо композицію «Вербна неділя».

ІУ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

 

  Літературне читання

Василь Струтинський «Як дихає верба» (Науменко В.О.  Літературне читання: підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2012. – 159 с.)

       1. Підготовка до сприйняття.

       - Сьогодні ми будемо говорити про вербу. Послухайте легенду Поділля про вербу.

  Плакуча верба      

       - У матері-вдови було троє синів. Вони дуже любили маму. Росли вони добрими, роботящими, приносили радість усім людям. Та от напали на рідну землю вороги. Прийшов до матері старший:

        - Благословіть, мамо, за свій край боротися.

       Стиснулося в мами серце, але благословила. Потім прийшов середній. І його мусила благословити. А коли попросив благословення найменший, не витримала:

       - Не пущу! – скрикнула. – Один ти у мене  залишився!

      - А земля у нас теж одна! Хто ж її захистить, як не я? – відмовив син.

      Ще більше защеміло у матері серце, але провела у дорогу і найменшого сина. А сама щодня виходила на берег річки, синочків рідних виглядала. Поверталися їх друзі, схиляли перед матір’ю голови, приносили їй невтішні звістки: загинули всі її сини героями. Довго плакала-ридала мама над річкою, не хотіла в хату без дітей вертатися. А на ранок побачили люди на березі вербу, що невтішно додолу схилила віти. Отак на світі з’явилася плакуча верба.

       2. Читання вчителем.

 - Послухайте оповідання і скажіть, яку відповідь дав автор на запитання, що звучить у заголовку оповідання?

      3. Словникова робота.

 - Прочитайте пояснення виділених слів.

 - За комір затекло – намокнув;

 - Пошматовані хмари – нечіткі;

 - Небо провалилося – безперервно йде дощ.

 4. Обговорення почутого.

 - На якій річці рибалили дядько Микола і Сергійко?

 - Якою була погода?

 - Чому у річку збігали каламутні струмки?

 - Яка пора року описана у оповіданні?

 - Що здалося Сергійкові, коли хмара вкотре закрила сонце?

 - Де сховалися від дощу рибалки?

 - Яка несподіванка чекала на хлопчика під вербою?

 5. Вибіркове читання.

 - З чим порівнює автор чорні пошматовані хмари?

 - Що бачив Сергійко, спостерігаючи за поплавками?

 - Як підбадьорює хлопчика дядько Микола?

        - Яке бажання було у Сергійка, хоча «йому і за комір затекло, і їсти хочеться»?

 - Що здалося малому рибалці, коли дощова завіса знову поглинула сонце?

 - Прочитайте, що відчув Сергійко, притулившись до верби?

 ХВИЛИНКА ЗДОРОВ’Я

        - Пам’ятаєте, як опоетизовано вербу у віршах Т.Г.Шевченка? Українські письменники, захоплюючись природою рідного краю, завжди згадували калину під вікном, вербу над вдою, тополю, що гнеться від вітру в полі. Ці рослини стали символами України.

        Крім того вони мають цілющі властивості. Кора верби може використовуватися для вирішення проблем шлунково-кишкового тракту, як знеболюючий і жарознижуючий засіб. Крім цього верба застосовується в народній медицині для лікування ран, що погано загоюються, гастриту, артриту та багатьох інших хвороб.

       В якості лікувальної сировини використовують бруньки тополі, листя, кору. Ними лікують артрит, ревматизм, остеохондроз, гнійні рани, фурункульози, дерматологічні захворювання, нервові збудження, хронічний бронхіт. Свіжий сік з тополиного листя знімає зубний біль.

      Плоди, кора і квіти калини також використовуються в народній медицині. Ягоди калини є дійовим засобом при лікуванні багатьох захворювань. Вони мають сечогінну, жовчогінну, протизапальну і ранозагоювальну властивості. Настій плодів тонізують роботу серця, корисні при неврозах, гіпертонії. Зовнішньо настій застосовується при носових кровотечах. Відвар ягід калини з медом дає дуже хороший ефект при шлунково-кишечних захворюваннях, при хворобах печінки, при сильному кашлі.

 

        Природознавство

Рослини навесні.( Гільберг Т.Г. Природознавство: підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів. / Гільберг Т.Г., Сак Т.В. – К.: Генеза, 2012. – 159с.)

     1. Вступне слово вчителя.

      - Природа! Із дитячих літ ми звикаємо до цього світу, до цієї краси, що нас оточує. Чи є ще десь на світі такий чарівний край, як наш, де тихі травневі ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на річці вмивається джерельною водою біла лілея, де навесні яскравіє килим первоцвітів. А на     1. Вступне слово вчителя.

схилі, зігрітому сонцем, дивляться на тебе по-дитячому квіти сон-трави?

       2. Мотивація навчальної діяльності.

 - Відгадайте загадку:

 Де вона проходить,

 Там травиця сходить,

 Квіти розцвітають,

 Солов’ї співають.

 Відгадайте, хто вона,

 Ця красуня чарівна? (Весна)

       - Про рослини навесні сьогодні й піде наша мова.

       3. Розповідь вчителя.

         -  На початку весни ще не розтанув сніг, а вже подекуди проростає молода зелененька травичка. З’являються перші квіти – підсніжники, проліски, ряст, мати-й-мачуха, сон-трава. У дерев і кущів починається весняний рух соків. Починають цвісти дерева. Першою зацвітає вільха. Майже одночасно з нею починає цвісти й ліщина. На вербі розцвітають пухнасті квітки – котики. На деревах і кущах розпукуються бруньки і з’являються зелені листочки.

          4. Робота з підручником.

         - Прочитайте статтю «Рослини навесні» і назвіть ознаки , які спостерігаються у рослин з настанням весни.

         5. Знайомство з прикметами рослин.

       - Рослини – цікаві створіння. Якщо за ними уважно спостерігати, можна віднайти дуже багато цікавого і корисного, наприклад:

* Проліски з розкритими пелюстками – на погоду і тепло. Перед заморозками вони стуляють пелюстки.

* Якщо влітку багато польового осоту, зима буде холодною, якщо багато щавлю – теплою.

* Осокір «плаче» за декілька годин перед дощем, збавляючись зайвої вологи.

* Перед дощем білий насіннєвий зонтик моркви поникає.

* Перед негодою квітка маргаритки нахиляється так низько, що майже торкається поверхні землі.

* Перед дощем квітки мальви стулюються.

* Якщо квітка лілії взагалі не піднялася з води – буде затяжна злива або настане похолодання.

* Як спливе на поверхню листя водяної лілії – заморозків більше не буде.

* Перед негодою конюшина стуляє свої листочки і схиляє голівки суцвіть, а перед стійкою гарною погодою стебла й листочки її вирівняні, суцвіття підняті догори.

* На дубі багато плодів – на сувору зиму.

* Коли дуб розпустився швидше ясеня – на посуху.

* Якщо влітку на горобині  багато плодів – осінь буде дощова, мало – суха.

* Горіхів багато, а грибів мало – зима буде сніжною і суворою.

* Вишня на Покрову має зелене листя – буде сувора зима.

         6. Розповідь про винищування первоцвітів.

         - Перші квіти після тривалої зими приносять величезну втіху для душі. Прогулянка до лісу ранньої весни – просто спокуса. Руки так і тягнуться до квітів… Але не поспішайте рвати це чудо! Збирання первоцвітів дуже шкідливе для природи тим, що не дає можливості рослинам утворити насіння. До того ж ушкоджуються сусідні квіти, ламаються стебла та бруньки, повністю нівечаться рослини. Зірвали стеблину з трьома первоцвітами, а це означає, що загинуло 4560 насінин. І як наслідок – відсутність нових рослин. Для того, щоб з насіння конвалії виросла доросла квітуча рослина, необхідно 78 років. Усі види первоцвітів занесені до червоної книги України.

 ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 Хмарка сонечко закрила.

 Слізки дрібнії зронила.

 Ми ті слізки позбираєм,

 У травичці пошукаєм.

 Пострибаєм, як звірята,

 Політаєм, як пташата,

 Потанцюємо ще трішки,

 Розімнемо ручки, ніжки.

 Всі веселі, от чудово!

 За роботу сядьмо знову.

 

             8. Гра «Відгадай весняну квітку».

            - На столі – фотографії квітів. Учитель загадує загадку, а учні вибирають відгадку із запропонованих фото.

* Я найпершим зацвітаю синім цвітом серед гаю. (Пролісок),

* З’явились у траві сестрички – жовті очі, білі вії. (Ромашки).

* Із зеленої сорочки білі дивляться дзвіночки. (Конвалія).

* Що за квіточка пахуча – і червона, і колюча? (Троянда).

* Зацвітають навесні білі квіти лісові. (Підсніжники).

* У житі зеленім факели зачервоніли. (Маки).

* Із малої цибулини виріс весняної днини. (Тюльпан).

* Синя квітка до морозів садок прикрашає. (Барвінок).

* У мене жовті вічка й фіолетова спідничка. (Фіалка).

 

   Мистецтво.

Малювання композиції «Вербна неділя» (Трач С.К. Образотворче мистецтво: підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів. / Трач С.К., Резніченко М.І.  – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. – 125 с.)

      1. Бесіда вчителя.

     - Останню неділю перед Великоднем називають Вербною… У цей день святять вербу. Верба – одне з найулюбленіших дерев у народі. Цвіт верби – це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на Вербну неділю  освячують у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і малі, бо «гріх не піти до церкви, як святять вербу». Повертаючись додому, легенько хльоскали зустрічних вербовими прутиками, примовляючи:

 «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень,

 Уже недалечко червоне яєчко.

 Верба б’є, не я б’ю, за тиждень – Великдень.

 Будь велика, як верба, а здорова, як вода.

 Будь багата, як земля, і красива, як весна!»

 

 У квітну неділю всі до церкви йдуть,

 Гілочки вербові святити несуть.

 Сьогодні святкує моя Україна

 У своїй помані вербова лозина.

 Вона сповіщає, що лине за тиждень

 Будем святкувати Пресвятий Великдень.

        2. Виклад нового матеріалу. Розгляд зразка.

         - Сьогодні ми поговоримо про символ весняного пробудження природи, як вважали наші предки, - вербу і про весняне свято, пов’язане з нею, навчимося малювати композицію «Вербна неділя». На початку весни, коли всюди ще лежить сніг, а дерева тільки прокидаються від весняного сну, на вербі з’являються пухнасті котики, схожі на маленьких курчат. Вони блискучо-білявим усміхом випромінюють не тільки тепло, а й запах весни.

- Як ви думаєте, яка рослина зображена на малюнку?

- Які кольори переважають на малюнку? Чому?

- Як ви гадаєте, чому автор для зображення цієї композиції обрав акварельні фарби?

- Чи слід би було додати до цієї композиції ще якісь рослини? Чому?

 3. План виконання роботи.

1. Тонкими лініями познач місце малюнка на аркуші паперу.

2. Наміть загальну форму.

3. Заверши малюнок у кольорі, використовуючи холодні кольори та їх відтінки.

           4. Самостійна робота.

           5. Презентація робіт.

У. ПІДСУМОК УРОКУ

         - Ось і настала хвилина прощання з незрівнянними весняними почуттями, красою природи, відчуттям прекрасного. Але я знаю, що все, про що ви сьогодні дізналися, все, чому ви навчилися сьогодні робити залишиться назавжди з вами. На все добре!