Інтегрований урок-подорож "Де б нам побувати? В що б нам там пограти?"

 

 

 

 

 

Інтегрований урок-подорож в 2-А класі

«Де б нам побувати?

В що б нам там пограти?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                              Підготувала

вчитель початкових класів:

                                                                   Тимченко А.А.

Тема: «Де б нам побувати? В що б нам там пограти?»

Мета: привернути увагу учнів до народних ігор, як зникаючого виду малих фольклорних жанрів. Збагатити ігровий досвід дітей іграми різних країн світу. Спонукати до самостійної пошукової роботи, сприяти у здобутті комунікативних навичок, вміння працювати в групах, виконувати ігрові ролі. Розвивати вміння творчо інтерпретувати гру, пристосовувати її до сьогодення. Виховувати повагу до інших народів, народних звичаїв, обрядів, ігор.

Форма проведення: урок-уявна подорож з елементами гри.

Обладнання: м’яч, носовичок, палички або кубики, лава, мапа світу, презентація, аудіозаписи народної музики різних країн світу.

Хід уроку

І. Організація н.

ІІ. Бесіда на тему «Які ви знаєте народні ігри ?»

• Я знаю, що ви дуже любите грати в рухливі ігри. Гра була вигадана ще первісними людьми як частина складного ритуалу. Давні люди передавали її з вуст в уста. Багато українських, і не тільки українських, народних ігор збереглося до сьогодні. Навіть ви часто в них граєте.

ІІІ. Мотивація діяльності.

- Як ви розумієте вислів «Народні ігри»?

-        Які народні ігри ви знаєте?

- Чи гралися ваші батьки, бабусі й дідусі? А прабабусі й прадідусі?

-         А чи цікаво вам дізнатися в які ігри грають діти інших країн?

- А чи хочете дізнатися, які ж ігри їх улюблені?

- Як же ми можемо про це дізнатися?

Отже, ми можемо запитати у старших, прочитати в журналах та газетах, побачити по телебаченню або знайти в Інтернеті. Сьогодні на уроці я пропоную вам здійснити уявну подорож світом і пограти в ігри деяких інших країн.

Перехід до ігрової зали. Шикування у шеренгу.

      IV. Розучування дитячих ігор.

- А ось і мапа світу(на стіні). А от в гру яких саме країн чи континентів ми пограємо, треба трішки поміркувати і розгадати ребуси.(Африка, Австралія, Гана, Китай, Росія, Пакистан, Україна, Чилі, Японія)

Учні розгадують ребус, на мапі кнопкою відмічається та країна чи континент в гру якої/го діти будуть грати. Вчитель пояснює правила і дає декілька хвилин на гру. Потім знайомство з іншою грою в тій самій послідовності: ребус, помітка на мапі, ознайомлення з правилами, гра.

 

«Злови за хвіст дракона» (Китай)

Кількість учасників: чим більше – тим краще

Що знадобиться: нічого

Правила гри: усі шикуються в колону і кладуть руку на плечі або пояс того хто стоїть попереду. Той, хто стоїть першим – голова дракона, останній – його хвіст. Далі починається найвеселіше. Голова дракона починає полювати за своїм хвостом. Ті гравці, хто ближче до хвоста, можуть всіляко допомагати йому «втікти» від голови, спритно тікаючи всім хвостом. Однак в спробах схопити хвостик і втекти від мисливця важливо, щоб колона не розсипалася і «дракон» не розвалився.
Так що тримайся, голова! Нас не так-то просто зловити.

«Посол прибуває» (ПАР, Африка)

Кількість учасників: може бути будь-яким – чим більше гравців, тим довше гра

Що знадобиться: «цінний подарунок» – будь-який предмет, який в грі стане цінністю. Наприклад, м’яч.На батьківщині гри це найчастіше шматок дерева поріж, яке дуже цінується в Південній Африці.

Правила гри: гравці діляться на два «села» і вибудовуються шеренгами один напроти одного. З однієї відправляється «посол» з цінним подарунком в іншу. Він віддає його суперникам і відразу ж тікає, а все «село» кидається за ним у погоню. Якщо «посла» встигнуть зловити до повернення додому, він стає полоненим. Але якщо йому все-таки вдалося втекти, свого гравця «в полон» віддають переслідувачі. Програє «село», в якому залишився всього один житель.

«Хурег адуун / Табун» (Бурятія, Росія)

Кількість учасників: чим більше, тим цікавіше

Що знадобиться: нічого

Правила гри: учасники стають в коло і міцно беруться за руки. Це конячки, які охороняють своїх лошат – інших гравців, які знаходяться в центрі кола. Можна стукати копитами, іржати та наслідувати конячок. Навколо табуна ходить гравець-кінь, який захищає лошат від навали вовків. А кілька гравців-вовків нишпорять навколо і намагаються розірвати коло, схопити лоша і потягти його в лігво. Але кінь-охоронець лякає вовків, і якщо схопить вовка, то той вважається вбитим. Гра продовжується до тих пір, поки кінь не «переб’є» всіх вовків.

«Біжи, гуарача, біжи!»(Чилі)

Пояснення для учнів, що в Чилі, державі на південному заході Південної Америки, говорять іспанською мовою, а «гуарача» — слово, якого немає в словнику, придумано для забави.

Кількість гравців: п’ятеро і більше, вік від 5 років і старше.

Що знадобиться: носовичок.

Правила гри: діти сідають в гурток. Озиратися заборонено. Завдання ведучого, який знаходиться за колом, непомітно покласти на спину одного з гравців носовичок. Якщо дитина це відчув, він повинен наздогнати ведучого, і той вибуває з гри. Якщо ж наздогнати не вдається, гра триває без проштрафився учасника.

-На яку гру схожа?

«Верх — низ»(Пакістан)

Юні мешканці пакистанських міст, держави в Південній Азії, люблять сміятися і кричати. Ця весела, рухлива гра допомагає їм виплеснути надлишок енергії.

Кількість гравців: четверо і більше.

Що знадобиться: відкритий майданчик з пеньками, гіркою, гойдалками, камінням або міцними лавками.

Правила гри:. якщо ведучий кричить слово «Низ», на землі залишатися не можна — потрібно якнайшвидше стрибнути на пеньок, лавку, гірку… Якщо ж прозвучала команда «Верх», всі повинні спуститися на землю. Той, кого «засалено», стає ведучим.

«Пілоло!»(Гана)

У маленьких жителів сільських районів Гани, государсва в Західній Африці, мало іграшок, але вони знаходять масу способів повеселитися.

Кількість гравців: шестеро.

Що знадобиться: палички, камінці або по одній монеті на гравця.

Правила гри: призначте ведучого і суддю, визначте фінішну пряму. Діти відвертаються і чекають, поки ведучий сховає монетки або камінчики. Коли він крикне «Пілоло!» ( «Шукати!»), Суддя включає секундомір, а гравці знаходять монетки і біжать з ними до фінішу. Прибіг першим отримує одне очко. Потім монетки збирають, призначають нових ведучого і суддю, і гра триває. Виграє той, хто набрав більше очок (запам’ятати, у кого скільки балів, — обов’язок судді).

«Скіппіру-кенгуру»(Австралія)

Австралія —це і країна, і континент, де живу дивовижні тварини: тасманський диявол, качконіс, валлабі, вомбат, коала, кукабара і, звичайно ж, улюбленець усіх дітей — кенгуру.

Кількість гравців: п’ятеро і більше.

Що знадобиться: нічого.

Правила гри: діти сідають в гурток, ведучий просить одного з них вийти в середину, сісти на підлогу, нахилитися вперед і закрити очі — це сплячий кенгуру Скіппіру. Решта — мисливці. Ведучий називає ім’я одного з дітей, той доторкається до «кенгуру» і говорить: «Вгадай, хто тебе зловив?» Якщо дитина назвав ім’я «мисливця», гравці міняються місцями.

Гра продовжується до тих пір, поки кенгурушкою не побував всі учасники. Ця гра популярна в австралійських дитячих садах: вона допомагає дітям швидше познайомитися один з одним і розвиває слух.

«Лелека і Жаба» (Японія)

Кількість гравців: 4 і більше.

Що знадобиться: якщо це ігрова або спортивна зала можна використати хулахупи.

Правила гри: необхідно намалювати на підлозі велике озеро з бухтaмі, островами і мисами. Гравці вибирають одного ведучого- "лелека", а решта всі гравці стають "жабенятами".

"Жаби" сидять в "воді", не маючи права вибратися на "сушу".

"Лелека" повинен ходити по березі і намагатися зловити "жабу". "Лелека" має право стрибати з "острова" на "острів", але не може заходити в "воду". Остання спіймана "жаба" - стає "лелекою"

«Кульгава качечка»(Україна)

Кількість гравців: п’ятеро і більше.

Що знадобиться: нічого.

Правила гри: Позначають межі майданчика. Вибирається "кульгава качка", інші гравці розміщуються довільно на майданчику, стоячи на одній нозі, а зігнуту в коліні іншу ногу притримують ззаду рукою. Після слів "Сонце розгорається, гра починається" "качечка" стрибає на одній нозі, притримуючи іншу ногу рукою, намагаючись осалить кого-небудь з гравців. Осалені допомагають їй осалить інших. Останній неосалений гравець стає "кульгавою качечкою".

Гравець, який став на обидві ноги або вистрибнув за межі майданчика, вважається осаленим.

V. Підведення підсумків уроку.

Вправа «Мікрофон».

- В ігри яких країн ви грали?

- Про які традиції та звичаї в інших країнах ви дізнались?

- У які ігри ви любите грати?

- Чи сподобались вам дитячі ігри інших країн?

- Чого навчають нас ігри?

Гра - важливий засіб виховання, який доступний кожному, має тісний зв’язок з життям. Граючись, дитина пізнає світ, навчається спілкування з іншими, виконує побутові дії, фантазує. Для маленької дитини гра - це життя.