20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Інтегрований урок (прес-конференція) з біології та історії на тему "Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (середина 1950-х – середина 1960-х рр.)"

Про матеріал

Урок на тему "Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (середина 1950-х – середина 1960-х рр.) у формі прес-конференції, на якій будуть присутні «фахівці» різних галузей.

Перегляд файлу

Інтегрований урок (прес-конференція) з біології та історії

Підготували: Зеленська Л. П. – викладач вищої категорії, викладач – методист, викладач біології та хімії Політехнічного коледжу ДВНЗ «КНУ» (м. Кривий Ріг)

Замишляєва Т. О. – викладач спеціаліст, викладач історії та соціології Політехнічного коледжу ДВНЗ «КНУ»

 

Тема: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (середина 1950-х – середина 1960-х рр.)

Мета:

Навчальна: Проаналізувати основні напрямки розвитку економіки України наприкінці 1950-х  - у першій половині 1960-х років; встановити причинно-наслідкові зв’язки; розкрити основний зміст аграрної політики; поглибити знання учнів про особливості впровадження в життя економічних експериментів М. С. Хрущова в України; ознайомити учнів з надбаннями в культурному житті України в умовах хрущовської «відлиги».

Розвивальна: розвивати мислення студентів, уміння аналізувати, узагальнювати, визначати суттєве.

Виховна: виховувати у студентів повагу до свого минулого, громадську та політичну активність, економічне мислення.

Основні поняття та терміни: культ особи, десталінізація, реабілітація, волюнтаризм, суб’єктивізм, децентралізація, відлига, русифікація, лібералізація 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма уроку: прес-конференція, інтегрований урок з біології та історії

Хід уроку

Вступне слово вчителя історії:

Часи Хрущова, цілком очевидно були перехідним етапом радянської історії. Незважаючи на численні невдачі, розчарування й непослідовні наслідки від реформ та експериментів, все ж таки вдалося перетворити СРСР з країни де правлять терор і драконівська політика, на більш раціональну систему господарювання,  орієнтовану на передову індустріальну технологію. Цей перехід виразно відзначився на Україні, де сталінізм сягнув найнижчих форм.

 Сьогодні ми проведемо урок у формі прес-конференції, на якій будуть присутні «фахівці» різних галузей. Ми повинні з Вами зрозуміти, чому пам’ятник Хрущову на цвинтарі двох кольорів – чорний та білий (ТЗН – демонстрація фото), що це символізує?

 Ведучий: На урок запрошені майбутні вчені (історик, політолог, соціолог, агроном), представники преси, студенти коледжу. В ході конференції м повинні дослідити позитивні та негативні моменти в діяльності М. С. Хрущова. Надаємо слово історику.

Історик: Смерть Сталіна відкрила нову добу в радянській історії. До змін прагнула навіть радянська верхівка. Хоч відступ від Сталінізму і пошуки свіжих підходів у будівництві комунізму виразно спостерігалися в усіх республіках Радянського Союзу, на Україні ці зміни були особливо численними й вартими уваги.

Становище України у складі СРСР за хрущовської доби влучно визначив Борис Левицький фразою «Друга серед рівних».

У 1954 р. з метою відзначення російсько-українського партнерства по всьому Радянському Союзу з надзвичайною помпезністю були проведені святкування з нагоди 300-ї річниці Переяславської угоди. Щоб підкреслити великі переваги, що їх приніс Україні союз з Москвою, святкування річниці Переяслава вінчав акт передачі Криму від РФ Україні як «свідчення дружби російського народу».

Але кримський «подарунок» був не таким доброчинним актом, як спочатку здавалося.

По-перше, той факт, що Крим навряд чи можна вважати «подарунком» Росії, оскільки історично він є батьківщиною кримських татар, з якими брутально обійшовся сталінський режим.

По-друге, утримання Криму для України породжувало велику кількість матеріальних а також політико-ідеологічних проблем, оскільки більшість там становили росіяни.

По-третє, ми з вами є свідками ганебної анексії Криму Росією у 2014 році, яку  засуджує більшість країн світу.

Надаємо слово політологу.

Політолог: 14-25 лютого 1956 р. – ХХ з’їзд КПРС. В останній день роботи з’їзду відбулось закрите засідання делегатів з’їзду. Проти ночі з 24 на 25 лютого 1956 року М. Хрущов зачитував протягом 4-х годин «таємну закриту доповідь», у якій пояснював причини утвердження «культу особи» Сталіна.

Спочатку українці реагували на ці зміни з обережністю, якої вони навчились за сталінщини. Але коли стало ясно, що критика «культу особи» Сталіна ведеться з цілим потоком власних скарг і вимог.

Оскільки Хрущов визнав, що багато жертв сталінського терору були репресовані незаконно, дедалі гучніше лунали вимоги реабілітувати їх.

Для мільйонів українців, ув’язнених у сибірських таборах примусової праці, десталінізація принесла несподівану волю: багато з них отримали амністію й дозвіл повертатися додому. Цю часткову ліквідацію гігантської системи концтаборів прискорив ряд табірних повстань, зокрема у Воркуті та Норільську (1953 р.), Караганді (1954 р.) в яких провідну роль відіграли колишні члени ОУН і УПА.

Науковець: Особливо сильно звучали невдоволення у середовищі діячів культури та науки. Пролунало про жалюгідний стан української мови. Такі гасла, як «Захистимо українську мову!» та «Розмовляємо українською» дедалі частіше лунали по всій республіці, особливо серед студентів.

У 1957 р. українські історики дістали дозвіл заснувати власний часопис – «Український історичний журнал», у 1959 р. почалася публікація Української Радянської Енциклопедії. За цим пішли такі вагомі багатотомні публікації як «Словник української мови», «історія української літератури», «історія українського мистецтва» й «історія міст і сіл України». В 1957 році в Києві було засновано комп’ютерний центр, що в 1962 році став інститутом кібернетики й вивів Україну на провідну роль у цій галузі в СРСР.

Освітянин: Тяжкого удару українству завдала хрущовська освітня реформа. 16 листопада 1958 року ЦК КПРС обнародував тези про реформу освіти, які мали стати підставою для спекуляції, яка освіта потрібна радянському суспільству. Московське керівництво пропонувало батькам самим обирати якою мовою повинні вчитися їхні діти. Таке формулювання спричинило хвилю протестів в Україні. За умов, коли соціальний статус і престиж української мови був нижчим, аніж російської, було очевидно, яку мову обиратимуть батьки для своїх дітей. Таким чином активізувався процес русифікації освіти. Внаслідок такої політики в республіці почала скорочуватись кількість українських шкіл. Протягом 1959-1966 рр. вона скоротилась більш як на 2 тис. У середньому на одну українську школу припадало 190 учнів, а на кожну російську – 524.

Слово надається соціологу: Безсумнівним досягненням М. Хрущова була сильна соціальна політика, яка стосувалася практично всіх сторін суспільного життя. Соціальні завоюван­ня хрущовської доби не менш важливі, ніж ліквідація ГУЛАГу. Ці два напря­ми в політиці реформ виявилися незворотними, тобто справді історичними за своїм значенням... У березні 1956 р. радянський уряд скоротив на дві години тривалість робочого дня у передвихідні та передсвяткові дні. Було збільшено тривалість відпусток, пов’язаних із вагітністю і пологами (з 77 до 112 кален­дарних днів).

У квітні скасовано закон 1940 р., що прив’язував робітників до підпри­ємств, на яких вони працювали. Тепер працівники мали право змінювати міс­це роботи, за два тижні попередивши адміністрацію про свій намір. Для селян, однак, зберігалося попереднє становище: не маючи паспортів, вони не могли залишити свій колгосп або радгосп. У травні було встановлено шестигодинний робочий день для підлітків від 16 до 18 років. Скасовувалася плата за навчан­ня у старших класах середніх шкіл та вищих навчальних закладах. Ці заходи ліквідували найбільш одіозні ознаки сталінської поліцейської держави...

У липні 1956 р. було прийнято закон про державні пенсії, за яким знач­но збільшено розміри нижчих розрядів і обмежено розміри високих пенсій...

Основним серед інших був закон про пенсійне забезпечення, прийнятий у липні 1956 року, який зачепив інтереси мільйонів людей. Розмір пенсій за­лежав від стажу роботи і віку. Чоловіки могли піти на пенсію у віці 60 років за 25-річного стажу роботи, жінки — у 55 років за 20-річного стажу. Розмір що­місячної пенсії коливався від 300 до 1 200 крб. ...Поряд з цим значно розши­рилась система персональних пенсій, які призначались «за особливі заслуги перед державою», їх розмір був непорівнянно вищим від загальнодержавних пенсій, з ними були пов’язані різноманітні привілеї щодо оплати житла, без­коштовного проїзду в громадському транспорті, отримання можливості без­платного лікування в санаторії тощо...

У липні 1957 р. ЦК КПРС і Рада міністрів СРСР прийняли постанову «Про розвиток житлового будівництва в СРСР». У ній ставилося завдання надати кожній сім’ї окрему квартиру. Для будівництва нових житлових ма­сивів передбачалося створення в кожному великому місті високопродуктив­них домобудівних комбінатів і розвиненої промисловості будівельних мате­ріалів. Понад 3 млн квартир, споруджених у містах і робітничих селищах України за десяток років, істотно пом’якшили житлову проблему. Хоча збу­довані в часи М. Хрущова п’ятиповерхові панельні будинки з невеликою житловою площею пізніше презирливо назвали «хрущобами», вони були для жителів міст кращим варіантом порівняно із бараками або перенаселеними комуналками.

1956 р. було прийнято закон про скорочення робочого тижня (з 48 до 46 год.), тобто робочий день в суботу ставав коротшим на 2 години. За роки се­мирічки робочий тиждень скоротився в середньому до 40 годин. Це означало, що робітники і службовці працювали п’ять днів у тиждень по 7 годин, а в субо­ту — 5 годин...

Проте радянське керівництво контролювало фінансовий стан населення і намагалась не допустити подальшого стрімкого зростання його прибутків. У 1961 р. було проведено грошову реформу, гроші, що перебували в обігу, обмінювалися у відношенні 10:1. У результаті реформи приблизно втричі скоротилась кількість грошових знаків та витрати на їх виготовлення, скоротилися розрахункові операції. Реформою влада намагалася приховати девальвацію. Спочатку ціни зросли на базарах та колгоспних ринках, а згодом і в державній торгівлі. У 1962 році масло та м’ясні продукти здорожчали на 30%, а заробітна плата залишилася незмінною.

Слово надається міністру промисловості: На початку 1950-х років промисловість України, як і всього Радянського Союзу розвивалась дуже успішно. По суті для неї настав золотий вік. Але наприкінці 50-х р. вона сповільнила темпи. Інша проблема, що стояла перед кремлівським керівництвом, була такою: чи продовжувати старатися в основному на важку промисловість чи скерувати більші інвестиції в легку, від чого виграв би обкрадений радянський споживач. Хрущов схилявся на користь важкої промисловості, але на відміну від Сталіна він не міг цілковито знехтувати споживачем. Хрущов схилявся на користь важкої промисловості, але на відміну від Сталіна, він не міг цілковито знехтувати споживачем, особливо після обіцянки, що до 80-х років Радянський Союз за економічними показниками наздожене й випередить Захід. Відтак на початку 50-х р. у державних крамницях стали з’являтись телевізори, пилососи, холодильники й навіть автомобілі. Але вони надходили в дуже обмеженій кількості і були низької якості.

В 1957 р., щоб розв’язати проблему спаду продуктивності промислового виробництва Хрущов розгорнув свою суперечливу економічну реформу на  основі раднаргоспів (рад народного господарства), що стала однією з найрадикальніших організаційних змін у радянській економіці починаючи з 20-х років. Спроба перемістити центр планування та управління від московських міністерств до регіональних органів мала за мету обминути вузькі місця бюрократичної організації в центрі. Під контроль раднаргоспів України було передано понад 10 тис. промислових підприємств, і під кінець 1957 р. вони наглядали за 97 % заводів у республіці (порівняно з 34% в 1953 р.)

Хоч хрущовські реформи не виправдали пов’язаних з ними сподівань, гідне подиву зростання валового національного продукту СРСР, що аж до 70-х років перевищував показник США, сприяло піднесенню життєвого рівня і різко контрастувало з періодом сталінського правління.

Слово агроному: Загальновідомим проектом Хрущова було підняття цілини, що передбачало, освоєння для подальшої культивації близько 16 млн. га. Незайманих земель Казахстану і Сибіру. Розпочатий у 1954 році. Проект мав на увазі використання величезних людських і матеріальних ресурсів і велику частину цих витрат мала взяти на себе Україна. До 1956 р. звідти на цілину було перекинуто тисячі тракторів і 80 тис. досвідчених сільськогосподарських робітників. Багато з них оселялися там назавжди. Водночас з України сотні тисяч студентів добровільно їхали кожної весни на сезонні роботи. Хоч ця програма дала неоднозначні результати, вона цілком очевидно, вичерпувала з України ресурси й послаблювала сільське господарство республіки.

Інший експеримент передбачав несподіваний перехід до вирощування величезної кількості кукурудзи на загальні площі 28 млн. га по всьому Радянському Союзу. Внаслідок цього площі озимої пшениці з 37,5 млн.га у 1958 р. зменшились до 5,2 млн. га у 1963 р., тобто у 7,2 ази. Посіви ярової пшениці за цей час скоротилися  більше ніж утричі. У результаті порушився зерновий баланс і гостро відчувалась нестача хліба.

Таким чином сільське господарство перетворилося на експериментальний майданчик упровадження хрущовських реформ.

Ще одним експериментом стала ліквідація у 1958 р. МТС (машинно-тракторних станцій) та продаж техніки колгоспам.

Уряд вважав, що ця реформа:

  1. Сприятиме зміцненню матеріальної бази колгоспів;
  2. Державна скарбниця поповнюється грошима за продану техніку. Але колгоспи у більшості випадків отримали зношену техніку.

Під час кампанії укрупнення колгоспів, почали утворюватися ще й радгоспи. Селяни ставали незацікавленими найманими працівниками сільськогосподарських підприємств.

Для зміцнення колгоспно-радгоспної системи влада почала обмежувати особисте господарство селян. У 1955 зменшено вдвічі розмір присадибних ділянок.

1959 р. – Указ ПВР УРСР про заборону утримання худоби в містах та робітничих селищах;

1963 р. – про обмеження норм утримання худоби для не членів колгоспів

На одну сім’ю не дозволялося мати не більше однієї корови і теляти, або однієї свині для відгодівлі, або 3 овець.

Внаслідок такої політики в 1964 р. (порівняно з 1953 р.) в особистих господарствах селян кількість корів скоротилась на 9 %, свине на 20 %, овець і кіз на 53%.

Починаючи з 1958 р. у сільському господарстві почався спад. Якщо 1950 – 1958 р. обсяг валової продукції зріс на 65 %, то 1958-1964 рр. лише на 3%.

Представник ЗМІ: У 1961 р. Хрущов почав нову хвилю десталінізації, кульмінацією якої стало винесення труни диктатора з кремлівського мавзолею. Критика Сталіна завжди була для українців доброю новиною.

На Україні культурна еліта й насамперед письменники в умовах десталінізації вдалися до нових спроб розширити межі творчого самовираження. Письменники старшого покоління продовжували вимагати реабілітації своїх репресованих колег.

Особливо визначною подією стала поява нового покоління письменників, критиків, і поетів, таких як В. Симоненко, Л. Костенко, Є. Сверстюк, І. Дзюба, І. Драч, М. Вінграновський, Д. Павличко. На початку 60-х років представників цього нового покоління в літературі  стали називати «шістдесятники», не лише відкладали втручання партійних чиновників, а й викривали лицемірство, опортунізм і надмінну обережність своїх старших колег. Таким чином набирала силу «відлига» в культурному житті.

Заключне слово вчителя: Отже, підведемо підсумки всьому почутому. Які ж зміни відбулися в хрущовські роки і – що не менш важливо  - які не відбулися?

Припинилися масові арешти, терор і чистки. Поступово підвищувався життєвий рівень. На деякий час письменники, поети та інші діячі культури дістали широкий простір для самовираження. Проте недоторканими залишились  багато основоположних рис радянського способу життя. Цензура продовжувала жорстоко регламентувати межі того, що дозволялося читати, бачити й слухати.

Абсолютну монополію на політичну владу утримувала КПРС. Ряд невдач у внутрішній та зовнішні політиці, безладдя, породжене реформами, волюнтаризм та суб’єктивізм ослабили позиції радянського лідера. В жовтні 1964 р. його колеги втратили терпець і змусили Хрущова піти у відставку. 

 

 

 

 

 

docx
Додано
12 листопада 2018
Переглядів
185
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку