Урок біології 6 клас "Запилення у квіткових рослин"

Біологія 6 – А клас

Тема уроку: Запилення у квіткових рослин.

Мета: 

навчальна: перевірити та поглибити знання учнів про квітку, як репродуктивний орган рослин: навчитися оперувати терміном «запилення» та пояснювати його; вивчити способи запилення; пристосування рослин до різних способів перехресного запилення; значення штучного запилення;  приклади рослин, які запилюються тим чи іншим способом; висловлювати судження щодо різних способів запилення.

розвивальна: формувати інформаційну компетентність - уміння правильно відбирати інформацію, робити цікаві повідомлення; практичну компетентність - формувати вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати та формувати висновки, складати схеми; розвивати інтерес до вивчення біології;

комунікативну компетентність -  навики роботи в групі;

виховна: виховувати любов до природи, спостережливість, бережне ставлення до рослин і тварин;

Тип уроку:  засвоєння нових знань

Терміни і поняття: запилення, самозапилення, перехресне запилення, штучне запилення.

Обладнання:

Презентація « Запилення квіткових рослин», кімнатні квіткові рослини,   картки із  завданнями та зображенням квітів, суцвіть, фільм.

Очікувані результати:

Учень називає: способи запилення ;

Розпізнає: за будовою квітки – спосіб запилення;

Характеризує: процес запилення, пристосувань рослин до самозапилення і перехресного запилення; пристосування квіток до запилення вітром, комахами;

Пояснює: роль та значення штучного запилення;

Висловлює: судження щодо різних способів запилення.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Доброго дня, діти! Дуже рада вас вітати на уроці.

У мене в руці квіткова рослина. Вона має гарні квіти, листочки, стебло і корінь. А чи можуть всі ці органи існувати окремо? Ні! Так і вчитель без учня не існує, і навпаки. Тому ми зараз об’єднаємо свої зусилля для вивчення нового матеріалу. Я розраховую на вашу активність і сподіваюсь, що дух партнерства допоможе нам у цьому.

ІІ. Актуалізація опорних знань

“Ніхто не знає так багато, як усі ми разом” (народна мудрість)

Протягом усього періоду навчання у 6 класі ми поступово просуваємось шляхом пізнання царства Рослини.

І на попередніх уроках ми з вами досліджували квіти. Вони такі різні та неповторні. Споконвіку привертали увагу різних митців, письменників, модельєрів, скульпторів, ювелірів, художників. І, звичайно, біологів, які намагалися розгадати усі таємниці цих неперевершених творінь природи. Тож, давайте пригадає особливості будови квітки.

Для оцінювання навчальних досягнень учні використовують картки самооцінювання,  де проставляють бали за правильно виконанні завдання.

ПІП учня  ____________________________________ 

1. Вправа «Світлофор» (Учитель висловлює 12 тверджень, частина яких містить помилки. Після кожного твердження учні піднімають зелені (погоджуюсь), червоні (не погоджуюсь), жовті ( можу доповнити) жетони.)

1. Чашечка складається із пелюсток.
2. В пиляках тичинок дозріває пилок.
3. У яблуні і вишні квітка одностатева.
4. У тюльпана оцвітина проста.
5. Віночок і тичинки - головні частини квітки.
6. Віночок у квітки складається з пелюсток.
7. Маточка містить зав’язь.
8. Тичинка складається із приймочки і стовпчика.
9. Квітку у якої є тичинки і маточка, називають двостатевою.
10. Маточка містить пиляки.
11. Тичинки входять до складу оцвітини.
12. Тичинки і маточки – головні частини квітки.

2. Вправа «Дай назву» (За картками, на яких зображено різноманітні суцвіття назвати видову назву рослини та тип суцвіття характерний для неї)

Отже, на Землі існує велика різноманітність квіток:  непримітні, без запаху, яскраві та запашні; великі та дрібні. Вона створювалась тисячоліттями.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Зверніть увагу на фотографії квітів.

• Які почуття, думки у вас виникають, коли ви дивитеся на квіти?

(Діти розповідають про свої почуття)

Релігії різних народів по-своєму пояснювали значення квіток та суцвіть у природі, приписуючи їм божественне походження. Вважалося, ніби боги вдягли рослини в яскраві шати, аби навчити людину відрізняти красиве від потворного, чисте від порочного. Солодкий нектар у квітках вважали за божественний напій. Щоб люди не викрали нектар, боги сховали його у глибині віночків.

• А як ви поясните яскраве забарвлення віночків у квітках та наявність нектару, а також наявність суцвіть? 
• Як ви думаєте для кого або для чого ця краса?   (Комах, для запилення).

ДО  ЗАПАШНИХ   КВІТОК   БАГАТО   БДЖІЛ  ЛЕТИТЬ,  ДО ВЧЕНОЇ   ЛЮДИНИ   БАГАТО  ЛЮДЕЙ  ЗА  ПОРАДОЮ  ІДЕ.

                                                                         Китайське   прислів’я

• Діти, чому  саме  до  запашних  квіток  багато   бджіл   летить ?
• З   чим  пов’язана  така  особливість ?

ІV. Повідомлення теми, мети

Тема нашого уроку: Запилення у квіткових рослин (Учні тему уроку записують у зошиті та висловлюють пропозиції щодо плану роботи на уроці.)

Метод «Прогнозування» 

Учням пропоную сформулювати мету уроку з допомогою таких дієслів:
· ознайомитися з…
· визначити…
· пояснити…
· дізнатися про…

V. Засвоєння нових знань

1. Поняття «запилення»

Вправа «Асоціативний кущ»

• Які асоціації виникають у вас коли ви чуєте слово запилення?

               ЗАПИЛЕННЯ

• Давайте, використовуючи асоціативні слова, спробуємо сформулювати визначення поняття «запилення».

Робота з підручником.

• Звірте наскільки наше визначення відповідає тому, що пропонується у підручнику (стор.148 підручника)

Запис визначення у робочий зошит

2. Типи запилення (Розповідь з елементами бесіди)

А) Самозапилення (розповідь учителя з використанням таблиці, фото рослин, запис визначення)

Прийом  “МОЗКОВИЙ ШТУРМ”:

 Які недоліки можливі у випадку самозапилення?

Б)  Перехресне

• Вітром

• Розповідь учителя

Запилення вітром властиве багатьом трав’янистим і деревним рослинам. До вітрозапильних рослин належать дуб, бук, береза, вільха, граб, ліщина, тополя, осика, а з трав’янистих – представники родин лободових, подорожникових, коноплевих, осокових, ситникових, більшість злаків. Серед культурних рослин вітром запилюються волоський горіх, шовковиця, жито, кукурудза, хміль, конопля, частково цукровий буряк.

• Користуючись текстом підручника на стор. 149 визначте ознаки квіток, що належать до вітрозапильних.

Прийом  “МОЗКОВИЙ ШТУРМ”:

Як ви вважаєте, чому у більшості вітрозапильних рослин квіти з’являються до появи листків?

• Комахами

• Розповідь учителя

Комахозапильними називають рослини, які запилюються перехресно за допомогою комах (бджіл, ос, джмелів, мух, метеликів, жуків, мурашок та ін.). Приблизно 90 % усіх видів квіткових рослин запилюються комахами.

• «Відкритий мікрофон»

Давайте подумаємо, навіщо люди використовують рекламу?  (Для того, щоб привернути увагу до рекламованого продукту.)

Чи можлива реклама серед рослин? (Так.)

А для чого вона потрібна?

Щоб привабити до себе комах. Все це заради однієї мети – запилення

• Користуючись текстом підручника на стор. 149 визначте ознаки квіток, що належать до вітрозапильних.

• Прийом  “МОЗКОВИЙ ШТУРМ”:

Нектарники, які виділяють солодкий сік  -  нектар, у різних  квітках  розташовані  по-різному. Найчастіше  вони сховані  у глибині  квітки, і  комахам, щоб дістатися  до них, доводиться  протискуватися всередину. Як ви вважаєте, яке має значення  таке  місцезнаходження  нектарників  у квітках?

• Результати своїх досліджень запишіть у таблицю

Порівняльна характеристика вітрозапильних та комахозапильних рослин

• Інші способи перехресного запилення у рослин

Комахи не єдині тварини, які здійснюють запилення квітів.

Які ще тварини можуть здійснювати запилення?

а) водою;

б) тваринами;

в) птахами.

Перегляд відеоролику  «Запилення рослин»

https://www.youtube.com/watch?v=QADBrZshvjU

В) Штучне запилення

VІ. Узагальнення набутих знань.

Складання схеми «Типи запилення» (на дошці, спільно з учнями, з  використанням карток)

VІІ. Закріплення набутих знань.

1. Вправа “Склади віртуальний букет”

Учні об’єднуються у групи. Їм пропонуються картки з зображенням рослин.  Одна група складає букет з комахозапильних рослин, друга — з вітрозапильних, третя – з самозапильних, четверта – з рослин, які запилюються іншими способами. Кожна команда пояснює свій вибір.

2. Вправа «Створи пару».

Пропонуються картки з зображенням рослин, комах та інших тварин, води, вітру. Одна група учнів  обирає  зображенням рослин, інша – запилювачів. По команді вчителя діти шукають «свою рослину». Гра проводиться у супроводі музичної композиції Є. Доги «Вальс квітів». (Наприкінці гри здійснюється корекція знань ).

3. Вправа «Доповни схему»

Учні по черзі розташовують на дошці зображення отриманих рослин, залежно від способу, типу їх запилення.

 4.  Вправа  «Виправ помилку».

Знайти і виправити біологічні помилки в реченнях з учнівських творів.

1.      Там у полі береза стояла, і її бджоли запилювали.

                                                             (Береза запилюється вітром.)

2.       На нашій грядці розцвів горошок солодкий. Бджілки налетять — будемо на врожай чекати.                         (Горох — рослина, що самозапилюється.)

5. Біологічні задачі.

1. Чому безвітряна погода під час цвітіння жита може стати причиною зниження його врожайності, а на врожайність пшениці така погода не вплине?

2. У теплицю висадили розсаду огірків і томатів. Через деякий час огірки зацвіли, проте плоди не утворилися. Плоди томатів у такій теплиці добре розвивалися. Як це пояснити?

VІІ. Підведення підсумків уроку.

Подумайте  над словами китайського прислів’я: «До запашних квіток багато бджіл летить, до вченої людини багато людей за порадою йде». Як можна це пояснити?

VІІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати 33 (с. 148 – 150), виконати вправу № 1 с.152.
2. Додатково

• Підготувати загадки про квіти
• Біографію С.Г. Навашина