Буянова Наталія Василівна

 Інтегрований урок (літературне читання, природознавство,                        

                                                                українська мова), 4 клас

ТЕМА. МИКОЛА ГОГОЛЬ.СТЕП ДЕДАЛІ ГАРНІШАВ.

 Заповідні території України та їх охорона.

Мета:

· формування предметних компетентностей: учити учнів сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у про­зових текстах; удосконалювати навички свідомого виразного читання; формувати вміння аналізувати прочитане; розвивати зв’язне мовлення учнів, уяву, фантазію; збагачувати лексичний запас;

· формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: формувати здатність сприймати мету, яку ставить учитель, відповідно до неї планувати і виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати;

комунікативної: удосконалювати володіння позитивними навичками спілкування, уміння налагоджувати взаємодію під час роботи, будуючи відповідним чином свої висловлювання;

інформаційної: розвивати вміння здобувати з підручника необхідну інформацію, користуватися додатковими джерелами інформації;

здоров’язбережувальної: здатність розуміти  взаємозв’язок організму людини з природним оточенням;

громадянської: виховувати любов до рідної землі.

Тип уроку: інтегрований (Літературне читання, природознавство, українська мова)

Обладнання: Презентація «Степ дедалі гарнішав», портрет М.Гоголя, ілюстрації, роздрук текстів, 6 капелюхів, картки із завданнями, кубик Блума.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ          Слайд 1

1. Вправа «Знайомство».

2.Самоналаштування учнів

«Сьогодні – чудовий день. У мене – чудовий настрій. Навколо мене – мої друзі. Я буду плідно працювати. Я дізнаюся багато нового й корисного, бо я кмітливий (а) та розумний (а).Я-особистість творча, зможу сумлінно працювати, успіху досягати.»

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»                                 Слайд2

Курочко-куріпко,

Не клюй проса, крупки.

Туркала куріпка

Та й клювала крупку.

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.Гра «У художньому музеї»

Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які проілюстру­вали.

2.Вправа «Намалюю картину» (робота в групах)

- Які картини викликає в твоїй уяві вірш «Полудень» І.Франка? Напиши

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Послухайте вірш. Що в ньому описано?   Слайд 3

Іду шляхом; сонце сяє,

Вітер з травами говоре;

Перед мною і за мною

Степ колишеться, як море;

А затихне вітер буйний,—

Степ, мов камінь, не двигнеться

І, як килимом багатим,

Увесь квітками убереться.

— Чи доводилося вам бувати у степу?

— Розкажіть про свої враження.

- Отже, сьогодні на нашому уроці ми підемо в степ, відчуємо красу, принадність, чарівність цієї зони. Що ви чекаєте від цього уроку?

Технологія «Продовж речення».                                                         Слайд4

- На цьому уроці я почую…

- Я пізнаю світ…

- Я навчуся знаходити на…

- Я зможу розрізняти…

- Я допоможу…

 Я буду працювати…

—  Тепер усі знаємо, що хочемо отримати від нашого уроку, так що вперед до знань.

Технологія «6 капелюхів  мислення» 

• Діти, а чи любите ви носити капелюшки? Сьогодні у нас з вами буде нагода приміряти декілька головних уборів різного кольору. А поринемо ми у моду 18-поч.19 століття і будемо працювати за технологією Едварда де Бруно «6 капелюхів мислення». 

                                                Слайд5

    Едвард де Борно (1933рік народження) – популярний психолог, доктор медицини і філософії, засновник техніки „мислення про мислення”. Його вправи тренують і розвивають процес мислення .

 Чому цей метод має назву Шести Капелюхів Мислення? Відомо, що стиль одягу багато в чому формує поведінку людини, логіку її вчинків, може диктувати певну лексику, жестикуляцію, міміку тощо. Змінюючи костюм, людина мовби одягає нову маску, змінює свою роль, іноді і характер. Яскравим прикладом такої залежності є головний убір – капелюх. Капелюх – це частина туалету, що легко надягти і зняти, змінити, а разом з ним й перемінитися. Цей головний убір блискуче вправляється з роллю знаку, символу певної соціальної групи.

                                               Слайд  6

— І зараз  ми прочитаємо, як описує таврійський степ Микола Гоголь. Я одягаю білий капелюшок, який дає нам інформацію. Будьте уважні, у будь-який момент капелюшок може  потрапити до когось із вас і ви продовжите роботу.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виразне читання тексту вчителем

— Чи сподобався вам текст?

— Який настрій він у вас викликав?

— Що ви уявляли, слухаючи його?

— Який це текст — науковий чи художній?

— Який це текст за метою висловлювання? (Опис)

    — Які особливості тексту-опису?

— Що у ньому описано?

- А чи пам’ятаєте ви з уроків природознавства, що таке степ?

2. Розповідь учителя.     

- Ближче до півдня від зони мішаних лісів зима стає коротша й тепліша. Ліси тут чергуються з безлісими ділянками. Це перехідна зона від лісу до степу – лісостеп. Чим далі на південь, тим менше стає лісів. Поступово вони переходять в безкраї рівнини. Це – степ.                                          Слайд 7,8

У степу зима коротша, але дуже холодна, іноді бувають сильні бурани. Літо тривале й спекотне. Дощів випадає небагато, в основному на початку літа й навесні. Весна починається рано, у лютому – березні місяці вже тане сніг, і в ґрунті накопичується багато вологи.

В енциклопедії вміщено такий опис степу: „Степ (степова зона) – фізично-географічна зона, розміщена в північній півкулі, на південь від зони лісостепу. Являє собою місцевість, покриту трав’янистими, пристосованими до сухого клімату, рослинами. ”  Порівняйте цей науковий опис з описом степу в повісті. У чому різниця?

2. Словникова робота                                       Слайд 9,10

*Читання колонок слів «луною» за вчителем, «буксиром» у парах

— Прочитайте найдовше й  найкоротше слово.

— Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні.

— Прочитайте слово, що утворилося з двох.

— Поясніть значення слів: шугали, толочили.

Шугали — швидко пересувалися в різних напрямках.

Толочили — приминали, надломлювали трав’янисті рослини.

*Вправа «Ти – мені, я – тобі» (робота в парах)

-Дібрати синоніми до слів шугали, толочили.

• Молодці, білий капелюшок відмінно надихнув вас на роботу.

3. Фізкультхвилинка

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ТА ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК

          1. Читання тексту учнями «ланцюжком»

          2. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання

              1) Перевірка первинного синтезу   Кубик Блума

-  Поділись, чи сподобався вам опис степу?

 - Якими кольорами він багатий? 

 - Якими звуками наповнений степ?

-Назвіть, на що звертає увагу автор описуючи степ?(землю, птахів у небі)

- У якому реченні письменник висловив своє захоплення українським степом? Прочитай його, голосом передай ці почуття.

- Які степові квіти описує автор? Зачитайте.     Слайд 11

- Назвіть, яких степових тварин згадує письменник.    Слайд 12

- Вибери частину опису степу, прочитай його "сніговою кулею", запам'ятай.

- Прочитайте один одному опис степу (вивчену частину) з пам'яті.

-  У чому, на вашу думку, задум автора? (Показати красу, велич степу.)

- На що звертає увагу письменник при описі степу? (Спочатку автор описує весь простір, потім описує землю, від опису землі переходить до опису неба та птахів. )

- Поділись, а які звуки ми можемо почути в степу, про які автор прямо не говорить? (Шелест трави, в якій шмигають куріпки; помахи крил чайки, яка здіймається з трави; слухаємо та насолоджуємось тишиною, бо в небі нерухомо стояли яструби.)

         2) Проблемна ситуація

- Зверніть увагу на епіграф до уроку. Що виражають ці слова? (Відношення автора до степу.)

- Чому автор говорить: „Який же ти гарний, степе, дідько б тебе вхопив!”.

                                                                            Слайд 13

-Як ви розумієте цей вислів?(«Дідько б тебе вхопив»-це фразеологізм, який уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь .)

Запропонуйте свою кінцівку твору    (Можна сказати: „Які ви, степи, хороші!” (Автор виражає любов, захоплення. Степ такий гарний, що для Гоголя – це  надзвичайна потойбічна сила.)

3.Виконання творчих завдань

 Робота в групах. Вправа «Експерти»

Кожній  групі  дають капелюхи різних кольорів: білого, червоного, чорного, жовтого, зеленого.

1-ша група (жовтий капелюх)

Завдання. Жовтий колір — оптимістичний.

- З чим асоціюється степ у автора? Які образи допомагають нам побачити безмежність степу? (Це образи  хвилі, моря, океану).

Створення асоціативного ланцюжка.

Степ – простір, воля, неосяжність, пустеля, дика природа.

2-га група (чорний капелюх)

Завдання. Чорний колір — критичний. Що  не сподобалося в описі?

Що вразило? Виберіть твердження, що вважаєте правильними.

 3-тя група (зелений капелюх)

Завдання. Зелений колір — креативний. Використовуючи картки на парті, створіть свою модель таврійського степу.

1)Моделювання опису таврійського степу                Слайд 14

                                                               Небо

                      Земля

4-та група (червоний капелюх)

Завдання. Червоний колір — колір емоцій. Які саме емоції та почуття викликало у вас читання опису степу М.Гоголя? Складіть «струмочок почуттів». Відповідь обґрунтуйте.

5-та група (білий капелюх)  Довідкове бюро            (роздрук текстів)

- Чому степ має назву Таврійський?    Слайд 15

       Доповідь учня 1

Таврійський степ має таку назву, бо розташований на території, яка у 18-19 ст. мала назву Таврія (Таврійська губернія)  - це південь сучасної України.

Уже давно розорано таврійські степи. Але первозданна краса степу з його рослинним і тваринним світом зберіглася в заповіднику Асканія Нова, розташованому на півдні України.

Доповідь учня 2                             Слайд 16,17

Асканья-Нова – це заповідник, у якому охороняється єдина у Європі ділянка типчаково-ковилового степу, де росте понад 482 види рослин та 800 видів тварин. Найбільше в Асканії-Новій копитних, які завезені з різних куточків світу — антилоп, зебр, оленів, бізонів, зубробізонів, зубрів, коней Пржевальського та інших, і птахів — лебедів, фазанів, африканських страусів, південноамериканських нанду і австралійських ему, які тут акліматизуються та одомашнюються.

4. Вправи на розвиток швидкості читання

1) Знайдіть порівняння.                        Слайд 18,19,20

Коні ховалися... (мов у лісі).

Поверхня землі здавалася... (зелено-золотим океаном).

Біла кашка рябіла шапочками, схожими на... (парасольки).

2)Складання паспорту оповідання                       Слайд 21

      Автор твору (М.Гоголь)

Назва твору. («Степ дедалі гарнішав».)

Дійові особи. (Ліричний герой- степ)

Тема оповідання. (Опис степу)

Чого навчає твір? (Любити рідну природу)

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

1.Гра «Мікрофон»

- Що вам найбільше сподобалось на уроці?

 - Якими враженнями від уроку ви поділитесь з рідними?

   - Що цікавого дізнались?

     - З яким настроєм  завершуєте урок?

  2.Рефлексія «Самооцінювання»

    1.Самоконтроль та самооцінювання.

— Оціни свій внесок в урок.

 — Оціни роботу своєї групи.

 — Що корисного взяли для себе?

- Отже, дякуючи майстерності Гоголя, ми не тільки побачили степ у всій його красі, а ще й почули різні пташині свисти. Зображуючи степ, Письменник передає багатство барв та звуків, безмежність простору, красу та могутність природи.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам’ять частину опису степу (с. 44–45).