Урок Культура Русі - України

Тема: Культура Русі.

Мета:  сформувати та закріпити знання учнів про господарську і культурну діяльність жителів давньоруського Києва періоду правління Ярослава Мудрого; розвивати вміння уявляти події, які вивчаються, здатність втілюватися в історичний образ; формувати історичні смаки, повагу до культурних надбань минулого; заохочувати до пошукової діяльності в різних її формах.

Тип уроку: урок повідомлення нових знань.

Вид уроку: урок подорож з елементами рольової гри.

Обладнання:  карта, схеми, таблиці, картини з зображенням давньокиївських історико – архітектурних пам’яток.

Хід уроку

1. Активізація опорних знань учнів.

 Сьогодні ми з вами  спробуємо вирушити в незвичайну історичну подорож – у минуле. Це буде мандрівка вулицями одного з давньоруських міст. Щоб одержати право здійснити таку мандрівку, вам необхідно здогадатися куди саме ми з вами вирушаємо.

«Бачите гори оці? На цих горах вовсіяє благодать Божа, буде город великий, і воздвигне Бог багато церков»

 «Це буде мати городам Руським»

Бесіда.

1. Кому належать ці слова?
2. Про яке місто йдеться?
3. Коли і ким воно було засноване?

2. Повідомлення теми та мети уроку.

 Отже, ми помандруємо до столиці України – Києва. Яким це місто було тисячу років тому? Як жили його мешканці? Чим уславилося воно за часів правління Ярослава Мудрого? Що залишили наші пращури  у спадщину? Щоб отримати відповіді на ці запитання, ми вирушаємо в подорож.

План вивчення теми:

1. Освіта в Київській Русі.
2. Література.
3. Архітектура
4. Образотворче мистецтво.

За часів князювання  Ярослава Мудрого Київська Русь  досягла найвищого розвитку, зміцнились кордони держави, інтенсивно велося будівництво міст, розвивалося господарство, торгівля, зріс міжнародний авторитет. Як відомо, у середньовічній Європі ознакою престижу й могутносіт династії була готовність правителів інших могутніх держав вступити з її членами  у шлюбні зв’язки. Ми знаємо, що  з родом Ярослава прагнули породичатися чи не всі  володарі Європи. І сам Ярослав, і всі його діти були одружені на іноземних принцесах. Єлизавета стала королевою норвезькою, Анастасія-  угорською. Дочекалася сватів і Анна з далекої Франції.

Давайте уявім собі, що Ярослав як гостинний господар організував французьким сватам екскурсію визначними місцями Русі. Було чим пишатися Ярославу Мудрому. Приєднаймося і ми до цієї подорожі.

Учень – екскурсовод.(освіта в Київській Русі)

Високо цінували книги на Русі. Її важали поводирему житті. «Окраса для вояка – зброя, для корабля вітрила, а для праведника – читання книг», – писав літописець. Про повагу до книг свідчить той  факт, що почали створюватися  бібліотеки. Першу бібліотеку та архів  для зберігання важливих документів заснував князь Ярослав Мудрий при  Софіївському соборі у києві. Його бібліотека була найбільшою у світі на той час і нараховувала понад 500 томів.

 На княжих дворах, у монастирях перекладалися слов’янською мовою  іноземні книги. З них русичі черпали наукові знання, які використовувалися на практиці в ремеслі, будівництві, торгівлі, медицині та інших галузях.

Учень – екскурсовод.( Усна народна творчість)

 В період феодальної роздробленості виникають літописи у Чернігові, Переяславі, Володимирі, створюється Київський літопис, Галицько – Волинський. Крім літописів, створюються і інші літературні твори. Більшість із них загинула, до нас дійшли одиниці. Це – «Повчання  дятям» Володимира Мономаха, «Руська правда», Києво – Печерський патерик.

 Особливе місце посідає пам’ятка невідомого автора «Слово о полку Ігоревім», написана наприкінці ХІІ ст. у ній розповідається про похід князя Ігора Святославича на половців, а  провідною є ідея єдності руських земель. Літературна спадщина Русі була винятково багатою. За підрахунками окремих вчених, у ХІ-ХІІІ ст. в обігу по всій території Русі перебувало близько 140 тис. книг декількох сотень найменувань. Значне місце  посідали перекладні  твори. Крім богослужебних книг з грецької мови перекладалися історичні, філософські, природничі праці.

Учень – екскурсовод (повідомлення про архітектуру)

(образотворче мистецтво та музику)

 Ось і закінчилась наша подорож у часи Київської Русі. За короткий час ми зуміли познайомитися лише з невеликою  частиною культурної спадщини однієї з наймогутніших держав раньогосередньовічної Європи. Адже культура Київської Русі ІХ- ХІІІ ст. була надзвичайно високою  і сягала європейського рівня. Монголо – татарська навала на деякий час загальмувала духовний розвиток країни. Були знищені міста і села, в руїни перетворилися чудові храми і собори, в полум’ї знищені ікони і літописи.

 Але ніхто не зміг викоренити культурні традиції народу, які стали тією основою, на підставі якої склалася вся наступна культура України.

 Тож сподіваюся, що ми всі, як і дуже давно князівна Анна у далекій Франції, завжди будемо згадувати про велику державу, що її по цеглині будували перші князі, піднімали до вершини слави Володимир Великий і Ярослав Мудрий та всі віки захищали наші діди і прадіди.

Систематизація знань.

вибрати правельну відповідь.

1. Писемність на Русі з’явилася із запровадженням християнства:

А) так

Б)ні

2. тонко вироблена теляча шкіра – це:

А)пергамнт

Б)береста

В)папір

3.  Звід подій за рік називається:

А)хронікою

Б)літописом

4. Першу бубліотеку заснував:

А)Володимир Великий

Б)Ярослав Мудрий

5. Мальовниче зображення із смальти:

А) мозаїка;

Б)фреска.

6. Мозаїка «Марія Оранта» прикрашає:

А)Успенський собор;

Б)Софіївський собор.

7. Авторами азбуки кирилиці були:

А)Кирило та Мефодій

Б)Борис та Гліб.

Д/З підготуватися до уроку узагальнення пов. § 7-11