"Інтегрований урок як одна з нетрадиційних форм організації навчання молодших школярів."

Інтегрований урок як одна з нетрадиційних форм організації навчання молодших школярів

Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одне з найголовніших завдань школи — всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку. Вчителю-початківцю слід так згенерувати свою наставницьку енергію, щоб максимально розширити уявлення маленького учня про світ, орієнтуючись на індивідуальні особливості кожної дитини, розвивати її здібності. Завданням надзвичайної ваги є утримання у дитини позитивного ставлення й інтересу до навчання. Завдання ці, як відомо, реалізовуються сукупністю навчальних предметів, кожен з яких — це важлива складова частина змісту початкової освіти. Навчальні дисципліни дозволяють розширювати і поглиблювати уявлення школярів про навколишній світ, допомагають розвивати образне та логічне мислення, творчі здібності дітей, сприяють формуванню загальнонавчальних умінь, навичок та закладають основи світогляду.

Здійснюючи навчально-виховний процес, необхідно спиратися не лише на традиційну методику чи перевірені практикою здобутки, а й шукати нові підходи до розв’язання завдань, поставлених сьогоденням.

Пошуки шляхів удосконалення системи освіти в початковій школі привели до відродження такого методичного явища як інтеграція навчання, яке поступово переходить сьогодні з дискусії в практику.

Питання інтеграції навчального матеріалу різних дисциплін знаходили своє висвітлення в працях К.Ушинського та В.Сухомлинського. Так, наприклад, К.Ушинський вважав, що розвивати мову окремо від думки неможливо, що мова не є щось відокремлене від мислення, а, навпаки, є його творіння, розвивати ж слово перед думкою навіть шкідливо, бо читання і запис слів, не підкріплений конкретними уявленнями і образами, веде до формалізму.

Більш вдалою була інтеграція за різними видами діяльності, яку запровадив В.Сухомлинський у шістдесятих роках, проводячи уроки мислення в природі, що включали об’єднані знання з рідної мови, розвитку мовлення, читання і природознавства. Він рекомендував цілісне ознайомлення через сприйняття, уяву, мислення і мовлення, вважаючи, що розвиток мислення серед природи сприяє кращому засвоєнню рідного слова в усіх його барвах, виражальних засобах, а це збагачує пам’ять дитини, сприяє успішному розумовому розвиткові.

Актуальність ідеї інтегрованого навчання в тому, що вона є оптимальною для сучасного етапу розвитку національної школи, адже на даному етапі є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації та зменшення часу, відведеного для її засвоєння.

І.  СУТНІСТЬ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ

Одним із напрямків методичного збагачення уроків у початкових класах є проведення їх на основі інтеграції змісту. Інтеграція — вимога часу, можливість ознайомлення особистості з досягненнями культури та науки, виведення її на новий інтелектуальний рівень. Основою інтеграції, домінантою дисциплін для дітей стає розуміння цілісності світу та усвідомлення себе в цьому світі. Проблема інтегрованих зв’язків у початковій школі актуальна для педагогічної науки. Учені та вчителі-практики замислюються над тим, як створити загальну платформу зближення предметних знань.

Які шкільні дисципліни можуть бути зінтегровані? Аналіз чинної програми для початкової школи дозволяють зробити висновок, що всі предмети початкової ланки мають своєрідний  потенціал. Варіанти інтегрованих уроків є різноманітними. Можна зінтегрувати не тільки два, але й навіть три-чотири предмети на одному або кількох уроках. Але слід пам’ятати, що в основі інтегрованих уроків повинна бути близькість змісту провідних тем різних предметів та їх логічний взаємозв’язок.

В своїй роботі ми інтегруємо не тільки курс читання та мови. На початку навчального року завжди аналізуються теми , які вивчаються з різних предметів. Робимо висновки, які теми можна інтегрувати. Досвід роботи показує пріоритети інтеграції наступних предметів – читання та мови, природознавства та читання, природознавства та математики, читання та мистецтва. Були проведені інтегровані уроки з української мови та курсу уроки для стійкого розвитку «Моя щаслива планета».

У своїй практиці використовуємо також інтеграцію з предметів: природознавство - мова – математика, читання – письмо – мистецтво, природознавство – читання – письмо. Під час розробки інтегрованих предметів користуюємось методичними принципами об’єднання предметів:    

* опора на знання з багатьох предметів;

* взаємозв’язок в змісті окремих дисциплін;

* зближення однорідних предметів;

* розвиток загальних рис для ряду предметів.

Інтегровані уроки відрізняються від традиційних, тим, що вони об’єднують блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня. Такий урок забезпечує формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно, емоційно, сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування. Інтегровані уроки – це вид нестандартного уроку. Це такі інтегровані уроки - урок обміну знаннями, урок-гра, урок взаємоперевірки, урок - захист проекту, урок- захист творчої роботи.

Педагоги проводили дослідження, яке показало, що інтегровані уроки, подібно до традиційних, можна класифікувати за такими ознаками:

За дидактичною метою:

1)      інтегровані уроки засвоєння нових знань;

2)      інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;

3)      інтегровані уроки узагальнення і систематизації знань;

4)      інтегровані контрольні уроки.

За етапами навчальної діяльності:

1)      вступні інтегровані уроки;

2)      інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом;

3)      інтегровані уроки формування понять;

4)      інтегровані уроки застосування знань на практиці.

5)      інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;

  6)      інтегровані уроки повторення і узагальнення матеріалу

ІІ . ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ІНТЕГРОВАНОГО УРОКУ

Щоб успішно підготуватися до проведення інтегрованого планування, вчитель повинен зробити:

• аналіз річного календарного планування;

• зіставлення матеріалу навчальних програм з предметів для виявлення можливих варіантів побудови інтегрованих уроків;

• обдумування та формулювання загальних понять, узгодження часу їх вивчення;

• вибір форм та методів реалізації навчального матеріалу, планування тематики, «конструювання» заняття;

• визначення завдань уроку;

• ретельний вибір оптимального навантаження учнів різноманітними видами діяльності під час уроку;

• добір дидактичного матеріалу.

 Інтегрований урок розв’язує не велику кількість окремих завдань, а їх сукупність. Тому найбільш відповідальним етапом підготовки до інтегрованого уроку вважаю визначення його завдань. З огляду на це, справедливим буде виділення навчальної, розвивальної та виховної мети окремо до кожного з інтегрованих предметів. Необхідно також зазначити, що можливості до інтеграції навчання здебільшого залежать від бажання і вміння вчителя синтезувати відповідний зміст різних дисциплін, що справді органічно пов’язаний між собою.

ІІІ. ОЗНАКИ ІНТЕГРОВАНОГО УРОКУ

Якими ж є ознаки інтегрованого уроку? Насамперед, це урок, який розв’язує конкретні перспективні завдання інтеграції. Якщо інтегрований урок один із певної теми, він розв’язує коло завдань, які можна виконувати тільки завдяки інтегруванню. Але в будь-якому випадку інтегрований урок не може бути ізольованим, «випадати з теми». Він органічно поєднаний із попереднім та наступним уроками, є складовою всього навчально-виховного процесу.

Зважаючи на це, виділяють фактори, що сприяють активній розумовій діяльності в процесі інтегрування навчальних предметів:

• прийняття сполучення предметів для інтеграції;

• ретельний відбір змісту, методів, прийомів, враховуючи вікові особливості дітей;

• адекватність дій учителя та його учнів.

Інтегрований урок вимагає від педагога ретельної підготовки, професійної майстерності та натхнення особистісного спілкування. Необхідно, щоб даний урок був єдиним цілим.

Але інтегровані уроки не повинні перевантажувати дітей враженнями, вони не повинні бути множиною окремих картин, а повинні існувати для однієї мети. Для цього необхідно завчасно проаналізувати календарне планування і відібрати ті питання з програми, які близькі за змістом або метою використання. Адже до проведення інтегрованих уроків потрібно готуватися не лише вчителеві, а й учням.

До інтегрованих уроків вчитель готує заздалегідь і своїх учнів, придумавши, що вони повинні повторити, які завдання виконати. Часто пропонують дітям попередньо попрацювати в парах, групах, або дають індивідуальні завдання кожній дитині. Вчитель повинен намагатись максимально задіяти кожного, але так, щоби не перевантажити дітей. Про ефективність інтегрованого уроку можна зробити висновки за рівнем засвоєння учнями понять, за їх враженнями від уроку. Для вчителя емоційний стан вихованців повинен бути важливим «каталізатором» визначення ефективності проведеного заняття. Бо вдало проведений урок — це велика праця сучасного педагога, тим більше, якщо цей урок — нестандартний, інтегрований.

IV. ІНТЕГРОВАНІ УРОКИ ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ

Інтегровані уроки являються засобом стимулювання творчих здібностей учнів. Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Для того, щоб кожна така особистість могла розвиватися, стати компетентною, потрібно створити відповідне середовище , сприятливе для розвитку.

 Така робота задовольняє наступні вимоги:

• реалізує  пізнавальну  потребу  молодшого  школяра,  що ґрунтується на природних інстинктивних реакціях-дослідницькій та ігровій, потребу у враженнях, спілкуванні;
• втілює    єдність    змістового,    почуттєво-емоційного    в   пізнавальній

діяльності;

•  відповідає  основним  критеріям:  понятійності,  самостійності.

Робота над творчими вправами здійснюється поетапно засобами дослідницьких, ігрових, творчо-прикладних дій, у ході яких відбувається розвиток образно-асоціативного мислення.

         Для  того,   щоб   стимулювати  розвиток  творчого мислення  школярів, створюються зовнішні ігрові умови та формуються необхідні мислительні операції за допомогою спеціальних вправ.

         Ігрові моменти на інтегрованих уроках сприяють розвиткові уяви, фантазії, асоціативного мислення, таким  чином, формуючи особистість, здатну до інтелектуальної роботи.

         Не можна не згадати і про інсценізацію. Адже інсценування стимулює творчу  активність дітей, активізує їхню уяву, вчить долати зовнішні і внутрішні страхи. Творчий ґатунок ігрової діяльності виявляється в тому, що дитина перевтілюється в того, кого вона зображує, і що, вірячи в правду гри, створює особливе ігрове життя й щиро радіє і засмучується під час гри. Активний інтерес до явищ життя, людей, тварин, потреба в суспільно значущій діяльності дитина задовольняє через ігрові дії. При цьому активно йде формування,  розвиток та збагачення мовленнєвих навичок.

 Розвиток творчих  можливостей у кожного школяра потребує від учителя  застосування на уроці творчих завдань, що складають систему, яка дасть можливість урізноманітнити творчу діяльність учнів і забезпечити перехід  від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

         Кожен учитель повинен пам’ятати, що творчі завдання забезпечують  швидке набуття знань та вмінь, закріплення й застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих можливостей велике значення  мають пізнавальні  процеси: пам’ять, увага, уява, фантазія. Саме ці якості - основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей.

Отже, сьогодні на уроках у початкових класах пріоритетною є розвивальна функція навчання, самостійність та нестандартність думки. Тому саме творчі завдання підвищують пізнавальну активність учня – актуальну проблему, яку має розв’язати кожний вчитель, який працює над побудовою навчально-виховного процесу на основі особистісно орієнтованого підходу до молодшого школяра. Пізнавальна активність є неможливою без сформованості розумових дій, що є основою розвитку мислення – однієї з найголовніших умов загального розумового розвитку учнів. При цьому різні види завдань та вправ дадуть учням змогу вибірково підходити до об’єктів пізнання (вибирати те, що потрібно зараз), виявляти самостійність і творчість, наполегливість у навчанні. А для вчителя – це одна з можливостей розвивати пізнавальну активність та пізнавальний інтерес у молодших школярів, бо такий спосіб вивчення програмного матеріалу захоплює не лише інтелектуальну сферу дітей, а й емоційну, підвищує рівень мотивації навчальної діяльності, суспільний зміст навчання, культуру розумової праці; допомагає виявити можливості стійкої пізнавальної активності школярів на уроках.

ВИСНОВКИ

Вивчаючи можливості інтегрованого навчання, можна зробити висновок, що за цією методикою — майбутнє. Змістовні та цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичайну структуру шкільної освіти новизну, оригінальність, сприяють формуванню цілісної картини світу, розгляду предмета з кількох сторін, дозволяють систематизувати знання, створюють сприятливі умови для реалізації особисто орієнтованого, розвивального навчання молодших школярів. Методично правильні побудова і проведення інтегрованих уроків сприяють підвищенню зростання професійної майстерності вчителя, тому що вимагають від нього володіння методикою сучасних технологій навчально-виховного процесу. Подальший розвиток даної проблеми — у детальному аналізі позитивних та негативних результатів використання інтегрованого навчання в початкових класах минулого та сучасного.

Саме на розвитку компетентностей учнів ґрунтується «Державний стандарт». А чи можна досягти розвитку компетентностей, якщо не сформувати цілісний погляд на навколишній світ і місце людини в ньому? Звичайно, ні. Одним із шляхів розвитку на мій погляд - є інтегроване навчання. Так, як інтегроване навчання – це необхідний дидактичний засіб, за допомогою якого в учнів можливо створити цілісну картину світу. Впровадження інтеграції у навчальний процес актуальне , тому що дає змогу: ущільнити знання; опанувати з учнями значний за обсягом навчальний матеріал за період уроку, досягти цілісності знань; розвивати здібності учня; «спресувати» споріднені матеріали кількох предметів навколо однієї теми; виховувати розвинену, креативну особистість, здібну до творчого пошуку. Мета інтегрованого навчання переплітається з метою сучасної школи, не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності. Для нас проблема інтеграції навчання сучасна і важлива як для теорії, так і для практики.

Вважаємо, що інтегровані уроки мають певні переваги: позбавляють від перевтоми, пожвавлюють навчальний процес, економлять навчальний час.

Інтегровані уроки дають можливість підводити учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати, висловлювати свої думки на запропоновану тему. Діти мають можливість застосовувати при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, робити власні, нехай незначні, але дуже необхідні кожній дитині, умовиводи і пошукові відкриття. Але важливо відмітити той факт, що зловживання інтеграції може привести до небажаних результатів. Тому необхідно знати, що інтеграція можлива лише при ряді умов спорідненості наук, відповідних інтегрованим навчальним предметам збігу або близькості об ’ єкту, вивчення наявності спільних методів.

 Отже,  ми вважаємо, що інтеграція – це необхідна умова сучасного навчального процесу, її реалізація в межах будь-якого навчального закладу здійснила б перехід цього закладу на новий рівень розвитку.

Література

1. Вегера Н. С. Інтегровані уроки в початковій школі. — Тернопіль–Харків: Ранок, 2010. — 160 с.

2. Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання // Початкова школа. – 2004. –  № 5. – С.10-13.

3. Луцик Д.В., Курдидик С.В. Інтегровані уроки у 3-му класі. – Тернопіль:

Астон, 2001. – 68 с.

4. Мізіна Л.О. Творчі завдання як засіб інтелектуального розвитку молодших школярів. – http://klasnaocinka.com.ua

5. Шпак В.Ю., Митник О.А. Народження нестандартного уроку. -  Початкова школа. – 2011. - №2 – с. 8 – 13.