"Внутрішня та зовнішня політика князя Володимира Великого. Формування грошово - фінансової системи Київської Русі "

Про матеріал

Інтегрований урок з історії України і курсу за вибором «Фінансова грамотність » за темою :

"Внутрішня та зовнішня політика князя Володимира Великого. Формування грошово - фінансової системи Київської Русі "

МЕТА:

• охарактеризувати князя Володимира як державного діяча;

• про¬аналізувати зовнішню і внутрішню політику;

• розкрити суть реформ князя Володимира;

• визначити історичне значення запровадження християнства в Київській державі;

• простежити за процесом завершення формування території Київської держави; виробляти в учнів вміння оформляти вивчений матеріал схематично;

• розвивати історичне мислення, формувати вміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їх значення;

• сприяти фор¬муванню патріотичної свідомості.

Розвиток ключових компетентносте й :

1. Спілкування державною мовою.

2. Інформаційно-цифрова компетентність.

3. Уміння навчатися впродовж життя.

4. Соціальні і громадянські компетентності.

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань та вмінь.

Перегляд файлу

C:\Users\Юлия\Downloads\25567_html_m1449153c.gifКомунальний заклад

«Навчально – виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад

І-ІІ ступенів – академічний ліцей № 15»

Кам`янської міської ради

 

 

 

 

Інтегрований урок з історії України і курсу за вибором «Фінансова грамотність » за темою :

 

 

Виконала вчитель історії та курсу за вибором

«Фінансова грамотність»

Українська Катерина Вікторівна 

 

 

 

 

 

 

МЕТА:

  •                    охарактеризувати князя Володимира як державного діяча;
  •                    про­аналізувати зовнішню і внутрішню політику;
  •                    розкрити суть реформ князя Володимира;
  •                    визначити історичне значення запровадження християнства в Київській державі;
  •                    простежити за процесом завершення формування території Київської держави; виробляти в учнів вміння оформляти вивчений матеріал схематично;
  •                    розвивати історичне мислення, формувати вміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їх значення;
  •                    сприяти фор­муванню патріотичної свідомості.

Розвиток ключових компетентносте й :

  1.                 Спілкування державною мовою.
  2.                 Інформаційно-цифрова компетентність.
  3.                 Уміння навчатися впродовж життя.
  4.                 Соціальні і громадянські компетентності.

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань та вмінь.

ОБЛАДНАННЯ: підручник  для 7 класу «Іс­торія України», «Украї­ни» 7 клас, опорні листи з завданнями, ноутбук, мультимедійний проектор, , монетки .

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: держава,  реформа, політика, феодальні міжусобиці.

Очікувані результати :

Після цього уроку учні :

  • Дізнаються про внутрішню і зовнішню політику Володимира Великого, суть реформ князя Володимира;
  • Продовжать формувати уміння  оформляти вивчений матеріал схематично/

 

ХІД УРОКУ

  1.                    Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

ПривітанняДоброго дня, діти!  Сьогодні ми з вами продовжимо знайомство з історією нашої держави .    Але пер ніж знайомитися з новою темою  ,давайте пригадаємо ,яких київських князів ви вже знаєте .

Фотодиктант (робота в групі )

Перед вами є опорні листи з ось такою фортецею (додаток 1)). У кожне віконце ви  напишете  ім’я князів  за моєю  словесною характеристикою. Готові? Починаймо. 

1. На  старокиївській горі ­засновує місто , яке стає центром об’єднання східнослов’янських племен у єдину державу. Місто отримало назву від імені правителя.

Кий

2. Правив разом зі своїм братом Діром .Проводив сміливу і далекоглядну політику, скеровану на зміцнення Київської держави. Прийняв титул кагана. Перший київський князь, який прийняв християнство.

Аскольд

3. Підступно захоплює Київ, вбивши київського князя. Розширює владу Києва на землі сусідніх племінних княжінь. З Візантією, в результаті походів, уклав вигідні торгові договори. Під час походу на Візантію прибив до брами міста щит . Помер через укус змії.

Олег

4. Збільшив збір данини з населення. Під час збору полюддя і знайшов свою смерть. Про нього казали ««Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо,якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, він усіх нас погубить». 

Ігор

5. Помстилася за смерть свого чоловіка. Провела низку реформ, спрямованих на зміцнення Київської держави. Здійснила візит до Константинополя, де прийняла християнство.

Ольга

6. Майже все життя провів у походах, метою яких було зміцнення Київської дер­жави та розширення її кордонів. Загинув біля порогів Дніпра у битві з печенігами. Грушевський називав цього князя «Чистий запорожець на київськім столі» 

Святослав

Учні отримають першу частину  пазла і монету .

  1.                    Мотивація навчальної діяльності школярів.

Пригадайте родинне дерево династії Рюриковичів

Додаток 3 :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сьогодні на уроці ми дізнаємося, як Володимир пройшов шлях від сина ключниці до великого князя.

У роки правління Володимира Київська Русь досягла високого рівня політичного й культурного розвитку, військової могутності, ставши врівень із багатьма європейськими та близькосхідними країнами.  Князя Володимира називали в народі "Сонечком Ясним"  і нащадки називали Великим .

  1.                    Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Тема нашого уроку : «Зовнішня і внутрішня політика Володимира Великого »

На уроці ми :

  • Охарактеризуємо  князя Володимира як державного діяча;
  • Розкриємо суть реформ князя Володимира;
  • Продовжимо закріплювати уміння  оформляти вивчений матеріал схематично.

     У  нас, українців, символ, якому більше, ніж 1000 років. Що це за символ ми будемо з’ясовувати протягом уроку. За кожне правильно виконане завдання ви будете отримувати частинку-пазл (додаток 2). Склавши його – отримаємо давній символ.

  1.                    Вивчення нового матеріалу.

Давайте пригадаємо ,як загинув князь Святослав?

 Довідавшись про смерть батька, сини Святослава розпочали жорстоку міжусобну  боротьбу за владу. Цьому сприяла відсутність закону про порядок успадкування престолу. Старшому сину Ярополку дістався Київ , Олег і Володимир не погодилися з цим .Після загибелі Олега і Ярополка влада перейшла до Володимира (980-1015), котрий став володарем Русі.

Нелегкі випробування стояли перед молодим володарем. За часи війн між князями розхиталася князівська влада: раніше покірні Києву східнослов’янські племена в’ятичів та радимичів намагались від’єднатися, що загрожувало єдності Київської Русі. Але не збирався Володимир миритися з таким образливим для своєї держави положенням. Він  одразу взявся за зміцнення центральної влади й розширення територіальних меж держави.

Ставши київським князем, Володимир багато зробив для зміцнення держави, змінивши внутрішню політику .Цьому сприяли реформи, проведені за його вимогою.

 5. Первинне застосування придбаних знань

Робота з картками    «Реформи князя Володимира» (Додаток )

   «Реформи князя Володимира».

Реформа

Зміст реформи

Адміністративна реформа

Формування князівств-намісництв, на чолі яких було поставлено 12 синів Володимира

Оборонна і військова реформа

зміцнення кордонів держави, побудував систему укріплень (Змієві вали )сформував військо з дружинників-слов'ян, а не з варягів. Встановив феодальну організацію війська – службу за право володіти землею. 

Грошова реформа

Розпочалося карбування перших золотих і срібних моне

Наслідки реформ :

Адміністративна реформа : Зосередження влади в руках однієї князівської родини дало можливість усунути племінний сепаратизм. Відтак Русь стала державою із сильною князівською владою, в якій всі рішення приймалися із єдиного центру.

Оборонна реформа сприяла підвищенню статусу Київської держави в очах світової спільноти.

Військова реформа :  без боєздатної армії годі було думати про свій авторитет, а значить, про перетворення Русі на могутню державу.

Грошова реформа :  Сприяло розвитку торгівлі, посилило економіку держави.

Учні отримають 2 частину малюнку .

  1. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок.

Робота з підручником сторінка 54-55.

«Територіальне розширення Київської Русі за часів князя Володимира»

Володимир

 

Приєднав дулібів і хорватів

 

похід на волзьких болгар

 

Підкорив радимичів і в’ятичів

Обміняйтесь, будь ласка, таблицями і звірте свої записи з таблицею на екрані.

Учні отримають третю частину малюнку .

  1.                 Підсумки уроку.

Князя Володимира в народі називають «Ясним сонечком ». Зараз ми з вами пригадаємо чим нам запам’ятався князь і складемо його схематичний портрет .

 

Закінчи  речення :

Князь Володимир Святославович:

1) був сином ………………(Святослава і Малуши )

2) підкорив ...................... (в’ятичів, радимичів);

3) переміг ...................... (печенігів);

4) побудував ...................... (міста-фортеці,

5) заснував  ...................... (м. Володимир-Волинський, м. Переяслав);

6 чеканив ...................... (злотники, срібники).

І давайте поглянемо:

Якому українському символу більше тисячі років? Тризубець.

  1.                 Повідомлення домашнього завдання.

Прочитати §6 (сторінки 53 - 55). Виконати завдання 2, 3, (До 6 балів )

«Чому Володимира Великого нази вали «Сонечком красним »(9 балів ). Міні Проект: Схематичний портрет «Князь Володимир Великий »(10 – 12 балів )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

img048.jpg

 

Похожее изображениеКартинки по запросу князь аскольдПохожее изображение

Похожее изображение

 

Додаток 2

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8c/Alex_K_Kievan_Rus..svg/365px-Alex_K_Kievan_Rus..svg.png

Похожее изображение

 

 

додаток 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4  «Реформи князя Володимира »

Картка 1 : Адміністративна реформа

Володимир посадив по великих містах і землях володінь своїх синів, а він їх мав 12. Відтак вони вели ту ж політику, що й батько. Ця реформа зразу ж дала свій позитивний ефект адже було усунено від влади місцевих князів. Влада тепер, навіть на місцях, була зосереджена виключно у руках династії Володимира. Володимир також залучав місцеву аристократію до своєї ради і з нею вирішував питання законодавства та адміністрації, а також війни.

Картка 2 : Оборонна і Військова реформа

Замість далеких походів Володимир зосередився на захисті власних володінь. Щоб протистояти загрозі з боку печенігів, він збудував розгалужену мережу укріплень, а також нові міста на південь від Києва.

Князь також був змушений організувати оборону в інший спосіб: побудувати оборонні укріплення. Він почав розбудовувати прикордонні фортеці. Було побудовано низку городів над річкою Стугною на південь від Києва і над Десною, Трубежем, Сулою на Лівобережжі. Залишки цих укріплень збереглися і по сьогоднішній день.

Володимир особливо дбав про розвиток та добробут свого війська . Літопис передає характерний епізод. Одного разу дружина почала нарікати для князя: "Лихо нашим головам – мусимо їсти дерев’яними ложками, не срібними". Тоді князь наказав викувати для дружини срібні ложки і при тому сказав: "Сріблом і золотом не здобуду дружини, але дружиною здобуду срібло і злото!". Цей епізод показує, що Володимир особливо дбав про боєздатність і благополуччя війська.

 

Картка 3  : Фінансова реформа

Офіційною національною валютою України є гривня. Її назва походить від слова "гривна", яке за часів Київської Русі позначало нашийну прикрасу.

 

Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Коштовні гривні створювалися цілком із золота.

        Слово «гривня» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в «Повісті минулих літ». Літопис оповідає: князь Олег Віщий, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VIII-ІХ столітті при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.

В XI столітті слово «гривна» набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з'являються гривна срібна (вагова — між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком кунам. В XII столітті гривна срібна (близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).

Гривня кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет). В XI ст. Г.кун =20 ногатам=25 кунам=50 різанам; В ХІІ ст. Г.кун=20 ногатам=50 кунам (куна протягом століття зменшилась вдвічі).

         Володимир розпорядився карбувати золоті та срібні гроші – золоті монети "златники" і срібні монети – "срібники". На аверсі цих монет поміщено зображення Володимира, а також напис: "Володимир на столі, а се його злато (сребро). Ця реформа дозволила значно зміцнити становище Київської Русі.

На відміну від країн Заходу, які починали карбування власних монет, копіюючи римські, з чужими портретами та написами, златники і срібляники містять виключно давньоруські написи і зображення своїх князів.

 

 

doc
Додано
28 січня 2020
Переглядів
9425
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку