Інтегрований урок з біології 6 клас "Сезонні явища в житті рослин"

Комунальний заклад

 «Шарівський ліцей Валківської районної ради Харківської області»

Урок біології

на тему « Сезонні явища в житті рослин»

у 6 класі

(з використанням елементів  технології інтегрованого навчання)

З досвіду роботи

учителя біології

Полякової Надії Володимирівни,

учителя вищої категорії,

учителя-методиста

Тема уроку: Сезонні явища в житті рослин

Мета: сформувати знання про явища, що відбуваються з рослинами у різні пори року,

 показати значення цих процесів, виховувати бережне ставлення до природи.

Методи і методичні прийоми: словесні, пошукові, евристичні, візуальні, оргдіяльнісні (проектний метод).

Обладнання: відеоролик,презентація, малюнки,  схеми, вислови.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань

  Доброго дня, я запрошую всіх присутніх не гаяти часу і поринути в один з розділів біології, який називається фенологія.

Бачу, що ви в доброму гуморі, у всіх хороше самопочуття?

  І спорядження готове!

 Тож я вас запрошую на віртуальну екскурсію.

                                     (відеоролик «12 місяців»)

 Сподіваюся, всі пізнали казку Самуїла Яковича Маршака

 «12 місяців», яку вивчали на зарубіжній  літературі, і яка сьогодні нагадала нам про те, що протягом року в природі відбуваються сезонні зміни.

Отже,  тема уроку «Сезонні явища в житті рослин».            

3. Повідомлення теми, завдань уроку.

          Мотивація навчальної діяльності.

План уроку.

1. Сезонні явища в житті рослин весною.
2. Літо.
3. Осінь.
4. Зима.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

1. Щоб наша робота була продуктивною, пропоную об’єднатися в групи.

Пограємо в лічилочку, називаючи по-порядку пори року.

 Зима-весна-літо –осінь.

(кожна група займає своє місце і вибирає в своїй групі відповідального за порядок і організованість, щоб ніхто не розгубився під час екскурсії, і всі ми дружно одержали знання.)

І так. Кожна група одержала текст, прочитавши який ви повинні знайти і підкреслити в ньому зміни, що відбуваються з рослинами.

(На виконання роботи 3 хвилини, після чого представники груп розповідають про зміни в житті рослин, використовуючи презентацію.)

(Коментар вчителя про природоохоронні заходи.)

Відчуваю, що ви трішки втомилися. Привал. Щоб зняти втому і напругу, проведемо психогімнастику. (під музику психогімнастика, 1 хв.)

2. (робота з поняттями). А зараз давайте згадаємо, з якими  термінами  і поняттями ви сьогодні  ознайомилися. Зараз на дошці ми складемо схему

« Сезонні зміни в житті рослин»

Пропоную вам записати її в зошиті, вона буде вам хорошим помічником у виконанні домашнього завдання.

(Робота з термінами. Роздаю терміни. Діти працюють з підручником, записують в зошити)

                                                                     Ріст

                                           безперервний             періодичний

                                  (однорічні рослини)         (дво - та багаторічні рослини)

Розвиток , його етапи: паросток -  молодість - зрілість  - старіння.

                              (робота з малюнком підручника)

Фотоперіодизм ( картоплина, насіння. Демонстрація)

А зараз зробимо зупинку  на  шкільному подвір’ї.

-Хто самий спостережливий? Скажіть, чи всі рослини скинули на зиму своє листя?

 Так, вірно, Хвойні рослини не скидають  на зиму хвою? А чому?

Відповідь на це питання ви можете дізнатися  прочитавши на ст. 93   абзац

Людина взимку сумує за красою оксамитової зелені, тому на свято нового року прикрашає свою оселю новорічною ялинкою . Це призводить до масового знищення зелених красунь, які щорічно гинуть від людської байдужості. Та сподіваюся, що серед вас таких немає, і кожен з вас на новорічне свято, яке ми всі вже чекаємо з нетерпінням, прикрасить свій дім новорічним букетом, і цим самим допоможе зберегти ялинці життя. (складання міні-проекту «Захисти ялинку» робота в групах)

5. Рефлексія. Ось і настав час повернутися з екскурсії. Сподіваюся, що вона була приємною, цікавою, і принесла нові знання.

Ми всі сидимо в затишному класі, і перед нами , як перед героями казки Маршака , калейдоскопом пройшли пори року.

Думаю, що всі ви відчули радість віртуальних відчуттів, які дарують нам весна, літо, осінь, зима. Все це пов’язано зі змінами, що відбуваються в царстві Рослин.

Давайте залишимо в душі ці прекрасні відчуття, які подарувала нам природа, а дослідила наука фенологія.  Що ж це за наука?

                                  (презентація проекту  учнів)

       6. Узагальнення і систематизація вивченого.

Природа – великий творець. А ми її діти. То ж давайте і ми залучимося до творчості і складемо синкан, в якому відобразимо сезонні явища в житті рослин весною, влітку, восени, і взимку.

Зверніть увагу на схему створення синкану.

(діти складають синкан 3 хв, а потім на фоні слайдів їх зачитують)

Отже, ми довели, що кожна людина – дійсно творець. Так давайте поспішати творити добро.

І я поспішаю задати вам домашнє завдання. Щоб всі ті знання, які ви одержали на уроці, ви могли закріпити вдома  прочитавши п. 34, і давши відповіді на запитання. А хто хоче отримати на наступному уроці 10-12 балів пропоную заповнити таблицю «Сезонні зміни в житті рослин» (роздаю таблиці) та допрацювати над проектом.

Я щиро вдячна вам всім за співпрацю.  До побачення.

7. Підсумки уроку, аргументація оцінок. А зараз я  хочу почути від вас :

Що ж нового ви дізналися , що вивчили сьогодні на уроці? Що найбільше запам’яталося?

Я щиро вдячна вам всім за співпрацю.  До побачення.

8.  Дом. завд: п.34, дати відп. на зап. ; заповнити таблицю (10-12 б.), доробити проект

Додаток 1

Весну поділяють на три періоди:
- рання весна – поява проталин, зникнення снігу;
- середня весна – триває до зацвітання черемхи;
- пізня весна – триває до відцвітання яблунь.  

РАННЯ ВЕСНА

21 березня день дорівнює ночі. Небо стає яскраво-синім, купчасті хмари – білими, дзюрчать струмки. На деревах ще немає листя, але дихання весни вже відчувається. Починають цвісти й запилюватись деякі дерева. Ці рослини – вітрозапильні. Завдяки наявності в цей час невеликої кількості комах, відсутності листя на деревах і кущах пилок вільно переноситься вітром з однієї рослини на іншу. До вітрозапильних рослин належать ліщина, вільха, верба, береза, дуб…
Разом із запиленням відбувається інший життєво важливий процес – починається рух соків. Вода розчиняє поживні речовини, що відклалися в стеблі, і несе їх до бруньок, які почали набухати і готуватися до того, щоб стати листочками і квіточками. Рух соків особливо виявлений у берези й клена, триває він майже місяць. За цей час рослини перекачують десятки літрів води. Початок руху соків - це ознака настання весни.

СЕРЕДНЯ ВЕСНА

Дні стають довшими, підвищується температура повітря, все більше прогрівається грунт. Коли настає весна, то рослина починає швидко рости, пускати корені, використовувати тепло й вологу для розвитку. Багато рослин, які пристосувались до цього, називаються ранньоквітучими. Першою ранньоквітучою рослиною є мати-й-мачуха або підбіл звичайний. Потім цвітуть підсніжник, пролісок, кульбаба, анемона, медунка, жовтяниця, калюжниця, первоцвіт... Чому ці рослини так рано цвітуть? Їхні листки протягом літа накопичують органічні речовини, щоб потім перенести їх у корені і дати можливість квітковим пагонам так рано з'являтися навесні.
У ранньоквітучих рослин розвиток відбувається за рахунок поживних речовин, відкладених у кореневищах, цибулинах, бульбах ще з осені. Тобто ранньоквітучі трав'янисті рослини мають в основному видозмінені підземні пагони. Яскраве забарвлення під час цвітіння приваблює до ранньоквітучих рослин численних комах для запилення. Однак часто ці рослини розмножуються вегетативним способом: від материнської рослини відокремлюється уже сформована нова рослина. Отже, обидва способи розмноження у ранньоквітучих рослин доповнюють один одного, забезпечуючи високий процент виживання і пристосованості.

ПІЗНЯ ВЕСНА

Нарешті, тріскаються бруньки на деревах і кущах та з'являються перші листочки. Черемха зеленіє одна з перших, за нею тополя. Наприкінці весни всі рослини стають зеленими, квітучими.
 

Літо поділяється на три періоди.

- перший період – початок літа, коли з'являються квітучі трави. У цей час зацвітають малина, журавлина, дзвоники, ромашка... Розсіваються плоди в'яза й тополі. У водоймах зацвітають жовті глечики. У садах цвіте жасмин. У народному календарі червень називають різноцвіттям. Кожного дня цвітуть все нові й нові рослини, одні кращі за інших. Починають дозрівати суниці.

- другий період – починається із зацвітання липи і триває до середини серпня. Цей період називають також вершиною літа, жаркою порою. Запах квіток липи долітає здалеку, тому бджоли, не знаючи відпочинку, збирають солодкий, запашний нектар. Для цього періоду характерне велике цвітіння трав'янистих рослин. Дозрівають плоди малини. Жовта акація розкидає насіння. Недарма липень називають ягідним місяцем. Дозрівають ягоди черемхи, смородини, агрусу, вишні...
- третій період – кінець літа триває від середини серпня до середини вересня, до перших заморозків. У серпні дозрівають масово плоди й насіння. На початку серпня жовтіє листя липи, а наприкінці місяця починається листопад у берези. У лісі дозрівають горіхи.

Осінь поділяють на два періоди:

- перший період – від перших заморозків на грунті до кінця листопаду – золота осінь, коли змінюється забарвлення листків і починається листопад. Листопад рятує рослину від висихання і замерзання, від ламання гілок снігом, через листки виводяться непотрібні,отруйні рослині речовини. У першій половині жовтня повністю втрачають листки черемха та в'яз, потім липа, клен, ясен, ліщина, осика... У другій половині жовтня – горобина, калина, вільха, бузина, верба....

- другий період – з кінця листопаду до замерзання водойм – характерний перехід осені до зими. 23 вересня день дорівнює ночі, а потім тривалість дня все зменшується. Сонце не гріє так тепло, як улітку. Восени можна спостерігати деякі цікаві явища, наприклад, повторне цвітіння рослин. Можна побачити квітучу білу акацію, калину, горобину, квітки на яблуні та груші. Зацвітають трав'янисті рослини: ромашка, конюшина, волошка, кульбаба... Повторне цвітіння пов'язане з настанням теплої осені, коли сплячі бруньки йдуть у ріст і починається новий цикл розвитку. Використовуючи це явище селекціонери вивели нові сорти різних рослин: полуниць, троянд, які цвітуть і плодоносять ціле літо

ЗИМА

Зиму поділяють на три періоди:

- перший період – безсніжний - початок зими, настає від моменту остаточного замерзання водойм до встановлення постійного снігового покриву;

- другий період – справжня зима – триває до початку танення снігу на сонці;

- третій період – передвесняний – триває до появи перших таловин.

Взимку  рослини перебувають у стані глибокого спокою. Проте рослини добре підготувалися до зими: під корою дерев і кущів є міцний корковий шар, який захищає їх від випаровування й коливання температури, маленькі бруньки сховані під товстими лусочками, опало листя. Тільки вічнозелені рослини: сосна, ялина перезимовують разом із стеблом, листками і, навіть, плодами.

Усі зимуючі бруньки – надземні або підземні – восени поринають у глибокий спокій, з якого вивести їх дуже важко. Сніг захищає рослини від переохолодження. Однорічні рослини гинуть, залишаючи насіння, яке здатне витримувати дуже низьку температуру (-270 С) У дворічних рослин гине надземна частина, а підземна залишається (бульби, цибулини, кореневища). Зимові гілки тільки на перший погляд здаються однаковими. Якщо придивитись уважніше, вони всі різні. Багато гілок мають специфічні ознаки: колючки в шипшини і всіх садових троянд, вузлуваті гілки дуба з дрібними бруньками, кострубаті гілки яблунь з бруньками-плодушками на зморщених ніжках. Таким чином, взимку легко можна розрізнити рослини за силуетами.

Додаток 2

Сезонні явища в житті рослин