Інтегрований урок "Українська діаспора"

Миколаївська гімназія

Інтегрований урок

«Українська діаспора

та її географія»

Підготувала та провела

Вчитель географії

Пурій Г.С.

Ми є, Були, І будем!

Й Вітчизна наша з нами.

І. Багряний.

Мета: сформувати поняття „міграція та її види”;ознайомити учнів з географією українців за межами держави; узагальнити та систематизувати знання учнів про письменників української діаспори(7-9клас);розвивати навички роботи зі статистичними матеріалами, довідниковою літературою; виховувати почуття патріотизму усвідомлення життєвої необхідності духовного єднання українсь-

кого народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: інтегрований урок географії та української літератури.

Обладнання: портрети письменників, виставка книг, політична карта світу, словники, довідки, плакати – емблема Всесвітнього форуму українців.

Хід уроку.

Вступне слово вчителя географії

Сьогодні у нас незвичайний урок – спільний урок  географії та української літератури. Ми повинні на уроці з’ясувати причини, що викликали еміграцію українців. Ознайомитися з географією їх розселення по країнах світу. Засвоїти нові поняття: „діаспора”, „міграція” та її види. Тема нашого уроку звучить так: „Нашого цвіту—по всьому світу”.

Вступне слово вчителя української літератури

„Нашого цвіту-- по всьому світу”. Хвилюючу глибину цього крилатого вислову можна відчути лише тоді, коли знайомишся з дивовижними долями українців за кордоном, їхньою невтомною подвижницькою діяльністю. Ми з вами не знайдемо сьогодні жодної країни, яка б поза своїми кордонами мала так багато представників літератури, як Україна. На уроці ми узагальнимо і розширимо світ наших знань про письменників, які жили, живуть і творять за межами України, з’ясуємо і причини, що спонукали їх до життя за кордоном, і сучасні зв’язки українського літературного світу. Урок сьогодні особливий. Ми одночасно з вами перебуваємо на уроці літератури й географії. Тож вам належить не просто показати знання з двох предметів, а й продемонструвати

вільне володіння навчальним матеріалом.

Учитель географії.   Перш ніж приступити до вивчення нового матеріалу давайте згадаємо:

• чисельність населення України; 
• фактори, що впливають на чисельність населення;
• визначення поняття „природний рух населення”;
• визначення понять „механічний рух населення”;
• відмінності між цими поняттями;
• що таке міграція, види міграції;
• різниця між поняттями „еміграція” та „імміграція”;
• який вид міграції впливає на кількість українців, що проживають за межами України (зовнішній)

Розселені українці за межами держави утворюють українську діаспору.  (Самостійна  робота учнів зі словником с. 218, запис поняття в зошиті.)

Причини зовнішніх міграцій.

(Фронтальна бесіда)      

У географічному поділі  розрізняють Західну і Східну українську діаспору. (Робота з політичною картою світу. Самостійна робота учнів за таблицею підручника на с. 232.)

Учитель української літератури. Характеристика трьох хвиль еміграції.

(Учень читає вірш Б.Лепкого „Чуєш, брате мій”.)

Першими були українці із західно - українських земель. Тяжке становище селян, безземелля, крайнє зубожіння змушували їх кидати землю своїх прадідів, батьківські  могили  й хрести та від’їжджати  на неосвоєні  землі Канади, США, Бразилії, Аргентини. Це була перша хвиля еміграції, яка почалася наприкінці Х1Х ст. і продовжувалася  до 1914 року. Перша світова війна зіткнула українців, які опинилися  по обидва боки ворогуючих Росії та Австро – Угорщини. Розруха, війна спонукали багатьох кидати рідні землі й виїжджати до інших країн. Це був початок другої хвилі еміграції. А далі події світової війни переплелися з подіями 1917 року. Центральна Рада у січні 1918року проголошує самостійність Української Народної Республіки.

Хто з українських письменників  входив до Центральної Ради? Що ви знаєте про нього?

(Відповіді учнів про Володимира Винниченка, його відомі твори та деякі факти з біографії.)

Це був тяжкий час, коли тричі здавався ворогові Київ( 1920), коли залишки УПА змушені були покинути Україну й стати інтернованими особами в таборах, розкиданих по Польщі. Наслідок провалу спроб встановити українську незалежну державу тисячам українців довелося залишити рідний край.

Хто з відомих українських письменників емігрував у цей час за кордон? (О.Олесь, В.Винниченко) Так продовжувалася друга хвиля еміграції.

А далі були сумнозвісні сталінські репресії, за часи яких Україна втратила близько трьохсот своїх письменників.

Чому наші сестри, наші дівчата – полонянки,

Визволені з фашистської неволі, боялися повертатися додому і змушені були шукати притулок у країнах Заходу, а тільки що випущені з гітлерівських таборів змордовані радянські полонені одразу ж опинилися в інших таборах , у вітчизняних, у сталінських ГУЛАГах!   

Олесь Гончар

В якому відомому творі нашого письменника – земляка розкрита тема ГУЛАГу?  (Б. Антонечко – Давидович. „Сибірські новели”.)

Де жили ті українці, що покинули свою землю в 1914 – 1941 роках? Жили вони здебільшого в Польщі, Німеччині, а особливо багато в Чехословаччині. Ця країна стала освітнім культурним центром української еміграції. У той час були відкриті національні школи, гімназії, академії. Лише в Подебрадах видавалося більше 10 українських газет і журналів.

Друга світова війна покалічила долі людства ,не обійшла вона й українців. Після  розгрому Третього рейху постало питання про повернення додому юнаків і дівчат, відправлених на роботу до Німеччини. Далеко не всі  повернулися назад, боялись розслідувань, хоча всі вони були насильно вивезені завойовниками.

У 1945 році при ООН було створено агентство допомоги та реабілітації.

(Повідомлення учнів про ООН)

Учитель української літератури.

  Німеччині були створені так звані табори „ДІ – ПІ” – для переміщених осіб. Хто з українських письменників перебував у таких таборах? що вам відомо про Тодося Осьмачку?

У 1947 році почалося розселення переміщених осіб у заокеанських країнах.

Незнаний світ за обрієм клекоче,

Хлюпоче день об кораблів борти,

А серце б’ється птахом серед ночі :

У край який життя своє нести ?

Так писав Дмитро Нитченко, відпливаючи до далекої Австралії. Йшов Третій період еміграції.

Учитель географії. Виходячи з фактів,які ми розглянули, давайте з’ясуємо, з яких причин були здійснені „ хвилі „ еміграції:

• до 1914 року – економічні та політичні;
• у 1914 – 1941 роки – політичні та економічні
• після 1941 року -- політичні.

Останнім часом виділяють ще один вид еміграції – трудову. Вона характеризується тим, що від’їжджають люди висококваліфіковані.

Виступи учнів з повідомленнями (випереджаючі завдання):

1. Про життя української діаспори в США.
2. Діаспора українців у Канаді.
3. Діаспора українців у Росії.
4. Діаспора українців у Польщі.
5. Діаспора українців у Чехії та Словаччині.
6. Діаспора українців у Австралії.

 Ви бачите, що українці проживають майже на всіх материках. У Південній Америці багато українців проживає в Бразилії та Аргентині (робота з картою атласу „ Українці в світі”). Стосовно проживання українців на материку Африка – даних немає.             

Учитель української літератури. Широкими стали взаємозв’язки між українцями світових діаспор і України останніми роками. Це економічне, наукове спів робітництво, гуманітарна допомога й, звичайно, культурні зв’язки, обмін письменницькими делегаціями. Зокрема, Україну відвідав Василь Барка із США, Ігор Качуровський з Німеччини. Існують спільні книговидання, наприклад, збірка Євгена Маланюка „Невичерпаність”, видана за сприяння Координаційного Комітету Допомоги Україні (США), або дитячий журнал „Соняшник”(демонструється).

На святкування 90-річчя від дня народження Івана Багряного до Охтирки приїжджали українці з Німеччини. Творчість нашого земляка Миколи хвильового вивчали й досліджували в Німеччині та США. З цих країн прибули літератори на святкування 100-річчя від для народження  хвильового. Серед них – Осип Зінкевич, який у США видав п’ятитомник Хвильового.

Через рік після проголошення Акту незалежності України, в 1992 році зібралися українці на свій перший форум (м. Київ). Емблема форуму – державний тризуб і журавлі.

Як оті журавлі з пісні Богдана Лепкого, одержали українці всього світу можливість приїхати до рідного краю, до материнського лона своєї землі. У 2000 році пройшов ІІ Всесвітній форум українців. Світове українство з цією подією привітав Президент України Леонід Кучма: „Нас об’єднує синівська любов до України, яка виросла зі спільної історії, мови та культурної спадщини й продовжує живитися з цього одвічного життєдайного джерела”.

До сказаного головою держави варто додати слова поета Л. Тереховича, якими я й хочу, як підсумок завершити наш урок:

       Нам рости і зростати до чистих висот

       В повен зріст нам вставати покликом:

       Ми – народ. Ми – великий народ,

       І пора почуватись великими.

Учитель географії

       Блажен, хто гордо кинув рідний край

       І з посохом в руці пішов шукати

       На чужині незнаний дальній рай,

       Куди веде весна його крилата.

       Та тричі той блажен, який за чай

       І хліб теж не схотів себе продати,

       Але, минаючи тропу розлук,

      Зостався, щоб зазнати хресних мук.

                  (Юрій Клен. „Прокляті роки”)

Тільки спільними зусиллями ми можемо відродити нашу націю, одну з найдавніших на землі. Яким шляхом ми можемо це зробити. Відповідь знайдіть на с. 116 підручника (другий абзац). Ідучи цим шляхом ми доведемо, що „Ми – народ. Ми великий народ”.

Домашнє завдання:  с. 116 (перший і другий абзаци), схема в зошиті.

 СЛС (структурно – логічна схема) виконується протягом уроку.

Блок А.

Блок Б.