Інтегровані уроки як основний засіб підвищення активності учнів

Інтегровані уроки як основний засіб підвищення активності учнів
 

Учитель, захоплений своєю справою, неодмінно мріє про те, що з його вихованців вийдуть в майбутньому талановиті люди, справжні творці. Як розпізнати талановиту дитину? Як навчати обдарованих дітей?

На ці запитання є багато різних думок педагогів, психологів. Безсумнівно, одне: чим ширше у дитини буде діапазон можливостей для проби і застосування творчого потенціалу, тим більше вірогідність знайти своє улюблене заняття, і в той же час саме заняття улюбленою справою дає людині можливість розкрити свій талант, проявити себе як особистість. Таким чином, обов'язковою умовою виховання обдарованої дитини є вирішення завдання повного загального розвитку учнів, під якими треба розуміти розвиток її розуму, волі, почуттів. Вирішити це завдання силами, яких-небудь окремих дисциплін дуже важко. Необхідна інтеграція навчальних предметів, які викладають зараз окремо і незалежно один від одного. Адже під інтеграцією ми розуміємо процес зближення і зв'язку наук, стан зв'язаності окремих частин в одне ціле, а також процес, що веде до такого стану. Крім того, можна розглядати інтеграцію і як психолого-корекційний принцип, суть якого полягає у розвитку та змістовному наповненні емоційно-чуттєвої та інтелектуальної сфер дитини. Інтеграція - це засіб інтенсифікації уроку. Психологи, які вивчають процес навчання, вважають, що при інтегрованому навчанні схожість ідей і принципів простежується краще, ніж при навчанні різним дисциплінам окремо, тому що при цьому з'являється можливість застосування отриманих відомостей одночасно в різних областях - теоретичної, практичної та прикладної. Інтегративна система передбачає рівномірний, рівноправне з'єднання споріднених тем усіх шкільних предметів, вивчення яких взаємно переплітається на кожному етапі уроку.
Головна мета інтеграції - створення у школяра цілісного уявлення про навколишній світ, тобто формування світогляду. Розглянемо деякі можливості при інтегрованому побудові навчального процесу, що дозволяють якісно вирішувати завдання навчання і виховання учнів:

1. Перехід від внутріпредметних зв'язків до міжпредметних дозволяє учневі переносити способи дій з одних об'єктів на інші, що полегшує навчання і формує уявлення про цілісність світу. При цьому слід пам'ятати, що такий перехід можливий лише за наявності певної бази знання внутріпредметних зв'язків, інакше перенесення може бути поверховим і механічним.

2. Збільшення частки проблемних ситуацій у структурі інтеграції предметів активізує розумову діяльність школяра, змушує шукати нові способи пізнання навчального матеріалу, формує дослідний тип особистості.

3. Інтеграція веде до збільшення частки узагальнюючих знань, що дозволяють школяреві одночасно простежити весь процес виконання дій від мети до результату, осмислено сприймати кожен етап роботи.

4. Інтеграція збільшує інформативну ємність уроку.

5. Інтеграція дозволяє знаходити нові фактори, які підтверджують чи поглиблюють певні спостереження, висновки учнів при вивченні різних предметів.

6. Інтеграція є засобом мотивації навчання школярів, допомагає активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, сприяє зняттю перенапруги та втоми.

7. Інтеграція навчального матеріалу сприяє розвитку творчого мислення учнів, дозволяє їм застосовувати отримані знання у реальних умовах, є одним з істотних чинників виховання культури, важливим засобом формування особистісних якостей, спрямованих на добре ставлення до природи, до людей, до життя.

8. У повній мірі реалізувати все вищесказане допомагають інтегровані уроки інформатики з іншими навчальними предметами, які відрізняються від звичайних уроків великий інформативністю і тому вимагають чіткої організації пізнавальної діяльності. Такі уроки мають бути гранично чіткими, компактними, продуманими на всіх етапах. Такі уроки знижують стомлюваність головного мозку, створюють комфортні умови для дитини як особистості, підвищують успішність навчання, дозволяють уникнути ситуації, коли той чи інший предмет потрапляє в розряд не улюблених.

Так як інтеграція може здійснюватися в різних формах і на різних рівнях, не треба думати, що для оцінки уроку як інтегрованого необхідна участь обох (декількох) вчителів або обов'язкове використання на одному уроці матеріалу за всіма інтегрованим предметів.

Підставою інтеграції може служити, наприклад необхідність спільних зусиль учителів з формування загальнонавчальних навичок і вмінь учнів, і неможливість ізольованого викладання предметів, спільність їх тим, схожість досліджуваних об'єктів і явищ, єдність провідних ідей, закладених у навчальних програмах.

Більш комфортна для учнів і нетрадиційна ситуація спільного викладання не завжди легко дається вчителям. Великим випробуванням для педагога, наприклад, може з'явитися такий тип інтегрованого уроку, коли обидва вчителя присутні в класі і відіграють активну роль у проведенні заняття. Тут потрібне і узгодженість всіх етапів і епізодів уроку, і добре порозуміння педагогів. Як у будь-якій справі, де дві людини активно беруть участь в роботі, потрібно вдале поєднання темпераментів.
Кожен з учасників "інтеграційного співтовариства предметів" повинен усвідомити те нове, що належить йому: вчитель не відразу може звикнути до того, що для нього тепер неможливо поодинці розробляти свої уроки, потрібно постійно бути в курсі проблем і відкриттів іншої науки, іншого предмета. Психологічно складно, однак, не тільки звикнути до нових зобов'язань, які накладає практика інтегрованого викладання, але і до нових можливостей які вона відкриває. Не відразу педагог привчається до того комфорту, який надає постійна підтримка в освоєнні учнями нових знань і умінь. Не відразу відвикає дублювати матеріал чужого предмета, до чого привчає практика "міжпредметні" зв'язків. Застосовуючи нову технологію, педагог часом дивується з того, як учні швидко освоїли необхідну інформацію, придбали необхідний навик.

 Інтегрувати можна всі предмети. Математика і російську мову краще інтегруються в процесі узагальнення, закріплення, повторення. Література і предмети гуманітарного циклу інтегруються з усіма предметами на будь-якому етапі проходження навчального матеріалу.

Активна робота будь-якого вчителя з розширення і поглиблення інтеграції є одним з важливих шляхів комплексного вирішення проблем навчання і виховання учнів, формування в них здібностей до творчих розумових операцій.
Інтегровані уроки захоплюють молодих вчителів новизною, можливістю включення в шкільний курс альтернативних ідей і нестандартних підходів. Вони надихають і досвідчених вчителів, які знають на практиці всі недоліки ізольованого викладання наук.
Виникає питання: яка роль уроку інформатики і положення його серед інших загальноосвітніх предметів у процесі інтеграції навчальних предметів у середній школі. Обговорюючи це питання можна виділити 3 основних базових сценарію - взаємодія через експансію, взаємодія через уточнення та розмежування предметних областей, взаємодія через інтеграцію.

Експансія - перетворити курс інформатики в наскрізний обов'язковий курс з 1 по 11 клас і підтримувати з допомогою нього викладання інших навчальних предметів (включаючи іноземні мови, математику, різні дисципліни природничо-наукового циклу).

Тут інформатика виступає в ролі інтегруючої дисципліни.
Розмежування - звільнити курс інформатики від невластивих йому складових, передавши всі спеціальні питання в суміжні навчальні предмети (наприклад, у технологію). Залишилося ядро ​​і буде становити зміст курсу.

Інтеграція - включитися в інтеграцію навчальних дисциплін, почати розробку модульних курсів «з інформаційними складовими», стимулювати колективне педагогічне дія, спрямована на постійне створення «гнучких навчальних планів» у школі.

Перший і другий сценарій побудовані на схемі "суперництва за ресурси" між представниками окремих навчальних предметів. Третій заснований на схемі співробітництва. Дійсно інтеграція навчальних дисциплін можлива лише на "добровільній і взаємовигідній основі". Тут все будується виходячи із загальних для всіх інтересів окремого учня. На втілення цього сценарію працюють і ті, хто намагається виділяти і розробляти окремі модулі з інформатики, пробує форми спільного навчання інформатики та інших загальноосвітніх дисциплін. Всі роботи по встановленню і поглибленню міжпредметних зв'язків також сприяють розвитку цього сценарію. Цьому сприяє і розширює використання комп'ютерів під час викладання окремих дисциплін і розповсюдження Інтернет.

У сучасних умовах освіта не може залишатися осторонь від стрімких процесів науково-технічного прогресу, посилення інтеграційних функцій у розвитку науки, техніки, виробництва, політики. Наше суспільство перебуває в постійному розвитку і через систему утворень висуває і реалізує все нові вимоги до людини, а, отже, і до якості освіти:

- До навчання, тобто до постійної самоосвіти, освоєння нових видів діяльності,

- До інтелектуально-фізичному розвитку т.к. доступ до технологій можливий тільки інтелектуально розвиненим людям,

- До здатності мислити і діяти творчо.

Багато хто з цих якостей можна розвинути, вводячи в школах інтегративні курси, інтегровані уроки, використовуючи комп'ютерні технології, бажання педагогів навчити бачити світ цілим, а не роздробленим на шматочки маленьких відомостей і уявлень, які легко забуваються і не знаходять застосування в реальному навколишньої дійсності.

Головне завдання початкової освіти - формування навчальної діяльності школярів, що включає в себе загальноосвітні, логічні, інформаційно-комунікативні вміння. Це завдання в значній мірі може бути вирішена в рамках уроків інформатики.
Робота з інформацією є те, що об'єднує пізнавальні позашкільні інтереси дитини і саму сутність процесу шкільної освіти. В інформаційному суспільстві зростає потреба у формуванні навичок пошуку інформації, її аналізу, обробки, зберігання, розповсюдження, подання інших людей в максимально раціональній формі, тобто особливо актуальною стає задача виховання в школярів культури роботи з інформацією. Але, як справедливо зауважують методисти, немає в школі предмета, який би навчав висловлювати судження, робити умовиводи, виділяти суттєві ознаки, аналізувати, узагальнювати, висувати гіпотези, вчити задавати питання, розвивати інтуїцію. Методист В. В. Дубініна пропонує на місце такого предмета початковий курс інформатики, названий нею «Уроки розвитку».

Аналогічної точки зору дотримується Ю. А. Первін, автор відомої «Роботландії» та курсу «Інформаційна культура» ^[3]. Інтегруючу роль інформатики у початковій ланці він бачить у формуванні в дітей оперативного стилю мислення, який розглядається у вигляді сукупності таких фундаментальних навичок і вмінь, як планування структури дій, пошук інформації, структурування спілкування, побудова інформаційних моделей, інструментованого не діяльності.

Інший методист О. В. Горячев попереджає про небезпеку спроб осягнути неосяжне при проектуванні уроків інформатики для малюків, наполягає на курсі пропедевтичному, який обов'язково повинен бути пов'язаний з іншими навчальними дисциплінами і по можливості вестися вчителями початкових класів. Курс А. В. Горячева «Інформатика в іграх і задачах» враховує потреби школи у своєчасному знайомстві дітей з основними інформаційними уміннями і включає в себе роботу над стосунками множин, кодуванням, рішенням логічних задач за допомогою графів, побудовою алгоритмів ^»[4].
Курс інформатики може стати інтегруючим ланкою у формуванні інформаційної культури молодшого школяра. Інтеграція тут бачиться в поступовому зближенні інформатики як науки про раціональні способи роботи з інформацією і базових навчальних дисциплін. Причому це зближення полягає як в доданні інформатики більшої практичної спрямованості та підтримці інших навчальних предметів, так і в прагненні максимально використовувати досягнення інформатики в базових навчальних курсах. Бажана узгодженість різних навчальних програм, адресованих одному учню, у завданнях, змісті, формах, термінах. Очевидно, що в центрі уваги має бути дитина з його можливостями, інтересами, потребами.

Змістовна сторона інтеграції розглядається в педагогічних дослідженнях і реалізується на практиці набагато частіше, ніж сторона операційна, діяльна. Тим часом потреба у створенні інтеграційних курсів на діяльної основі (на основі спільності операційних компонентів) виключно велика.

Справді, при вивченні основ наук школярі стикаються з різними видами навчально-пізнавальної діяльності. Це робота з навчальною книгою, проведення спостережень, експериментів, систематизація та узагальнення знань. Здається, вельми привабливим побудувати цілісний і послідовний курс, спеціально навчальний школярів одному або декільком з перерахованих видів діяльності. Він може виявитися корисним на будь-якому етапі навчання і навіть при невеликому обсязі позитивно позначиться на ефективності занять з усіх предметів природничого циклу, на вирішенні проблеми усунення перевантаження учнів, розвитку умінь самостійно здобувати знання.

Інтеграція в навчанні передбачає насамперед істотний розвиток і поглиблення міжпредметних зв'язків, перехід від узгодження викладання різних предметів до глибокого їх взаємодії.

Інтеграція знань з різних предметів здійснюється з допомогою інтегрованого уроку. Система інтегрованих уроків лежить в основі інтегрованого навчання.
Інтегрований урок - це спеціально організований урок, мета якого може бути досягнута лише при об'єднанні знань з різних предметів, спрямований на розгляд і розв'язання будь-якої прикордонної проблеми, що дозволяє домогтися цілісного, синтезованого сприйняття учнями досліджуваного питання, що гармонійно поєднує в собі методи різних наук, має практичну спрямованість.

Ознаки інтегрованого уроку:

1) спеціально організований урок, тобто, якщо він спеціально не організований, то його взагалі може не бути або він розпадається на окремі уроки, не об'єднані спільною метою;

2) мету специфічна (об'єднана), вона може бути поставлена, наприклад, для:

а) більш глибокого проникнення в суть досліджуваної теми;

б) підвищення інтересу учнів до предметів;

в) цілісного, синтезованого сприйняття досліджуваних з даної теми питань;

г) економії навчального часу і т. п.;

3) широке використання знань з різних дисциплін, тобто поглиблене здійснення міжпредметних зв'язків.

Оскільки в інтегрованому навчанні розглядаються різноманітні міждисциплінарні проблеми, що розширюють рамки діючих програм і підручників для загальноосвітніх шкіл, але необхідні і доречні для розвитку учнів, то слід підкреслити, що при такому підході гармонійно поєднуються різноманітні методи навчання (методи викладання та вивчення), які використовуються на стику предметів: лекція і бесіда, пояснення і керування самостійною роботою учнів, спостереження і досвід, порівняння, аналіз і синтез; велике місце відводиться методам навчання на комп'ютерних моделях і евристичному.

Принципи інтегрованого навчання покликані повною мірою працювати на досягнення головної мети інтегрованого навчання - розвиток мислення учнів.

1. Синтезування знань. Цілісне, синтезоване, систематизоване сприйняття досліджуваних з тієї чи іншої теми питань сприяє розвитку широти мислення. Постановка проблеми, що досліджується методами інтеграції, розвиває цілеспрямованість і активність мислення.

2. Заглибленість вивчення. Більш глибоке проникнення в суть досліджуваної теми сприяє розвитку глибини мислення.

3. Актуальність проблеми, або практична значущість проблеми. Обов'язкова реалізація розглянутої проблеми в якоїсь практичної ситуації посилює практичну спрямованість навчання, що розвиває критичність мислення, здатність зіставляти теорію з практикою.

4. Альтернативність рішення. Нові підходи до відомої ситуації, нестандартні способи вирішення проблеми, можливість вибору рішення даної проблеми сприяють розвитку гнучкості мислення, розвивають оригінальність мислення. Зіставлення рішень розвиває активність, критичність, організованість мислення. За рахунок прагнення здійснювати розумний вибір дій, відшукувати найбільш короткий шлях досягнення мети розвивається цілеспрямованість, раціональність, економія мислення.

5. Доказовість рішення. Доказовість вирішення проблеми розвиває доказовість мислення.

Практика показала плідність інтеграції і виявила перспективи подальшого розвитку та вдосконалення такого підходу до навчання. На даному етапі розробляється єдина альтернативна програма навчання фізики, математики, астрономії, інформатики, при впровадженні якої інтеграція буде дидактичним принципом навчання. На цьому, просунутому, етапі інтегрованого навчання головною метою буде формування наукового стилю мислення учнів. Таке навчання можливе лише за умови створення спеціалізованого класу, набір учнів до якого повинен проводитися на конкурсній основі.
Інтеграція - необхідна умова сучасного навчального процесу, її можлива реалізація в рамках якої-небудь школи була би переходом цієї школи на новий якісний рівень освіти.