Інтегрований урок контекстуального аналізу (українська література - природознавство) "

Про матеріал

Тема. Природа й людина в оповіданні Є. Гуцала «Лось». Співчуття, милосердя – шлях до перемоги добра.

Мета. Формувати цілісне сприйняття твору через проекцію змісту твору на природознавчий матеріал та життєвий досвід; усвідомити, що людина є часткою природи, що турбота про світ природи є проявом гуманної поведінки людини та шляхом до перемоги добра.

Перегляд файлу

УРОК КОНТЕКСТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ

(українська література – природознавство )

Клас 5 клас

Розділи програми ( українська література – «Рідна Україна. Світ природи»,

природознавство – «Природа України», 4 клас )

Тема. Природа й людина в оповіданні Є. Гуцала «Лось». Співчуття, милосердя – шлях до перемоги добра.

Цілі:

удосконалювати навички вибіркового читання, формувати уміння аналізувати літературний твір у зв’язку з природознавством, уміння доводити, спираючись на текст та життєвий досвід; виховувати гуманні почуття, відразу до бездушного, споживацького ставлення до природи.

Тип уроку: інтегрований урок контекстуального аналізу (українська література – природознавство)

Унаочнення: ілюстрації з зображенням природи, пташки колібрі, лося, макет піщаного годинника, стікери, тлумачний словник, картки із КСВ, картки самооцінки, мультимедійні презентації, відео- та аудіозаписи.

Форми роботи: фронтальна, робота в групах і парах.

Методи та прийоми: «Піщаний годинник», слово вчителя, робота з епіграфом, тлумачним словником, розповіді учнів, перегляд відеороликів, хвилинка релаксації, бесіда за змістом твору, вибіркове читання, «Гронування», творча робота, «Коло думок». «Прес», «Мікрофон», «Самооцінка».

Випереджувальне завдання: підготовка розповідей учнями.

ХІД УРОКУ

І. Організаційно – мотиваційний етап

Визначення емоційної готовності учнів до уроку.

- Діти, ви, напевне, чули про незвичайну пташку колібрі. Так от ця маленька істота за одну секунду робить 80 помахів крильми. Тож бажаю вам сьогодні, діти, такої ж невтомної працездатності та активності на уроці, як у колібрі, незважаючи на те, що ми працюватимемо над дуже серйозним, глибоким, навіть трагічним твором.

2. Прийом «Піщаний годинник».

- Що ви очікуєте від себе та від уроку?

(Діти записують на стікерах відповіді та прикріплюють на макет піщаного годинника)

3. Повідомлення теми й мети. Мотивація навчальної мотивації школярів

- Слово вчителя.

Велике щастя для людини - користуватися дарами природи, насолоджуватися ïï красою. Здавалося б, життя скрiзь прекрасне. Але звiдки ж тодi беруться жорстокiсть, бездушнiсть, пiдлiсть? Що є вічним мірилом людяності? До роздумів над цими питаннями спонукає твір видатного українського письменника Євгена Пилиповича Гуцала «Лось». Я сподіваюся, що сьогоднішній незвичайний урок допоможе вам усвідомити, що турбота про світ природи є рисою гуманної поведінки і шляхом до перемоги добра. Щоб краще зрозуміти зміст оповідання, проаналізувати вчинки головних героїв, ми залучимо ваші знання і вміння з природознавства.

II. Виконавчо – діяльнісний етап

1.Робота з епіграфом.

- Діти, епіграфом до сьогоднішнього уроку стануть слова українського письменника та поета Б. Лепкого.

Все на Землі, все треба берегти:

І птаха, й звіра, і оту рослину.

Не чванься тим, що цар природи ти –

Бо ти - його частинка.

Б.Лепкий

- Як ви їх розумієте?

2. Постановка проблемного питання.

- Сьогодні ми повинні довести або спростувати думку про те, що людина щаслива тільки в гармонії з природою. (З’ясування значення слова «гармонія» за словником).

ГАРМОНІЯ - взаємозв’язок, поєднання, злагодженість (запис поняття в зошити)

3. Розповіді учнів.

- Діти, ви дізналися з оповідання, що лось жив у заповіднику. Що таке заповідник і які його головні функції?

Учень-географ

Заповідник - це конкретна ділянка землі або води, що знаходиться під охороною країни. Перевага таких охоронюваних територій дуже велика. Усі рослини живуть у сприятливих для них умовах, про тварин постійно дбають. Заповідники- це унікальні пам'ятки історії й культури, живої й неживої природи. Найвідоміші з них: Асканія-Нова, Канівський, Карпатський, Луганський, Поліський, Чорноморський, Український степовий, Ялтинський гірсько-лісовий… Головні функції українських заповідників — збереження флори і фауни, охорона непорушених чи малопорушених природних ділянок (еталонів природи), вивчення екології тварин і рослин. Заповідники використовуються і як бази наукової пропаганди охорони природи.

Перегляд відеоролику про Канівський заповідник.

Учень-зоолог (учень розповідає за ілюстрацією із зображенням лося)

Лось – тварина роду ссавців, найбільший представник родини оленевих. Довжина тіла самця до 3 м, висота в загривку до 2,3 м, довжина хвоста 12—13 см; маса 360—600 кг, самки дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняється від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, високий загривоку вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова велика, горбоноса, з нависаючою м'ясистою верхньою губою. Під горлом м'який шкірястий виріст (т. зв. «сережка»), що досягає 25—40 см. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі.

У самців є величезні роги, нерідко лопатоподібні за формою (особливо виразна лопатоподібна форма у якутських і американських лосів); їхній розмір сягає 180 см, маса — 20—30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді — грудні і ходить без них до квітня — травня.

Усього цих тварин на Землі — близько півтора мільйона .

Перегляд відеоролику про охорону лося.

Хвилинка релаксації .

Учитель пропонує учням під аудіозапис «Звуки природи» уявити тварину, що гуляє лісом, спостерігає за ними, прислухається до звуків тощо.

4. Аналіз художнього твору із залученням знань, здобутих на основі опрацьованих контекстних матеріалів.

Бесіда за змістом твору з елементами вибіркового читання.

За яких обставин лось потрапив у біду? Хто прийшов йому на допомогу?
Знайдіть у тексті описи братів і дядька Шпичака. Як автор ставиться до цих персонажів?
Чи переймався Шпичак над тілом вбитої ним тварини? З чим були пов’язані його хвилювання? Чи шкодував він про свій вчинок?
Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися з ними здобиччю?
Яка основна думка твору? (Гармонія світу людини та природи; уславлення чесності та справедливості, гуманного ставлення до природи; засудження жорстокості, підступності)

Діти, ви почули цікаві факти про зовнішній вигляд та поведінку лося. А якою ця тварина зображена в тексті?

Пошуково-вибіркова робота у групах (пошук цитат щодо характеристики лося в оповіданні).

«Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя»;

«Лось був старий і бувалий самець»;

«Неквапно попрямував до тієї поляни, на якій любив найчастіше бувати... в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини»;

«Лось опустив голову, принюхуючись до ополонки, далі, з витягнутою шиєю, ступив ще трохи, ось-ось маючи торкнутися губами до осклілого блакитного шумовиння, ніздрі затремтіли в передчутті холодної води»;

«...лось вжахано відчув, що дедалі глибше занурюється в льодяну кашу»;

«Ревнув, кличучи на допомогу, і його очі все густіше набрякали кров’янистим смутком, аж горіли червоним розпачем»;

«...лось виявився дужий і життєлюбний...»;

«Він пробуватиме безперервно, доти, доки дихатиме»;

«Лось уже зовсім знесилився і байдуже спостерігав, як наближаються діти. Усе нижче осідав у воду, і роги похитувались над крижаним місивом, як незвичайний кущик. Під цим кущиком червоний розпач трохи вгомонився, але був тепер такий безмежний, що очі для нього були замалі, і той розпач струменів із них увсібіч»;

«Лось не боявся людей».

Прийом «Гронування» (запис у зошити)

ЛОСЬ - довірдивий, красивий, дужий, життєлюбний, досвідчений, обачний.

Слово вчителя

Лось зображується Є. Гуцало як тварина, яка звикла до умов заповідника та почувається там так само, як і в тайзі. Він не боїться людей, тому що часто бачив, як вони працюють, та, окрім цього, якось мисливці врятували його від вовків. Тому коли хлопці кинулись його рятувати, він поводився сумирно, не відчуваючи небезпеку з їхнього боку. Але, як виявилось трохи згодом, не всі люди приязно ставились до лося. Деякі, на кшталт дядька Шпичака, дивились на нього лише як на здобич на джерело прибутку. Саме це і погубило тварину, яка тільки-но почала довіряти людям.

Метод «Коло думок»

Чому дядько Шпичак так жорстоко вчинив стосовно лося? Що керувало його ганебними вчинками? Чи вчинили б ви так на місці Шпичака?

Коментар учителя

Діяльність — це всі форми людської активності, які відрізняють людей від тварин і є способом їх існування. Відмінні риси людської діяльності — усвідомленість, цілеспрямованість і перетворюючий характер. Саме в діяльності відбувається формування і розвиток людини, її самореалізація. Тому без аналізу діяльності не можна зрозуміти, якою є людина.

Якщо проаналізувати людські вчинки, то можна сказати, що люди починають діяти лише тоді, коли відчувають у чомусь нестачу: у їжі, питві, одязі, безпеці, справедливості, спілкуванні тощо, і перестають діяти, коли ця потреба вже задоволена. Тому формула будь-яких людських дій може бути виражена так:

Потреба — Діяльність — Задоволення потреби.

Відповідь на проблемне запитання.

Виведення формули ЛЮДИНА +ПРИРОДА=ГАРМОНІЯ

Творча діяльність учнів.

1 група «Письменники»

Подумайте та запишіть своє продовження твору (5-7 речень)

2 група «Критики» (метод «Прес»)

Як ви вважаєте, що перемогло в оповіданні — добро чи зло? Обґрунтуйте свою відповідь.

3 група «Письменники»

Уявіть ситуацію, що Шпичак передумав стріляти. Подумайте та запишіть своє продовження твору.

4 група «Юристи»

Складіть висловлення на тему « Якого покарання заслуговує Шпичак?»

III. Контрольно – корекційний етап

1.Підбиття підсумків.

- Отже, робимо висновки. Є. Гуцало зумів поставити низку дуже важливих проблем: те, що людина вважає себе царем природи, не дає їй права знищувати тварин для своєї розваги. Люди мають усвідомити, що їхнє завдання — оберігати та захищати природу, турбуватись про неї, бути милосердним. Запам’ятайте, будь ласка, слова видатного російського письменника Івана Тургенєва: «Природа не храм, а майстерня, і людина в ній – працівник».

2.Рефлексія.

Метод «Мікрофон»

- Де і за яких обставин ви можете застосувати отримані знання?

3. Самооцінка.

Що було найцікавішим на уроці?
У яких видах роботи я брав участь?
Які труднощі виникали?
Мій настрій на уроці ( намалювати смайлики ).
Побажання собі.
Оцінювання своєї роботи на уроці (у балах).