Інтегрований урок (читання - музика - хореографія)“Кіт у чоботях” (за мотивами казки Шарля Перро)

Інтегрований урок

(читання - музика - хореографія)

Тема. “Кіт у чоботях”

(за мотивами казки Шарля Перро)

“Стара казка на новий лад”.

Мета: Навчати учнів 3 класу визначати головну думку твору, удосконалювати навички читання та аналізу літературних творів. Формувати інтерес до образногохудожнього слова, розвивати творчі здібності. Вчити дітей давати характеристику дійових осіб, перевтілюватися, розвивати уяву.

Виховувати повагу до культури інших народів, шанувати їх традиції.

Обладнання: Художнє оформлення сцени, залу, підбір костюмів та масок для дітей, український музичний супровід, комп`ютер, димомашина, звукооператорський пульт.

Підготовxа робота:

 1. Читання та обговорення

сценарію.

2.Розподіл ролей.

3.Постановка танців.

4. Розучування пісень.

5. Декламування.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Привітання глядачам та гостям.

3. Повідомлення теми і завдань уроку.

- Ви живите в Україні і вже знаєте, що на  земній кулі є багато країн. Народ кожної національної культури любить свою землю, береже національну культуру і традиції  пишається усім своїм рідним і з повагою ставиться до інших народів. Сьогодні ми познайомимось з літературною казкою відомого

французького казкаря Шарля Перро “Кіт у чоботях”. Шарль Перро жив у ХVII столітті у Франції. Він був вельможею у короля Франції Людовика ХIV,  але полюбляв збирати різні історії і потім видав збірку казок “Казки моєї матінки Гуски, або історії та казки з навчанням”. Це була перша книга літературних казок, яка побачила світ у Європі. Герої казок добрі справедливі, мудрі,  кмітливі. Давайте спробуємо уявити, що кіт з казки Шарля Перро опинився на Україні? Які пригоди його чекають? “Кіт у чоботях” - стара казка на новий лад. Починаємо!

 

Музика. Танець дівчат.

Вед.1 Було колись це в Україні.

          За давніх прадідів село…

          В селян були порожні скрині,

Вед.2  Проте у князя все було.

          Тоді , звичайно, всі вважали,

          Що то від Бога, так велось…

          Селяни тяжко працювали,

          А всім достатком правив хтось…

Вед.3 Зростали в батька три сини,

           Жили у злиднях, що й казати.

           А тільки виросли вони –

Вед.4  Зібрався батько помирати.

           Одержав старший в спадок хату,

           Середній – коника і став.

           Старий не дуже був багатий –

           Найменший лиш кота дістав.

Музика. Виходить зажурений найменший син, сідає, замислюється. З`являється кіт, ластиться до хазяїна, але той не звертає на нього уваги.

Кіт. Іванку, годі сумувати,

        Нам влітку хата й в курені,

        А зиму будем зимувати

        В палаці, ти повір мені!

Вед.5 В Іванка посмішка і сльози.

           Така журлива далечінь…

          До річки йде, у верболози,

          Щоб там звести собі курінь.

          Кіт взявся пастку лаштувати…

  Музика. Вибігають зайці. Починають веселу гру: перестрибують один одного, щільно оточують мішок кидають туди шубу і тікають.

Кіт. Як пощастило нам сьогодні!

       Здобув свіжатину-красу;

       Хоч ми з Іванком і голодні,

       Зайців я князю віднесу.

Музика. Зміна декорацій. З`являється князь з охоронцями- козаками.

Кіт. Надіюсь я, що князь почує:

       Вам Тоцький, князь, передавав,

       Що на землі своїй полює

       І вам цю здобич надіслав.

Князь. Подяка наша! Справжне диво,

            Який це Тоцький, не збагну,

            Проте слугу його красиво,

            Так, як належить, одягну.

Слуги несуть одяг, кіт бере, вклоняється, виходить.

1охоронець. Носив цей кіт в хороми княжі

                      Горбом нажите, та своє.

                      Обміркував усе і зважив,

                      Хай вірять в те, що Тоцький є.

2охоронець. А князь уже не дивувався,

                      Радів, як здобич котик ніс.

                      Та якось князь у путь зібрався

                      Оглянути поля і ліс.

Сурмлять сурми. Виїзд князя з козаками. Пісня «Сім доріг»

1.За горою дзвони дзвонять, дінь-дінь-дінь,

Серце б’ється, серце рветься в далечінь.

Сонце сяє, місяць сяє угорі,

Козак коника сідлає на зорі.

Його мати, гостра шабля на боці,

Його батько, лук зі стрілами в руці.

А сестриця, то зірниця молода,

А що милої немає, не біда.

Приспів:

Гей, гей, гей! Їде вранці, вдень, вночі,
Запорізької Січі!

Гей, гей, гей! Степом, полем, через гай,

Отамане, прощавай!

 

2.За порогом три дороги, раз, два, три,

А за рогом ще чотири, чотири.

Сім доріг моєї долі, сім шляхів,

А за ними в дикім полі сім вітрів.

Сім вітрів мене зустрінуть, мов брати,

Порятують від раптової біди.

В чистім небі чорні хмари розженуть,

І покажуть козакові вірний путь.

Приспів:

 

Сім вітрів мене зустрінуть, мов брати,

Порятують від раптової біди.

В чистім небі чорні хмари розженуть,

І покажуть козакові вірний путь.

Приспів:

Кіт. На княжих землях полювати?

       Князь це крадіжкою назве.

       Ні, треба з цих країв тікати…

       А там щось видумать нове.

 

 

Вед. 5 Подався кіт в той бік, де буде

            Князь вести подорож свою.

           Мовляв побачу, що за люди

           Зустрінуть князя в тім краю.

Музика. Вихід косарів.

Вед. 6 Біжить і бачить: трави косять.

           Людей вмовляє іздаля

           Вклоняється до них і просить:

Кіт: Скажіть, що Тоцького земля!

Вед.6 І справді, князь під`їхав зразу і скрикнув.

Князь. Ой, які поля!

Вед. 5 А косарі йому всі разом.

Косарі. Це князя Тоцького земля!

Музика.

Вед. 7 Кіт поспішає через доли,

           Скорочує, як може путь.

           І бачить знов людей навколо:

           Женці  у полі жито жнуть.

Музика.

Кіт. Ой, людоньки!

       Як хто спитає,

       Чиє це жито на полях,

        Хай кожен так відповідає: 

       «Це князя Тоцького земля!»

Музика. Виходить князь.

Князь. Жита безмежні!

            Які родючі ці поля!

            Скажіть, кому це все належить?

Женці. Це князя Тоцького земля!

Вед. 8 А кіт все далі поспішає,

           Аж бачить, в полі дім стоїть.

           Велика кузня – горно сяє,

           Робота в кузні аж кипить.

На сцені 2 коваля кують залізо. Виходить кіт

Кіт. Добридень! Всі вас поважають,

       Вам шана від людей давно…

       Скажіть, як раптом хто спитає,

       Що це все Тоцького майно.

Коваль1. Не відриваємось від праці.

                Казав хтось, наче людожер

                Хазяїн наш. Живе в палаці.

               Ім`я відоме нам тепер!

Князь. Прекрасна кузня! Я такої

            Не уявляв собі давно,

            Ціни не скласти золотої…

Коваль2. Це князя Тоцького майно!

Вед.9 А кіт прожогом далі й далі,

          Мина каміння і піски…

          Дівчат угледів, справжніх кальок,-

          Несуть барвисті рушники.

Танок дівчат з рушниками.

Кіт. Куди?

1 дівчина. На річку.

2 дівчина. Треба прати…

Кіт. Кому ви служите тепер?

3 дівчина. Не знаю, страшно і казати…

                  Хіба не чули? Людожер.

Кіт. Ось їде князь. Коли спитає,

        Чиє довкілля тут, цей рай,

        Ви князеві скажіть, хай знає:

        « Це князя Тоцького весь край!»

Музика.

Князь. Які дівчата! Всі красиві!

            Таких у мене не було!

            Чиї ви будете, вродливі?!

Дівчата. Це князя Тоцького село!

Дівчата йдуть. Князь роздивляється навкруги. Вибігає кіт, він задихався.

Кіт. Ой, лишенько! Мій князь купався

        У річці тут неподалік…

        На берег вийшов і злякався:

        Його князівський одяг зник!

Князь. У мене є! такі дрібниці!..

Князь хлопає в долоні.  Музика. Виходить князь Тоцький.

Князь. Князь Тоцький!

            Це смішна подія,

            Хто б міг раніше це збагнуть!

            Ви не відмовитесь, надіюсь,

            Продовжувати з нами путь!

Кіт. Князь Тоцький любить, це я знаю,

        Такі приємні пікніки…

        А я, шановні, погуляю

        Отут на березі ріки…

 

Музика.

 

Вед. 10 Та недарма в котячій вдачі

              Така до хитрощів любов –

              Наш котик не біжить, а скаче,

              Усіх випереджає знов.

 

Вед.11 Ось і палац. Не спинять грати!

            Стрибнув на дах, через димар

            Прокрався кіт наш у палати.

            Аж зирк – а там на троні цар!             

 

Кіт. О, величний!

Цар. Де ти взявся?!

Кіт. Не гнівайтесь, я вам служу,

       Коли накажете, я миттю

       Вам справжнє диво покажу! 

Цар. Така комаха! А гадає,

         Що перша в магії краса!

       Та тільки я у цьому краї

       Той маг, що творить чудеса.

Кіт. Один? Невже?!

        Скажіть, не вірю…

       Але такі чутки були,

       Що у малесенького звіра

       Ви перекинутись могли…

      У мишу ніби… Неможливо!..

 Цар. Воно не вірить! Бідолаха!

          Я не таке робив колись…

         У мишу! Враз! Учись, комахо,

         Як стати мишею, дивись!

Музика цар зникає, на троні сидить миша, кіт стрибає, миша зникає. Кіт сідає на трон і починає віддавати накази.

Кіт. Гей, слуги! Відчиняйте брами!

       Самі покваптеся на плац!

       Князь Тоцький поспіша з гостями,

       Віднині – це  його  палац!

Вед. А сам побіг мерщій до брами

        Гостей багато в дім зове

        І всім пояснює старанно,

        Що Тоцький саме тут живе.

Вед. А Тоцький – наш Іванко – зразу

        Прийшов до тями й за столом

        служницям віддає накази

Тоцький. «Несіть і рибу , і салати,

                 Щоб кожний гість і їв і пив…»

Вед. На подушках, на білій ваті

        Кота він поруч посадив…

        Гриміла музика на  ганку,

        Всі танцювали, як могли,

        Хвалили Тоцького до ранку,

       А вдячний князь кота хвалив

Фінальна пісня « Побажання»

1.І якщо колись вам сумно стане,на очах сльоза,
Заспівайте пісню разом з нами і мине гроза.
Пам'ятай,що кожного чекає сто доріг в житті,
Тільки щастя більшого немає,ніж назад прийти.
     

   Приспів:
Ми бажаєм в кожну хату щастя і добра,
Гарним людям,добрим людям сонця і тепла.
Хай душа дзвенить струною зранку й до зорі,
Хай обходять стороною біди і жалі.

2.І якщо колись вам сумно стане від усяких бід,
Заспівайте пісню разом з нами й вас почує світ.
Пам'ятай,що кожного чекає сто доріг в житті,
Тільки щастя більшого немає,ніж назад прийти.

Приспів:

 

- Які казки називаються літературними? (Мають автора, ще називаються авторськими)

 - Назвіть спільні риси фольклорної та літературної казки ( чарівні та побутові, про людей чи про звірів)

- А чим відрізняються літературна казка від фольклорної?

(Літературна казка спочатку друкується в книзі, а потім переказується)

• Чому казка «Кіт у чоботях» називається чарівною?

(у казці є перевтілення, кіт розмовляє людською мовою)

- Яка на вашу думку головна думка цієї казки?

(Якщо ти кмітливий, то обов`язково знайдеш вихід з важкої ситуації і зможеш ще комусь допомогти)