Інтегрований урок-концерт з німецької мови-музики на тему "У музиці воскрес"

Тема:

У музиці воскрес

(урок у 8 класі)

Мета: Ознайомити учнів з основними фактами життя і творчості видатного німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Вчити розуміти класичну музику, вчити сприймати на слух німецькомовні тексти, пісні, вірші, сценки. Виховувати естетичний смак.

Тип уроку: Інтегрований урок (музика- німецька мова).

Форма уроку: Урок-концерт.

Обладнання уроку: Портрет Л.Бетховена, плакати, стінгазети, виставки книг, музика Бетховена.

Хід уроку

Муза долі (говорить на фоні кінокадру)

Простору

   простору

     простору

І щоб ніяких травм

   і чогось такого простого

    як проростання трав

   і чогось такого дивного

    як музика

   І слова

    хоча б єдиного

   що має

    безсмертний сенс

          Л. Костенко

Стежка круто повертає вгору. Нею широко крокує чоловік. Гілки кущів та дерев чіпляється за його одяг, б’ють по обличчю. Але він ніби не помічає труднощів підйому.

Хто він? А ось зачекайте, зараз стежина поверне в бік і ви зможете побачити його обличчя і, звичайно, одразу ж впізнаєте. Тому, що Бетховена не можливо ні з ким сплутати.

Міцний і кремезний, хоча не високий на зріст. Густе та пишне волосся, яке додає йому щось від демона, нависає над чоловіком. Його пристрасний темперамент виявляється в рухах, ходьбі, в манері розмовляти. І все це підкоряється його розумові, твердій волі.

Обличчя швидше некрасиве, але свідчить про душевну стійкість, волю, прямоту. І, звичайно ж, очі – розумні, добрі, в глибині яких причаїлось страждання. В його вигляді є щось міцне і надійне.

Музична заставка.

Вчитель музики про життєві дороги Бетховена.

1770, грудень, Бонн – загорілася зірка долі Людвіга.

Бідність, велика родина, батько придворний музикант, губить родину батькова пристрасть до алкоголю. Нове джерело доходів батька – рання обдарованість малого Людвіга. 4 – річний хлопчик годинами просиджує за фортепіано, вправляється на скрипці, читає, вчить мови.

Найголовніше: хлопець бачить і розуміє красу.

Навчання у Бетховена хаотичне, але 12-річний хлопець уже читає листи, вільно грає на клавесині, скрипці, органі.

Школу залишає в 11 років. В родині не має грошей, щоб платити за навчання.

Удари долі: смерть матері, перехворів віспою, що спотворила обличчя і підірвала здоров’я.

Вчитися долати страждання

Піклуватися про молодих

Чим же він жив?

Муза Долі. Музика, вона була з ним завжди. Він пам’ятає її з того моменту як пам’ятає себе.

Вчитель музики. Бетховен і кар’єра музиканта

8 років від роду – перший публічний концерт

Нефе Христіан Готліб – директор придворної капели і справжній наставник і вчитель Бетховена.

Муза Долі про свого 13-річного учня Нефе писав: «Цей юний геній заслуговує підтримки… Якщо він продовжуватиме в такому ж дусі, з нього вийде другий Вольфганг Амадей Моцарт».

Учнівські презентації

• 17-літній Бетховен у Бонні
• Бетховен і свобода: поняття рівнозначне
• П’єса Л. Бетховена «Багатель» (скрипка) у виконанні учня
• Відень у житті Бетховена
• Виконання української народної пісні «Їхав козак за Дунай» (українською і німецькою мовами)
• Сценка німецькою мовою «Beethoven gibt es nur einen»
• Уривок із «Патетичної сонати».

Історик музики. Акорд за акордом глухо падають звуки. А слідом за ними виникає інший голос, хвилюючий. Його зривають проте він тягнеться, тягнеться до світла. Здається композитор не грає, а розмірковує вголос, чи веде напружений діалог з якимось співрозмовником, грізним і неприступним. Бетховен його переконує, просить та даремно. І тоді починається бій. Цілий шквал звуків розриває тишу. Гудуть баси, дзвенить стрілою мелодія. Вона здіймається вище і вище. Ось довгоочікувана мить. Новий злет. І нове падіння. По тому все стихає. І народжується інша мелодія – ніжна і хвилююча. Несміливо кличе когось. І тільки в басах стукає стривожений ритм. Так б’ється людське серце.

Бетховен написав «Патетичну сонату» не випадково. Вона з’явилася в ті дні, коли величезна біда вперше постукала в його двері. Ось вони, останні такти. Всі голоси змовкають, лише чути тривожне «Як же бути?». Та у відповідь лунає твердження «Тільки мужність і воля допоможуть подолати всі тривоги, принесуть радість і перемогу».

Муза Долі. Трагедія глухого музиканта посилюється трагедією людини. Бетховен закохується в молоду аристократку Джульєтту Гвічарді. На короткий час життя просвітліло, могутній приплив душевних і фізичних сил додавав надію на одужання. Проте новий удар чекав на Людвіга. В очах аристократичної сім’ї й товаришів Джульєтти Бетховен був всього лише музикантом – плебеєм, негідним руки представниці знатного роду. Джульєтта виходить заміж за іншого.

• Учнівська презентація
• Гейлігенштадт у долі Бетховена
• Звучить уривок із «Героїчної симфонії»

Історик музики. Написаний кров’ю серця. Із кожним тактом у нього міцніють сили. Ні, він не може піти з життя, не сказавши всього, що носить в собі, що вистраждав і зрозумів. Не для себе. А для інших житиме. Мистецтвом своїм служитиме людям. Ось єдина мета, гідна людини. Підтримувати в людях мужність. Втішати в нещасті. Музикою скресати вогонь із грудей! Так великий музикант став великою людиною. Настав час зрілості й повного розквіту бетховенського генія.

Вчитель музики. У Відень приїжджає зовсім інший Бетховен. Нову людину побачать люди, яка наперекір гірким життєвим випробуванням, одинока, змучена хворобами і глухотою буде творити музику, що прославляє життя, звеличує людину, зміцнює її в боротьбі зі злом. Бетховен окрилений творчістю. Стільки музикальних ідей він ще не знав ніколи.

Вчитель музики. Слухаємо дарунки від Бетховена.

• Звучить «Елізі» у виконанні вчителя музики (фортепіано).
• Звучить «Місячна соната» у виконанні учениці (фортепіано).
• Звучить «Ода радості» Шіллера на музику Бетховена з «Дев’ятої симфонії» у виконанні учениць.

Вчитель німецької мови. Fridrich Schiller 1759 – 1805 Ludwig von Beethoven 1770 ß 1827(aus IX Sinfonie)

Історик музики. Чи знав Бетховен, що й після його смерті музика житиме вічно? Що вона завжди буде опорою і другом для тих, хто бореться за правду, хто не схиляє голови перед жорстокістю і злом, хто вірить у людину і готовий відстоювати її права на щастя. Чи знав Бетховен, що у хвилини душевної слабкості й відчаю люди звертатимуться до його музики, як до цілющого джерела, шукатимуть і знаходитимуть в ній підтримку і втіху. У роки суспільних потрясінь його мистецтво вестиме за собою мільйони людей, даючи їм силу не лише жити, а й помирати.

Муза долі. Під час похорону Бетховена 29 березня 1827 року зібралось багато митців. Щоб забезпечити порядок, були військові. На запитання одного із прибулих «Що тут роблять ці люди й військові?» проста жінка відповіла: «Ви, напевно, вперше у Відні. Інакше б знали, що ховають генерала музикантів».

Вчитель німецької мови і учні.

«Der Musikantengeneral»

(діалог на німецькій мові)

Муза Долі. Ми прощаємось з великим композитором. Але з нами залишається його музика, отже і він сам. Своє мистецтво він заповів людям. Нам з вами. І цілі покоління людей черпали й будуть черпати з нього силу, мужність і людяність. Ми не прощаємось з Бетховеном. Він залишиться з нами, цей геніальний музикант найлюдяніший з геніїв.