Інтегрований урок, 4 клас. Як хліб на стіл прийшов

Харківська гімназія № 86

Харківської міської ради

Харківської області

 

 

 

 

Інтегрований урок

в 4-Б класі (2 години)

Предмети, що інтегруються:

Літературне читання, Українська мова, Природознавство, Я у світі, Мистецтво

 

 

 

 

 

 

 

 

Фалєєва Світлана Костянтинівна

вчитель початкових класів

першої категорії

 

 

 

2018-2019 н.р.

 

Літературне читання

Тема: Д.Павличко "Зернина",  І.Драч "Етюд про хліб",  С.Жупанин "Ходімо в поле, сину"

Українська мова:

Тема «Частини мови»

Я у світі

Тема: «За що шанують українців»

Мистецтво

Тема: Народна забавка «Печу, печу хлібчик», народна пісня «Зеленеє жито» малювання хлібного колоска.

Природознавство

Тема:  «Культурні рослини»

Мета:

формування предметних компетентностей:

розвивати читацькі, мовленнєві  навички; продовжувати детальніше ознайомлювати учнів з віршованими творами, удосконалювати навички правильного читання; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення учнів; учити аналізувати прочитане; формувати уявлення дітей про те, який шлях проходить зерно, щоб  стати  хлібом; закріпити назви професій людей, які вирощують хліб;  познайомити   з   народними прикметами, звичаями,  прислів’ями, приказками, загадками, забавками  про хліб; довести до відома дітей, що хліб -  результат праці людей багатьох професій; виховувати почуття відповідальності, любов та бережливе ставлення до хліба, пошану до хліборобської праці, до найдорожчого, що є в людині – хліба; ознайомити учнів з обрядами та звичаями нашого народу, де окрасою є хліб.

формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: формувати здатність переключатися з одного виду роботи на інший; самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії;

комунікативної: удосконалювати вміння висловлювати свої думки, спілкуватися під час виконання групових завдань;

інформаційної: розвивати вміння здобувати необхідну інформацію;

соціальної: удосконалювати навички роботи в парі, групі, з усіма в колективі;

загальнокультурної: сприяти дотриманню норм мовленнєвої культури, правил поведінки на уроці; зв’язно висловлюватися в контексті змісту; виховувати любов та бережливе ставлення до хліба, почуття поваги, пошану до хліборобської праці. Ознайомити дітей із тим, що хліб ― це цінний продукт харчування, святиня народу.

 

Тип уроку: інтегрований

Предмети, які інтегруються: літературне читання, українська мова, мистецтво, я у світі, природознавство.

Обладнання: паляниця на вишитому рушнику, колоски з пшениці, вислови про хліб, презентація до уроку, аудіо записи, завдання для роботи у групах, картки, виставка хлібобулочних виробів; серія малюнків «Як хліб на стіл прийшов», плакати та написи на дошці («Є хліб — є й життя», «Хліб для нас — символ братства й гос­тинності», «Жито годує всіх, а пшениця на вибір», «Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде», «Земля — матінка, а хліб — батенько», «Вмирати зібрався, а жито сій», «Є хліб — ясно в домі, немає — біда, нещастя»), малюнок чарівного колоска.

 

 

                                    Хід уроку

«А я стою похилившись, думаю, гадаю,

Як то тяжко той насущний люди заробляють».

І.  Організаційний момент.

 Психологічний тренінг

Продзвенів уже дзвінок

Починається урок

Тож зручненько всі сідаймо

 Та  урок наш починаймо!  

Зараз сядуть лиш дівчатка,

А за ними і хлоп’ятка.

Сядьте зручно, усміхніться

І на мене подивіться.                               

Цей дзвінок нам дав сигнал –

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Урок Хлібу починаймо.

 

Вступне слово вчителя.

   Сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя. Багато цінностей є в українців. Це і рідна мова, і пісня, і мати з батьком, і вся родина. Це і наша історія, і наше майбутнє, наша народна творчість та творчість українських митців. Та є в українців щось найцінніше, без чого неможливе життя не тільки в Україні, а й в усьому світі.

Саме він є головним гостем на сьогоднішній нашій зустрічі. Але хто ж він такий?

― Діти, для того, щоб дізнатись, що наш народ здавна цінував найбільше, ми виконаємо наступне завдання.

Вправа «Мозковий штурм». Розминка

Вам необхідно утворити і записати слово, прочитавши лише ті букви, які не повторюються.

Д Н Г Х О М Л Д І Н М О Б Г (Хліб)

Актуалізація опорних знань. Робота над загадками

- Він потрібен всім у кожній хаті,

І їси його щоденно ти!

Щоб він був потрібно працювати,

А як є – то треба шанувать!  

                          (Хліб)

Хоч не солодкий,

Та дуже смачний,

Хоч сам маленький,

Проте дорогий,

Сядем обідати, -

Він на столі.

Люблять його

І дорослі, й малі. (Хліб)

 

- Так, без нього не зможе прожити людина. І сьогодні мова піде про хліб. Чому? Тому що хліб – це народна святиня. Недарма в народі говорять : «Хліб – всьому голова».

«Хліб»... А скільки в слові букв, звуків? (4)

Яке це коротке слово, але скільки в ньому тепла. З хлібом пов’язано дуже багато у нашому житті. Цей продукт харчування став символом праці і миру. З давніх-давен наш народ над усе цінує хліб. Адже, хліб – це достаток. Люди це слово вимовляють з пошаною.

Візьму я в руки хліб духмяний,

Він незвичайний, він святий,

Ввібрав і пісню, й працю в себе,

Цей хліб рум’яний на столі.

Йому до ніг вклонитись треба,

Він – скарб найбільший на землі.

МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

• Вправи для артикуляції.

- Пригадайте, діти, вмить як пшениченька шумить.

- Ш – ш – ш – ш – ш .

- Як в гайку струмок дзвенить?

- Дзінь – дзінь – дінь…

- А як джміль в саду бринить?

- Дж – ж, дж – ж, дж – ж.

- Як шумлять у птаха крила?

- Шух, шух, шух, шух.

- В морі синьому вітрила?

- С – с – с – с – с.

• Чистомовка.

Ець – ець – ець — віє жаркий вітерець.

Ва-ва-ва — в полі йдуть уже жнива.

Уть-уть-уть — комбайни цілий день гудуть.

        Ато-ато-ато — буде хліба в нас багато.

На-на-на- рідна...(сторона)

Ай-ай-ай-наш рідненький... (край)

Жу-жу-жу-землю ...  (бережу)

Ба-ба-ба-золоті... (хліба)

Ті-ті-ті-руки...(золоті).

Читання прислів’я наголошуючи різні слова по черзі

Умілому всяка робота легка

- Прочитайте це речення наголошуючи перше слово (друге, третє, четверте).

- А як прочитати це речення із знаком питання в кінці?

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ. 

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

- Сьогодні на уроці ми ознайомимось з віршами Дмитра Павличка, Івана Драча та Степана Жупанина про хліб.

Тема нашого уроку: «Як хліб прийшов до столу».

- Чого ви очікуєте від нашого уроку? (відповіді учнів)

ІІІ. Основна частина.

РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ

       З давнiх-давен ведеться в Українi, що хлiб у хатi ― то багатство. Нашу Україну називають хлібним краєм, бо живуть тут умiли люди, які вмiютъ обробляти землю i вирощувати на нiй хороші врожаї. Для нашого народу хлiб ― це основа життя і найдорожча святиня. Пам’ятайте, діти, хліб святий, і наш обов’язок його шанувати. Кажуть в народі правдиві слова: «Хліб-годувальник — всьому голова».   

   Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, честь – то людська гордість.

     Будь-яке свято не обходиться без паляниці, хліб і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проводжають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого (на здоров’я і достаток), виряджаючи сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. В останню дорогу виряджають людей, теж з хлібом. Наше життя нерозривно пов’язане з хлібом. Він з нами в повсякденному житті; в горі і в радості.

Від темної, твердої, з кам'яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба-калача, короваю минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі — випікати величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів.

        Хліб – це основа нашого життя і найдорожча святиня. Навіть таке велике слово, як «життя», походить від слово «жито», назви однієї із зернових культур. Слово «хліб» походить від грецького «хлєбонос». Короваєм у сиву давнину називали пшеничний хліб, спечений в особливій посудині – каравайнику.

Хліб – це наша щоденна їжа, найпотрібніша їжа. «Риба – вода, ягоди – трава, а хліб – всьому голова» - казали колись. В українській хаті хліб і сіль були символами гостинності. Якщо людина ділилася зі своїм хлібом з іншим, це означало, що вона має щире, добре серце  і не замислює зла своєму ближньому. З давніх часів батьки привчали дітей сво­їх берегти хліб. Ще з молоком матері засвоювалися пра­вила бережливого ставлення до святая святих. Хліб був мірилом життя, визначальником людських статків, пов­сякденної культури. Людей, які прийшли з чистим сер­цем, доброю місією чи хорошою новиною, на нашій зем­лі завжди зустрічали хлібом-сіллю. Короваєм благослов­ляли молодят, без хлібини не можна було зайти в новий дім, народжувалася дитина — теж ішли з хлібом...

         Хліб був присутній у всіх українських обрядах. Коли народжувалася дитина, то провідувати йшли з хлібом, щоб дитина була красивою та багатою.

        Хліб відігравав велике значення у весільному обряді. Сватати дівчину йшли з хлібом. Благословляли на шлюб дитину з хлібом на рушниках.

Бажали щастя, здоров’я, довголіття. Коли мати проводжала сина у далеку дорогу, то давала хліб у рушнику.

Є ще обрядовий хліб: на щедрий вечір – 13 січня – пекли пироги, на Великдень – паску. Хліб використовували і в обрядах зустрічі весни. На 40 святих пекли жайворонків із тіста, з якими діти вибігали за село і викликали весну. На свято Маковея пекли вулики.  На свято Андрія (13 грудня) – круглі коржі калиту. «Хліб дає життя», - так кажуть у народі. А ще з зерна виготовляють різні крупи та готують поживні каші.

Хлiб - частина iсторiї  і її майбутнє, вiн початокі щастя життя. Ранiше люди говорили про хлiб як про живу iстоту: «Хлiб-годувалъник!», «Хлiб-батечко». 

З давніх часів батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб. Тому багато прислів’їв склали про хліб.

Про хліб складено пісні (Зеленеє жито, зелене), приказки, прислів'я, вірші, загадки.

- Цінність хліба в тому, що він містить майже всі поживні речовини необхідні людині. Хліб – основне джерело вітамінів РР, В, Є. У ньому є фосфор, залізо, кальцій, магній. Ось чому кажуть: Хліб – всьому голова.

А що ж означає слово хліб? Значень його є кілька.

"Що означає слово хліб"

Хліб — це зерно, яке перемелюють на борошно — "Зібрати три мішки хліба".

Хліб — це випечений виріб із борошна. Продукт харчування — "Запашний хліб лежить на столі".

Хліб — це зернові сільськогосподарські рослини — "Достигає хліб у полі".

Хліб — це харчі, прожи­ток — "Заробляти собі на хліб", тобто забезпечувати собі добробут.

Хліб — це заробіток, засіб існування — "Жити на чужих хлібах", тобто на чиємусь утриманні.

Хліб — це всі вироби, випечені із додаванням борошна.

Хліб— найголовніше багат­ство. Не може бути родина багатою, якщо в хаті немає хліба. Тому не дивно, що в нашій мові чимало добрих слів, якими називають хліб.

Складання  «Асоціативного куща»

• Діти, які асоціації у вас виникають, що ви уявляєте, коли чуєте слово «хліб», яким він буває? (запашний, рум’яний, борошно, білий, борошно, тісто, мука, смачний, булка)

 

 

(Святий, насущний, золотавий, пишний, буденний, величний, духмяний, гіркий, смачний, дорогоцінний …)

 

 

Легенда

   Якось, розповідає легенда, засперечатись орач, сівач і пекар.

Орач твердив, що хліб творить земля, сівач казав — сонце, пекар — вогонь.

• Ви забули про людину, — мовив мудрець.

— Хліб — творіння рук людських».

 

Коли ж саме і де розпочалася «пшенична доба» людства?

Пшениця — дуже давня культура. Вона була відома у багатьох країнах Європи, Азії, Аф­рики ще за 7 - 6 тисяч років до нашої ери.

Про майстерність слов'ян-хліборобів розповідають давні манускрипти.

А от в Америку та Австралію пшениця потрапила лише 200—300 років тому. Але розповсюдилась вона тут над­звичайно швидко і зайняла величезні площі.

Які сорти пшениці вирощують в Україні?

На землі налічується більше 20 видів пшениці і безліч сортів. У нас найпоширенішими зараз є «Киянка», «Поліська – 70».

Гордість — хлібний фонд. Своєю цінністю він не поступається ні Алмазному, ні Золотому фондам. Драматично склалася його доля в блокадному Ленінграді під час Вітчизняної війни.

Люди вмирали від голоду і виснаження, але не взяли жодної зернини з безцінної колекції і зберегли Хлібний фонд недоторканим, бо вони глибоко усвідомлювали, що рідкісні сорти пшениці — це майбутній хліб нашого на­роду, і його треба зберегти навіть ціною власного життя.

Скінчилася війна. Вчорашні солдати орали стужавілу, зарослу бур'янами, покраяну снарядами землю і сіяли перший повоєнний хліб.

Солдатський хліб — черствий сухар

І в казанку незмішана каша.

Ми винесли страшний тягар.

Така вже, видно, доля наша.

Тоді збагнули ми, що хліб,

Здобутий боєм цеї роти,

Ми проміняти не змогли б

На всі житейськії щедроти.

Як правильно садити і вирощувати пшеницю?

   В залежності від довготи життєвого циклу є ярі і озимі пшениці. Озимі сорти висівають восени, за 50-60 днів до наступання морозів, а урожай отримують в наступному році. Ярі сорти сіють весною, урожай збирають в цей же рік. Озима пшениця більш урожайна, бо рослини розвинулись з осені, краще використовують весняні запаси вологи і поживних речовин, менше страждають від весняної посухи. Озима пшениця дозріває на 8—10 днів раніше від ярої.

 

А як люди навчилися робити перше тісто?

Людина побачила на березі річки плоский камінь, присіла перед ним, насипала на камінь жменю зерна і почала розтирати його. Вона із самого каменя почала злизувати їстівний порошок. Розтирала зерна ще і ще, зміта­ла їх у долоню, висипала з долоні в рот. Жувати тепер бу­ло набагато легше. А води можна було напитися з річки, що хлюпала поблизу.

Через багато-багато років людина помітила, що камінь, на якому вона завжди розтирала своє зерно, змінився. В камені утворилася заглибина, в якій після дощу збирала­ся вода. Одного разу, насипавши в заглибину зерна, роз­терши і розмішавши його з водою, людина вперше одер­жала тісто. Воно було жорстке, із висівками і остюками. Але то було перше тісто у світі.

Якось восени, коли не було на небі сонця, людина підсушила своє тісто на вогні. Тісто почорніло. Aлe все­редині, гаряче, виявилося дуже смачним. І тоді розум підказав людині, що краще пекти свої коржі не у в'юнко­му полум'ї, а спершу нагріти у вогні камінь, а вже потім покласти на нього корж з тіста.

Коржик спечений на гарячому камені — ото й був пер­ший печений хліб на світі. Відтоді й пішов хліб по землі. Як то кажуть: без ніг, без торби світом ходить, та не до всіх заходить.

ІV.   Знайомство  з творами про хліб.

   Про хліб написано багато творів в літературі. Це і вірші, і оповідання, і казки. Сьогодні ми познайомимося з віршами Дмитра Павличка, Івана Драча і Степана Жупанина.

Словникова скарбничка

У віршах, які ми читатимемо,  зустрінуться слова, значення яких потрібно запам’ятати.

Решето (сито) - господарська річ у вигляді дерев’яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (перев. зерна, борошна).

Етюд - невеликий твір, присвячений якому-небудь питанню.

Сажа - чорна порошкова маса, кіптява.

Черінь - дно печі, де горять дрова, місце в печі для випікання хліба та варіння страв.

Білена - хата біла, чиста; покрита розчином крейди, вапна.

Робота над віршем Д.Павличка «Зернина»

Народився на Івано-Франківщині. Почав писати вірші ще в дитинстві. Друкувався в дитячих журналах.

Читання вірша вчителем

- Для чого потрібна зернина?

- З якою інтонацією читатимете вірш?

Читання учнями мовчки. Аналіз.

- Прочитайте виділений рядок. Який малюнок ви намалювали б до цих слів?

- Прочитайте два останні рядки. Поясніть, як ви їх зрозуміли?

- Чи можна вважати ці рядки головною думкою вірша?

(усе – добробут, багатство країни – починається з малого)

Аналіз вірша Д.Павличка «Зернина»:

Тема: оспівування пшеничної зернини – схованку колоска та хлібини.

Головна думка: «все те, що є і що буде опісля, в зернині було і з зернини зроста».

 Художні засоби. Епітети: світ ясен і зелен, колоски довжеленні, сила земна. 

Постійні (сталі) епітети: золоті колоски.

Метафора: «у пшеничній зернині схований колосок», «колоски довжеленні 

знову добуде сила земна», «світ … вінком обів'ють … колоски», «хлібом осяяна пісня», «веселка нового моста».

Повтори (єдинопочаток): «У пшеничній зернині …», «А з …».

Гіпербола (перебільшення): «пшеничній зернині більш як сто казок», «з решета зерен – зерен мішки».  

Кількість строф: три.

Рими: казок – колосок, зерна – земна, зерен – зелен, мішки колоски, пісня – опісля, моста – зроста.

Кожен колосок дає зерно («в тім колоску – півжмені зерна»), а зі зернини виростає колосок («у пшеничній зернині схований колосок»).

Настрій вірша: життєствердний.

 

Робота в групах. Малювання колоска.

Від простого до складного.

(один учень- один етап роботи, другий -  другий, та так далі)

 

 

 

 

Робота над віршем  Івана Драча «Етюд про хліб»

• Розповідь про поета Івана Драча.

― Іван Федорович Драч народився на Київщині. Перша поетична збірка «Соняшник». Працював поет у газеті «Батьківщина», тривалий час був вчителем літератури. Його поезії перекладені на російську, білоруську, латиську, молдавську, польську, чеську, німецьку та інші мови.

• читання вчителем

- Що об’єднує вірші Дмитра Павличка та Івана Драча?

• читання учнями мовчки.
• обговорення прочитаного

• Яким тобі вдалося уявити випечений хліб, який запах відчути?

• Із чим його порівнює поет? (зачитайте: сонце пахуче на столі)

• 3 яких слів ти відчуваєш, що поет бачив і знає, як випікають хліб, милується випіканням хліба і вже спеченим буханцем?

• Вибіркове читання

1 варіант – шукає прикметники, якими описують хліб;

2 варіант – шукає дії, як випікають хліб

Аналіз вірша:

Тема: поетична розповідь ліричного героя про випічку хліба дбайливими руками господині. 

Головна думка: де є хліб, там є життя, де є життя, там є надія.

Художні засоби.

Епітети: мініатюрна зоряна ніч, сонця пахучого, кленова лопата.

Уособлення: хліб «видме груди, зарум’янілий, круглий на вид», «розіграється апетит», «зачарується ... хата», «лопата вийме». 

Метафора: «скоринка засмалена жаром буде», «з сонця пахучого на столі».

Порівняння: «піч, і тріскотітиме іскрами сажа – мініатюрна зоряна ніч».

Кількість строф: три.

Рими: помаже – сажа, піч – ніч, груди – буде, вид – апетит, лопата – хата, теплі – столі.  

     Здавна хліб робили круглим, прирівнюючи його до життєдайного сонця («круглий на вид», «з сонця пахучого на столі»), до випікання хліба прибирали світлицю («зачарується білена хата»), замішували для пухкості на дріжджах або хмелі («На хмелі замішаний, видме груди»).

 

Що виробляють із зерна пшениці?

Із зерна пшениці виробляють борошно, крупу, макарони, крохмаль, спирт. Висівки та інші відходи йдуть на корм тваринам, солома — на корм і підстилку худобі.

У всі часи вагоме слово «хліб» люди вимовляли з пошаною. Хліб — це не лише буханець, урожай, зерно, але  і символ джерела людського життя, материнського благословення, і знак уваги і шани до гостя, і марка хліборобського роду, і символ поступу, і знак достатку, і окраса хати, і символ людського безсмертя ...

Хвилинка відпочинку

Анаграми «Дитячі забавлянки  про хліб»

Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Меншенькому - меньший,
Більшенькому - більший.

Шусть у піч!
Сажай - виймай,
Ріжу, ріжу
Я, куштую -
Гам! 

Спечем, спечем хлібчик
Дітям на обiдчик.
Найбільшому — хліб місити,
А тобі — воду носити,
А тобі — в печі палити,
А тобі — дрова рубати,
А малому — замітати.
Тільки хліба напекли — танцювати почали.
Це робота не легка — витинати гопака.

• Розповідь з елементами бесіди про те, який шлях проходить зерно, щоб стати хлібом. Як прийшов до нас хліб?

        Якось розповідає легенда, засперечалися орач, сівач і пекар. Орач ствердив, що хліб творить земля, сівач казав – сонце, пекар – вогонь.

«Ви забули про людину», - мовив мудрець. Хліб – творіння рук людських.

Так, зелені паростки ціле літо поливав дощик, гріло сонечко. Скільки в  зерно вкладено праці, знають тільки сонце, вітер і вода. Під теплим сонечком наливається,  дозріває колосся. І ось прийшли жнива. Комбайни молотять зерно, а машини вивозять його на елеватор. Там зерно віють, а потім везуть на млин. Зерно перемелюють на борошно. У пекарні випікають хліб, булочки, батони, калачі, короваї, бублики.

        Запах свіжоспеченого хліба утворюють приблизно 75 речовин. Одні з них у утворюються під час брожіння тіста, інші - творить вогонь. У хлібній м’якушки свій запах, у рум’яної скоринки – свій.  На сьогодні хліб на нашому столі з’являються завдяки нелегкій праці 120 професій!

        ЗАМИСЛІТЬСЯ! Викидаючи шматочок хліба, ви відкидаєте працю сотень  сотень людей.

Але справжню ціну хліба складають хлібороби. Вони від засіву до жнив живуть надіями і споді­ваннями.

 

• Жнива. Читання вірша Степана Жупанина «Ходімо в поле, сину»

- Послухайте вірш Степана Жупанина «Ходімо в поле, сину» і скажіть, чому ж тато кликав сина у поле?

1) Читання вірша вчителем.

2) Ознайомлення зі словниковими словами (з підручника)

3) Читання вірша мовчки, обговорення прочитаного

Аналіз вірша:

Тема: поетична розповідь про нелегку хліборобську працю.

Головна думка: «праці й поту хліб коштує на ниві й на столі».

Художні засоби. Епітети: любий сину; зелено-свіжих рунах; земля тепла, щедра, юна; буйному колоссі, гожі дні. 

Уособлення: хліб живе; будь-яку стеблину земля леліє, повнішають зернини.

Метафора: «праці й поту хліб коштує».

Повтори (єдинопочаток): «Там хліб живе …».

Повтори (рефрен): «Ходімо …»

Повтори (епіфора): «… в поле, любий сину».

Кількість строф: три.

Рима: сину – стеблину, врунах – юна, сину – зернини, колоссі – досі, сльоту – поту, землі – столі. 

4) Виразне читання вірша учнями.

 «Як вродить жито - то й будемо жити»

Ходімо в поле, сину

Ходімо влітку в поле, любий сину,

Там хліб живе у буйному колоссі.

Тужавіють, повнішають зернини:

Краси такої ти не бачив й досі.

Ходімо в поле в гожі дні та в сльоту

Трудитися, мій сину, на землі,

Щоб ти пізнав, якої праці й поту

Хліб коштує на ниві й на столі.

                                           С.Жупанин

Увесь рік чекав селянин на це велике свято. З ост­рахом і тривогою поглядав він на небо. Його турбу­вало і гаряче сонце, і буйний вітер. І дійсно, одна го­дина нещаслива - і пропала річна праця господаря.

• Вправа-гра «Складання діафільму».

― Ми не уявляємо нашого столу без запашного хліба. В нього вкладено багато клопіткої праці людей різних професій. Хлібина приходить довгий шлях.

― Давайте на мить уявимо себе режисерами та сценаристами, спробуємо відтворити шлях хліба з лану до наших домівок.

Вашим завданням буде визначити послідовність малюнків та скласти за ними розповідь на тему «Як хліб на стіл прийшов».

До того, як хліб потрапить на стіл, він має пройти довгий важкий шлях.

Гра «Від зернини до хлібини»

– Отже, діти щоб хліб прийшов до нас на стіл потрібно прикласти багато зусиль. Складемо послідовність, від Зернини до Хлібини (учні на партах мають малюнки,я зачитую текст, хто має відповідну картинку прикріплює її до дошки)

1 –Землю потрібно зорати, потім посіяти зерно.

2 – Зерно проростає і утворюються колоски.

3 – Коли колоски достигають їх косять. Чим косять пшеницю?

4 – Утворюється пшениця.

5 – Зерно везуть до млина.

6 – Зерно мелять і утворюється мука (борошно).

7 – Із муки замішують хліб.

8 – Хліб ставлять у піч. Спечений хліб витягають із печі.

-Хліб привозять у магазин, і так він потрапляє до нас на стіл.

• Отже, діти, щоб хліб прийшов до  нас на стіл потрібно прикласти до цього багато зусиль. Спочатку землю потрібно зорати, потім посіяти зерно. Пшеницю сіють два рази на рік: восени – озиму, навесні – яру.

Ще сіють жито, ячмінь. Потім коли ці культури дозріють, їх косять. Починаються жнива.

• Хто скаже  в яку пору року починаються жнива? (влітку)
• За допомогою якої техніки косять пшеницю? (комбайном)
• Отже, люди яких професій працюють в полі? (трактористи, комбайнери, водії)
• Потім зерно везуть у зерносховище, де воно лежить до весни.
• А частину зерна везуть до млина, де мелють із нього муку. Потім муку везуть на хлібозавод, де і печуть хліб. Дехто пече хліб вдома. Чи знаєте ви рецепт приготування хліба? Які продукти потрібно ще, окрім борошна? (вода, сіль, дріжджі, олія)
• Багато безсонних ранків і ночей проходить у селянина, аж поки наллється соком зерно, не схилиться колос під його вагою.

Вправа-гра «Віднови»

― Перевіримо вашу уважність. Запишіть в зошит речення.

1) У .шеничній .ернині .ільш як сто .азок, ―

У .шеничній .ернині .хований .олосок.

2)  … розіб’є, білком помаже,

на дерев’яну  ― та в …

3) Ходім … в поле, любий …,

там … живе в зелено-свіжих врунах.

 

- Що спільного в цих віршах?

- А чи знаєте ви, від чого залежить колір хліба? (Від зерна. Із пшениці – білий хліб, із жита – житній(чорний)

Але ж із борошна печуть не тільки хліб, а й інші вироби. І зараз ми пограємо у гру.

Релаксаційна хвилинка.     

-  А крім хліба, які вироби з борошна ви знаєте? (булочки, пиріжки, бублики, тістечка,калачі)

Гра «Шифрувальник»

Відгадай, яке словo «розcипалось"

• Складіть з поданої групи букв слова
  Ілxб, ликбуб,   байникoм,   сокoлок.

(Відповіді: хліб, бублик, комбайн, колосок)

 

Народна мудрість

Хліб! Скільки б не мали його люди — завжди говорять про хліб зі щирою повагою, беруть його до рук трепетно й урочисто.

Шанобливе ставлення до хліба підкреслюють чимало мудрих  прикмет, прислів'їв та приказок. Давайте пригадаємо деякі з них:

• Без солі, без хліба немає обіду.
• Хліб — усьому голова.
• Коли хліб на возі — не буде біди в дорозі.
• Де хліб і вода — там немає голоду.
• Паляниця — хлібові сестриця.
• Довелося бідувати, на хліб-сіль заробляти.
• Калинова гілка — хлібові тітка.
• Нема святішої святині, як хліб на нашому столі.
• Земля — матінка, а хліб — батечко.
• Пшениця колоситься — життя веселиться.
• Посієш вчасно — збереш рясно.
• Хто про землю дбає, тому вона повертає.
• Осінь дощова – на врожай.
• Зима з снігами – літо з хлібами.
• Зима без снігу – не бути хлібу.
• Як у травні дощ надворі. то восени хліба повні комори.
• Грім гримить – хліб добре родить.
• Хліб – усьому голова.
• Доїж шматочок хліба, у ньому вся твої сила.
• Сила від хліба, хліб від землі.
• Зима без снігу, літо без хліба.
• Не страшна біда, коли є хліб та вода.
• Сила від хліба, хліб від землі.
• Зима без снігу, літо без хліба.
• Не страшна біда, коли є хліб та вода.
• Сій вчасно – вродить рясно.
• Посій упору, будеш мати зерна гору.
• Яка пшениця,  така й паляниця.

• Лежачого хліба ніде нема.
• Сій вчасно – вродить рясно.
• Посій упору, будеш мати зерна гору.
• Яка пшениця, така й паляниця.

 

V. Осмислення матеріалу

1. Робота в групах:

• Гра «Склади прислів’я»

(на картках записані частини прислів’я, які потрібно скласти )

З’єднайте частини прислів’їв і допишіть своє прислів’я

Хліб усьому -		все не біда.
Поки є хліб і вода -		те й пожнеш.
Хліб – наш ….		голова.
Земля годує людей,…		що покладеш, те й візьмеш.
Що посієш -		як мати дітей
Земля – тарілка:		батько.

 

• Фразеологізми і їх значення.

Заробляти собі на хліб ―      жити в злиднях.

Жити на чужих хлібах ―      забезпечувати собі добробут.

Переводити хліб ―                на чиємусь утриманні.

Сухий хліб їсти ―                  не приносити ніякої користі.

 

• «Порушена послідовність»

З ним  їсти сідаємо,  (3)

Став із сіллю на столі. (2)

І гостей зустрічаємо. (4)

Був зерном він у землі, (1)             (ХЛІБ)

 

• Загадки

(Учасники груп загадують загадки іншим групам)
Відгадайте загадки:

Кину її в грядку, нехай моя загадочка лежить до весни. (Озимина)
Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)
Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса. (Ячмінь)
У хлів іде без шкіри,  а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)
Ріжуть мене ножакою, б`ють мене ломакою, за те мене  отак гублять, бо всі мене дуже люблять. (Хліб)
Без рук, без ніг, а підперезаний.(Сніп)
Не золотий, а жовтий, не дід, а з вусами, не сам, а з друзями розмовляє. (Колос)
Б`ють мене, топчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)

Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть – красується. З печі – на блюдо, їжте мене, люди, на здоров`ячко. (Коровай)

Одне кинув - жменю зібрав (Зерно)
Восени лягло, взимку спало, навесні зійшло, а влітку вусатим стало. (Зерно)
Тисяча братів одним поясом підперезані (Сніп)
Ноги на полі, тіло в стодолі, а голова на столі. (Пшениця).
У борг зерно візьме - паляницю поверне. (Поле)
Море безкрає золотом сяє, котить поволі хвилі шовкові. (Пшеничне поле).
З поля зжинають, у млині перетирають, в печі гублять, клянуться, що люблять. (Хліб)
Як навколо об'їси - серединки не проси.
Ми такі гостинці - дірка в серединці. (Бублики)
Що це за пан - з тіста жупан, сидіть у жупані, сам у сметані. (Вареник)

Їх любить кожен, на сонце схожі, смачнющі оці тоненькі... (млинці).
Їх цінують за начинку: в них ховають сир, родзинки, сливи, яблука і мак, різні овочі на смак. Як же зветься цей дружок, відгадали? ... (пиріжок)
З борошна, яйця й сметании - тісто завела старанно й запросила друзів Натка на смачні, пухкі ... (оладки)
Дрібна крупка, золота шубка, каша смачна вийде з ... (пшона)
Біле зерно у воді зросло, в голубці сховалося, до столу подавалося. (Рис)
Є рослина в нас така, що від неї кінь скака. (Овес)

Довгі вуса маю, але їх не підстригаю, бо на сонці дозріваю.
Коли прийде час всім збирати урожай - буде з мене добрий коровай. (Колосок)  
Дивні скарби вона має, їх від ледаря ховає. А хто любить працювати, сил для неї не шкодує, тих вона, мов рідна мати, одягає і годує. (Земля) 
Залізний кінь, в животі вогонь.
Сіна не просить, паше, сіє, косить. (Комбайн)

Що за хліб такий святковий на рушник вмостився новий?    (Коровай).

― Про хліб складено багато віршів. Ми теж з вами спробуємо стати поетами.

• Складіть буріме (вірш з чотирьох рядків) використовуючи дані рими.

 

______________________________________________________________ цвіт

 

_____________________________________________________________ доля

 

_______________________________________________________________   хліб

 

_______________________________________________________________   поля

 

• Цікавинки про хліб

Щодня з’їдається більше 9 000 000 буханок хліба.

Найбільший у світі хліб довжиною 9200 метрів був спечений у січні 1996 року в Мексиці.

«Сендвічі» названі на честь Графа Сендвіча ― відомого картяра. Саме він придумав класти м’ясо між двома шматками хліба, щоб не забруднити руки за грою.

В Індії, Африці та на деяких островах Тихого океану ростуть справжні хлібні дерева. Їх плоди досягають іноді метра в довжину і важать понад десять кілограмів. Запечені, вони мають смак пшеничного хліба.

У музеї швейцарського міста Цюриха зберігається коржик, спечений близько шести тисяч років тому.

Найбільшу в’язку бубликів зробили росіяни ― вона важила 440 кг і складалась із 55 бубликів.

З одного зернятка пшениці можна одержати близько двадцяти міліграмів борошна. А для одного батона треба змолотити близько 10 тисяч зернят.

         У музеї швейцарського міста Цюріх зберігається корж, спечений близько 6 тисяч років тому.

         Найбільші млинці – метр у діаметрі – пекли на народних гулянні, влаштованому у Петербурзі за велінням Катерини ІІ.

         Навіть книга рекордів Гіннеса не залишалась осторонь. Наприклад, найбільша буханка хліба вагою 1 тонна 430 кг і розміром 3 м +25м +1,1м. була виготовлена компанією «Саско» і Йоганнесбурзі (ПАР) у 1988 році. Найбільший пиріг з мясною начинкою – це курячий пиріг вагою 10 тонн 60 кг та діаметром 3 м 66 см у Нью-Йорку у 1995році.

 

VI. Підсумок уроку.

Значення хліба в житті людини.

Хліб. Скільки б не мали його люди - завжди говорять про нього зі щирою повагою. Найбільші хліби й найменші, і ті, що між ними, - короваї, буханці, шишки - пахнуть однаково ситно. Жоден інший продукт не має такого розкішного запаху.

Хлібом пахне тільки хліб,

Вся наша сила від хліба й до хліба.

І якщо людина попросила у тебе хліба - пере­ламай свій шматок надвоє, навіть якщо він у тебе останній. У слов'ян завжди був звичай: люди, переламавши хліб, стають друзями на все життя.

Хліб - посол миру. З хлібом проводжали на фронт, зустрічали з війни. Хлібом поминали тих, хто вже ніколи не повернеться. Хлібом батьки благословляли дітей до шлюбу, з хлібом виряджа­ли молодого до молодої, а з «подружнім» корова­єм вводили молодих до хати.

З хлібом починали й оранку, з хлібом проводили й посів, із хлібом і зажинали. Ось чому з такою святістю і шаною ставились і ставляться селяни до хліба. Перевитий калиною хліб завжди стоїть на святковому столі.

Степ перейти - життя прожити –

Не легковажні то слова, -

Життя утворено від жита,

І хліб - усьому голова!

 

Повір’я про хліб. Жниварські звичаї та обряди

З часом виникло багато народних повір’їв про хліб, своєрідних законів, переступати які було великим гріхом. Які повір’я про хліб ви знаєте?

У добу родового побуту нашими пращурами був створений культ хліба. Він мав надзвичай­ну шану і вважався символом святості, щастя, здоров'я та багатства. За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Зайдеш — і одразу видно: тут радо почастують гостя званого і нежданого, людину подорожню. А ще бу­ло таке повір'я: «Хліб на столі — Бог у домі».

   • Хліб колись випікали лише круглої форми, як сонце, бо на хлібові й сонці тримається людське життя.

   • Хліб випікали переважно в суботу. І дивились, як гар­но вдається — то буде вдача на цілий тиждень, якщо глевкий — на сльози, підгорить — на смуток, потріс­кається — чекай новин.

    • Із хати ніякий гість без хліба не йшов, скибочку відкра­ювали на дорогу — «на померлі душі».

   • По тому, який виходив весільний коровай, передбача­ли долю нової сім'ї. Тому пекти коровай просили люди­ну добру й вмілу.

   • Так само пізнавали долю народженої дитини по хрес­ному калачу.

   • Якщо першу хлібину з нового урожаю поділити з інши­ми людьми, то злиднів до нового урожаю у хаті не буде.

   • Хліб пекли для кожного окремо: хлібина мамина, татова, бабусина і малечі по паляниці. І одна чи кілька хлібин -  на позику, бо позичати чиюсь наіменовану хлібину не можна – відведеш щастя від хати.

   • Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишиваному рушнику, або прикритий ним, щоб нечиста сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток у домі.

Вчитель. А ще в народі кажуть: «Не кидайсь хлібом — він святий!»

Не кидайсь хлібом, він святий! —

В суворості ласкавій,

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій.

Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —

Іде до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало, каже мати.

— Бо красен труд, хоч рясен піт.

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські родить мови.

Хто зерно сіє золоте,

В землі палку невтому,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

                                       (М.Рильський) 

Кинути хліб — то великий гріх. Хліб завжди цінували, як святиню шанували. Якщо ненароком окраєць впаде додолу, потрібно негайно підняти його і поцілувати. Все треба до крихти з'їдати і окрайців не за­лишати.

         Хліб — совість наша, хай буде в кожній хаті на столі, прикритий вишитими рушником і освячений молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий, недобрий. Хліб не буває таким. Бувають невмілі руки, які не­вдало випечуть його.

        Тож  вклонімося всій цій святині, щоб одвічно був у кожній хаті, щоб не черствів, не глевків. Бо в народі кажугь: «Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми».

Ось він, хлібчик духовитий,

З хрустом кірочки смачним.

Ось він — теплий, мов налитий,

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожен дім

Завітав, з’явився він.

Хлібе, святий наш хлібе!

Перед тобою голову схилю,

Вустами прихилюсь до тебе, хлібе.

І клятву вимовлю свою.

Клянусь тебе любити ніжно, щиро.

Клянусь, повіки шануватиму тебе!

 

• Пам'ятаймо, що в хлібі — велика праця. Пам'ятаймо завжди, що хліб — святий. Шануймо його так, як шану­вали наші бабусі і дідусі.
• Давайте повторимо правила поведінки із хлібом.

 

«Правила дбайливого ставлення до хлібу»

1.     Ніколи не бери хліб брудними руками

2.     Бери хліба стільки, скільки з’їси

3.     Не грайся хлібом!

4.     Залишки хліба віддай птахам, тваринам

5.     Вчись готувати різні страви з черствого хліба

6.     Поважай працю хліборобів і вчи цьому інших

 

Вчитель:  Українці завжди цінували хліб як святиню. А що це так смачно пахне?

Чи знаєш ти, чим пахне хліб,

Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою?

Хліб пахне працею людською.

Чи знаєш ти, чим хліб запах,

Коли жнивують у степах

Твої батьки в гарячу пору?

Він пахне щастям хлібозбору.

Чим пахне хліб, чи знаєш ти,

Як поведуть твої брати

Зерном наповнені машини?

Хліб пахне соками земними.

Чи знаєш ти, чим хліб землі

Пахтить на вашому столі

Весною, влітку і зимою?

Хліб пахне радістю людською.

Якщо друг із будь-якого краю

В мій будинок завіта в путі,

За народним звичаєм хлібом стрічаю,

Як здавен ведеться у житті.

Хай рясніють квіти малиново,

Пахне свіжоспечений пиріг,

Щоб і дар земний, і щире слово

Гість відчув, ступивши на поріг.

Шануйте ж хліб, бо в кожному шматочку

Краплина поту, праці, доброти,

І знайте, щоб дійти до столу,

Через нелегкий шлях повинно зернятко пройти.

Щоб ви сьогодні ласували хлібом,

Не знали горя і великої біди,

Зернятко проросло, набралось сили

І золотою паляницею прийшло сюди.

Не дайте ж впасти жодній крихті хліба,

Не допустіть, щоби стоптали люди злі її.

Тоді зернина вас осяє сяйвом світлим

І завжди буде хліб на вашому столі.

Тільки-но з печі - скоринка в золі -

Свіжа хлібина лежить на столі.

День починається з цієї хлібини...

В ній наш достаток, могутність країни.

Наших морів не стривожена синь.

Шлях до зірок у космічну глибінь.

Кажуть в народі правдиві слова:

"Хліб-годувальник — всьому голова!"

 

Страшна сторінка нашої історії

Але не завжди хліб був такий смачний і такий буден­ний.

«Час народжуватись і час помирати, час руйнувати і час будувати, час розкидати каміння і час його збирати...»

І саме зараз настав час торкнутись однієї із страшних сторінок історії нашого народу — голоду в Україні у 1932-1933 роках.

…Йшов рік 1932. Стиглим колосом наливалися поля... Та раптом в Україні зник хліб, люди залишились без зернини. І все це в урожайний 1932 рік.

Пекельні цифри та слова

У серце б'ють, неначе молот.

Немов прокляття, ожива

Рік 33-й...

Голод… Голод...

...В руках, що виростили хліб,

Не залишилось і зернини. Від голоду пухли старі й малі, смерть чекала на шля­хах, на полі, в хатах. Найчорніший час в історії України. У світі не зафік­совано голоду, подібного тому.

Це був не голод, а штучно підготовлений голодомор. Смерть косила людей аж до літа 1933 року.

Це остання хлібина, остання...

Очі горем налиті вщерть.

Батько і діти не їли зрання

Це остання хлібина, остання...

Після неї голодна смерть.

Плаче й крає, мов соломинку.

Пильно дивиться дітвора. —

Тату, їжте ось цю шкуринку,

Майте жалю до нас краплинку –

Умирати вже вам пора...

 

Взяв шкуринку дідусь і плаче,

І стареча рука тремтить...

Сиве око, сліпе, незряче,

Але серце його козаче

Б'ється рівно і хоче жить...

Стали кожному крихти в горлі.

Спазми в горлі.

Немає слів.

А над хатою — клекіт орлій,

А на вигоні — трупи чорні,

Там, де саваном сніг білів...

                                        Б. Олександрів

І зараз кожен, хто пережив цей страшний голод, роки війни - ніколи, до кінця своїх днів, не кине шматок хліба на землю, бо перед ним завжди бу­дуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи. І ко­ли вам скажуть, що є легкий хліб, то знайте — це неправ­да. Є гіркий, прошений; є солодкий, зароблений; є чорний - пози­чений, є білий - дарований, є солоний - горьований. А легкого хліба немає.

Ми кажем: хліб.

У слові цім — усе:

Життя, котре виблискує червоно,

Весна, що цвіт калиновий несе,

І осені хмільне достигле гроно.

В путі не впав, з дороги не зійшов

Ніхто, якщо у жилах його — сила.

Ми кажем: хліб. І знов живе любов,

А в хлібороба виростають крила.

Ми кажем: хліб. Та важко він росте.

На нього спеки, буря, град і злива.

Як часто ще колосся золоте

Калічиться негодами на ниві.

Та хліборобське серце — не із тих,

Які здаються у полон розлуки.

Співаю славу людям, у яких

Міцнішають перед бідою руки!

 

Ось і підійшов до кінця наш урок.

-З якими творами сьогодні ми ознайомились на уроці?

-Якими словами можна охарактеризувати урок?

Підберіть тільки дієлова.

(пробіг, навчив, ознайомив, розказав, …)

Тепер охарактеризуйте прикметниками (повчальний, цікавий….)

 

• Про що ми сьогодні говорили на уроці?
• Що люди говорять про хліб?
• Люди яких професій задіяні в тому, щоб хліб потрапив до нас на стіл?
• Які твори ви запам’ятали?
• Які прислів’я про хліб ви знаєте?
• Які хлібобулочні вироби ви знаєте?
• Як потрібно поводитися із хлібом?
• Які традиції і звичаї ви запам’ятали?

Гра «Закінчи речення»

1. Не можна хлібом…( гратися).
2. Не бери зайвого …(хліба).
3. Хліб потрібно …(доїдати).
4. Не залишай крихти…( на столі).
5. Черствий хліб віддай…( тваринам або птахам).
6. Можна посушити …(сухарі, зробити грінки) .

• Отже, шануймо, діти, хліб, бо він – всьому голова!

        Хліб – це символ життя. Що б ти не задумав, про що б не мріяв – усьому міра хліб. В ньому основа нашого благополуччя. Він запорука усіх наших радостей і надій. Як говорили в давнину: «Земля на зернятці стоїть».

Завжди шануйте й бережіть хліб . Будьте обережними та ощадливими з хлібом, бо лихо тому, як казали у народі, хто злегковажить хлібом нашим насущим. Шануйте хліборобів і їхню працю. Вони кожен день працюють заради того, щоб  у нас з вами завжди був хліб на столі.

Вправа «незакінчене речення»

Я зрозумів (ла) ….

Я дізнався …..

Тепер я краще ….

Мене вразило ….

• Ось так зернятко до зернятка, колосок до колоска та помножене на працю хлібороба з’являється на столі хліб, паляниця, бублички, і булочки.. 

І дай, Боже, здоров’я Вам і родині вашій

Світлого хліба, мирного неба, чистої води. 

Щоб ви завжди здорові були,

І врожай був багатий.

Щоб раділа кожна хата,

Дай нам, Боже, у полі роду.

У полі роду, у хаті згоду.

Ви сьогодні молодці!!!

Домашнє завдання

Літературне читання С.59 – 61

Завдання:

1. Навчитися виразно читати вірші, один вивчити напам’ять (на вибір).
2. Скласти твір-міркування «Чому потрібно берегти хліб?», аписати в зошит з української мови.
3. Дізнатись про українські звичаї та традиції пов’язані з хлібом.
4. Рецепти хліба. Зробити карту з рецептом «Від бабусі Оленки» та ін. 
5. Повторити правила бережного ставлення до хліба.

 

Смачна перерва

(дегустація хлібобулочних виробів, що принесли діти)

Відгадайте загадку.

В полі  ріс я, колосився

На стеблині уродився.

А тепер мене ви ріжте,

На здоров’я смачно їжте. (хліб)

 

Круглий, мов сонечко,

Щедрий, мов сонечко,

На черінь посунеться —

І стоїть, красується.

З печі — та на блюдо:

Їжте мене, люди,

На здоров'ячко! (Хліб)

 

Пам'ятка для учня

1. Хлібом годує тебе народ. Ніколи не забувай про це!

2. Куди б не закинуло тебе життя, пам 'ятай про хліб, яким тебе годували.

3. Щоденно чесно заробляй свій хліб, будь терплячим і мужнім у повсякденній праці.

4. Пам 'ятай, що тільки чесному хлібові у нас честь.

5. Твої батьки дали тобі свій перший хліб. Твій обов’язок — дати їм останній.

6. Чи дадуть тобі твої діти шматок хліба на старість — залежить від тебе самого.

7. З дитинства привчайся бачити в хлібові живу душу рідної землі, сонця і неба, вчися бачити в ньому працю всіх, хто віддає хлібові все своє життя.

8. Старші люди вміють вирощувати хліб — шануй їх за це, вчися в них.

9. Не відрізуй собі шматка більшого, ніж спроможний з'їсти.

Пам 'ятай про тих, кому через це може не діста­тися ні крихти.

10. Пам 'ятай, твоє ставлення до хліба виховує інших. Якщо людина попросила в тебе хліба, — переламай свій шматок надвоє, навіть, якщо він в тебе останній.

11. Будь непримиренним, якщо бачиш грубе ставлення до хліба.

12. Шануй у хлібові людську мудрість, історичне минуле і сьогодення.

13. Головним твоїм годувальником завжди був народ. Намагайся віддячити йому за хліб усім добром, на яке тільки ти здатний.

14. Пам 'ятай, земля дужа нашими турботами про неї, земля дає все, що називається життям. ЇЇ слід берегти, дбати, щоб не бідніла вона, а примножувалися родючі си­ли нашої матінки-землі. Адже усе, чим живе людина, стоїть після хліба насущного.