Тема. Політизація українського національного руху. Створення політичних партій.
Мета: охарактеризувати процес піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях, які перебували під владою Австро-Угорщини, в 90-і роки ХІХ ст., проаналізувати обставини утворення перших політичних партій в Україні; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, порівняння, вміти виділяти головне і другорядне, удосконалювати навики роботи з історичними джерелами, висловлювати й аргументувати свою точку зору; виховувати в учнів почуття патріотизму.
Тип уроку: комбінований
Урок №
Тема. Політизація українського національного руху. Створення політичних партій.
Мета: охарактеризувати процес піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях, які перебували під владою Австро-Угорщини, в 90-і роки ХІХ ст., проаналізувати обставини утворення перших політичних партій в Україні; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, порівняння, вміти виділяти головне і другорядне, удосконалювати навики роботи з історичними джерелами, висловлювати й аргументувати свою точку зору; виховувати в учнів почуття патріотизму.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Робота з картками + «незакінчене речення»
Незакінчене речення
1.У другій половині ХІХ ст. на західноукраїнських землях існували течії …( москвофілів і народовців)
2.Москвофіли в своїй політиці орієнтувалися на … ( Російську імперію)
3.Москвофіли намагалися використовувати в ролі літературної мови …(язичіє)
4. Язичіє – це
5. У 1870р. москвофіли заснували … ( Руську раду)
6. На Закарпатті прихильниками москвофілів були …( О.Духнович, Адольф Добрянський)
7.Прихильники ідеї національної згуртованості українців це ( народовці_)
8.У 1861р. народовці заснували культурно-розважальне товариство (Руська бесіда)
9. Товариство «Просвіта» було засноване в ( 1868р.)
10. Наукове товариство ім..Т.Шевченка було створене в (1892р.)
11. Яка подія започаткувала вічевий рух на західноукраїнських землях?
12. Перший редактор газети «Буковина» …(Юрій Федькович)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Починаючи з 90-х років суспільний рух на західноукраїнських землях вступає в новий етап свого розвитку - політичний. Починає інтенсивно розгортатися робота щодо згуртування політичних сил, визначаються основні програмові положення, він охоплює дедалі ширші верстви населення. Вже у жовтні 1890 року в Галичині виникає перша політична партія.
ІУ. Вивчення нового матеріалу
План
1.Діяльність першої політичної партії Галичини
2. Утворення УНДП та УСДП
3. Новоерівська політика народовців
1.Діяльність першої політичної партії Галичини
Починаючи з 70-х років ХІХ століття у визвольну боротьбу включилося нове покоління українських патріотів, яке прагнуло надати цій боротьбі більш рішучого характеру.
Молода інтелігенція Галичини стала критично оцінювати діяльність як москвофілів, так і народовців.
Таким чином, в українському русі виникає ще одна, так звана радикальна течія на чолі з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Остапом Терлецьким.
Радикали – прихильники рішучих методів у розв’язанні певних завдань, насамперед політичних.
І.Франко з М.Павликом видав журнал «Громадський друг», який через переслідування властей змінив назву на «Дзвін», а потім на «Молот». Вони стояли на теоретичних засадах соціалізму, виступаючи на захист соціальних інтересів селян та національних інтересів українців Галичини.
У 1890 р. з ініціативи І. Франка та М. Павлика була створена перша українська політична партія — Русько-українська радикальна партія (РУРП). У своїй діяльності РУРП прагнула поєднувати відстоювання соціальних інтересів українських селян Галичини із захистом національних прав українського народу. Партія прагнула утвердження соціалізму, демократизації суспільного життя. Політичне майбутнє Західної України радикали вбачали в перебудові внутрішнього життя Австро-Угорщини.
Опрацювать документ ст. 188 « Про заснування РУРП»
У 1895 році один з лідерів «молодших» радикалів Юліан Бачинський опублікував свою працю «Україна irredenta» («Україна уярмлена»), у якій на підставі аналізу економічного розвитку виявив суперечності, що заважають вільному розвиткові українського народу, і дійшов висновку, що політична самостійність України є необхідною передумовою її економічного та культурного піднесення та и узагалі передумовою самої можливості її існування. Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!
На початку своєї книжки Бачинський досліджує процес зародження капіталістичних відносин, виникнення підприємництва і перетворення селян на пролетаріат на галицьких землях наприкінці. ХIХ ст., а також причини еміграції українських селян. Російська імперія, за Бачинським, економічно розділена на три території — польську, українську й російську, які в майбутньому стануть основами незалежних держав (причому, на думку Бачинського, найвигідніше це Україні як економічно найвідсталішій, а найменше вигідно — економічно розвиненій Польщі). А поштовх до цього розпаду надасть запровадження конституції в імперії, перетворення її на федерацію.
2. Утворення УНДП та УСДП
Але в РУРП стався розкол. Одна частина на чолі з Іваном Франком відмовлялися від соціалістичних ідей на користь національної ідеї. Була створена Українська націонал-демократична партія 1899році. Новостворена політична партія відразу привернула до себе увагу передової інтелігенції, оскільки вона об'єднувала діячів, яких заслужено поважали й шанували в Галичині. Поміркована орієнтація націонал-демократів, підтримка їхніх позицій з боку таких народовських організацій, як «Просвіта», сприяли тому, що УНДП незабаром стала найвпливовішою політичною партією Західної України.
Інша частина, на чолі з Миколою Ганкевичем, вирішили діяти більш м’якими методами, тому утворили Українську соціал-демократичну партію у 1899- 1900р.
3. Новоерівська політика народовців
У 1890 р. в результаті укладання угоди між частиною народовців і представником Австро-Угорщини в Галичині було проголошено «нову еру» у відносинах народовців з австрійським урядом. Суть її полягала в тому, що народовці зобов’язувалися підтримувати політику уряду, який натомість мав визнати галицьких українців окремим народом, надати українцям місця в Австрійському парламенті та Галицькому сеймі, відкрити три українські гімназії, збільшити кількість українських кафедр у Львівському університеті. «Нова ера» тривала до 1894 р., оскільки австрійський уряд виконав лише частину зобов’язань.
Завдання: опрацювати ст. 190
Висловіть власне ставлення до «новоерівської» політики народовців.
V. Підсумок уроку
В середині 70-х років ХІХ ст.. в Українському Національно-визвольному русі з’являється і набирає силу радикальна течія. Радикали не погоджувалися на обмеження діяльності українських патріотів рамками культурно-освітньої роботи. Вони прагнули надати українському рухові політичного характеру.
«Нова ера» справила політичний вплив на Український Національно-визвольний рух, стала своєрідним каталізатором.
Таким чином, національно-визвольний рух в Галичині в другій половині ХІХ ст. розвивався по висхідній лінії і вступив в нову фазу, поставивши перед собою завдання боротьби за політичну незалежність України. Внаслідок чого прискорився процес формування політичних партій. У 1890 році була утворена Русько-українська радикальна партія. А.Юліан Бачинський у своїй «Поневолена Україна» першим серед громадських діячів висунув і обгрунтував ідею здобуття Україною повної політичної незалежності.
VІ. Домашнє завдання