Інтегрований урок на тему: "Поема «Сон» («У всякого своя доля…») і тогочасна суспільно-політична дійсність. Композиційний прийом «сну», та його роль для розширення можливостей пое"

Інтегрований урок з української літератури, історії України та біології  у

9 класі

Тема. Поема «Сон» («У всякого своя доля…») і тогочасна суспільно-політична дійсність. Композиційний прийом «сну», та його роль для розширення можливостей поетичного зображення. Фізіологія сну людини.

Мета. Формувати ключові компетентності:

•     уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;
•     загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;
•     соціальну  - розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників;
•     інформаційна – навчити школярів переказувати, читати напам’ять художній твір  чуттєво сприймаючи його; висовлювати власні роздуми щодо почутого;
•     комунікативна – удосконалювати вміння дітей формувати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами;
•     виховна – виховувати загальнолюдські цінності, почуття патріотизму.

Формувати міжпредметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

•      літературознавчої – показати,  як художнє слово поета виразило протест народу проти колонізації України та ганебної ролі Петра І та Катерини ІІ;
•      загальнокультурної – формувати вміння учнів сприймати художній твір цілісно, в єдності змісту і форми, визначати головні ідеї, контрастні картини в ньому;
•      предметної – навчити учнів характеризувати змальованих поетом морально звироднілих «землячків» і висловлювати власне ставлення до таких людей; визначати фрагменти поеми, що справили найбільше вражень, уміти провести паралель з тогочасною суспільно-політичною дійсністю; вдумливо і виразно читати текст, виявляти художні засоби; пригадати основні особливості фізіології сну людини;

формувати усвідомлення гнітючої долі народу, підкореного імперією і неприпустимості такої ситуації у вільній державі.

Обладнання: тексти поеми «Сон» («У всякого своя доля…»), 

« Кобзар», мультимедійні матеріали, дитячі ілюстрації.

Тип уроку: інтегрований

Епіграф:                                            Як Бога, людину, любов, вічність, так і

                                                           таких поетів, як Шевченко, кожен мусить

                                                          осягти сам для себе. Інші здатні лише

                                                          допомогти тобі у цьому пекельному труді,

                                                          але не зробити цей труд за тебе.

                                                                                              Василь Пахаренко

                                                 Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вчитель біології. Добридень, дев’ятикласники!

Вчитель історії. Доброго дня, діти!

Вчитель української літератури. Добрий день! Сідайте! Любі діти, дорогі гості. Сьогодні у нас незвичайний урок, у якому поєднуються три предмети – українська література, історія України та біологія.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Слайд №1.

Вчитель української літератури. Діти, тема нашого уроку: поема «Сон» («У всякого своя доля…») і тогочасна суспільно-політична дійсність. Композиційний прийом «сну», та його роль для розширення можливостей поетичного зображення. Фізіологія сну людини.

Вчителі виголошують мету уроку:

•      вчитель української літератури: навчити учнів характеризувати змальованих поетом морально звироднілих «землячків» і висловлювати власне ставлення до таких людей; визначати фрагменти поеми, що справили найбільше вражень; вдумливо і виразно читати текст, виявляти художні засоби та образи символи;
•      вчитель історії: розвивати уміння проводити паралель з тогочасною суспільно-політичною дійсністю;
•      вчитель біології: пригадати основні особливості фізіології сну людини.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

•      Робота з епіграфом. Слайд №2.

Вчитель української літератури

                                                           Як Бога, людину, любов, вічність, так і

                                                           таких поетів, як Шевченко, кожен мусить

                                                          осягти сам для себе. Інші здатні лише

                                                          допомогти тобі у цьому пекельному труді,

                                                          але не зробити цей труд за тебе.

                                                                                              Василь Пахаренко

(Зачитування вислову доктора педагогічних наук – Пахаренка Василя Івановича. Обговорення… роздуми та налаштування на продуктивну і творчу роботу)

Плине час, змінюються держави, режими та ідеології.…, а Шевченко живий. Хоча… його «повісили» на стіну і сказали, що це святий чоловік… напевно,  воно так і є, але його перестали читати. Сьогодні учні нам доведуть протилежне: не просто читати, а й розуміти потрібно, а це набагато складніше ( адже слід добре знати і історію України і вміло проводити паралелі).

Ключові поняття уроку:

• Україна завжди прагла волі!
• Шевченко – маркер  української ідентичності, як Шекспір для англійців, навіть тих, які не брали до рук його книг і не бачили жодної вистави.

•      Перегляд відео «Образ Шевченка». Слайд №3

Вчитель біології

А зараз, діти,  прошу вас дати відповіді на такі питання:

•          Скільки років усього прожив Шевченко?
•          Яким ми бачимо поета на останньому фрагменті відео?
•          ( Старезним дідусем, хоча йому там лише 47 років – це молода людина).
•          Як умови життя впливають на зовнішній вигляд людини?

Відомо, що зовнішність людини – відображення її здоров’я та емоційного стану.

Тарас Григорович Шевченко - кріпацький син, який рано втратив батьків з причини злиднів та важкої праці, пережив жорстоке поводження мачухи, знущання тих, у кого він був у наймах, арешт і заслання у молодому віці, неможливість займатись улюбленою справою…а це все - моральні і фізичні страждання, які призвели до ревматизму, набуту ваду серця, поліартрит і цироз печінки.

Як наслідок – повне виснаження організму і швидке старіння.

Вчитель української літератури

Діти, ще раз погляньмо на образ Т.Г.Шевченка. Мені, здається, що він ніякого відношення до того кожуха і смушевої шапки не мав. Він був справжнім європейцем. Він був Людиною такою, як і всі ми – мав свої вади,  плюси… але був наділений талантом: художник, письменник, поет, знавець народних пісень…  Тарасу Григоровичу зведено понад 400 пам’ятників на всіх континентах. Його твори перекладено на 140 мов світу! 47-річним пішов він із життя. Проте, хоч зірка таланту сяє недовго, вона освітлює шлях нащадкам. Ось чому генії належать вічності.

Під впливом вражень від першої після вилуплення з кріпацтва подорожі в Україну – відбувається глибока зміна внутрішнього світу поета. У вірші «Три літа» він скаже :

                                                                   « І тепер я розбитеє

                                                                   Серце ядом гою,

                                                                   І не плачу, й не співаю,

                                                                   А вию совою… »

Так була укладена рукописна збірка творів яку автор назвав «Три літа» 1843-1845р.р.

•      Особливості назви. Чому саме «Сон»?

Розповідь учениці. (Назва поеми має певне ідейне навантаження. В українській літературі часто використовувалася метафора сну, від якого народ скоро повинен прокинутися. Поет показує страшні картини самого цього сну. Більше того, сон стає сатиричним прийомом, який дає поетові волю в сатиричному, гіперболізованому та символічному змалюванні суспільних вад. Слід відзначити, що Т.Шевченко не раз вдавався до такого прийому зображення).

        Вчитель біології

Бесіда. Яке значення для людини має сон? (фізіологія сну людини)

Підраховано, що уві сні людина проводить 1/3 свого життя.

Сон – це періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.

Але зовнішній спокій під час відпочинку не говорить про те, що не відбуваються активні процеси в організмі. Характерними ознаками стану сну є електрична активність головного мозку, напруження або розслаблення  м'язів, рухи очей.

За ніч проходить 4-5 циклів сну, у кожному з яких виділяютьдві фази: повільний  і швидкий.

Приблизно кожні 1 - 1,5 години спання повільний сон змінюється на швидкий (парадоксальний), який триває 20-30 хвилин. Саме в цей час у людини спостерігається активний рух очних яблук, напруження м’язів, фіксується електрична активність мозку. Вчені пов'язують це з аналізом і обробкою інформації, отриманої людиною під час активності, в результаті чого виникають сновидіння.

Сновидіння з давніх-давен вражають і хвилюють людей своєю таємничістю. Але вивчення діяльності мозку не пов'язує сновидіння з впливом надприродних сил. Сновидіння мають матеріальну основу і є результатом психофізіологічних процесів мозку.

І. М. Сєченов вважав сон «небувалими комбінаціями минулих вражень».

Павлов пояснював причину сновидінь у частковому розгальмуванні кори головного мозку. Виявлено, що під час фази швидкого сну процеси в мозку переходять з підсвідомого на свідомий рівень. Загальмована кора великих півкуль не може забезпечити їхній аналіз, та отримана інформація може поєднуватись у різних комбінаціях. Тому сновидіння можуть бути логічними, або неймовірними. За сучасною точкою зору, сновидіння - це результат перегляду інформації, що зберігається у пам'яті, а отже - це результат спілкування людини із зовнішнім світом. Тому сліпі від народження не мають у сновидіннях зорових образів, а глухонімі - мовних елементів і звуків [5].

Біологічне значення сну полягає в необхідності відновлення енергетичного потенціалу і структури нервових клітин, розвантаження мозку від надмірної інформації, переведення важливої інформації в довготривалу пам'ять.

Потреба в сні є життєво необхідною. Саме уві сні наш мозок запускає діагностику всіх систем організму і механізм самовідновлення. В цей час нормалізується кров’яний  тиск, стабілізується гормональний обмін речовин і вирівнюються показники цукру в крові. За словами лікарів, люди, які мають повноцінний сон, у 2 рази менше страждають хронічними захворюваннями.Під час сну процес загоєння ран, укусів, опіків і інших ушкоджень відбувається набагато швидше. Сон служить значною профілактикою багатьох захворювань, підсилюючи опір імунної системи [4].

Тривале недосипання або зовсім неспання негативно впливає на здоров’я людини та може призвести до смерті.

Тому, можна зробити висновки про те, що здоровий сон впливає на здоров'я фізичне, психічне та емоційне [5] та дозволяє мати привабливий та гарний зовнішній вигляд [3].

Коли говорять: «Сон в руку»? Чи бувають сни віщими?

•      Робота з текстом твору.
•      Евристична бесіда.

        Вчитель української літератури

• Початок 1844 року якими подіями ввійшов у життя Шевченка? ( золота пора творчої зрілості Т.Шевченка;  Рукописний альбом «Три літа» 1843-1845рр.)

          Вчитель історії України

• Діти, Т.Шевченку судилося творити у виключно жорсткі часи. Що то були за часи?

(Самодержавство керувалося у національній політиці загальним принципом матеріальної і духовної зверхності панівної нації над підкорено. Втілювалася у життя теорія офіційної народності міністра освіти графа С.Уварова, яка ґрунтувалася на тріаді «Православ’я, самодержавство, народність», що стала символом реакційного напряму внутрішньої політики царату щодо розвитку української культури. Не дивно, що після ліквідації автономії в Україні посилилася офіційна русифікаторська політика. Передусім із навчальних закладів, адміністративних установ, витіснялася українська мова. Ефективним знаряддям русифікації була православна церква.

Щоб придушити будь-які спроби невдоволення, царат утримував в Україні велику армію, що налічувала 100 тис. осіб. Її численні підрозділи стояли повсюдно, вимагаючи від населення виконання обтяжливих повинностей.  Найсильнішою військовою повинністю була рекрутчина – система примусового набору до армії. Через нелюдську муштру й часті війни, рекрутчину вважали рівносильною смертному вироку. Царат усіляко зміцнював в Україні кріпосницький лад).

Вчитель української літератури

 Експлуатація закріпаченого селянства переходила важкі межі. Після подорожі Україною вражень і висновків від побаченого в поета було стільки, що він вирішив написати твір-узагальнення, що викриває політичний устрій царської Росії.

Вчитель історії України.

Дуже складно пояснити сучасникові,  що таке кріпаччина.  Слайд №4. Перегляд відео « Що таке кріпаччина»

     Вчитель української літератури

• Діти, пригадайте жанрову своєрідність поеми. (Ця поема надзвичайно цікава і глибока. Рід – ліро-епос. Жанр – ліро-епічна сатирична поема, зразок політичної  поезії). Єдина особливість, сам автор дав підзаголовок – комедія. Чому?
• Які ж засоби сатири автором використано?  Слайд №5.

• А зараз працюємо над композицією поеми та її образами.
• Тема твору, діти? ( Зображення справжньої суті імперського режиму)
• Яка ж сюжетна основа твору? ( В основі сюжету мотив  сну й дороги)
• Пригадайте композицію твору. ( Поема «Сон» складається зі вступу і трьох картин сну:  Україна, Сибір, Петербург).

Бесіда за змістом твору. Вчитель української літератури

1. Діти, як звучать перші 2 рядки вступу? (Іронічно. Іронія – засіб гумору, заснований на називанні супротивного, коли про щось мовиться ніби в позитивному плані, але прихований підтекст свідчить про протилежне). Не лише початок, а й майже вся вступна частина пронизана тонкою іронією; Той мурує, той руйнує,

               А той, щедрий та розкішний,

               Все храми мурує;

                Та отечество так любить,

                Так за ним бідкує,

                Так із його, сердешного,

                 Кров, як воду, точить! ВІДКРИТА НЕНАВИСТЬ… Іронічно, правда?

2. Наш ліричний герой у поемі «Сон» постає у масці простака, і саме простакові вдається осягнути істину, яку не здатні побачити вчені й вельможі… П’яненький попідтинню повертається додому … засинає і тут починається найцікавіше… Що ж це? (СОН…  герой перетворюється на безтілесну душу, яка літає у неї є товариш, який їй усе показує – сова.).
3. Образ сови яке має символічне  значення?( мудрість, містичний жах, тривога…)
4. То куди ж летить наш герой?
5. Давайте прослухаємо, що ж бачить ліричний герой коли летів над Україною. ( Летим. Дивлюся, аж світає, край неба палає…  Це Рай, надзвичайно красиві картини природи… на тлі тієї природи ми бачимо як живуть люди).
6. Як же вони живуть, діти?  ( страшно… латану свитину з каліки знімають, з шкурою знімають…).
7. Який прийом автор використав? (контраст – протиставлення, зіставлення явищ, понять..).
8.  Звернення до Бога. Чому? Поміркуйте.(Чи Бог бачить із-за хмари наші сльози, горе?)
9. Що ж далі? Куди летить  душа ліричного героя? ( Летить до Сибіру)

Вчитель історії України

10. Чому в Сибір? Що ми знаємо про Сибір? ( Ми знаємо, що в Царській Росії Сибір – це було місце для каторжників. ВЕЛИКА В’ЯЗНИЦЯ).
11.  Діти, чому імперії потрібна була велика в’язниця? У чому ж причини наполегливої ​​просування росіян на схід?

Початок освоєння російськими людьми Сибіру припало на кінець XVIв                     До XVIв. особливо цінне хутро Російської держави в основному давали печорські і пермські землі, але до середини сторіччя вони помітно «іспромишлялісь». У той же час попит на дорогі меха збільшився, особливо за кордоном. Зрозуміло, що в таких умовах Сибір з її, здавалося, немислимими хутровими багатствами стала привертати до себе особливу увагу. «Соболині місця» стали залучати промисловців і торговців. Але кровно зацікавленим у сибірських хутрі було і крепнувшее держава. З зростання мощі збільшувалися витрати, а з поповненням скарбниці були пов'язані певні труднощі. І Сибір з її природно-географічними умовами відкривала перед державою помітні перспективи.

Ще однією важливою передумовою освоєння Сибіру була близкість к східним межам Росії Індії та Китаю, торгівля з якими обіцяла величезний дохід скарбниці.

«За каменем» сподівалися знайти родовища дорогоцінних металів (золота, срібла), які ще не були знайдені в Росії, але потрібно їх все більше і більше. Тому в програму освоєння Сибіру входило міцне закріплення на її теренах. Для цього в сибірські міста переводилися орні селяни і казенні ремісники.

Паралельно із завданням освоєння Сибіру держава намагалася вирішити іншу – ізбавіться от всякого роду неспокійного, ненадежногов політичному відношенні люду, принаймні, видалити його з центру держави. У сибірські міста стали охоче засилати кримінальних злочинців, учасників народних повстань. Заслані склали помітну частину  переселенців, особливо в найменш сприятливих для життя районах).

Вчитель української літератури

12.  Чому спостерігаємо появу у творі образу «Царя волі» А меж ними, запеклими, в кайдани убраний Цар всесвітній! Цар волі. Цар! ? Хто це може бути?
13. Наш ліричний герой летить далі і в польоті бачить  велику кількість солдат. Слайд №6. КАРИКАТУРА. ( картина з солдатами: А в городах, мов журавлі , замуштрували москалі; нагодовані, обуті і кайданами окуті). Чому так?

Вчитель історії України

• Діти, чому Шевченко акцентує, що в польоті ліричний герой бачить так багато москалів?

 ( автор описує російську імперію… ми бачимо велику в’язницю, а це ми бачимо на чому в’язниця тримається – на війську. Військо має бути всюди. Це засіб остраху, залякування і сили. Тюрма народів — метафора, що застосовувалася до Російської імперії, починаючи з середини ХІХ століття. Цей вираз описує національну політику Росії, асоціюючи саму Росію із в'язницею, а народи, що її населяють, — з в'язнями чи бранцями.

Французький письменник і мандрівник Астольф де Кюстін у книзі «Росія в 1839 р.» писав: «Хоч яка величезна ця імперія, вона не що інше, як тюрма, ключ від якої зберігається в імператора. Імператора Кюстін називає «тюремником однієї третини земної кулі», натякаючи на загарбницьку зовнішню політику російського царизму.

       Вчитель української літератури

14. Далі наш ліричний герой прилітає до якогось дивовижного міста.???  (це  є місто Петербург).

Вчитель історії України

15.  Чому саме до Петербурга?

  Вчитель української літератури

16.  Що ж ми бачимо у тут? ( ліричний герой не зайшовши у двір вирішує стати видимим… оскільки зустрів землячка… людину, яка йому близька..).
17.  То хто ж ті «землячки», яких неодноразово зустрічає ліричний герой? Цитати?
18. Що ж далі діється?
19. Слайд №7. Карикатура.  ( Так оце-то та богиня!)

 Як вам малюнок? Цитуйте.

20. Що ж далі бачить наш ліричний герой? ( «сцена генерального мордобитія» названа І.Франком - стусани в пузо доходять до народу. Цитати… що підтверджують, що це і є суть самої царської Росії).
21.  Ліричний герой далі подорожує Петербургом. Що ж він бачить? (Прогулюючися біля Ниви натрапить на пам’ятний Петру І, що встановила Катерина ІІ. До пам’ятника злітатимуться білі пташки – символ душ загиблих козаків).

Вчитель історії України. Слайд №8.

22. Що бачимо на зображенні? (якогось чоловіка, коня який кудись летить… Цей пам’ятник  існує і зараз – знаходиться у Петербурзі).
23. Діти, хто ж це? ( Цар Петро І. Катерина ІІ – цариця, яка поставила в знак пошани до Петра І цей пам’ятник).

 (Наш народ має дуже вагомі причини пам’ятати, що «Великий Петро» залив кров’ю автономну гетьманську Україну; вішаючи, розпинаючи, рубаючи голови реальним і уявним противникам, він утопив у крові залишки державної самостійності на нашій землі.

Цар зрозумів, що ідея української державності, боротьба за неї може повернутися проти Російської імперії. Послідовно й систематично Петро І громив усі ознаки української державності, ослаблював Україну, фізично винищуючи її населення, руйнуючи його матеріальний добробут, виснажуючи його сили, одним із методів антиукраїнської політики Петра і було ослаблення і винищення живої сили Гетьманщини — її населення.

З цією метою десятки тисяч українських козаків виганялися на далеку північ на тяжкі примусові роботи: копати канали навколо Ладозького озера, будувати на фінських болотах Петербург, зводити лінію укріплень понад Каспійським морем на Кавказі. У 1716 р. 10 тис. козаків було вислано копати канал між Волгою і Доном. Стільки ж козацтва послали у 1718 р. на той же канал, у 1721 — на риття каналу навколо Ладозького озера, у 1722 — ще -- 12 тис. чоловік. Праця на каналах та на інших об'єктах велася до 1725 р.

 На цих роботах гинуло 50-70 відсотків козаків, і багато поверталися обмороженими, тяжко хворими та скаліченими. Тисячі козаків гинули в болотах від епідемій, на будівництві — від морозів, від спекотного вологого клімату на Каспійському узбережжі — від голоду. Українців змушували воювати в Білорусії, Литві, Ліфляндії, Фінляндії за чужі інтереси.

 Катерина Олексіївна розглядала Україну лише як одну із багатьох провінцій величезної, азіатської по суті своїй, держави, Отже, земля України — не чужа, а своя . Саме заселення наших територій особливо, півдня де було створено нову провінцію — Новоросію було  кінцевою метою імператриці. Діяла вона невблаганно, продумано й послідовно

«Славетні» сторінки розправи Катерини над залишками української автономії добре відомі: ліквідація гетьманату в році 1764; 

«ліквідація Запорізької Січі та її вольності в році 1775-му (зроблено було це потай і раптово), кошового отамана 84-річного Петра Калнишевського, який закликав не підіймати зброю проти цариці, заслали на Соловки, де у тюремній камері, дуже схожій на яму, провів останні 30 років життя, зовсiм осліпнувши та залишившись без будь-якого спілкування!).

Задоволена тим, що здолала запорожців, Катерина того ж 1775 року наказала: «Вживання слова «запорізький козак» розглядатиметься нами як образа нашої імператорської величності» , скасування козацького військового устрою Гетьманщини (1783 р.) з перетворенням гетьманських полків на регулярні полки російської армії з 6-річною службою; варварський указ від 3 травня 1783 року, який, посилаючись на необхідність акуратного надходження податків до державної скарбниці, прикріпляв всіх селян до того місця, де їх записали в останню румянцевську ревізію та забороняв їм переходити на нові місця (саме тоді, по суті, стали рабами вільні українці).

Вчитель української літератури

24.  Діти, а що ліричний герой говорить  про них? Чому називає їх катами?
25.   Далі РАНОК… Мало би полегшати! Що  трапилося з ліричним героєм? (  Ліричний герой у Петербурзі у царських палатах). Що ж там такого? Що відбувається?
26. Що  символізує «чудне кошеня»?  Розлючений цар кричить з похмілля, а наш ліричний герой прокидається. Чому? Цитатний матеріал. Дискутуємо…
27. Рубрика «Я - режисер». «Я - художник».

Відтворіть документальні кадри картини сатиричної минувшини у творі Т.Шевченка «Сон». Учні демонструють власні ілюстрації до прочитаного  твору. Обговорення.

28.  Висновки. Діти, формулюємо ідею твору. (Ідея – гнівне таврування кріпосницького суспільства).

ІV. Підбиття підсумків уроку.

1. Рубрика «Поміркуй, обгрунтуй»

•  Сон у творі Шевченка – це фантастика, казка чи реалії тогочасної дійсності?
• Продовжте думку -  цар сильний, доки …

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• «Написавши поему «Сон», Шевченко виявив себе людиною…»
• «Мене найбільше вразило те, що …».

3. Інтерактивна вправа «Займи позицію»

•          Чи є шанс в особистості. Навіть геніальної. Вплинути на долю, щось змінити в житті пригнобленого народу?

4. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

V. Домашнє завдання.

1. Вивчити напам’ять уривок із поеми “Сон» 40 рядочків на вибір.

2. Написати уявний діалог із найцікавішим для вас героєм ( за бажанням).

•          Урок закінчено! – До побачення!

Список використаної літератури

1. Авраменко О. Українська література: підруч. Для 9 кл.загальноосвіт. навч. закл. / Олександр Авраменко. – К.: Грамота, 2017. – 336с.
2. Українська література. Уроки. 9 клас / Литвиненко Л.М., Бурунова Т.О., Гафінова Л.В. ( та інші); за заг. Ред.. О.А.Бондаренко, О.О.Чмигової – Київ: «Вид. дім «Перше вересня», 2017. – 240с. 
3. Значення сну для людини. [Текст] [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://vashaibolit.com.ua/2133-znachennya-snu-dlya-zhittya-lyudini.html
4. Психофізіологія. Сновидіння.[Текст] [Електронний ресурс].  Режим доступу: http://pidruchniki.com/19240701/psihologiya/snovidinnya
5. Рита Л. Аткінсон, Річард С. Аткінсон, Едвард Е. Сміт, Деріл Дж. Бем, СьюзенНолен-Хоексема. Введення в психологію Частина 1. [Текст] [Електронний ресурс].  Режим доступу:http://medbib.in.ua/son-snovideniya35325.html
6. Сон ійогозначення. [Текст] [Електронний ресурс].  Режим доступу: http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%BD_%D1%96_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F
7. Історія України, підруч. 8 кл. О.В.Гісем, О.О.Мартинюк , Харків: вид. «Ранок» , 2016
8. Історія України, підруч. 9 кл. О.В.Гісем, О.О.Мартинюк,  Харків: вид. «Ранок», 2017