Інтегрований урок з географії та історії

8б клас         11.10.2023

ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК З ГЕОГРАФІЇ ТА ІСТОРІЇ

Тема уроку: «Політична карта світу. Державний лад України»

Географія за підручником: Бойко В.М., Дітчук І.Л., Заставецька Л.Б., Географія : підруч. для 8 кл. закл. заг. середньої освіти. Ірпінь. Перун. 2021. 288 с.

 Історія  за підручником: Хлібовська Г., Наумчук О., Крижановська М., Історія України : підруч. для 8 кл. закл. заг. середньої освіти. Тернопіль. Астон. 2021. 224 с.

МЕТА УРОКУ

Навчальна: ознайомити учнів з політичною картою світу та її елементами, формами правління в різних державах; удосконалювати вміння користуватися картографічними матеріалами; формувати в учнів вміння сприймати та оцінювати інформацію; пояснити різницю між поняттями "країна" та "держава"; сформувати патріотичне ставлення до України, як держави з багатовіковою історією. А також розвивати географічне мислення, вміння аналізувати і встановлювати причинно-наслідкові зв`язки, розширити та поглибити знання учнів про особливості формування сучасної політичної карти світу в історичному аспекті.

Розвивальна: аналіз і синтез,виявляти у представників класу риси подібності,взаємозв`язок між широтною зональністю і висотною поясністю та особливостями характеру флори і фауни;

Виховна: виховувати зацікавленість учнів у вивченні географії та історії; прищеплювати активну суспільну позицію, пізнавальну активність і самостійність учнів у роботі з додатковою літературою та іншими джерелами знань, враховуючи індивідуальні особливості та здібності учнів.

Форма уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи: розповідь,пояснення,бесіда,ілюстрація.

Обладнання: підручник, настінні, електронні карти різних історичних періодів з територією України та світу, презентація виконана за допомогою програми Canva, Конституція України.

Очікувані результати: учні наводять приклади держав, які з'явились за останні десятиліття, можуть охарактеризувати процеси та події, що призводили до змін політичної карти світу з урахуванням особливостей різних історичних етапів; наводять приклади держав з різними формами правління; можуть дати характеристику державного ладу в Україні.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних вмінь і знань

Прийом «Інтелектуальна розминка»

•   Що відображено на політичній карті світу?
•   Чим різняться між собою поняття «країна» і «держава»?
•   Які періоди виділяють у формуванні політичної карти світу?
•   Наведіть приклади кількісних і якісних змін, що відбулися на політичній карті світу останнім часом.
•   Наведіть приклади політичних і військових конфліктів, які відбуваються в сучасному світі.

Прийом «Географічна розминка»
Не користуючись картою, назвіть:
• федеративні держави світу;
• найбільші за площею держави світу;
• країни з монархічною формою правління;
• пострадянські країни з перехідною економічною системою;
• приклади острівних, півострівних країн.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання».

У нашому повсякденному житті відображаються події, які відбуваються у світі, в тому числі на політичній арені. Тому знання політичної карти та її елементів, вміння аналізувати взаємовідношення між країнами, які можуть призводити до якісних та кількісних змін на політичній карті світу є дуже важливим у сучасному житті.

Прийом «Для чого це мені знадобиться».

Наприклад, країни Далекого Сходу і їх взаємовідношення можуть відобразитися на цінах на деякі товари на ринках України чи країн Західної Європи, або події, які стосуються Близького сходу  (Ізраїль – Палестина, Ізраїль – Ліван), дуже швидко можуть вплинути на ціни на нафту або продукти її переробки (бензин, дизельне паливо).

Отже, всі події, які відбуваються у світі і можуть впливати на зміни на політичній карті світу – є взаємопов’язаними і якісь «маленькі» події, які відбуваються десь далеко, можуть впливати і на наше повсякденне життя

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Політична карта світу

Методичний прийом «Мозковий штурм»

З чого складається політична карта?

Учні називають елементи політичної карти, вчитель записує їх на дошці і допомагає учням скласти схему елементів політичної карти:

Роз’яснення учням різницю між термінами "країна" і "держава".

Країна – це частина земної поверхні, яка заселена постійним населенням, має свою культурно-історичну та суспільно-географічну цілісність (протекторати, домініони, колонії).

Держава – це незалежна країна, яка має політичну владу і свою правову систему.

Залежні країни і території перебувають під політичною та військовою владою суверенних держав (Гренладнія – Данія, Шпіцберген - Норвегія)

Окуповані територій – це територія, яка знаходиться при владі ворожої армії.

Коронні володіння — володіння Великої Британії, які не входять до складу Сполученого Королівства, але не є при цьому заморськими територіями. Коронні землі ніколи не мали статусу колоній (острови Джресі, Гернсі, о. Мен (Ірландське море).

Методичний прийом «Проблемне запитання»

Чи перебуває будь яка відома вам країна у стані війни, або збройного конфлікту за певну територію? Покажіть спірні території на карті. Учні показують на карті ті спірні території, які вони можуть згадати (Палестина, Ізраїль).

Згадайте з курсу історії, які найбільші країни, колись були колоніями? Учні називають ці країни ( США, Канада, Індія та ін).

Пояснення з елементами бесіди

Нам часто здається, що таке поняття, як колонія вже давно відійшло в минуле, але насправді на сучасній карті світу є колонії та залежні країни. Наприклад, Гібралтар залежний від Великої Британії, Французька Полінезія ( в Океанії) залежна від Франції та ін. Але і статус цих залежних територій різний, від колоній, в яких вся влада зосереджена в руках призначених осіб, так до практично незалежних, які мають обрану владу, але права цієї влади обмежені для зносин з іншими державами.

2. Етапи формування політичної карти

Пояснення з елементами бесіди

Те, що ми тепер бачимо на політичній карті, це довготривалий процес, який від початку історії людства ніколи не зупинявся і продовжує відбуватись в наш час – це формування політичної карти. Але, як у кожному процесі, у формуванні політичної карти, були свої переломні моменти, які виділили в окремі етапи:

1 етап. Давній світ (до V століття н.е.) - Під час найдавнішого етапу відбувалося становлення, розвиток і крах давніх держав (Єгипет, Карфаген, Греція, Рим). Воджізм поступово закріплявся в монархіях і імперіях, розвивалася військова демократія. Було розповсюджено три типи держав: авторитарні та ремесленні монархії; імперії, у яких не було територіальної чітко єдиної політичної системи; міста-держви (більш чіткий територіальний устрій та активна участь населення в політичному житті): Китай, Індія, Афіни, Фіви, Спарта та інші.

2 період. Середньовіччя (V-XV ст). У Середньовіччя відбувається розвиток деспотичної монархічної влади, її концентрація і централізація, посилення ролі релігії в управлінні і консолідації держав, з’являється прагнення держав до подальших територіальних захоплень, у зв’язку з чим були поділені майже всі частини суходолу. Починається формування відокремлених внутрішніх ринків. В цей період найсильніші держави розвиваються методом експансій найближчих менш сильних сусідів та їх поглиненням і анексією. Зміни політичної карти світу відбуваються переважно військовим шляхом чи об’єднанням в результаті династійних шлюбів (Королівство Леон + Королівство Кастилія, об’єдналися в результаті шлюбу між Фердінантом, а після об’єднання держава отримала назву Іспанія.

3 період. Нові часи (XV-XVII ст. до 1914 р.). Початок формування політичної карти світу у цей період знаменується підписанням 1494 рокупершого переділу світу, Тордесільязького договору, а також його продовження Сарагоського 1529 роцкуміж Іспанією та Португалією про розділ сфер, впливу і колонізації у світі (і чіткого визначення кордонів майбутньої колонізації в якості лінії, що проходить через 2 полюси (в т.ч. ще не відкритий південний) і перетинаючи Атлантичний океан). Цей період знаменується багато чисельними колонізаційними експедиціями на інші материки, із захопленням і підкоренням нових територій, формуванням світових колоніальних  імперій (Британська імперія, Французька, Іспанська, Голландська), до складу яких можуть входити території по всьому світу не пов’язані між собою ніякими культурними, релігійними, лінгвістичними та расовими зв’язками.

4 період (1914 – нині) Новітній період. Новітній етап формування політичної карти світу проходив і проходить під лозунгом «переділу світу». Початок періоду ознаменувався в тому числі розпадом деяких імперій і утворення на їх місці нових сугубо національних держав (Чехословаччина, Угорщина, Польща, Литва, Фінляндія, Саудівська Аравія, з різним державним устроєм (монархія, демократія, авторитарна влада), але на основі єдиної національної ідеї чи переформування імперій на новий лад з новою формою устрою (Китайська  Республіка, СССР).

Період  ознаменувався подальшим практично повним розпадом колоніальної системи і утворенням на місці колишніх колонній великої кількості нових суверенних держав (понад 100). Ближче до кінця ХХ ст.. відбувся розпад також частини багатонаціональних держав, і подальшого формування одно національних держав (розпад СССР, Чехословаччини, Югославії, Ефіопії, Судану).

Сучасна ситуація на політичній карті світу знаменується практично повною стійкістю міжнародних кордонів, які утворилися в результаті другої світової війни і розпаду колоніальної системи, а також розширенням і укріпленні наддержавних організацій (ЄС, НАТО, ОДКБ, БРІКС).

3. Державний лад та його складники

Кожна держава має свою систему управління. Ця система називається державним ладом, до неї входить форма правління та державний устрій.

Вчитель пояснює схему та кожен її елемент.

4. Державний лад в Україні

Вчитель зачитує статті Конституції України:

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Україна є унітарною державою.

Стаття 5. Україна є республікою.

Учні з допомогою вчителя визначають державний лад в Україні з наведених вище статей.

Україна – республіка, суверенна, унітарна держава.

 V. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Вірю, не вірю»

1. Країна завжди  є державою.

2. Держава – це незалежна країна.

3. Чим більша держава за площею, тим більше в ній проживає населення.

4. У конституційних монархіях законодавча влада належить парламенту.

5. У світі існують абсолютні монархії.

6. Ватикан – це теократична монархія.

7. Україна – унітарна держава.

Запитання для обговорення:

• Чому на Землі досі існують колонії?
• Яка форма правління — республіканська чи монархічна — ефективніша?

Чому республіканська форма правління домінує в сучасному світі?

VІ. Підсумок уроку, рефлексія.

Політична карта світу є надзвичайно динамічною картою на якій відображено країни світу та їх кордони. Сформувалась сучасна політична карта протягом певних періодів. Кожна з країн відображених на політичній карті має свій державний лад, тобто форму правління та державний устрій.

Україна є незалежною, республікою та унітарною державою.

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 9

2. Підготувати проект на тему: «Зміна кордонів країни за останні 100 років» (країна – вільний вибір учня. Країни серед учнів класу не повинні повторюватися).

3. Скласти кросворд «Політична карта світу»