Інтегрований урок з хімії та образотворчого мистецтва у 7 класі

Інтегрований урок з хімії та образотворчого мистецтва у 7 класі

Тема уроку: Використання хімічних явищ у художній творчості при виготовлені  фарб

Мета уроку:

1.  Навчитися інтегрувати хімічні явища в приготуванні фарб у образотворчому мистецтві – петриківського розпису
2. Закріпити техніку петриківського розпису
3. Удосконалити навички композиційного вирішення твору
4. Сформувати матеріалістичний світогляд на основі хімічних явищ
5. Виховувати естетичний смак та любов до рідного краю

Тип уроку: комбінований; засвоєння нових знань і стосунків та систематизування знань, вмінь і навичок

Обладнання:

 ОТМ:

1)відеофільм артстудії з техніки петриківського розпису, народних українських художників

2)Вироби декоративно-прикладного мистецтва

3)дитячі зразки

4)репродукція картин художників петриківського розпису

Хід уроку:

Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Перед  тим, як працювати пензликом, заздалегідь, у дітей є заготовки у вигляді лінійного малюнка. Кожен з учнів бере свій малюнок і починає роботу. Перед тим, ще, згадуючи техніку малюнка петриківського розпису та якість фарб (гуаш, акварель, стандартна фарба).

   Учитель пропонує учням за короткий проміжок часу пригадати та сформувати засвоєнні раніше знання з теми «Декоративно-прикладного мистецтва», застосовуючи метод побудови асоціативного куща.

Мотивація

Уміння бачити витвір мистецтва,  не завжди проста справа. Деякі люди вважають, що не обов’язково мати певний запас знань, чи кваліфікацію, або зрозуміти те, що постає перед їхніми очима. І як це створено.

Придивляючись до мистецького твору, варто скористатись наступними порадами:

1.      Персональний підхід.
2.      Що розповідає нам мистецтво.
3.      Що я бачу.
4.      Погляд на контекст.

Кожному витворі мистецтва- картині, скульптурі, відео, фото – притаманні власні якості характеру і особистості, виражені у способі його творенні-фактурі, лінії, тональності, кольорі, просторі.

Зовнішній вигляд мистецького твору завжди впливає на глядацьке сприйняття і часто допомагає нам краще  його зрозуміти.

Вчитель (ОТМ) : Сьогодні інтегрований урок ОТМ і хімії. І ми з вами іншими очима подивимось  на образотворче мистецтво та застосувавши знання з хімії.

 За бажанням дітей, утворилося об’єднання у чотири групи.

Учениця:  З наукової літератури я дізналася, що поява фарб і малювання, відноситься доісторичних часів. Фарби були відомі задовго до того, як з’явилися письмові повідомлення про них. Барвисті зображення на стінах печерних людей збереглися до теперішнього часу. Печерні жителі малювали на каменях і скелях то, що їх оточувало: біжать тварини і мисливці зі списами. Первісні художники змішували свої фарби (деревне вугілля, глину) на тваринному жирі, щоб вони краще трималися на камені.

Учениця:  Уже в Стародавньому Єгипті люди навчилися виготовляти дуже яскраві і чисті фарби. Кольорові малюнки стародавніх єгиптян дійшли до нашого часу, і багато фарб до сих пір не втратили своєї соковитості і яскравості. Фарби древніх єгиптян готували з мінералів. Біла фарба добувалася з вапняку, чорна – з сажі, зелена – з тертого малахіту, червона – з червоної охри, синій – з кобальту, жовта – з жовтої охри.

Учениця:  Середньовічні художники готували фарби самі для себе, але такі фарби не можна було зберігати довше одного дня, так як при контакті з повітрям вони псувалися і ставали твердими. Деякі були навіть отруйні, наприклад -  червона – з ртуті.

Учениця:  Самі фарби складаються з двох компонентів: пігменту (барвник) і сполучної речовини. Пігментом називають сухий барвник. Сухий барвник не може триматися на полотні, тому потрібна сполучна речовина, яка склеює, пов’язує частинки сухого барвника в фарбу. Наприклад, чорний пігмент отримували з деревного вугілля, червоний і жовтий – з глини, білий – з крейди і т. д. Пігмент дуже схожий на кольорове «борошно». Щоб з пігменту приготувати хорошу фарбу, вихідна речовина – крейда, вугілля, глину – потрібно ретельно розтерти: чим дрібніше, тим краще фарба.

Учениця:  Назви свої – масляні, акварельні – фарби отримають від назви різних зв’язують їх речовин. Додали в пігмент слабкий рослинний клей або мед – і вийшла акварель – ніжна, прозора фарба. Фарбу цю розводять водою – звідси і назва, адже «аква» - по латині «вода». А якщо в пігмент додати непрозорі білила ( білу фарбу) і клей -  вийде гуаш, фарба, яка утворює щільну поверхню. Дуже міцна фарба вийде, якщо пігмент змішати з яйцем – її називають темперою. На основі рослинних масел готують масляні фарби.

Учитель:  Пропонується учням за короткий проміжок часу пригадати та сформувати засвоєні раніше знання з теми «Декоративне- прикладне мистецтво”, застосувавши метод побудови асоціативного куща.

Мотивація навчальної діяльності

Учитель:  Перед тим як працювати, подивіться невеликий відеофільм про техніку малюнка петриківського розпису, який коментують художниці – Нєля Жиговець та Ольга Машевська.

Термін “Петриківський розпис” походить від назви села Петриківка, де ще з давніх часів декоративне прикладне мистецтво було розвинено.

Декоративно-прикладне мистецтво – це народне мистецтво, яке відображає світогляд та ідеали народу, ментальність, звичаї, вірування, мистецтво, фольклор, клімат, ландшафт, рослинний та тваринний світ.

Щоб по справжньому пізнати свій рідний народ та інші народи, необхідно вивчати їхню історію, мову, культуру. І не тільки культуру, що створена талановитими архітекторами, художниками, музикантами, акторами, але й ту, що впродовж багатьох століть творилася в народному середовищі, передавалася від покоління до покоління, безперервно розвивалася і водночас зберігала свої певні постійні риси, які утверджувалися, поширювалися, ставали традиційними.

Ця культура тісно пов’язана з природними умовами, історичним буттям народу, способом його життя, діяльністю, характером, психологією. Вона виражена у звичаях, обрядах, традиційних знаннях, мистецьких виробах. І ми з продовжуємо з нею знайомитися на уроках мистецтва.

Учні переглядають відеоряд виробів декоративно-прикладного мистецтва. Учитель звертає увагу на оздоблення предметів.

Вивчення нового матеріалу

Робота над формуванням термінів. Навичок, вмінь.

Учитель дає визначення орнаменту, як засобу образотворчого мистецтва, розповідає про форми та види орнаментів. На конкретних прикладах вчитель показує учням застосування стилізації в оздобленні предметів декоративно-прикладного мистецтва.

Аналізуючи конструкцію, форму предметів (дощечки, глечика, плесканки, рушника тощо), учитель показує можливість розміщення орнаменту на їх поверхні, підкреслює необхідність вибору орнаменту в органічному зв’язку з предметами побуту. Характеризуючи особливості конструктивної побудови орнаментів, вчитель звертає увагу на рівновагу окремих частин, використання дзеркальної, осьової симетрії  в створенні гармонійних поєднань мотивів (учні повинні зрозуміти, що симетрія – закономірне явище в організації форми предметів в природі й композиції орнаменту), повторенні мотивів, дає визначення рапорту та демонструє роль ритму в композиції. Учні розглядають типові форми орнаменту, визначають закономірності їх побудови.

Вчитель: Розпис – це не тільки прикраса, а і своєрідна символічна мова народного мистецтва. Найбільшого поширення декоративного розпису набули на Дніпропетровщині у селі Петриківці, де розмальовували скрині, колиски, іграшки, посуд тощо. Мотивами народних розписів стають місцева флора і фауна. Різноманітні квіти, листя, грони винограду, ягоди калини художники зображують не натуралістичного, а узагальнено стилізовано, декоративно.

Вчитель: Що є характерною рисою творчості петриківських народних митців?

Учень: Характерною рисою творчості петриківських майстрів є рослинні орнаменти.

Вчитель: Скільки у петриківському розписі існує мазків і які?

Учень: У петриківському розписі існує чотири види мазків: «гребінчик», «зернятко», «горішок», «перехідний мазок».

“Гребінчик” – мазок, що починається з потовщення. Його виконують натиском пензля і закінчують тоненьким вусиком.

“Зернятко” – мазок, що починається найлегшим дотиком, а закінчується найбільшим натиском.

“Горішок” –  складається з двох мазків, вигнутих пів лунками й поставлених один проти одного.

“Перехідний мазок” – мазок, що виконується одним пензлем,але двома фарбами.

Ще в петриківському розписі використовують пензлі з кошачого хутра – кошачки.

Практична діяльність учнів

Учні виконують ескіз орнаменту в колі, квадраті, прямокутнику, смузі (за бажанням), у такій послідовності:

1. Вибір форми
2. Визначення
3. Композиційне розташування елементів орнаменту
4. Лінійний малюнок орнаменту
5. Виконання ескізу в  кольорі
6. Перевірка і доробка ескізу (фрагменти композиції, маленькі деталі)

Завершення уроку

Учитель підводить підсумки: аналізує і оцінює діяльність учнів, організовує виставку найкращих робіт.

Домашнє завдання

Намалювати новорічну іграшку і зобразити фрагмент петриківського розпису.