ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК ( українська література-українознавство) " Глибинні пласт и народного світобачення у вірші Василя Голобородька «З дитинства: Дощ»

Тема: Глибинні пласти народного світобачення у вірші Василя Голобородька  «З дитинства: Дощ»

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Василя Голобородька; навчати визначати ідейно-художню цінність поетичних творів, звертати увагу на філософічність та фольклорну основу вірша; розвивати вміння виразно й вдумливо читати вірш, визначати тему, основну думку, знаходити та характеризувати художні образи, виважено,  ґрунтовно висловлювати свої міркування, робити висновки, формувати життєстверджуючі, оптимістичні настрої; виховувати почуття любові до рідного краю, пошану до народу, його надбань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу; інтегрований урок контекстуального аналізу (українська література – українознавство)

Унаочнення: портрет В. Голобородька, ілюстрації дощу, батьківської хати, річки, череди корів, відеофрагмент дощу.

Форми роботи: фронтальна, робота в групах

Методи та прийоми: слово вчителя, повідомлення учнів, бесіда, аналіз поезії,  вправа «Метафоричний ланцюг», «Асоціативний кущ»

Очікувані результати: учні знають матеріал про життєвий і творчий шлях поета, вдумливо та виразно читають поезію, розуміють специфічну форму вільного вірша, аналізують твір, пояснюючи глибинні пласти народного світобачення у поезії, висловлюють міркування щодо ролі батьківської хати в житті людини.

І. Організаційно-мотиваційний етап

1. Вступне слово вчителя.

- Батьківщину можна любити й славити по-різному — чи змальовуючи її чудову природу, працьовитих та мудрих людей, чи описуючи героїчне минуле, непросте сьогодення. А можна зануритися в образний світ народних вірувань, народної філософії, відшукати там витоки моральності, менталітету українського народу.

2. Оголошення теми й мети. Мотивація навчальної діяльності.

- Сьогоднішній урок розкриє перед нами неповторний світ поезії Василя Голобородька, в якому прадавні уявлення про природу ніби оживають. І ми не просто проаналізуємо його поезію, а спробуємо проникнути в глибинний зміст давніх уявлень народу, осмислити усталені фольклорні образи, бо звичаї, традиції, вірування, духовне надбання пращурів,  – багатющий скарб, який ми отримали й повинні зберегти, а потім передати своїм дітям. Пізнаючи витоки своєї культури, зможемо краще усвідомити світогляд нашого народу, а це дасть нам можливість краще зрозуміти сьогодення, глибше пізнати себе та уявити майбутнє.   

ІІ. Виконавчо -діяльнісний етап

1.Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання

Підготуйте повідомлення про життя і творчість В. Голобородька за такими питаннями: хто? що? коли? Як? Скільки? Навіщо? Кому? До чого?                        (Хто? Василь Іванович Голобородько

Що? народився у селі Адріянопіль на Луганщині у селянській родині.

Коли?07.04.1945 році – народився В.Голобородько

           1964 р. вступив до Київського університету ім. Т. Шевченка

           1966 р. продовжив навчання в Донецькому університеті

           1967р. був відрахований

           1970 р. в Парижі вийшла друком книжка віршів поета під назвою «Летюче віконце», яка містила чотири окремі збірки.

Як?   відрахований за наказом ректора з формулюванням: „…за дії несумісні зі званням радянського студента”. Ці дії полягали в тому, що                                   В. Голобородько поширював серед студентів роботу І. Дзюби „Інтернаціоналізм чи русифікація”.

Скільки? Автор багатьох поетичних збірок, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премій імені Василя Симоненка та Миколи Трублаїні,

Навіщо? Світ поезій Василя Голобородька змушує нас звернутись до себе, до своєї історії, вимагає бути уважними до того, що відбувається навколо, що чекає нас у майбутньому. Поет напружено шукає в минулому відповіді на пекучі проблеми сьогодення.)

 Слово вчителя.

Гострий зір В. Голобородька вихоплює з буденного життя вагомі зерна поезії. Своєрідність його бачення світу виявляється в умінні змалювати звичайне в казковому забарвленні. Прикметною рисою поета є вміння поєднувати народно-традиційні засоби з новим змістом. В. Голобородько поет з своєрідним світосприйнятям, органічним чуттям музики слова.

2. Постановка проблемного питання.

Чому треба звертатися до духовних надбань українського народу?

3. Сприйняття й засвоєння учнями нового навчального матеріалу

Метод передбачення: про що сьогодні будемо говорити? Перегляньте, будь ласка, відеофрагмент

https://www.youtube.com/watch?v=7r5r9VdU0SQ

-Які у вас, діти, відчуття, коли ви бачите дощ чи потрапляєте під дощ? 

- Чому почуття різні. Чому так? Яким буває дощ?

- Чи завжди дощ є бажаним? ( відповіді учнів)                                                                          Так, дощ буває різним, тому і почуття різні

4. Робота з контекстними матеріалами.

Перш ніж перейти до поезії  В. Голобородька «З дитинства: Дощ», опрацюємо матеріал про вірування, світосприйняття нашими предками сил природи.

Робота з приказками, прислів’ями, загадками, народними пісеньками-замовляннями про дощ.

Чи знаєте ви приказки та прислівʼя про дощ?

(Дощ іде — гриби будуть. Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять. Дощ упору — золото. Нехай іде дощ, наловим риби — буде борщ. Як випадуть у маю три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи.)

А загадки?  (Мене частенько просять, ждуть, А тільки покажусь, Ховатися почнуть. (Дощ) Як нема мене – чекають, Як прийду – втікають.)

Пісеньки?

 Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику

В полив’янім горщику!

Іди, іди, дощику,

Цебром, відром, дійницею

Над нашою пашницею!

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику!

Слово вчителя.

Змінюючи природу навколо себе, людина змінювала і саму себе, свої уявлення про навколишній світ, накопичувала досвід для подальшого удосконалення взаємостосунків з довкіллям. Здавна в народі говорять: «Грім гримить — хліб буде родить», «Дощ у пору — золото», «Як сіно косять, то дощу не просять».

        Усе живе на землі черпає сили із живильних джерел, бо вода, цілюща, живильна, життєдайна -  одна з найбільших цінностей. Вона дає життя. Воду – могутню стихію Всесвіту – глибоко шанували наші предки.

Робота в групах.

 Повідомлення учнів – етнографів

Обряди, що були спрямовані на викликання дощу, відомі усім народам світу. Витоки культу води сягають сивої давнини. Небесна вода, що спадала на землю краплинами дощу, стародавніми вважалася святою. Її називали «живою водою» (на відміну від непридатної для пиття «мертвої»). У міфології усіх індоєвропейців опади трактували як шлюб неба і землі, що змушує останню бути плідною («мати – сира земля» пов’язувалася із жінкою «у положенні»). Відомий ще один міф про кровозмішення води і вогню як брата і сестри, що символізують грозову хмару. Цей міф неодноразово відтворюваний у літніх календарних обрядах, що супроводжувалися розриванням і розкиданням на ниву чи в річку купальського дерева, вінків, троїцького зілля тощо. У народознавчих дослідженнях зафіксовано ритуальні похорони Купала, Марени, Івана тощо. Їхнє потоплення, спалювання і розривання проводилося, крім усього іншого, і з метою викликати дощ. Кинуті на все літо у воду гілки берези (на Трійцю) чи верби (у день Купала) повинні були прикликати достатньо вологи, аби дозріли хліби (тут пошановування води поєднується з культом урожайності).                                                                                                                                                       «Жива вода» була присутня не тільки у формі небесних опадів (що їх дарував верховний бог), а й у вигляді води з підземних джерел та річок. Тому для викликання дощу давні слов’яни здійснювали треби саме над такими водоймами, де за їхніми уявленнями, жили дрібні божества – русалки, водяники та ін., яких слід було «задобрити». Археологи доводять, що уже в добу палеоліту водоймам приносили тваринні жертви. Пізніше, коли вшанування води поєдналося з культом урожайності, наші предки почали жертвували сільськогосподарські знаряддя, наприклад, рало, плуг або колесо. (http://ethnography.org.ua/content/yak-pid-chas-zasuhy-doshch-vyklykaly  )

1. Воду шанували наші предки. Особливу цілющу силу мала вода, яка була набрана до схід сонця. У ній купали немовлят, нею напували корову, щоб більше було молока, вмивалися, щоб не боятися лихого ока. Доброго путі і свіжої води бажали на прощання один одному. Вода – це здоров’я, основа життя. Вважалося великим гріхом кинути сміття, каміння чи плюнути у воду

Зіпсував воду – не буде честі твоєму роду.

Воду марно не пролий, дорожити нею вмій.

Пролиту воду назад не збереш.

Закрий міцніше кран, щоб не витік океан.  («Бойківська правда») https://www.facebook.com/1482717951975513/posts/1652950918285548/

Ідейно-художній аналіз поезії  «З дитинства: дощ» («Я уплетений...»).

  Виразне читання поезії «З дитинства: дощ» («Я уплетений...»).(або перегляд відео. https://www.youtube.com/watch?v=NI0CtDxaxYM)

  Словникова робота, обмін враженнями про прочитане.

 Бесіда.

—Які картини постали перед вами при читанні вірша? Які асоціації викликали?

— Чи відчули ви особливий внутрішній ритм цієї поезії? З якою метою автор це використав? ( За допомогою білого вірша автор зміг передати настрій і ритм дощу)

— Які художні засоби допомагають яскравіше змалювати образ дощу й самого ліричного героя?

— Змалюйте картину, як людина потрапляє під дуже сильний дощ у літню спеку. Що вона, на ваш погляд, відчуває? Додайте до цього ще й спогади про свої відчуття в подібній ситуації.

— Що додає віршові повтор метафори «я уплетений», «уплетена дорога» та ін.?

— Яким оригінальним способом автор подає опис рідного краю? (Переліченням, що вплетено; оживленням — дерево стоїть притихле та под.)

Слово вчителя

- Автор створив своєрідний неповторний образ дощу. Усі предмети та явища здаються вплетеними в пасма дощу, схожі на зелене волосся. У такий спосіб підкреслено специфічне бачення ліричного героя.

 Вправ «Метафоричний ланцюг» розлога картина дощу.

Якими художніми засобами скористався автор, щоб змалювати таку дивовижну картину? (Розгорнута метафора, одна ланка поєднується з іншою, створюючи ланцюг. Цей прийом властивий народним казкам)

Я уплетений весь до нитки

у зелене волосся дощу,

уплетена дорога, 

уплетена хата, 

уплетене дерево ,

уплетена річка, 

уплетена череда корів, 

А хмара плете і плете

• Що символізує дорога? Хата, дерево, річка, небо?

— Чому всім тепло, хоч дощ прохолодний? (Бо знають, що він скоро скінчиться.)

— Які загальнолюдські цінності утверджуються у вірші? (Родинні зв'язки, родинний затишок, єдність людини з матінкою-природою.)

Метод «Асоціативний кущ»

Дощ пов’ язаний із дитинством. Адже дитячі спогади зберігають найчастіше все світле, тепле, радісне.

                                  «Батьківська хата»                любов родини

Теплі спогади про дитинство       Затишок              Захист

Робота в групах. Виконати інтерактивні вправи.

1 група. Вправа  «Знайди пару». Установіть асоціативні зв’язки між значенням символів та картинками.

https://learningapps.org/display?v=poj986dz519

2 група. Вправа  «Пазли».  Дайте відповідь на запитання та складіть пазл.

https://learningapps.org/display?v=pcrqiy67k19

3 група. Вправа «Відповідності сітки». Установіть відповідність між образами-символами та їх значенням.

https://learningapps.org/display?v=pwfiq8d7t19

Творча діяльність учнів

Пропоную вам скласти сенкан до слова «дощ » . Яким ви його

відчули, після прочитання поезії? 

Відповіді на поставлене проблемне запитання

- Чому треба звертатися до духовних надбань українського народу? (допомагають зрозуміти етнічні  національні особливості, світогляд нашого народу, загальнолюдські цінності, зрозуміти сучасність і глибше пізнати себе)

ІІІ. Контрольно-корекційний етап

Підбиття підсумків.

• З якими надзвичайно важливими для людини речами пов’язує Василь Голобородько образ дощу?  (Утвердження любові до життя, рідного дому, батьків, рідного краю, радості життя в єднанні з природою
• Яка особливість поезій Василя Голобородька? ( білий вірш)
• Чи є життєстверджувальною ця поезія ? (Так, вона надихає жити, творити).
• Як ви розумієте слова В. Скуратівського «…коли вмирають звичаї і традиції, то вмирає і народ, бо це душа нації, його етнічне коріння»?

Рефлексія.

Незакінчене речення.

Сьогодні на уроці я дізнався про …

Найбільш цікавим було …

Я зрозуміла, що …

Урок запам’ятався мені тим, що …

 Домашнє завдання  

1.Визначити художні засоби поезії  «З дитинства: Дощ»  (обов’язково)

2. Написати твір-метаморфозу «Я – дощ» (обов’язково)

3. Підготувати повідомлення «Дощ в інших видах мистецтва» (за бажанням)

Список використаних джерел

1. Іваннікова Л.Благослови Мати: Уроки українознавства (5-8 класи): Кн. для вчителів. – К.: Освіта, 1995. – 190с.
2. Пономарьов А.П., Артюх Л.Ф.  Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. К.: Либідь, 1994.-256с.
3. Харахоріна Т.О., Ткачук Т.В. Українознавство: Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна. Посібник-хрестоматія, 5 клас. Донецьк: Каштан, 2013. – 244с.

Інтернет-ресурси

https://www.youtube.com/watch?v=7r5r9VdU0SQ

http://ethnography.org.ua/content/yak-pid-chas-zasuhy-doshch-vyklykaly

https://www.facebook.com/1482717951975513/posts/1652950918285548/

https://www.youtube.com/watch?v=NI0CtDxaxYM